Реєстрація платником ПДВ
Правила реєстрації платником ПДВ, установлені розд. V ПКУ, на загальних підставах поширюються і на неприбуткові організації. Тому НПО (звичайно, якщо вони не підпадають під воєнні ПДВ-винятки, про які скажемо далі) можуть стати платниками ПДВ:
— як в обов’язковому порядку — досягши критеріїв обов’язкової ПДВ-реєстрації;
— так і добровільно (за бажанням) — якщо потрібен ПДВ-статус (наприклад, для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, лист ДПСУ від 06.09.2023 № 2828/ІПК/99-00-04-02-03-06).
Нагадаємо правила обов’язкової і добровільної реєстрації платником ПДВ.
Таблиця 1. Реєстрація платником ПДВ
| ПДВ-реєстрація | Пункт ПКУ | Умови ПДВ-реєстрації | Строк подання заяви на ПДВ-реєстрацію |
| Обов’язкова реєстрація платником ПДВ | якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій з постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищив 1 млн гривень | не пізніше 10-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому перевищено 1 млн грн (п. 183.2 ПКУ) | |
| Добровільна реєстрація платником ПДВ | якщо обсяг оподатковуваних операцій з постачання за останні 12 місяців не досяг 1-мільйонного порога, проте НПО хоче зареєструватися платником ПДВ за бажанням | не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПКУ) | |
| Врахуйте: оскільки з 01.08.2023 перебіг податкових строків було відновлено (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), то жодного продовження строку подання заяви на ПДВ-реєстрацію не передбачено. | |||
Підрахунок «реєстраційного» 1 млн
Згідно з п. 181.1 ПКУ для реєстрації платником ПДВ важливий обсяг оподатковуваних постачань за останні 12 місяців. Якщо він перевищить 1 млн — то з’являється обов’язок зареєструватися ПДВ-платником. І оскільки важливі обсяги саме оподатковуваних постачань, то при підрахунку 1 млн грн (критерію обов’язкової ПДВ-реєстрації):
— враховуються — операції постачання, які є оподатковуваними, і
— не враховуються — операції, що не є об’єктом оподаткування (за ст. 196 ПКУ) (БЗ 101.02; лист ДПСУ від 04.05.2022 № 465/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Проте податківці в цілях ПДВ-реєстрації оподатковуваними операціями здавна вважають операції:
— оподатковувані ПДВ (за ставками 20 %, 0 %, 7 %, 14 %), а також
— звільнені від оподаткування ПДВ (пільгові). Тобто
при підрахунку 1-мільйонного порога фіскали вимагають враховувати не лише оподатковувані операції, але й пільгові — звільнені від оподаткування ПДВ
(див. листи ДПСУ від 27.07.2023 № 2120/ІПК/99-00-04-03-02-06, від 29.08.2023 № 2746/ІПК/99-00-21-03-02-05, від 21.02.2023 № 398/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тому зареєструватися платником ПДВ, на думку податківців, доведеться, навіть якщо здійснюються тільки пільгові постачання — якщо їх обсяг за останні 12 місяців перевищить «мільйон» (лист ДПСУ від 02.12.2020 № 4950/ІПК/99-00-05-06-02-06, лист ГУ ДПС у Львівській обл. від 04.10.2021 № 3669/ІПК/13-01-18-04-09).
Хоча з такою позицією фіскалів важко погодитися. Адже в п. 181.1 ПКУ йдеться саме про операції, що підлягають оподаткуванню, — тобто оподатковуваних. І радує, що на це звернув увагу Верховний Суд, який захистив платника від вимог фіскалів (про обов’язкову ПДВ-реєстрацію при пільгових операціях) і дійшов висновку, що при підрахунку «реєстраційного» 1 млн грн не повинні враховуватися пільгові постачання — звільнені від ПДВ (див. постанову ВС від 27.10.2023 у справі № 520/19175/2020 і коментар «Неоподатковувані ПДВ операції не включаються в розрахунок критерію 1 млн грн» // «Податки & бухоблік», 2024, № 8). Залишилося зовсім трохи — щоб цю позицію ВС узяли в роботу податківці.
Які операції НПО враховуються при підрахунку «реєстраційного» 1 млн і можуть призвести до необхідності реєстрації платником ПДВ, а які ні — наведемо в табл. 2:
Таблиця 2. Які операції (не) враховуються при підрахунку «реєстраційного» 1 млн
| Підрахунок 1 млн грн | Операції НПО |
| Враховуються в підрахунку 1 млн грн | Доходи від господарської діяльності: — доходи від оренди; — доходи від продажу майна; — доходи від консультаційних і освітніх послуг та ін. Безоплатні постачання. Проте для деяких безоплатних передач, здійснюваних НПО, передбачені винятки з правил (про них скажемо далі) |
| Не враховуються в підрахунку 1 млн грн | Основні надходження (доходи) НПО: — членські внески; — благодійні внески; — добровільні пожертвування; — цільова і нецільова фінансова допомога; — інші надходження (оскільки такі операції не є об’єктом оподаткування — постачанням, лист ДПСУ від 20.12.2021 № 4759/ІПК/99-00-21-03-02-06). Пасивні доходи: — відсотки на кошти на рахунках; — дивіденди; — роялті (оскільки такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ, пп. 196.1.5, 196.1.6 ПКУ). Інші доходи: — санкції (штрафи) на користь НПО за порушення договору; — курсові різниці (оскільки такі операції не є постачанням). Імпорт товарів (оскільки є не постачанням, а придбанням). Послуги, отримані від нерезидентів (оскільки належать не до операцій з постачання послуг, а до операцій з їх придбання)* |
| * Хоча врахуйте, навіть якщо НПО не зареєстрована платником ПДВ, то з послуг, отриманих від нерезидентів (з місцем постачання в Україні), слід за правилами ст. 208 ПКУ нарахувати ПДВ і: — подати Розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ з послуг нерезидента (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, у редакції наказу Мінфіну від 01.03.2021 № 131) — протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем отримання послуг від нерезидента, і — сплатити задекларовану суму ПДВ з послуг нерезидента — протягом 10 календарних днів, що настають за граничним строком подання Розрахунку (БЗ 101.20, лист ДПСУ від 23.06.2023 № 1482/ІПК/99-00-21-02-02-06). А якщо НПО зареєстрована платником ПДВ, то з послуг нерезидента слід зареєструвати податкову накладну (з типом причини «14», детальніше див. «ПН на послуги від нерезидента» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48) і відобразити ПЗ з ПДВ (у ряд. 6.1 або 6.2 декларації з ПДВ залежно від ПДВ-ставки) і ПК (у ряд. 13.1 або 13.2 декларації, якщо ПН зареєстрована). А якщо такі послуги використовуються в неоподатковуваній/негосподарській діяльності, то компенсувати за ними вхідний ПДВ, нарахувавши компенсуючі ПЗ (з відображенням у ряд. 4.1 або 4.2 декларації з ПДВ і реєстрацією компенсуючої ПН). | |
Зокрема, про те, що при підрахунку «мільйона» в НПО не враховуються операції з отримання благодійної грошової допомоги і надання благодійної грошової допомоги — оскільки такі операції не є постачанням товарів/послуг, — говорилося в листі ДПСУ від 25.09.2023 № 3180/ІПК/99-00-21-03-02-06 (ср. ).
Безоплатні передачі в НПО і ПДВ
Безоплатні передачі для багатьох НПО є основними операціями. У зв’язку із цим зауважимо, що в загальному випадку безоплатні передачі товарів/послуг є постачанням (потрапляють під визначення постачання з п.п. 14.1.191, п.п. «в» п.п. 14.1.185 ПКУ, листи ДПСУ від 02.12.2022 № 2119/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 12.07.2021 № 2723/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тому враховуються в підрахунку 1 млн грн для цілей реєстрації платником ПДВ (БЗ 101.02; лист ДПСУ від 25.03.2020 № 1236/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). А в зареєстрованих платників ПДВ такі операції оподатковуються за правилами ПДВ-обліку (детальніше див. «ПДВ-наслідки безоплатної передачі» // «Податки & бухоблік», 2020, № 71 і «Безоплатні передачі товарів/послуг: класика обліку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 85).
Проте для деяких безоплатних передач у НПО зроблені винятки з правил і передбачено, що їх не враховують у підрахунку 1-мільйонного порога з метою реєстрації платником ПДВ (див. табл. 3).
Таблиця 3. Які безоплатні передачі НПО не враховуються в підрахунку 1 млн для ПДВ-реєстрації
| Вид НПО | Норма ПКУ | Не враховуються в підрахунку «реєстраційного» 1 млн |
| Для громадських об’єднань (ГО) і благодійних організацій (БО) | ||
| Воєнний виняток (для ГО і БО) | У підрахунку 1 млн не враховуються: — операції з надання ГО або БО під час ВС благодійної допомоги згідно з п.п. 197.1.15 ПКУ | |
| Карантинний виняток (для ГО і БО) | У підрахунку 1 млн не враховуються: — операції з надання ГО або БО до кінця карантину благодійної допомоги (п.п. 197.1.15 ПКУ) та/або — операції зі здійснення ГО або БО пільгових постачань антикоронавірусних товарів за Переліком, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2020 № 224 (тобто постачання за так званою коронавірусною медпільгою)* | |
| * Хоча коронавірусну медпільгу скасовано з 1 липня 2023 (детальніше див. «Карантин скасовано з 1 липня: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54), проте медпільгові постачання (здійснені до 01.07.2023) не слід враховувати при підрахунку 1 млн (і розрахунку обсягів операцій за останні 12 місяців для реєстрації платником ПДВ). | ||
| Для будь-яких (усіх видів) НПО | ||
| Воєнний виняток (для всіх НПО) | У підрахунку 1 млн не враховуються (оскільки не є постачанням) операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі будь-яких товарів / надання будь-яких послуг під час ВС*: — ЗСУ, військовим частинам, підрозділам, Нацгвардії, МВС, СБУ, ДСНС, іншим правоохоронним органам і силовим структурам (переліченим у п. 321), включаючи підрозділи тероборони і — установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, а також — закладам охорони здоров’я державної та комунальної власності і структурним підрозділам з питань охорони здоров’я. Такі безоплатні передачі під час ВС (для потреб оборони країни і захисту безпеки населення) взагалі не вважаються постачанням | |
| * Крім випадків, коли такі операції оподатковуються за ставкою ПДВ 0 % (п.п. «г» п.п. 195.1.2 ПКУ, постанова КМУ від 02.03.2022 № 178). Які товари оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, пояснювалося в листі ДПСУ від 09.05.2023 № 1165/ІПК/99-00-21-03-02-05 (див. «Нульова ПДВ-ставка щодо товарів для забезпечення транспорту ЗСУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 42, а також «Пальне для ЗСУ — застосовуємо нульову ПДВ-ставку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33 і «Безоплатна передача товарів для потреб ЗСУ і нульова ставка ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 48). | ||
Таким чином, такі безоплатні передачі залишаються за бортом «реєстраційного» 1 млн і не спричинять необхідності реєстрації НПО платником ПДВ.
Проте звернете увагу, що від включення в 1 млн грн звільняються:
— за «воєнним» п.п. 69.12 і «карантинним» п. 72 — безоплатні передачі (благодійна допомога) не в усіх, а тільки в окремих НПО двох видів: (1) ГО (громадських об’єднань, з ознакою неприбутковості 0032) і (2) БО (благодійних організацій, з ознакою неприбутковості 0036) (листи ДПСУ від 26.07.2023 № 2096/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.06.2023 № 1421/ІПК/99-00-21-02-02-06). А ось добродійність (безоплатні передачі) інших НПО під такі звільнення не потрапляє, а
— за «воєнним» п. 321 — безоплатні передачі в будь-яких НПО (тобто в усіх видів НПО), але тільки певним одержувачам — зазначеним у п. 321 (тобто армії, іншим структурам, організаціям, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, державним/комунальним закладам охорони здоров’я та ін.) для потреб оборони країни і захисту безпеки населення. Тоді як безоплатні передачі іншим одержувачам, не зазначеним у цьому пункті, слід враховувати при підрахунку 1 млн.
Так, зокрема, не враховуються в підрахунку 1 млн (за п.п. 69.12):
— операції ГО з безоплатної передачі продовольчих і непродовольчих товарів фізичним особам, які постраждали через воєнні дії (лист ГУ ДПС у м. Києві від 01.07.2022 № 922/ІПК/26-15-04-02-08);
— операції БО з безоплатної передачі стоматологічним клінікам стоматматеріалів з метою надання останніми стоматологічної допомоги учасникам бойових дій (лист ДПСУ від 29.11.2022 № 2078/ІПК/99-00-21-02-02-06);
— операції БО з безоплатної передачі гуманітарної допомоги у вигляді акумуляторів закладам охорони здоров’я й об’єктам критичної та соціальної інфраструктури (лист ДПСУ від 16.06.2023 № 1421/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Імпортна ПДВ-пільга — за допомогою армії
А також протягом ВС для громадських об’єднань (ГО) і благодійних організацій (БО) встановлені імпортні пільги (пп. 69.51, 69.53 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) — за допомогою армії. І передбачено, що:
— звільняються від оподаткування ПДВ і ввізним митом (п. 922 розд. ХХI МКУ) операції з ввезення (імпорту) ГО та/або БО (включеними до Реєстру НПО) будь-яких товарів для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам та іншим силовим структурам, переліченим у п.п. 69.51 (окрім товарів з товарними позиціями 2203 — 2208 (алкогольні напої), 2401 — 2403 (тютюнові вироби) і з кодами 2103 90 30 00 (настоянки гіркі ароматичні), 2106 90 (харчові продукти, в іншому місці не зазначені: інші), 3824 99 96 20 (рідини, що використовуються в електронних сигаретах)), за умови, що
— такі товари мають бути передані одержувачам не пізніше 45 календарних днів з дня завершення митного оформлення (не пізніше 90 календарних днів — у разі їх техобслуговування та/або ремонту на території України).
Інакше при порушенні 45/90-денного строку або якщо товари будуть використані не за цільовим призначенням, доведеться сплатити суму ПДВ і ввізного мита, які слід було сплатити при ввезенні, а також сплатити пеню. Детальніше про це див. «Імпорт неприбутківцями товарів для допомоги армії — без ПДВ, акцизу і мита» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97.
І оскільки ввезені (імпортні) товари передаватимуться армії безоплатно, то, як ми з’ясували вище, такі їх безоплатні передачі (згідно з п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) не повинні враховуватися в підрахунку «реєстраційного» 1 млн і не спричинять необхідності реєстрації ГО і БО платниками ПДВ.
Висновки
- НПО реєструються платниками ПДВ за загальними правилами (в обов’язковому порядку — при перевищенні 1-мільйонного порога).
- Надання під час ВС благодійної допомоги громадськими об’єднаннями і благодійними організаціями не вимагає їх реєстрації платниками ПДВ. Також від ПДВ звільнено ввезення товарів такими НПО для безоплатної передачі армії.
- Безоплатна передача товарів/послуг під час ВС будь-якими НПО армії, іншим силовим структурам і закладам охорони здоров’я не враховується в підрахунку «реєстраційного» 1 млн грн(не вважається постачанням).
