(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 103
  • № 102
  • № 101
  • № 100
  • № 99
  • № 98
  • № 97
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2015/№ 104

У нашому полку прибуло, або Свіжі роз’яснення податківців щодо податку на прибуток

У нашій постійній рубриці продовжуємо знайомити вас, шановні читачі, зі свіжими податковими роз’ясненнями, що з’являються у Базі знань. Сьогодні у фокусі нашої рубрики — податок на прибуток. Після того як було затверджено форму нової декларації, інтерес до питань щодо обліку цього податку помітно збільшився. Тож пропонуємо вам роз’яснення податківців і наші думки стосовно цих роз’яснень!

Позицію податківців і наші коментарі щодо неї традиційно подаємо у формі таблиці.

№ з/п

Позиція фіскалів

Наші коментарі

1

2

3

1

Амортизація згідно з ПКУ для малодохідників

Підкатегорія: 102.06.02

Запитання: Чи повинен платник податку на прибуток, який не здійснює коригування фінансового результату, нараховувати амортизацію згідно з вимогами, передбаченими п. 138.3 ПКУ?

Платники, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 20 млн грн., мають право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування. Такі платники при визначенні балансової вартості основних засобів (нематеріальних активів) та розрахунку їх амортизації можуть користуватись лише нормами бухгалтерського обліку

Цілком прогнозована і логічна відповідь податківців. Згідно з абзацом восьмим п.п. 134.1.1 ПКУ для платників, у яких річний «бухобліковий» дохід менше 20 млн грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату. Це правило діє для усіх різниць, визначених розд. ІІІ ПКУ. Єдиний виняток — від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих років*.

Отже, для «амортизаційних» коригувань ( пп. 138.1, 138.2 ПКУ) зазначене правило працює. А якщо не здійснювати зазначені коригування, то немає жодних інших «зачіпок», які б вимагали від платника враховувати вимоги п. 138.3 ПКУ. Це стосується і обмежень щодо мінімальних строків амортизації основних засобів ( п.п. 138.3.3 ПКУ) чи нематеріальних активів ( п.п. 138.3.4 ПКУ), і заборони на амортизацію невиробничих основних засобів ( п.п. 138.3.2 ПКУ), і, зрештою, вартісних критеріїв, за якими необоротні активи відносяться до основних засобів ( п.п. 14.1.138 ПКУ)**.

На цю обставину ми звернули вашу увагу, щойно в ПКУ з’явилася норма п.п. 134.1.1 ПКУ, яка визначає об’єкт оподаткування на підставі бухоблікового фінрезультату. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 79

* Разом із тим пам’ятайте: у додатку РІ до декларації з податку на прибуток різницями, на які коригується бухобліковий фінрезультат, називаються не лише різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ. Тому у деяких інших випадках малодохідним платникам також доведеться здійснювати коригування, незважаючи на те, що їх річний обсяг доходу менше 20 млн грн. Приклад такого коригування — у запитанні № 4 цієї статті.

** Хоча п.п. 14.1.138 ПКУ не належить до розд. ІІІ ПКУ, немає підстав для малодохідних платників обов’язково встановлювати вартісний критерій віднесення до основних засобів на рівні 6000 грн. Бо ж якщо в бухобліку критерій буде іншим, зазначена відмінність виявиться також лише через амортизацію. А «амортизаційні» коригування не є обов’язковими для малодохідників. У додатку РІ також не передбачено жодних коригувань, пов’язаних безпосередньо з п.п. 14.1.138 ПКУ.

2

Витрати на діяльність, яку передбачено статутом, але не зазначено у статистичній довідці

Підкатегорія: 102.08.06

Запитання: Чи враховуються при визначенні фінансового результату витрати платника податку, пов’язані зі здійсненням діяльності, яка передбачена статутними документами, але відсутня у довідці статистики?

Формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних П(С)БО або МСФЗ за умови їх документального підтвердження

Податківці надали доволі позитивне роз’яснення. Відповідно до нього правомірність відображення витрат, на які зменшується об’єкт оподаткування, визначається двома факторами: (1) дотриманням правил бухобліку;

(2) належним документальним підтвердженням. Для високодохідних платників існує також третій фактор — різниці, що їх визначено ПКУ.

Будь-які інші фактори на право формувати «податкові» витрати не впливають. Зокрема, не впливає на це право і та обставина, що витрати понесені на діяльність, яку не зазначено у довідці статистичних органів. Навіть якщо вважати ці витрати не пов’язаними з господарською діяльністю, то і це наразі — не перешкода аби формувати «податкові» витрати. За умови належного документального підтвердження. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 9.

Але податківці нічого не говорять про «негосподарський» характер зазначених витрат (тим більше, що витрати понесені на діяльність, яку передбачено статутними документами). Вони наголошують, що для того аби правильно визначити вид діяльності за КВЕД у довідці статистики, треба звертатись до органів державної статистики. Але це питання не стосується податкового обліку платника і не обмежує його право на «податкові» витрати

3

«Квартальник» і податковоприбуткові різниці

Підкатегорія: 102.05

Запитання: Чи повинен платник податку на прибуток, який подає податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал (півріччя, три квартали), відображати у такій декларації коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, якщо дохід за звітний період перевищує 20 млн грн.?

Платник податку на прибуток, який відповідно до п. 57.1 ПКУ подає декларацію з податку на прибуток за перший квартал (півріччя, три квартали) та отримав за підсумками податкового (звітного) періоду дохід, що перевищує 20 млн грн., має визначати об’єкт обкладення податком на прибуток на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ. Такий платник повинен відображати ці коригування у податковій декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період

Нагадаємо, що до «квартальників» наразі належать такі категорії платників:

(1) підприємства, які за підсумками минулого 2014 року мали дохід більше 10 млн грн., але не отримали прибуток або отримали збиток, а за підсумками І кварталу 2015 року отримали прибуток ( абзац восьмий п. 57.1 ПКУ). Для таких платників альтернативи немає — вони подають квартальну декларацію в обов’язковому порядку. Чи будуть вони зобов’язані подавати квартальну декларацію у 2016 році? Тут орієнтуватися треба вже на дохід 2015 року. Якщо цей дохід перевищить 20 млн грн. і знову буде збиток за підсумками року, тоді у разі прибутку у І кварталі 2016 року — за півріччя, 9 місяців і весь 2016 рік теж в обов’язковому порядку треба буде звітувати за «квартальними» правилами;

(2) підприємства, які за підсумками I кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримали прибуток або отримали збиток ( абзац дев’ятий п. 57.1 ПКУ). На відміну від попередньої категорії — для цих платників «квартальні» правила не є обов’язковими. Але привабливість квартальних правил для них полягає у вельми солодкому «прянику». Якщо ці платники перейдуть на «квартальне» звітування — вони мають право припинити сплату авансових внесків. У порядку, визначеному абзацом дев’ятим п. 57.1 ПКУ. Докладніше — читайте у запитанні № 6 цієї статті;

(3) підприємства, які протягом року переходять із загальної системи на спрощену систему оподаткування. Податківці у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 102.20.01, зазначають: якщо платник податку на прибуток посеред року переходить на спрощену систему, то звітувати з податку на прибуток йому треба за період, що передує календарному кварталу, з якого він переходить на спрощену систему. Тобто, наприклад, якщо платник перейшов на спрощену систему у ІІІ кварталі, то з податку на прибуток йому треба подавати декларацію за півріччя. Причину для такого підходу податківці вбачають у тому, що на спрощеній системі єдиним можливим звітним періодом для юросіб* є квартал ( п. 294.1 ПКУ).

До речі, у зворотній ситуації — коли юрособа-єдиноподатник посеред року переходить із спрощеної системи на загальну податківці нічого не говорять про поквартальне звітування. У цьому випадку звітним періодом для новоспеченого платника податку на прибуток вони називають звітний (податковий) рік, який для такого платника починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.21).

Отже, що робити будь-якому із цих трьох різновидів «квартальників» у тому випадку, якщо він вже за підсумками кварталу, півріччя чи 9 місяців «перебрав» 20 млн грн.? Наприкінці року податківці, нарешті, відповіли: такому платнику не потрібно чекати річної звітності, а слід здійснювати коригування відразу. Цебто за підсумками того звітного періоду, в якому

він став «високодохідником» (квартал, в якому дохід з початку поточного року перевищив 20 млн грн.).

Відверто кажучи, ця відповідь сама собою напрошувалася, тому ми радили тим, хто перевищив 20-мільйонний поріг, за підсумками 9 місяців одразу визначати податкові різниці. Докладніше про це та про інші тонкощі звітності у «квартальників» читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 54, с. 7; 2015, № 82, с. 23. Нагадаємо, що у зв’язку з відсутністю чинної форми деклації «квартальникам» доводилося подавати «перехідний» комплект у вигляді старої декларації і проекту нової (див. лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62, с. 4). Відповідно, у додатку РІ нової декларації «квартальники» і відображали свої податкові різниці. Тому висновок консультації, що коментується, логічно витікає із тієї позиції щодо звітування, яку вони висловили ще влітку

* За винятком юросіб, що належать до четвертої групи єдиноподатників (колишні платники фіксованого сільгоспподатку).

4

Заборгованість, стягнення якої розпочато до 01.01.2015 р.

