Заповнюємо декларацію з податку на прибуток (ч. 1)

В обраному У обране
Друк
Альошкіна Наталя, Адамович Наталія, податкові експерти
Податки та бухгалтерський облік Січень, 2018/№ 08
Не встигли озирнутися, а новорічні свята вже позаду і трудові будні поступово затягують у свою рутину. Настав час звітувати за минулий рік і приступати до заповнення декларації з податку на прибуток. Нагадаємо: останні зміни у форму декларації були внесені на початку 2017 року і за її оновленою формою квартальні «прибутківці» вперше повинні були звітувати за півріччя 2017 року*. А ось платники податків, які звітують один раз на рік, зіткнуться з оновленою формою деки вперше зі звітності за минулий рік. Проте, вважаємо, і тим і іншим не буде зайвим освіжити в пам’яті порядок її заповнення. Отже, приступимо.

* Лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17.

Вступна частина

Платники податку на прибуток, що звітують з прибутку щокварталу, вже добре знайомі з оновленою її формою, і для них нічого істотно не міняється, адже в цілому річну декларацію за 2017 рік заповнюємо в тому ж дусі, що і за минулі квартальні періоди (півріччя, 3 квартали). Для інших платників нагадаємо основні зміни, внесені у форму самої декларації (про додатки до неї буде сказано окремо).

По-перше, немає більше «авансового» ряд. 26, який втратив свою актуальність. Нагадаємо: в ряд. 26 декларували разовий аванс (у розмірі 2/9) у декларації за три квартали 2016 року (п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), а також уточнювали суми щомісячних авансів, що декларуються у 2013 — 2014 роках. Заразом виключили окремий блок для виправлення «авансових» помилок (колишні ряд. 36 — 39). У новій декларації (і в новому додатку ВП) його більше немає. Через скасування «авансового» ряд. 26 нумерація подальших рядків декларації і додатка ВП зрушується.

Причому контролери пропонують наступний порядок виправлення старих «авансових» помилок (102.23.02 БЗ). У ряд. 26 у частині «Виправлення помилок» уточнюючої декларації відображаємо виправлену суму податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду з авансового внеску в розмірі 2/9 податку на прибуток, розраховану у декларації за період, що виправляється. У разі збільшення цієї суми в ряд. 30 уточнюючої декларації розраховуємо суму штрафу в розмірі 3 % від суми заниження такого авансового внеску, а в ряд. 29 — пеню, згідно з п.п. 129.1.3 ПКУ.

Майте на увазі: суму донарахованого авансового внеску і штрафу потрібно сплатити до подання такої уточнюючої декларації (п. 50.1 ПКУ). Облікувати нараховану суму авансового внеску в зменшення суми податку на прибуток можна, відобразивши її в ряд. 16 ЗП уточнюючої декларації і в ряд. 16 додатка ЗП до неї. Зроблені виправлення ви можете пояснити в доповненнях до декларації, що надаються відповідно до п. 46.4 ПКУ (не забудьте поставити відмітку про наявність таких доповнень у заключній частині декларації).

По-друге, в оновленій декларації врахували зміни-2017:

для страховиків — додали новий ряд. 07.2, що виключає страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування з об’єкта обкладення за «страховими» спецставками 3 % і 0 % (п.п. 141.1.2 ПКУ);

для лотерейників розширили ряд. 9, у якому за новими правилами розраховують оподатковуваний дохід лотерейників від лотерейної діяльності (п.п. 14.1.271 ПКУ).

Детальніше про нововведення оновленої форми можна дізнатися в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 55, с. 7.

Що стосується самого порядку заповнення декларації з податку на прибуток, то жодного спеціального нормативного документа, який би його описував, так і не з’явилося. Тому, як і раніше, при заповненні «прибуткової» декларації орієнтуємося безпосередньо на норми ПКУ, виноски-підказки в самій формі декларації, а також на роз’яснення податківців.

Декларація складається зі вступної частини, основної частини (ряд. 01 — 25), двох блоків для виправлення самостійно виявлених помилок і заключної частини. Отже, розпочнемо зі вступної частини — це службові поля 1 — 9 декларації з податку на прибуток.

Важливо (!): практично кожне службове поле вступної частини декларації — це обов’язковий її реквізит (пп. 48.3 і 48.4 ПКУ)

Тому платникам потрібно бути особливо уважними при їх заповненні. Адже «прибуткова» декларація, в якій відсутні відповідні обов’язкові реквізити, втрачає статус податкової декларації з настанням передбачених законодавством юридичних наслідків (п. 48.2 ПКУ).

Майте на увазі: з 01.01.2017 р. до обов’язкових реквізитів податкової декларації зарахували також і інформацію поля 7 вступної частини декларації. Тобто в окремому випадку в цьому полі декларації необхідно вказати повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента; назву і код держави резиденції нерезидента ( п. 48.4 ПКУ).

У цілому всі поля вступної частини декларації несуть інформативне посилання про тип декларації, що подається, період, за який її подають, а також відомості про платника податків і контролюючий орган.

Усе, що необхідно знати про заповнення вступної частини декларації з податку на прибуток, див. у таблиці нижче.

Порядок заповнення вступної частини декларації (полів 1 — 9)

Нумерація поля

Яку інформацію наводять

Поле 1

Тут указують тип декларації з податку на прибуток. Для цього проставляють відмітку «Х» у комірці навпроти потрібного типу:

— «Звітна» — це найпоширеніший тип декларації за базовий звітний (податковий) період. Для більшості платників податків таким періодом є календарний рік (п. 137.5 ПКУ);

— «Звітна нова» — її складають у разі виправлення помилок відразу після подання звітності, граничний строк надання якої не минув (п. 50.1 ПКУ);

— «Уточнююча» — її заповнюють при виправленні самостійно виявлених помилок минулих звітних періодів шляхом подання уточнюючої декларації (п. 50.1 ПКУ). Цей розрахунок складають за формою звичайної декларації з відміткою «Х» у цій комірці.

Це обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ)

Поле 2

Сюди вписують звітний (податковий) період, за який подають декларацію, з типом «Звітна», «Звітна нова» (ставлять відмітку «Х»).

Також у відповідному віконці слід поставити відмітку про базовий звітний період платника. Раніше відмітка про базовий період дозволяла розуміти граничні строки подання декларації, адже вони були різними для тих, у кого базовий період «квартал» і «рік». Майте на увазі: з 01.01.2018 р. для всіх платників, незалежно від установленого базового періоду, граничний строк подання декларації за рік складає 60 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду (п.п. 49.18.6 і п. 49.19 ПКУ).

І як консультують податківці (див. 102.23.01 БЗ), це правило поширюється вже на податкову звітність за 2017 рік.

Нагадаємо: звітувати щокварталу (в обов’язковому порядку) повинні високодохідники (платники з бухдоходом за рік понад 20 млн грн.). Для них звітним періодом є квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ПКУ).

Річний звітний період установлений для:

новачків (як новозареєстрованих, так і тих, що перейшли зі спрощенки в поточному звітному (податковому) році), які вперше сплачують податок на підставі річної декларації, поданої за рік створення (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ);

сільгоспників, для яких звітним періодом є рік. Зверніть увагу: з 01.01.2017 р. податківці не визнають за виробниками сільгосппродукції права обрати «зміщений» річний податковий (звітний) період (з 1 липня минулого року по 30 червня поточного року), передбачений п.п. 137.4.1 ПКУ. Уся річ у тому, що в цій нормі ПКУ є посилання на відповідність, сільгосппродукції, що виробляється, критеріям ст. 209 ПКУ. А оскільки сама ст. 209 ПКУ із січня 2017 року втратила чинність, то немає і продукції, виробники якої могли б скористатися «нестандартним» звітним періодом. До речі, ті сільгоспники, у яких річний звітний період розпочинався з 01.07.2016 р., повинні були допрацювати до 30.06.2017 р., а вже з липня 2017 року перейти на звичайний календарний рік. Причому податківці вважають, що залежно від показника доходу за 2016 рік: «квартальники» (дохід понад 20 млн грн.) повинні були почати звітувати з ІІІ кварталу 2017 року, а «річники» (дохід не перевищує 20- мільйонний бар’єр) — за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. (лист ДФСУ від 11.01.2018 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, 102.23.01 БЗ). Ми з такою думкою погодитися не можемо, адже для них установлено, будь як, річний податковий (звітний) період;

— малодохідників (платників з бухдоходом за рік не більше 20 млн грн.) (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Крім того, «прибутковою» декларацією за рік доведеться відзвітувати єдиноподатнику, що виплачує дохід нерезиденту і що утримує так званий податок на репатріацію. Вони заповнюють тільки (!) ряд. 23 — 25 і додаток ПН (докладніше про проблеми з періодом див. у статті на с. 2).

А ось єдиноподатнику, що виплачує дивіденди і сплачує з них згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ дивідендний авансовий внесок, податківці пропонують подавати декларацію за період виплати (квартал, півріччя, три квартали, рік). Вони заповнюють тільки (!) ряд. 20 — 22 і додають додаток АВ. До речі, з початку 2018 року при виплаті дивідендів юрособі-засновникові (нагадаємо: аванс з податку на прибуток з дивідендів, що виплачуються фізособам, узагалі не сплачується) звільнили від сплати авансового внеску з податку на прибуток емітентів корпоративних прав юросіб-єдиноподатників (друге речення абз. 7 п.п. 57.11.2 ПКУ).

Це обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ)

Поле 3

Це поле заповнюється тільки тоді, коли у складі декларації (поточної з додатком ВП або уточнюючої) платник виправляє помилку одного з минулих періодів. Так ось, у цьому полі показують період, за який виправляють помилки. Причому врахуйте:

1) якщо помилки виправляють у поточній декларації (з якою подають додаток ВП), то заповнювати одночасно потрібно поля 2 і 3. При цьому в полі 3 показують період, у якому допущена помилка (його переносять сюди з поля 2 додатка ВП), а в полі 2 вказують поточний звітний період;

2) якщо помилки виправляють окремо, за допомогою уточнюючої декларації (відмітка (Х) стоїть навпроти типу «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть заповнені однаково — у них указують період, який уточнюється (БЗ 102.23.02).

Це обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ)

Поле 4

Тут зазначають повне найменування платника податку на прибуток відповідно до реєстраційних документів (п. 48.3 ПКУ) і українською мовою (п. 1.6 наказу Мін’юсту від 05.03.2012 р. № 368/5).

Нагадаємо: повне найменування юридичної особи вказується в засновницьких документах і міститься в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. Про це прямо сказано в ст. 90 ЦКУ

У разі зміни підприємством найменування декларація заповнюється по-новому тільки з дати реєстрації таких змін у засновницьких документах (див. лист ДФСУ від 21.03.2016 р. № 6092/6/99-99-19-03-02-15).

Важливо! Скорочення типу «ТОВ», «ПП» тощо не допускаються

Це обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ)

Поле 5

Записують відповідні коди підприємства — ЄДРПОУ і КВЕД. Зазначається присвоєний юридичній особі код ЄДРПОУ.

Відповідно до п.п. 1 п. 2.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588, код ЄДРПОУ є податковим номером платників податків.

Юридичні особи, що не мають коду ЄДРПОУ, вказують реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом.

У свою чергу, код КВЕД указуємо той, який є основним.

Обидва коди є обов’язковими реквізитами декларації (пп. 48.3 і 48.4 ПКУ)

Поле 6

У цьому службовому полі вписують адресу підприємства (його місцезнаходження), яка занесена в ЄДР юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців (п. 45.2 ПКУ). Адресу вказуємо в загальновстановленому порядку: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Загальноприйнятими є також скорочення «вул.» замість «вулиця», «б.» замість «будинок» тощо.

Додатково вказуємо: поштовий індекс, телефон, мобільний телефон, факс, e-mail підприємства.

Це обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ)

Поле 7

Це поле заповнюють тільки постійні представництва нерезидентів. Тобто звичайні платники, у тому числі ті, які виплачують дохід нерезидентам (!), це поле не заповнюють.

Нагадаємо: постійні представництва нерезидентів визначають податок на прибуток у загальному порядку (п.п. 141.4.7 ПКУ) і відповідно складають/подають «прибуткову» декларацію. Причому, складаючи декларацію, в полях 4 — 6 вони вказують дані про себе, а в цьому полі (окремими рядками) вказують інформацію про самого нерезидента:

1) повне найменування нерезидента;

2) місцезнаходження нерезидента;

3) назва країни, в якій зареєстрована особа (відповідно до Класифікації країн світу, затвердженої наказом Держстатистики від 30.12.2013 р. № 426), українською мовою;

4) код країни (відповідно до тієї ж Класифікації).

Зверніть увагу: в Класифікації наведено два види назв країн світу — повна і скорочена. Вважаємо, що при заповненні декларації необхідно вказувати повну назву країни нерезидента.

Для представництва нерезидента з 01.01.2017 р. ця інформація про нерезидента — обов’язкові реквізити декларації (п. 48.4 ПКУ)

Поле 8

Тут відображають найменування фіскального органу, в який подають декларацію (п. 49.1 ПКУ). Не полінуйтеся зайвий раз уточнити його перед поданням декларації, оскільки їх найменування і територіальна належність часто міняються. Адже це обов’язковий реквізит (п. 48.3 ПКУ), який не допускає помилок

Поле 9

Заповнюють це поле тільки специфічні платники, перелічені в ньому. Тобто у відповідній для них комірці названі там платники проставляють відмітку «Х». Для перелічених у цьому полі платників — це обов’язковий реквізит (п. 48.4 ПКУ)

Основна частина декларації

Нагадаємо: декларацію з податку на прибуток заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (це передбачає сама форма звітності) і обов’язково українською мовою.

Далі опишемо порядок заповнення кожного з рядків основної частини декларації (див. табл. 1).

Таблиця 1. Порядок заповнення рядків 01 — 25 декларації з податку на прибуток

Код рядка

Назва рядка

Пункт/стаття ПКУ

01

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

П.п. 134.1.1

Інформація в цьому рядку декларації хоча і носить, по суті, довідковий характер, однак має важливе значення для платника податків. Адже цей показник є ключовим для застосування податкових різниць (п. 134.1 ПКУ). Але для визначення звітного періоду все ж слід орієнтуватися на річний дохід з фінзвітності за минулий рік (зокрема, це стосується колишніх єдиноподатників).

Як ви вже добре знаєте, високодохідник (з річним доходом понад 20 млн грн.) при розрахунку податку на прибуток бухгалтерський фінрезультат зобов’язаний коригувати на різниці, встановлені в розд. ІІІ ПКУ.

А ось малодохідник (з річним доходом не більше 20 млн грн.) має право вибору. Він може відмовитися від застосуванні різниць, визначених розд. ІІІ ПКУ (за винятком збитків минулих років і різниць «для всіх» з розд. І, ІІ і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Про таке своє рішення він повинен заявити, поставивши відповідну позначку в «прибутковій» декларації за перший рік безперервної сукупності років. Щоравда, податківці останнім часом заявляють, що позначку в декларації потрібно робити і в подальші роки перебування в стані незастосування різниць (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 5, с. 41; 102.23.02 БЗ). Хоча ПКУ цього не вимагає (детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 42). Тоді для малодохідника об’єкт оподаткування — буде фінрезультат за даними бухобліку (визначений у фінзвітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ). Причому передумати в подальших роках малодохідник вже не зможе. А застосовувати податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ він буде зобов’язаний виключно після того, як його річний дохід перевищить 20-мільйонний бар’єр (див. 102.13 БЗ).

Розглянемо зворотну ситуацію: коли платник податку на прибуток, будучи високодохідником, застосовував податкові різниці, а за результатами 2017 року його дохід «опустився» до 20 млн грн. або нижче цієї «планки». У такому разі колишній високодохідник може в цьому ж році скористатися своїм «одноразовим» правом відмовитися від коригувань, навіть якщо він їх застосовував протягом усього цього року (102.13 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с., 5, 45). Проте при перевищенні 20-мільйонного бар’єра за результатами наступного (2018 року) йому доведеться знову повернутися до різниць.

