У центрі уваги цієї статті — сфера оподаткування. Коротенько також згадаємо про бухгалтерський облік й інші зміни в законодавстві, які для бухгалтера не могли залишитися непоміченими.
ПДВ
Думаємо, усі платники ПДВ погодяться: у 2015 році саме цей податок і питання його адміністрування викликали найбільше емоцій. Причому, незважаючи на незабутнє враження, яке залишив ПДВ-2015 у платників цього податку, зауважимо: це йому вдалося при тому, що принцип визначення об’єкта оподаткування залишився тим самим. Глобально змінився тільки порядок його адміністрування, яке з 2015 року відбувається виключно в електронній формі. Детально не зупинятимемося на тому, що таке система електронного адміністрування (СЕА) і як вона працює. На сьогодні усі платники ПДВ уже «в курсі». Нагадаємо тільки, що повноцінно зафункціонувала СЕА з 01.07.2015 р. А наслідки СЕА та інші «незабутні» зміни з ПДВ сформуємо у вигляді переліку:
1. З 01.01.2015 р. всі податкові накладні складаються виключно в електронній формі, а з 01.02.2015 р. — реєструються в ЄРПН незалежно від суми податку. З 30.01.2015 р. затверджено нову форму податкової накладної та новий Порядок її заповнення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957.
2. З 01.01.2015 р. щодо відображення податкового кредиту діяло суворе правило «місяць у місяць». Відобразити помилково не включену податкову накладну можна було тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку. Тільки з 29.07.2015 р. ситуація змінилася. У п. 198.6 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) внесли довгоочікувану зміну про право відобразити податковий кредит у поточній декларації з ПДВ протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Причому податківці дозволили* відображати в поточній декларації податкові накладні, виписані до 29.07.2015 р. Правда, із застереженням, що податкові накладні, які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (наприклад, податкові накладні за січень 2015 року), відображають тільки через уточнюючий розрахунок**.
* Див. листи ДФСУ від 06.10.2015 р. № 21154/6/99-99-19-03-02-15, від 08.10.2015 р. № 21402/6/99-99-19-03-02-15, від 21.10.2015 р. № 22208/6/99-99-19-03-02-15.
** Згідно з листом ДФСУ від 09.11.2015 р. № 23842/6/99-95-42-01-16-01.
3. З 01.01.2015 р. подання Додатка 8 перестало бути підставою для віднесення сум податку за неправильно оформленими або неотриманими податковими накладними до податкового кредиту. Віднині він тільки є основою для проведення позапланової перевірки недобросовісного контрагента. Та й така перевірка у 2015 році загрожувала тільки платникам податків, дохід яких за 2014 рік перевищив 20 млн грн.*
4. З 01.01.2015 р. база обкладення ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче:
— для придбаних товарів/послуг — ціни придбання;
— для виготовлених товарів/послуг — собівартості;
— для необоротних активів — балансової (залишкової) вартості (за даними бухгалтерського обліку) на початок звітного періоду, в якому такий необоротний актив реалізується.
5. З 01.07.2015 р. до податкового кредиту включаються всі суми «вхідного» ПДВ незалежно від того, в яких операціях (оподатковуваних/частково оподатковуваних/неоподатковуваних, господарських/негосподарських) використовуватимуться придбані товари/роботи/послуги. А п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ «урівноважують» ситуацію і зобов’язують відкоригувати негосподарський/частково оподатковуваний/неоподатковуваний податковий кредит шляхом нарахування податкових зобов’язань.
Податок на прибуток
Якщо зі змінами з ПДВ усі платники цього податку були вимушені розбиратися «по ходу», то з податком на прибуток усе може бути інакше. Адже з 2015 року більшість платників податку на прибуток звітуватимуть за рік, отже складання прибуткової декларації-2015 ще попереду, а тому процес ознайомлення зі змінами з податку на прибуток, можливо, був відсунутий багатьма платниками «до кращих часів». Ці часи наближаються!
Нагадаємо: прибуткова декларація за 2015 рік має бути подана в новій формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897. Платники, які звітують за рік, подають її до 1 червня 2016 року ( абз. 11 п. 57.1 ПКУ), а «квартальники» повинні відзвітувати протягом 40 календарних днів, що йдуть за останнім днем звітного періоду ( п.п. 49.18.2 ПКУ). Ставка податку на прибуток, чинна у 2015 році, — 18 %.
Що ж до змін: у 2015 році від правил визначення об’єкта обкладення податком на прибуток, чинних у 2014 році, не залишилося і сліду!
З 01.01.2015 р. об’єкт обкладення податком на прибуток — бухгалтерський фінансовий результат
Причому для платників, обсяг доходу яких не перевищує 20 млн грн., ніяких інших застережень ПКУ не містить — вони мають право бухгалтерський фінансовий результат вважати об’єктом обкладення податком на прибуток. Єдине, що слід ураховувати: різниці, які можуть виникнути у зв’язку з переходом на нові правила оподаткування (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с.15).
Якщо ж дохід платника за рік перевищує 20 млн грн., він повинен відкоригувати бухгалтерський фінансовий результат на різниці, передбачені розд. III ПКУ. Утім, таке право є й у «додвадцятимільйонників»: коригувати чи ні, вони вирішують самостійно і про рішення «не коригувати» повинні заявити в першій прибутковій декларації.
Коригувальні різниці згідно з вимогами розд. III ПКУ виникають при:
— нарахуванні амортизації необоротних активів ( ст. 138 ПКУ);
— формуванні резервів ( ст. 139 ПКУ);
— здійсненні фінансових операцій ( ст. 140 ПКУ);
— здійсненні операцій продажу чи іншого відчуження цінних паперів, а також за операціями з інвестиційною нерухомістю та біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю ( п. 141.2 ПКУ).
Крім того, у ст. 141 ПКУ визначено особливості оподаткування окремих видів діяльності та операцій, а ст. 142 ПКУ встановлює пільги з оподаткування для окремих суб’єктів господарювання.
Зауважимо також: з 13.08.2015 р. на підставі абз. 9 п. 57.1 ПКУ платники податків — збитківці мають право не сплачувати аванси з податку на прибуток. Для цього їм необхідно подати квартальну декларацію та фінансову звітність. У 2015 році платники податків, які подали таку збиткову декларацію і фінансову звітність за 3 квартал, звільнені від сплати внесків протягом грудня 2015 року — травня 2016 року.
Ну а платникам авансових внесків нагадаємо: Мінфін об’єднав коди для сплати податку на прибуток та авансових внесків (наказ № 651 від 20.07.2015 р.), тому нарахована за підсумками року сума податку на прибуток автоматично буде погашена авансовими внесками, сплаченими платником.
Узагалі податок на прибуток-2015 по праву можна вважати «покращенням» для платників податків. Тому що:
по-перше, не треба вести подвійний облік, ну або такий подвійний облік буде тільки в частині різниць;
по-друге, частина бухгалтерських витрат, що раніше не потрапляли до податкових, віднині чудово себе там почувають (наприклад, благодійно-подарункові, втрати понад норми природного убутку, штрафи/пені/неустойки, витрати на брак, витрати на ремонт тощо*).
* Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 86, с. 9.
Але будьте насторожі! Проект нового Податкового кодексу України передбачає зміни і деякі з них — заднім числом. Якщо вони будуть прийняті — їх необхідно буде враховувати при розрахунку податку на прибуток за 2015 рік!
Єдиний податок
У 2015 році 3, 4, 5 і 6 групи єдиноподатників об’єднали у третю групу. Трохи змінили допустимий річний обсяг доходу. Так, для першої групи він становить 300000 грн., для другої — 1500000 грн., третя ж група у 2015 році мала право використовувати працю необмеженої кількості найманих працівників, граничний річний обсяг доходу становив 20000000 грн., а ставки єдиного податку були зменшені і складали 2 % для платників ПДВ і 4 % — для неПДВшників. Четверту групу єдиного податку з 2015 року призначено для сільгоспвиробників, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 %. Вона прийшла на зміну фіксованому сільськогосподарському податку, якого з 2015 р. немає. Ну а найбільш болючим та обговорюваним питанням для єдиноподатників у 2015 році було питання про застосування РРО при здійсненні ними готівкових розрахунків.
З 01.01.2015 р. було внесено зміни до Закону про РРО**. Віднині згідно з п. 6 ст. 9 цього Закону звільнені від застосування РРО і РК фізичні особи — підприємці, які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, які не застосовують РРО. А ось п. 296.10 ПКУ, що і встановлює, хто ж із єдиноподатників щасливець, змінювався протягом року двічі.
Представимо у вигляді таблиці вимоги п. 296.10 ПКУ у 2015 році.
| Платники єдиного податку | Обов’язок застосування РРО згідно з редакцією п. 296.10 ПКУ, чинною | ||
| з 01.01.2015 р. по 30.06.2015 р. | з 01.07.2015 р. | ||
| 1 групи | Звільнені від застосування РРО | Звільнені від застосування РРО | |
| 2 групи | Зобов’язані застосовувати РРО з 01.01.2016 р. | При цьому звільнені від застосування РРО підприємці, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі | Зобов’язані застосовувати РРО незалежно від виду здійснюваної діяльності з першого числа першого місяця кварталу, що настає за кварталом, в якому їх дохід перевищив 1000000 грн. |
| 3 групи | Зобов’язані застосовувати РРО з 01.07.2015 р. | ||
Водночас згідно із роз’ясненнями податківців платники єдиного податку другої групи, які перевищили 1000000 грн. у 2015 році, починають застосовувати РРО тільки з 01.01.2016 р., а платники єдиного податку третьої групи, які перевищили 1000000 грн. у другому кварталі 2015 року, — з 01.10.2015 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 98, с. 43).
Нагадаємо також: згідно із п. 9 розд. II Закону про РРО суб’єкти господарювання, які до 01.08.2015 р. уклали договір на постачання РРО і ввели його в експлуатацію до 01.01.2016 р., звільнені від санкцій за порушення у сфері готівкового обігу на період з 01.07.2015 р. по 01.01.2016 р. Тому навіть при настанні обов’язку застосовувати РРО, платники, які виконали зазначені вимоги, могли його не застосовувати, оскільки від відповідальності за незастосування РРО такі платники звільнені.
Акцизний податок
Головне враження-2015 стосовно акцизного податку:
платниками акцизного податку стали всі роздрібні торговці підакцизними товарами
Під роздрібний акциз потрапили такі товари:
— тютюн і тютюнові вироби;
— алкогольні напої (і пиво*);
* Яке з 01.07.2015 р. — теж алкогольний напій.
— нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.
Податок на майно
У 2015 році з’явився новий місцевий податок — податок на майно.
Але чи такий він новий? При детальному розгляді виявилося: дійсно, новий він тільки на 1/3. Адже складається податок на майно з:
— податку на нерухоме майно;
— плати за землю;
— транспортного податку.
Перші дві складові давно відомі платникам податків. Хоча і вони у 2015 році пережили деякі трансформації.
Так, податок на нерухомість тепер сплачується не тільки за житлову, а й за нежитлову нерухомість (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 10, с. 13). Ну а головні зміни у платі за землю були викликані її новим «місцевим» статусом, унаслідок чого місцева влада отримала повноваження встановлювати ставки земельного податку, а також додаткові пільги щодо його застосування (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 19).
Дійсно, новим у цій трійці є транспортний податок. Хоча і його деяка подібність існувала раніше у вигляді збору за першу реєстрацію транспортного засобу. Тепер же «під роздачу» потрапили легкові автомобілі, які використовуються до 5 років і обсяг двигуна яких перевищує 3000 куб. м (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 12, с. 17).
ПДФО та військовий збір
Об’єднали ми їх не даремно. Адже з 2015 року військовий збір перетворився на настирного супутника ПДФО.
Усі доходи, що підлягають обкладенню ПДФО, обкладаються і військовим збором
Крім того, до бази обкладення ВЗ потрапляють не оподатковувані ПДФО доходи, перелічені в п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Це при тому, що військовий збір спочатку був введений до 01.01.2015 р.! А тепер його дія продовжена до закінчення реформи Збройних Сил України. А реформи, як відомо, процес тривалий. Тому, якщо ще не звикли, — звикайте: ПДФО та військовий збір віднині нерозлучні.
Що ж до самого ПДФО, жодних кардинальних змін у 2015 році не сталося. Найзначнішою була, напевно, зміна деяких його ставок. Так, ставка ПДФО, яка застосовується до частини бази за ЦПД**, що перевищує у 2015 році 12180 грн., була підвищена з 17 до 20 %.
** Тут і далі — цивільно-правовий договір.
Пасивні доходи також оподатковувалися за ставкою 20 % (крім дивідендів, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток, — ставка за ними становила 5 %).
Єдиний соціальний внесок
У частині ЄСВ 2015 рік запам’ятався розрекламованим урядом понижуючим коефіцієнтом, що був покликаний зменшити податкове навантаження роботодавця і тим самим вивести заробітні плати з «тіні». На жаль, ані надії уряду про поповнення бюджету, ані надії роботодавців про економію коштів не виправдалися. Адже, умови для застосування понижуючого коефіцієнта були просто нездійсненними для більшості роботодавців (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 4, с. 10). І хоча в березні уряд дещо їх пом’якшив (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 10), поголовного «обілення» заробітної плати все одно не сталося.
Ну а другою значною (але зовсім не радісною) подією було запровадження додаткової бази справляння ЄСВ. Її розраховують щодо працівників, працевлаштованих за основним місцем, у яких база справляння ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) не перевищує розмір мінзарплати. Тому «економити» шляхом оформлення співробітника на неповний робочий день роботодавці з 2015 року не можуть.
У яких випадках працює вимога про сплату ЄСВ з мінзарплати, а в яких — ні, ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, №№ 28 і 40.
Трансфертне ціноутворення
Тут лише зауважимо: 2015 рік значно скоротив кількість операцій, що підпадають під дію ст. 39 ПКУ. Тому що:
по-перше, з контрольованих повністю «випали» операції з резидентами;
по-друге, з 01.07.2015 р. правила трансфертного ціноутворення не застосовуються при визначенні об’єкта обкладення ПДВ.
Закон про податковий компроміс
Задаючись питанням: «Що ж цікавого було у 2015 році у сфері оподаткування?», не можна не згадати Закон про податковий компроміс.
Цей Закон був покликаний «пробачити та відпустити» платників податків, які самостійно покаялися в завищенні витрат з податку на прибуток і податкового кредиту з ПДВ за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 р. з урахуванням строків давності, установлених ст. 102 ПКУ. Таким платникам податків, які «покаялися», «прощали» 95 % сум занижених податкових зобов’язань і «відпускали» усі гріхи, в яких платник податків зізнався. А коштувало це всього лише 5 % від суми заниження податку.
Але чи то платники податків не повірили у благі наміри влади, чи то добре знають, куди такими намірами зазвичай вистелена дорога, чи то процедура компромісу була недостатньо продумана... Не знаємо.
А результат такий: зацікавлених було чимало, а «повелися» на компроміс одиниці.
Скасування штрафів/пені
З 01.09.2015 р. діють приємні зміни до ПКУ, прийняті Законом № 655*:
1. Пеня при виправленні помилки віднині нараховується тільки в разі, якщо така помилка виправляється після закінчення 90 календарних днів, що настають за граничним днем сплати грошового зобов’язання. Якщо помилку виправлено протягом такого строку — пеня не нараховується.
2. Грошові зобов’язання за податковими повідомленнями-рішеннями можуть бути перераховані без сплати штрафних санкцій, нарахованих на них. Щоправда, передбачено таку можливість тільки для платників, дохід яких за попередній рік не перевищує 20 млн грн.
Це послаблення діє до 31.12.2016 р., щоправда, порядок скасування штрафних санкцій Мінфіном досі не затверджено (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 68-69, с. 5).
Мораторій на перевірки
Ну і закінчимо «податкові» спогади тим, що чимало платників у 2015 році працювали «під прикриттям» мораторію на податкові перевірки. Дозволені були тільки перевірки платників податків, дохід яких за 2014 рік був більше 20 млн грн. А з «додвадцятимільйонників» могли бути перевірені тільки суб’єкти господарювання, які виробляють, імпортують чи реалізують підакцизні товари. Дозволялися також перевірки дотримання законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО і ЄСВ, відшкодування ПДВ. А щодо інших питань платники податків спали спокійно... Зауважимо, що цей мораторій продовжує діяти й у 2016 році (до 31.12.2016 р.).
Бухгалтерський облік
Роль бухгалтерського обліку у 2015 році виросла як ніколи. А пов’язано це з тим, що об’єкт оподаткування з податку на прибуток тепер безпосередньо залежить від бухгалтерського фінансового результату. Отже, контролюючі органи, які раніше абсолютно не цікавилися правилами бухгалтерського обліку, при перевірках 2015 року будуть дуже уважні до цих правил. Тому, озираючись на 2015 рік, треба поглянути й на бухгалтерський облік цього року.
Що ж до новацій у сфері бухгалтерського обліку, 2015 рік був на них досить скупий.
Зауважимо тільки:
з 24.07.2015 р. до Плану рахунків додано субрахунки 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті», 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті»
Субрахунок 315 призначено для обліку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, а субрахунок 316 — для обліку коштів в іноземній валюті, що надходять на розподільчий рахунок у банку.
Також оновлено Інструкцію з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджену наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (детальніше про новий порядок обліку ПДВ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 102, с. 35).
Скасовано ПБО «Податкові різниці».
Трудові відносини
Починаючи з 2015 року трудові договори, укладені між працівником і фізичною особою — підприємцем, не підлягають реєстрації в центрі зайнятості. Стаття 241 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), що містила вимоги про це, була виключена Законом № 77*.
Водночас варто зауважити: трудовий договір між підприємцем і фізичною особою, як і раніше, має бути оформлений у письмовій формі ( ч. 6 ст. 24 КЗпП).
Тим же Законом № 77 ст. 24 КЗпП було поповнено новою вимогою. Так, згідно з абз. 3 цієї статті
працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення податкового органу про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
До набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413, тобто до 03.07.2015 р., повідомленням вважалося подання таблиці 5 звіту з ЄСВ. Із зазначеної дати роботодавці інформують фіскалів про укладення трудового договору, подаючи Повідомлення, форму якого наведено в додатку до зазначеної постанови.
Соціальне страхування
У цій частині «штормило» увесь 2015 рік.
Почнемо з того, що законодавець цього року запустив процес злиття «лікарняного» та «нещасного» Фондів соцстрахування до єдиного Фонду соцстрахування, який стане їх правонаступником.
Було встановлено строк давності, після якого застрахована особа втрачає право на отримання лікарняних, допомоги по вагітності та пологах та допомоги на поховання.
Змінився відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу працівника. Крім того, за страховими випадками, що настали з 01.01.2015 р., працівникам-«чорнобильцям» 4 категорії не надається пільга з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від страхового стажу.
Запроваджено обмеження щодо розміру лікарняних і допомоги по вагітності та пологах. Умовно їх можна розбити на загальні та спеціальні. Загальні застосовують для всіх працівників, спеціальні — для тих, хто за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробив собі страховий стаж менше 6 місяців.
З 04.07.2015 р. змінився порядок розрахунку середньої заробітної плати для оплати днів тимчасової непрацездатності. За страховими випадками, що настали починаючи із зазначеної дати, в загальному випадку і лікарняні, і допомогу по вагітності та пологах розраховують за період, що дорівнює 12 календарним місяцям, що передують місяцю настання страхового випадку. У розрахунку середньоденної зарплати беруть участь календарні дні, що увійшли до розрахункового періоду. Нараховують допомогу також за календарні дні. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік» 2015, №№ 87, 88 і 95.
Такі види соціальних послуг із соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності, як оплата путівок на санаторно-курортне лікування, до дитячих оздоровчих установ, придбання дитячих новорічних подарунків, пішли в минуле.
Зовнішньоекономічна діяльність
Ну і, звичайно ж, згадуючи 2015 рік, не можна не згадати про заходи «стабілізації» валютного ринку, зроблені урядом. Отже:
1. З 25.02.2015 р. запроваджено додатковий імпортний збір.
2. Протягом 2015 року діяв укорочений 90-денний період для розрахунків з експорту та імпорту.
3. 75 % валютної виручки експортерів підлягало обов’язковому продажу.
...і ще деякі обмеження.
Що ж, закінчити хочеться словами першого українського президента: «Маємо те, що маємо»!