Підкатегорія: 102.08.06

Запитання: Чи повинен платник податку, річний дохід якого за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн., здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування на суму дебіторської/кредиторської заборгованості, заходи щодо стягнення якої розпочато до 01.01.2015 р.?

Заборгованість, заходи щодо стягнення якої розпочато до 01.01.2015 р., відображається в податковому обліку платників податку відповідно до п. 17 підрозд. 4 розд. XX ПКУ незалежно від розміру доходу за останній річний звітний) період

Питання стосується «перехідної» безнадійної заборгованості, щодо якої до 1 січня 2015 року розпочато заходи щодо стягнення. На той час врегулювання безнадійної заборгованості відбувалося у порядку, встановленому колишнім п. 159.1 ПКУ. Якщо цей порядок було застосовано, то після 01.01.2015 р. врегулювання заборгованості в обов’язковому порядку здійснюється за правилами п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Норми зазначеного пункту так чи інакше передбачають коригування фінрезультату до оподаткування, причому як у продавця, так і в покупця. Виникає запитання: чи є ці коригування обов’язковими для всіх платників податку на прибуток, чи тільки для «високодохідників»? Податківці у консультації, що коментується, фактично підтвердили наше припущення. Вони наголосили, що коригування, визначені п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, мають здійснювати навіть ті платники, річний дохід яких не перевищує 20 млн грн. Докладніше про цю ситуацію читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29, с. 31.

І з цим висновком, узагалі-то, складно посперечатися. Бо ж абзац восьмий п.п. 134.1.1 ПКУ, який звільняє малодохідних платників від «податковоприбуткових» коригувань, говорить лише про коригування, визначені розд. ІІІ ПКУ. А от про розд. ХХ

у п.п. 134.1.1 ПКУ нічого не сказано. Тож навіть малодохідним платникам доведеться визначити різниці й подати разом з декларацією з податку на прибуток додаток РІ (рядки 4.1.12 — 4.1.14 для «збільшуючих» коригувань, рядки 4.2.7 — 4.2.9 — для «зменшуючих»).Залежно від того, яким чином буде врегульовано «перехідну» дебіторську заборгованість.

Зазначена консультація є важливою тому, що проливає світло на підхід податківців до інших коригувань, які визначено не розд. ІІІ, а іншими розділами ПКУ. Зокрема, для тих, які у додатку РІ відображаються у рядках 4.1.8, 4.1.15, 4.2.10 та 4.2.12. Такі коригування також будуть здійснювати усі платники, у тому числі малодохідники

5

Перехідна заборгованість: аванс отримано на спрощеній системі

Підкатегорія: 102.08.06

Запитання: Як враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування доходи та витрати при відвантаженні товарів, виконанні робіт, наданні послуг на загальній системі оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування?

Доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку

Питання стосується ситуації, коли юрособа — платник єдиного податку отримала попередню оплату за товари (роботи, послуги), після чого перейшла на загальну систему оподаткування. Податківці наполягають: якщо відвантаження було вже після переходу на загальну систему, в податковоприбутковому обліку відображаються дохід (на суму відвантаження) і витрати (на суму собівартості реалізованих товарів). Тобто діяти треба за стандартними бухобліковими правилами, як того вимагає п.п. 134.1.1 ПКУ. І байдуже, що під час перебування на спрощеній системі зазначений дохід у підприємства вже було обкладено єдиним податком за касовим методом ( п.п. 2 п. 292.1 ПКУ).

Певна річ, із таким підходом погодитися складно. Хоча б тому, що до зворотньої ситуації (відвантаження на загальній системі, оплата — на спрощеній) податківці підходять коректно — «єдиноподаткового» доходу немає (див. БЗ 108.01.02).

Але у зазначеній зворотній ситуації маємо пряму норму розд. XIV, яка дозволяє не відображати дохід ( п.п. 6 п. 292.11 ПКУ). А от у розд. ІІІ ПКУ і підрозд. 4 розд. ХХ такої «перехідної» норми немає. І податківці цим успішно користуються, роздаючи фіскальні роз’яснення.

Що іще можна заперечити проти фіскальної логіки податківців? Візьмемо, наприклад, п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. На його підставі нам вже довелося обстоювати право на витрати при поверненні фіндопомоги, яку до 01.01.2015 р. було отримано і уключено до «податкових» доходів (читайте про це у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 30, с. 16; 2015, № 70, с. 28).

Звичайно, прямо скористатися цією нормою не вдасться. Бо вона говорить про операції, в яких дохід визначався за надходженням коштів саме для цілей податку на прибуток (а не єдиного податку, як у нашому випадку). Але очевидна несправедливість підходу податківців вимагає від нас більше апелювати до «духу», а не до букви і стверджувати: «податкового» доходу не повинно бути навіть тоді, коли він визначався надходженням коштів для цілей інших податків, ніж податок на прибуток.