Аналогічним чином складається ситуація в тому випадку, якщо платник раніше мав дохід менше 20 млн грн., але добровільно здійснював коригування фінрезультату на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ (не проставив позначку про незастосування різниць у декларації). Такий платник (якщо його дохід за 2017 рік також не перевищив 20 млн грн.) може прийняти рішення про незастосування коригувань у декларації за 2017 рік (див. 102.02 БЗ)

Крім того, показник ряд. 01,

по-перше, у більшості випадків залишається вирішальним для визначення базового звітного періоду. Адже, зазвичай, усі платники незалежно від обов’язку застосовувати податкові різниці, згідно з розд. ІІІ ПКУ, для того, щоб визначитися з базовим (звітним) періодом на поточний звітний рік, орієнтуються на показник ряд. 01 у декларації за минулий рік. Але врахуйте: це правило не стосується колишніх єдиноподатників. Адже в перехідний період у цьому рядку вони відображають дохід тільки за «прибутковий» період (не враховуючи період роботи на спрощенці), тому для них орієнтиром є річний дохід, указаний у фінансовій (!) звітності. А ось для інших платників податку на прибуток, якщо показник ряд. 01 (дохід) ≤ 20 млн грн., то базовим звітним періодом наступного року буде рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ). Якщо показник цього рядка (дохід) > 20 млн грн., то базовим звітним періодом на весь наступний рік буде квартал (п. 137.4 ПКУ). Виняток — лотерейники. Вони з 01.01.2017 р., у будь-якому разі, зобов’язані подавати декларацію з податку на прибуток поквартально (п. 137.8 ПКУ);

— а, по-друге, безпосередньо може вплинути на податковий облік тільки для:

1) діючих малодохідників, які одного разу прийняли рішення не коригувати свій фінрезультат на різниці (проставивши позначку в спеціальному полі завершальної частини декларації);

2) новачків (створених або таких, що перейшли зі спрощеної системи протягом звітного року). Причому податківці роз’яснюють, що в такому разі фінансовий результат до оподаткування визначається за правилами бухгалтерського обліку в періоді перебування такого платника на загальній системі оподаткування. І 20-мільйонний поріг для незастосування різниць також рахується саме виходячи з бухоблікового доходу за цей період (див. лист ДФСУ від 05.04.2017 р. № 7102/6/99-99-15-02-02-15);

3) високодохідників, які за весь період безперервної сукупності років ще жодного разу не скористалися можливістю не коригувати фінрезульатат на податкові різниці, а їх річний дохід «упав» до 20 млн грн. і нижче.

Складові доходу. Згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ з критерієм «20 мільйонів» зіставляють загальний річний дохід за останній річний звітний період.

Важливо: (1): дохід рахується за правилами бухгалтерського обліку і (2) за вирахуванням непрямих податків (ПДВ, акцизу).

Таким чином, при розрахунку 20-мільйонного обсягу доходу орієнтуємося на ряд. 2000 Звіту про фінансові результати. Нагадаємо, що в цьому рядку відображають чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг. Тобто дохід (виручку) від реалізації за вирахуванням наданих знижок, вартості повернених раніше проданих товарів, непрямих податків (ПДВ, акцизного податку), інших податків і зборів, які сплачуються з обороту, доходів, які за договорами належать комітентам (транзитних сум).

Крім того, у розрахунку критерію беруть участь:

(1) ряд. 2120 (оборот за Дт 71 з Кт 791);

(2) ряд. 2200, 2220 (оборот за Дт 72, 73 з Кт 792);

(3) ряд. 2240 (оборот за Дт 74 з Кт 793) Звіту про фінансові результати (сукупний дохід).

Ті, хто звітує за «малими» формами, у ряд. 01 заносять показник ряд. 2280 Звіту про фінансові результати (форми № 2-м або № 2-мс).

Колишні спрощенці, які в середині 2017 року перейшли на загальну систему і стали «новачками» — платниками податку на прибуток, ряд. 01 у першій річній декларації (з дати переходу по 31 грудня звітного 2017 року) заповнюють на підставі двох комплектів фінзвітності: фінзвітності за 2017 рік і фінзвітності за період роботи на ЄП (як показник прибуткового рядка Звіту за рік мінус показник прибуткового рядка Звіту за період роботи на ЄП). Тобто в цьому рядку колишній єдиноподатник указує дохід за податковий (звітний) рік, починаючи з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчуючи 31.12.2017 р. Цей же показник порівнюється з 20-мільйонним бар’єром, неперевищення якого дозволяє прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування (лист ДФСУ від 05.04.2017 р. № 7102/6/99-99-15-02-02-15, 102.23.02 БЗ)

Важливо! Для визначення у 2018 році звітного податкового періоду колишній спрощенець повинен порівнювати з 20-мільйонним «бар’єром» дохід за минулий рік, указаний у фінансовій звітності (а не в ряд. 01 «прибуткової» декларації). Оскільки в цьому випадку вирішальне значення має показник доходу платника за весь минулий календарний рік, а не тільки за «прибутковий» період (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 7, с. 33.) І ще один момент. З початку 2018 року «квартальникам» установлений граничний строк подання «прибуткової» декларації, складеної за результатами року (наростаючим підсумком за рік), такий же, як у «річників» — 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ, п. 49.19 ПКУ). Це нововведення набрало чинності з 01.01.2018 р. і застосовується вже при поданні звітності за 2017 рік. Тому за IV квартал 2017 року потрібно відзвітувати не пізніше за 1 березня 2018 року (див. 102.23.01 БЗ)

02

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

П.п. 134.1.1

Для розрахунку об’єкта оподаткування до уваги беруть суму бухфінрезультату до оподаткування, визначену у фінансовій звітності підприємства (п.п. 134.1.1 ПКУ). Тож, діючи за приписами Кодексу, платники повинні в ряд. 02 перенести зі знаком «+» показник ряд. 2290 (прибуток) або зі знаком «-» показник ряд. 2295 (збиток) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2. Ті, хто звітує за «малими» формами, у ряд. 02 декларації заносять показник рядка 2290 Звіту про фінансові результати (форми № 2-м або № 2-мс) з відповідним знаком «+» або «-». Проте простим перенесенням тут не обійтися. Основна заминка — у нестикуванні показників Звіту і декларації через різні одиниці виміру: — Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за формою № 2, окрім його розд. IV, згідно з НП(С)БО 1 складають у тис. грн. без десяткового знака; — Звіт про фінрезультати за формою № 2-м або ф. № 2-мс заповнюють у тис. грн. з одним десятковим знаком (П(С)БО 25); — декларацію з податку на прибуток і додатки до неї заповнюють у гривнях. Таке нестикування призводить до того, що якщо переносити показник фінрезультату прямо зі Звіту в ряд. 02 декларації (зі знаком «+» або «-») просто додаючи нулі, то фактично станеться округлення об’єкта оподаткування до тисяч (чи сотень) гривень. Важливо! Податківці проти переведення тис. грн. (з фінзвітності) в гривні простим додаванням трьох нулів для декларації (БЗ 102.23.02). Вони вимагають, щоб декларація заповнювалася на підставі первинних документів, складених згідно з бухобліком, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Тому обачним платникам доцільно при заповненні ряд. 02 (до речі, те ж саме стосується і суми доходу, відображуваного в ряд. 01), орієнтуватися на відповідні показники фінзвітності ще до округлення в тис. грн. Тобто брати «реальні» показники доходу і фінрезультату в гривнях з копійками з регістрів бухобліку, на підставі яких і заповнюється фінзвітність, і саме їх уже округляти до гривень. Колишні спрощенці. Новачки, які в середині 2017 року перейшли на загальну систему, а до цього були платниками ЄП, повинні відобразити в цьому рядку фінрезультат тільки за період роботи на загальній системі (див., наприклад, листи ДФСУ від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15, від 05.04.2017 р. № 7102/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 43). Так, наприклад, ставши платником податку на прибуток з II кварталу 2017 року, фінрезультат слід указати за квітень — грудень 2017 року. Щоб визначити цей показник, вам знадобляться два комплекти фінзвітності:

— фінзвітність за 2017 рік;

— фінзвітність за I квартал 2017 року. На практиці цей звіт подається на паперовому носії, а в полі «Наявність доповнення14» згідно з п. 46.4 ПКУ робиться відповідний запис.

Зазначимо, що фінзвітність складається наростаючим підсумком. Тому подання додатково финзвіту за I квартал дозволить правильно визначити фінрезультат у декларації з податку на прибуток за 2017 рік (з фінрезультату за рік відняти фінрезультат за період роботи на ЄП)

03 РІ

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)

Ст. 1231, 138,

139, 140, 141,

пп. 39.5.5,

136.2.1,

підрозд. 4 розд. ХХ

У цьому рядку відображають підсумковий (згорнутий) результат коригувань бухгалтерського фінрезультату. Повний перелік «збільшуючих» і «зменшуючих» різниць містить додаток РІ. У ньому розраховують узагальнений показник і потім переносять у цей рядок декларації зі знаком «+» або «-».

Рядок 03 заповнюють і додаток РІ подають усі «коригувальники», включаючи малодохідників.

Нагадаємо нові коригування фінрезультату, які запрацювали починаючи з 01.01.2017 року.

1. «Ліквідаційно-продажні» різниці за невиробничими ОЗ або НА (пп.138.1 і 138.2 ПКУ).

У разі продажу невиробничих ОЗ і НА фінрезультат:

— збільшують на бухоблікову залишкову вартість об’єкта, що продається, визначену відповідно до П(С)БО або МСФЗ;

— зменшують на його первісну вартість з урахуванням витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесені на витрати в бухобліку відповідно до П(С)БО або МСФЗ, проте в розмірі не більше (!) суми доходу від продажу.

А ось при ліквідації таких ОЗ і НА платник збільшує бухобліковий фінрезультат на суму залишкової вартості ліквідованого об’єкта ОЗ або НА, але зменшити фінрезультат на первісну вартість ліквідовуваних об’єктів з урахуванням їх ремонтів/поліпшень (як при продажі) вже не вийде.

2. «Безоплатна» різниця (пп. 140.5.9, 140.5.10 ПКУ). Фінрезультат збільшують:

— на всю суму перерахованої безповоротної фіндопомоги (безкоштовних товарів, робіт, послуг) при її наданні (1) єдиноподатникам (включаючи фізичних осіб) і (2) «нульовикам» (п.п. 140.5.10 ПКУ);

— на суму безповоротної допомоги, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, перераховану неприбутківцям (п.п. 140.5.9 ПКУ).

3. «Штрафна» різниця (п.п. 140.5.11 ПКУ). Фінрезультат збільшують на суму визнаних штрафів, пені, неустойки на користь (1) неприбутківців, (2) єдиноподатників (включаючи фізичних осіб), а також (3) «нульовиків» (див. 102.13 БЗ).

4. «Перехідна» різниця (при переході зі спрощеної системи на загальну) (п.п. 140.5.12 та п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Ідеться про «перехідні» доходи і витрати, які до 01.01.2015 р. вже були враховані в податковому обліку (тобто встигли вплинути на об’єкт оподаткування), а після цієї дати стали повторно «вимальовуватися» через їх визнання за бухобліковими правилами.

Так ось, зверніть увагу, на думку податківців (див. лист ДФСУ від 04.09.2017 р. № 1790/6/99-99-15-02-02-15/ІПК101.13 БЗ), об’єкти оподаткування за періоди 2015 і 2016 років просто «випали» із цієї «коригувальної» норми, і все тому, що вона набрала чинності тільки з 01.01.2017 року.

Ми із цією позицією не згодні, тож, на наш погляд, формулювання «перехідного» п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ дозволяє прибирати задвоєння 2015 — 2016 років. Тільки робити це потрібно в деклараціях 2017 року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 14, № 95, с. 3)

Але, враховуючи фіскальний підхід податківців, прибрати задвоєння доходів 2015 — 2016 років «безкровним» способом, найвірогідніше, не вийде. Що стосується задвоєння витрат за аналогічний період, то тут податківці можуть бути не такі категоричні. Тому зберегти задвоєння таких витрат рекомендуємо, тільки отримавши на свою адресу індивідуальну консультацію від фіскалів.

До речі, ця різниця застосовується всіма, навіть малодохідниками, які прийняли рішення коригування фінрезультату не застосовувати.

Нагадаємо, малодохідники, які не визначають різниці з розд. ІІІ ПКУ, додаток РІ подають, тільки:

1) якщо в них є непогашені збитки минулих років. Тоді такі торічні податкові збитки вони відображають у ряд. 3.2.4 додатка РІ;

2) при коригуванні фінрезультату на суми різниць, передбачених:

розд. I стосовно трансфертних операцій (п.п. 39.5.5 ПКУ);

розд. II — довгострокового страхування життя (ст. 1231 ПКУ);

підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення».

Згорнутий результат таких коригувань малодохідники з відповідним знаком «+» або «-» переносять у ряд. 03 декларації.

Важливо (!): навіть якщо в результаті розрахунку різниць, передбачених ПКУ, їх сума склала «0», заповнювати додаток PI усе одно необхідно

04

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ) (+, -)

Ст. 134

У цьому рядку звичайні платники розраховують об’єкт оподаткування (прибуток або збиток) шляхом коригування (збільшення або зменшення) бухфінрезультату (прибутку або збитку) на різниці за формулою: ряд. 02 + / - ряд. 03.

При заповненні цього рядка підприємства, які разом з оподатковуваною діяльністю ведуть діяльність, що підпадає під податкові пільги, показують загальний результат за всіма видами діяльності. Виключення результату (прибутку/збитку) за пільгованими операціями із цієї загальної суми здійснюють за допомогою ряд. 05.

Показник ряд. 04 може мати як позитивне («+»), так і від’ємне («-») значення. У разі від’ємного значення він враховується у зменшення об’єкта оподаткування в подальших звітних роках

05 ПЗ

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)

Ст. 142

У цьому рядку відображають прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнені від оподаткування. Розрахунок результату (прибутку або збитку від видів діяльності, звільнених від оподаткування) здійснюють у таблиці 1 додатка ПЗ до декларації і переносять у цей рядок. Цей результат уже (у згорнутому вигляді) ввійшов до суми, відображеної за ряд. 04 декларації.

Причина виділення результатів від пільгованої діяльності в цей, окремий, рядок декларації зрозуміла. Бо збитки від пільгових видів діяльності не можуть зменшувати прибуток від іншої діяльності (так само як і пільговий прибуток не збільшує прибуток від інших видів діяльності).

При цьому якщо результат за ряд. 05 — від’ємний (збиток), але є прибуток від інших видів діяльності, то об’єкт оподаткування перевищуватиме суму, відображену за ряд. 04 декларації. Адже в ряд. 04 показують загальний об’єкт обкладення — у згорнутому вигляді. Алгоритм обчислення показника ряд. 06 цей момент враховує.

Таким чином, бухгалтерський фінрезультат у ряд. 02, сума його коригування в ряд. 03 і, відповідно, об’єкт оподаткування в ряд. 04 основної частини декларації спочатку повинні містити в собі і показники пільгової діяльності

Потім за допомогою ряд. 05 загальний об’єкт оподаткування «очищають» від показників пільгової діяльності й обчислюють податок на прибуток.

Показник ряд. 05 може мати як позитивне («+»), так і від’ємне («-») значення.

Нагадаємо, перелік суб’єктів, прибуток яких звільнений від оподаткування на прибуток, наведений у ст. 142 ПКУ. До їх числа відносяться:

— підприємства й організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю;

— Чорнобильська АЕС на період виконання робіт з підготовки до зняття і зі зняття з експлуатації енергоблоків АЕС і виконання робіт з перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему;

— підприємства, які отримали міжнародну технічну допомогу або засоби держбюджету, для реалізації міжнародної програми Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття».

З 01.01.2017 р. до «звільненців» додалися ще й підприємства — суб’єкти літакобудування, визначені згідно з нормами ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660-III (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

06

Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05 ПЗ) х ____2 / 100)

П. 137.1

При розрахунку показника цього рядка спочатку загальний об’єкт оподаткування (ряд. 04) зменшують на прибуток (збільшують на збиток) від пільгової діяльності (ряд. 05).

Потім отриманий результат (якщо він позитивний) множать на ставку податку з п. 136.1 ПКУ — 18 %. У результаті отримують суму податку на прибуток.

Таким чином, значення рядка 06 може бути тільки позитивним. Якщо результат розрахунку «ряд. 04 - ряд. 05» буде від’ємним або дорівнюватиме нулю, то ряд. 06 залишається порожнім

07

Дохід за договорами страхування, співстрахування і перестрахування, визначений підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України, у тому числі:

П.п. 134.1.2,

пп. 137.2,

141.1

Заповнюють ті платники, які здійснюють окремі види діяльності й операції, на які поширюються особливості оподаткування, а саме страхувальники. Інші платники ряд. 07, 07.1, 07.2 і 08 не заповнюють.

Тут страховик указує загальну суму доходу за договорами страхування і співстрахування, визначеного п.п. 141.1.2 і п. 141.1 ПКУ

07.1

за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорами страхування додаткової пенсії, та визначений підпунктами 14.1.5, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України

Пп. 14.1.52, п. 14.1.521, пп. 14.1.522 і пп. 14.1.116, п.п. 136.2.2

Страховик указує суму доходу за договорами довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування і страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема за договорами страхування додаткової пенсії, і визначеного п.п. 14.1.52, п. 14.1.521, п.п. 14.1.522 і п.п. 14.1.116 ПКУ. Тобто тут відображається дохід, який обкладається за спецставкою 0% (п.п. 136.2.2 ПКУ)

07.2

страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування

останній абзац п.п. 141.1.2

Тут відображають страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування, які з 01.01.2017 р. виключаються з об’єкта обкладення за «страховими» спецставками 3 % і 0 % (останній абзац п.п. 141.1.2 ПКУ)

08

Податок на дохід за договорами страхування ((рядок 07 - рядок 07.1 - рядок 07.2) х ____3 / 100)

П.п. 134.1.2, пп. 137.2, 141.1

У цьому рядку декларації страховики розраховують податок на прибуток за ставкою, встановленою п.п. 136.2.1 ПКУ, — 3 %, на дохід, визначений п.п. 141.1.2 ПКУ.

Розраховується він як різниця між показниками ряд. 07 і 07.1, 07.2 помножена на ставку податку на прибуток у відсотках (3 %), установлений п.п. 136.2.1 ПКУ. Нарахований у цьому рядку податок на доходи є різницею, яка зменшує фінрезультат такого страховика

09

Сума доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей (рядок 09.1 + рядок 09.2), у тому числі:

П.п. 14.1.271, п.п. 134.1.4, пп. 136.6, 137.8, і 141.8, п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ

У ряд. 09 відображається сума доходу, отриманого лотерейними операторами (суб’єктами, що здійснюють випуск і проведення лотерей).

Цей рядок розширили і привели у відповідність з новими правилами розрахунку оподатковуваних доходів лотерейників від лотерейної діяльності (п.п. 14.1.271 ПКУ).

Нагадаємо, порядок оподаткування доходів таких суб’єктів визначений новим п. 141.8 ПКУ. Зокрема, встановлено, що лотерейники щокварталу сплачують податок на дохід у порядку і в строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням декларації з податку на прибуток (п. 137.8 ПКУ).

Показник розраховується за формулою: (09.1 - 09.2).

Заповнюють ряд. 09 тільки лотерейники, а всі інші платники проставляють прочерк (якщо заповнюють в електронному вигляді — залишають порожнім)

09.1

сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду (позитивне значення (рядок 09.1.1 - рядок 09.1.2)):

П.п. 14.1.271

Тут відображається сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду.

Показник розраховується за формулою: позитивне значення (ряд. 09.1.1 - ряд. 09.1.2)

09.1.1

загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотереї

П.п. 14.1.271

У ряд. 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотереї

09.1.2

сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення

П.п. 14.1.271, п.п. «е» п.п. 14.1.11

У ряд. 09.1.2 відображається сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення

09.2

сума безнадійної заборгованості, визначеної підпунктом «е» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України

П. 14.1.271, п.п. «е» п.п. 14.1.11

У цьому рядку відображається сума безнадійної заборгованості, яка визначається щорічно станом на 31 грудня, як сума залишкового призового фонду (п.п. «е» п. 14.1.11 ПКУ)

10

Податок на дохід, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей за звітний (податковий) період (рядок 09 х ____4 / 100)

П.п. 14.1.271, п.п. 134.1.4, пп. 136.6, 137.8, п. 141.8, п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ

У рядку відображається податок на дохід від діяльності з випуску і проведенню лотерей за звітний період. Розраховується він шляхом множення показника ряд. 09 на ставку податку на прибуток у відсотках, установлених п. 136.6 ПКУ з урахуванням перехідних положень ПКУ. Тобто розмір ставки на дохід від операцій з випуску і проведенню лотерей складає (п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

у 2017 році — 18 %;

у 2018 році — 24 %;

у 2019 році — 26 %;

у 2020 році — 28 %;

з 01.01.2021 р. — 30 %.

Нарахований податок на дохід не є різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування. Прибуток від здійснення іншої діяльності, не пов’язаної з випуском і проведенням лотерей, обкладається у звичайному порядку за базовою ставкою (18 %).

Усі інші платники проставляють тут прочерки

11

Сума доходу, отриманого від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів

П.п. 136.4.1, п. 141.5

12

Податок на дохід від діяльності з проведення азартних ігор з використанням гральних автоматів за звітний (податковий) період (рядок 11 х ____5 / 100)

У цих рядках суб’єкти, що здійснюють азартні ігри, окремо показують дохід від азартних ігор з використанням ігрових автоматів і податок на прибуток з такого доходу за ставкою, визначеною п.п. 136.4.1 ПКУ, — 10 %. Нарахований податок на дохід не є різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування.

Нагадаємо, що в Україні, згідно із Законом України від 15.05.2009 р. № 1334-VI існує заборона на здійснення азартних ігор.

Усі інші платники проставляють тут прочерки

13

Сума доходу від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів

П.п. 134.1.5, п.п. 136.4.2,

п. 141.5

14

Сума виплачених виплат гравцю

15

Податок на дохід від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, за звітний (податковий) період (позитивне значення (рядок 13 - рядок 14 х ____6 / 100)

П.п. 134.1.5, п.п. 136.4.2,

п. 141.5

У ряд. 13 букмекери відображають дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), окрім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням ігрових автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцеві (ряд. 14).

Податок на прибуток з такого доходу розраховується за ставкою, визначеною п.п. 136.4.2 ПКУ, — 18 %, і відображається в ряд. 15. Нарахований податок на дохід не є різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування.

Усі інші платники проставляють тут прочерки

16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку

Пп. 57.11.2, 141.4.9

Цей рядок показує загальну суму, на яку платник може зменшити податок на прибуток, нарахований у цьому періоді.

Сам розрахунок показника ряд. 16 ЗП проводиться в додатку ЗП, у якому саме платник і повинен розшифрувати «зменшуючі» суми. Нагадаємо, позиції, які були виключені із цього розрахунку.

1. З початку 2017 року податок на нежитлову нерухомість більше не зменшує податок на прибуток (п. 45 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), тому в оновленому додатку ЗП відсутній ряд. 16.5. Нагадаємо, раніше, завдяки п. 137.6 ПКУ, податок на нежитлову нерухомість фактично зменшував податок на прибуток двічі: один раз шляхом участі витрат у фінрезультаті, а другий — зменшуючи безпосередньо суму податку на прибуток до сплати. Тепер це «задвоєння» пішло — п. 137.6 виключений з ПКУ. Тим не менш, як і раніше, сума такого податку зменшуватиме об’єкт з податку на прибуток у складі бухгалтерських витрат. І ще: податок неврахований на кінець 2016 року, перенесенню на 2017 рік не підлягає, а тому в зменшення податку на прибуток такого року також не «зіграє».

2. Виключений ряд. 16.6 додатка ЗП, у якому раніше вказувалася сума разового авансу в розмірі 2/9 (дія п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ закінчилися 31.12.16 р.).

Загалом у додатку ЗП залишилися лише два «зменшуючі» податки:

«закордонподаток» (ряд. 16.1). Його суми підлягають заліку тільки в межах звітного року і на наступний рік не переносяться (див. листи ДФСУ від 24.05.16 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15, від 29.06.16 р. № 14130/6/99-99-15-02-02-15; 102.23.02 БЗ). І не забудьте отримати від державного органу країни, де отриманий «іноземний» дохід, уповноваженого стягувати такий податок, довідку за звітний (податковий) рік про суму сплаченого податку і збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (102.20 БЗ). Означена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ);

дивідендні аванси (ряд. 16.4.1). А ось залишок, що не зіграв у зменшення податку на прибуток, можна перенести на наступний рік (п.п. 57.11.2 ПКУ).

Розмір «зменшуючих» сум податку протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми самого податку на прибуток, що підлягає сплаті платником податку протягом такого періоду. Послідовність обліку «зменшуючих» платежів передбачена, безпосередньо, формою додатка ЗП до декларації. Згодні із цим і контролери (див 102.23.02 БЗ). Тобто спочатку заліковуємо «закордонподаток», а потім вже дивідендні аванси.

Показник цього рядка зменшує податок на прибуток, нарахований за ряд. 06, 08, 10, 12 і 15 декларації

17

Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП)

Ст. 57

У цьому рядку визначають податок на прибуток за весь звітний період. Для чого із загальної суми податку (у звичайних платників це показник рядка 06) віднімають зменшуючі суми, наведені в ряд. 16 декларації.

У платників з базовим звітним періодом «квартал», дивлячись на принцип наростаючого підсумку, ряд. 17 міститиме в собі дані всіх попередніх звітних (податкових) періодів звітного року. Отже, для правильної сплати податку із цього рядка віднімають дані минулого періоду поточного року з урахуванням уточнень. Це відбувається за допомогою ряд. 18.

Платники з базовим звітним періодом «рік»: отриманий результат з ряд. 17 безпосередньо переносять у ряд. 19.

Зверніть увагу: при загальному збитку за звітний період (ряд. 04 від’ємний) у підприємства може виникнути зобов’язання зі сплати податку, якщо великий збиток за пільговою діяльністю перекрив інший прибуток (від’ємне значення ряд. 05 буде більшим значення ряд. 04).

Важливо! Показник цього рядка в загальному випадку має бути тільки позитивним.

18

Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

Ст. 57

Згідно з виноскою (7), цей рядок заповнюють тільки платники з базовим звітним періодом «квартал», щоб урахувати дані минулого звітного періоду поточного року

Показник цього рядка беремо з ряд. 17 попередньої декларації за три квартали 2017 року.

Врахуйте! Рядки для відображення суми фактичної переплати з податку на прибуток декларація не містить. Реальну переплату податківці враховують тільки в інтегрованій картці платника

19

Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+, -)8

Ст. 57

Цей рядок заповнюють і «квартальники», і «річники».

Як виходить з виноски (8) до цього рядка, у «річників» сума, вписана в ряд. 19, повинна дорівнювати показнику ряд. 17.

У «квартальників» значення цього рядка може бути як позитивним, так і від’ємним. У «річників» — тільки позитивним.

Позитивне його значення показує «планову» суму податку на прибуток, який підприємство повинне заплатити до бюджету за підсумками звітного податкового періоду.

Від’ємне значення відповідає сумі переплати за цей період, яка могла виникнути у «квартальників» через принцип наростаючого підсумку в разі, коли податкове зобов’язання за рік виявилося меншим зобов’язання за три квартали 2017 року.

Важливо! Показник цього рядка проводять в інтегрованій картці платника

20 АВ

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді

П. 57.11, п. 297.4

Згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ емітент корпоративних прав, що приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати і сплатити авансовий внесок з податку на прибуток.

Такий дивідендний авансовий внесок перераховують до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому суму дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшують на суму авансового внеску. Тобто авансовий внесок нараховують «зверху» дивідендів.

Зверніть увагу: дивідендний авансовий внесок розраховують не з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, а лише із суми перевищення над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують.

Так, якщо, наприклад, об’єкт оподаткування за 2016 рік — 10000 грн., а сума виплачуваних дивідендів у 2017 році за підсумками 2016 року (і після подання за цей період «прибуткової» декларації) — 12000 грн., то з 2000 грн. (12000 грн. - 10000 грн.) слід сплатити дивідендний авансовий внесок у сумі 360 грн. (2000 грн. х 18 % : 100 %).

При виплаті дивідендів за неповний календарний рік суму означеного перевищення розраховують, використовуючи значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди. Наприклад, якщо дивіденди виплачують за IV квартал 2016 року, дивідендний аванс розраховують із суми перевищення величини дивідендів над об’єктом оподаткування за 2016 рік, що ділиться на 4.

Але майте на увазі: це правило діє тільки в разі, якщо податкові зобов’язання з податку на прибуток за відповідний рік погашені (див. лист ДФСУ від 03.10.2016 р. № 21414/6/99-99-15-02-02-15). За наявності непогашеного податкового зобов’язання дивідендний авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів. Звідси виходить, що скористатися цим порядком сплати дивідендного авансу можна лише при одночасному дотриманні двох умов (лист ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17):

1) декларація з податку на прибуток за відповідний рік надана;

2) податкові зобов’язання, самостійно визначені платником у цій декларації, повністю сплачені.

Якщо хоч би одну із цих умов підприємство не виконало, авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.

На суму заздалегідь сплаченого дивідендного авансового внеску зменшують суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в декларації за звітний (податковий) рік (п.п. 57.11.2 ПКУ). А невраховану суму авансу (у тому числі й при отриманні від’ємного значення об’єкта обкладення) можна переносити на наступні звітні періоди до повного її погашення. Причому можливість (1) проведення щоквартального дивідендного заліку і (2) перенесення сплачених авансів у зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів чітко прописана в абзацах четвертому і п’ятому п.п. 57.11.2 ПКУ. Наприклад, у ІV кварталі 2017 року підприємство сплачує дивідендний аванс із суми дивідендів за IIІ квартал 2017 року. У такому разі якщо підприємство є квартальним платником податку на прибуток, воно зможе зарахувати сплачений аванс уже в декларації за 2017 рік. Якщо частина дивідендного авансу не «зіграє» у зменшення зобов’язань з прибутку в ІV кварталі, ви зможете проводити залік у декларації за I квартал 2018 року, за перше півріччя 2018 рік і так далі до повного списання сплаченого авансу.

Важливо! У ряд. 20 декларації показують суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яка має бути сплачена у звітному (податковому) періоді. «Квартальники» наводять таку суму наростаючим підсумком за рік. Розрахунок такої суми здійснюється в додатку АВ, у якому розшифровують суму сплаченого дивідендного авансового внеску. Після чого значення ряд. 6 додатка АВ переносять у цей рядок декларації. Це ж значення показують і в ряд. 16.2 додатка ЗП до річної декларації з податку на прибуток.

До речі, як консультують податківці (102.24 БЗ), якщо у вас є переплата з податку на прибуток, то при виплаті дивідендів зарахувати її у сплату авансового внеску з податку на прибуток не вийде. Проте платник податків може повернути суми грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів з дня виникнення помилково та/або надмірно сплаченої суми (п. 43.3 ПКУ). Щоправда, на наш погляд, жодних перешкод для звичайного заліку переплати тут зовсім немає (абзац «б» п. 87.1 ПКУ // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 18, с.8).

Нагадаємо, дивідендний авансовий внесок не сплачують при виплаті дивідендів (пп. 57.11.3 і 57.11.4 ПКУ):

1) на користь власників корпоративних прав материнської компанії (якщо сума виплачених дивідендів не перевищує доходи материнської компанії у вигляді дивідендів від інших осіб);

2) платник податку, що має пільгу з прибутку (у розмірі звільненого від оподаткування прибутку). Але врахуйте: «нульовики», тобто підприємства, які з 01.01.2017 р. на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ нараховують податок на прибуток за ставкою 0 %, не звільняються від сплати дивідендного авансу. Причому виплата дивідендів для «нульовиків» багата не лише нарахуванням дивідендного авансу, але і втратою нульового статусу в періоді виплати (див. останній абзац п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

3) фізичним особам;

4) інститутами спільного інвестування.

До уваги ЄП — юросіб груп 3 і 4! Виплачуючи у 2017 році дивіденди власникам корпоративних прав (засновникам), юрособи групи 3 і групи 4 зобов’язані такі виплати обкладати за правилами розд. II і IV ПКУ (п. 297.4 ПКУ, у старій редакції п.п. 57.11.2 ПКУ). А також подати декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 20 — 22 і додатком АВ (лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 18, с.42).

Детальніше див. пояснення до додатка АВ

А ось з 2018 року таким юрособам — єдиноподатникам груп 3 і 4 більше не доведеться сплачувати авансовий внесок при виплаті дивідендів своїм засновникам — юрособам (абз. 7 п.п. 57.11.2 ПКУ). Одночасно платники податку на прибуток високодохідники і малодохідники — добровольці більше не зможуть «очистити» фінрезультат від дивідендів, отриманих від таких платників єдиного податку. Річ у тому, що зі зменшуючої різниці, передбаченої п.п. 140.4.1 ПКУ, у частині доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, прибрали згадку про єдиноподатників.

Водночас з початку 2018 року в ПКУ з’явилася нова норма (п. 297.5 ПКУ), в якій прямо прописано, що єдиноподатник при виплаті на користь нерезидента-юрособи або уповноваженої ним особи (окрім постійного представництва на території України) будь-яких доходів (у тому числі дивідендів) з джерелом походження з України повинен нарахувати і сплатити податок з доходів нерезидента в порядку, розмірі і в строки, встановлені розд. ІІІ ПКУ

21

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

П. 57.11

Дотримуючи пояснення, наведене у виносці (7) до цього рядка, цей рядок заповнюють лише «квартальники». Для таких платників поточний рядок слугує для «очищення» суми нарахованих авансових внесків від цих попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в наступному ряд. 22 декларації буде видно, яка саме сума дивідендних авансових внесків має бути сплачена до бюджету за останній звітний квартал.

Цей рядок залишається порожнім у «квартальників», якщо в попередніх звітних періодах поточного року виплат дивідендів не було. У такому разі суму з ряд. 20 просто переносять у ряд. 22 декларації.

Платники, у яких за результатами попереднього року (ряд. 01 декларації) базовим податковим періодом виявився «рік», то, задекларувавши податкові зобов’язання за ряд. 20, вони цей рядок у річній декларації не заповнюють

22

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ - рядок 21)8

П. 57.11

Цей рядок заповнюють як «квартальники», так і «річники». У «річників» значення рядка 22 збігатиметься із зафіксованим по рядку 20 АВ (див. виноску (8) до рядка).

Врахуйте! Це важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника

23 ПН

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період

Ст. 103,

п. 141.4 ПКУ

Цей рядок призначений для узагальнення інформації про суму податків, утриманих з виплачених резидентом на користь нерезидентів або уповноважених ними осіб (окрім постійних представництв нерезидентів на території України) доходів з джерелом їх походження з України.

Такий податок називають ще податком на репатріацію (п.п. 134.1.3 ПКУ).

Врахуйте! У цьому рядку відображають тільки суми податку, утримані з виплат нерезидентам-юрособам.

Нагадаємо основні моменти:

1) при визначенні виду доходів, з яких потрібно утримувати податок, слід спиратися на п.п. 14.1.54 і п. 141.4 ПКУ;

2) утримують і перераховують до бюджету податок на репатріацію під час виплати доходу нерезиденту і за рахунок цього доходу (тобто в бухобліку нарахування податку: Дт 632 — Кт 641/дохід нерез.; сплата: Дт 641/ дохід нерез. — Кт 311). Виняток: виплати нерезидентам за виробництво та/або поширення реклами про такого резидента; при такій виплаті сплачують податок за ставкою 20 % суми цих виплат за власний рахунок (п.п. 141.4.6 ПКУ) (тобто в бухобліку нарахування податку: Дт 93 — Кт 641/дохід нерез.; сплата: Дт 641/ дохід нерез. — Кт 311);

3) щоб визначити суму доходу, з якого утримується і сплачується податок, беруть офіційний курс НБУ на дату виплати цього доходу (102.18 БЗ);

4) у загальному випадку ставка податку встановлена на рівні 15 % суми доходів, водночас за деякими доходами нерезидентів установлені інші ставки (наприклад, фрахт — 6 %, реклама — 20 %);

5) якщо між Україною і країною нерезидента укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то виплачуваний нерезиденту дохід може обкладатися за міжнародними правилами. Перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2017 р.), наведений у листі ДФСУ від 24.01.2017 р. № 1414/7/99-99-01-02-02-17;

6) незалежно від того, в якому порядку (за міжнародним договором чи за правилами п. 141.4 ПКУ) здійснюється оподаткування доходів нерезидента, особа, що виплачує у звітному періоді доходи нерезиденту-юрособі, повинна скласти додаток ПН до декларації.

Важливо! Додаток ПН складають за кожним нерезидентом окремо. Тому в ряд. 23 ПН декларації вказують суму показників з ряд. 28 гр. 6 таблиці 1 усіх додатків ПН.

До уваги платників ЄП! При виплаті доходів нерезидентам у звітному 2017 році єдиноподатники (через визначення терміна «резидент» згідно з п.п. 14.1.213 ПКУ в редакції з 01.01.2017 р.) зобов’язані сплачувати податок з доходів нерезидентів і подавати декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 23 — 25 і додатком ПН.

До речі, податківці й у більш ранні періоди також вимагали від єдиноподатників сплати податку і декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 23 — 25 і додатком ПН абсолютно за всіма доходами, виплаченими нерезидентам (див. БЗ 108.05; лист ДФСУ від 07.04.2016 р. № 7782/6/99-99-19-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 7). Єдиний виняток: податок на фрахт (п.п. 141.4.4 ПКУ).

Причому, на думку контролерів, утримувати і сплачувати податок на репатріацію зобов’язана також фізособа-резидент, що здійснює на користь нерезидента-юрособи виплату доходів з джерелом походження з України. При цьому така фізособа зобов’язана подати за підсумком року «прибуткову» декларація з відповідним заповненням ряд. 23 декларації і додатка ПН до такої декларації (лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3721/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 6). Щоправда, у консультації, розміщеній у підрозділі 102.18 БЗ, податківці пропонують подавати таким фізособам декларацію за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року), в якому здійснена така виплата.

До речі, аналогічно повинні діяти неприбуткові організації, що виплачують дохід нерезиденту, звітувати їм потрібно за результатами року, в якому був виплачений «нерезидентний» дохід (БЗ 102.03; лист ДФСУ від 21.09.2017 р. № 2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 83, с. 3).

Детальніше див. пояснення до додатка ПН

24

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

Ст. 103,

п. 141.4 ПКУ

Дотримуючись пояснення, наведеного у виносці (7), цей рядок заповнюють лише «квартальники» (платники з базовим звітним періодом — календарний квартал). Для таких платників цей рядок аналогічний ряд. 18 і 21, тобто призначений для «очищення» суми податку, що утримується при виплаті доходів нерезидентам з джерелом їх походження з України, від цих попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому з декларації буде видно, яка саме сума податку на репатріацію має бути утримана з таких доходів і сплачена до бюджету за останній квартал (ряд. 25).

У цей рядок включають і уточнюючі показники (у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у попередніх звітних періодах у межах поточного року). При цьому ряд. 23, при заповненні якого були допущені помилки, заповнюють правильно.

У «квартальників» цей рядок залишається порожнім, якщо в попередніх звітних періодах звітного року виплат доходів нерезидентам не було. У такому разі суму з ряд. 23 просто переносять у ряд. 25 декларації.

А ось «річники» (платники з базовим звітним періодом — рік), задекларувавши податкові зобов’язання за ряд. 23, цей рядок декларації взагалі не заповнюють

25

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН - рядок 24)8

Ст. 103,

п. 141.4 ПКУ

Цей рядок заповнюють як «квартальники», так і «річники».

У «річників» показник ряд. 25 повинен відповідати ряд. 23 ПН декларації (див. виноску (8)).

Врахуйте! Це важливий рядок — його показник проводять в інтегрованій картці платника

Завершальна частина

Завершальна частина декларації має чотири інформативні поля і місце для підпису.

У принципі, зміни цієї частини декларації пов’язані тільки з отриманням з 01.01.2017 р. фінзвітністю статусу додатка до «прибуткової» декларації. Тепер фінзвітність — це невід’ємна частина «прибуткової» декларації (п. 46.2 ПКУ). Причому в ПКУ нічого не скcазано про ненадання фінзвітності разом з «виправляючою» декларацією, навіть за умови незмінності самої фінзвітності (тобто помилка допущена тільки в «прибутковій» декларації).

Проте податківці підійшли до цього питання лояльно (див. 102.23.02 БЗ) і не бачать обов’язку платника подавати фінзвітність повторно, якщо помилка виправляється тільки в декларації. Тобто при виправленні помилок у «прибутковій» декларації (у тому числі за 2014 — 2016 роки) платник податків до уточнюючої декларації може не подавати фінансову звітність повторно за умови, що її показники не підлягають виправленню.

Якщо ж виявлені помилки у фінансовій звітності (у тому числі за 2014 — 2016 роки), яка є додатком ФЗ Декларації, платник податків зобов’язаний подати разом з уточнюючою декларацією виправлену фінансову звітність. При цьому оскільки форма декларації містить обов’язкові для заповнення відмітки про наявність поданих додатків — форм фінзвітності, то декларація подається після подання фінзвітності (див. 102.23.02 БЗ). Якщо повторне подання фінзвітності в електронній формі не «проходить», то в такому разі її слід подати на паперовому носії з поясненням, згідно з п. 46.4 ПКУ.

Детально про порядок заповнення завершальної частини декларації ви дізнаєтеся з табл. 2.

Таблиця 2. Порядок заповнення полів завершальної частини декларації

Назва поля

Яку інформацію наводять

Наявність додатків10

У відповідних комірках цього поля проставляють позначки «+» про додатки, які подають разом з декларацією за звітний період.

Виняток — комірка під буквами «ПН», де вказують кількість поданих «нерезидентних» додатків ПН. Таких додатків через різних нерезидентів може подаватися декілька.

Згідно з п. 46.2 ПКУ разом з «прибутковою» декларацією подається фінансовий звіт з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Для цього поле доповнене новою коміркою «ФЗ». Щоб не було проблем з прийманням декларації, не забудьте тут обов’язково поставити позначку «+». Адже фінзвітність тепер невід’ємна частина декларації, а інформація про додатки — обов’язковий реквізит (пп. 48.3, 49.11 ПКУ)

Комірку під буквами «ТЦ» заповнюють лише ті платники, які провели самостійні коригування згідно зі ст. 39 розд. I ПКУ (див. виноску (11)).

Додатки АМ і ЦП зобов’язані подавати лише високодохідники (з річним доходом більше 20 млн грн.) і ті малодохідники (з річним доходом не більше 20 млн грн.), які з доброї волі рахують податкові різниці з розд. III ПКУ. Причому додатки АМ і ЦП є розшифрувальними до рядків додатка РІ:

— АМ — до ряд. 1.2.1;

— ЦП — до ряд. 4.1.3.

Тому подають ці додатки тільки одночасно з додатком РІ, в якому заповнені ці рядки.

Малодохідники, які не визначають різниці, додаток РІ подають, тільки:

1) якщо в них є непогашені збитки минулих років;

2) при коригуванні фінрезультату на суми різниць, передбачених розд. I, II і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Згорнутий результат таких коригувань (передбачених п.п. 39.5.5, ст. 1231, п.п. 140.4.2 і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) малодохідники з відповідним знаком «+» або «-» переносять у ряд. 03 декларації

Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності12

У цьому полі проставляються позначки про конкретні форми фінансової звітності які подаються разом з «прибутковою» декларацією. Для цього у відповідних комірках проставляють позначку «+». Зазначимо, що в оновленій редакції цієї таблиці прибрали «стару» некоректну нумерацію (зокрема, були названі не існуючі форми № 6 і № 7 для «малюків») і вказали лише назвами форм фінзвітності.

Важливо! з 01.01.2017 р. підприємства (незалежно від того, чи належать вони за критеріями ст. 55 ГКУ до суб’єктів великого, середнього, малого або мікропідприємництва), які згідно з пп. 137.4, 137.5 ПКУ звітують з прибутку поквартально, разом з декларацією за внутрішньорічні звітні періоди обов’язково подають квартальну фінзвітність (див. лист Мінфіну від 21.02.17 р. № 11130-02-2/4779). Адже в п. 46.2 ПКУ чітко вказано, що фінзвітність, яка подається разом з декларацією з податку на прибуток, є її невід’ємною частиною, (!) додатком.

Нагадаємо, платники податку на прибуток (окрім малих підприємств) у квартальні періоди подають фінзвітність, що складається з:

— Балансу (Звіту про фінансовий стан);

— Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід).

А ось фінзвітність за підсумками року подається в повному складі:

— Баланс (Звіт про фінансовий стан);

— Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);

— Звіт про рух грошових коштів;

— Звіт про власний капітал;

— Примітки до річної фінансової звітності.

Що стосується суб’єктів малого і мікропідприємництва, то вони разом з декларацією, поквартально (для «квартальників») і за рік (для «річників»), подають звітність, скорочену за показниками фінзвітність, що складається з:

— Балансу;

— Звіту про фінансові результати

Колишні спрощенці. Новачки, які в середині 2017 року перейшли на загальну систему, а до цього були платниками ЄП, повинні, на думку податківців, додати до декларації (!) два комплекти фінзвітності:

— фінзвітність за весь 2017 рік і

— фінзвітність за період роботи на ЄП (див. листи ДФСУ від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-1, від 28.10.2016 р. № 23354/6/99-99-15-02-02-15, від 11.11.2016 р. № 24342/6/99-99-15-02-02-15, від 11.11.2016 р. № 24343/6/99-99-15-02-02-15).

Тут слід додати ту фінзвітність, яку подаємо за рік, а фінзвітність за період роботи на спрощенці подаємо на папері з позначкою в полі «Наявність доповнення14» згідно з п. 46.4 ПКУ (ср. 025069200).

Що стосується банків, то вони подають фінансову звітність за формами згідно з постановою Правління НБУ України від 24 жовтня 2011 року № 373 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України». Про це сказано у виносці (13) в комірках з формами фінансової звітності.

Підкреслимо: з 01.01.2017 р. це поле — обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ). Якщо забудете поставити познаку про фінзвітність, що подається, або зробите її неправильно — ваша «прибуткова» звітність втратить статус декларації.

Важливо! Не забудьте в полі «Додатки на __ арк.» вказати загальну кількість сторінок ваших додатків. Причому в загальній кількості аркушів враховується, зокрема, кількість аркушів за формами фінансової звітності (див. 102.23 БЗ)

Наявність доповнення14

Згідно з п. 46.4 ПКУ платник може додати до декларації доповнення-пояснення.

Зазначимо, що це поле саме і призначене для того, щоб розкрити відомості про такі доповнення (за їх наявності). Кожне з довільних пояснень, складених до декларації, потрібно пронумерувати і занести в це поле під своїм номером з коротким поясненням

Наявність рішення15

Це поле заповнюють малодохідники, що вирішили відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ не коригувати фінрезультат на всі різниці з розд. III ПКУ (окрім збитків минулих років).

Для цього в полі «Наявність рішення» проставляють позначку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» вказуються номер і дата розпорядчого документа, на підставі якого прийнято таке рішення (інакше кажучи, наказу керівника).

Зверніть увагу! Прийняти рішення про незастосування різниць можна тільки один раз протягом безперервної сукупності років неперевищення 20-мільйонного критерію. Про те, що таке рішення прийняте, і потрібно вказати в декларації за перший рік безперервної сукупності років. Для більшості платників таким роком був 2015-й. Причому щорічного підтвердження цього податківці від платника не вимагали. Тепер же в Єдиній базі податкових знань з’явилася консультація, в якій фіскали стверджують, що якщо в наступних звітних (податкових) періодах такий платник продовжує користуватися своїм правом на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то в наступних деклараціях він проставляє відповідну позначку і повторює інформацію про номер і дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення в перший рік безперервної сукупності років (102.23.02 БЗ).

Врахуйте: якщо в майбутньому річний дохід перевищить 20 млн грн., то починаючи зі звітного періоду порушення доведеться враховувати всі різниці (п.п. 134.1.1 ПКУ).

У декларації за 2017 рік це поле можуть заповнити новозареєстровані платники або колишні єдиноподатники, що перейшли на загальну систему в середині цього року.

Якщо з якихось причин ви не проставили позначку про прийняте рішення, не переймайтеся — ситуацію можна виправити. Для цього до такого «вирішального» звітного періоду можна подати уточнюючу декларацію і вказати в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування (БЗ 102.23.02).

До речі, щоб уникнути негативних наслідків, якщо подаєте уточнюючу декларацію за звітний період, у якому було прийнято рішення про незастосування коригування фінрезультату (проставлена позначка у відповідному полі), не забудьте знову продублювати цю позначку в полі «Наявність рішення», а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — номер і дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення (102.23.01 БЗ)

Підпис

У цьому полі чітко вказано, що підписують декларацію: керівник (чи уповноважена особа) і головний бухгалтер (чи особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку).

Тут указують також реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорта підписанта.

Важливо! Серію і номер паспорта проставляють лише стосовно фізичних осіб, які мають позначку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта.

При веденні бухгалтерського обліку і поданні декларації безпосередньо керівником йому достатньо підписатися тільки за себе, поставивши один підпис (п.п. 48.5.1 ПКУ). У графі «Головний бухгалтер (особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку)» декларації, складеної на папері, проставляють прочерки (БЗ 135.02). При поданні електронної декларації електронні цифрові підписи накладають так: перший — ЕЦП керівника, другий — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (БЗ 135.03).

Достатнім підтвердженням достовірності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі в паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податків

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити