Насамперед уточнимо — касовий метод передбачає, що не лише податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ визнають за одержаними грошима або отриманням інших видів компенсацій, але й податковий кредит (ПК) відображають за датою списання коштів або наданням інших видів компенсацій (п.п. 14.1.266 ПКУ). Тобто і для ПЗ, і для ПК у такому разі загальне правило першої події не працює. Тут все — за грошима. Докладно про касовий метод читайте у статтях «Касовий метод: заповнюємо ПДВ-декларацію» // «Податки & бухоблік», 2021, № 65 і «Касовий метод обліку ПДВ: найважливіше» // «Податки & бухоблік», 2020, № 28.
А от при постачаннях товарів з оплатою за рахунок бюджетних коштів ПЗ також нараховують за датою зарахування грошових коштів на рахунок платника або отримання компенсації у будь-якій іншій формі (п. 187.7 ПКУ). Однак для таких операцій п. 187.7 ПКУ встановлена тільки особлива дата нарахування ПЗ. Тоді як ПК виникає за загальними правилами. Тому вхідний ПК для постачань з оплатою за рахунок бюджетних коштів формують за загальним правилом першої події, а не за грошима (п. 198.2 ПКУ, див. БЗ 101.13, діяла до 01.04.2023). Отже,
при касовому методі і ПЗ, і ПК виникають за оплатою чи іншою компенсацією товарів (п.п. 14.1.266 ПКУ). А при бюджетній оплаті за грошима виникають суто ПЗ, а ПК — за першою подією (п. 187.7 ПКУ)
З огляду на це та на роз’яснення ДПСУ від 18.04.2022, давайте й розглянемо особливості визначення ПЗ з ПДВ такими платниками при їх переході на спецЄП та поверненні зі спецЄП. При цьому відразу зауважимо, що як у ПДВ-касовиків, так і у постачальників за бюджетні кошти, ПДВ-наслідки за перехідними операціями будуть ті самі. Тому надалі будемо називати всіх — ПДВ-касовики.