Теми статей
Обрати теми

Чим запам’ятався серпень

ФОП-єдиноподатник і РРО-мільйон

За загальними правилами застосовувати РРО повинні суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів, наданні послуг.

Водночас працювати без РРО мають право фізособи-підприємці (ФОП), які працюють на єдиному податку. Причому це звільнення стосується:

— усіх ФОП групи 1;

— ФОП груп 2 — 4, хоча й не всіх, а лише тих, хто не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (у тому числі і вживаних), а також лікарських засобів і медичних виробів, за умови, що обсяг їхнього доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Тільки-но зазначений РРО-мільйон буде перевищений, застосування РРО для ФОП на ЄП стає обов’язковим.

Який період брати для розрахунку граничного доходу для незастосування РРО? Що включає РРО-мільйон? Як його контролювати й не перевищити? Про це і йдеться в статті.

Н. Адамович, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 2

Ви запитували на семінарі

Семінари (останнім часом — вебінари) — традиційна форма нашого двостороннього спілкування з вами, шановні читачі. Але семінар закінчився, а ваші запитання залишилися. Причому не виключено, що відповіді на більшість з них будуть цікавими не лише тому, хто їх поставив, а й багатьом іншим.

Ось чому за підсумками семінару ми завжди готуємо тематичний номер з добіркою найцікавіших ваших запитань. Їх тематика, як завжди, широка й різноманітна. Це і ПДВ, і єдиний податок, і виплати працівникам, і трудові відносини, і бухоблік із фінзвітністю, і РРО з касовою дисципліною, а також нюанси діяльності ФОП, право тощо. Є все це й у свіжому тематичному номері. Перегорніть його сторінки — побачите самі!

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 63

Негоспвитрати: знову під прицілом?

Хоча вже минуло понад чотири роки, як прибутковий облік перекроїли під бухгалтерський, фіскали все ще прискіпуються до негоспвитрат. Ну, наприклад, ось так: податківці при перевірці донарахували підприємству податок на прибуток, вважаючи, що був занижений фінрезультат. Вони поставили під сумнів можливість відображення деяких неопераційних витрат на рахунках класу 9 і вимагали їх відносити на рахунок 44 як негосподарські. Чи мають рацію контролери? На це запитання відповідає перша з двох статей.

Друга продовжує негоспвитратну тему. Вона присвячена нюансам використання нерухомості в госп- і негоспдіяльності на прикладі конкретної ситуації. Підприємство збирається частину офісу відвести під негоспвикористання — обладнати для працівників кімнату для харчування (придбали меблі, холодильник, мікрохвильову піч, кулер, кавоварку, електрочайник). Крім того, у планах придбавати для співробітників одноразовий посуд, продукти харчування й воду. Як такі негоспоперації відобразити в обліку, ви можете дізнатися з цієї статті.

Л. Солошенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 64, с. 2, 6

ПДВ-реєстрація

ПДВ — один із найбільш всеохоплюючих податків. Платниками цього податку є більшість підприємств і чимало підприємців. Причому здебільшого статус платника ПДВ суб’єкт господарювання отримує незалежно від власної волі, якщо відповідає визначенню платника згідно з п. 180.1 ПКУ. Проте в деяких випадках ПДВ-реєстрація є справою добровільною. Що таке ПДВ-реєстрація і кого вона стосується, як розмежувати ПДВ-обов’язковість і ПДВ-добровільність, йдеться у першій статті цього тематичного номера.

Наступні його матеріали оповідають про поріг і процедуру ПДВ-реєстрації, про ПДВшні ЄП-особливості, про наслідки нереєстрації платником ПДВ.

Та все це — лише один бік медалі. Зворотний — позбавлення статусу платника ПДВ. Виявляється, анулювання ПДВ-реєстрації теж може здійснюватися як на добровільній основі, так і примусово. Усе залежить від причини такої розреєстрації. Але незалежно від причини анулювання платник ПДВ постає перед необхідністю нараховувати на деякі операції умовні ПДВ-зобов’язання. Про те, як правильно це зробити, йдеться в другій частині тематичного номера.

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 65

Чи дисконтувати позику? Аргументи проти

З правового боку поворотна фінансова допомога (ПФД) є різновидом позики. Але ПФД надають на безоплатній основі, тобто без нарахування процентів за користування позикою.

Позичальники включають суму отриманої ПФД до складу своїх зобов’язань — довгострокових, якщо строк повернення більше 12 місяців з дати балансу, або поточних (короткострокових) — якщо менше. При цьому ані доходи в сумі отриманої позики, ані витрати при її поверненні вони не визнають. Як наслідок, і отримання, і повернення ПФД пройдуть повз прибутковий об’єкт.

У якій сумі показувати ПФД у бухобліку?

Поточні зобов’язання відображають у Балансі за сумою погашення. Тобто за недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності. Тому у П(С)БОшників отримана короткострокова ПФД не вплине на фінрезультат.

А ось довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, п. 10 П(С)БО 11 вимагає відображати у Балансі за їх теперішньою (дисконтованою) вартістю.

Так то воно так. Але! Є ще П(С)БО 13, до якого в останні кілька років стали апелювати податківці і яке вимагає фінзобов’язання дисконтувати. Стосується це будь-яких позик: довгострокових і короткострокових, відсоткових і безвідсоткових.

Чия візьме: П(С)БО 11 чи П(С)БО 13? Читайте про це в статті.

Т. Войтенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 66, с. 7

Автомобіль

Плануєте придбати автомобіль? Чи вже маєте його у своєму арсеналі? А може, збираєтесь використовувати чужий транспортний засіб? Тоді ви розгорнули цей спецвипуск недаремно.

У ньому ви знайдете основну інформацію про придбання та експлуатацію автомобіля на підприємстві. Зокрема, тут розказано, які дії потрібно здійснити перед уведенням транспортного засобу в експлуатацію, розглянуто питання, пов’язані з його використанням, розкрито організаційні та облікові моменти техобслуговування, ремонту та поліпшення автомобіля, а також описано нюанси використання чужого авто.

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 67

Головбух/директор змінив прізвище: що робити

Зміна прізвища (або імені чи по батькові) — звичайна річ ☺. Але для головного бухгалтера і директора цей процес може перетворитися на черговий головний біль. Адже вони міцно пов’язані з підприємством.

Головний бухгалтер — найманий працівник підприємства. Порядок зміни даних про нього трохи складніший, ніж для звичайних співробітників. Адже головбух підписує звітність, первинку тощо. Також відомості про нього фігурують в Єдиному банку даних про юросіб у податківців.

Директор — так само працівник особливий. Він підписує договори, звітність та іншу первинку. Його дані фігурують не лише в податківців (у Єдиному банку даних про юросіб), а й у ЄДР.

Куди та що потрібно подати, щоб юрособа спокійно продовжувала функціонувати? Як і в які строки актуалізувати дані про підприємство в численних держреєстрах? Відповіді на ці запитання ви знайдете в статті.

Н. Амброзяк, «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 68, с. 24

Філії

Добре, коли підприємство активно працює. Ще краще, якщо власники приймають рішення розширюватися. Одним із способів такого розширення може стати створення філії. Що необхідно врахувати, засновуючи цей підрозділ? Які особливості його функціонування (від готівки до відносин з працівниками)? На усі ці запитання ви зможете знайти відповідь у нашому тематичному номері.

Розпочинається він статтею про особливості статусу філії та процедури її створення. Наступний матеріал присвячений найбільш поширеному з «філіальних» питань: як філії складати податкові накладні.

А далі ще цікавіше! Як правильно організувати операції з готівкою у відокремлених підрозділах? Як визначити ліміт каси підрозділу? Куди та в які строки здавати понадлімітну готівкову виручку?

Підприємство відкриває філію в іншому місті. Хто в такій ситуації прийматиме на роботу працівників, які працюватимуть в такому підрозділі? Як бути з трудовими книжками працівників? Як оформити переведення окремих працівників з головного підприємства до філії? Хто та до якого бюджету повинен сплачувати ПДФО, ВЗ і ЄСВ з доходів працівників структурних/відокремлених підрозділів? А якщо сплатили не туди? Яка відповідальність буде в цьому випадку?

Одно слово, якщо у вас є філії, то цей номер повинен стати вашою настільною книгою.

«Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 69

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі