(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
У цьому номері :
 
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • в разработке
41/43
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік, Золотой фонд.

Якщо готівковий внесок (у розмірі понад 150 тис. грн.) до статутного капіталу засновник вніс до каси підприємства

Засновник збирається внести свій внесок до статутного капіталу готівкою (у розмірі 170 тис. грн.) до каси підприємства. Чи можлива така операція? Чи поширюється на неї встановлене для готівкових розрахунків 150-тисячне обмеження?

(м. Миколаїв)

 

Так, така операція цілком можлива. І одразу зазначимо: на наш погляд, 150-тисячне обмеження на неї поширюватися не повинне. Хоча НБУ вважає інакше (про що ще окремо скажемо далі). Проте давайте розглянемо ситуацію детальніше.

Нагадаємо, обмеження суми щоденних готівкових розрахунків передбачене п. 2.3 Положення № 637. При цьому з 01.09.2013 р. він зазнав змін. Граничну суму готівкових розрахунків «у новій подобі» визначено постановою Правління НБУ від 06.06.2013 р. № 210 (далі — постанова № 210, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 5).

І з цієї дати розрахунки фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) стали обмежуватися граничною сумою у 150000 грн. Хоча кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, які здійснюють між собою розрахунки, протягом дня не обмежується.

При цьому за сумами перевищення (тобто тими, що перевищують «граничні» 150 тис. грн.) розрахунки можуть проводитися (1) у безготівковий спосіб (шляхом перерахування з поточного рахунка на поточний рахунок), а також (2) шляхом внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (зокрема, шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого безготівкового зарахування кош­тів на поточні рахунки підприємств/підприємців) (п. 2.постанови № 210, лист НБУ від 16.08.2013 р. № 11-116/2874/10064 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 74, с. 12).

Причому, як роз’яснював згодом НБУ, 150-тисячне обмеження стосується розрахунків в обидва боки, тобто і в разі, коли фізособа розраховується готівкою з підприємством (підприємцем), і коли підприємство (підприємець) розраховується готівкою з фізичною особою (листи НБУ від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 15 і від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 12).

Інший момент, який є не менш важливим, пов’язаний із тим, що власне п. 1 постанови № 210 прямо передбачає: зазначене обмеження стосується розрахунків за товари (роботи, послуги). Проте це не збентежило НБУ: він підійшов до ситуації «з розмахом» і охопив таким обмеженням доволі велике коло операцій. Трактуючи в усю широчінь поняття «товари», до них НБУ став зараховувати будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені у грошовій формі, уключаючи і розрахунки за договорами, пов’язаними з корпоративними правами (див. п. 2 листа НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 12).

Тим самим 150-тисячне обмеження НБУ поширив також і на готівкові розрахунки за участю корпоративних прав

І якщо купівлю-продаж корпоративних прав сюди ще хоч якось притягнути можна, то щодо операцій з їх розміщення є свої контраргументи.

Дивіться: на стадіях випуску (емісії) та погашення корпоративні права — не товар (п.п. 14.1.244 ПКУ). А отже, і встановлене для «товарів» 150-тисячне обмеження їх не повинне стосуватися. Але тут знову ж таки повторимо, що НБУ підходить до терміна «товари» максимально широко, використовуючи для цього чомусь всеосяжне визначення «товару» зі ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III. А згідно з ним до товарів потрапляє будь-який предмет господарського обігу, включаючи продукцію, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов’язання та права (зокрема, цінні папери). І в цьому плані НБУ наразі наполегливо дотримується своєї позиції.

Набагато цікавіше все складається, якщо звернутися до норм «загального» п. 1.2 Положення № 637. Тоді з позицій «касового» законодавства виходить, що готівкові розрахунки включають два розряди платежів: (1) платежі готівкою підприємств (підприємців) і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також (2) платежі за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п. 1.2 Положення № 637). У свою чергу, друга група платежів (що називаються «позареалізаційними надходженнями») охоплює надходження від операцій, безпосередньо не пов’язаних із реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), уключаючи внески до статутного капіталу. А з такої класифікації маємо: формально під розрахунки за товари (роботи, послуги) внески до статутного капіталу не потрапляють. Вони належать до позареалізаційних надходжень(!). Отже, і 150-тисячна вимога, притягнута за вуха, насправді їх стосуватися не повинна. І варте уваги те, що в самих податківців є роз’яснення в такому ж дусі: на операції, не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), — тобто позареалізаційні надходження — 150-тисячне обмеження не поширюється (див. відповідь у підкатегорії 109.13 БЗ).

До речі, з цієї ж причини (включення до складу позареалізаційних надходжень і «нетоварності», а через це й невідповідності критеріям «розрахункової операції») немає необхідності у проведенні готівкового внеску засновника через РРО. Хоча податківці тут, чомусь «позареалізаційного» характеру вже зовсім не помічаючи, наполягають на протилежному (див. консультацію в підкатегорії 109.02 БЗ; детальніше про це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 82, с. 14). На наш погляд, без РРОшні розрахунки тут також допустимі: готівковий внесок можна сплатити й до каси підприємства, оформивши операцію ПКО (прибутковим касовим ордером).

Та все ж, пам’ятаючи про підхід офіційних органів, вкажемо на такий момент. Питання зникне саме по собі, якщо готівковий внесок до каси підприємства засновник вноситиме частинами — поступово (у розмірі до 150 тис грн. на день). Тобто сплатить його не за один раз, а у декілька етапів — у різні дні, не перевищуючи таким чином щоденну граничну суму готівкових платежів. Причому «добро» на цей варіант дає й НБУ. Він роз’яснює: сплата за договором, загальна сума якого перевищує 150 тис. грн., у різні дні частинами, кожна з яких не перевищує встановлену суму обмеження, не суперечить законодавству (див. лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 12). Отже, внесення засновником готівкового внеску до каси підприємства поетапно (частинами в різні дні) — найбільш спокійний варіант.

Тим же, хто хоче зовсім уникнути будь-яких претензій перевіряючих із цього приводу, можна порадити: все стане простіше, якщо свій внесок засновник сплачуватиме через касу банку безпосередньо на поточний рахунок.

 

Людмила Солошенко, податковий експерт