Виручка єдиноподатника від продажу ОФ

Друк

Виручка єдиноподатника від продажу ОФ

 

Як відомо, до об’єкта обкладення єдиним податком, крім виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), включається і виручка від реалізації основних фондів. Про таку оподатковувану для єдиноподатника складову зараз і поговоримо. Тим більше, що іноді виникає чимало питань щодо визначення цієї суми.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Зазначаючи про виручку суб’єктів малого підприємництва, Указ № 727 оперує таким поняттям, як основні фонди. Разом з тим окремого визначення цього поняття Указ № 727 не надає. Щоправда, з тлумаченням терміна основні фонди можна зустрітися в Законі про податок на прибуток, однак єдиноподатники, як відомо, цей податок не сплачують.

У свою чергу, якщо звернутися до роз’яснень контролюючих органів щодо ОФ єдиноподатника, то в них простежується такий підхід: основними фондами для єдиноподатника є цінності, які в бухобліку вважаються основними засобами — тобто це матеріальні активи підприємства, очікуваний строк служби яких більше 1 року або операційного циклу (лист ДПАУ від 28.01.2005 р. № 812/6/15-2116; п. 3 листа Держкомпідприємництва від 20.01.2003 р. № 2-221/340). Із цього і виходитимемо в подальшому. Отже, виходить, що за правилами, установленим Указом № 727 для продажу ОФ, визначатиметься, у тому числі, і виручка від реалізації:

— МНМА (тобто малоцінних основних засобів) та інших необоротних матеріальних активів, що обліковуються на рахунку 11;

— основних засобів, що пропрацювали менше 1 року (365 днів) (листи Держкомпідприємництва від 20.01.2003 р. № 2-221/340 та від 20.12.2002 р. № 2-221/6867);

— земельних ділянок (консультація в журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 11, с. 30).

Докладніше на цих випадках також зупинимося пізніше.

 

База оподаткування

Ситуацію з продажем основних фондів (ОФ) єдиноподатником в Указі № 727 описано доволі скромно (по суті, одним реченням). Так, ст. 1 Указу № 727 передбачено, що в разі здійснення операції з продажу основних фондів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою вартістю на момент продажу. Більше будь-яких уточнень та пояснень щодо цього «єдиноподатне» законодавство, на жаль, не містить. А тому недивно, що, реалізувавши ОФ, суб’єкт господарювання при розрахунку виручки може зіткнутися з деякими питаннями, яким і приділимо увагу в цій статті. Але про все по порядку.

Отже, як випливає з положень ст. 1 Указу № 727, при реалізації ОФ під об’єкт оподаткування в єдиноподатника підпадає не вся сума, виручена від їх продажу, а тільки перевищення такої суми над залишковою вартістю основних фондів. Таке перевищення і вважається для єдиноподатника оподатковуваною виручкою та включається в об’єкт обкладення єдиним податком. Отже, на відміну від продажу продукції, товарів, робіт, послуг (коли оподатковуваною виявляється вся сума виручки від їх реалізації) при продажу ОФ для оподаткування важливий результат реалізації ОФ:

— якщо він позитивний (тобто ОФ продано єдиноподатником за ціною вище залишкової вартості), то з такої позитивної різниці і належить сплатити єдиний податок (при цьому така позитивна різниця, будучи оподатковуваною виручкою, відображається єдиноподатником у графі 4 Книги обліку доходів та витрат);

— якщо ж ОФ продані єдиноподатником за ціною нижче залишкової вартості, то об’єкта оподаткування (виручки від продажу ОФ) не виникне (графа 4 Книги обліку доходів та витрат єдиноподатником при цьому не заповнюється).

 

Новинки бухобліку

У зв’язку з цим, почавши розмову про продаж ОФ, також не можемо оминути і перехресні «продажні» бухоблікові норми, установлені для необоротних активів П(С)БО 27. Нагадаємо: на сьогодні цей стандарт передбачає переведення необоротних активів, що підготовлюються підприємством до продажу (за умови, звісно, їх відповідності критеріям, переліченим у п. 1 р. II П(С)БО 27 !!!) із необоротних активів до складу оборотних з відповідним зарахуванням на субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» (докладніше про таке переведення йшлося у статтях «Бухоблікові новації-2008 (коментар до наказу Мінфіну № 353)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 28; «Якщо продані ОЗ повернено» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 42). У результаті цього може виникнути запитання: чи не вплине таке переведення в бухобліку згодом на порядок оподаткування виручки від реалізації таких активів і чи матиме право єдиноподатник при цьому виручку від їх продажу, як і раніше, оподатковувати як виручку від продажу ОФ (а не, скажімо, як виручку від продажу товарів)?

