(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2017/№ 55

Заповнюємо піврічну декларацію з податку на прибуток

Відразу скажемо, що змін в основній частині оновленої декларації не так вже багато. Значно більше змін все ж таки в додатках. Розглянемо їх.

У декларації — нова редакція

Зверніть увагу: наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467 декларацію викладено в новій редакції (що відобразилося і в шапці, куди додали посилання на наказ). Так прибуткову декларацію нарешті адаптували до новорічних змін законодавства, внесених ще Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII. Отже тепер їх належним чином вийде врахувати в звітності. Про те, що податківці рекомендують подавати декларацію за півріччя за оновленою формою, з урахуванням змін, внесених наказом № 467.

Що змінилося в декларації

Немає «авансового» ряд. 26. З декларації прибрали «авансовий» ряд. 26. Нагадаємо, що в ньому декларували разовий аванс (у розмірі 2/9) в декларації за 3 квартали 2016 року (п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), а також уточнювали суми щомісячних авансів, що декларувалися в 2013 – 2014 рр.

А заразом виключили окремий блок для виправлення «авансових» помилок (колишні ряд. 36 — 39). У новій декларації (і в новому додатку ВП) його більше немає. Але яким чином тоді виправити «авансові» помилки?

Порада від контролерів із цього приводу така: для виправлення «авансових» помилок збільшувати (зменшувати) безпосередньо показники ряд. 17 (19) декларації за «помилковий» період. Тобто уточнювати «підсумкові» показники періоду, сформовані вже після зменшення нарахованої суми податку на суми, вказані в ряд. 16 додатка ЗП (див. «Вісник. Право знати усе про податки і збори», 2017, № 22, с. 8). Ну і не забувайте про можливість супроводжувати проведені виправлення поясненнями в завершальній частині декларації (у спецполі по п. 46.4 ПКУ).

Зверніть також увагу, що через скасування «авансового» ряд. 26 нумерація подальших рядків декларації і додатка ВП змінюється. Так що тепер для виправлення:

— помилок з податку на прибуток відводяться ряд. 26 — 30,

— помилок при утриманні податків з нерезидентів — ряд. 31 — 34.

Страховики і лотерейники. У новій декларації врахували зміни-2017 для страховиків:

— додали новий ряд. 07.2, що виключає страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування з об’єкта оподаткування по «страхових» спецставках 3 % і 0 % (п.п. 141.1.2 ПКУ), а також

— у додатку РІ поміняли «страхові» різниці (ряд. 4.1.1, 4.2.1) відповідно до оновлених пп. 141.1.3, 141.1.4 ПКУ;

для лотерейників розширили ряд. 9, в якому за новими правилами розраховують оподатковуваний дохід лотерейників від лотерейної діяльності (п.п. 14.1.271 ПКУ).

Тепер про те, як змінилися додатки.

Додаток ЗП

Він трішки схуднув. З нього зникли два останні рядки для:

податку на нерухомість (колишній ряд. 16.5). Оскільки з 2017 року скасований «нерухомий» залік і податок з нежитлової нерухомості більше не зменшує (!) податок на прибуток. Адже з 01.01.2017 р. «заліковий» п. 137.6 ПКУ виключений. Так що нарахований податок на нерухомість тепер тільки один раз (через витрати у бухобліку) зменшує фінрезультат (об’єкт оподаткування);

разового авансу 2/9 (колишній ряд. 16.6). Оскільки такий аванс — вже торішня «історія»: спочатку його разово розраховували в декларації за 3 квартали 2016 року, а далі разово зараховували з нарахованим податком в декларації за 2016 рік (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 83, с. 5 і 2017, № 8, с. 35).

Ну а через такі зникнення в додатку ЗП зникла і проблема черговості зменшень. І кануло в Лету запитання, що мучило багатьох: які суми зменшують податок в першу чергу, а які — в другу. Адже

«зменшувачів» податку залишилося не так вже багато — усього лише два: «закордонні» податки (ряд. 16.1) та дивідендні аванси (ряд. 16.4.1)

Ось сам собою і вимальовується, мабуть, найоптимальніший варіант: зменшувати податок на прибуток у порядку черговості розташування сум у додатку ЗП (просуваючись від верхніх рядків до нижніх). Тобто спершу на «закордонні» податки, ну а потім на дивідендні аванси. Тим паче, що так усі «зменшувальні» нюанси будуть враховані. Адже, як відомо, закордонні податки дозволяється зараховувати тільки у рамках року, і їх суми, що «не зіграли», на наступний рік не переносяться — згорають (листи ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15 і від 29.06.2016 р. № 14130/6/99-99-15-02-02-15). А ось «залишок» дивідендних авансів, що не зіграв, можна перенести на наступний рік ( п.п. 57.11.2 ПКУ).

Додаток АМ

Тут з’явився новий рядок А4.12 — для «нових» ОЗ групи 4 «Машини і устаткування» (куплених в 2017 — 2018 рр.), якщо по них вирішили встановити мінімальний термін використання 2 роки і нараховувати «податкову» прискорену амортизацію впродовж 2 років. Нагадаємо, що з 01.01.2017 р. цю можливість надав п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Щоправда, для такого «прискорення» є і «свої» умови, за недотримання яких загрожують «податкові» наслідки (у вигляді різниць, про які скажемо пізніше). Увага!

Новий «прискорений» ряд. А4.12 — самостійний рядок додатка АМ

Він не є (!), скажімо, складовою ряд. А4 (так що не припустіть задвоєння). Тому значення ряд. А4.12 разом з іншими рядками враховується в підрахунку підсумкового ряд. А17 додатка АМ (лист ГФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17).

Увага! Якщо «прискорену» амортизацію вже нараховували в I кварталі (коли для неї ще не було «свого» рядка в додатку АМ і у зв’язку з чим тоді її показували в ряд. А4 разом зі «звичайноамортизованими» об’єктами), то не забудьте тепер витягнути звідти цю «прискорену» суму з тим, щоб показати її в новому ряд. А4.12 піврічного додатка АМ.

Ну і про всяк випадок ще пара моментів щодо амортизації.

По-перше, пам’ятайте, що з 01.01.2017 р. для «податкової» амортизації вартість ОЗ і НМА треба визначати без урахування бухгалтерської переоцінки (тобто «очистити» від бухпереоцінки, щоб вона не вплинула на «податкову» амортизацію, п.п. 138.3.1 ПКУ). Так що збулася мрія податківців, які ще в 2015 - 2016 рр. (щоправда, тоді безпідставно) дивилися на бухпереоцінку підозріло (лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2784/7/99-99-19-02-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 4; 2015, № 79, с. 31; 2017, № 10, с. 29).

А по-друге, не забувайте, що малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), а також бібліотечні фонди, земельні ділянки, природні ресурси не відносяться в податковому обліку до основних засобів (див. п.п. 14.1.138 ПКУ). За ними не виникають «амортизаційні» різниці. Тому ані в додатку АМ, ані в «амортизаційних» ряд. 1.1.1, 1.2.1 додатка РІ їх відображати не треба (БЗ 102.05, 102.13, листи ГФСУ від 30.05.2016 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15, від 02.03.2017 р. № 4346/6/99-99-15-02-02-15, від 02.03.2017 р. № 4349/6/99-99-15-02-02-15). Тобто рядки А1, А10, А11, А13 додатка АМ не заповнюють (детальніше про додаток АМ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 10, с. 27).

Також не треба визначати різницю по біологічних активах і інвестнерухомості, що враховуються за справедливою вартістю та не «амортизуються» (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 10 і с. 41).

Додаток РІ

Він — лідер по змінах. Ось головні новинки додатка РІ.

«Переоціночні» різниці. Тобто уцінки/дооцінки, зменшення/відновлення корисності ОЗ і НМА (пп. 138.1, 138.2 ПКУ). Тут зміни більш «коректурні». Сталося перекодування рядків:

— уцінки і зменшення корисності був ряд. 1.1.2 — став ряд. 1.1.1.1;

— дооцінки і відновлення корисності (у рамках минулих уцінок/зменшення корисності) були в одному «загальному» ряд. 1.2.2 — тепер розділені на два рядки 1.2.1.1 (дооцінки) і 1.2.1.2 (відновлення корисності).

А через це змінюються коди і наступних рядків — для відображеної при продажу/ліквідації ОЗ і НМА:

— бухгалтерської залишкової вартості — ряд. 1.1.3 стане ряд. 1.1.2;

— податкової залишкової вартості — ряд. 1.2.3 стане ряд. 1.2.2.

Зверніть увагу: при підрахунку різниць в додатку РІ рядки з чотиризначними кодами беруть участь нарівні з тризначними. Тобто і ті, і ті беруть до уваги — це самостійні рядки (тризначні чотиризначні не поглинають, а кожні з них — рівноцінний елемент).

Невиробничі ОЗ і НМА. Для них у розділ I додатка РІ додали аж цілих три рядки (див. табл. 1):

Таблиця 1. «Невиробничі» різниці

«Збільшуюча» різниця

(п. 138.1 ПКУ)

«Зменшуюча» різниця

(п. 138.2 ПКУ)

1.1.3

бухоблікова залишкова вартість невиробничих ОЗ і НМА (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ)

1.2.3

первинна вартість невиробничих ОЗ і НМА

+

витрати на їх ремонти/поліпшення, але (!) не > доходу від продажу (абзац шостий п. 138.2 ПКУ)

1.1.4

витрати на ремонти/поліпшення невиробничих ОЗ і НМА, що потрапили до витрат у бухобліку (абзац шостий п. 138.1 ПКУ)

Отже, по невиробничих об’єктах у випадку:

— продажу — заповнимо ряд. 1.1.3 і 1.2.3 додатка РІ (тобто зможемо врахувати витрати на їх купівлю/спорудження і ремонти/поліпшення, проте в розмірі, не більшому (!) доходу від продажу);

— ліквідації — заповнимо тільки (!) ряд. 1.1.3 додатка РІ;

— при ремонтах/поліпшеннях — заповнимо ряд. 1.1.4 додатка РІ (оскільки таким витратам закритий шлях до податкового обліку).

Щоправда, зверніть увагу: бухамортизацію невиробничих ОЗ і НМА «знімаємо» через загальний «амортизаційний» ряд. 1.1.1 додатка РІ (абзац перший п. 138.1 ПКУ). А ось податкову амортизацію за ними не нараховуємо (п.п. 138.3.2 ПКУ), тому її не може бути ані в «амортизаційному» додатку АМ, ані в ряд. 1.2.1 додатка РІ.

У зв’язку з цим будьте уважні при поліпшеннях. Адже їх капіталізуємо (відносимо на збільшення первинної вартості) і амортизуємо. Тобто якщо їх вже врахували (!) в «амортизаційній» різниці (у ряд. 1.1.1 додатка РІ), то далі їх не треба повторювати ще і в «ремонтно-поліпшувальному» ряд. 1.1.4 додатка РІ (інакше вийде задвоєння і вони повторно збільшать об’єкт оподаткування). Так що хоча ряд. 1.1.4 і говорить про поліпшення, з його допомогою переважно «зніматимемо» в податковому обліку витрати на ремонти, що не капіталізуються (витратні, такі, що не амортизуються). Детальніше про невиробничі об’єкти див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 7.

Резерв сумнівних боргів (РСБ). Тут нарешті з 2017-го усе налагодили (п. 139.2 ПКУ), що відобразилося і на різницях додатка РІ (див. табл. 2).

Таблиця 2. Різниці щодо РСБ і безнадійної заборгованості

«Збільшуюча» різниця

(п.п. 139.2.1 ПКУ)

«Зменшуюча» різниця

(п.п. 139.2.2 ПКУ)

2.1.2

витрати на формування РСБ

2.2.2

на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування згідно з П(С)БО або МСФО

2.1.3

витрати від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ

2.2.3

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), що відповідає ознакам «безнадійної заборгованості» з п.п. 14.1.11 ПКУ

Тим самим об’єкт оподаткування тепер можна зменшувати на усю (!) суму списуваної безнадійної дебіторської заборгованості, як у рамках РСБ, так і понад його розмір (новий ряд. 2.2.3 додатка РІ). А не лише на «безнадію», що списується «понад РСБ» (як це з обмеженням передбачалося до 01.01.2017 р.).

Але тут же контролери повідомляють, що в загальному випадку заборгованість за якою минув термін позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ) вони визнають безнадійною, тільки якщо уживалися заходи з її стягнення, які не привели до позитивних результатів (листи ГФСУ від 21.04.2017 р. № 8490/6/99-99-15-02-02-15, від 06.04.2017 р. № 7207/6/99-99-15-02-02-15). Детальніше про податковий облік РСБ з 2017 року див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 23, с. 18 і № 52, с. 18.

«Перехідні» повторні доходи і витрати. Ще два рядки в додатку РІ з’явилися для обліку «перехідних» повторних доходів і витрат. Тобто, якщо до 01.01.2015 р. їх вже врахували в податковому обліку, а після цієї дати вони стали виникати повторно за бухобліковими правилами. Адже усунути таке задвоєння з 2017 року закликає п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Тоді повторні доходи/витрати обнуляють різницями РІ (див. табл. 3).

Таблиця 3. «Перехідні» різниці

«Збільшуюча» різниця

«Зменшуюча» різниця

4.1.16

знімаємо «перехідні» повторні витрати (абзац третій п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

4.2.15

знімаємо «перехідні» повторні доходи (абзац другий п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 10, № 52, с. 33.

Нові «збільшуючі» різниці. Свою трійку рядків додали для обліку нових «збільшуючих» різниць, введених з 2017 року п.п. 140.5.10 — 140.5.12 ПКУ (див. табл. 11).

Як бачимо, перші дві різниці («фіндопоможно-безоплатна» і «штрафна») націлені на «зняття» витрат. Ну а остання (для колишніх єдиноподатників) покликана «втягнути» неврахований дохід в податковий облік.

Таблиця 4. Нові різниці

«Збільшуюча» різниця:

3.1.10

на суму безповоротної фіндопомоги (безкоштовно переданих товарів, робіт, послуг) неплатникам податку на прибуток (окрім фізичних осіб) і платникам-«нульовикам» з п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (п.п. 140.5.10 ПКУ)

3.1.11

на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих згідно з цивільним законодавством і ГПД-договорами на користь неплатників податку на прибуток (окрім фізичних осіб) і платників-«нульовиків» з п. 44 подрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (п.п. 140.5.11 ПКУ)*

3.1.12

при переході з ЄП на прибуток — на суму отриманої плати за товари, роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на ЄП (п.п. 140.5.12 ПКУ)**

* Зверніть увагу: «поза» таким коригуванням штрафи, пені, неустойки, нараховані за договорами із звичайними «прибутківцями» (тобто фінрезультат не збільшують). Крім того, під «штрафну» різницю не підпадають: (1) податкові штрафи і пеня (нараховані органами ДФС за порушення норм податкового і іншого законодавства), а також (2) штрафи, нараховані на користь фізичних осіб, у тому числі осіб-підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування (листи ГФСУ від 02.03.2017 р. № 4347/6/99-99-15-02-02-15, від 03.03.2017 р. № 4486/6/99-99-15-02-02-15). Проте (!) ДФСУ з Мінфіном вимагають рахувати таку різницю по штрафах на користь фізосіб-єдиноподатників (лист ДФСУ від 18.04.2017 р. № 9772/7/99-99-15-02-02-17, лист Мінфіну від 10.04.2017 р. № 11210-09-10/9617 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 39, с. 3 і № 52, с. 27). Не виключаємо, що аналогічно контролери почнуть говорити про різницю і за фіндопомогою на користь фізичних єдиноподатників-фізосіб

(п.п. 140.5.10 ПКУ). До речі, податківці необґрунтовано вимагають відображати і іншу різницю (за п.п. 5 п.п. 140.5.7 ПКУ, ряд. 3.1.8 додатка РІ) — за витратами на виплату роялті на користь фізосіб-єдиноподатників (лист ДФСУ від 09.03.2017 р. № 4772/6/99-99-15-02-02-18, БЗ 102.08, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52, с. 26).

** На жаль, але чомусь в зворотній ситуації (коли оплату отримали на ЄП, а відвантаження здійснюємо, ставши «прибутківцем») «зменшуючої» різниці для усунення подвійного оподаткування ПКУ не передбачено.

Різниці щодо прискореної амортизації. Ввели «караючі» різниці — для порушників умов нарахування прискореної амортизації (див. табл. 5).

Таблиця 5. Різниці при порушенні умов прискореної амортизації

«Збільшуюча» різниця

«Зменшуюча» різниця

4.1.17

сума нарахованої прискореної амортизації (абзац шостий п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

4.2.16

сума податкової амортизації (неприскореної),

нарахованої звичайним способом за п. 138.3 ПКУ (абзац сьомий п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

У такому разі за порушення загрожує «розплата»: перерахунок «податкової» амортизації з прискореної на звичайну (останню розраховують з урахуванням «загальних» мінімально допустимих термінів з п.п. 138.3.3 ПКУ). Тоді в періоді порушення проводять коригування: нараховану раніше прискорену амортизацію знімають (через ряд. 4.1.17 додатка РІ), натомість враховуючи звичайну «податкову» амортизацію (через ряд. 4.2.16 додатка РІ).

Увага: податківці вимагають рахувати різниці за ОЗ групи 4 і у тому випадку, якщо вони не пропрацювали 2 роки унаслідок ліквідації, крадіжки, безкоштовної передачі, внесення в статутний капітал (лист ДФСУ від 20.06.2017 р. № 732/ІПК/28-10-01-03-11).

Детальніше про різниці див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52.

Ну й один загальний момент щодо додатка РІ. Зважаючи на зміни, що сталися, не забудьте перетягнути в нові «різничні» рядки суми, які раніше відображали в «чужих» рядках додатка РІ (про колишнє їх відображення у першоквартальній декларації див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 11, № 45, с. 32). Перевірте, щоб не виникло задвоєння.

Додаток ЦП

Його підлаштували під новий порядок визначення ціннопаперового фінрезультату. Нагадаємо, що останній обчислюють з урахуванням від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (ЦП), не врахованого в попередніх податкових періодах (пп. 141.2.4, 141.2.5 ПКУ). У свою чергу, під від’ємним загальним результатом переоцінки розуміють перевищення загальної суми уцінок ЦП над загальною сумою їх дооцінок за податковий (звітний) період (п.п. 141.2.1 ПКУ). Отже тепер перевищення ЦП-уцінок над ЦП-дооцінками не пропаде для податкового обліку, а в наступних періодах зможе зменшувати фінрезультат від операцій з ЦП (в ряд. 4.1.4 додатка ЦП).

У зв’язку з цим:

— для розрахунку загального результату переоцінки цінних паперів в додатку ЦП додали 4 рядки (ряд. 4.1.3, 4.1.3.1, 4.1.3.2 і 04). Щоправда, впродовж року рядки 4.1.3, 4.1.3.1, 4.1.3.2 заповнюють наростаючим підсумком. І тільки якщо за підсумками року в ряд. 4.1.3 додатка ЦП виникло від’ємне значення, воно переходитиме на наступний рік в ряд. 4 додатка ЦП;

— під змінені правила розрахунку ЦП-фінрезультату (з урахуванням від’ємного загального результату переоцінок) сформулювали ряд. 4.1.4 додатка РІ.

Додаток ПН

Навздогін змінам у ньому з’явилися нові три рядки 24, 25, 26для відображення «нерезидентських» відсотків за позиками і фінансовими кредитами, відповідно:

— оподатковуваними за ставкою 5 % (згідно з п.п. 141.4.11 ПКУ) — рядок 24;

— неоподатковуваними — звільненими від оподаткування (згідно з пп. 46, 47 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) — рядки 25, 26. Хоча податок з них не утримують (у гр. 4 — 6 навпроти цих рядків стоїть відмітка «Х»), такі «нерезидентські» відсотки все одно довідково показують в додатку ПН.

На цьому знайомство з новою формою завершуємо. Сподіваємося, тепер її заповнити буде простіше.

висновки

  • Піврічну декларацію з податку на прибуток ДФСУ рекомендує подавати за оновленою формою, з урахуванням змін, унесених наказом № 467. Для цього повинні оновити програмне забезпечення.
  • Подати декларацію за півріччя треба не пізніше 9 серпня 2017 року, а сплатити податок — не пізніше 18 серпня 2017 року (хоча через «святкові» перенесення можна і 19 серпня, але краще не відкладати сплату на останній день).
  • Не забудьте в піврічній декларації поставити позначки про піврічну фінзвітність. Тим паче, що з 2017 року фінзвітність отримала статус додатка до декларації (стала її невід’ємною частиною). Майте на увазі, що подавати разом з декларацією фінзвітність повинні і квартальники-«малюки».
  • «Пільговики» також подають Звіт про суми податкових пільг. Увага: перехідні податкові збитки (ряд. 3.2.4 додатка РІ) також вважають пільгою.
  • Із декларації прибрали «авансовий» рядок 26, а також врахували зміни для страховиків (ряд. 07.2) і лотерейників (ряд. 09). Із додатка ЗП виключили рядки для податку на нерухомість (ряд. 16.5) і разового авансу 2/9 (ряд. 16.6).
  • Для прискореної амортизації з’явився новий ряд. А4.12 додатка АМ, а в додатку РІ — свої рядки для нових різниць.
декларація з податку на прибуток додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті