* Щодо юросіб вам стануть в пригоді статті: «Установлюємо твердопаливний котел: організаційні питання» // «Податки & бухоблік», 2022, № 81, «Установлюємо твердопаливний котел: облік та оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2022, № 81.
Які бувають котли
Котли бувають газові, твердопаливні, рідкопаливні, електричні і комбіновані. Автономність електричних наразі під питанням через перебої з електропостачанням. Те ж, на жаль, стосується і популярних газових котлів — перебої з поставками газу цієї зими, на жаль, не виключені.
Рідкопаливні котли (працюють на солярці або мазуті) — дорогі через високу ціну монтажу та вартість рідкого палива. Тому зараз найпопулярніші — це:
— твердопаливні котли (працюють за рахунок спалювання дров, вугілля, торфу, коксу, відходів деревини, пелет, паливних гранул, соломи, лушпиння тощо);
— або комбіновані (де одне відділення призначається для дров або вугілля, а інше — для газоподібного або рідкого палива).
Чи потрібен дозвіл, щоб поставити котел?
Якщо ви орендуєте приміщення, то установку котла треба в першу чергу узгодити з орендарем. Керуємось тут приписами ст. 778 ЦКУ. Якщо ж приміщення ваше, хазяїн — барин. Поставити котел можна завжди. А от щоб почати його використовувати, може знадобитися дозвіл від держави.
Так, якщо праця котла буде супроводжуватися викидами забруднюючих речовин в повітря, доведеться виконувати вимоги Закону № 2707*. А він вимагає попередньо отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин (ч. 5 ст. 11 Закону № 2707).
* Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 № 2707-XII.
Де взяти дозвіл?
За ним треба звернутися до Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації або у ЦНАП (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Установлюємо твердопаливний котел: організаційні питання» // «Податки & бухоблік», 2022, № 81).
Справа, до речі, не проста. Бо подати заяву на отримання дозволу можна тільки після того, як ФОП підготує пакет специфічних документів, за який доведеться викласти кругленьку суму. Порядок отримання дозволу врегульовано постановою КМУ від 13.03.2002 № 302.
А що, як… працювати без дозволу?
Тут, перш за все, нагадаємо «воєнний» нюанс, що допоможе вам не ставати до лав порушників. Під час воєнного стану замість отримання деяких дозволів можна подати до дозвільного органу декларацію про провадження господарської діяльності. Стосується це і дозволу на викиди з котла.
Відповідний механізм передбачено постановою № 314*. А про оновлену версію цього механізму ми розповідали у статті «Дозвільні документи під час війни: оновлення!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39.
Втім тут не слід залишати поза увагою вимогу з п.п. 3 п. 1 постанови № 314. Тим, хто працював у період воєнного стану на підставі декларації, після війни доведеться отримувати дозвільні документи у загальному порядку. Для цього слід буде невідкладно, але не пізніше 3 місяців після скасування воєнного стану звернутися до відповідних органів.
Тепер щодо відповідальності. За діяльність без дозволу/декларації можна отримати, зокрема, адміністративний штраф за ст. 78 КУпАП.
За ст. 78 КУпАП за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу до посадової особи може буде застосовано штраф від 85 до 136 грн
Штраф накладає інспектор з охорони довкілля (ст. 255 КУпАП), а розглядає Держекоінспекція (ст. 2421 КУпАП).
Штраф невеликий. Та й щодо ФОП є питання. У ст. 78 КпАП серед суб’єктів відповідальності ФОП окремо не згадані. Згадані посадові особи. А посадовою особою ФОП може бути визнано, лише якщо в нього є наймані працівники (лист Мін’юсту від 03.11.2006 № 22-48-548).
Втім за «більш небезпечні» дії (невиконання приписів, розпоряджень, інших законних вимог, ненадання необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання обов’язків) Держекоінспекція може застосувати до ФОП більш великий штраф за ст. 1885 КУпАП: від 153 до 255 грн (для посадових осіб від 255 до 765 грн).
Також можуть через суд заборонити експлуатацію котла.
Це, так би мовити, ходові інструменти впливу. А гіпотетично також є можливим стягнення шкоди за ст. 34 Закону № 2707, а в окремих випадках ще й кримінальна відповідальність — ст. 241 ККУ.
Також тим, у кого дозволу немає, буде складніше порахувати екоподаток, про який далі.
Чи треба сплачувати екоподаток за котел?
Так, треба. Бо екоподаток сплачують за викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ПКУ).
А стаціонарне джерело забруднення — це «підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу…» (п.п. 14.1.230 ПКУ).
Тобто
немає сумнівів, що котел — це стаціонарне джерело забруднення
Але за електричний котел ми екоподаток не сплачуємо, бо ніяких забруднюючих речовин він не викидає.
А от за інші котли з викидами платити треба. Причому неважливо, яка потужність вашого котла, яка його продуктивність, призначення, режим роботи, обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу, врешті отримали ви дозвіл на викиди чи ні — екоподаток все одно треба сплачувати!
Не звільнені від екоподатку навіть ФОП-спрощенці!
Це тільки якщо ваш котел знаходиться на окупованій території або на території, де ведуться або велися бойові дії, ви можете не сплачувати екоподаток за нього, починаючи з 01.01.2022 по 31 грудня того року, в якому закінчиться воєнний стан (про що детальніше у статті «Екоподаток: без пільг, але з воєнним звільненням» // «Податки & бухоблік», 2022, № 84).
В усіх інших випадках екоподаток треба платити (корисною для вас буде стаття «Опалювальний котел як привід сплатити екоподаток» // «Податки & бухоблік», 2020, № 74, та ми ще оновимо це питання в окремому матеріалі).
А зараз розберемося, які ще обов’язки, окрім екоподатку, є у ФОП — користувача котла.
Інші обов’язки ФОП, у якого є котел
| Запитання | Відповідь |
| Чи треба подавати форму № 20-ОПП за котел? | Необов’язково, і ось чому. Якщо ФОП уже подавав форму № 20-ОПП за приміщення, в якому зараз стоїть котел, то спрацьовує принцип укрупнення інформації (п. 8.4 Порядку № 1588*). * Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588. Тобто інформація у формі № 20-ОПП про магазин/офіс/склад, у якому стоїть котел, поглинає інформацію про обладнання, яке там знаходиться (це підтверджують податківці у категорії 116.11 БЗ). Якщо ж форма № 20-ОПП про таке приміщення раніше не подавалася, то є сенс зробити це зараз, особливо у тому разі, якщо приміщення, в якому працюватиме котел, розташоване не за основним місцем вашого обліку. Річ у тому, що без постановки на облік за неосновним місцем обліку ФОП не вдасться подати екодекларацію. Щоб стати на облік за неосновним місцем обліку, підприємству слід поставити у формі № 20-ОПП відповідну галочку про взяття на облік за неосновним місцем обліку |
| Чи може ФОП-загальносистемник поставити у витрати вартість котла, купленого для офісу, складу чи магазину? | Важливо! Перш за все, котел повинен використовуватися тільки в підприємницький діяльності ФОП. Тобто для обігріву тих приміщень, які використовуються тільки в підприємницький діяльності ФОП. Якщо є «змішане» використання, тобто частково для підприємницьких, частково для власних побутових потреб, відповідні витрати врахувати не зможемо. Далі слід відштовхуватися від вартості котла з його монтажем. Якщо це більше 20 тис. грн, то маємо справу з основним засобом (п.п. 14.1.138 ПКУ). Як наслідок, одразу збільшити витрати на відповідну суму витрачених коштів не можна. Можна лише поступово. Через нарахування амортизації. Це буде об’єкт групи 3 «машини та обладнання, тварини, багаторічні насадження тощо» із п.п. 177.4.9 ПКУ. Мінімальний строк корисного використання для нього складає 5 років. Тож у кінці кожного такого року і будемо зменшувати на суму амортизації чистий дохід підприємця. Документи про придбання котла і оплату його вартості — абсолютно необхідні! Також необхідний документ, який підтверджує, що котел став придатним для корисного використання (експлуатації). Традиційно на практиці «став придатним для корисного використання (експлуатації)» ототожнюють із «уведений в експлуатацію». У розд. III Порядку № 261* сказано, що таким документом, зокрема, може бути акт введення в експлуатацію. Такий акт можна скласти за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818. А можна і за формою № ОЗ-1 з наказу від 29.12.95 № 352. Чи в довільній формі з обов’язковими реквізитами первинного документа. Головне, щоб із цих документів було зрозуміло, що це за об’єкт, коли він уведений в експлуатацію, яка його вартість і який строк корисного використання для нього встановлений. Детальніше про те, як ФОП нараховує амортизацію, ви можете дізнатися за статті «Амортизація основних засобів у ФОП-загальносистемника!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 31. А якщо вартість котла з його монтажем складає рівно 20 тис. грн або менше? Що стосується об’єктів, первісна вартість яких дорівнює або менше 20 тис. грн, то формально прямої норми, що дозволяє відносити їх як «малоцінку» до поточних витрат, у ФОП немає. І амортизації вони не підлягають. Втім податківці не проти обліку витрат на «малоцінку» у складі витрат ФОП звітного періоду (див. 104.05 БЗ та 104.05 БЗ). Тож вони не повинні заперечувати проти того, що витрати на купівлю такого «дешевого» котла можна одразу включити до витрат. Не можна виключати, що податківці будуть наполягати, що то є поліпшення приміщення, яке теж слід амортизувати за правилами для приміщень, але то є дуже спірний підхід |
| Чи може ФОП-загальносистемник включити до витрат вартість пального, придбаного для котла? | Так, може. Вартість пального для опалення приміщення може потрапити у витрати через п.п. 177.4.4 ПКУ як витрати на «експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності». Але, звісно, ФОП повинен мати документи, що підтверджують придбання та оплату пального (платіжки, чеки, ТТН, накладні тощо). Та з урахуванням останніх тенденцій (детальніше у статті «Операція «реанімація» — обліку товарних запасів у ФОП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87) таке пальне краще проводити через облік товарних запасів ФОП. До того слід подбати про обґрунтування витрат пального у вигляді актів фактичних витрат пального (у довільній формі) та норм витрат пального для забезпечення нормальних умов здійснення підприємницької діяльності, які ФОП може затвердити самостійно, ґрунтуючись на техдокументації до котла. При цьому добре мати ваги чи лічильники, щоб ФОП міг довести, що він дійсно вимірює кількість витраченого палива |
| ФОП — платник ПДВ купив котел для офісу. Чи може він включити суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту? | Так, може, але треба мати на увазі, що котел повинен використовуватися тільки в підприємницькій діяльності ФОП для здійснення оподатковуваних ПДВ операцій. У будь-якому випадку, щоб не було претензій податківців, слід оформити акт про введення котла в експлуатацію (як це зробити, див. вище) та розпорядження про його використання в госпдіяльності підприємця. Також перевірте, щоб продавець зареєстрував податкову накладну (ПН) на котел. Втім, якщо ви купували котел у лютому — травні 2022 року, то могли відобразити податковий кредит навіть без зареєстрованої ПН на підставі первинки. Але у загальному випадку (коли постачальник має можливість реєструвати ПН) такий податковий кредит ви вже мали уточнити / привести у відповідність (за необхідності) згідно з фактом реєстрації контрагентом відповідної ПН (детальніше про це у статті «Відновлення реєстрації ПН: наслідки для покупця» // «Податки & бухоблік», 2022, № 40) |
| Чи потрібна ФОП ліцензія на зберігання пального для котла? | Тут важливо розуміти, про що конкретно йде мова. Питання з ліцензуванням виникає, лише якщо маємо справу з пальним, у саме у розумінні п.п. 14.1.141-1 ПКУ. Згідно з п.п. 14.1.141-1 ПКУ пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 ПКУ. Тож якщо у ФОП твердопаливний котел, що працює за рахунок спалювання дров, вугілля, торфу, коксу, відходів деревини, пелет, паливних гранул, соломи, лушпиння тощо, то ніякої ліцензії на зберігання не потрібно. Все перелічене не є пальним в розумінні п.п. 14.1.141-1 ПКУ. А от якщо дійсно маємо справу з пальним із п.п. 14.1.141-1 ПКУ , то у загальному випадку зберігання пального — ліцензійний вид діяльності, навіть у тому разі, якщо ви це робите виключно для власних потреб. До того ж із 15 вересня скасовано можливість здійснювати під час воєнного стану зберігання пального на підставі спеціальної декларації без отримання ліцензії (див. про це у статті «Алко-тютюн-пальне: можна було й за декларацією, та вже пізно!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 71). Тож тепер ліцензію доведеться отримувати. Інакше — штраф аж пів мільйона гривень (ст. 17 Закону № 481*)! Втім, працювати без ліцензії можна, якщо: — після придбання пального на АЗС розлити його у 5-літрові ємності і зберігати в них; — залити пальне на АЗС у каністри, привезти їх в офіс і відразу заправити у котел (тобто взагалі не зберігати пальне). Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Перебої з електрикою? Купіть генератор, не пошкодуєте!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83. До речі, іноді податківці просто сходять з розуму і вимагають платити екоподаток за випарування забруднюючих речовин з пального, що зберігається для котла (більше деталей у статті «Екоподаток: специфічні ситуації» // «Податки & бухоблік», 2021, № 77) |