Вважаємо, що таке переміщення об’єктів (до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу), що здійснюється в бухгалтерському обліку, не повинно впливати на порядок оподаткування виручки від їх реалізації, і право оподатковувати суму, що надійшла за них, як при продажу ОФ (тобто сплачувати єдиний податок з позитивної різниці, що виникла) повинно зберігатися за єдиноподатником і в подальшому. Річ у тім, що П(С)БО 27, як відомо, установлює методологічні принципи відображення вартості необоротних активів у бухгалтерському обліку. Тому в питаннях оподаткування єдиноподатнику насамперед слід керуватися Указом № 727, в якому встановлено свої правила розрахунку оподатковуваної виручки. І бухоблікові особливості на такий встановлений порядок оподаткування виручених сум впливати не можуть. До речі зауважимо: такої самої думки щодо цього питання дотримуються і працівники податкових органів, зазначаючи, що зміни П(С)БО не впливають на порядок податкового обліку, установлений Указом № 727 (див. консультацію на с. 48).

Зауважимо: подібне запитання виникатиме не при будь-якому продажу ОФ, а тільки в разі, коли вони відповідають критеріям із п. 1 р. II П(С)БО 27, тобто коли основні засоби, реалізація яких планується в майбутньому, переводяться підприємством до категорії необоротних активів, утримуваних для продажу (на субрахунок 286). Якщо ж такі критерії не дотримуються і передпродажного переведення на субрахунок 286 не відбувається, то і подібного запитання про оподаткування виручки при реалізації ОФ у єдиноподатника, відповідно, не виникне. Як приклад незарахування на субрахунок 286 ОФ, що реалізуються, можна навести ситуацію, коли підприємство, отримавши передоплату від покупця за ОФ, ще якийсь час до моменту виведення продовжує експлуатувати їх у власній діяльності, після чого вже передає ОФ покупцю. У такому разі через недотримання умови з п. 1 р. II П(С)БО 27 про продаж необоротних активів у теперішньому стані такі ОФ утримуваними для продажу не визнаватимуться.

Таким чином, до обкладення виручки від реалізації ОФ єдиним податком (незалежно від порядку відображення при цьому операцій з реалізації ОФ у бухгалтерському обліку) застосовується єдиний підхід, обумовлений ст. 1 Указу № 727. Повторимо: він припускає, що оподаткуванню підлягає різниця між сумою, отриманою від реалізації ОФ, та їх залишковою вартістю на момент продажу. У зв’язку з цим відразу ж виникають два запитання:

— що вважати для оподаткування моментом продажу ОФ?

— як визначити залишкову вартість ОФ, що реалізуються?

На жаль, відповіді на них Указ № 727 не дає, тому розбиратимемося разом.

 

Момент продажу ОФ

Звичайно, через відсутність законодавчого визначення моменту продажу, можна висувати різні припущення щодо того, що вважати таким моментом (наприклад, момент переходу права власності на ОФ або інший момент, застережений договором). Однак з великою часткою ймовірності можна говорити, що для єдиноподатника момент продажу насамперед пов’язаний з моментом оподаткування виручки від реалізації. Отже, це той момент, коли виникає об’єкт обкладення єдиним податком. А оскільки для єдиного податку, як відомо, діє «касовий» метод оподаткування виручки, то за момент продажу найдоцільніше прийняти момент надходження грошових коштів на поточний рахунок та/або до каси підприємства. Тому, кажучи надалі про момент продажу ОФ єдиноподатником, матимемо на увазі момент надходження грошових коштів за реалізовані основні фонди (не пов’язуючи при цьому момент продажу з моментом передачі ОФ покупцю). До того ж ще Держкомпідприємництва в листі від 24.10.2001 р. № 1-221/6346 зазначав, що при продажу ОФ податкове зобов’язання перед бюджетом виникає в єдиноподатника після зарахування виручки від реалізації ОФ на поточний рахунок підприємства або до його каси.

 

Залишкова вартість ОФ

Незважаючи на прогалини в Указі № 727, на порядок розрахунку залишкової вартості основних фондів неодноразово вказували контролюючі органи, роз’яснюючи, що залишкова вартість ОФ, що реалізуються підприємством-єдиноподатником, розраховується відповідно до П(С)БО 7 (листи ДПАУ від 23.11.2001 р. № 7513/6/15-1316; від 18.04.2006 р. № 4330/6/15-04/6; листи Держкомпідприємництва від 20.12.2002 р. № 2-221/6867; від 20.01.2003 р. № 2-221/340). Отже, для розрахунку виручки від продажу ОФ єдиноподатник використовує залишкову вартість ОФ, визначену за даними бухгалтерського обліку.

Ураховуючи це, зауважимо: із існуючих бухгалтерських способів нарахування амортизації в такому разі єдиноподатнику буде більш вигідним прямолінійний метод. Адже, на відміну від інших методів (що передбачають акумуляцію найбільших сум амортизації в перші роки експлуатації ОФ), при використанні прямолінійного методу залишкова вартість ОФ на момент продажу виявиться максимальною (а отже, оподатковувана виручка єдиноподатника у такому разі буде мінімальною). Додамо: це справедливо й у разі продажу єдиноподатником малоцінних основних засобів (МНМА), а також інших необоротних матеріальних активів.

Установлюючи порядок розрахунку виручки від реалізації ОФ, Указ № 727, як вже зазначалося раніше, говорить про «залишкову вартість на момент продажу». Отже, для визначення об’єкта оподаткування від продажу ОФ (оподатковуваной виручки) єдиноподатнику також потрібно визначити і залишкову вартість на такий момент їх продажу, тобто залишкову вартість ОФ на момент отримання грошових коштів в оплату їх вартості. Тоді, порівнявши суму, отриману від реалізації ОФ, із визначеною на цей же момент залишковою вартістю ОФ, єдиноподатник зможе розрахувати величину оподатковуваної виручки.

У зв’язку з цим розглянемо такі можливі випадки продажу єдиноподатником ОФ, спершу умовившись, що оплату за них покупець перераховує єдиним платежем (однією сумою).

Ситуація: ОФ передаються і оплачуються покупцем в одному місяці. Це, мабуть, найбезболісніша та найідеальніша для єдиноподатника ситуація, оскільки в такому разі в місяці отримання оплати за ОФ єдиноподатник порівнює отриману грошову суму з наявною на цей момент залишковою вартістю реалізованих ОФ і визначає (якщо виникла різниця) об’єкт оподаткування.

Ситуація: єдиноподатник спершу передає ОФ покупцю, після чого пізніше одержує оплату за них. Ситуація схожа з попередньою. Різниця полягає лише в тому, що об’єкт оподаткування єдиним податком виникне в єдиноподатника не в місяці передачі ОФ покупцю, а тільки на момент надходження грошових коштів в оплату їх вартості. У такому разі в місяці отримання оплати єдиноподатник розраховує оподатковувану виручку від реалізації ОФ, порівнюючи отриману від покупця грошову суму із залишковою вартістю ОФ, раніше переданих покупцю.

Ситуація: єдиноподатник спочатку одержує передоплату за ОФ, після чого згодом (поексплуатувавши до моменту виведення ОФ у власній діяльності), передає їх покупцю. Ситуація відрізняється від розглянутих вище тим, що першою подією в цьому випадку є надходження грошових коштів. А отже, уже на момент їх отримання єдиноподатник повинен розрахувати оподатковувану виручку та визначити об’єкт обкладення єдиним податком (незважаючи на те, що ОФ після цього ще якийсь час до моменту виведення експлуатуватимуться в його діяльності). Тому, на відміну від розглянутих вище випадків, для розрахунку оподатковуваної виручки в цьому випадку єдиноподатнику слід узяти, як того вимагає Указ № 727, залишкову вартість ОФ на момент продажу (тобто залишкову вартість на момент надходження грошових коштів). Зауважимо, що така вартість, у свою чергу, відрізнятиметься від залишкової вартості ОФ, яка складеться на момент їх вибуття (передачі покупцю). Так, наприклад, якщо на момент отримання передоплати бухгалтерська залишкова вартість ОФ, припустимо, дорівнює 3000 грн. (тоді як на момент їх вибуття внаслідок нарахування амортизації за період експлуатації до передачі покупцю вона виявиться рівною 2800 грн.), то у визначенні оподатковуваної виручки в єдиноподатника братиме участь залишкова вартість ОФ у розмірі 3000 грн. (тобто залишкова вартість, що склалася на момент надходження грошових коштів в оплату за такі ОФ).

