Турбізнес
Для туристичного бізнесу ст. 207 ПКУ встановлені свої особливості ПДВ-обліку, у тому числі формування податкового кредиту (ПК). У ПК включається тільки вхідний ПДВ за товарами / послугами, що не входять у турпродукт, а ось вхідний ПДВ за турпродуктом — не включається (п. 207.6 ПКУ).
Проте податківці такі норми ігнорують і просувають свій підхід.
На думку податківців, усі суми вхідного ПДВ туроператори (турагенти) повинні включати в ПК (тобто формувати ПК за загальними правилами зі ст. 198 ПКУ), а суму «зайвого» ПК (за турпродуктом) — урівноважувати нарахуванням компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ
Нібито це важливо для вирівнювання ліміту, оскільки в ньому враховуються всі вхідні податкові накладні, й автоматичного виключення з ліміту окремих сум ПДВ СЕА не передбачено (БЗ 101.13; лист ДПСУ від 31.03.2020 № 1332/6/99-00-04-03-03-06/ІПК).
З позицією фіскалів складно погодитися, оскільки вона суперечить нормам ПКУ і ніяк не підкріплена законодавчо. Адже для туризму встановлені свої спецправила. Тому пріоритет мають положення туристичної ст. 207 ПКУ. А її п. 207.6 прямо забороняє (!) формувати ПК за турпродуктом. Тому, вважаємо, порушувати такі приписи і завищувати ПК неправильно. І прикриватися лімітом тут не треба.
Оплата третіми особами
Якщо оплату за товари / послуги здійснює третя сторона, то податківці вимагають від покупця нівелювати отримані ПК і регліміт нарахуванням компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Оскільки, на думку фіскалів, товари / послуги стають для покупця безоплатно одержаними (лист ДПСУ від 26.12.2024 № 5927/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).
Яскравий приклад — коли ремонт автомобіля на СТО оплачується страховою компанією. У такому разі
податківці вимагають від підприємства (яке отримало від СТО послуги з ремонту, оплачені страховою компанією) одночасно з відображенням ПК нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ
(див. БЗ 101.13, листи ДПСУ від 19.02.2025 № 864/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 27.03.2024 № 1667/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). Чи відступлення права грошової вимоги (лист ДПСУ від 28.03.2024 № 1681/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК), або порука (лист ДПСУ від 07.05.2024 № 2628/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК*). Детальніше див. «Оплата за товар здійснюється третьою особою: ПДВ-наслідки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 86.
* На щастя, при поруці суд захистив платника, визнавши цю ІПК від 07.05.2024 № 2628/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК протизаконною. Оскільки податківці в ній «притягнули за вуха» норми п. 198.5 ПКУ до діяльності платника і толком так і не пояснили, на підставі якого з підпунктів п. 198.5 ПКУ платникові слід було нарахувати компенсуючі ПЗ (рішення Полтавського окружного адмінсуду від 19.02.2025 у справі № 440/12615/24).
Насправді товари / послуги не є безоплатно одержаними (не відповідають визначенню з п.п. 14.1.13 ПКУ), оскільки постачалися не безоплатно, а за договором купівлі-продажу. А те, що оплату здійснює третя сторона, не робить їх безоплатно одержаними. Покупець як був, так і залишається покупцем, тому має право на ПК без нарахування компенсуючих ПЗ. Тим паче, що жодних подібних вимог п. 198.5 ПКУ не містить (у пп. «а» — «г» немає такого випадку). І, зокрема, те, що при ремонті автотранспорту СТО отримує гроші прямо від страхової компанії (а не від підприємства — щоб кошти не ганяти) — не підстава для нарахування компенсуючих ПЗ. Особливо якщо врахувати, що за договором страхування підприємством вносилися страхові платежі. Тому послуги з ремонту для підприємства не можна вважати безоплатно одержаними. Детальніше про це див. «Страхова сплатила СТО за ремонт автівки: облікові тонкощі» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69.
Уцінка
Раніше податківці ототожнювали уцінку з негоспдіяльністю і висували вимоги про нарахування компенсуючих ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, з чим ми погодитися не могли (детальніше див. «Уцінка товару під НЕгосподарським питанням» // «Податки & бухоблік», 2019, № 12; «Уцінка = негосподарське використання?!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 38). На те, що при уцінці не виникає необхідності нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, звертали увагу і суди (постанова ВС від 01.12.2023 у справі 814/1128/16).
Сьогодні контролери визнають, що сама по собі операція уцінки не впливає на ПДВ-облік, оскільки не є об’єктом оподаткування і при її здійсненні не відбувається операції постачання (БЗ 101.07, лист ДПСУ від 14.04.2023 № 941/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Проте
якщо уцінені товари далі продаватимемо, то слід враховувати правило мінбази (з п. 188.1 ПКУ)
і при дешевому продажі (разом з поставними) нарахувати також і мінбазні ПЗ (листи ДПСУ від 02.04.2024 № 1747/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 20.01.2023 № 141/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 26.12.2022 № 2379/ІПК/99-00-21-03-02-06). Детальніше про їх нарахування див. «Мінбаза ПДВ: як визначити?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 85.
Повернення авансу після 1095 днів
Якщо після закінчення 1095 днів покупцеві повертається аванс, то розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН) уже не зареєструвати (оскільки строк, відведений п. 192.1 ПКУ на реєстрацію РК, уже пройшов). Тому в такому разі (якщо ПК формувався покупцем після 01.07.2015)
податківці пропонують покупцеві коригувати ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ
(див. БЗ 101.15, листи ДПСУ від 31.01.2025 № 458/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 16.12.2024 № 5728/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК, від 03.03.2023 № 493/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 15.09.2021 № 3449/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Аналогічним чином фіскали говорять робити покупцеві і при зниженні ціни після 1095 днів і коригувати ПК (на суму зниження ціни) шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (листи ДПСУ від 13.02.2024 № 717/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 12.04.2021 № 1488/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Хоча, по правді, про повернення авансу (зниженні ціни) в п. 198.5 ПКУ нічого не говориться. Тому нарахування компенсуючих ПЗ — вигадка податківців, і правильно було б саме зменшувати (коригувати) ПК. Тим паче, що форма декларації з ПДВ (ряд. 15) сьогодні дозволяє покупцеві відкоригувати ПК і без РК (наприклад, за бухдовідкою). Проте податківцям не до душі цей варіант, оскільки бухдовідка ніяк не вплине на ліміт — його не скоригує (лист ДПСУ від 27.05.2024 № 2921/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).
Що примітно, за продавцем можливості зменшення ПЗ при поверненні передоплати після 1095 днів (без зареєстрованого РК) податківці, на жаль, не визнають (листи ДПСУ від 31.01.2025 № 459/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 27.11.2024 № 5458/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). Хоча, оскільки постачання скасовується і зникає об’єкт оподаткування, вважаємо, продавець має право відкоригувати ПЗ за допомогою бухдовідки. Причому коригування ПЗ після закінчення 1095 днів допомагали обстояти суди (постанова ВС від 28.12.2021 у справі № 520/12915/19; рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 30.05.2019 у справі № 826/17984/17).
Безнадійна заборгованість
При списанні після закінчення строку позовної давності безнадійної (кредиторської / дебіторської) заборгованості за неоплаченими (неотриманими) товарами
податківці вимагають від покупця відкоригувати ПК
При цьому ПК-коригування податківці пропонують проводити:
— шляхом зменшення ПК за допомогою бухдовідки — якщо ПК формувався до 01.07.2015, або
— шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ — якщо ПК відображався після 01.07.2015 (БЗ 101.24, листи ДПСУ від 21.02.2025 № 913/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, ГУ ДПС у Полтавській обл. від 16.04.2024 № 2102/ІПК/16-31-04-02-05, від 17.02.2023 № 358/ІПК/99-00-21-02-02-06). Адже так вийде відрегулювати ліміт. Детальніше про це див. «Списання безнадійної заборгованості за авансами виданими і одержаними» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73 і «Списання безнадійного боргу за відвантаженими товарами» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73.
Хоча з ПК-коригуванням за одержаними і неоплаченими товарами нам було складно погодитися, оскільки:
— постачання не скасовується й об’єкт оподаткування ПДВ нікуди не зникає;
— товари не відповідають визначенню «безоплатно одержаних» (з п.п. 14.1.13 ПКУ), оскільки постачалися не безоплатно, а за договором купівлі-продажу;
— списання безнадійної кредиторки не підпадає під коригувальну ст. 192 ПКУ.
Тому підстави для коригування ПК відсутні.
У зв’язку із цим особливо порадувало, що за некоригування ПК покупцем при списанні безнадійної кредиторки за одержаними товарами врешті-решт виступив Верховний Суд. При цьому суд звернув увагу на те, що п. 198.5 ПКУ чітко визначена низка випадків, які вимагають нарахування компенсуючих ПЗ. І ні під один з них списання безнадійної кредиторки не потрапляє (постанова ВС від 09.02.2022 у справі № 640/12697/19, детальніше див. «Списання безнадійки за неоплаченими товарами: ПК зберігається — Верховний Суд за!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49).
Відшкодування шкоди
У минулому фіскали роз’яснювали, що відшкодування шкоди повинне оподатковуватися ПДВ (нібито як компенсація вартості втраченого майна). Тому вимагали від постраждалої сторони нарахувати ПДВ з відшкодування, що надходить, а від винуватця, який отримав ПК, — урівноважити його нарахуванням компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Хоча із цим було складно погодитися. Адже операція з відшкодування шкоди постачанням не є, оскільки тут просто відсутній об’єкт для ПДВ зі ст. 185 ПКУ.
Сьогодні це питання врегульоване п. 188.1 ПКУ, яким передбачено, що суми відшкодування шкоди не включаються в базу оподаткування і не оподатковуються ПДВ. Тому ні звичайних ПЗ, ні компенсуючих ПЗ при відшкодуванні шкоди бути не може! Але треба зважено підходити до формулювань в договорі та первинці, щоб податківці не змогли кваліфікувати операцію як компенсацію витрат (детальніше див. «Відшкодування шкоди, компенсація витрат і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69).
Втім, необхідність нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ тут усе-таки може з’явитися, але з іншої причини. Нарахувати їх доведеться постраждалій стороні (а не винуватцеві) за втраченим майном, яке більше не може бути використане в госпдіяльності, якщо при його придбанні був відображений ПК (БЗ 101.07, лист ДПСУ від 03.03.2021 № 793/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Простій основних засобів
Іноді в тимчасовому простої основних засобів (ОЗ) податківці вбачають негосподарське використання і за витратами, пов’язаними з обслуговуванням / ремонтом / орендою таких ОЗ вимагають нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ — щоб компенсувати суму вхідного ПДВ, включену в податковий кредит (лист ДПСУ від 19.12.2023 № 4752/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК).
Насправді такі вимоги податківців безпідставні. Адже
через те, що об’єкт простоює, — його статус не змінюється. Об’єкт як і раніше зберігає своє господарське призначення і призначений для використання в госпдіяльності
До того ж тимчасове невикористання об’єкта ОЗ у господарській діяльності зовсім не означає, що він почав використовуватися в негосподарській. Адже жодного реального використання об’єкта в негосподарській діяльності як такого взагалі не відбувається, оскільки об’єкт при простої і зовсім жодним чином не використовується!
Тому при тимчасовому простої (призупиненні експлуатації) ОЗ не використовуються в операціях, зазначених у п. 198.5 ПКУ, а, як і раніше, продовжують перебувати в статусі об’єктів, призначених для використання в госпдіяльності. А отже, немає і підстав для нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, що, втім, іноді визнавали й податківці (лист ДПСУ від 23.03.2020 № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Тим паче, що за об’єктами ОЗ, які тимчасово простоюють (зберігають свій господарський статус — тобто призначеними для використання в госпдіяльності), нагадаємо, податківці вже давно визнають можливість продовження податкової амортизації, якщо бухоблікова амортизація за ними не припиняється (БЗ 102.05, листи ДПСУ від 07.02.2025 № 583/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 30.06.2023 № 1637/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 21.09.2020 № 3935/ІПК/99-00-05-05-02-06, від 15.06.2021 № 2407/ІПК/99-00-21-02-02-06, детальніше див. «Тимчасові простої та амортизація ОЗ» // «Податки & бухоблік», 2020, № 86).
Висновки
- У низці випадків податківці вимагають нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ — щоб компенсувати ПК і регліміт.
- До таких випадків, зокрема, належать: вхідний ПК у турбізнесі, оплата товарів / послуг третіми особами, повернення авансів після 1095 днів, списання безнадійної заборгованості, простої ОЗ.
- Проте пунктом 198.5 ПКУ чітко визначена низка випадків для нарахування компенсуючих ПЗ. Тому вимоги податківців іноді безпідставні та під ці випадки не підпадають. На це звертають увагу й суди.
