Заповнюємо податкову накладну

Але почати потрібно з реєстрації ПН. Як відомо, на неї відводяться такі строки: ПН, складені з 1 по 15 календарний день (включно), реєструються до останнього дня місяця, складені з 16 по останній день — до 15 дня (включно) місяця, наступного за місяцем складання. Порушення цих строків загрожує штрафом (ст. 120¹ ПКУ). Граничний же строк реєстрації донедавна складав 365 днів. Проте з 3 грудня (Закон України від 09.11.2017 р. № 2198-VIII) його скасували — тепер ПН/РК можна зареєструвати безстроково. Цей же Закон збільшив граничний строк відображення ПК за ПН у поточній декларації до 1095 дн. з дати складання ПН/РК.

Реквізити. Важливо зрозуміти позицію податківців — які помилки в ПН вони вважають важливими, а які — незначними. З роз’яснень можна дійти висновку, що принциповими є помилки в:

— даті ПН;

— номенклатурі постачання (гр. 2);

— ІПН платника податків;

— сумі ПДВ (гр. 8, ряд. II, III, IV);

— коді товару згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП (гр. 3.1/3.3).

А ось серед незначних помилок податківці зазначають такі (які не заважають, на їх погляд, ідентифікувати операцію):

— помилка в ознаці імпортного товару (гр. 3.2);

— незначні помилки в найменуванні платника;

— помилки в кількості (об’ємі) (гр. 6);

— помилка в ціні за одиницю (гр. 7) (наприклад, за рахунок округлення) при тому, що сума ПЗ і загальна сума постачання відповідають первинним документам. Те ж саме стосується загальної суми коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (ряд. I). Причому податківці не проти, якщо в ПН ціна постачання одиниці товару/послуги буде з кількістю знаків після коми більше ніж два (лист ДФСУ від 30.10.2017 р. № 2442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

І найголовніше:

Часткові передоплати / часткові постачання. Податківці не вважають помилкою, якщо декілька передоплат, що надійшли протягом дня за одним і тим же договором, будуть об’єднані в одну ПН на загальну суму таких передоплат (див. БЗ 101.16). А ось навпаки, розбити отриманий протягом дня один «повний» авансовий платіж на декілька частково-авансових ПН не можна. На думку податківців, складання двох і більше ПН у разі отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ і не надає можливості ідентифікувати операцію.

Якщо аванс надходить за неділимий товар, то в графі 6 «Кількість (об’єм, обсяг)» ПН відображають дробове значення, що відповідає коефіцієнту оплати. Якщо аванс надходить за партію товару, то в номенклатурній графі 2 ПН доведеться перелічити всі найменування товару в партії, а в графі 6 указати таку кількість за кожним найменуванням товару, якого вистачає саме під отриману частину авансу. Аналогічно діємо і при отриманні авансу за послуги, виражені в кількісному вираженні.

Компенсація витрат. Якщо покупець компенсує постачальникові понесені останнім витрати, супутні «основному» постачанню, податківці рекомендують:

1) підводити таку компенсацію під основну послугу, тобто кодувати в гр. 3.3 компенсаційні платежі кодом основної послуги;

2) іменувати компенсацію як основну послугу.

Наприклад, при компенсації орендарем комунальних витрат, пов’язаних з орендою нерухомості, у гр. 2 ПН писати «Послуги з оренди»; у гр. 3.3 ПН указувати «послужний» код за ДКПП як для оренди нерухомості («68.20»); у гр. 4 заносити «послуга», а гр. 5 залишити порожньою.

Утім, є й альтернативний варіант: не буде помилкою, якщо в гр. 2 озаглавити компенсацію витрат як «Відшкодування…» або «Компенсація…» і далі орієнтуватися на складену первинку. При цьому за кожною номенклатурою вказуємо код основного виду діяльності (для оренди «68.20»)

Підсумкова ПН. Підсумкову ПН покупцям не видають. Відповідно про це в її верхній лівій частині роблять позначку «Х» і проставляють тип причини «11». У графі «Отримувач (покупець)» підсумкової ПН зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «100000000000»

У «номенклатурній» гр. 2 розділу Б підсумкової ПН контролери пропонують зазначати номенклатуру поставлених протягом дня товарів/послуг (утім багато хто заповнює таку ПН як «послужну» з кодом «47.00»). Також вони вимагають обов’язково заповнювати гр. 3.1, 3.2 і 3.3 підсумкової ПН з інформацією про коди товарів за УКТ ЗЕД і коди послуг згідно з ДКПП. При цьому гр. 4, 5, 6, 7 підсумкової ПН податківці рекомендують узагалі не заповнювати (див. БЗ 101.16).

Зведена ритмічна ПН. При безперервних або ритмічних постачаннях товарів/послуг можна виписувати зведену ПН не пізніше за останній день місяця, в якому таке ритмічне постачання здійснене. Якщо на дату складання зведеної ПН сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок продавця як плата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених протягом місяця товарів/послуг, таке перевищення вважають попередньою оплатою (авансом). На суму такого перевищення складають окрему ПН у загальному порядку не пізніше за останній день такого місяця.

Визначною особливістю зведених ПН, складених на платників ПДВ, є хіба що позначка «Х» у верхній лівій частині ПН.

На всі ритмічні постачання неплатникам можна також виписати зведену ПН. Але пам’ятайте: вона може бути складена тільки при виконанні умови про безперервність/ритмічність постачань товарів/послуг кожному з таких покупців. Її не можна «змішувати» ні з підсумковою, ні зі звичайною ПН, виписаними на покупця — неплатника ПДВ. Особливості заповнення зведеної «ритмічної» ПН на неПДВшників такі:

— у графі «Зведена податкова накладна» зведеної ПН роблять позначку «Х»;

— у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» проставляють позначку «Х» і вказують тип причини 02;

— у графі «Отримувач (покупець)» указують «Неплатник»;

— у рядок «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» вписують умовний ІПН «100000000000»;

Компенсуюча ПН. Такі ПН складаються для нарахування ПЗ, що компенсують збільшений ПК, за товарами/послугами, використаними в неоподатковуваних та/або негосподарських операціях. Поки покупець не мав можливості збільшити ПК (ПН складена з помилкою, не зареєстрована тощо) компенсуючі ПЗ не нараховують. Утім, щодо цього будуть зміни: компенсаційні ПЗ доведеться нараховувати, якщо товар/послуги були придбані з ПДВ, незважаючи на те, чи був ПК (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 101, с. 3).

Така ПН складається не пізніше за останній день звітного періоду (тобто зведеної). У верхній лівій частині проставляють позначку «Х», яка підтверджує, що ПН зведена. Одночасно із цим роблять позначку «Х» в полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» і вказують відповідний тип причини: 04;08;09;13. У графі «Отримувач (покупець)» заголовної частини зведеної «компенсуючої» ПН платник указує власне найменування (П. І. Б.), а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний ІПН «600000000000». У «номенклатурній» графі 2 записують дати і порядкові номери «вхідних» ПН, за якими компенсують ПК; гр. 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11 таких ПН не заповнюють; у гр. 4 вказують «грн.»; — ряд. VII — IX розділу А не заповнюють.

Що ми ще писали на цю тему