Запитували — відповідаємо: трудові відносини, оплата праці та оподаткування

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

1

Чи може заступник головного бухгалтера бюджетної установи працювати за сумісництвом бухгалтером в іншій установі?

Заборони на роботу за сумісництвом установлені ст. 25 Закону № 1700, п. 4 постанови № 245 та п. 4 Положення № 43. Вони стосуються:

• осіб, уповноважених виконувати функції держави або місцевого самоврядування (зокрема, народних депутатів, держслужбовців, посадових осіб ОМС, суддів, працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, поліцейських, посадових та службових осіб інших держорганів). Заборона не поширюється на викладацьку, наукову і творчу діяльність, медичну практику, інструкторську та суддівську практику зі спорту;

• керівників державних підприємств, установ і організацій, їхніх заступників, керівників структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхніх заступників (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Тепер коротко зазначимо про посаду «заступник головного бухгалтера».

Найменування професій працівників визначаються відповідно до Класифікатора професій. У цьому документі міститься назва посади «Головний бухгалтер» з кодом 1231, яка належить до професійного угруповання «Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники». Згідно з приміткою 1 до Додатка В Класифікатора професій похідні слова до посад (професій) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання із збереженням коду новоутвореної професії.

Таким чином, відповідно до положень Класифікатора професій базова назва посади «Головний бухгалтер» може бути виписана як «Заступник головного бухгалтера» з кодом 1231, яка також буде відноситися до професійного угруповання «Керівники фінансових, бухгалтерських, економічних, юридичних та адміністративних підрозділів та інші керівники».

При цьому головний бухгалтер або заступник головного бухгалтера бюджетної установи не має права працювати за сумісництвом* (у тій самій або в будь-якій іншій установі).

На це звернули увагу фахівці Мінсоцполітики у листі від 27.02.2019 р. № 199/0/204-19

* Про усі обмеження та заборони роботи за сумісництвом читайте у журналі «Оплата праці», 2019, № 24/1, с. 10.

2

Працівниця має вийти з відпустки для догляду за дитиною до 3 років у кінці квітня 2020 року. Але роботодавець хоче її звільнити і залишити на посаді працівника, який зараз працює на «декретному» місці. Чи можна так зробити? Жінка заміжня, не одинока, має здорову дитину без інвалідності

Відповідно до ст. 179 КЗпП за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку*. Така відпустка може бути використана повністю або частково також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. За жінкою, що перебуває у відпустці для догляду за дитиною, зберігається робоче місце за посадою, яку вона займала до надання такої відпустки.

Згідно з ч. 3 ст. 184 КЗпП не допускається звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:

• вагітних жінок;

• жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — за медичним висновком);

• одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю.

Виняток: повна ліквідація установи, організації, коли допускається звільнення таких жінок з обов’язковим працевлаштуванням. Також обов’язково слід працевлаштувати жінок із вказаних вище категорій у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Отже, працівницю, яка виходить із відпустки «до 3 років» у квітні 2020 року, можна звільнити з ініціативи роботодавця, якщо:

1) на момент виходу її дитині виповниться 3 роки;

2) вона не є одинокою матір’ю;

3) її дитина не має інвалідності.

Оскільки відповідно до запитання останні дві умови виконуються, то залишається перевірити вік дитини. Адже мама може перервати «декретну» відпустку і війти на роботу раніше, ніж дитині виповниться 3 роки. У такому разі звільняти її з ініціативи роботодавця не можна. Потрібно звільнити працівника, якого прийняли на «декретне» місце за строковим трудовим договором (ч. 2 ст. 36 КЗпП — у зв’язку із закінченням строку трудового договору)

* Більше відповідей на запитання з приводу надання відпустки для догляду за дитиною до 3 (6) років ви знайдете у журналі «Оплата праці», 2018, № 24/1, с. 22.

3

Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. На її місце прийнято іншу працівницю за строковим трудовим договором — до дня фактичного виходу на роботу основної працівниці. Зараз ця працівниця вагітна. Вона збирається у відпустку у зв’язку із вагітністю і пологами з 30.03.2020 р. Чи можна їй надати таку відпустку та виплатити допомогу по вагітності та пологах, а згодом надати і відпустку для догляду за дитиною до 3 років? Адже жінка працює на місці основної працівниці-декретниці

На період, коли працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, на її посаду можна прийняти іншого працівника за строковим трудовим договором. Строк дії такого договору — до дня фактичного виходу на роботу працівниці, яка перебуває у відпустці для «до 3 років» (див. лист Мінсоцполітики від 16.05.2012 р. № 158/13/133-12).

КЗпП не обмежує працівників, які прийняті за строковим трудовим договором, у наданні їм трудових гарантій при виході у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до 3 років.

Отже, працівниця, яка прийнята за строковим трудовим договором на період до виходу на роботу основної працівниці з відпустки для догляду за дитиною до 3 років, має право на відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами і виплату відповідної допомоги, а також на відпустку для догляду за дитиною до 3 років.

Зверніть увагу: відпустку у зв’язку із вагітністю та пологами і відпустку для догляду за дитиною до 3 років оформлюють, якщо на момент їх оформлення працівниця не звільнена. У даному випадку — якщо не сплив строк її трудового договору.

Якщо звільнення припало на період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами, то суму допомоги по вагітності та пологах працівниця не повертає. Більше того, якщо вона надасть другий лікарняний лист по вагітності та пологах на 14 календарних днів (через ускладнення пологів, який є продовженням першого), його також потрібно буде оплатити, незважаючи на те, що цей другий лікарняний лист може бути виданий уже після звільнення*.

Нагадаємо, що ст. 184 КЗпП дозволяє звільняти на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП вагітних жінок і жінок з дітьми до 3 років, які працюють за строковим трудовим договором на період до виходу на роботу основної працівниці з відпустки для догляду за дитиною до 3 років.

Однак їх слід обов’язково працевлаштувати. На період працевлаштування за ними зберігається середня зарплата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору

* Про це йшлося у консультації фахівця Мінсоцполітики в журналі «Оплата праці», 2016, № 16, с. 15.

4

Бухгалтер закладу освіти має стаж роботи 1,5 роки. Він отримав диплом магістра за спеціальністю «Бухгалтерський облік і аудит». Чи можна підвищити йому тарифний розряд з 7 на 8 без участі атестаційної комісії?

Важливо розуміти, що підвищенню тарифного розряду передує підвищення кваліфікаційної категорії.

Бухгалтеру цілком можливо підвищити кваліфікаційну категорію після того, як він закінчив навчання та здобув диплом магістра. Так, згідно з п. 10 розд. «Загальні положення» Довідника № 336 кваліфікаційні категорії підвищуються насамперед тим працівникам, які успішно виконують посадові завдання та обов’язки, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень і вимог посадових інструкцій.

Присвоєння і підвищення кваліфікаційних категорій працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації. Порядок присвоєння кваліфкатегорії може регламентуватися положенням, яке приймають в закладі як додаток до колективного договору або затверджує керівник за погодженням із профспілковим органом (див. лист Мінпраці від 29.09.2010 р. № 299/13/116/10).

У випадку, що розглядається, працівник до здобуття вищої освіти займав посаду бухгалтера без категорії. Тепер же він має право на І кваліфікаційну категорію. При цьому не обов’язково спочатку присвоювати працівнику ІІ кваліфікаційну категорію, а потім І. Адже послідовність у присвоєнні кваліфкатегорій передбачена лише для певних категорій працівників (медичних, педагогічних тощо).

Для підвищення кваліфікаційної категорії працівнику керівник структурного підрозділу виступає з клопотанням до керівника закладу. Якщо керівник погоджує це питання, то видає наказ про підвищення категорії.

Важливий момент: у штатному розписі повинна бути вакантна посада «бухгалтер I категорії (з дипломом спеціаліста)» для того, щоб бухгалтер міг зайняти її після підвищення. Якщо ж такої вакансії нема, то до штатного розпису потрібно внести зміни і додати цю посаду.

Відповідно до додатку 11 до наказу № 557 бухгалтеру І категорії, як фахівцю, встановлюється 9 тарифний розряд і відповідний до нього посадовий оклад за ЄТС. Тож бухгалтер може «перестрибнути» з 7 одразу на 9 тарифний розряд.

Однак, сам факт здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра ще не є підставою для підвищення тарифного розряду за посадою. Для цього потрібно провести кваліфікаційну атестацію та мати (ввести) у штатному розписі вакантну посаду бухгалтера із відповідною категорією. Тож без атестаційної комісії не обійтись

5

Чи можна поділити на частини додаткову відпустку?

Тут усе залежить від виду додаткової відпустки. Нагадаємо, що відповідно до ст. 4 Закону про відпустки є такі види додаткових відпусток:

• щорічні: додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону), додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону) та інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

• додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 13, 14 і 15 цього Закону);

• соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 цього Закону).

Дозвіл ділити відпустку на частини прописаний у ст. 12 Закону про відпустки. І він стосується лише щорічних відпусток. Так, щорічну відпустку на прохання працівника можна поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

У свою чергу, у питанні поділу додаткової соціальної відпустки на дітей є певні нюанси*.

Так, якщо працівниця має право на додаткову соціальну відпустку за двома підставами, то вона може використати зазначену відпустку спочатку за однією підставою тривалістю 10 календарних днів, а через деякий час за іншою підставою тривалістю 7 календарних днів.

Наприклад, працівниця установи є одинокою матір’ю, а також має дитину з інвалідністю віком 7 років. У цьому випадку дитина бере участь у визначенні підстав для надання додаткової відпустки на дітей двічі.

При цьому тривалість такої відпустки становитиме 17 календарних днів. За бажанням жінка може спочатку використати 10 к. дн. додаткової відпустки за однією підставою (одинока мати), а надалі — 7 к. дн. за іншою підставою (мати дитини з інвалідністю)

* Детальніше про соціальну додаткову відпустку на дітей читайте у журналах «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 11, с. 24 та № 26, с. 20.

6

У школах та дитсадках уведено карантин. Які відпустки, крім щорічної, можна надати працівникам?

Додаткова відпустка «на дітей». Відповідно до ст. 19 Закону про відпустки та ст. 182¹ КЗпП жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Відпустка «за свій рахунок». Якщо щорічної або додаткової відпустки «на дітей» немає або не вистачає, то можна оформити відпустку без збереження зарплати. При введенні карантину таку відпустку роботодавець зобов’язаний надати за бажанням працівника згідно з ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Так, матері або батьку дитини, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одному із прийомних батьків чи батьків-вихователів надається неоплачувана відпустка для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Якщо дитина старше 14 років та потребує догляду, то працівник може попросити відпустку «за свій рахунок» відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, тобто за згодою сторін. Максимальна тривалість такої відпустки — 15 календарних днів на рік.

Відпустка «до 3 років». Якщо у вас є працівники, які достроково вийшли із відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, то вони можуть знову піти у цю відпустку. Головною умовою є вік дитини. На період оголошення карантину і повернення у «декретну» відпустку їй повинно бути менше 3 років.

При цьому, якщо частину відпустки з дитиною перебувала, наприклад, мама, то на період карантину оформити таку відпустку може батько дитини, бабуся, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною

7

Чи можна встановити неповний робочий день працівниці на 3 тижні за її проханням? Аргумент: їй необхідно доглядати за 10-річною дитиною, яка через карантин буде знаходитись вдома

Так. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, потрібно задовольнити прохання жінки, яка має дитину 10 років, та встановити їй неповний робочий день

8

Вчитель ЗСО працює у цьому ж закладі за сумісництвом на посаді бібліотекаря (0,5 ставки). Його направляють на курси підвищення кваліфікації (як вчителя). Чи зберігається середній заробіток за працівником на посаді бібліотекаря під час проходження курсів?

У ст. 122 КЗпП установлено, що при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством. Що це за виплати?

Відповідь на це запитання надає п. 1 постанови № 695.

Згідно із зазначеною нормою для працівників, яких направляють підвищувати кваліфікацію, гарантується:

• збереження робочого місця і середньої заробітної плати за час перебування на курсах;

• оплата вартості проїзду до міста навчання і назад; • виплата добових за кожен день перебування у дорозі у розмірах, установлених чинним законодавством для службових відряджень.

Зауважимо, що п. 1 постанови № 695 передбачено збереження середньої зарплати за кожним місцем роботи за вчителями та працівниками освіти, які направляються на курси підвищення кваліфікації і до інститутів вдосконалення вчителів*.

Крім того, у листі від 05.12.2019 р. № 1777/0/206-19 фахівці Мінсоцполітики зазначили, що у разі направлення вчителя на курси або до інститутів удосконалення вчителів за ним зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи незалежно від посади, яку він займає за сумісництвом.

Отже, для працівника, який працює вчителем за основним місцем роботи, а за внутрішнім сумісництвом — бібліотекарем, необхідно зберігати середню зарплату і за посадою вчителя, і за посадою бібліотекаря. При цьому потрібно розрахувати дві окремі середні зарплати.

Нагадаємо, що розрахунок «середньої» провадиться відповідно до Порядку № 100. Зазвичай його здійснюють виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю направлення на курси підвищення кваліфікації (абз. 3 п. 2 Порядку № 100)

* Детальніше про підвищення кваліфікації педагогів читайте у журналах «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 36, с. 22 та «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 43, с. 27.

ОПЛАТА ПРАЦІ

9

У ЗСО запроваджено карантин на підставі постанови № 211. Як оплачувати працю педагогічних працівників?

Відповідно до ст. 29 Закону № 1645 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 Кабмін заборонив відвідування усіх закладів освіти. Своє рішення Уряд виклав у постанові № 211. Текст зазначеної постанови у редакції постановии КМУ від 16.03.2020 р. № 215 ви можете знайти в «Постанова від 16.03.2020 р. № 215» цього номера журналу.

Таким чином в освітніх установах був запроваджений карантин. Як оплатити працю педагогічних працівників під час карантину? На це запитання відповіли фахівці МОН у листі від 13.03.2020 р. № 1/9-161 (див. «Лист від 13.03.2020 р. № 1/9-161» цього номера). Далі розглянемо, що саме пропонує Міністерство.

Працівник виконує роботу. Якщо заняття не проводяться з незалежних від педпрацівника причин, оплата здійснюється з розрахунку зарплати, встановленої при тарифікації, за умови, що такий працівник виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. Це передбачено пп. 77 та 89 Інструкції № 102.

Простій. У загальному випадку час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 окладу (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Але у випадку простою, який спричинено карантином на підставі постанови № 211, МОН закликає застосовувати норму ч. 3 ст. 113 КЗпП. У ній зазначено, що за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Крім того, відповідно до п.п. 8.3.3 Галузевої угоди рекомендується оплату праці педагогічних працівників на час простою не з їх вини проводити, зокрема, в розмірі середньої заробітної плати. Зауважимо, що «середню» у даному випадку слід розраховувати відповідно до норм Порядку № 100

10

Як оплачується робота вчителя-сумісника в період карантину?

Відповідно до ст. 102¹ КЗпП та ст. 19 Закону про оплату праці працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

При цьому заробітна плата нараховується окремо за кожним робочим місцем.

Отже, роботу вчителів-сумісників під час карантину оплачують відповідно до чинного законодавства нарівні з іншими педпрацівниками залежно від того, працюють вони чи у закладі запроваджено простій (див. попереднє запитання)

11

Вчитель початкових класів (13 тарифний розряд) має педагогічне навантаження 22 год на тиждень. У 2019 році він успішно пройшов сертифікацію та отримав сертифікат. Також йому встановлено надбавку за престижність педагогічної праці у розмірі 20 % посадового окладу та надбавку за вислугу років у розмірі 10 % посадового окладу. Як правильно розрахувати доплату за сертифікацію?

Нагадаємо, що відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону про освіту та постанови № 113 педпрацівник, який успішно пройшов сертифікацію, має право на щомісячну доплату в розмірі 20 % посадового окладу (ставки зарплати). Така доплата виплачується пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката.

Розрахуємо зарплату вчителя за березень 2020 року з урахуванням того, що працівник відпрацював увесь місяць повністю.

Спочатку визначимо розмір посадового окладу з урахуванням підвищення на 10 % згідно з постановою № 22. Хоча у запитанні про це підвищення не зазначено, але усі вчителі ЗСО, починаючи з 01.01.2018 р., мають на нього право.

Отже, оклад з урахуванням підвищення дорівнює:

4772,00 грн + 4772,00 грн × 10 % = 5249,20 грн,

де 4772 — оклад, що відповідає 13 тарифному розряду за ЄТС з 1 січня 2020 року.

Далі визначимо розмір посадового окладу пропорційно до педнавантаження:

5249,20 грн : 18 год × 22 год = 6415,69 грн,

де 18 год — педагогічне навантаження вчителя протягом навчального тижня, яке становить тарифну ставку (оклад).

Розмір доплати за сертифікацію складає:

6415,69 грн × 20 % = 1283,14 грн.

Надбавка за престижність:

6415,69 грн × 20 % = 1283,14 грн.

Надбавка за вислугу років:

6415,69 грн × 10 % = 641,57 грн.

І, нарешті, визначимо загальний розмір зарплати працівника за березень 2020 року:

6415,69 грн + 1283,14 грн + 1283,14 грн + 641,57 грн = 9623,54 грн*

* Детальніше про встановлення доплати за сертифікацію читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 10, с. 3.

12

Працівник проходив курси підвищення кваліфікації у свій вихідний день. Чи оплачувати такий день за середнім заробітком?

Середня зарплата (ЗП_сер) за час направлення працівників на курси підвищення кваліфікації розраховується за такою формулою (п. 8 Порядку № 100):

ЗП_сер = ЗП_ф : РД_ф,

де ЗП_сер — середньоденна заробітна плата;

ЗП_ф — сума заробітної плати за фактично відпрацьовані працівником робочі дні протягом розрахункового періоду та інших виплат, що включаються до розрахунку середнього заробітку і нараховані у розрахунковому періоді;

РД_ф — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді.

Оплату праці за час курсів підвищення кваліфікації розраховують, перемноживши середньоденну зарплату на кількість робочих днів, які припадають на час курсів.

Враховуйте, що середню зарплату зберігають саме за час навчання на курсах підвищення кваліфікації.

Тобто «середню» зберігають за дні проходження курсів підвищення кваліфікації, які припали на робочі дні за графіком роботи працівника.

Отже, якщо працівник проходив курси підвищення кваліфікації у свій вихідний день, то середня зарплата за цей день не зберігається (див. лист Мінсоцполітики від 02.02.2015 р. № 120/13/84-15). Крім того, на нормативно-правовому рівні не передбачено надання іншого дня відпочинку, якщо працівник навчався на курсах підвищення кваліфікації у свій вихідний день (див. лист Мінсоцполітики від 29.06.2016 р. № 813/13/84-16)*

* Більше інформації з приводу зазначеного ви можете знайти у журналі «Оплата праці», 2016, № 24/1, с. 4.

13

Водій звільняється 12.03.2020 р. Йому нараховано зарплату за відпрацьований час у розмірі 1432,53 грн та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 3990,21 грн. Установа працює за календарем п’ятиденного робочого тижня (вихідні: субота та неділя). Як потрібно у цій ситуації нараховувати працівнику доплату до МЗП?

Згідно зі ст. 3¹ Закону про оплату праці розмір заробітної плати за виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижче за розмір МЗП.

Причому у випадку укладення трудового договору на працю на умовах неповного робочого часу, а також у разі невиконання працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачують пропорційно виконаній нормі праці.

Зауважимо: до складу МЗП включають практично усі складові зарплати, нараховані за відпрацьований час, що входять до фонду оплати праці, такі як оклад, доплати, надбавки, премії тощо.

Не включають лише окремі види виплат:

1) прямо зазначені у ч. 2 ст. 3¹ Закону про оплату праці;

2) нараховані за невідпрацьований час (лікарняні, відпускні, компенсація за невикористану відпустку, оплата курсів підвищення кваліфікації, відрядження (якщо воно оплачено за середнім заробітком), оплата працівникам, які притягуються до виконання державних та суспільних обов’язків, якщо вони виконуються у робочий час тощо);

3) не пов’язані з виконаною нормою праці (матеріальна допомога, вихідна допомога тощо).

Таким чином, відпускна компенсація участі у порівнянні з МЗП* не бере (див. листи Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282, від 21.03.2017 р. № 791/0/101-17/282 та від 25.05.2017 р. № 1545/0/101-17/28).

За умовами запитання зарплата за відпрацьований час склала 1432,53 грн. Визначимо рівень МЗП за відпрацьований час:

4723 грн : 21 роб. дн. х 8 роб. дн. = 1799,24 грн,

де 21 — кількість днів, передбачених графіком роботи в березні 2020 року;

8 — кількість фактично відпрацьованих днів у березні 2020 року.

Оскільки нарахована зарплата за відпрацьований час менше МЗП, розрахованої пропорційно відпрацьованому часу (1432,53 грн < 1799,24 грн), то доплата до «мінімалки» складе:

1799,24 - 1432,53 = 366,71 (грн).

Загальна сума нарахованого доходу працівника в березні 2020 року складе:

1432,53_{зарплата за відпрацьований час} + 366,71_{допл. до МЗП} + 3990,21_{відпускна компенсація} = 5789,45 (грн)

* Більше відповідей на запитання з приводу нарахування доплати до МЗП ви знайдете у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2019, № 42, с. 21.

14

Тренер-викладач ДЮСШ має другу кваліфікаційну категорію. У березні 2020 року він йде у щорічну відпустку з виплатою матдопомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Чи враховувати при визначенні розміри допомоги додатковий підвищуючий коефіцієнт, встановлений постановою КМУ від 14.08.2019 р. № 755?

Згідно з п.п. 6 п. 2 наказу № 2097 керівникам ДЮСШ надано право виплачувати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Нагадаємо, що відповідно до норм постанови № 755 з 01.01.2020 р. при визначенні граничних розмірів посадових окладів директорів, інструкторів-методистів та тренерів-викладачів ДЮСШ застосовуються додаткові коефіцієнти підвищення*.

Згідно з п. 1 цієї постанови при встановленні підвищуючих коефіцієнтів для тренерів-викладачів враховується наявна кваліфікаційна категорія (перша, друга, вища), а для директорів та інструкторів-методистів — категорія ДЮСШ, в якій вони працюють.

Отже, враховуючи той факт, що посадовий оклад тренера-викладача з 01.01.2020 р. формується з урахуванням підвищуючого коефіцієнта, то при визначенні розміру «оздоровчих» слід враховувати підвищений оклад. Про це, зокрема, зазначили і фахівці Мінкультури, молоді та спорту у листі від 22.02.2020 р. № 801/С-229/20/16.5 (ср. ).

Розрахуємо суму матдопомоги на оздоровлення за умовами запитання.

З 01.01.2020 р. посадовий оклад для 12 тарифного розряду (друга кваліфікаційна категорія) складає 4456,00 грн.

Згідно з абз. 2 п. 1 постанови № 755 додатковий коефіцієнт підвищення для тренера-викладача другої категорії складає до 1,3.

Отже, сума «оздоровчих» з урахуванням максимального коефіцієнта складе:

4456,00 грн × 1,3 = 5792,80 грн.

Зауважимо, що зазначену суму округлювати не потрібно

* Про визначення розмірів окладів працівників ДЮСШ з 01.01.2020 р. читайте у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 1-2, с. 7.

ОПОДАТКУВАННЯ ЗАРПЛАТИ ТА СТИПЕНДІЙ

15

Працівника поновлено на посаді за рішенням суду. Йому слід виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Чи потрібно утримувати з таких сум ПДФО, ВЗ та нараховувати ЄСВ?

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Стосовно нарахування ЄСВ та утримання ПДФО і ВЗ скажемо — так, це робити потрібно.

ЄСВ. Згідно з п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу входить до фонду додаткової заробітної плати (як оплата за невідпрацьований час).

Отже, вона є об’єктом для нарахування ЄСВ (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Урахуйте, що ставка ЄСВ застосовується та, яка діє на момент нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ч. 4 ст. 9 Закону про ЄСВ).

ПДФО та ВЗ. Для цілей оподаткування ПДФО заробітною платою вважаються основна та додаткова зарплата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 ПКУ).

Як ми вже зазначали, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу входить до додаткового фонду оплати праці, а отже, вона є зарплатою для цілей оподаткування ПДФО.

Отже така сума оподатковується ПДФО як зарплата. Відповідно вона також є об’єктом оподаткування ВЗ,

Очевидно, що внаслідок утримання ПФДО та ВЗ сума середнього заробітку, який належить поновленому працівнику, зменшується.

Якщо у цьому питанні будуть деякі претензії, зокрема, зі сторони працівника та/або виконавчої служби, то як «щит» можна використати постанову Верховного Суду України від 18.07.2018 р. у справі № 359/10023/16-ц.

У ній служителі Феміди зауважили, що роботодавець правомірно зменшує суму «прогульного» середнього заробітку на суму ПДФО та ВЗ. До того ж утримання податків і обов’язкових платежів з середнього заробітку не погіршує положення поновленого на роботі працівника. Адже за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також утримувалися б податки і збори

16

У ЗВО I-II рівнів акредитації навчається студент, який є дитиною-сиротою. Він одночасно отримує соціальну та академічну стипендії (2360 грн і 1250 грн відповідно). Чи слід оподатковувати зазначені стипендії ПДФО та ВЗ?

З метою оподаткування ПДФО до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абз. 1 п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ. У цій нормі йдеться про суму, що дорівнює розміру ПМПО на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (п.п. 165.1.26 ст. 165 ПКУ).

У 2020 році ця сума складає 2940 грн на місяць

(2102 грн х 1,4).

Отже, з 01.01.2020 р. не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб стипендії, які не перевищують 2940 грн на місяць, незалежно від джерела їх виплати.

Тобто у ситуації, що розглядається, сума стипендій, яка виплачується студенту, не підлягає оподаткуванню у розмірі, що не перевищує 2940 грн. Сума перевищення, що складає 670 грн ((2360 + 1250) - 2940), підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %

ІНШІ ПИТАННЯ

17

Чи потрібно на Анкеті головного бухгалтера ставити печатки?

Нагадаємо, що до 1 травня триває щорічне оцінювання головних бухгалтерів бюджетних установ*. Для цього сам головбух повинен заповнити Анкету про виконання ним своїх повноважень.

Завіряють Анкету сам головний бухгалтер та керівник установи, а також головбух та керівник установи вищого рівня (якщо така є) — своїми підписами. У формі Анкети не відведене місце для проставляння відбитку печатки*

* Детальніше про заповнення Анкети ви можете дізнатись із журналу «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 9, с. 16.

18

Чи потрібно показувати в е-декларації у розділі доходів суми на кредитних картках, виданих банком разом із зарплатними картками?

Ні, не потрібно. Кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» чи аналогічні за змістом пропозиції зазначаються у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації у разі, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї одноразово скористалися кредитними коштами, розмір яких перевищує 50 прожиткових мінімумів. Розмір коштів, якими суб’єкт декларування або член його сім’ї користувалися протягом звітного періоду, не сумуються. На це звернули увагу фахівці НАЗК у роз’ясненнях, затверджених рішенням від 13.02.2020 р. № 1 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 8/1).

Тобто, у розділі 11 «Доходи, у тому числі дарунки» не потрібно вказувати суми кредитних коштів, які знаходяться на кредитних рахунках.

Разом з тим дані такого кредитного рахунку незалежно від суми коштів на ньому слід показати у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї»

19

Звільнення посадової особи ОМС заплановано на 23.03.2020 р. Декларацію за 2019 рік вона ще не подала. Які декларації потрібно подати?

Якщо суб’єкт декларування звільняється або іншим чином припиняє відповідну діяльність до подання ним щорічної декларації за попередній рік, то йому рекомендовано подати:

• спочатку щорічну декларацію за попередній рік (2019 рік);

• а після того подати окрему декларацію за період з 1 січня 2020 року до 22 березня 2020 року включно, тобто за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями. Таку декларацію подають не пізніше 20 робочих днів з дня припинення діяльності.

Алгоритм зумовлений тим, що за різні звітні періоди (2019 та 2020 роки) застосовуються різні розміри прожиткового мінімуму