Одразу зазначимо, що тут все залежить від того, що це за помилки і яким чином вони будуть виправлятися. А воєнні «пільги» полягають хіба що в подовженні строків, протягом яких можна показати податковий кредит (ПК) за податковою накладною (ПН).
Які помилки виправляємо
ПН на платників ПДВ. В основному потреба у виправленні помилок у ПН виникає,
якщо в ПН допущені помилки, які ставлять під загрозу ПК покупця
Тобто якщо помилки допущені в обов’язкових реквізитах ПН, які заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань.
Так, критичними помилками в ПН є:
— помилки в даті складання ПН (ПН складено не датою виникнення податкових зобов’язань);
— сумові помилки (коли сума в ПН не відповідає первинці). А ось
«копійчані» розбіжності, які виникли через заокруглення (якщо на декілька копійок загальна сума з урахуванням ПДВ у ПН розходиться з первинкою або не збігається сума ПДВ у первинці та сума ПДВ у ПН), можна не виправляти
Податківці погоджуються з тим, що у випадку «копійчаних» розбіжностей, які виникли через заокруглення, право на ПК зберігається (листи ДПСУ від 18.12.2023 № 4688/ІПК/99-00-21-03-02, від 25.09.2023 № 3179/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 07.09.2023 № 2857/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 25.01.2022 № 140/ІПК/99-00-21-03-02-06 тощо);
— помилки в коді УКТ ЗЕД. Податківці вважають їх суттєвими (тобто такими, що заважають ідентифікації операції), хоча, насправді, з цим можна посперечатися);
— інші помилки, які заважають ідентифікації операції, коли дані первинки не відповідають даним ПН. Наприклад, у ПН номенклатура (назва) товару/послуги зазначена так, що не можна чітко і однозначно визначити, що товар/послуга, які вказані в ПН, це ті ж самі товари/послуги, на які складено видаткову накладну/акт виконаних робіт.
Більш детально про те, які помилки в ПН важливо виправляти, а які можна і не виправляти, див. у статті «(Не) важливі реквізити ПН: коли помилки (не) небезпечні?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 56.
ПН на неплатника ПДВ. Нерідко на практиці трапляються і ситуації,
коли ПН були складені як на покупця — неплатника ПДВ, а згодом виявляється, що він є платником ПДВ і ПН потрібно було складати як на платника
Виправлення такої помилки може завдати «збитків» продавцю. Це і штрафи за несвоєчасну реєстрацію нової (виправленої ПН). Плюс ще (якщо помилка виявлена вже в наступних періодах) — безповоротна втрата регліміту. Адже скласти в цьому випадку «анулюючий» РК з типом причини «20» для того, щоб уникнути ∑Перевищ не вийде; можна тільки скласти «звичайний» анулюючий РК, але він призведе до появи ∑Перевищ, що вже неможливо буде усунути) (про це ми ще будемо говорити в окремому розділі цієї статті). Тому тут варто ще з’ясувати, з якої саме причини ПН була складена як на неплатника. Якщо покупець вас просто не попередив про те, що він отримав ПДВ-статус, то питання виправлень потрібно вирішувати на рівні домовленостей. Бажано в цьому випадку прописувати в договорі застереження, що у випадку неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) покупцем про зміну свого ПДВ-статусу покупець має відшкодувати постачальнику штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН + суму безповоротно втраченого регліміту.
«Самовиписані» ПН. Якщо ж це помилки в самовиписаних ПН (тобто тих, які не видаються покупцю), то, в принципі, вони менш критичні. Хоча теж можуть нести загрозу у випадках, якщо:
1) ПН (наприклад, на покупця-платника) складена неправильною датою (навіть якщо період виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) той самий і помилка не призводить до помилки в декларуванні ПЗ). Тут податківці можуть застосувати до платника штраф як за нереєстрацію ПН — адже на дату виникнення ПЗ зареєстрованої ПН немає. Хоча з цим можна і не погодитися (див. статтю «Помилки в самовиписаних ПН при правильному заповненні декларації: чи можуть бути наслідки?» // «Податки & бухоблік» , 2022, № 56);
2) у ПН допущено сумову помилку (наприклад, «самозведені» ПН на «компенсуючі» ПЗ складено на меншу суму, ніж потрібно). У цьому випадку податківці теж можуть застосувати штраф як за нереєстрацію ПН на «компенсуючі» ПЗ (за нереєстрацію ПН на різницю в сумі).
Варто врахувати, що помилки в «самовиписаних» ПН можуть бути виявлені, скоріш за все, тільки вже при проведенні документальної перевірки платника.
Чи буде штраф за 1201.3 ПКУ?
Мова про штраф за помилки, допущені продавцем товарів/послуг в обов’язкових реквізитах ПН, передбачених п. 201.1 ПКУ. Тут є важливий нюанс:
цей штраф може застосовуватися до продавця тільки за умови, що покупець поскаржився податківцям на помилки в цих ПН через додаток Д7 до ПДВ-декларації
Про це безпосередньо сказано в самому п. 1201.3 ПКУ — штраф накладається за результатами перевірки контролюючого органу, проведеної за заявою покупця.
Якщо покупець не подавав скаргу (заяву) або мова йде про помилки в «самовиписаних» ПН (які не видаються покупцю) — то штрафи за цією статтею не застосовуються.
Штраф застосовується тільки за результатами перевірки. Ідеться про документальну позапланову перевірку на підставі п.п. 78.1.9 ПКУ.
Щодо таких перевірок мораторію немає (див. п.п. 69.351 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)
Після отримання додатка Д7 від покупця податківці повинні надіслати порушнику письмовий запит відповідно до вимог п.п. 4 п.п. 73.3.1 ПКУ про надання інформації щодо отриманої скарги. У контрагента-порушника є 15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту, для того щоб надати податківцям пояснення та документальне підтвердження (п.п. 73.3.3 ПКУ). Якщо відповіді у відведений строк не надійде (тобто порушник проігнорує запит і не надасть документального підтвердження), то у податківців будуть підстави провести позапланову перевірку такого ПДВ-платника згідно з п.п. 78.1.9 ПКУ (більше деталей знайдете у статті «Перевірка за скаргою про ненадання/помилки у ПН (п.п. 78.1.9 ПКУ)» // «Податки & бухоблік», 2023, № 63).
За результатами документальної продавцю загрожують штрафи згідно з п. 1201.3 ПКУ. Передусім за результатами цієї перевірки такий порушник повинен буде заплатити штраф у розмірі 170 грн щодо кожної ПН. Одночасно фіскали попередять продавця про необхідність виправити помилки протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення (ППР).
Якщо ж помилку так і не буде виправлено протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР, тоді продавцю загрожує додатковий штраф у розмірі від 10 % до 100 % суми ПДВ, зазначеної в помилковій ПН (залежно від кількості днів прострочення).
Наслідки виправлення помилок для покупця та продавця
Тут усе залежатиме від того, що і як будемо виправляти.
Якщо можна обійтися тільки РК. Виправити таким чином можна помилки, зокрема, в коді УКТ ЗЕД, номенклатурі товарів, одиниці виміру, назві підприємства, та інші несумові помилки. Тобто, по суті, це буде «нульовий» РК. Такий РК складається датою виявлення помилки. У такому разі:
— для продавця наслідків як таких не буде (головне, щоб у періоді виникнення ПЗ за такою ПН він правильно показав ПЗ за операцією),
— а от для покупця — це може означати перенесення виникнення права на ПК до періоду виправлення помилки. Якщо помилка суттєва (заважає ідентифікації операції), то податківці, скоріш за все, право на ПК за такою ПН у покупця визнають тільки після реєстрації «виправляючого» РК до такої ПН. Тобто можуть наполягати на тому, що право на ПК з’являється не раніше періоду виправлення помилки.
Якщо помилка вимагає перескладання ПН. Якщо виправити помилку можна тільки шляхом складання нової ПН («зменшуючий» РК, який обнулить неправильну ПН + нова ПН), то тут уже все серйозніше. Нагадаємо, що таким шляхом виправляються, зокрема, помилки в даті, ІПН, сумові помилки (див. із цього приводу статтю «Сумові помилки в ПН» // «Податки & бухоблік», 2022, № 56).
Так от, якщо помилка виявлена згодом (вже в наступних періодах), то:
— для продавця, оскільки «нова» ПН має складатися датою виникнення ПЗ, — виправлення помилки загрожує штрафом за несвоєчасну реєстрацію ПН. Причому штрафи загрожують, навіть якщо ПН буде датована «карантинним» періодом, коли діяв мораторій на штрафи (питання тільки у тому, як буде рахуватися кількість днів прострочення). При цьому
податківці вважають, що якщо ПН датована до 16.01.2023, то застосовуються «загальні» штрафи за п. 1201.1 ПКУ, а не «воєнні» знижені штрафи, передбачені п. 90 підрозд. 2 розд. XX ПКУ
Про це вони кажуть, зокрема, у листах ДПСУ від 25.09.2023 № 3166/ІПК/99-00-04-02-03-0, від 15.09.2023 № 3021/ІПК/99-00-04-02-03-06 (ср. ).
Крім того, якщо мова йде про виправлення помилки в ІПН або сумової помилки, то після виправлення помилки може виникнути ∑Перевищ, від якого не можна буде позбавитися (тобто буде безповоротна втрата регліміту). Детальніше щодо цього див. в статтях «Помилкові ПН і капості з лімітом» // «Податки & бухоблік», 2019, № 83, «Помилкові податкові накладні і ліміт постачальника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35);
— для покупця — немає права на ПК, поки не буде зареєстрована нова «правильна» ПН.
Строк на виправлення
Виправити помилки в ПН можна протягом 1095 днів з дати виникнення ПЗ. «Виправляючий» РК можна скласти протягом 1095 днів з дати ПН (п. 192.1 ПКУ). Нову ПН можна зареєструвати протягом 1095 днів з дати її складання (категорія 101.16 БЗ).
При цьому також варто врахувати строки, протягом яких можна показати ПК за ПН. Це 365 днів з дати складання ПН (п. 198.6 ПКУ) — але з урахуванням того, що в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 (включно) перебіг строку 365 зупинявся. Деталі знайдете в статті «Строки відображення податкового кредиту за податковими накладними» // «Податки & бухоблік», 2023, № 99.
Висновки
- Чи будуть штрафні санкції за помилки в ПН у разі їх виправлення, залежить від того, що це за помилки і яким чином вони будуть виправлятися.
- Якщо помилку можна виправити за допомогою «нульового» РК, то для постачальника наслідків як таких не буде. А ось у покупця можуть бути проблеми — податківці можуть наполягати на тому, що право на ПК з’являється не раніше періоду виправлення помилки.
- Якщо помилка вимагає складання нової ПН і вона виявлена згодом, то загрожують штрафи за несвоєчасну реєстрацію такої нової правильної ПН.
- Штраф за п. 1201.3 ПКУ за допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів ПН можливий, тільки якщо покупець подасть на вас скаргу (заяву) за формою додатка 7 до ПДВ-декларації і податківці на підставі цієї скарги призначать документальну позапланову перевірку.