Як бачимо, хоча продаж ОФ і супроводжують свої нюанси, як, наприклад, в останньому випадку з передоплатою, проте особливих труднощів у розрахунку оподатковуваної виручки не виникає, якщо оплата за реалізовані ОФ надходить єдиноподатнику єдиною сумою. Дещо складніша справа, коли покупець розраховується за реалізовані ОФ не одноразово, а частинами.

 

Часткові оплати

За домовленістю сторін оплата за ОФ може надходити продавцю-єдиноподатнику від покупця поетапно (частинами) у різних місяцях. Ситуації тут можуть траплятися різні, включаючи як отримання єдиноподатником часткових передоплат, так і отримання єдиноподатником часткових постоплат за вже поставлені покупцям ОФ. У такому разі виникають запитання: як визначити оподатковувану виручку від реалізації основних фондів і коли сплачуватиметься єдиний податок? На жаль, відповіді на них Указ № 727 не містить.

Єдину згадку про таку ситуацію можна зустріти в інформаційному листі Держкомпідприємництва від 24.10.2001 р. № 1-221/6346. У ньому зазначалося: якщо виручка від реалізації ОФ надходить частинами, то і податкове зобов’язання виникатиме частинами, виходячи з суми, що надійшла. Однак і таке роз’яснення, як бачимо, не дає чітких вказівок, як єдиноподатнику оподатковувати суми, що частково надходять в оплату за ОФ. У зв’язку з цим фахівці виділяють три можливі варіанти оподаткування в цьому випадку.

1 варіант. Під час надходження часткової оплати її сума порівнюється із залишковою вартістю ОФ. Єдиний податок починає сплачуватися з моменту, коли сума оплати, що надійшла (оплат, що надійшли), виявляється більше залишкової вартості реалізованих ОФ.

Наприклад, підприємство в червні передало ОФ покупцю (продажна вартість ОФ — 4000 грн.; залишкова вартість — 2500 грн.). Оплату за них покупець вносить рівними частинами в липні — у сумі 2000 грн. та в серпні — у сумі 2000 грн. У такому разі ні в червні (коли відбулася передача ОФ покупцю), ні в липні (коли сума грошових коштів, що надійшла (2000 грн.), виявилася менше залишкової вартості ОФ (2500 грн.)) об’єкта оподаткування (оподатковуваної виручки) у єдиноподатника не виникне. А от у серпні оподатковувана виручка єдиноподатника від продажу ОФ становитиме 1500 грн. (2000 грн. + 2000 грн. - 2500 грн.). З неї і належить сплатити єдиний податок.

2 варіант. Єдиний податок починає сплачуватися вже з перших сум, що надходять у часткову оплату вартості ОФ (передбачається, що перші суми, що надходять, вже повинні брати участь у формуванні виручки та зараховуватися в рахунок сплати єдиного податку). Оплати, що надходять після, не оподатковуються.

Розглянемо цей варіант на умовах прикладу, наведеного вище. Оскільки оподатковувана виручка від реалізації ОФ за цією операцією складає 1500 грн. (4000 грн. - 2500 грн.), і вже в липні покупець вносить часткову оплату в сумі 2000 грн. (що покриває об’єкт оподаткування, що виникає, у сумі 1500 грн.), то єдиноподатник уже за підсумками липня показує оподатковувану виручку в сумі 1500 грн. (з якою буде сплачено єдиний податок). Залишок отриманої в липні суми (500 грн.) і другу частину оплати, отриману в серпні (2000 грн.), єдиноподатник до виручки не включає і єдиним податком не обкладає.

Для порівняння також покажемо, як працюють варіанти 1 і 2 в іншій ситуації, коли за ОФ, наприклад, частково вносяться передоплати, а потім ОФ передаються покупцю. У такому разі з урахуванням викладеного раніше для визначення оподатковуваної виручки єдиноподатнику доведеться брати залишкові вартості ОФ, що склалися на кожний з моментів такого часткового отримання грошових коштів. Так, припустимо, що ті самі ОФ єдиноподатник передає покупцю в червні, а от передоплату за них одержує раніше — у квітні та травні рівними частинами по 2000 грн. При цьому залишкова вартість таких ОФ відповідно у квітні склала 2700 грн., а у травні — 2600 грн. У такому разі:

— при 1 варіанті оподаткування: при отриманні першого квітневого часткового авансу (2000 грн.) оподатковуваної виручки у квітні в єдиноподатника не виникне (оскільки сума грошових надходжень у квітні не перевищує квітневої залишкової вартості в 2700 грн.), а от у травні в єдиноподатника з’явиться об’єкт оподаткування в сумі 1400 грн. (2000 грн. + 2000 грн. - 2600 грн.). Як бачимо, у його визначенні бере участь травнева залишкова вартість ОФ, тобто залишкова вартість, що склалася на момент чергового часткового надходження грошової суми;

— при 2 варіанті оподаткування: єдиноподатник на момент отримання першого часткового авансу (2000 грн.) у квітні розраховує об’єкт оподаткування. Він дорівнює 1300 грн. (4000 грн. - 2700 грн.). Відповідно оскільки плата, що надійшла у квітні (2000 грн.), перекриває цю суму, то вже за підсумками квітня єдиноподатник показує оподатковувану виручку в розмірі 1300 грн. У травні (на момент надходження заключної частини передоплати) єдиноподатник знов розраховує об’єкт оподаткування, який (з урахуванням травневої залишкової вартості ОФ) уже складає 1400 грн. (4000 грн. - 2600 грн.). Оскільки з них 1300 грн. вже було включено до оподатковуваної виручки минулого місяця (квітня), то за підсумками травня єдиноподатник включає до виручки тільки суму в 100 грн., що залишилася. Разом загальна сума, включена в об’єкт оподаткування за підсумками двох місяців, становить 1400 грн.

Таким чином, як бачимо, у разі отримання попередніх оплат у розрахунку оподатковуваної виручки беруть участь залишкові вартості, що склалися на кожний з моментів часткового отримання передоплати від покупця.

Разом із тим існує ще один — третій підхід до розрахунку оподатковуваної виручки при часткових оплатах.

3 варіант. Цей варіант припускає пропорційне оподаткування сум, що надходять у часткову оплату ОФ, єдиним податком. Розглянемо його на прикладі.

Припустимо, у серпні єдиноподатник передає покупцю ОФ (комп’ютер) продажною вартістю (з ПДВ) 6000 грн.; серпнева залишкова вартість ОФ — 3300 грн.; разом загальна виручка від реалізації ОФ, з якої має бути сплачено єдиний податок, становить 2700 грн. (у разі сплати єдиного податку, наприклад, за ставкою 6 %, сума єдиного податку, що підлягає сплаті за такою операцією з продажу ОФ, складе 162 грн. (2700 грн. х 6 %)). Оплату за отримані ОФ покупець перераховуватиме в таких періодах: у вересні та в жовтні по 2400 грн. (тобто в розмірі 40 % від загальної суми, що підлягає оплаті), а в листопаді — залишок 1200 грн. (тобто в розмірі 20 % від загальної суми, що підлягає оплаті). У такому разі в серпні (місяці передачі ОФ покупцю) об’єкта оподаткування в єдиноподатника не виникне, а от у подальшому при кожному отриманні грошових коштів від покупця єдиноподатнику належить показувати оподатковувану виручку в таких сумах:

— у вересні — 1080 грн. (як 40 % від загального об’єкта оподаткування (2700 грн. х 40 %));

— у жовтні — 1080 грн. (як 40 % від загального об’єкта оподаткування (2700 грн. х 40 %));

— у листопаді — 540 грн. (як 20 % від загального об’єкта оподаткування (2700 грн. х 20 %)).

Тоді сума єдиного податку, що підлягає сплаті в кожному з цих місяців отримання часткової оплати за ОФ відповідно складе: у вересні — 64,8 грн. (1080 грн. х 6 %); у жовтні — 64,8 грн. (1080 грн. х 6 %); у листопаді — 32,4 грн. (540 грн. х 6 %). Разом одержуємо загальну суму єдиного податку, сплачену з операції — 162 грн.

І знову ж таки ситуація дещо ускладнюється, якщо єдиноподатнику частково надходитимуть передоплати. У такому разі при кожному надходженні грошових коштів від покупця єдиноподатник розраховує:

— частку грошової суми, що надійшла, у загальній сумі плати, що належить за ОФ;

— загальну оподатковувану виручку від реалізації ОФ (з урахуванням відповідної залишкової вартості ОФ, що склалася на такий момент отримання оплати);

— частина оподатковуваної виручки від реалізації ОФ пропорційно довше (шляхом множення загальної оподатковуваної виручки від реалізації ОФ на розраховану частку);

— суму єдиного податку (за ставкою єдиного податку з розрахованої частини оподатковуваної виручки).

Покажемо такий розрахунок, трохи змінивши умови прикладу, розглянутого вище.

Приклад. Підприємство-єдиноподатник (на ставці 6 %) продає об’єкт ОФ (комп’ютер) за продажною вартістю 6000 грн. (у тому числі ПДВ — 1000 грн.) Покупець перераховував передоплату за ОФ у три етапи: у червні та в липні по 2400 грн., а в серпні — залишок 1200 грн. При цьому первісна вартість комп’ютера (без ПДВ) дорівнює 5500 грн., а його залишкова вартість у червні, липні та серпні відповідно склала 3500 грн., 3400 грн. і 3300 грн. (сума амортизації, що нараховується щомісячно, — 100 грн.). Комп’ютер передається покупцю після остаточного розрахунку (у серпні).

Розрахуємо оподатковувану виручку та суму єдиного податку, що підлягає сплаті:

 

Розрахунок суми оподатковуваної виручки та єдиного податку до сплати

Місяць оплати

Сума оплати, грн.

Частка отриманої частини оплати в загальній сумі плати, що належить за ОФ

Залишкова вартість ОФ на момент отримання оплати, грн.

Загальна оподатковувана виручка від реалізації ОФ на момент отримання оплати, грн.

Частина оподатковуваної виручки від реалізації ОФ, що припадає на період отримання оплати (пропорційно частці), грн.

Сума єдиного податку, що припадає на місяць отримання оплати, грн.

Червень

2400

0,4

3500

2500 (6000 — 3500)

1000 (2500 х 0,4)

60

Липень

2400

0,4

3400

2600 (6000 — 3400)

1040 (2600 х 0,4)

62,4

Серпень

1200

0,2

3300

2700 (6000 — 3300)

540 (2700 х 0,2)

32,4

Разом

6000

1

154,8

 

При цьому в обліку підприємства-єдиноподатника операції відобразяться так:

 

Продаж ОФ єдиноподатником

(на умовах пропорційного оподаткування передоплат, що частково надходять)

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

Червень

1. Надійшов частковий аванс від покупця

311

681

2400

2. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

400

3. Нараховано амортизацію щодо комп’ютера за червень

92

131

100

4. Нараховано суму єдиного податку за червень

92

641/ЄП

60

Липень

5. Надійшов частковий аванс від покупця

311

681

2400

6. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

400

7. Нараховано амортизацію щодо комп’ютера за липень

92

131

100

8. Нараховано суму єдиного податку за липень

92

641/ЄП

62,4

Серпень

9. Надійшла заключна частина авансу від покупця

311

681

1200

10. Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

643

641

200

11. Нараховано амортизацію щодо комп’ютера за серпень

92

131

100

12. Передано комп’ютер покупцю* (комп’ютер не класифіковано підприємством як необоротний актив, утримуваний для продажу, тому його допродажного переведення на субрахунок 286 не відбувається):

 

 

 

— списано залишкову вартість комп’ютера

377

104

3300

— списано суму нарахованого зносу

131

104

2200

— відображено суму раніше нарахованих ПДВ-зобов’язань

377

643

1000

— відображено результат від продажу комп’ютера (перевищення продажної вартості над залишковою 5000 грн. - 3300 грн.)

377

746

1700*

13. Проведено залік заборгованості

681

377

6000

14. Нараховано суму єдиного податку за серпень

92

641/ЄП

32,4

* З появою наказу Мінфіну від 05.03.2008 р. № 353 подібний варіант відображення операцій продажу об’єктів ОЗ, не класифікованих підприємством як необоротні активи, утримувані для продажу, пропонувався нами у статті «Бухоблікові новації-2008 (коментар до наказу Мінфіну № 353)» // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 30, с. 43.

 

Як бачимо, на відміну від продажу ОФ на умовах постоплати, при передоплатному варіанті (за рахунок більшої залишкової вартості на момент/моменти продажу) сума єдиного податку, що підлягає сплаті, стає трохи меншою.

Великою мірою кожний з розглянутих вище трьох варіантів має право на існування. Однак, на наш погляд, найоптимальнішим є третій варіант, який передбачає пропорційне оподаткування сум, що частково надходять.

І ще один момент. У ситуаціях, які розглядалися вище, передбачалося, що єдиноподатник продає ОЗ, які до моменту передачі покупцю експлуатувалися їм у власній діяльності (тобто амортизувалися без переведення при цьому на субрахунок 286). Для порівняння зауважимо, що дещо інакша справа в іншому випадку, коли єдиноподатник завчасно планує продаж ОФ, у зв’язку з чим заздалегідь переводить їх на субрахунок 286 до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. У такому разі сформованою залишковою вартістю таких ОФ виявиться вартість, за якою об’єкт було зараховано на субрахунок 286. Тому саме така вартість і братиме участь у єдиноподатника в розрахунку оподатковуваної виручки від продажу ОФ незалежно від того, яким чином здійснюються розрахунки щодо них (за «передоплатним» чи «постоплатним» варіантом; єдиним платежем або частинами). До речі, не виключено, що такий варіант продажу ОФ при цьому іноді може виявитися привабливішим (адже, наприклад, у разі, коли ОФ продаються за передоплатою, що надходить частинами, залишкова вартість ОФ, які продаються, на кожний з випадків такого часткового надходження оплати буде тією самою величиною).

 

Продаж земельних ділянок

На завершення щодо питання продажу землі єдиноподатником.

Так, про продаж єдиноподатником земельних ділянок ішлося в консультації податківців у журналі «Вісник податкової служби України», 2008, № 11, с. 30). Там роз’яснювалося, що в такому разі виручку від їх реалізації також визначають за правилами продажу ОФ — тобто виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації земельної ділянки, та її залишковою вартістю на момент продажу. У зв’язку з цим зауважимо, оскільки вартість землі згідно з п. 22 П(С)БО 7 не амортизується, то залишкова вартість земельної ділянки здебільшого дорівнюватиме її первісній вартості (або, наприклад, переоціненій вартості, якщо проводилися переоцінки). Отже, об’єкт оподаткування (з різниці) у єдиноподатника виникатиме в тому випадку, якщо земельна ділянка продаватиметься за ціною, що перевищує її залишкову (тобто первісну/переоцінену) вартість. Хоча раніше в податківців щодо цього можна було зустріти й іншу думку — про обкладення єдиним податком усієї суми від реалізації земельної ділянки (лист ДПАУ від 22.03.2006 р. № 2673/6/15-0416 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 41).

На цьому завершуємо розмову про оподаткування виручки єдиноподатника від продажу ОФ. Як бачимо, особливих труднощів щодо її обчислення не виникає, якщо за отримані основні фонди покупець перераховує плату єдиноподатнику в місяці їх отримання, або, наприклад, через деякий час. А от якщо першою подією є передоплата або надходження часткових авансових сум, то при оподаткуванні виручки виникають свої нюанси, хоча сума єдиного податку в такому разі все ж таки виявляється дещо іншою. Ці особливості податкового обліку, мабуть, варто взяти до уваги єдиноподатнику, укладаючи договір продажу ОФ та вибираючи для себе найзручніші договірні умови такого продажу.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі