Якщо ФОП надав для оплати реквізити іншого рахунку

Помилково отримано кошти на громадянський рахунок

Чи є порушення банківського законодавства. У чинному законодавстві є заборона на використання поточних рахунків фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності (п. 24 Інструкції № 162*).

* Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків.., затверджена постановою правління НБУ від 29.07.2022 № 162.

Утім:

— прямих санкцій за таке порушення немає;

— вимог якось виправляти ситуацію, типу оперативно перекидати кошти на належний рахунок, банківське законодавство також не містить.

Тобто можемо залишити все як є.

Але ще є податкові аспекти, про які говоритимемо далі.

Чи будуть проблеми в контрагента. Тут гіпотетично може виникнути питання щодо контрагента. Якщо кошти зараховано на громадянський рахунок, то чи не мав він поставитися до цієї виплати саме як до виплати громадянського доходу (зі всіма наслідками, що з цього витікають), а не як до виплати ФОП підприємницького доходу?

Ні, не мав! Дивіться! Щоб вважати виплату підприємницькою і мати можливість не утримувати з неї ПДФО з ВЗ та не нараховувати ЄСВ, контрагент ФОП має (одночасно):

1) розуміти, що виплачує він саме підприємницький дохід. Це розуміння може ґрунтуватися на положеннях договору, наявності у ФОП відповідних кодів КВЕД в ЄДР, інформації з первинних документів, оформлених на господарські операції (з накладних, актів тощо), де контрагент фігурує саме як ФОП (важливі деталі знайдете у статті «Єдиноподатковий дохід ФОП і дохід фізособи: де розмежування?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95);

2) отримати документи, необхідні для уникнення подвійного оподаткування. Див. статтю «Виплати на користь ФОП без оподаткування ПДФО/ВЗ/ЄСВ: які документи потрібні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 77.

При цьому не має вирішального значення, на який рахунок — громадянський чи підприємницький — контрагент здійснює виплату за договором.

Плюс законодавство не вимагає від контрагента пересвідчуватися, що як платіжні реквізити ФОП позначив реквізити саме підприємницького рахунку. Тобто контрагент узагалі цим питанням цікавитися не має. Тож

Чи є порушення податкового законодавства. Були часи, коли податківці погрожували ФОП, які отримують підприємницький дохід на особисту картку / громадянський рахунок, скиданням з єдиного податку (ЄП). Хоча жодного законодавчого підґрунтя для цього немає. Так, у п.п. 298.2.3 ПКУ немає підстав для скидання зі спрощенки, пов’язаних з отриманням підприємницького доходу на особисту картку / громадянський рахунок. Так само як не є це порушенням вимог, установлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ. Головне, щоб цей дохід був від тієї діяльності, яка зазначена в Реєстрі платників ЄП.

Добре, що зараз податківці вже таких тез не висувають! Вони лише зазначають (категорія 107.05 БЗ), що:

— можуть оштрафувати ФОП за неналежне ведення обліку доходів за ст. 164¹ КУпАП (попередження або штраф від 51 до 136 грн);

— платники ЄП несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум ЄП, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Тобто фактично

А якщо ФОП не збирається нічого приховувати від когось? Про це далі.

Як показати відповідний дохід в обліку ФОП. Такий дохід показуємо в обліку (обліковому регістрі ФОП / декларації ФОП) за звичайними правилами — як звичайний підприємницький дохід. Без жодних особливостей. Адже це і є саме звичайний підприємницький дохід! При цьому орієнтуємося на дату надходження коштів на громадянський рахунок. Тобто

Але при цьому слід урахувати декілька нюансів, про які далі.

Наслідки / нюанси, які слід урахувати. Їх декілька.

1. У податківців є стала позиція, що при документальних перевірках вони можуть запитувати у ФОП у тому числі банківські виписки з громадянських рахунків (категорія 130.06 БЗ).

Так ось, якщо громадянський рахунок ФОП жодним чином не задіяний у бізнесі, то з податківцями можна посперечатися. Адже в такому разі немає жодного зв’язку між господарськими операціями ФОП (і, відповідно, первинкою) та громадянським рахунком.

А ось якщо підприємницькі кошти отримано на громадянський рахунок та ФОП їх належним чином показав в обліку, то вже немає підстав сперечатися з тим, що в податківців є право запитати в нього виписку про рух коштів за таким рахунком (більше деталей знайдете у статті «Податківці протягують руки до особистих рахунків ФОП…» // «Податки & бухоблік», 2024, № 88). До того ж на відображений в обліку підприємницький дохід у ФОП має бути первинка. У випадку з безготівкою — в т. ч. виписка про рух коштів на рахунку (усі деталі щодо цього знайдете у статтях «Чи обов’язково виписувати рахунки замовникам, якщо ви ФОП на ЄП?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 36, «Чи потрібні первинні документи, щоб єдиноподатник підтвердив свій дохід?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 55).

Тобто

2. Якщо йдеться про:

— інтернет-продажі, якщо товар продається покупцю на умовах післяплати із залученням експедиторів (зокрема, «Нової пошти»), то податківці вимагають застосування РРО/ПРРО вже на етапі відвантаження товару (див., зокрема, статтю «Післяплата через Нову пошту на рахунок продавця: фіскали вимагають РРО» // «Податки & бухоблік», 2024, № 86);

— приймання ФОП оплати за реквізитами своєї картки, то податківці вимагають проведення відповідних розрахунків через РРО/ПРРО, навіть якщо йдеться про картку-ключ до підприємницького рахунку (див. статтю «РРО/ПРРО при інтернет-торгівлі: оплата карткою чи за реквізитами» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61).

Тобто у згаданих вище двох випадках помилкове зарахування оплати на громадянський рахунок замість підприємницького додаткових РРО/ПРРО ризиків не створює. Адже в будь-якому разі податківці наполягатимуть на застосуванні РРО/ПРРО.

Цікавою є ситуація з отриманням оплати саме за реквізитами поточного рахунку у форматі IBAN. Адже якщо кошти в такий спосіб зараховано на підприємницький рахунок, то податківці погоджуються, що в такому разі застосування РРО/ПРРО не вимагається (категорія 109.04 БЗ, категорія 109.02 БЗ).

А якщо зарахування помилково відбулося за реквізитами громадянського рахунку у форматі IBAN, чи не висуватимуть податківці якихось інших вимог?

Не повинні. Адже сутність операції від цього не змінюється. Так само можна стверджувати, що це взагалі не розрахункова операція в розумінні Закону про РРО*, або це є різновид банківської операції (як про це кажуть податківці у своїх консультаціях).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Хоча певні ризики, звісно, залишаються, бо податківці постійно перекручують дійсні вимоги Закону про РРО.

3. Нарешті такий нюанс.

Більше деталей знайдете у статті «Як закинути власні гроші на ФОП-рахунок спрощенця?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 77 (ср. ).

Можна, звичайно, сперечатися, адже таке включення буде повторним, але результат ніхто гарантувати не може.

Добре, що хоч у ФОП на загальній системі (ЗС) із цим проблем немає (категорія 104.04 БЗ). Більше корисних для себе деталей з цього приводу знайдете у статті «Відкриваємо ФОП і «вливаємо» власні кошти у бізнес» // «Податки & бухоблік», 2024, № 94.

Чи потрібно проганяти «туди-сюди». Сказане вище якраз і дозволяє нам зрозуміти, чи слід цю ситуацію «відігравати» назад, тобто повертати контрагенту кошти як помилково отримані, щоб той перерахував їх заново вже на належний (підприємницький) рахунок? Що це дасть ФОП чи контрагенту?

У принципі, це може бути цікаво, наприклад, ФОП на ЄП (отримувачу коштів), якому ці кошти потрібні саме на підприємницькому рахунку. Тобто якщо він хоче уникнути повторного відображення ЄП-доходу при перекиданні отриманих коштів із громадянського рахунку на підприємницький рахунок.

Якщо ФОП — неплатник ПДВ, то все досить просто. У такого ФОП облік не деталізований (більше деталей знайдете, зокрема, у статті «Неведення або неналежне ведення обліку доходів у довільній формі: що за це буде ФОП на ЄП?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70). Якщо повернення коштів із громадянського рахунку відбудеться в місяці надходження, то такі операції (отримання та повернення грошей) узагалі ніяк в обліку не позначаться, бо «згорнуться». І у звітності контрагента (додатку 4ДФ) у такому разі інформації про таку (повернену в тому ж місяці) виплату не буде. Тобто податківці не побачать такого зарахування. А побачать лише наступне належне зарахування на підприємницький рахунок.

Помилково отримано кошти на підприємницький рахунок

А тепер розглянемо зворотну ситуацію. Коли дохід, що не є підприємницьким, ФОП помилково перерахували (з вини ФОП, який надав помилкові реквізити) на підприємницький рахунок (замість громадянського). Наприклад, винагороду від продажу корпоративних прав, дивіденди тощо.

Знову ж таки

Тут можна перейматися фактично лише через податковий аспект (див. далі).

ФОП-загальносистемник. Податківці не заперечують того, що ті надходження на підприємницький рахунок ФОП, які не пов’язані з результатами здійснення господарської (підприємницької) діяльності, не включаються в підприємницький дохід ФОП на загальній системі (ЗС) / не відображаються в Типовій формі ОДВ*.

* Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями.., затверджена наказом Мінфіну від 13.05.2021 № 261.

Наочний тому приклад — отримана ФОП компенсація за працевлаштування ВПО (категорія 104.08 БЗ).

Тобто податківці:

— беруть до уваги, що згідно з п. 177.2 ПКУ підприємницький дохід формує саме виручка в грошовій та негрошовій формі;

— визнають, що надходження, які не пов’язані з результатами здійснення господарської (підприємницької) діяльності, виручкою не є.

До того ж у п. 177.6 ПКУ прямо сказано, що в разі, якщо ФОП «отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності», такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими для звичайних фізосіб.

Тобто навіть якщо ті ж дивіденди помилково надійшли на підприємницький рахунок ФОП, у цьому немає нічого страшного. Дивіденди взагалі не можуть бути підприємницьким доходом. Бо участь у господарському товаристві не є підприємницькою діяльністю. І від того, що кошти надійшли на підприємницький рахунок, їх природа не змінюється. Такі надходження ФОП не слід показувати в Типовій формі ОДВ.

Те ж саме стосується надходжень від продажу корпоративних прав тощо.

При цьому

Бо ще раз повторимо — сам собою факт надходження коштів на підприємницький рахунок не змінює природу виплати. Вона не стає виплатою в рамках господарської діяльності ФОП.

Тож і

Тут хтось може запитати. А якщо йдеться про виплату, яка за певних умов може бути підприємницькою. Наприклад, ФОП здає щось в оренду як звичайна фізична особа. Отримує за це орендну плату. Переплутав рахунки та отримав її на підприємницький рахунок. Орендна плата може за певних умов розглядатися як підприємницька виручка. То чи не скажуть податківці, що в такому разі слід вважати отриману оплату саме підприємницьким доходом?

На нашу думку, і в цьому разі вважати виплату підприємницькою немає підстав (якщо ФОП не займається орендою саме як ФОП, див. статтю «Здавання в оренду / продаж нерухомості юрособі: чи може ФОП діяти як звичайна фізособа» // «Податки & бухоблік», 2024, № 67). Бо в нас є чіткий п. 177.6 ПКУ (див. вище). І сам собою факт надходження коштів на підприємницький рахунок не змінює природу виплати.

Тобто і в такому разі можна залишити все як є.

ФОП на єдиному податку. А ось

Платнику ж коштів перейматися немає через що. Адже він із такою виплатою має поводитися як із виплатою на користь звичайної фізособи. Факт потрапляння виплати на підприємницький рахунок нічого не змінює. І податківці стосовно платника коштів цього не заперечуватимуть. Бо громадянське оподаткування їм буде цікавішим (з боку платника коштів), ніж підприємницьке. Тобто податківцям цікавіше, щоб платник утримав із виплати ПДФО, ВЗ тощо.

Так ось, повертаючись до ФОП — отримувача коштів. Загалом логіка в податківців така: все, що потрапило на підприємницький рахунок ФОП на ЄП, то і є ЄП-дохід. Адже визначення, що є доходом ФОП на ЄП в ПКУ немає. І в податківців тут умовно розв’язані руки.

Виняток становлять лише доходи / надходження, прямо названі:

— в п.п. 1 п. 292.1 ПКУ: «пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності»;

— в п. 292.11 ПКУ.

Тобто якщо йдеться, наприклад, про дивіденди, то можна все залишити як є. Адже дивіденди прямо названо в п.п. 1 п. 292.1 ПКУ. Тож попри те, що вони помилково потрапили на підприємницький рахунок, їх не потрібно включати в ЄП-дохід. І податківцям буде важко це заперечити, бо є пряма норма ПКУ.

А ось із тими ж грошима від продажу корпоративних прав уже складніше. Зрозуміло, що це ніякий не ЄП-дохід. Для таких коштів передбачено окреме оподаткування за правилами п. 170.2 «Оподаткування інвестиційного прибутку» ПКУ. Але передбачити реакцію податківців насправді важко.

Що вже казати про ситуацію з надходженнями, громадянська природа яких не така очевидна. Наприклад, з орендним платежем, якщо ФОП на ЄП здає в оренду майно саме як звичайна фізична особа (див. статтю «Здавання в оренду / продаж нерухомості юрособі: чи може ФОП діяти як звичайна фізособа» // «Податки & бухоблік», 2024, № 67).

До речі,

То що робити?

Можна нічого не робити. Тобто і не робити повернення. І не відображати відповідні громадянські надходження як ЄП-дохід. При цьому ФОП слід аргументувати свої дії (податківцям) тим, що ці надходження жодним чином не пов’язані з результатами здійснення господарської (підприємницької) діяльності. А також

Адже у схожій ситуації з самостійним поповненням рахунку ФОП непідприємницькими коштами наразі податківці наче готові «зі скрипом» визнавати, що ЄП дохід не збільшується, якщо з цих коштів уже сплачено ті ж ПДФО з ВЗ (див. статті «Відкриваємо ФОП і «вливаємо» власні кошти у бізнес» // «Податки & бухоблік», 2024, № 94, «Як закинути власні гроші на ФОП-рахунок спрощенця?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 77). При цьому краще запросити в податківців відповідну ІПК.

Але знову ж таки не факт, що податківці погодяться.

Тоді, може, повернути кошти платнику як помилково отримані, а потім зарахувати їх на належний (тобто громадянський) рахунок?

Зазначимо, що на практиці трапляються випадки, коли сторони складають якийсь документ, де пишуть, що насправді ці кошти мали бути перераховані на громадянський рахунок ФОП, і ФОП зобов’язується самостійно перерахувати ці кошти з підприємницького на громадянський рахунок.

Але чи подіє він на податківців? Вважаємо, що результат буде нульовий.

Узагалі тут

У своєму роз’ясненні стосовно обліку помилково отриманих ФОП на ЄП коштів (категорія 107.01.03 БЗ) вони настирливо кажуть про необхідність наявності «письмового пояснення надавача платіжних послуг про помилкове зарахування коштів». А воно буде лише в разі, коли помилкове зарахування сталося з вини банку / іншого надавача платіжних послуг. І це не наш випадок!

При цьому податківці також прямим текстом кажуть, що «суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку».

Тобто

Із таким підходом важко погодитися. Адже у ФОП немає жодного приросту активів. Усе, що ФОП отримав, він пізніше повернув. Але факт залишається фактом.

Тобто фактично всі варіанти тут ризикові. Підстрахуватися можливо лише через отримання ІПК на свою користь.