Додаток ІВ - інші витрати

Показник цього рядка визначається розрахунково як алгебраїчна сума рядків 06.4.1 — 06.4.43 (крім рядків 06.4.33.1, 06.4.34.1 і 06.4.35.1, значення яких уже включено до показників рядків верхнього рівня — 06.4.33, 06.4.34 і 06.4.35 відповідно).

У цьому рядку відображаються витрати, понесені на добровільну передачу коштів і майна державному чи місцевим бюджетам (установам, що утримуються за їх рахунок) а також неприбутковим організаціям (визначеним у п. 157.1 ПКУ). Відповідно до п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ такі витрати лімітовано у розмірі 4 % оподатковуваного прибутку за минулий рік. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 26.

Підпунктом «є» п. 157.1 ПКУ передбачено, що професійні спілки належать до неприбуткових організацій. Але для них передбачено спеціальний п.п. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ. Він передбачає витрати на «культурно-масові» заходи відповідно до ст. 44 Закону про профспілки. Ці витрати також лімітовано у розмірі 4 % оподатковуваного прибутку минулого року, причому цей ліміт є спільним для пп. «а» і. «б» п.п. 138.10.6 ПКУ. Тобто сума витрат, які відображено у рядках 06.4.1 і 06.4.2, сукупно не має перевищувати 4 % ліміт. Детальніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 94, с. 32.

Рядок додатка створено під витрати, визначені у п.п. «в» п.п. 138.10.6 ПКУ. Такі витрати лімітовано у розмірі 10 % оподатковуваного прибутку попереднього року (це вже окремий ліміт, який не має нічого спільного з 4  % лімітом).

У цьому рядку відображається сума безнадійної заборгованості (п.п. 14.1.11 ПКУ), яка списується за рахунок раніше створеного резерву сумнівних боргів (п.п. «г» п.п. 138.10.6 ПКУ). Докладніше про це — у нашому тематичному номері, присвяченому безнадійній заборгованості («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33).

У цьому рядку відображаються витрати, передбачені п.п. «ґ» п.п. 138.10.6 ПКУ. Витрати виключаються у цей рядок у тому разі, коли вугілля чи брикети були надані: (1) особам, передбаченим у п.п. «ґ» п.п. 138.10.6 ПКУ; (2) в межах лімітів, встановлених постановою КМУ від 17.03.2011 р. № 303.

Рядок передбачено для витрат, визначених у п.п. «д» п.п. 138.10.6 ПКУ. Ці витрати лімітовано самостійним 10  % лімітом, який не має відношення до інших лімітів.

Рядок передбачено для витрат, які відображають відповідно до п.п. «е» п.п. 138.10.6 ПКУ. Такі витрати теж лімітовано окремим 10  % лімітом.

Цей рядок — для витрат, визначених у п.п. «є» п.п. 138.10.6 ПКУ. Зверніть увагу: у цей рядок не включаються витрати, які підлягають амортизації або відшкодуванню згідно з нормами ст. 144 — 148 ПКУ.

Витрати, суму яких належить показувати у цьому рядку, відображаються у складі «податкових» на підставі п.п. «ж» п.п. 138.10.6 ПКУ в частині витрат на придбання у держави ліцензій та дозволів на певну діяльність. Виняток — ліцензії і дозволи, вартість і строк використання яких відповідає ознакам, установленим для основних засобів розд. I ПКУ і які визнаються нематеріальними активами. Детальніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 77, с. 39; 2014, № 57, с. 27.

У цьому рядку показуємо витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах держреєстрації, зокрема в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах (п.п. «ж» п.п. 138.10.6 ПКУ)

Ідеться про внески в спілки, асоціації та інші об’єднання засновників підприємств, які представляють інтереси цих засновників. Підстава для витрат — п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ (зокрема, йдеться про перерахування коштів та/або майна неприбутковій організації, визначеній у п.п. «ґ» п. 157.1 ПКУ). Детальніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 41.

Рядок призначено для відображення витрат у вигляді втрат від курсової різниці (п.п. «а» п.п. 138.10.4 ПКУ). Зверніть увагу: у цьому рядку відображаються втрати лише від різниці між двома курсами НБУ на різні дати. Втрати у вигляді різниці між курсом купівлі/продажу і курсом НБУ потраплять до рядка 06.4.43 цього додатка. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 12; № 52, с. 19.

Цей рядок заповнюється, якщо в результаті продажу корпоративних прав, акцій ПАТ або цінних паперів, емітованих нерезидентом, утворюється збиток. Такий збиток потрапляє до «загальних», а не до «ціннопаперових» витрат (п. 153.9 ПКУ). Тобто йдеться про загальні витрати, а не фінрезультат від операцій з цінними паперами. Отже, заборона на відображення ціннопаперових збитків, сформованих на 01.01.2014 р. (п. 32 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), у цьому випадку не працює. Значення цього рядка має відповідати рядку 10 таблиці 3 додатка ЦП (див. с. 13 сьогоднішнього номера).

Рядок заповнюється у разі виникнення збитків від операцій з деривативами та операцій РЕПО. Значення рядка відповідає рядку 09 таблиці 4 додатка ЦП (див. с. 13).

Цей рядок відведено для відображеня сум нарахованих податків відповідно до п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ і з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 139.1.6 ПКУ щодо податків, суми яких до витрат не включаються. Також у цьому рядку не відображаються суми штрафі і суми нарахованого ЄСВ, який не враховано у інших «витратних» рядках декларації.

Цей рядок — для витрати підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій. Вони згідно з п.п. 3.11 Інструкції № 5 класифікуються як інші виплати, що не входять до фонду оплати праці.

Цей рядок заповнюють лише платники податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції. Для них п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ передбачено спеціальну норму, згідно з якою до складу витрат дозволено включати плату за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті. Отже, за ряд. 06.4.15 такі суми у них не відображаються. При цьому суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції, на яку в таких платників податків згідно зі ст. 155 ПКУ зменшується сума нарахованого податку на прибуток, показують у додатку ЗП (див. на с. 37 сьогоднішнього номера). Звідти цю суму переносять до ряд. 13 декларації.

Тут ідеться про витрати, відображені відповідно до ст. 146 ПКУ від таких операцій з основними засобами:  
— від’ємний результат від продажу основних засобів, у т.ч. і невиробничих (п. 146.13 ПКУ);
 — витрати у сумі недоамортизованої частки амортизованої вартості основного засобу, що ліквідується (п. 146.16 ПКУ); при цьому власне витрати на ліквідацію основного засобу відображаються у рядку 06.4.43 цього додатка;  
— витрати у сумі недоамортизованої частки витрат на ремонт чи поліпшення у орендаря, який повертає об’єкт оренди орендодавцю або у разі коли такий об’єкт викрадено, зруйновано чи знищено (п. 146.20 ПКУ).

Статтю 147 ПКУ в цілому присвячено обліку операцій із землею та її капітальним поліпшенням, а її п. 147.4 описує податкові наслідки продажу землі як окремого об’єкта власності, якщо до такого продажу якість такої землі піддавалася капітальному поліпшенню. Так-от, згідно з п. 147.4 ПКУ в рядку, що коментується, за підсумками податкового періоду, на який припадає продаж землі, що капітально покращується, відображається балансова вартість окремого об’єкта основних засобів групи 2, у якому відображалася вартість капітального поліпшення якості такої землі.

Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями врегульовано п. 153.4 ПКУ. У рядку додатка IB, що коментується, показують ті витрати, про які йдеться в абзаці другому п.п. 153.4.3 ПКУ, а саме: збиток від розміщення платником податку боргових цінних паперів нижче номінальної вартості в податковому періоді, протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів.

У цьому рядку відображаються:  
— витрати суборендодавця при наданні в подальшу суборенду орендованого ним майна;  
— витрати, пов’язані з придбанням майна, призначеного для подальшої передачі у фінлізинг;
 — якщо у фінансовий лізинг передається майно, яке до цього було включено до складу основних засобів лізингодавця, то в цьому рядку відображають можливі збитки від такої операції (суму перевищення балансової вартості переданого об’єкта ОЗ над доходами від його передачі).
Ви запитаєте: а як же власне витрати орендаря на суму нарахованого лізингового платежу за результатами податкового періоду, у якому здійснюється таке нарахування (п. 153.7 ПКУ)?
Цим витратам місця в цьому рядку нема, їх орендар відображає за напрямками використання об’єкта лізингу.
Щодо цього читайте матеріал у «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 24, с. 40. Також, на думку податківців, у цьому рядку мають відображатися витрати щодо майна, яке надається в оренду платниками, для яких оренда — не основний вид діяльності (див. консультацію в БЗ, підкатегорія 502.30.02, діяла до 01.01.2015 р.).
На нашу ж думку, такі витрати, як і решта витрат, що пов’язані з проведенням орендних операцій, але не мають конкретного напрямку, повинна увійти до рядка 06.4.43 цього додатка.

Оподаткування операцій з відступлення права вимоги регулює п. 153.5 ПКУ. Відповідно до цієї норми первісний кредитор у рядку, що коментується, відображає витрати:
 — у розмірі договірної (контрактної) вартості товарів, робіт, послуг, за якими виникла заборгованість;  
— за фінансовими кредитами — у розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення згідно з вимогами ПКУ;
— за іншими цивільно-правовими договорами — у розмірі фактичної заборгованості, що відступається.
Принагідно нагадаємо: доходи за операціями з відступлення права вимоги відображаються у рядку 03.5 додатка ІД (див. на с. 3 сьогоднішнього номера). Детальніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 79, с. 19.

Якщо у вас довгостроковий цикл виробництва або робіт, для яких не передбачено поетапної здачі, ви маєте право відображати витрати без прив’язки до доходів, пов’язаних із несенням таких витрат (п. 138.2 ПКУ). Детальніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 32.

У цьому рядку як покупець, так і продавець, відображають коригування (збільшення або зменшення) суми витрат за сумнівною заборгованістю. Значення цього рядка має відповідати графі 8 додатка СБ (див. на с. 11 сьогоднішнього номера).

Особливості оподаткування діяльності, здійснюваної за договорами управління майном, урегульовано п. 153.13 ПКУ. Зокрема, установлено, що управитель веде окремий облік доходів і витрат в розрізі кожного договору управління. Крім того, сюди включаються витрати, визначені у п.п. 153.13.7 ПКУ.

Особливості податкового обліку операцій з реорганізації юридичних осіб містяться в п. 153.15 ПКУ. У цьому рядку відображатимуться витрати правонаступника, які відображаються згідно з цією нормою.

Нагадаємо, що відповідно до п. 6 підрозд. 4 розд. XX ПКУ передбачалося, що така інвентаризація проводиться для розподілу об’єктів основних засобів та інших необоротних і нематеріальних активів за новими податковими группами. Якщо загальна бухоблікова вартість усіх груп основни (виробничих) засобів станом на зазначену дату менше ніж податковооблікова — утворювалася тимчасова податкова різниця. Вона амортизується в податковому обліку прямолінійним методом протягом 3 років як окремий об’єкт (детальніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 20, с. 4). Рядок заповнюється на підставі даних, наведених у колонці 5 таблиці 1 додатка АМ (див. на с. 29 сьогоднішнього номера). До речі, декларація за 2014 рік — це остання декларація, у якій буде відображено цю податкову різницю. Її буде включено до витрат у повному обсязі.

Процедуру перерахунку витрат передбачено п. 140.2 ПКУ. У цьому рядку зазначається сума такого перерахунку в частині збільшення або зменшення витрат за рахунок повернення раніше відвантежених товарів, зміни вартості поставлених (робіт, послуг) і т. ін. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 100. Також у цьому рядку відображається коригування витрат, які були помилково включені до собівартості.

Перерахунок доходів і витрат (балансової вартості основних засобів) за процедурою, передбаченою п. 140.2 ПКУ, також проводиться сторонами у звітному періоді (періодах), у якому:  — витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були обліковані стороною правочину — у разі визнання правочину недійсним, таким, що порушує публічний порядок, фіктивним;  — рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили — у разі визнання правочину недійсним з інших підстав. Результат зазначеного перерахунку відображається у цьому рядку додатка ІВ. Докладніше про визнання правочину недійсним читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 72, с. 38.

У цьому рядку відображаються обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, що надаються працівникам, і внески на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників (п. 142.2 ПКУ). Сюди, зокрема, включають:  — оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства. Хоча такі витрати можна розподіляти за напрямами використання праці, яка оплачується. А от щодо ЄСВ, нарахованого як на лікарняні перших п’яти днів, так і на суму допомоги, яка виплачується починаючи із шостого дня, то податківці навіть наполягають відображати його за напрямками використання праці (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 502.07.17);  — одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію відповідно до чинного законодавства та колдоговорів;  — суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору;  — компенсаційні виплати та добові, що виплачуються при переїзді на роботу до іншої місцевості згідно з чинним законодавством;  — надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених чинним законодавством;  — компенсація працівникам використання для потреб виробництва їх власного інструменту та особистого транспорту. Детальніше про такі виплати читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 87, с. 3.

Цей рядок — для витрат у вигляді внесків роботодавця згідно з договорами пенсійного страхування працівників і членів їх сімей (див. п.п. 3.5 Інструкції № 5). Вони поки що уключаються до витрат на підставі п. 142.2 ПКУ з урахуванням положень п. 11 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Цей рядок — для витрат небанківської фінансової установи на створення страхового резерву, як передбачено п.п. 159.2.2 ПКУ.

При заповненні цього рядка слід мати на увазі низку випадків, зазначених у пп. 139.1.14 і 139.1.15 ПКУ. Також не дублюйте у цьому рядку ті витрати, які ви відображаєте за напрямками використання послуг з інжинірингу. У цей рядок потрапляють витрати на «інжинірингові» послуги (роботи), придбані: (1) у резидента чи постійного представництва нерезидента (п. 160.8 ПКУ) — у повному обсязі договірної вартості; (2) у нерезидента — в обсязі, що не перевищує 5 % митної вартості обладнання, імпортованого за відповідним контрактом. Детальніше про це обмеження читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 72, с. 16.

Суми таких витрат, ураховані у складі показника ряд. 06.4.31, має бути окремо винесено до поточного рядка. Принагідно зауважимо: на думку податківців, якщо обладнання не імпортується, то витрати з придбання інжинірингових послуг до «податкових» витрат не включаються (див. лист Міндоходів від 14.04.2014 р. № 6597/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 5). На нашу думку, такий висновок є спірним, чому — читайте у коментарі до зазначеного листа.

Згідно з п.п. 140.1.2 ПКУ серед витрат подвійного призначення, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, названо і витрати з нарахування роялті (визначення наведено у п.п. 14.1.225 ПКУ). Для цих витрат передбачено низку додаткових обмежень (пп. 2 і 3 п.п. 140.1.2 ПКУ).

Показник цього рядка входить до складу загальної величини нарахувань роялті, відображених у попередньому рядку, і містить у собі лише ті суми роялті, які нараховані на користь нерезидентів з урахуванням обмежень, що їх встановлює п.п. 1 п.п. 140.1.2 ПКУ.

Цей рядок заповнюється з урахуванням п.п. 139.1.13 ПКУ щодо витрат, понесених (нарахованих) у звітному періоді у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами. Якщо послуги придбано у резидента чи постійного представництва нерезидента (п. 160.8 ПКУ) — враховуються у повному обсязі, а якщо у нерезидента — в межах 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному.

Як і у випадку з інжинірингом, законодавець хоче окремо бачити в окремому рядку лімітовані витрати. Принагідно зауважимо: якщо ви придбали консалтингові послуги у офшорного нерезидента (п. 161.3 ПКУ), таким витратам до «податкових» узагалі — зась (п.п. 139.1.13 ПКУ).

У цьому рядку ідеться про суми поворотної фінансової допомоги (визначення див. у п.п. 14.1.257 ПКУ), яку платник раніше включав у доходи на підставі п.п. 135.5.5 ПКУ. Докладніше читайте у тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 95.

У цьому рядку йдеться про витрати з придбань у нерезидентів, що мають офшорний статус (п. 161.3 ПКУ). 85 % обмеження на витрати за такими придбаннями встановлене п. 161.2 ПКУ. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 72, с. 28. Цей рядок декларації заповнюється на підставі підсумкового значення колонки 6 додатка ВО.Тобто у цей рядок не потрапляють витрати на придбання у офшорних нерезидентів, які ви включаєте до собівартості, адміністративних і збутових витрат.

Ви вже знаєте, що у рядку 06.4.4 додатка ІВ відображається сума безнадійної заборгованості, списана за рахунок резерву сумнівних боргів (див. коментар до рядка 06.4.4). А от рядок, що коментується, призначено для відображення тієї частини безнадійної дебіторської заборгованості, яка виявиться непокритою створеним раніше резервом чи за якою резерв сумнівних боргів узагалі не створювався.

Цей рядок — для витрат, що їх визначено у абзаці п’ятому п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ. Додаткову інформацію про податковий облік деяких з цих витрат можна отримати зі статей, опублікованих у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 27, с. 33; № 74, с. 39; 2012, № 20, с. 21; 2014, № 72, с. 20.

Тут ідеться про витрати орендодавця на ремонти і поліпшення основних засобів, що їх передано в оренду. Орендатор такі витрати зазвичай відображає за відповідними напрямками. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 18; 2013, № 60, с. 35.

Цей рядок заповнюється у тому разі, якщо у вас є контрольовані операції і ціна за ними не відповідає звичайній. (відповідно до п.п. 39.5.4 ПКУ). Заповнюється тоді, коли у результаті коригування у вас за підсумками звітного періоду збільшуються податкові зобов’язання. Цей рядок заповнюється на підставі даних із таблиці 1 додатка ТЦ (див. на с. 17 сьогоднішнього номера).Заповнюється рядок виключно зі знаком «-».

Цей рядок ви заповнюєте, якщо податкова виявляє відхилення договірної ціни від звичайної і проводить пропорційне коригування (п.п. 39.5.5 ПКУ). Якщо у результаті такого коригування ваші податкові зобов’язання за підсумками звітного періоду збільшилися — ви показуєте cуму коригування зі знаком «-». Якщо ж у подальшому рішення донарахувати вам податкові зобов’язанння скасовано — здійснюється зворотнє коригування (п.п. 39.5.5.6 ПКУ). У цьому випадку ви «повертаєте» цю суму до витрат (зі знаком «+»). Цей рядок заповнюється на підставі даних із таблиці 2 додатка ТЦ (див. на с. 19 сьогоднішнього номера).

У рядку, що коментується, наводяться всі витрати, не відображені в інших рядках додатків до декларації та у самій декларації, для яких не встановлено обмежень щодо їх віднесення до складу витрат (п.п. 138.12.2 ПКУ).
Зокрема, тут відображаються:  
— заробітна плата працівників, зайнятих у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), за час вимушеного простою підприємства або за час перебування в щорічних (основних і додаткових) відпустках (див. БЗ, підкатегорія 502.07.17).
Це на думку податківців.
А на нашу думку, оскільки такі виплати було б логічніше показувати за ряд. 05.1 декларації як складову собівартості (якщо йдеться про відпускні) або загальногосподарських витрат (якщо йдеться про зарплату за час вимушеного простою);  
— збитки, які виникають при купівлі/продажу валюти через різницю між офіційним курсом НБУ і курсом, що склався на МВРУ;  
— застраховані збитки, які поніс платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності;
 — витрати на оплату сервітуту (див. консультацію БЗ, підкатегорія 502.07.20);  — суми, сплачені у зв’язку з участю в конкурсних торгах на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (див. БЗ, підкатегорія 502.07.03);  
— витрати на ліквідацію основних засобів (див. БЗ, підкатегорія 502.09.01);  
— витрати на підтримання нематеріальних активів у придатному для використання стані (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 502.09.03).
Також пам’ятайте: у цьому ж рядку будуть відображатися суми коштів або вартість майна, які добровільно перераховані (чи передані) Збройним Силам України, Нацгвардії, СБУ та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції. Принагідно нагадаємо: на період проведення АТО витрати підприємств на допомогу армії включаються до витрат без 4  % обмеження (п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 32, с. 8; 2014, № 80, с. 6.