Норми ПММ на особливу техніку
Усі суб’єкти господарювання, які використовують ПММ у своїй діяльності, знають, що для їх списання на роботу машин або обладнання слід орієнтуватися на норми витрати пального. Такі норми потрібні підприємствам для різних цілей, зокрема:
1) для контролю за використанням ПММ, щоб менеджмент підприємства був упевнений: ПММ на підприємстві використовуються тільки за призначенням, тобто на роботу певних агрегатів, а не розкрадаються або використовуються на негоспцілі;
2) щоб уникнути сплати зайвого ПДВ. Річ у тому, що наднормативну витрату ПММ податківці розцінюють як використану в негосподарській діяльності, тобто вимагають від суб’єкта господарювання нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Де ж узяти норми витрати ПММ на роботу різноманітних машин і обладнання, які використовуються на підприємстві (наприклад, бензопил, тракторів, газонокосарок тощо)? Відповідь на це запитання — у статті.
С. Децюра, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 44, с. 5
Неформатні працівники
Це ще хто такі, — запитаєте ви. Таким оригінальним словом ми вирішили позначити усіх, хто так чи інакше відрізняється від звичайних трудяг, що день у день крокують на завод або в офіс. І що цікаво, категорій працівників, які не вписуються у загальноприйняту схему, можна згадати чимало. Це й надомники, і сезонні/тимчасові працівники, і студенти, і стажисти, і вахтовики, і… Можна ще додати сюди неповнолітніх — у них теж свої особливості.
Так от, про надомників. Може бути тисяча різних причин, чому працівник і роботодавець дійшли спільної згоди і зробили вибір на користь віддаленої роботи (поза офісом). Якщо у працівника є таке бажання, а роботодавець не проти, та є технічні можливості для цього, то чом би й ні? Зараз «віддаленкою» нікого не здивуєш. Які тут можуть бути нюанси? Що треба врахувати?
У сезонних підприємств, у яких періоди активної діяльності чергуються з періодами міжсезонного затишшя, свої проблеми. Звісно, сезонне збільшення обсягу робіт вимагає нових робочих рук. Що слід знати про сезонних працівників і як правильно оформити з ними трудові відносини?
Відповіді на ці та інші запитання щодо неформатної праці — у нашому тематичному випуску.
«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 45
Екстремальний турзбір — 2019
Починаючи з 01.01.2019 р. докорінно змінився механізм визначення туристичного збору. За перші місяці впровадження нового механізму на практиці у платників з’явилося чимало проблем. У цій статті ми зібрали цікаві та водночас складні запитання, що стосуються нових «турзбірних» правил, і, звісно, пропонуємо вам відповіді на них.
Окрім іншого, зі статті ви дізнаєтеся, чи платити турзбір, якщо немає «місцевого» рішення, коли починається відлік «турзбірної» доби, чи можна пропорційно зменшити суму турзбору, якщо проживання триває менше доби, чи оподатковується турзбором тривале проживання в «туристичному» місці, яким категоріям мешканців надаються пільги з туристичного збору і як підтвердити статус пільговика та багато про що інше.
М. Нестеренко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 46, с. 15
Закон про ТОВ. Продовження
З першою частиною цієї дилогії ви могли ознайомитися минулого року, ще до набуття чинності Законом про ТОВ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 34). Одне з головних питань, яке цікавило на той час усі вітчизняні ТОВки: як бути із застарілими статутами? Куди бігти? Що робити?
На щастя, законодавець потурбувався про товариства з обмеженою (ТОВ) і товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) та встановив перехідний період для приведення статутів цих госптовариств у відповідність із новими вимогами. Але, на жаль, 17.06.2019 р. цей перехідний період закінчився. Чи усе ви встигли зробити і наскільки правильно? Перевірте себе.
На допомогу вам — цей тематичний номер, який вийшов ще до зазначеної дати. У ньому ми вирішили повернутися до нелегкої корпоративної теми, сфокусувавшись на ТОВ, оскільки їх більшість.
Що змінилося за час існування Закону про ТОВ? Які підходи в його тлумаченні виробила практика? Як і коли змінювати статут? Що буде, якщо цього не зробити? Що таке модельний статут і для кого він призначений? Усі відповіді — у журналі.
«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 47
Поїздки у відрядженні
Витрати на проїзд, понесені працівником під час відрядження, неодмінно підлягають відшкодуванню. Причому транспортні витрати, як правило, не обмежуються тільки придбанням квитка на проїзд. Працівник може витратитися і на оплату додаткових послуг (попереднє резервування квитка, постільні речі). До того ж у дорозі, можливо, доведеться оплатити і провезення багажу.
ПКУ проголошує, що в оподатковуваний дохід працівника не включається сума компенсації працівникові витрат на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Питання тут у тому, якими мають бути документи на проїзд, щоб за ними можна було безподатково відшкодувати витрати відрядженому працівникові. Основна увага в статті зосереджена на електронних квитках (залізничних, авіа-, автобусних, водних), адже якраз із ними виникає найбільше проблем.
Н. Адамович, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 48, с. 8
Собівартість
Цей спецвипуск переважно призначений для бухгалтерів виробничих підприємств, а також підприємств, що виконують роботи або надають послуги. Адже в ньому йдеться про собівартість продукції, робіт і послуг.
З нього ви дізнаєтеся про склад витрат на виробництво і про те, як правильно їх зібрати і розподілити між об’єктами калькуляції. Автори розповіли про етапи формування собівартості продукції (робіт, послуг), а також про різні прийоми, що використовуються при її обчисленні.
Хочете дізнатися більше — приєднуйтеся!
«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 49
НБУ відмінив обов’язковий продаж валюти
Обов’язковий продаж валютних надходжень вводився дуже давно як тимчасовий захід. Але, як кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Ось так і в цьому випадку: тимчасова вимога про продаж валютної виручки затягнулася на роки.
Але ось нарешті сталося! Постановою Правління НБУ від 18.06.2019 р. № 78 скасовано чинні до недавнього часу правила обов’язкового продажу інвалюти.
Постанова набула чинності з 20 червня. Але за правилами продаж валюти здійснюється виключно на наступний робочий день (!) після дня зарахування надходжень на розподільчий рахунок. Це означає, що валютні надходження, зараховані на розподільчі рахунки підприємств 19 червня, під обов’язковий продаж уже не потрапляють.
Що ще зміниться в житті підприємства з відміною обов’язкового продажу інвалюти? Читайте про це в пропонованій публікації.
А. Свіріденко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 50, с. 2
Посередництво
Щоб отримати найбільший економічний ефект від продажу виробленої власними силами продукції, її виробники доволі часто вдаються до допомоги посередників. Останні за відносно невелику плату продають їх продукцію і таким чином заощаджують кошти виробника на утримання власної торгової точки. Про те, що є посередництвом на продаж і як обліковувати та оподатковувати такі операції, йде мова в першій статті цього тематичного номера.
Утім посередників залучають не лише до продажу товарів. Досить часто до послуг посередників вдаються й у разі придбання товарів. Про те, що це за вид посередництва і на що слід звернути увагу при здійсненні таких операцій, а також як обліковувати та оподатковувати їх, читайте в другій статті.
Решта матеріалів номера будуть не менш корисними усім, хто так чи інакше пов’язаний з посередництвом. Ось теми деяких із них: комісіонер «накивав п’ятами»: що робити; дропшипінг: модне слово чи…; покупець повернув комісійний товар: як платити комісіонерові винагороду; комісіонер-спрощенець: інструкція до дій; розрахунки готівкою через пошту: чи можна скласти підсумкову ПН; ПДВ у агента: чи завжди працюють посередницькі правила; комісія на експорт металобрухту: як нарахувати ПДВ?