Є в «податковоприбутковій» історії також інші випадки, коли податківці навіть без наявності спеціальних норм (на кшталт п.п. 6 п. 292.11 ПКУ) з розумінням ставилися до ситуацій, у які потрапили платники. Наприклад, щодо «перехідних» авансів, отриманих до 01.04.2011 р. та включених до валового доходу. Податківці роз’яснили, що такі аванси не підлягають повторному відображенню у складі доходів у разі закінчення строку позовної давності за кредиторською заборгованістю, що утворилася від таких авансів. Згадати цю історію вам допоможе наша стаття у «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 86, с. 19.

Сподіваємось на аналогічне розуміння податківців також і у ситуації з «перехідною» заборгованістю, яку вже було обкладено єдиним податком під час перебування платника на спрощеній системі. Вдруге вона оподатковуватися не повинна

6

Квартальна декларація з порушенням строку і авансові внески

Підкатегорія: 102.21

Запитання: Чи може платник податку на прибуток припинити сплату щомісячних авансових внесків та з якого періоду, якщо ним за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримано прибуток або отримано збиток, а податкову декларацію за вказаний період подано з порушенням граничного терміну її подачі?

Платник відповідно до норм абзацу дев’ятого п. 57.1 ПКУ може припинити сплату авансових внесків у разі подання податкової декларації за відповідний звітний період з порушенням граничного терміну її подачі. Такий платник має право припинити сплачувати авансові внески, визначені у податковій декларації за попередній звітний рік, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому подано таку

Запитання саме по собі є цікавим. Бо ж стосується того, як слід тлумачити новоявлену норму абзацу дев’ятого п. 57.1 ПКУ, яка з’явилася дякуючи Закону України від 17.07.2015 р. № 652-VIII. Нагадаємо, згідно з цією нормою, той платник, який за підсумками І кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, може припинити сплату щомісячних авансових внесків. Для цього йому потрібно перейти на квартальні правила звітування з податку на прибуток (про це ми вже говорили вище — див. запитання № 3 сьогоднішньої статті).

Зокрема, абзац дев’ятий п. 57.1 ПКУ передбачає, що авансові внески можна не сплачувати:

— з червня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року (якщо декларацію подано за підсумками І кварталу);

— з вересня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року (якщо декларацію подано за півріччя);

декларацію. При цьому платник не звільняється від обов’язку подати податкові декларації за податкові періоди звітного року (перший квартал, півріччя, три квартали і рік) та притягується до відповідальності за порушення термінів подачі податкової звітності, встановленої ст. 120 ПКУ

— грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року (якщо декларацію подано за три квартали).

Виникає запитання: а якщо платник занадто довго думав і подав «квартальну» декларацію вже після того як вийшли граничні строки (встановлені п.п. 49.18.2 ПКУ)? Втратить він через це право позбутися авансових внесків чи ні? І якщо ні, то з якого місяця можна припинити сплату авансових внесків? Податківці відповідають доволі зважено. Їхню відповідь можна представити трьома тезами:

(1) припинити сплату авансових внесків можна. Тобто право позбутися авансових внесків виникає власне за фактом того, що платник за підсумками І кварталу, півріччя чи 9 місяців не отримав прибутку чи отримав збиток. І навіть порушення строків, у які мала б подаватися «квартальна» декларація, цього права платника не позбавляє;

(2) платник, який запізно подав «квартальну» декларацію, може позбутися авансових внесків не раніше місяця, наступного за місяцем, у якому він подав «запізнілу» декларацію. В принципі, також логічний висновок. Він випливає із тієї логіки, яку закладено до абзацу дев’ятого п. 57.1 ПКУ;

(3) платник, який задовго думав і з цієї причини порушив строки подання «квартальної» декларації, не звільняється від відповідальності, яку передбачає ст. 120 ПКУ. Тобто навіть не дивлячись на те, що для такого платника подавати «квартальну» декларацію — не обов’язково (це лише право платника), його будуть штрафувати за порушення строків, у які було подано цю декларацію. Перефразовуючи відоме прислів’я, можна сказати: «Любиш без авансових внесків кататися — люби і санчата штрафів возити!» ☺

Такими роз’ясненнями податківці «порадували» нас останнім часом. Позитивні вони чи ні — це кому як. Залежно від того, чого ви очікували від наших фіскалів. Але в цілому можна сказати, що відповіді прогнозовані. В подальшому також будемо інформувати вас про новації у податкових роз’ясненнях.

податок на прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті