Чим запам’ятався травень

В обраному У обране
Друк
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2019/№ 44

Ви запитували на семінарі

Семінари (останнім часом — вебінари) — традиційна форма нашого двостороннього спілкування з вами, дорогі читачі. Але семінар пройшов, а ваші запитання залишилися. Причому не виключено, що відповіді на більшість з них зацікавлять не лише того, хто їх поставив, а й решту з вас.

Ось чому за підсумками семінару ми завжди готуємо тематичний номер з добіркою найцікавіших ваших запитань. Їх тематика, як завжди, широка і різноманітна. Це і ПДВ, і податок на прибуток, і єдиний податок, і виплати працівникам, і трудові відносини, і бухоблік із фінзвітністю, і РРО з касовою дисципліною, а також ЗЕД, право і багато чого іншого. Є все це й у свіжому тематичному номері. Зазирніть — побачите самі!

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 34-35

Один і той же товар по-різному називають

Проблема тут ось у чому. У довіднику номенклатур, який створений і використовується підприємством, є певний товар. При цьому від різних постачальників надходить аналогічний за своїми характеристиками товар, але з найменуваннями, що відрізняються, — у витратних документах контрагентів він називається по-іншому.

Якщо прибуткувати товар із найменуванням постачальника, то доведеться обліковувати одне й те ж під різними назвами. Це, з одного боку, утруднить пошук товару через невиправдане збільшення номенклатурних позицій. А з іншого — може призвести, наприклад, до появи в обліку неіснуючих насправді надлишків і нестач. Адже потрібно буде уважно стежити, щоб товар було продано точно під тією назвою, під якою його придбали і тепер він значиться в обліку.

Як прибуткувати аналогічний товар? Чи можна перейменувати на свій лад придбаний товар? Як це зробити? Чи потрібно найменування товару із вхідних податкових накладних (ПН) постачальників дослівно переносити в ПН за всім ланцюгом продажів?

Відповіді — у цій статті.

Т. Войтенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 36, с. 4

Альбом бухгалтерських проводок

Народна мудрість свідчить: краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Можна скільки завгодно довго описувати тонкощі тієї чи іншої норми закону, розповідати про те, як відображати в обліку ту чи іншу операцію, і все одно читач може так до кінця й не зрозуміти, про що ж іде мова.

Як бути в цих випадках? Та дуже просто: скористатися народною мудрістю — дати йому побачити. А що це означає для бухгалтера? Звісно, приклад із цифрою і проводкою!

У цьому тематичному номері ми вирішили комплексно показати облік різних операцій, пов’язаних з основними засобами та запасами. Придбання, експлуатація, використання, списання, продаж таких активів — це ті операції, з якими найчастіше стикаються бухгалтери. Їм і присвячений сьогоднішній номер. До речі, ми ще повернемося до такого формату викладу. Адже тільки основними засобами і запасами коло інтересів бухгалтера не обмежується.

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 37

Кредитовий підзвіт: здрастуй, УПК!

Нарешті Мінфін закріпив на рівні узагальнюючої податкової консультації (УПК) свої висновки щодо неоподаткування ПДФО і ВЗ компенсацій за кредитовим підзвітом (див. наказ Мінфіну від 26.04.2019 р. № 181). Висновок цієї УПК такий: якщо роботодавець підтверджує доцільність та обґрунтованість витрат працівника, здійснених у зв’язку з виконанням його трудової функції, то сума компенсації за товари (роботи, послуги), придбані працівником за його власні кошти для роботодавця, не оподатковується ПДФО і ВЗ.

На наш погляд, не повинно мати значення, у межах трудових чи цивільно-правових відносин виплачується відшкодування фізичній особі, адже дохід (тобто приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку) відсутній в обох випадках!

О. Павленко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 38, с. 2

Виправлення єдиноподаткових помилок

Хоча спрощена система оподаткування на те й створена, щоб спростити ведення обліку та нарахування податку, тобто загалом для спрощення податкового життя платникові, проте й на цій системі від помилок ніхто не застрахований. Причому іноді помилка на спрощенці може призвести до серйозних наслідків.

Утім, за великим рахунком, нема нічого непоправного. Якщо є помилки, то є й механізми їх виправлення. У цьому тематичному номері ми зібрали найпоширеніші помилки, яких припускаються спрощенці, і навели правила їх виправлення.

Одна із статей присвячена тому, як виправити помилку в ЄП-декларації підприємцеві 1-2 груп єдиного податку. Ще одна — виправленню помилок третьогрупниками. Є в номері окрема стаття про несумові помилки в єдиноподатковій декларації, про виправлення Книги обліку доходів/доходів і витрат і ще багато чого цікавого.

Одним словом, якщо ви — єдиноподатник, без цього номера вам не обійтися.

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 39

Директор використав КПК в особистих цілях

Корпоративна картка в руках директора — як бомба з годинниковим механізмом, що у будь-який момент може вибухнути. І гроші підприємства підуть на незаплановані (особисті) цілі начальника (придбання продуктів у супермаркеті, підгузків для синочка, шалі для улюбленої бабусі тощо). Тож бухгалтерові треба бути завжди напоготові й відстежувати такі негосподарські придбання.

Скажемо відразу: якщо директор витратив підзвітні кошти на особисті цілі (а не на госппотреби підприємства), він все одно повинен (1) подати авансовий звіт з доданим до нього документом, що підтверджує використання КПК для розрахунків, і (2) повернути неправомірно витрачені кошти до або під час подання авансового звіту.

Але це, як ви розумієте, правильний порядок підзвітних дій. А що робити, якщо усі зазначені пункти порушені? Відповідь шукайте в цій статті.

Д. Кравченко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 40, с. 18

Касові операції

Хвиля лютневих змін до «касового» законодавства спонукала нас знову звернутися до теми готівкового обігу. Для усіх, хто працює з готівкою, оформляє касові документи та заповнює касову книгу, ми підготували спецвипуск, у якому врахували всі останні «касові» нововведення. Причому наведена тут інформація буде корисною не лише для підприємств, а й для фізосіб-підприємців, які здійснюють готівкові розрахунки.

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 41

Розрахунки через POS-термінал: облікові особливості

POS-термінали — вірні супутники суб’єктів господарювання, що ведуть діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування або послуг. Розрахунки з використанням банківських карток через POS-термінали суб’єкти господарювання організовують за договором еквайрингу. Однією стороною такого договору є банк-еквайр, а другою — суб’єкт господарювання, який приймає до обслуговування платіжні картки з метою проведення оплати вартості товарів або послуг.

Організувати розрахунки через POS-термінали — не лише маркетинговий хід, для більшості це ще й прямий обов’язок.

Коли виникає подія для нарахування зобов’язань у платників ПДВ? Якою датою відображати дохід платникам ЄП та загальносистемникам (як «юрикам», так і «фізикам»)? Чи будуть якісь нюанси в податковоприбутковому обліку? Ці та інші облікові особливості постачання товарів/послуг із розрахунками через POS-термінал розглянуті в пропонованій статті.

Н. Адамович, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 42, с. 10

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити