Теми статей
Обрати теми

Заповнюємо декларацію: нюанси

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Свіриденко Алла, податковий експерт, Солошенко Людмила, податковий експерт, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Тепер поговоримо про складання декларації: розберемо структуру, а також детально розглянемо заповнення її полів і рядків. Щоправда, врахуйте, що затвердженого порядку заповнення декларації з податку на прибуток немає. Тому орієнтуватимемося на норми ПКУ, виноски-підказки в самій формі декларації та роз’яснення контролюючих органів. При цьому звертаємо увагу: ми розглядатимемо «стару» форму декларації (тобто без змін, внесених наказом № 649), оскільки саме її треба подавати за 2020 рік згідно з п. 46.6 ПКУ (див. с. 2).
Декларація з податку на прибуток складається з:
— вступної частини;
— основної частини (рядки 01 — 37);
— заключної частини;
— додатків.

2.1. Вступна частина

Це службові поля 1 — 9 декларації. Вони містять дані про тип декларації, що подається, період, за який її подають, а також відомості про платника податків і контролюючий орган.

Зауважте: згідно з пп. 48.3 і 48.4 ПКУ

майже кожне службове поле вступної частини декларації — це обов’язковий реквізит

Тому вступну частину важливо заповнити без помилок.

Більше того, прибуткова декларація, в якій відсутні відповідні обов’язкові реквізити, взагалі втрачає статус податкової декларації з настанням передбачених законодавством юридичних наслідків (п. 48.2 ПКУ).

Як заповнювати поля вступної частини декларації з податку на прибуток, розберемо детальніше в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Порядок заповнення вступної частини декларації (поля 1 — 9)

Нумерація поля

Яку інформацію наводять

Поле 1

Тут зазначають тип декларації з податку на прибуток. Для цього проставляють відмітку «Х» у комірці навпроти потрібного типу:

— «Звітна» — найбільш поширений тип декларації — за базовий звітний (податковий) період (у тому числі й за звітний 2020 рік);

— «Звітна нова» — таку декларацію подають при виправленні помилок «за гарячим слідом» — у нещодавно поданій звітності, граничний строк подання якої ще не минув (п. 50.1 ПКУ);

— «Уточнююча» — її заповнюють, якщо самостійно виявлені помилки минулих звітних періодів виправляють шляхом подання окремої уточнюючої декларації (спосіб виправлень згідно з п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Таку уточнюючу декларацію подають за формою звичайної декларації з відміткою «Х» у цій комірці

Поле 2

Тут зазначають (шляхом проставляння відмітки «Х»):

звітний (податковий) період, за який подають декларацію, з типом «Звітна», «Звітна нова» (у річній декларації обирають «Рік»), а також

базовий звітний період платника (квартал або рік — залежно від того, ким є платник: квартальником чи річником)

Поле 3

Це поле заповнюють тільки у випадку виправлення помилок (за допомогою поточної або уточнюючої декларації). У ньому зазначають помилковий (уточнюваний) період, помилки якого виправляють. Причому згідно з роз’ясненнями податківців (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ):

1) якщо помилки виправляють за допомогою поточної декларації (з якою подають додаток ВП), то заповнюють одночасно і поле 2, і поле 3. При цьому в полі 2 зазначають поточний звітний період (за який подається декларація), а в полі 3уточнюваний період, помилки якого виправляють (його переносять з поля 2 додатка ВП);

2) якщо помилки виправляють шляхом подання окремої уточнюючої декларації (відмітка «Х» стоїть у полі 1 навпроти типу «Уточнююча»), то поля 2 і 3 в уточнюючій декларації заповнюють однаково — у них зазначають помилковий (уточнюваний) період

Поле 4

Тут наводять повне найменування платника податку на прибуток відповідно до реєстраційних документів (п. 48.3 ПКУ; наказ Мін’юсту від 05.03.2012 р. № 368/5).

Повне найменування юридичної особи зазначається в установчих документах і міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР) (ст. 90 ЦКУ).

У разі зміни підприємством найменування в декларації зазначається змінене (нове) найменування тільки з дати держреєстрації змін, внесених до установчих документів (див. лист ДФСУ від 21.03.2016 р. № 6092/6/99-99-19-03-02-15).

Важливо! Скорочення типу «ТОВ», «ПП» тощо тут не допускаються

Поле 5

У цьому полі зазначають:

1) податковий номер платника (п. 2.2 Порядку № 1588):

— для юросіб — код ЄДРПОУ (8-значний номер). Юридичні особи, які не мають коду ЄДРПОУ, зазначають реєстраційний (обліковий) номер платника податків, присвоєний їм контролюючим органом. Зауважте! Це поле також заповнюють юрособи-єдиноподатники і неприбуткові організації, які виплачують дохід підприємствам-нерезидентам (пп. 133.1.1, 141.4.2 ПКУ; див. підкатегорію 102.04 БЗ);

— для фізосіб — реєстраційний номер облікової картки платника податків (тобто ідентифікаційний код) або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо у фізособи немає коду за релігійними переконаннями. Увага! Це поле заповнюють фізособи (підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які виплачують дохід юрособам-нерезидентам. Причому як підприємці-єдиноподатники, так і ФОП-загальносистемники (пп. 133.1.4, 141.4.2, 297.5 ПКУ);

2) код КВЕД основного виду діяльності платника

Поле 6

До цього поля вписують податкову адресу платника. Тобто адресу, яка занесена до ЄДР і за якою особа взята на облік у контролюючому органі (п. 1.4 Порядку № 1588):

— для юросіб — місцезнаходження (п. 45.2 ПКУ);

— для фізосіб — місце проживання (п. 45.1 ПКУ).

Також зазначають: поштовий індекс, телефон, мобільний телефон, факс, e-mail

Поле 7

Це поле заповнюють тільки постійні представництва нерезидентів. Причому для них це обов’язковий реквізит. При цьому вони також проставляють відмітку про постійне представництво в полі 9.

А ось звичайні платники, у тому числі ті, які виплачували дохід нерезидентам (!), це поле не заповнюють.

Постійні представництва нерезидентів, складаючи декларацію, в полях 4 і 6 зазначають дані про себе, а в полі 7 — інформацію про самого нерезидента:

1) повне найменування нерезидента;

2) місцезнаходження нерезидента;

3) назву країни, в якій зареєстрований нерезидент, українською мовою;

4) код країни нерезидента.

Назву та код країни нерезидента наводять згідно з Переліком № 32. Зверніть увагу: в Переліку № 32 наведено два види назв країн світу — повна (офіційна) і скорочена. Вважаємо, що при заповненні декларації необхідно зазначати повну назву країни нерезидента

Поле 8

Тут зазначають найменування податкового органу, до якого подають декларацію (п. 49.1 ПКУ)

Поле 9

Це поле заповнюють тільки специфічні платники, перелічені в ньому (проставляючи у відповідній комірці відмітку «Х»). Зокрема:

— платники єдиного податку, які виплачують дохід юрособі-нерезиденту (як юрособи, так і фізособи-підприємці, п. 297.5 ПКУ);

— постійні представництва нерезидентів;

— платники, які ліквідуються і подають декларацію за останній податковий (звітний) період (п.п. 137.4.3 ПКУ). При цьому в полі 2 вступної частини декларації такі платники зазначають: базовий податковий (звітний) період, який застосовувався ними з початку року, і відповідний звітний період, у якому подається остання декларація (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

А ось сільгоспники при заповненні річної декларації (за звичайний календарний рік, п.п. «б» п. 137.5 ПКУ) позначку в полі 9 не проставляють. Це поле призначене для проставляння сільгоспниками позначки про особливий річний період «з липня по червень» (п.п. 137.4.1, абзац сьомий п. 46.2 ПКУ, див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17). Такий період можна було обрати з 1 липня 2020 року (див. лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 // «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 26).

Звичайні підприємства поле 9 вступної частини декларації не заповнюють

Зверніть увагу: можливо, за 2020 рік податківці дозволять подавати і «нову» форму декларації (з урахуванням змін, унесених наказом № 649). У зв’язку з цим нагадаємо про нововведення у вступній частині декларації:

1) додано нове поле 9 для відображення даних про інститути спільного інвестування (ІСІ, п.п. 14.1.86 ПКУ);

2) у полі 10 позначку «Х» проставлятимуть фізособи-підприємці (не тільки єдиноподатники, а й загальносистемники) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п.п. 133.1.4 ПКУ), які виплатили дохід юрособі-нерезиденту, а також платники, які управляють активами ІСІ у вигляді утворення без статусу юридичної особи.

2.2. Основна частина

В основній частині декларації (рядки 01 — 37) декларують суму податкових зобов’язань, що складається з:

— податку на прибуток (рядки 01 — 19);

— авансового внеску при виплаті дивідендів (рядки 20 АВ — 22);

— податків, утриманих при виплаті доходів нерезидентам (рядки 23 ПН — 25);

— податкових зобов’язань при виправленні помилок з податку на прибуток і дивідендного авансового внеску (рядки 26 — 30), а також з податку з доходів нерезидентів (рядки 31 — 34);

— податкових зобов’язань у порушників-пільговиків при нецільовому використанні вивільнених коштів (рядки 35 — 37).

Розглянемо порядок заповнення основної частини декларації в табл. 2.2.

Майте на увазі: можливо, за 2020 рік дозволять звітувати і за новою формою декларації (з урахуванням змін, внесених наказом № 649). У зв’язку з цим звернемо вашу увагу на новий рядок 06.1 КІК. Він призначений для відображення податку з прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК) (пп. 134.1.7, 137.9 ПКУ). Проте оскільки положення ст. 392 ПКУ про КІК набудуть чинності з 01.01.2022 р., то в декларації за 2020 рік такий прибуток не відображають і цей рядок не заповнюють.

Таблиця 2.2. Порядок заповнення основної частини декларації (рядки 01 — 37)

Код рядка

Назва рядка

Норма ПКУ

01

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

П.п. 134.1.1

Дохід розраховуємо за правилами бухгалтерського обліку і відображаємо в цьому рядку загальну суму «дохідних» рядків з графи 3 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2:

рядок 2000 (оборот за Дт 701, 702, 703 з Кт 791 мінус оборот за Дт 791 з Кт 704);

рядок 2120 (оборот за Дт 71 з Кт 791);

рядки 2200, 2220 (оборот за Дт 72, 73 з Кт 792);

рядок 2240 (оборот за Дт 74 з Кт 793).

Ті, хто звітує за «малими» формами, до рядка 01 заносять показник рядка 2280 графи 3 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м або № 2-мс).

Але пам’ятайте: при заповненні рядка 01 орієнтуватися потрібно на відповідні показники фінзвітності ще до округлення в тис. грн.

Інформація цього рядка декларації носить довідковий характер. Водночас розмір доходу важливий:

(1) для розрахунку/нерозрахунку податковоприбуткових різниць у звітному 2020 році (п.п. 134.1.1 ПКУ);

(2) для визначення базового звітного періоду на наступний звітний 2021 рік.

Нагадаємо: Законом № 466 поріг високодохідності підвищили з 20 до 40 млн грн. Тому для різниць за 2020 рік і звітного періоду на 2021 рік враховують підвищений розмір річного доходу — 40 млн грн (див. лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07).

1. Податковоприбуткові різниці. Високодохідник (тобто платник з річним доходом понад 40 млн грн) при розрахунку податку на прибуток зобов’язаний коригувати об’єкт оподаткування (бухгалтерський фінрезультат) на податковоприбуткові різниці. Малодохідник (платник з річним доходом не більше 40 млн грн) може відмовитися від розрахунку різниць з розд. ІІІ ПКУ (за винятком збитків минулих років та обов’язкових різниць «для всіх» з підрозд. 4 розд. ХХ, ст. 39 і 1231 ПКУ). Але про таке рішення малодохідник повинен заявити, поставивши відповідну відмітку в декларації.

А якщо дохід за 2019 рік був більше 20 млн грн, а за 2020 рік не перевищує 40 млн грн? Такий платник (який розраховував протягом 2020 року податковоприбуткові різниці) може відмовитися від коригувань і вже в річній декларації за 2020 рік різниці не визначати (див. листи ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07, від 21.08.2020 р. № 3528/ІПК/99-00-04-02-02-06 і від 11.09.2020 р. № 3821/ІПК/99-00-05-05-02-06). При цьому жодних уточнюючих декларацій за І квартал, півріччя і три квартали (коли різниці розраховувалися) подавати не потрібно. Достатньо з річною декларацією подати доповнення-пояснення довільної форми згідно з п. 46.4 ПКУ і поставити в річній декларації відмітку-відмову від різниць (див. підкатегорію 102.12 БЗ). Проте при перевищенні 40-мільйонного ліміту за результатами наступного 2021 року доведеться знову повернутися до різниць.

2. Базовий звітний період. Якщо показник рядка 01 (дохід) у декларації за 2020 рік:

не перевищує 40 млн грн, то базовий звітний період у 2021 році — рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ, див. підкатегорію 102.20.01 БЗ);

більше 40 млн грн, то базовий звітний період у 2021 році — квартал (п. 137.4 ПКУ).

Виняток — лотерейники, які з 01.01.2017 р. у будь-якому разі зобов’язані подавати декларацію з податку на прибуток поквартально (п. 137.8 ПКУ).

Колишні єдиноподатники, які протягом 2020 року перейшли на загальну систему оподаткування, в рядку 01 декларації показують дохід за період з дати переходу на загальну систему оподаткування по 31.12.2020 р. включно. Причому саме цю величину доходу вони порівнюють із 40-мільйонним критерієм, неперевищення якого дозволить їм прийняти рішення про нерозрахунок різниць у декларації за 2020 рік (див. лист ДПСУ від 04.02.2020 р. № 459/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, лист ДФСУ від 14.05.2019 р. № 2132/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і підкатегорію 102.20.02 БЗ).

А ось для вибору базового (звітного) періоду на наступний 2021 рік екс-спрощенцям при формальному підході слід відштовхуватися від даних річного Звіту про фінансові результати і доходу за повний календарний рік (а не за період роботи на загальній системі). Хоча ПКУ допускає деякі різночитання в цьому питанні (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2018, № 7, с. 33). Зауважимо, що податківці з цього приводу до єдиної думки так і не дійшли (див. листи ГУ ДФС у м. Києві від 11.02.2019 р. № 482/ІПК/26-15-12-03-11, ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 19.06.2018 р. № 2726/ІПК/02-32-12-04, ДФСУ від 15.02.2018 р. № 626/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тому для повної впевненості рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію на свою адресу

02

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

П.п. 134.1.1

Тут відображають бухфінрезультат, визначений у фінансовій звітності (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Тобто до рядка 02 переносять зі знаком «+» показник рядка 2290 (прибуток) або зі знаком «-» показник рядка 2295 (збиток) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2. Ті, хто звітують за «малими» формами, до рядка 02 декларації переносять показник рядка 2290 Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс) з відповідним знаком «+» або «-». Але пам’ятайте: при заповненні рядка 02 орієнтуємося на ці показники фінзвітності ще до округлення в тис. грн (тобто беремо реальні показники фінрезультату в гривнях з копійками з регістрів бухобліку й округлюємо їх до цілих гривень).

Колишні спрощенці, які протягом 2020 року перейшли на загальну систему, в рядку 02 відображають фінрезультат тільки за період перебування в лавах прибутківців (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ). Так, наприклад, ставши платником податку на прибуток з II кварталу 2020 року, в рядку 02 слід зазначити фінрезультат за квітень — грудень 2020 року. Щоб його визначити, потрібно два комплекти фінзвітності (їх подають разом з річною декларацією): за весь 2020 рік і за I квартал 2020 року. Оскільки фінзвітність складають наростаючим підсумком, додатковий фінзвіт за I квартал дозволить правильно визначити фінрезультат у декларації з податку на прибуток за 2020 рік (з фінрезультату за рік відняти фінрезультат за період роботи на спрощенці)

03 РІ

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)

Ст. 39, 1231, 138 — 141, підрозд. 4 розд. ХХ

За допомогою цього рядка фінрезультат (об’єкт оподаткування) коригують на різниці. У ньому відображають підсумковий (згорнутий) результат усіх коригувань. При цьому всі різниці (збільшуючі та зменшуючі) розшифровують у додатку РІ. Розрахований у цьому додатку загальний результат коригувань переносять до рядка 03 РІ декларації (з відповідним знаком «+» або «-»).

Майте на увазі: навіть якщо загальний результат розрахунку податковоприбуткових різниць дорівнює нулю (наприклад, у додатку РІ збільшуюча бухгалтерська амортизація в рядку 1.1.1 дорівнює зменшуючій податковій у рядку 1.2.1 АМ), додаток РI до декларації з податку на прибуток усе одно подати необхідно! Рядок 03 РІ заповнюють і додаток РІ подають усі високодохідники і малодохідники-добровольці. В інших малодохідників, які відмовилися від розрахунку різниць з розд. ІІІ ПКУ, також можуть бути різниці:

— при перенесенні непогашених податкових збитків минулих років (п.п. 140.4.4 ПКУ). Такі минулорічні податкові збитки відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ.

Також нагадаємо, що перенесення минулорічних податкових збитків податківці розцінюють як пільгу (код пільги — «11020301»). Але тільки в тому випадку, якщо збитки частково або повністю «зіграли» (!) у зменшення поточного податку. Тобто сума пільги дорівнює сумі збитків минулих років у межах прибутку поточного періоду, помноженій на ставку податку (18 %) і поділеній на 100.

Якщо ж у поточному періоді збиток (тобто об’єкт оподаткування звітного періоду без урахування минулих перетікаючих збитків від’ємний або нульовий), то пільги з податку на прибуток не виникає, оскільки бюджет жодних втрат не несе (див. підкатегорію 102.10 БЗ);

— передбачені підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;

— при контрольованих операціях (ст. 39 ПКУ);

— при довгостроковому страхуванні життя (ст. 1231 ПКУ)

04

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)

Ст. 134

У цьому рядку розраховують об’єкт оподаткування (прибуток або збиток) шляхом коригування (збільшення/зменшення) бухфінрезультату (з рядка 02) на різниці (з рядка 03 РІ) за формулою.

Платники, які разом з оподатковуваною ведуть пільгову діяльність, у цьому рядку відображають загальний результат за всіма видами діяльності. Виключення із цієї загальної суми результату пільгової діяльності здійснюють за допомогою рядка 05 ПЗ.

Показник рядка 04 може мати як додатне «+», так і від’ємне «-» значення (прибуток/збиток). При цьому від’ємне значення, отримане за підсумками року, переноситься на наступний рік і враховується в зменшення об’єкта оподаткування в наступних звітних роках

05 ПЗ

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)

Ст. 142, підрозд. 4 розд. ХХ

У цьому рядку прибутківці-пільговики відображають фінрезультат (прибуток/збиток) від пільгової діяльності. Розрахунок фінрезультату (прибутку/збитку) здійснюють за видами пільгової діяльності в таблиці 1 додатка ПЗ до декларації і переносять до цього рядка.

Показник рядка 05 ПЗ може мати як додатне «+», так і від’ємне «-» значення (прибуток/збиток).

Зверніть увагу: пільговий фінрезультат уже «сидить» у загальному фінрезультаті, відображеному в рядку 04 декларації. Адже загальний бухгалтерський фінрезультат (у рядку 02), сума його коригування (у рядку 03 РІ) та об’єкт оподаткування (у рядку 04) включають показники всіх видів діяльності (у тому числі й пільгової). Тому за допомогою рядка 05 ПЗ загальний об’єкт оподаткування «очищають» від показників пільгової діяльності для обчислення податку на прибуток.

Для чого це потрібно, зрозуміло. Бо збитки від пільгових видів діяльності не можуть зменшувати прибуток від іншої діяльності (так само як і прибуток від пільгової діяльності не може збільшувати прибуток від інших видів діяльності).

Зверніть увагу: якщо результат за рядком 05 ПЗ — від’ємний (збиток), але є прибуток від інших видів діяльності, то об’єкт оподаткування перевищуватиме суму, відображену за рядком 04 декларації.

Нагадаємо: перелік суб’єктів-пільговиків, прибуток яких звільняється від обкладення податком на прибуток, визначений у ст. 142 і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. підкатегорію 102.19 БЗ). До них належать:

— підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та є їх повною власністю (п. 142.1 ПКУ);

Чорнобильська АЕС на період виконання робіт з підготовки до зняття та зі зняття з експлуатації енергоблоків АЕС і виконання робіт з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (п. 142.2 ПКУ);

— підприємства, що отримали міжнародну технічну допомогу або кошти держбюджету для реалізації міжнародної програми Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (п. 142.3 ПКУ);

— підприємства — суб’єкти літакобудування, визначені ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660-III, прибуток яких тимчасово до 01.01.2025 р. звільняється від оподаткування (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

— японські суб’єкти (у значенні, наведеному в пп. «а» — «в» п. 9 підрозд. І розд. ХХ ПКУ) з реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очищення стічних вод, звільнені від оподаткування на період реалізації цього проєкту (п. 381 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

06

Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05 ПЗ) х / 100)

П. 137.1

У цьому рядку звичайні платники розраховують податок на прибуток від оподатковуваної діяльності.

Для цього загальний об’єкт оподаткування (рядок 04) «очищають» від результату пільгової діяльності (рядок 05 ПЗ), після чого до отриманого результату (якщо він додатний) застосовують ставку податку з п. 136.1 ПКУ — 18 %.

Значення рядка 06 може бути тільки додатним. Якщо результат розрахунку «рядок 04 - рядок 05 ПЗ» від’ємний або дорівнює нулю, то рядок 06 залишається порожнім (у декларації «на папері» проставляють прочерк).

Зверніть увагу: при загальному збитку за звітний період (значення рядка 04 від’ємне) у підприємства може виникнути зобов’язання (!) з податку на прибуток, якщо великий збиток від пільгової діяльності (рядок 05 ПЗ) перекрив прибуток від іншої діяльності

07

Дохід за договорами страхування, співстрахування і перестрахування, визначений підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України, у тому числі:

Пп. 134.1.2, 137.2, 141.1

Рядки 07 — 08 заповнюють платники, що здійснюють страхову діяльність, — страховики, особливості оподаткування яких установлені п. 141.1 ПКУ. У них страховики визначають суму податку на дохід. Інші платники рядки 07, 07.1, 07.2 і 08 не заповнюють.

У рядку 07 страховик зазначає загальну суму доходу за договорами страхування, співстрахування і перестрахування, визначеного згідно з п.п. 141.1.2 ПКУ

07.1

за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорами страхування додаткової пенсії, та визначений підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України

Пп. 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522, 14.1.116, 136.2.2

Страховики зазначають суму доходу за договорами довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування і страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, за договорами страхування додаткової пенсії, визначених пп. 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522, 14.1.116 ПКУ.

Тобто тут відображають дохід, який оподатковується за спецставкою 0 % (п.п. 136.2.2 ПКУ)

07.2

страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування

Абзац другий п.п. 141.1.2

Тут відображають страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування, які виключаються з об’єктів оподаткування за «страховими» спецставками 3 % і 0 % (абзац другий п.п. 141.1.2 ПКУ)

08

Податок на дохід за договорами страхування

((рядок 07 - рядок 07.1 - рядок 07.2) х / 100)

Пп. 134.1.2, 136.2.1, 137.2, 141.1

У цьому рядку страховики розраховують податок на дохід за ставкою 3 %, встановленою п.п. 136.2.1 ПКУ для об’єкта оподаткування (доходу), визначеного відповідно до п.п. 141.1.2 ПКУ. Для цього з показника рядка 07 віднімають показники рядків 07.1 і 07.2. До результату застосовують ставку податку на дохід (3 %), установлену п.п. 136.2.1 ПКУ.

Нарахований у цьому рядку податок на дохід є різницею (!), що зменшує фінрезультат до оподаткування такого страховика (абзац другий п.п. 141.1.1 ПКУ, рядок 4.2.3 додатка РІ)

09

Сума доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей

(рядок 09.1 + рядок 09.2), у тому числі:

Пп. 14.1.101, 14.1.271, 134.1.4, 136.6, 137.8, 141.8, п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ

У рядку 09 суму отриманого доходу відображають лотерейні оператори (суб’єкти, що здійснюють випуск і проведення лотерей). Усі інші платники в цьому рядку проставляють прочерк (в електронній формі — залишають порожнім).

Правила розрахунку оподатковуваних доходів лотерейників від лотерейної діяльності визначені п.п. 14.1.271 ПКУ, а порядок оподаткування доходів таких суб’єктів — п. 141.8 ПКУ.

При цьому лотерейники щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням щоквартальних декларацій з податку на прибуток (п. 137.8 ПКУ).

Показник розраховують за формулою: ряд. 09.1 + ряд. 09.2

09.1

сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 - рядок 09.1.2)):

Абзац другий п.п. 14.1.271

Тут лотерейники відображають суму доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду. Показник розраховують за формулою: додатне значення (ряд. 09.1.1 - ряд. 09.1.2)

09.1.1

загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотереї

Абзац третій п.п. 14.1.271

У рядку 09.1.1 відображають загальну суму доходів, отриманих від прийняття ставок у лотереї

09.1.2

сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення

П.п. 14.1.200

Відображають суму сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення

09.2

сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України

П.п. 14.1.271, п.п. «е» п.п. 14.1.11

У цьому рядку відображають суму безнадійної заборгованості, яка визначається щорічно станом на 31 грудня як сума призового фонду лотереї, що залишився (п.п. «е» п.п. 14.1.11 ПКУ)

10

Податок на дохід, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей за звітний (податковий) період (рядок 09 х / 100)

Пп. 14.1.271, 134.1.4, 136.6, 137.8, 141.8, п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ

У рядку 10 відображають податок на дохід від діяльності з випуску і проведення лотерей за звітний період. Його розраховують шляхом застосування до показника рядка 09 ставки податку, встановленої п. 136.6 ПКУ з урахуванням розд. ХХ цього Кодексу. При цьому розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску і проведення лотерей становить (п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

— у 2020 році — 28 %;

— з 01.01.2021 р. — 30 %.

Нарахований податок на дохід не є податковоприбутковою різницею (!) і не зменшує фінрезультат до оподаткування. Прибуток від здійснення іншої діяльності, не пов’язаної з випуском і проведенням лотерей, оподатковується у звичайному порядку за базовою ставкою (18 %).

Інші платники тут проставляють прочерк (в електронній формі — залишають рядок порожнім)

11

Сума доходу, отриманого від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів

П.п. 134.1.6, 136.4.1, п. 141.5

12

Податок на дохід від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів за звітний (податковий) період (рядок 11 х / 100)

У цих рядках відображають дохід від азартних ігор з використанням гральних автоматів (рядок 11) і податок з такого доходу (рядок 12) за ставкою 10 %, установленою п.п. 136.4.1 ПКУ. При цьому такий податок на дохід не є податковоприбутковою різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування (абзац другий п.п. 141.5.1 ПКУ). Нагадаємо, що з 13.08.2020 р. діє Закон № 768, який регулює діяльність з організації та проведення азартних ігор (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 68, с. 23)

13

Сума доходу від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів

Пп. 134.1.5, 136.4.2, п. 141.5

14

Сума виплачених гравцю виплат

15

Податок на дохід від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, за звітний (податковий) період (позитивне значення (рядок 13 - рядок 14) х / 100)

У рядку 15 відображають податок на дохід від букмекерської діяльності й азартних ігор (крім доходу від азартних ігор з використанням гральних автоматів).

Податок розраховується за ставкою 18 % (п.п. 136.4.2 ПКУ). Базою оподаткування є дохід, отриманий від букмекерської діяльності й азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу від азартних ігор з використанням гральних автоматів (рядок 13), зменшений на суму виплачених гравцям виплат (рядок 14). При цьому такий податок на дохід не є податковоприбутковою різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування (абзац другий п.п. 141.5.1 ПКУ).

Нагадаємо, що з 13.08.2020 р. діє Закон № 768, який регулює діяльність з організації та проведення азартних ігор (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 68, с. 23)

16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку

Ст. 13, пп. 57.11.2, 141.4.9

У цьому рядку відображають суму, на яку можна зменшити податок на прибуток, нарахований у звітному періоді (відображений у рядках 06, 08, 10, 12 і 15 декларації). При цьому сам показник рядка 16 ЗП розраховують у додатку ЗП, у якому розшифровують зменшуючі суми.

Зверніть увагу! У додатку ЗП передбачено лише три «зменшувачі» податку:

закордонні податки (рядок 16.1). Такі суми підлягають заліку тільки в межах звітного року і на наступний 2021 рік не переносяться (див. лист ДПСУ від 16.01.2020 р. № 152/6/99-00-07-02-02-06/ІПК і підкатегорію 102.02 БЗ). І не забудьте при отриманні іноземного доходу отримати від контролюючого органу іноземної держави, уповноваженого справляти такий податок, довідку за звітний (податковий) рік про суму сплаченого податку/збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (див. підкатегорію 102.02 БЗ). Така довідка підлягає легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ПКУ);

авансові внески при виплаті дивідендів (рядок 16.4.1), що включають як дивідендні авансові внески поточного звітного року (рядок 16.2), так і дивідендні авансові внески минулих років, що не «зіграли» (рядок 16.3). Нагадаємо: згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ дивідендні аванси, що не «зіграли» за підсумками року в зменшення податку на прибуток, переносяться на наступний рік (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ);

акцизний податок за важкими дистилятами (газойлем) (рядок 16.5) — для окремих платників акцизного податку з реалізації пального (див. лист ДФСУ від 19.02.2019 р. № 597/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Проте нагадаємо, що п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, який дозволяв зменшувати нарахований податок на прибуток на сплачений акциз, був виключений з 23.05.2020 р. Законом № 466.

Зауважимо: ані ПКУ, ані додатком ЗП не передбачено якоїсь черговості зменшення податку (тобто на які суми зменшувати податок у першу чергу, на які в другу тощо). Утім, раніше фіскали висловлювалися за зменшення податку на прибуток у порядку черговості розташування сум у додатку ЗП (просуваючись від верхніх рядків до нижніх). Незважаючи на те, що з 14.12.2018 р. така консультація з підкатегорії 102.20.02 БЗ переведена до нечинних, сам порядок заповнення додатка ЗП не змінився. Тому безпечніше діяти в тому ж дусі й зараз — тобто спочатку зараховувати закордонні податки, а потім дивідендні авансові внески і акциз

17

Податок на прибуток за звітний (податковий) період

(рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП)

Ст. 57

У цьому рядку розраховують податок на прибуток за звітний період. Для цього загальну суму податку (у звичайних платників це показник рядка 06) зменшують на показник рядка 16 ЗП декларації.

У платників з базовим звітним періодом «квартал» (квартальників) зважаючи на наростаючий підсумок, рядок 17 річної декларації міститиме в собі дані всіх попередніх звітних (податкових) періодів звітного року. Тому для правильної сплати податку із цього рядка за допомогою рядка 18 віднімають дані попереднього звітного періоду року (з урахуванням уточнень — у разі виправлення помилок звітного року). Після чого суму податку до сплати квартальники виводять у рядку 19 декларації.

Платники з базовим звітним періодом «рік» (річники) отриманий результат з рядка 17 переносять прямо до рядка 19 декларації. Вони рядок 18 декларації не заповнюють.

Важливо! Показник рядка 17 може бути тільки додатним

18

Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)

Ст. 57

Цей рядок заповнюють тільки квартальники (тобто платники з базовим звітним періодом «квартал»), щоб врахувати дані попереднього звітного періоду звітного року.

При заповненні річної декларації до цього рядка квартальники переносять значення рядка 17 з декларації за три квартали 2020 року.

До рядка 18 включають і уточнюючі показники (у разі виправлення помилок попередніх звітних періодів поточного року). Причому податківці рекомендують у ньому враховувати не лише результати самоуточнень, а й донарахування податку за результатами перевірок періодів звітного року (див. листи ГУ ДПС у Харківській області від 28.11.2019 р. № 1611/ІПК/20-40-04-04-10 і від 23.01.2020 р. № 247/ІПК/20-40-04-04-10). Детальніше про виправлення помилок з податку на прибуток див. «Податки & бухоблік», 2020, № 79 і № 30, с. 28.

Зауважте! У декларації з податку на прибуток не передбачено окремого рядка для відображення суми фактичної (яка реально виникла) переплати з податку на прибуток. Реальну переплату податківці врахують тільки в інтегрованій картці платника.

Річники рядок 18 не заповнюють

19

Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)

Ст. 57

Цей рядок заповнюють і квартальники, і річники. У ньому відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті за підсумками останнього звітного періоду.

У річників ряд. 19 = ряд. 17 і може бути тільки додатним.

У квартальників значення рядка 19 може бути як додатним, так і від’ємним:

— додатне значення показує розраховану суму податку на прибуток, яку необхідно заплатити до бюджету за підсумками останнього звітного податкового періоду;

— від’ємне значення відображає суму переплати за підсумками звітного періоду, яка могла виникнути у квартальників через принцип наростаючого підсумку (якщо, наприклад, податкове зобов’язання за рік виявилося менше зобов’язання за три квартали 2020 року).

Важливо! Показник рядка 19 проводять в інтегрованій картці платника

20 АВ

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді

П. 57.11

У цьому рядку відображають суму авансового внеску, сплаченого у звітному періоді при виплаті дивідендів.

Нагадаємо: згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати і сплатити дивідендний авансовий внесок з податку на прибуток. Такий дивідендний авансовий внесок перераховують до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому суму дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшують на суму авансового внеску. Тобто авансовий внесок нараховують «зверху» на дивіденди.

Зверніть увагу: дивідендний авансовий внесок розраховують не з усієї суми дивідендів, а лише із суми перевищення дивідендів над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують. Проте це правило працює тільки (!) у випадку, якщо грошові зобов’язання з податку на прибуток за відповідний рік погашені.

Звідси випливає, що скористатися таким порядком сплати дивідендного авансового внеску можна лише при одночасному дотриманні двох умов (див. лист ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17):

1) декларація з податку на прибуток за відповідний рік подана;

2) податкові зобов’язання, самостійно визначені платником у цій декларації, повністю сплачені.

Якщо хоча б одна із цих умов не виконується, авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.

Наведемо приклад. Об’єкт оподаткування за 2019 рік — 10000 грн, а сума дивідендів, що виплачуються юрособам у 2020 році за підсумками 2019 року — 12000 грн (після подання за цей період прибуткової декларації і сплати за нею податку). Із суми перевищення 2000 грн (12000 грн - 10000 грн) слід сплатити дивідендний авансовий внесок у сумі 360 грн (2000 грн х 18 % : 100 %).

При виплаті дивідендів за неповний календарний рік суму зазначеного перевищення розраховують, використовуючи значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди (п.п. 57.11.2 ПКУ). Наприклад, якщо дивіденди виплачують за IV квартал 2019 року, то дивідендний аванс розраховують із суми перевищення величини дивідендів над об’єктом оподаткування за 2019 рік, поділеним на 4.

А ось якщо дивіденди виплачувалися у звітному 2020 році за періоди 2020 року (наприклад, за підсумками І, ІІ, ІІІ кварталу), авансовий внесок слід було перерахувати з усієї суми дивідендів. Адже значення об’єкта оподаткування за 2020 рік у момент такої виплати було невідоме і грошове зобов’язання за підсумками року не погашене.

На суму сплаченого дивідендного авансового внеску зменшують суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, відображеного в декларації (п.п. 57.11.2 ПКУ). Суму авансу, що не «зіграла» в зменшення податку на прибуток (у тому числі при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування), можна переносити на наступні звітні періоди до повного її погашення.

При цьому в абзацах четвертому і п’ятому п.п. 57.11.2 ПКУ прописана можливість (1) проведення протягом року щоквартального дивідендного заліку і (2) перенесення дивідендних авансів, що не «зіграли» за підсумками року, в зменшення податкових зобов’язань наступних періодів.

Наприклад, у ІV кварталі 2020 року підприємство сплатило авансовий внесок із суми дивідендів за IIІ квартал 2020 року. У такому разі якщо підприємство є квартальним платником податку на прибуток, воно зможе зарахувати сплачений аванс уже в декларації за 2020 рік. Якщо частина дивідендного авансу «не зіграє» в зменшення податку на прибуток у ІV кварталі, то залишок, що не «зіграв», переносять до декларації за I квартал 2021 року, півріччя тощо до повного заліку з податком на прибуток.

Важливо! У рядку 20 АВ декларації показують суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яка має бути сплачена у звітному (податковому) періоді. Квартальники наводять таку суму наростаючим підсумком за рік. Розрахунок суми дивідендного авансового внеску здійснюють у додатку АВ.

Після чого значення рядка 6 додатка АВ переносять до рядка 20 АВ декларації. Це ж значення відображають і в рядку 16.2 додатка ЗП до річної декларації з податку на прибуток, тобто:

ряд. 20 АВ = ряд. 6 додатка АВ = ряд. 16.2 додатка ЗП.

Зауважте: якщо є переплата з податку на прибуток, то зарахувати її в рахунок сплати дивідендного авансового внеску з податку на прибуток «автоматом» не вийде (див. підкатегорію 102.21 БЗ). Проте платник може подати заяву на повернення суми переплати протягом 1095 днів з дня її виникнення (пп. 43.3, 102.5 ПКУ), за якою в загальному порядку перенаправити переплату на сплату дивідендного авансового внеску (п.п. «б» п. 87.1 ПКУ). Причому пам’ятайте: через карантин 1095-денний строк повернення переплат продовжується (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, підкатегорія 132.01 БЗ). Детальніше про продовження строків див. «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 26.

Нагадаємо, що дивідендний авансовий внесок не сплачується при виплаті дивідендів (абзац сьомий п.п. 57.11.2, пп. 57.11.3 і 57.11.6 ПКУ):

1) на користь власників корпоративних прав материнської компанії (якщо сума виплачених дивідендів не перевищує суму дивідендів, отриманих материнською компанією від інших осіб);

2) фізичним особам;

3) юрособами-єдиноподатниками груп 3 і 4. У зв’язку із цим платники податку на прибуток — високодохідники і малодохідники-добровольці не «очищають» фінрезультат від дивідендів, отриманих від єдиноподатників (тобто зменшуючої різниці за дивідендами від єдиноподатників п.п. 140.4.1 ПКУ не передбачено);

4) платниками податку, що мають пільги з оподаткування прибутку (у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування). Але зауважте: «нульовики», які на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ нараховують податок на прибуток за ставкою 0 %, не звільняються від сплати дивідендного авансового внеску. Причому виплата дивідендів для «нульовиків» може призвести не лише до нарахування дивідендного авансового внеску, а й до втрати нульового статусу в періоді виплати (останній абзац п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

5) інститутами спільного інвестування

21

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)

П.п. 57.11.2

Цей рядок заповнюють тільки квартальники. У них він слугує для «очищення» суми нарахованих авансових внесків від даних попередніх періодів звітного року. Завдяки цьому в рядку 22 декларації опиниться сума дивідендних авансових внесків, яка має бути сплачена до бюджету за останній звітний квартал.

До цього рядка включають і уточнюючі показники (у разі виправлення помилок попередніх звітних періодів у межах поточного року).

Річники рядок 21 не заповнюють

22

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ - рядок 21)

П. 57.11

Цей рядок заповнюють і квартальники, і річники. При цьому в річників ряд. 22 = ряд. 20 АВ декларації.

Важливо! Показник рядка 22 проводять в інтегрованій картці платника

23 ПН

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період

Ст. 103, п. 141.4

Цей рядок призначений для узагальнення інформації про суму податків, утриманих з виплачених на користь нерезидентів / уповноважених ними осіб (крім постійних представництв нерезидентів на території України) доходів із джерелом їх походження з України. Такий податок ще називають податком на репатріацію (п.п. 134.1.3 ПКУ).

Зауважте! У цьому рядку відображають тільки суми податку, утримані з виплат нерезидентам-юрособам. Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковують ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ (див. консультацію в підкатегорії 102.16 БЗ).

Окрім «стандартних» платників податку на прибуток, утримати, сплатити «нерезидентський» податок і відзвітувати про це прибутковою декларацією за підсумками року із заповненими рядками 23 ПН — 25, додатком ПН (додатками ПН — якщо дохід виплачувався кільком нерезидентам) і додатком ПП (якщо застосовувалася пільга відповідно до міжнародного договору) доведеться й іншим платникам. Це:

платники єдиного податку (юрособи і підприємці);

ФОП на загальній системі оподаткування і фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (так звані самозайняті особи, п.п. 14.1.226 ПКУ);

неприбуткові організації.

А ось звичайним громадянам-фізособам (непідприємцям) утримувати з «нерезидентських» доходів податок на репатріацію і подавати декларацію з податку на прибуток не потрібно (див. підкатегорію 102.16 БЗ). Детальніше див. «5. додаток ПН — податок на репатріацію» цього номера.

Нагадаємо основні правила сплати податку на репатріацію:

1) види доходів, з яких потрібно утримувати податок, перелічені в п.п. 141.4.1 ПКУ;

2) утримують і перераховують до бюджету податок на репатріацію під час виплати доходу нерезиденту і за рахунок цього доходу. Тобто в бухобліку відображають:

— нарахування податку: Дт 632 — Кт 641/Податок на дохід нерезидента;

— сплату податку: Дт 641/Податок на дохід нерезидента — Кт 311.

Винятки встановлені пп. 141.4.5 і 141.4.6 ПКУ для договорів страхування/перестрахування та рекламної діяльності. Зокрема, при здійсненні виплати нерезидентам за виробництво та/або поширення реклами про резидента сплачують податок за ставкою 20 % від суми виплати за власний рахунок (п.п. 141.4.6 ПКУ). Тобто в бухобліку відображають:

— нарахування податку: Дт 93 — Кт 641/Податок на дохід нерезидента;

— сплату податку: Дт 641/Податок на дохід нерезидента — Кт 311;

3) суму доходу в іноземній валюті для утримання податку перераховують за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу нерезиденту (див. підкатегорію 102.16 БЗ);

4) у загальному випадку ставка податку становить 15 %, проте для деяких доходів нерезидентів установлені інші ставки (наприклад, фрахт — 6 %, реклама — 20 %);

5) якщо дохід виплачується нерезиденту в негрошовій формі, суму податку розраховують за формулою:

П = СД х 100 : (100 - СП) - СД,

де П — сума податку до сплати;

СД — сума виплаченого доходу;

СП — установлена ставка податку;

6) якщо між Україною і країною нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то дохід, що виплачується нерезиденту, може оподатковуватися за міжнародними правилами. Перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2020 р.), наведений у листі ДПСУ від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07;

7) незалежно від того, за якими правилами (міжнародними чи українськими) здійснюється оподаткування доходів нерезидента (навіть якщо дохід звільняється від оподаткування), особа, що виплачує у звітному періоді доходи нерезиденту-юрособі, повинна скласти додаток ПН до декларації (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

Важливо! Додаток ПН складають окремо за кожним нерезидентом. Тому в рядку 23 ПН декларації зазначають суму показників з графи 6 рядка 27 таблиці 1 усіх додатків ПН, а в заключній частині декларації в полі «Наявність додатків» зазначають кількість цих додатків. Детальніше див. у поясненнях до додатка ПН «5. додаток ПН — податок на репатріацію» цього номера.

Цікавий момент. Постійні представництва нерезидента з доходу, який отриманий ними на території України (від реалізації товарів, робіт, послуг) і перераховується за кордон нерезиденту, що їх відкрив, податок на репатріацію не утримують. Адже виручка вже обкладалася в постійного представництва податком на прибуток за ставкою 18 %, тому повторно обкладати її податком на репатріацію за ставкою 15 % при перерахуванні за кордон нерезиденту не потрібно. Про це говорять податківці в підкатегорії 102.16 БЗ, а також у листах ДПСУ від 15.09.2020 р. № 3861/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 11.10.2019 р. № 739/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

24

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)

Ст. 103, п. 141.4

Цей рядок заповнюють тільки квартальники. Він призначений для «очищення» суми податку, утриманого при виплаті доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України, від даних попередніх періодів звітного року. Завдяки цьому в рядку 25 декларації опиниться сума податку на репатріацію, яка має бути утримана з таких доходів і сплачена до бюджету за останній квартал.

До цього рядка включають і уточнюючі показники (у разі виправлення помилок попередніх звітних періодів у межах поточного року).

Річники рядок 24 не заповнюють

25

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду

(рядок 23 ПН - рядок 24)

Ст. 103, п. 141.4

Цей рядок заповнюють і квартальники, і річники. При цьому в річників ряд. 25 = ряд. 23 ПН декларації.

Важливо! Показник рядка 25 проводять в інтегрованій картці платника

26 — 30

Виправлення помилок

П. 50.1

У цьому блоці виправляють самостійно виявлені помилки з податку на прибуток і з авансового внеску при виплаті дивідендів.

При цьому в рядку 26 відображають виправлення помилок з податку на прибуток (допущених у попередніх періодах у рядку 19). Крім того, тут же пільговики виправляють помилки, допущені при нарахуванні податкових зобов’язань (у рядку 35) у зв’язку з нецільовим використанням вивільнених від оподаткування «пільгових» коштів.

У рядку 27 показують виправлення помилок попередніх звітних періодів з авансового внеску при виплаті дивідендів (допущених у рядку 22).

У рядку 28 або 30 наводять суму самоштрафу, який залежить від методу самовиправлення, — у поточній декларації через додаток ВП (заповнюють рядок 28) або шляхом подання уточнюючої декларації (заповнюють рядок 30). Штраф може нараховуватися тільки в разі збільшення суми податкового зобов’язання при виправленні помилки (тобто якщо виникла недоплата).

Рядок 29 призначений для відображення суми пені, яка нараховується відповідно до вимог п.п. 129.1.3 ПКУ.

При цьому нагадуємо, що згідно з п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ штрафи не застосовуються за помилки, допущені в період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця, у якому закінчується карантин, установлений КМУ. Також у цей період не нараховується пеня.

Детальніше про виправлення помилок див. «7. Виправлення помилок: через додаток ВП і без нього» цього номера

31 — 34

Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів

П. 50.1

У цьому блоці виправляють самостійно виявлені помилки при утриманні податку з доходів нерезидентів (тобто допущені в рядку 25).

При цьому в рядку 31 відображають безпосередньо виправлення помилки (збільшення або зменшення податкового зобов’язання).

У рядку 32 або 34 показують суму самоштрафу, який залежить від методу самовиправлення, — у поточній декларації через додаток ВП (заповнюють рядок 32) або шляхом подання уточнюючої декларації (заповнюють рядок 34). Звісно, штраф не нараховується при зменшенні суми податкового зобов’язання в результаті виправлення помилки.

У рядку 33 наводять суму пені, яка нараховується відповідно до вимог п.п. 129.1.3 ПКУ.

При цьому не забувайте про «карантинний» мораторій на штрафи і пеню, встановлений п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (див. вище).

Детальніше про виправлення помилок див. «7. Виправлення помилок: через додаток ВП і без нього» цього номера.

35 — 37

Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок

Пп. 142.1 — 142.3, п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ

Увага! Цей блок не пов’язаний з виправленням помилок! Його заповнюють тільки пільговики (за пп. 142.1 — 142.3, п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), якщо вони допустили порушення — нецільове використання вивільнених від оподаткування «пільгових» коштів. Адже в разі порушення вимог про цільове використання вивільнених від оподаткування коштів пільговики-порушники за результатами податкового періоду, в якому вчинено таке порушення, повинні:

— збільшити податкові зобов’язання з податку на прибуток (рядок 35), а також

— сплатити штрафні санкції (рядок 36) і пеню (рядок 37) у випадках, передбачених ПКУ.

Зверніть увагу: якщо помилилися і показали неправильну суму зобов’язання, то помилки, допущені в рядку 35, виправляємо в загальному порядку через рядок 26

2.3. Заключна частина

Заключна частина декларації містить:

1) чотири інформаційних поля — про:

— додатки;

— фінзвітність;

— доповнення;

— рішення про різниці;

2) місце для підпису.

Порядок їх заповнення розглянемо в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Порядок заповнення заключної частини декларації

Назва поля

Яку інформацію наводять

Наявність додатків

У відповідних комірках цього поля проставляють відмітки «+» про додатки, які подано разом із декларацією за звітний період.

Виняток — додаток ПН, у комірці під яким зазначають кількість поданих «нерезидентських» додатків ПН. Таких додатків може подаватися декілька (залежно від кількості нерезидентів, яким виплачено доходи).

Відмітку про поданий річний додаток ТЦ проставляють лише ті платники, які за підсумками року провели самостійні коригування згідно з «трансфертною» ст. 39 ПКУ.

Додаток РІ подають платники у випадку розрахунку різниць, тобто:

— високодохідники (з річним доходом у звітному 2020 році більше 40 млн грн);

— малодохідники-добровольці (з річним доходом не більше 40 млн грн), які добровільно вирішили розраховувати податковоприбуткові різниці з розд. III ПКУ;

— малодохідники, які відмовилися від розрахунку різниць з розд. III ПКУ, але в яких можуть виникати різниці «для всіх», а саме:

1) при перенесенні перехідних непогашених податкових збитків минулих років (пп. 134.1.1 і 140.4.4 ПКУ);

2) передбачені підрозд. 4 розд. ХХ, ст. 39 і 1231 ПКУ.

Також майте на увазі! Додатки АМ, ЦП і ТЦ є такими, що розшифровують рядки додатка РІ:

— АМ — до рядка 1.2.1;

— ЦП — до рядків 4.1.3 і 4.1.4;

— ТЦ — до рядків 3.1.3 і 3.1.4 (а також до рядків 01.12 і 02.12 додатка ЦП).

Тому подають їх одночасно з додатком РІ, в якому заповнені ці рядки.

Згідно з п. 46.2 ПКУ разом із декларацією з податку на прибуток подають і фінзвітність, яка є додатком до декларації. При цьому залежно від того, за НП(С)БО чи МСФЗ складають фінзвітність, проставляють відмітку «+» у відповідній комірці поля «ФЗ».

Важливо! Інформація про додатки — обов’язковий реквізит (пп. 48.3 і 49.11 ПКУ), тому не забудьте про відмітки

Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності

У цьому полі проставляють відмітки про комплект поданої фінансової звітності (про конкретні форми). Для цього у відповідних комірках проставляють відмітку «+».

Нагадаємо: комплект фінансової звітності, що подається, залежить від «масштабу» підприємства (велике/середнє/мале/мікро-) та порядку ведення бухобліку (за національними стандартами чи міжнародними). Про поділ підприємств на великі/середні/малі/мікро-, склад річної фінансової звітності для підприємств, які застосовують НП(С)БО, а також про МСФЗ-зобов’язаних див. «Податки & бухоблік», 2020, № 103, с. 2.

Цікавий момент. За роз’ясненням податківців (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ) підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ, відмітку про подання приміток до річної фінзвітності не проставляють. А все тому, що для таких підприємств не встановлено окремої форми приміток. Їх подають у довільній формі (письмове пояснення, таблиця, графік тощо). Такі примітки можна відправити (подати) через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Новачки, які протягом 2020 року перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, подають з річною декларацією два комплекти фінзвітності: річну фінзвітність за весь 2020 рік і фінзвітність за період роботи у 2020 році на єдиному податку (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ, а також листи ДФСУ від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15 і ГУ ДФС у м. Києві від 11.02.2019 р. № 482/ІПК/26-15-12-03-11).

Колишні єдиноподатники в цьому полі відмічають ту фінзвітність, яку подають за рік. А ось про подання фінзвітності за період роботи на спрощенці роблять відмітку в полі «Наявність доповнення» (п. 46.4 ПКУ).

Зауважте: це поле — обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ). Якщо забудете поставити відмітку про подану фінзвітність, то прибуткова звітність утратить статус декларації, її можуть визнати неподаною (пп. 48.2 і 49.15 ПКУ). Утім, повинні зазначити, що до ситуації, коли фінзвітність подана, але відмітка не проставлена, податківці раніше не чіплялися (див. консультацію в підкатегорії 102.22 БЗ, що діяла до 23.05.2020 р.).

І не забудьте в полі «Додатки на арк.» зазначити загальну кількість аркушів усіх додатків. Причому в загальній кількості враховують і кількість аркушів поданої фінансової звітності. Щоправда, відповідальності за неправильне заповнення цього поля не передбачено (див. консультації в підкатегорії 102.20.02 БЗ)

Наявність доповнення

Згідно з п. 46.4 ПКУ платник може подавати з декларацією доповнення-пояснення. Це поле заключної частини призначене для того, щоб розкрити відомості про такі пояснення (за їх наявності). Кожне з довільних пояснень, складених до декларації, слід пронумерувати і занести до цього поля під своїм номером з коротким змістом

Наявність рішення

Це поле заповнюють малодохідники (тобто платники, у яких дохід за 2020 рік не перевищив 40 млн грн). Причому тільки ті з них, які відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ прийняли рішення не коригувати фінрезультат на різниці з розд. III ПКУ (крім збитків минулих років).

Для цього в полі «Наявність рішення» проставляють відмітку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначають номер і дату розпорядчого документа (наказу керівника), на підставі якого прийнято таке рішення.

Зауважте:

— хоча в п.п. 134.1.1 ПКУ говориться, що визначитися з вибором (розраховувати / не розраховувати різниці) малодохіднику потрібно в першому році безперервної сукупності років, податківці лояльно допускають, що рішення-відмову від різниць можна прийняти й пізніше — у будь-якому році малодохідництва, наприклад, у другому, третьому або наступних роках перебування в малодохідниках (див. консультацію в підкатегорії 102.02 БЗ, що діяла до 23.05.2020 р., і лист ДПСУ від 27.11.2019 р. № 1556/6/99-00-07-02-02-15/ІПК);

— прийнявши рішення-відмову від різниць, надалі протягом свого малодохідництва змінити це рішення — передумати і знову повернутися до розрахунку різниць малодохідник уже не може (див. консультацію в підкатегорії 102.12 БЗ). Тобто, перебуваючи в малодохідниках, прийняти рішення-відмову можна тільки один раз протягом усієї безперервної сукупності малодохідних років;

— прийнявши в будь-якому році рішення-відмову від різниць, у наступних роках малодохіднику потрібно дублювати відмітку (про рішення-відмову) в декларації (див. консультацію в підкатегорії 102.20.02 БЗ, що діяла до 23.05.2020 р.). Мабуть, за нею податківцям легше ідентифікувати малодохідника-відмовника;

— якщо забули в декларації поставити (продублювати) відмітку (рішення-відмову від різниць), то можна виправити (відновити) забуту відмітку шляхом подання уточнюючої декларації (підкатегорія 102.20.02 БЗ).

Якщо річний дохід перевищить 40 млн грн (тобто закінчиться безперервна сукупність малодохідних років), платник стане високодохідником і в нього з’явиться обов’язок (!) розраховувати податковоприбуткові різниці з розд. III ПКУ. Тому високодохідники це поле декларації не заповнюють.

Важливо! Якщо дохід за 2019 рік був вище 20 млн грн (через що протягом 2020 року платник розраховував щоквартально податковоприбуткові різниці), а за 2020 рік — не перевищив 40 млн грн, то за підсумками 2020 року платник стає малодохідником. Тому він може відмовитися від коригувань уже за підсумками року і в річній декларації за 2020 рік різниці не визначати. При цьому жодних уточнюючих декларацій за І квартал, півріччя і три квартали подавати не потрібно. Достатньо подати разом із річною декларацією доповнення (див. заповнення поля «Наявність доповнення»), складене в довільній формі згідно з п. 46.4 ПКУ, і поставити в річній декларації відмітку-відмову від різниць. Про це говорять податківці в листах ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07, від 21.08.2020 р. № 3528/ІПК/99-00-04-02-02-06 і від 11.09.2020 р. № 3821/ІПК/99-00-05-05-02-06 (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 86, с. 26), а також у підкатегорії 102.12 БЗ.

Інакше кажучи, при зміні статусу (високодохідник → малодохідник або малодохідник → високодохідник → малодохідник) і поверненні в малодохідники безперервна сукупність років малодохідництва починає відлічуватися наново. Тому потрапивши знову в малодохідники, платник може знову скористатися правом не розраховувати різниці, поставивши в річній декларації відмітку (рішення-відмову) (див. лист ДФСУ від 25.01.2019 р. № 278/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Таким чином, у декларації за 2020 рік це поле можуть заповнювати:

1) новостворені малодохідники;

2) малодохідники, які вперше приймають рішення-відмову від різниць (якщо раніше вони розраховували різниці добровільно);

3) малодохідники, які щорічно підтверджують рішення-відмову від різниць (дублюють відмітку);

4) колишні єдиноподатники, які перейшли у 2020 році до прибутківців, якщо їх дохід за період перебування на загальній системі не перевищив 40 млн грн;

5) екс-високодохідники (з доходом за 2019 рік більше 20 млн грн, а за 2020 рік — не вище 40 млн грн), що повернулися в малодохідники і прийняли рішення не розраховувати різниці

Підпис

Підписують декларацію керівник (уповноважена особа) і головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку). Тут також зазначають реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) або серію (за наявності) та номер паспорта підписанта (у разі відмови від ідентифікаційного коду за релігійними переконаннями, про що стоїть відмітка в паспорті).

При веденні бухгалтерського обліку і поданні декларації безпосередньо керівником йому достатньо підписати декларацію тільки за себе, поставивши один підпис. Поля про головного бухгалтера в такому разі не заповнюють (п.п. 48.5.1 ПКУ, підкатегорія 129.02 БЗ). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2018, № 90, с. 13.

Достатнім підтвердженням достовірності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі в паперовій формі або наявність в електронному документі кваліфікованого електронного підпису платника податків (п.п. 48.5.1 ПКУ)

Зверніть увагу: наказом № 649 у поле «Наявність додатків» заключної частини декларації додано нову комірку для проставляння позначки про додаток(ки) КІК. Проте навіть якщо за 2020 рік податківці дозволять звітувати і за новою формою декларації (з урахуванням змін, унесених наказом № 649), додатки КІК до неї не подають і позначку у відповідній комірці поля «Наявність додатків» не проставляють.

А вся справа в тому, що норми ПКУ, які стосуються КІК, набудуть чинності тільки з 01.01.2022 р. (див. п.п. 2 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1117).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі