Виправлення помилок у декларації з ПДВ

При цьому:

— одним УР можна виправити помилку тільки одного звітного періоду. Тобто скільки періодів виправляємо — стільки УР і подаємо;

— при виправленні звітного періоду, за який уже подавалися УР, орієнтуємося на дані з «останнього» УР;

— якщо платник виявив факт заниження ПЗ (заповнений рядок 18 гр. 6 УР), то в рядку 18.1 УР він самостійно розраховує і відображає штрафні санкції в розмірі 3 % від суми «донарахованих» ПЗ;

— наявність переплати за особовим рахунком або надлишок коштів на електронному ПДВ-рахунку жодного значення не мають. Тобто для нарахування штрафних санкцій достатньо самого факту заниження ПЗ. Звідси випливає, що помилкове завищення від’ємного значення, яке не призвело до заниження ПЗ і завищення суми бюджетного відшкодування, штрафними санкціями не загрожує.

Оновлену форму УР для виправлення ПДВ-декларацій подають з 01.04.2017 р. При виправленні помилок, допущених у 2017 році, особливих питань з порівнянністю рядків немає, а ось при виправленні помилок, допущених 2016 року і раніше, доведеться розбиратися. Основний принцип тут такий: якщо новий УР відрізняється від «старих» декларацій, для виправлень доведеться підбирати близькі за духом рядки і показники «старих» рядків виправляти в «нових» рядках УР, що найбільш відповідають за сенсом.

Віконце «залишок» у ряд. 18.2 УР. В УР з’явився новий ряд. 18.2 зі своїм «віконцем». Його заповнюємо, щоб показати податківцям, на яку суму зменшується все ще не сплачений податок. Працює ця схема в тих випадках, коли після подання декларації, але до сплати за нею (до настання граничних строків сплати), платник податків виявляє в декларації завищення податку і подає зменшуючий УР. Тоді податківці зможуть врахувати таке зменшення ПЗ у себе в коригуючих реєстрах (п. 200¹.6 ПКУ). Ну а платник після виправлень зможе сплатити податок за уточнюваний період у меншій (правильній) сумі (з урахуванням зменшення за УР).

Цей рядок заповнюють тільки при одночасному дотриманні двох умов: (1) якщо за уточнюваний період «знімаємо» (зменшуємо) податок (тобто у гр. 6 ряд. 18 УР сума з «-»), який при цьому (2) все ще не сплачений (повністю або частково). Тоді для довідки суму податку, який не сплачений (!) за уточнюваний період, саме і проставляють у «спецвіконці» ряд. 18.2.

А ось якщо податок за декларацією вже сплачений, то подання зменшуючого УР просто призведе до виникнення переплати на особовому рахунку, але автоматично не може бути зарахована на сплату податку майбутніх періодів. Виниклу переплату платник може, з урахуванням 1095 днів, повернути за заявою довільної форми на ПДВ-спецрахунок (п. 43.41, п.п. «г» п. 200¹.4 ПКУ). Там її вдасться витратити на погашення поточних ПЗ або податкового боргу. А маючи достатній ліміт реєстрації — з ПДВ-рахунка за заявою Д4 повернути на поточний рахунок.

«Ліміт»-віконце ряд. 19.1 УР. Якщо заповнили ряд. 19 УР, то не забудьте вказати величину ліміту реєстрації в спеціальному «віконці» ряд. 19.1 УР. У ньому наводять «свіжий» ліміт реєстрації на дату подання (!) УР, а не тягнуть старий ліміт з помилкової декларації. Схоже, завдання «свіжого» ліміту в тому, щоб обмежити можливість дозаяви БВ за УР, якщо на дату подання УР ліміту не вистачає

Сплата недоплати і штрафу. За нормами пп. 200¹.2 і 200¹.6 ПКУ платники податків повинні платити «самодонараховані» зобов’язання за УР, як і за декларацією, — суворо на електронний ПДВ-рахунок. А звідти такі суми до бюджету перерахує Казначейство самостійно. А ось на який рахунок (електронний чи безпосередньо до бюджету з поточного) потрібно було перераховувати 3 % самоштраф, залишалося загадкою. Прояснив усе оновлений Порядок № 569: сплату передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюють з поточного рахунка безпосередньо до бюджету. Та й реєстри формуються податківцями за даними збільшуючих УР із зазначенням суми податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Виняток — розрахунки за УР до декларацій за старі періоди до 01.07.2015 р. (пп. 200¹.2 і 87.1 ПКУ). Доплату податкових зобов’язань та/або погашення податкового боргу з податкових зобов’язань, що виникли до цієї дати, платник повинен здійснювати, як і раніше, з поточного рахунка безпосередньо до бюджету. Тобто оминувши електронний ПДВ-спецрахунок.

Виправлення помилок і додатки. Якщо до рядків помилкової декларації додавалися додатки, то відповідні додатки повинні додаватися і до УР, яким ця декларація виправляється. А ось додатки, в яких показники не мінялися і не заповнювалися, додавати до УР не потрібно. Якщо в додатку допущена помилка, яка ніяк не вплинула на показники самої декларації, уточнений додаток можна подати виключно разом з УР.

Деякі додатки виправляються повним переписуванням усіх показників, а деякі — додаванням (чи зменшенням) тільки суми помилки (тобто заповнюється тільки сума уточнення, інші показники не наводяться). До першої категорії належить додаток Д7; до другої — додатки Д1, Д2, Д3*, Д4*, Д5, Д6. Додаток Д8 не виправляється. Що стосується виправлення нового додатка ДС9, то в ньому вказуємо уточнені дані так, як він мав бути заповнений початково.

* Така остання думка податківців (БЗ 101.23).

Виправлення від’ємного значення. Порядок виправлення помилок дуже багато в чому залежить від того, чи вплинула така помилка в наступних деклараціях на розрахунки з бюджетом («податок до сплати» (ряд. 18) або «бюджетне відшкодування (БВ)» (ряд. 20.2)). Якщо помилка «зачепила» подальші періоди, то доведеться подавати УР за кожен такий період. Причому якщо в цих періодах з’являється недоплата, то неминуче потрібно заплатити донарахований податок і самоштраф.

Дивлячись на трудомісткість визначення і виправлення помилки у від’ємному значенні, вважаємо, що порядок дій може бути таким:

1) заповнюємо (для себе) декларації правильно — так, ніби не було помилки;

2) визначаємо періоди, декларації за які підлягають виправленню;

3) в УР порівнюємо значення помилкових декларацій з правильними;

4) відображаємо результат виправлення в тому звітному періоді, в якому подані уточнюючі розрахунки.

З останнім пунктом є питання: якщо УР подається до подання звітної декларації за поточний період, наприклад УР подається 15 листопада, а декларація за жовтень пізніше (не пізніше за 20 листопада), — то сліпо дотримуючись порядку, декларація за жовтень міститиме помилкові дані. Це абсолютно не логічно. Можливо, тому податківці в БЗ 101.23 роз’яснили:

У нашому прикладі — декларації за жовтень.

Що ми ще писали на цю тему