Карантин скасовано з 1 липня: наслідки

Нагадаємо, що надзвичайна ситуація (карантин) вводилася в Україні розпорядженням КМУ від 25.03.2020 № 338-р і постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 з 12 березня 2020 року. Востаннє карантин продовжувався до 30.06.2023 (постановою КМУ від 25.04.2023 № 383). Зважаючи на закінчення пандемії більше продовжувати його не стали. Уряд повідомив про скасування карантину — з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року (постановою КМУ 27.06.2023 № 651). Таким чином,

На час пандемії передбачалися карантинні послаблення і вводилися карантинні законодавчі норми, що мають обмежену дію в часі, — до кінця карантину (тобто тимчасові норми). Щоправда, свої корективи потім вніс і воєнний стан (ВС). Що вийшло в результаті після скасування карантину?

Штрафи

Нагадаємо, що до введення воєнного стану (через карантин) діяв штрафний карантинний мораторій (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)*. І встановлювалося, що за порушення податкового законодавства (крім ПДВ, ренти й акцизу), допущені в карантинних періодах, штрафні санкції та пеня не нараховуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, питання 3, 4, 5 Інформаційного листа ДПСУ від 20.03.2020 № 7).

* Штрафний мораторій не стосувався ПДВ, рентної плати й акцизного податку.

Проте з 27.05.2022 (після Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ) карантинні та воєнні правила припинили захищати від такого мораторію. Тому карантинний мораторій, по суті, далі від штрафів уже не захищав (про що говорилося й у БЗ 132.01). Оскільки встановлювалося, що за порушення, виявлені податківцями при дозволених на ВС перевірках (зокрема, камеральних), відповідальність буде застосована до платника (який має можливість виконувати свої податкові обов’язки) незалежно від дії штрафного «карантинного» мораторію (останній абзац п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Єдине, що могло врятувати від штрафів, — наявність форс-мажорних обставин (п.п. 112.8.9 ПКУ).

А ось для пені (яка не є штрафною санкцією) і після 27.05.2022 до кінця карантину продовжувало працювати карантинне звільнення за п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (лист ДПСУ від 21.10.2022 № 12714/7/99-00-04-03-02-07). Проте зі скасуванням карантину з 01.07.2023 такого захисту від пені більше немає.

Утім, вважаємо, що для «карантинних» порушень до 27.05.2022 (навіть після скасування карантину) в будь-якому разі повинен зберігатися штрафний карантинний мораторій і працювати штрафне карантинне звільнення — незалежно від того, коли такі порушення будуть виявлені перевіряючими (навіть при їх виявленні після закінчення карантину, протягом ВС або після закінчення ВС). Хоча податківці із цього приводу поки не висловилися.

Також зауважимо, що законопроєктом № 8401 (див. Порівняльну таблицю від 30.06.2023) планується, що платник узагалі звільнятиметься від штрафів і пені, якщо за результатами перевірок, проведених у період з 01.08.2023 до кінця воєнного стану, податківці донарахують податкові зобов’язання і платник сплатить їх за ППР протягом 30 календарних днів (без оскарження).

Самовиправлення. Нагадаємо, що виправити помилки за воєнні періоди можна без самоштрафу і пені (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Що ж до самовиправлення довоєнних (карантинних) помилок, то фіскали раніше роз’яснювали, що (зважаючи на штрафний карантинний мораторій) самоштрафу і пені не буде, тільки якщо «карантинні» помилки платник устигне виправити до кінця карантину (див. БЗ 102.20.02, що діяла до 08.06.2022, і листи ДПСУ від 26.04.2021 № 1721/ІПК/99-00-18-04-01-06 та від 23.06.2021 № 2519/ІПК/99-00-21-02-02-06). Проте вважаємо, що виправлення «карантинних» помилок у будь-якому разі повинне підпадати під штрафний карантинний мораторій (і звільнятися від самоштрафу і пені) — незалежно від того, коли такі помилки виправлятимуться (навіть при їх виправленні платником після карантину). Тому ми з такою позицією фіскалів не згодні. Детальніше про це читайте в статтях «Уточнюєте довоєнні періоди: сплатіть самоштраф і пеню?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 63 і «Карантинні особливості виправлення податку на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2020, № 79.

До речі, законопроєктом № 8401 це питання частково збираються вирішити і передбачити, що з 01.08.2023 і до кінця ВС платник може самостійно виправити без самоштрафу і пені помилки будь-яких періодів.

Адмінвідповідальність. А ось від адмінвідповідальності (адміністративних штрафів), нагадаємо, ні карантинного, ні воєнного звільнень немає. Тому скасування карантину на застосування адмінштрафів ніяк не вплине. Втім, слід врахувати, що щодо разових правопорушень (таких як несвоєчасне подання податкової звітності, несвоєчасна сплата податків, див. БЗ 132.03) адмінстягнення може бути накладене не пізніше ніж через два місяці (а при підвідомчості справ суду — ніж через три місяці) з дня вчинення правопорушення. А тому можна не боятися адмінштрафів за ті карантинні порушення, за якими строк притягнення до адмінвідповідальності на карантині вже сплив. Детальніше про це див. «Адміністративні правопорушення: перенесення строків є чи нема?!» // «Податки & бухоблік», 2020, № 40.

Перевірки

Податкові перевірки. Нагадаємо, що дія карантинного перевірочного мораторію (п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) через воєнний стан була призупинена. І замість нього ввели «воєнні» перевірочні правила (за п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А тому такі «воєнні» перевірочні правила продовжать свою дію і після скасування карантину.

Хоча за законопроєктом № 8401 їх збираються дещо переглянути і скоригувати «воєнний» мораторій на перевірки (орієнтовно з 1 серпня).

Проте вивести з-під мораторію і дозволити, зокрема:

— планові та позапланові (за підставами з п.п. 78.1.1 ПКУ) перевірки підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових (платіжних) послуг;

— позапланові перевірки за підставами з п.п. 78.1.9 ПКУ (тобто за скаргою покупця на нереєстрацію / несвоєчасну реєстрацію податкових накладних або помилки в їх обов’язкових реквізитах чи акцизних накладних — якщо платник протягом 15 робочих днів не відповів на письмовий запит податківців). Про остаточний варіант щодо перевірок можна буде говорити тільки з появою тексту закону.

Неподаткові перевірки. Хоча зі скасуванням карантину втратять чинність карантинні перевірочні обмеження (встановлені п. 3 розд. II Закону України від 17.03.2020 № 533-IX), проте водночас продовжать дію воєні обмеження (за постановою КМУ від 13.03.2022 № 303). Тому мораторій на проведення планових і позапланових заходів держнагляду (контролю) та державного ринкового нагляду збережеться (оскільки дозволене лише вузьке коло перевірочних заходів — на підставі рішень центральних органів виконавчої влади у відповідних сферах). Детальніше про це можна прочитати в статті «Що наразі із дозволеними і забороненими перевірками» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.

А також можливі позапланові перевірки Держпраці (за підставами зі ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX). Детальніше про них див. «Розпочалися перевірки Держпраці!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61.

ЄСВ

Щодо ЄСВ (після скасування карантину) з 01.07.2023 також збережеться мораторій на штрафи і перевірки (згідно з «воєнними» правилами, передбаченими пп. 9²¹, 9²², 9²³ розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, які фактично перекрили «карантинні» пп. 9¹¹.1, 9¹¹.2, 9¹² ще з початку ВС).

Причому законопроєктом № 8401 планується зберегти мораторій на документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ і після 01.08.2023. Але зробити «поза» мораторієм: перевірки при ліквідації юрособи / припиненні ФОП, за зверненням платника, планові перевірки підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових (платіжних) послуг. А також передбачити, що платник, який сплатив донараховану суму ЄСВ за ППР у 30-денний строк, звільняється від сплати з такої суми штрафів і пені.

Призупинення строків

Податкові строки. Нагадаємо, що з введенням карантину призупинялися:

— строки давності за ст. 102 ПКУ (за п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ),

а також (за п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— строки адміноскарження (крім оскарження законності декларування бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення);

— надання в письмовій формі ІПК;

— надання відповідей на запити податківців, за деякими винятками.

З введенням воєнного стану призупинення строків скоригували «воєнні» правила п. 102.9 і п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Тому зі скасуванням карантину такі «воєнні» правила призупинення строків продовжать свою дію (детальніше див. «Призупинені строки: що досі потрапляє під заморозку!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29).

Проте слід врахувати, що

Тому, схоже, призупинення строків протримається недовго і з серпня почнуть діяти загальні строки, визначені ПКУ та іншим законодавством.

Строки позовної давності. Скасування карантину особливої погоди тут не робить, оскільки «карантинне» призупинення перебігу строків позовної давності з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ має «воєнний» аналог у п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ. Тому призупинення і надалі триває — навіть після скасування карантину.

Скасування пільг

У зв’язку зі скасуванням карантину закінчився строк дії тимчасових карантинних ПДВ-пільг.

Медпільга (п. 71). Завершила свою дію медпільга (за п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) — яка звільняла від ПДВ ввезення і внутрішньоукраїнські постачання ліків, медвиробів, медобладнання та інших товарів за Переліком, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2020 № 224.

Нагадаємо: cрок її дії встановлювався «по останній календарний день місяця закінчення карантину». Ну а оскільки карантин діяв до 30.06.2023 (тобто останнім місяцем карантину був червень), то і строк дії медпільги був до кінця червня. А тому

До речі, на те, що з 1 липня вже не діє медпільга, вказували і податківці (див. новину на сайті ДПСУ від 30.06.2023).

У зв’язку із цим благодійникам також слід врахувати, що такі оподатковувані постачання медтоварів тепер на загальних підставах треба враховувати при підрахунку ПДВ-обсягів у цілях ПДВ-реєстрації. Нагадаємо, раніше до кінця карантину громадським об’єднанням і благодійним організаціям дозволялося не враховувати пільгові постачання медтоварів (за п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ) у підрахунку 1-мільйонного порога для реєстрації платником ПДВ (на підставі «тимчасового» п. 72 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Генераторна пільга. Також (через скасування карантину і закінчення строку дії тимчасового п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і Переліку № 224) з 1 липня 2023 припинила свою дію і генераторна пільга. Усю історію цієї пільги можна згадати в статтях «Генераторна пільга після 01.05.2023: трагедії не відбулося» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36 і «Метаморфози генераторної пільги» // «Податки & бухоблік», 2023, № 39. Строк її дії також був визначений по останній день місяця карантину. Тому

У зв’язку із цим нагадаємо, що для перехідних операцій важлива дата першої події. Тому якщо перша подія (постачання/передоплата) відбулася до 01.07.2023 (тобто в пільговий період), то операція залишається пільговою і за другою (завершальною) подією (подією в оподатковуваний період після 1 липня) нараховувати ПДВ не треба.

Податок на прибуток

Зі скасуванням карантину для платників податку на прибуток кануть у Лету норми «карантинного» п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, який пропонував відображати карантинні зменшуючі податкові різниці (тобто зменшувати фінрезультат):

— на суму отриманої одноразової карантинної компенсації суб’єктам господарювання (яка надавалася за Законом України від 04.12.2020 № 1071-IX), а також

— на суму списаних штрафів і пені (за п. 23 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) та списаного податкового боргу, який враховувався станом на 01.11.2020 і сукупний розмір якого з усіх податків та зборів не перевищував 3060 грн (за п. 24 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Хоча такі різниці і так уже давно не застосовувалися, оскільки були спрямовані на карантинні періоди 2020 і 2021 років.

Спирт

У зв’язку зі скасуванням карантину:

— припинив дію тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфікуючих засобів (передбачений п. 29³ підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ);

— до виробників лікарських засобів стали застосовуватися загальні вимоги щодо особливостей оподаткування, цільового використання і погашення податкових векселів, установлені ст. 229 ПКУ при виробництві дезінфікуючих засобів, з використанням спирту етилового, що оподатковується акцизним податком за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-процентного спирту.

Регулювання цін

Нагадаємо, що під час карантину:

— на деякі товари, що мають істотну соціальну значущість, установлювався граничний рівень торгової надбавки (націнки) в розмірі не більше ніж 10 % (п. 41¹² постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236);

— роздрібні продавці таких товарів повинні були заздалегідь декларувати підвищення на них роздрібних цін (згідно з Порядком, визначеним постановою КМУ від 22.04.2020 № 341).

Із завершенням карантину необхідність такого декларування підвищення роздрібних цін на соціально значимі товари скасовано (постанова КМУ від 22.04.2020 № 341, що визначає механізм такого декларування, з 01.07.2023 втратила чинність).

Утім, з 01.07.2023 на зміну карантинним правилам запрацювали воєнні норми, передбачені постановою КМУ від 19.06.2023 № 650, згідно з якими:

— для деяких продовольчих товарів вітчизняного виробництва (крім товарів, маркованих як органічна продукція) збережений граничний рівень торгової надбавки (націнки) в розмірі не більше 10 %;

— для деяких продовольчих товарів передбачений максимальний строк здійснення розрахунків — не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня виставляння постачальником таких товарів рахунку для оплати за поставлену продукцію.

До того ж на практиці трапляються випадки (все ж поодинокі), коли під час ВС деякі місцеві органи самостійно своїм розпорядженням установлюють граничний рівень торгової надбавки (націнки) на продукти з п. 21 постанови № 1548*. Тому не зайвим буде поцікавитися про наявність таких рішень органів місцевого самоврядування. Детальніше див. «Торгівля овочами: державне регулювання цін та норми природного убутку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 40.

* Постанова КМУ «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25.12.96 № 1548.

А також до карантину / під час карантину і тепер після карантину (під час ВС) продовжують діяти обмеження за цінами, пов’язані з алкоголем і тютюном (мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на алкогольні напої / максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби). Детальніше див. «Торгівля тютюном і алкоголем в умовах воєнного часу» // «Податки & бухоблік», 2022, № 31. Тобто загальні цінові правила щодо деяких груп товарів продовжують працювати.

Трудові питання

Карантинні відпустки. Із завершенням карантину закінчився час карантинних відпусток (п. 3¹ ч. 1 ст. 25, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР). Тобто 30.06.2023 — це останній день, коли працівник міг перебувати в таких відпустках.

Зауважимо, що незалежно від того, чи були зазначені в наказі про надання карантинної відпустки конкретні дати її початку і закінчення в межах дії карантину або тільки дата початку такої відпустки, а дата її закінчення залишалася відкритою (зазначено «до закінчення карантину»), наказ про закінчення такої відпустки видавати не треба.

Працівник зобов’язаний стати до роботи після закінчення своєї карантинної відпустки, якщо немає інших підстав для невиходу на роботу, наприклад тимчасова непрацездатність, початок відпустки, у тому числі й «воєнної» відпустки за свій рахунок. Детальніше про відпустки див. «Відпустка за свій рахунок: яку можна надати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 30 (ср. ).

Надомники/дистанційка. Якщо ви вводили дистанційну або надомну роботу наказом на період карантину і не збираєтеся виводити працівників на робочі місця, необхідно «утрясти» цей момент.

Зауважимо, що без письмового трудового договору, а лише на підставі наказу можна ввести надомну/дистанційну роботу також у разі виникнення загрози озброєної агресії (ч. 11 ст. 60² КЗпП). З таким наказом працівника слід ознайомити протягом 2 днів з дня видання, але до введення надомної/дистанційної роботи. При цьому не має значення, за ініціативою працівника чи роботодавця вводиться дистанційна робота (див. лист Мінекономіки від 04.05.2021 № 4712-06/26182-07).

Окремі види допомоги

Під час карантину й одного місяця після його завершення (за наявності фінансування) ФОП на ЄП груп 1 і 2 виплачувалася допомога на кожну дитину до досягнення нею 10-річного віку (за постановою КМУ від 22.04.2020 № 329). Із серпня 2023 року про неї можна забути.

Крім того, встановлення карантину могло бути причиною скорочення виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг). У результаті працівники могли претендувати на отримання допомоги по частковому безробіттю (за постановами КМУ від 22.04.2020 № 306 і від 21.06.2022 № 702, детальніше про допомогу див. «Допомога по частковому безробіттю: зміни» // «Податки & бухоблік», 2023, № 26).

Нормативку підкоригують

А також у зв’язку зі скасуванням карантину на розгляд винесені законопроєкти від 20.06.2023 № 9405 і від 14.06.2023 № 9385, якими планується підкоригувати норми про карантин і, зокрема:

— виключити з ч. 4 ст. 195 КАСУ, ч. 4 ст. 212 ЦПКУ, ч. 4 ст. 197 ГПКУ карантинні правила, що дозволяли під час карантину з метою відвернення поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) учасникам справ брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також

— внести зміни до деяких законодавчих актів у зв’язку зі скасуванням карантину, а

— низку нормативно-правових актів визнати такими, що втратили чинність (які стосуються, зокрема, заходів протидії коронавірусній хворобі, інформування населення у разі посилення протиепідемічних заходів, допомоги та соцпідтримки під час карантину).