Поворотна фіндопомога не повернута в строк: облік пролонгації/прострочки

Надання поворотної фіндопомоги

Спочатку декілька слів скажемо про відображення в обліку надання поворотної фіндопомоги.

Бухоблік. Підприємство, що видало поворотну фіндопомогу, керується нормами НП(С)БО 10 і відображає її суму у складі дебіторської заборгованості. Поворотна фіндопомога в нашому випадку надавалась на строк не більше 12 місяців, тому в обліку вона відображається як короткострокова заборгованість (Дт 377 — Кт 311 (301)). Оскільки заборгованість короткострокова і підприємство веде облік за НП(С)БО, то дисконтувати таку заборгованість не потрібно. За вимогами НП(С)БО за теперішньою (дисконтованою) вартістю відображається довгострокова дебіторська заборгованість (п. 12 НП(С)БО 10) і довгострокові зобов’язання (п. 9 НП(С)БО 11).

Податок на прибуток. Якщо мова йде про надання та повернення поворотної фіндопомоги, то тут все за правилами бухобліку.

Наслідки в обліку можуть з’явитися, якщо поворотна фіндопомога так і не буде повернена і буде списана як безнадійний борг або буде прощена позичальнику.

ПДФО. Сума поворотної фіндопомоги, що надається фізособі, не включається до її оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.31 ПКУ). Причому для цілей оподаткування не має значення строк, на який вона видається.

Але факт надання поворотної фіндопомоги потрібно буде показати в розд. І додатка 4ДФ до Об’єднаного ПДФО, ВЗ, ЄСВ-розрахунку:

— з ознакою доходу «197» (категорія 103.25 БЗ);

— у графах 3а і 3 вказуємо її суму, графи 4а, 4, 5а, 5 залишаємо незаповненими.

Більше деталей з цього приводу знайдете у статті «Фінансова допомога в 4ДФ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 8.

Якщо строк повернення поворотної фіндопомоги буде пролонговано

Бухоблік. Податок на прибуток. У разі пролонгації така заборгованість і далі продовжить обліковуватися у складі дебіторської заборгованості до моменту її погашення (повернення) або списання у зв’язку з безнадійністю чи прощенням боргу.

Єдине, що тут може турбувати надавача фіндопомоги, — чи не перетвориться заборгованість за рахунок пролонгації з короткострокової на довгострокову. Тобто чи не виникне необхідність її дисконтувати?

Дивіться.

Суди, загалом, підтримують такий підхід (див. постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19.04.2021 у справі № 640/14503/19; постанову ВС від 15.12.2023 у справі № 640/11526/19; постанову ВС від 21.09.2022 у справі № 640/15685/20).

Так, суди зазначають, що: «для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу складає менше дванадцяти місяців, довгостроковою, обов’язковою визнана сукупність двох умов:

— первісний строк погашення такої заборгованості був більшим ніж 12 місяців;

— до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців».

Єдине — не слід із такими пролонгаціями частити. Адже

А якщо пролонгація буде на строк більше ніж 12 місяців? У такому разі заборгованість доведеться дисконтувати. Зазначимо, що зміна умов наявного боргового інструмента відображається погашенням попереднього боргу з одночасним визнанням нового боргу (п. 23 НП(С)БО 13). Тобто, по суті, ми повинні почати дисконтувати заборгованість з дати пролонгації, виходячи із договірного строку погашення, що залишився на дату пролонгації і ставки дисконтування на дату пролонгації. Більше деталей щодо дисконтування знайдете у статті «Дисконтування контрагентських заборгованостей» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73 (ср. ).

ПДФО. При пролонгації строку повернення поворотної фіндопомоги доходу у позичальника-фізособи не виникає. Адже він (дохід) може виникнути, лише якщо заборгованість буде списуватися у зв’язку з безнадійністю (закінченням строку позовної давності) або при прощенні боргу. А при пролонгації мова не йде ні про перше, ні про друге.

Якщо заборгованість залишиться просто простроченою (не пролонгується)

Чи потрібно дисконтувати? Прострочена заборгованість не дисконтується, адже договірний строк погашення (за яким визначаються грошові потоки для дисконтування) вже минув. Це підтверджується і судовою практикою.

Так, суди зазначають, що «той факт, що заборгованість за зобов’язанням фактично не повернена на дату балансу, не надає їй статусу довгострокових зобов’язань, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості» (див., зокрема, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 18.05.2021 у справі № 826/16321/18; постанову ВС від 15.12.2023 у справі № 640/11526/19).

Отже,

Резерв сумнівних боргів. Якщо облік ведеться за НП(С)БО, то оскільки поворотна фіндопомога є фінансовим активом (підлягає погашенню грошима), то в загальному випадку у разі прострочення її повернення виникають підстави створити під неї резерв сумнівних боргів (п. 7 НП(С)БО 10).

Але тут є такий момент. За НП(С)БО належним методом нарахування резерву сумнівних боргів у цьому випадку є метод абсолютної суми сумнівної заборгованості. А він передбачає, що величина резерву (резерв у цьому випадку створюється на всю суму заборгованості), визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Тобто недостатньо тільки факту прострочення оплати. Потрібно ще мати факти, що боржник дійсно має проблеми з платоспроможністю.

Якщо мова йде, як у нашому випадку, про позичальника — звичайну фізособу, то з оцінкою його платоспроможності взагалі можуть бути проблеми (за якими критеріями і на підставі яких даних її визначати). Тому, швидше за все, на практиці ніякого резерву під цю суму заборгованості підприємство створювати не буде.

Єдине, що в обліковій політиці треба прописати, що до такого виду заборгованостей застосовується метод абсолютної суми. А ненарахування резерву (у випадку можливих претензій податківців) обґрунтовувати відсутністю у підприємства підтверджених фактів неплатоспроможності позичальника.

Нагадаємо також, що не нараховувати резерв сумнівних боргів у будь-якому разі можуть мікропідприємства (більше деталей знайдете у статті «Як малодохіднику розпочати створювати резерв сумнівних боргів?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 4).

Інші наслідки для бухобліку/податку на прибуток. Їх не буде. По суті, наслідки в обліку будуть виникати, коли вже борг перетвориться на безнадійний (фіндопомога не буде повернута протягом строку позовної давності) або якщо борг буде прощений. А до цих пір або до моменту погашення заборгованості вона і надалі обліковуватиметься у складі дебіторської заборгованості підприємства.

ПДФО. Доходу у позичальника-фізособи при порушенні строків повернення поворотної допомоги не виникає. Дохід може виникнути, якщо заборгованість буде списуватися у зв’язку з безнадійністю (закінченням строку позовної давності) або при прощенні боргу.

Якщо заборгованість так і не буде повернена

Бухоблік. Податок на прибуток. Заборгованість підлягає списанню, якщо вона:

— перетвориться на безнадійну;

— буде прощена позичальнику до закінчення строку позовної давності.

Щодо першого випадку, то враховуючи, що позичальником є фізособа, на безнадійну така заборгованість в переважній більшості перетвориться, якщо за нею спливуть строки позовної давності. До договорів позики застосовується загальна позовна давність тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Але варто врахувати, що

І наразі строки позовної давності все ще залишаються призупиненими до кінця воєнного стану (див. статтю «Строки позовної давності ще не стартували?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 66).

Тому, наприклад, якщо поворотна фіндопомога мала бути повернена у 2023, але цього зроблено не було, то перебіг строку позовної давності за нею ще навіть не розпочинався, а розпочнеться після закінчення воєнного стану. Детальніше див. в статті «Позичальник не повертає гроші: як рахувати позовну давність?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 21.

Щодо відображення в обліку списання поворотної фіндопомоги у зв’язку із закінченням строку давності, то для бухобліку і для податку на прибуток тут будуть ті самі правила, що і для списання звичайної безнадійної дебіторської заборгованості.

Якщо ж підприємство піде шляхом прощення поворотної фіндопомоги, то деталі відображення в бухобліку і в обліку податку на прибуток цієї операції див. у статті «Прощення поворотної фіндопомоги» // «Податки & бухоблік», 2023, № 21.

ПДФО. Якщо заборгованість за поворотною фіндопомогою списується у зв’язку з закінченням строку позовної давності (з урахуванням сказаного вище щодо призупинення його перебігу), то заборгованість за позикою може перетворитися для фізособи на оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.7 ПКУ). Оподатковуваною заборгованість, за якою минув строк позовної давності, буде, якщо сума заборгованості перевищує у 2024 році — 1514 грн (вам буде корисною стаття «Базові показники на 2024 рік: мінзарплата, прожитмінімум, індекс інфляції, облікова ставка НБУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 99).

У такому разі фізособа-позичальник повинна самостійно відобразити дохід у річній декларації про майновий стан і доходи і сплатити до бюджету ПДФО та ВЗ із оподатковуваної суми списаної заборгованості.

Підприємство-позикодавець відображає у додатку 4ДФ до Об’єднаного ПДФО, ВЗ, ЄСВ-розрахунку суму списаного боргу з ознакою доходу:

— «107» — якщо сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу (сума заборгованості перевищує у 2024 році — 1514 грн). При цьому графи 4, 4а, 5 та 5а не заповнюємо;

— «194» — якщо сума заборгованості не включається до оподатковуваного доходу, тобто не перевищила у 2024 році — 1514 грн. У цьому випадку також гр. 4а, 4 та 5а, 5 не заповнюємо (категорія 103.25 БЗ).

Якщо ж борг буде взагалі прощено фізособі до закінчення строку позовної давності, то слід врахувати таке. Основна сума такого прощеного (анульованого) боргу, що перевищила у 2024 році 1775 грн (25 % мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року), включається до оподатковуваного доходу фізособи як дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). При цьому до оподатковуваного доходу включається вся сума анульованого боргу (а не тільки сума перевищення над 1775 грн).

Якщо ж основна сума прощеного боргу не перевищує оподатковувану межу, то вона не оподатковується (п.п. 165.1.55 ПКУ).

При цьому позикодавець зобов’язаний:

1) повідомити фізособу-боржника про прощення (анулювання) боргу у спосіб, вказаний у п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ. Якщо боржника повідомлено про прощення боргу в такий спосіб, то боржник самостійно сплачує ПДФО та ВЗ із суми прощеної позики, яка підлягає оподаткуванню, та відображає їх у річній декларації про майновий стан і доходи.

А ось якщо позикодавець належним чином не повідомив про прощення суми боргу, то він зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо такого доходу (утримати з такого доходу ПДФО з ВЗ та відобразити його суму в додатку 4ДФ до Об’єднаного ПДФО, ВЗ, ЄСВ-розрахунку);

2) відобразити суму прощеного боргу у додатку 4ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було прощено, з ознакою доходу:

— «189», якщо його сума не перевищує неоподатковувану межу (у 2024 році — це 1775 грн);

— «126», якщо його сума перевищує неоподатковувану межу.

Детальніше див. в статтях «Прощаємо поворотну фіндопомогу фізособі» // «Податки & бухоблік», 2023, № 21; «Заборгованість за договором анулювали. Ура?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 25.