Доходи для ЄП

В обраному У обране
Друк
Адамович Наталія, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2018/№ 52-53
За плечима вже половина календарного року, і спрощенцям-єдиноподатникам груп 1 — 3 корисно буде згадати, які надходження на свою користь (як грошові, так і матеріальні) слід вважати доходом. Адже для деяких це не лише об’єкт оподаткування, але й показник, який слід контролювати, щоб не вилетіти з «робочої» групи /зі спрощеної системи. Свіжі пояснення прямо зараз.

Правильне визначення доходу для єдиноподатника має важливе значення. Абсолютно для всіх груп за отриманим доходом визначають можливість подальшої роботи в рядах спрощенців. А ось платники групи 3 ще й суму сплачуваного ЄП.

І в першому, і в другому випадку дохід визначають за правилами ст. 292 ПКУ.

І згідно з п. 292.1 ПКУ в доходи єдиноподатників (фізосіб і юросіб) включаються доходи, отримані протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій/безготівковій), а також (у випадках, визначених п. 292.3 ПКУ) в матеріальній або нематеріальній формі. Крім того, врахуйте, що в багатьох випадках доведеться ще орієнтуватися і на бухобліковий дохід (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 12).

Представлена нижче таблиця якраз і допоможе вам правильно визначати доходи для ЄП. У ній ми розглянемо можливі надходження і з’ясуємо, включаються вони в доходи єдиноподатників чи ні. Попутно зазначимо ще і з цього приводу думку податківців.

Дохід єдиноподатників за видами і джерелами надходження

Вид надходження

Порядок включення в дохід

ДОХІД У ГРОШОВІЙ ФОРМІ

Дохід від продажу продукції (товарів, робіт, послуг)

Включається в дохід (п. 292.1 ПКУ). Зверніть увагу: якщо при проведенні безготівкових розрахунків (у тому числі через платіжний термінал) банк утримує свою комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування, то в дохід спрощенцю необхідно включати всю суму грошових коштів, що надійшли від покупця, без зменшення на утриману банком комісійну винагороду. Щоправда, податківці із цього приводу доходять суперечливих висновків. На запитання, що вважати доходом, при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги) через термінал, податківці дружно заявляють, що в дохід включається сума, що надійшла на поточний рахунок єдиноподатника-фізособи (див. БЗ 107.04, 108.01.02). І не звертають увагу на те, що в більшості випадків гроші на поточний рахунок надходять уже за вирахуванням комісії банку. Аналогічний підхід і щодо суми виручки, отриманої в іноземній валюті для третьогрупника (БЗ 108.01.02). А ось що стосується випадку, коли валютні кошти за реалізовані товари (виконані роботи, надані послуги) перераховуються через міжнародні системи грошових переказів (SWIFT, Western Union, MoneyGram та ін.), вимагають вважати доходом усю суму валютної виручки, з урахуванням коштів, утриманих на користь міжнародної системи грошових переказів (див. БЗ 108.01.02 БЗ)

Надходження за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами

Доходом є сума отриманої винагороди* повіреного, агента (п. 292.4 ПКУ). Згодні з цим і податківці (див. листи ДФСУ від 11.12.2015 р. № 11579/Б/99-99-17-02-02-14, від 12.08.2015 р. № 17056/6/99-99-15-03-01-15, від 07.10.2016 р. № 21915/6/99-99-13-01-02-15). Ця ж сума враховується при підрахунку доходу при переході на спрощену систему (див. лист ДПСУ від 07.12.2012 р. № 6781/0/61-12/15-2216є, № 10997/0/71-12/15-2217є)

* Зверніть увагу: якщо єдиноподатник-комісіонер (повірений, агент) отримує готівкові грошові кошти, він зобов’язаний оприбуткувати всю отриману готівку, а не тільки суму винагороди. Тому підприємцям у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) рекомендуємо показувати всю суму грошових коштів, що надійшли. На це звертають увагу і податківці (див. БЗ 107.07), загрожуючи при невідображенні всієї суми штрафом за неоприбуткування готівки (див. лист ДФСУ від 11.05.2018 р. № 2101/Д/99-99-14-05-01-14/ІПК). У декларації відображати слід тільки суму винагороди. При цьому транзитні кошти відразу ж виключити з Книги, відобразивши їх суму зі знаком «мінус» у наступному рядку Книги, або ж, як радять податківці, через графу 3 (див. лист ДФСУ від 25.05.2018 р. № 2337/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК). Важливо! За ситуації, коли єдиноподатник виступає комітентом, дохід у нього виникатиме на дату надходження на поточний рахунок грошових коштів від комісіонера (а не, скажімо, в момент одержання грошових коштів безпосередньо комісіонером від покупців). При цьому рекомендуємо уникати ситуації, коли посередник-комісіонер утримує свою винагороду з належної комітенту-єдиноподатнику виручки (внаслідок чого комітентові надходитиме вже зменшена, з урахуванням утриманої винагороди, сума коштів на поточний рахунок). Така ситуація небажана, передусім, тому, що в цьому випадку єдиноподатником-комітентом буде зроблений негрошовий розрахунок за реалізовані товари (в сумі винагороди комісіонера) з усіма наслідками (див. пп. 4, 5 і 9 п.п. 298.2.3 ПКУ, а також пп. 3 — 5 п. 293.4, пп. 2 і 3 п. 293.5 ПКУ). Таким чином, розрахунки з комісіонером єдиноподатнику-комітенту краще здійснювати окремим платежем.

Орендна плата

Включається в дохід (п. 292.1 ПКУ). Причому в дохід потрапить, у тому числі, орендна плата від здачі приміщення в суборенду. Якщо орендар оплачує оренду частинами, то в дохід включають тільки суму грошових коштів, що надійшла у звітному періоді, а не всю суму орендної плати за договором. При цьому врахуйте, податківці вимагають включати в дохід не лише орендну плату, але й гарантій платіж за договором оренди. А при подальшому поверненні єдиноподатником гарантійного платежу скоригувати (зменшити) дохід не дозволяють (див. БЗ 108.01.02). Про отримання гарантійного платежу ФОП на ЄП детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 99

Відшкодування орендарем комунальних платежів окремо від орендної плати

Включається в дохід* (див. БЗ 107.04, 108.01.02)

* Те, що орендар відшкодовує комунальні платежі окремо від орендної плати, слід чітко прописати в договорі. Тоді суми отриманого відшкодування вважатимуться доходом від надання нерухомості в оренду. Інакше податківці вважатимуть отримане відшкодування доходом від виду діяльності, не зазначеного в реєстрі платників єдиного податку (див. БЗ 107.04). Для єдиноподатників групи 2 це, окрім «стандартного» переходу на загальну систему (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ), призведе до оподаткування зазначеної суми єдиним податком за ставкою 15 % відповідно до п. 293.4 ПКУ.

Суми ПДВ

Не включаються в дохід (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ). Це стосується єдиноподатників групи 3 на ставці 3 % (зі сплатою ПДВ). У таких спрощенців сума ПДВ не включається в дохід не лише при отриманні плати за товари (роботи, послуги), але й у разі визнання доходу від списання кредиторської заборгованості*. Не повинні враховуватися суми ПДВ і при підрахунку доходу при переході на спрощену систему. Принаймні так раніше вважали і податківці (див. консультацію з БЗ 108.01.02 в розділі недіючих)

* Раніше це підтверджували і податківці (див. БЗ 108.01.02). І хоча це роз’яснення діяло до 01.01.2015 р., вважаємо, думка податківців змінитися не повинна, адже норми ПКУ в цій частині не коригувалися.

Дохід від продажу власних цінних паперів (корпоративних прав)*

В «єдиноподатний» дохід ФОП не включається. Доходи від продажу цінних паперів оподатковуються в них як «цивільні» доходи за правилами, встановленими п. 170.2 ПКУ (див. БЗ 107.03). Що стосується юросіб-єдиноподатників, то вони кошти від продажу цінних паперів (корпоративних прав), що належать їм, включають до складу «єдиноподатних» доходів*

* Нагадаємо: єдиноподатники не можуть здійснювати діяльність з продажу цінних паперів і корпоративних прав в інтересах третіх осіб, оскільки така діяльність (фінансове посередництво) є для них забороненою згідно з п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ. Останнім часом фіскали ставлять під сумнів можливість здійснення єдиноподатниками операцій з продажу цінних паперів і корпоративних прав (див. БЗ 108.01.01, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 12). Дійсно, законодавство забороняє бути платниками єдиного податку особам, які займаються фінансовим посередництвом. Але якщо це разовий продаж власних цінних паперів і корпоративних прав, то, на думку податківців, підприємству-єдиноподатнику залишати спрощенку не потрібно.

Внесення власних грошових коштів фізособи на поточний підприємницький рахунок

На думку податківців, внесені на підприємницький рахунок власні кошти фізособи включаються в дохід ФОП-єдиноподатника (див. БЗ 107.04). Не враховувати в доходах внесену готівку фіскали згодні тільки в тому випадку, якщо цю суму підприємець раніше (при її отриманні) вже відобразив у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат). При цьому готівка не потрапить у доходи повторно, якщо в первинних документах буде зазначено, що ФОП вносить на банківський рахунок виручку за визначений період. І ця сума не повинна перевищувати розміру доходу, відображеного в Книзі за відповідний період (див. УПК, затверджену наказом ДПСУ від 24.12.2012 р. № 1183, БЗ 107.04). Звичайно ж, готівкова виручка при внесенні на поточний рахунок не оподатковується єдиним податком удруге (наприклад, при перенесенні з одного підприємницького рахунку на інший податківці з цим погоджуються, див. БЗ 107.04). Проте ми не згодні з тим, що поповнення власного підприємницького рахунку безпосередньо підприємцем за рахунок власних же коштів, отриманих (накопичених) ним як «звичайною» фізичною особою, є «єдиноподатним» доходом. З юридичної точки зору, внесення власних коштів узагалі не повинне розглядатися як операція, що призводить до виникнення доходу, адже тут немає «зовнішнього» грошового надходження. Відбувається рух коштів «усередині» однієї особи. Це ж стосується і ситуації з поверненням на рахунок раніше виданих коштів на відрядження, яке так і не відбулося. Проте податківці наполягають на доході (див. БЗ107.04)

Грошові кошти, що перераховані іншій особі, але повернулися на рахунок єдиноподатника у зв’язку з помилкою в банківських реквізитах

Не включаються в дохід за наявності документального підтвердження їх помилкового перерахування і повернення на підставі п.п. 5 п. 292.11 ПКУ (див. БЗ 107.04*)

* У зазначеному роз’ясненні йдеться тільки про ФОП, проте аргументи, наведені в ньому, надають підстави вважати, що такі кошти не дохід і для юросіб-єдиноподатників.

Дохід, отриманий в іноземній валюті

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується в гривні за курсом НБУ на дату отримання такого доходу* (п. 292.5 ПКУ). При продажу інвалюти, що надійшла на валютний рахунок юрособи-єдиноподатника, визначається різниця між вартістю валюти за курсом її продажу і за курсом НБУ згідно з бухобліковими правилам. Якщо така різниця позитивна, то вона має бути включена в дохід (див. БЗ 108.01.02). Від’ємна різниця на суму доходу не впливає. А ось позитивна різниця від продажу інвалюти за дорученням ФОП-єдиноподатника, з точки зору податківців, у його дохід не включається (див. БЗ 107.04, лист ГУ ДФС у Львівській обл. від 05.05.2017 р. № 67/ІПК/13-01-13-01-17)

* Завдяки постанові правління НБУ від 12.06.2018 р. № 65, так само продовжує діяти вимога про обов’язковий продаж валютної виручки (у розмірі — 50 %). Тобто враховуючи роз’яснення податківців (див. лист ДФС від 06.06.2018 р. № 2484/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК, БЗ 107.04 БЗ, (!) причому таку точку зору вони обстоюють уже тривалий час), дохід єдиноподатника від ЗЕД-операції повинен складатися з: 1) суми, отриманої на поточний рахунок у національній валюті від обов’язкового продажу частини інвалютної виручки (50 %) на міжбанківському валютному ринку; 2) суми іноземної валюти, зарахованої на поточний інвалютний рахунок, за курсом НБУ на дату її зарахування на такий рахунок. Що ж до позитивної різниці, яка виникає при реалізації банком 50 % іноземної валюти, то її правильніше вважати доходом від продажу інвалюти (тобто доходом від валютної операції), а не доходами від експорту. Тому в дохід єдиноподатника така різниця повинна потрапляти окремо (окремою складовою), а не як експортний дохід. Фізособам відображати в доходах позитивну різницю не потрібно.

Курсові різниці при перерахунку валюти, що числиться на поточному рахунку на кінець звітного періоду

Перерахунок іноземної валюти, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку ФОП-єдиноподатника, не здійснюється (див. категорію107.04 БЗ). А ось юрособи-єдиноподатники групи 3, на думку податківців, зобов’язані здійснити перерахунок залишку іноземної валюти на дату закінчення звітного кварталу і відобразити у складі доходів позитивні курсові різниці за їх наявності (див. БЗ 108.01.02). Ми вважаємо, що включатися в дохід юрособи-єдиноподатника курсові різниці взагалі не повинні (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 12). Крім того, виникнення курсових різниць на кінець звітного періоду не пов’язане зі надходженням грошових коштів, як того вимагає ст. 292 ПКУ. На наш погляд, валюта повинна обкладатися єдиним податком: — при її зарахуванні на рахунок єдиноподатника; — при її продажу, коли єдиним податком оподатковується виникаюча позитивна різниця

Кошти, що надходять єдиноподатнику-покупцю від продавця за повернений товар, у разі розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів

У дохід не включаються (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Не включаються в дохід і грошові кошти (по суті, переплата), що повертаються продавцем після зменшення вартості поставленого неякісного товару (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 80, с. 30)

Кошти, виплачені єдиноподатником-продавцем покупцеві за повернений товар (або повернення передоплати), у разі розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів

Не включаються в дохід (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Якщо отримання грошей і їх повернення здійснюється в одному періоді, то дохід у декларації не показуємо. Якщо ж повернення грошей відбувається в подальших періодах, то ці суми виключаються (тобто віднімаються) з доходу єдиноподатника. Адже при отриманні оплати за товар сума грошових коштів потрапила в доходи єдиноподатника, тобто при поверненні покупцеві грошей сума відображеного доходу підлягає зменшенню. Для цього в декларації платника ЄП за період, у якому єдиноподатник повернув гроші (аванс), слід відобразити скоригований дохід, тобто зменшений на повернену суму (див. листи ДФСУ від 06.06.2017 р. № 470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, від 08.11.2017 р. № 2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК). Хоча є й консультації, де податківці пропонують скоригувати дохід як виправлення помилки — через УД (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 04.05.2018 р. № 1999/ІПК/10/26-15-12-04-18, БЗ 108.01.05). Проте цей підхід, на наш погляд, не зовсім правильний. Що ж до фізосіб, то податківці пропонують зменшити суму доходу в періоді повернення коштів (БЗ 107.08)

Дохід від продажу основних засобів

Доходи від продажу рухомого і нерухомого майна, яке належить фізособі на праві власності і використовується в його господарській діяльності, не включаються в «єдиноподатний» дохід* (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). При продажу основних засобів і земельних ділянок** юрособами-єдиноподатниками дохід визнається в сумі коштів, отриманих від реалізації таких активів відповідно до договору про продаж (п. 292.2 ПКУ). Якщо основні засоби продані юрособою-єдиноподатником після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначають як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу таких основних засобів, і їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу***

Дохід від продажу земельних ділянок

* На наш погляд, до складу «єдиноподатних» доходів ФОП не повинен потрапляти дохід від продажу рухомого і нерухомого майна, яке належить фізособі на праві власності і при цьому реєструється на нього відповідним чином (транспортні засоби, нерухомість тощо). Такі доходи слід вважати «цивільними» доходами фізособи, що підлягають оподаткуванню відповідно до норм ст. 172 і 173 ПКУ. Дохід від реалізації інших об’єктів, які можна ідентифікувати як основні засоби, на нашу думку, прирівнюється до продажу товарів з включенням у «єдиноподатний» дохід.

** Податківці визнають, що земельні ділянки є об’єктами основних засобів. І тим не менш наполягають на включенні в «єдиноподатні» доходи всієї суми коштів, що надійшли, незалежно від строку використання такого об’єкта в діяльності підприємств-спрощенців (див. лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 19.05.2017 р. № 279/ІПК/10/15-32-12-04-21, БЗ 108.01.02). Причина — відсутність балансової вартості, оскільки земельні ділянки не амортизуються (п. 22 П(С)БО 7). Хоча раніше податківці дозволяли при продажу земельної ділянки після закінчення 12 місяців включати в доходи додатну різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і сумою витрат, пов’язаних з купівлею земельної ділянки.

*** Нагадаємо основні правила, що діють при реалізації ОЗ підприємствами-єдиноподатниками: 1. Норми ПКУ не вимагають продавати основні засоби за ціною не нижче їх оціночної вартості. Із цим згодні й податківці (див. БЗ 108.05). 2. На думку ДФСУ, юрособа-єдиноподатник може без втрати права роботи на єдиному податку продати автомобіль, що числиться на його балансі, — об’єкт ОЗ. Це незважаючи на те, що автомобіль належить до підакцизних товарів, торгувати якими спрощенці не мають права на підставі п.п. 291.5.1.3 ПКУ (див. БЗ 108.05). 3. При безоплатній передачі основних засобів іншій юридичній або фізичній особі в підприємства-єдиноподатника дохід не виникає (див. БЗ 108.01.02). 4. Якщо реалізація ОЗ здійснюється з поетапною (частковою) оплатою, до складу доходу юрособи-єдиноподатника включається (див. БЗ 108.01.02): — фактично отримана сума коштів на дату її одержання — якщо об’єкт основних засобів використовувався єдиноподатником менше року; — позитивна різниця між отриманою сумою (частиною договірної вартості) і добутком залишкової балансової вартості об’єкта ОЗ і результату ділення цієї частини на договірну вартість такого об’єкта — якщо він використовувався платником єдиного податку більше року. Детальніше про продаж ОЗ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 23, с. 15.

Кошти, перераховані на поточний рахунок єдиноподатника з його депозитного рахунку

Не є доходом ФОП-єдиноподатника, якщо вказані грошові кошти були покладені на депозит після включення в дохід такого підприємця в період їх отримання (див. БЗ 107.04 БЗ). Не є такі кошти і доходом юрособи — платника єдиного податку (БЗ 108.01.02)

Поворотна фінансова допомога, отримана і повернена єдиноподатником протягом 12 календарних місяців з дня її отримання

Не включається в дохід (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, лист ДПСУ від 11.02.2013 р. № 1990/6/17-1216)

Поворотна фінансова допомога, отримана і не повернена єдиноподатником протягом 12 календарних місяців з дня отримання

Включається в дохід (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, БЗ 107.04, 108.01.02). Це правило податківці поширюють і на випадок, коли фіндопомога була отримана під час перебування фізособи-підприємця на загальній системі оподаткування і залишається неповерненою ним протягом 12 календарних місяців з дня її отримання вже на спрощеній системі оподаткування (див. БЗ 107.04). А ось щодо юросіб-єдиноподатників у податківців чомусь інша позиція: юрособа, що отримала поворотну фіндопомогу в період перебування на загальній системі, при переході на ЄП не включає такі кошти в дохід платника єдиного податку (БЗ 108.01.02 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37). Поворотна фінансова допомога включається в доходи того звітного періоду, на який припадає перший день перевищення 12-місячного строку. У разі подальшого повернення коштів дохід не коригується

Кошти поверненої єдиноподатнику фіндопомоги, раніше наданої ним іншому суб’єктові

Згідно з роз’ясненнями податківців (див. підкатегорію 108.01.02 БЗ і лист ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2503/6/99-95-42-03-15), такі суми не включаються в «єдиноподатний» дохід юрособи — платника єдиного податку. Щоправда, попереджають, що надання фіндопомоги на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво. А ось щодо фізосіб податківці категорично заявляють, що надання поворотної фінансової допомоги є порушенням умов перебування ФОП-єдиноподатників на спрощеній

системі оподаткування, оскільки така діяльність вважається фінансовим посередництвом і заборонена спрощенцям відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ (див. БЗ 107.04). При цьому податківці пропонують оподатковувати суму поверненої підприємцеві фіндопомоги єдиним податком за ставкою 15 %. На наш погляд, такий підхід є помилковим. Надання в позику власних коштів взагалі не може вважатися фінансовим посередництвом. Адже, як зазначено в ч. 3 ст. 333 ГКУ, фінансове посередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням і перерозподілом фінансових коштів. На додаток видача безвідсоткової позики не несе в собі ознак фінансової послуги (п. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2 664-ІІІ), оскільки не направлена на отримання прибутку. У зв’язку з цим ми вважаємо, що для ФОП-єдиноподатників, як і для юросіб на спрощеній системі оподаткування, повернена фіндопомога не повинна розглядатися як «єдиноподатний» дохід

Безповоротна фіндопомога (гранти, інше цільове фінансування не з бюджету)

Включається до складу єдиноподатного доходу, у тому числі й ФОП-єдиноподатниками (див. лист ГУ ДФС м. Києва від 26.04.2016 р. № 3185/Х/26-15-13-02-15(ср. 025069200), БЗ 108.05). А ось грант, отриманий фізособою на ЄП від іноземних фондів податківці дозволяють не включати в дохід платника ЄП, на підставі п.п. 4 п. 292.11 ПКУ (див. БЗ 107.04). На їх думку, це оподатковуваний дохід фізособи (ст. 164 ПКУ)

Повернений єдиноподатнику завдаток

Не включається в «єдиноподатний» дохід (див. БЗ 107.04)

Кошти, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами підприємства

Не включаються в дохід єдиноподатника (п.п. 2 п. 292.11 ПКУ)

Кредити

У дохід єдиноподатника не включаються (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, БЗ 107.04). Якщо кредит отриманий в іноземній валюті, то в дохід не включається і позитивна курсова різниця, що виникає при продажу валюти на міжбанківському валютному ринку (різниця між курсом іноземної валюти до гривні в день отримання кредиту і курсом, за яким продана така валюта)*

* На думку податківців (див. БЗ 107.04), у дохід ФОП-єдиноподатника слід включати суму кредиту, якщо він отриманий у статусі «звичайної» фізичної особи і внесений на підприємницький рахунок. Проте на наш погляд, такий підхід некоректний. По-перше, включати в доходи кошти, що підлягають поверненню, просто безглуздо (податківці самі підтвердили це в іншій консультації з БЗ 107.04). По-друге, фізична особа має право використовувати в підприємницькій діяльності будь-які кошти — як свої, так і позикові. Тому таке розділення кредитів для цілей застосування п.п. 3 п. 292.11 ПКУ вважаємо неправильним.

Відсотки, отримані від банку (за депозитом, поточним рахунком тощо)

Включаються в дохід юрособи — єдиноподатника групи 3 (див. БЗ 108.01.02). А ось у дохід ФОП будь-якої з груп такі надходження не включаються, про що свідчать п.п. 1 п. 292.1 ПКУ і роз’яснення з БЗ 107.04. Такі надходження обкладаються за «цивільними» правилами згідно з п. 170.4 ПКУ

Дивіденди

Не включаються в дохід єдиноподатника дивіденди, отримані ФОП (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Їх обкладають як «цивільні» доходи відповідно до п. 170.5 ПКУ. Не потрапляють до складу «єдиноподатних» доходів і дивіденди, отримані юрособою-спрощенцем від інших платників податків, з яких сплачений авансовий внесок відповідно до п. 57.11 ПКУ (п.п. 10 п. 292.11 ПКУ)

Роялті

У дохід ФОП-єдиноподатника роялті не включаються (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Їх обкладають як «цивільні» доходи згідно з п. 170.3 ПКУ. А ось юрособи-єдиноподатники роялті показують у складі своїх доходів, оскільки для них ПКУ винятків не робить (БЗ 108.01.02)

Страхові виплати і відшкодування

Не включаються в дохід підприємця-єдиноподатника (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Ці доходи оподатковуються ФОП за «цивільними» правилами. Юрособи-єдиноподатники включають такі надходження в доходи на загальних підставах*

* На цьому наполягають і податківці. Зокрема, в роз’ясненні з БЗ 108.01.02 говориться, що при отриманні юрособою-спрощенцем страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби така сума включається в «єдиноподатний» дохід підприємства в періоді отримання.

Суми коштів і вартість майна, внесені засновниками або учасниками юрособи-єдиноподатника до його статутного капіталу

Не включаються в дохід юрособи-єдиноподатника (п.п. 8 п. 292.11 ПКУ). Причому податківці погоджуються, що не буде доходу в підприємства-спрощенця й у тому випадку, якщо внесені раніше в статутний капітал кошти не будуть повернені засновникам у зв’язку з ліквідацією такого підприємства (див. БЗ 108.01.02). Водночас податківці вважають, що якщо частка при виході учасника менша, ніж сума первісного внеску, то в «єдиноподатному» обліку в емітента з’являються доходи на частину не поверненого внеску (БЗ 108.01.02). На нашу думку, для відображення такого доходу в єдиноподатника-емітента немає підстав (у тому числі й у випадку, коли учасник, що виходить, прощає заборгованість за його часткою). Адже не виконується жодна з умов, за якої можуть виникати доходи згідно зі ст. 292 ПКУ. Але враховуйте фіскальний підхід податківців

Дотації із центру зайнятості, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, виплати чорнобильцям тощо, що надійшли на поточний рахунок єдиноподатника

Не включаються в дохід (п.п. 4 п. 292.11 ПКУ). Суми допомоги з Фонду соціального страхування, які виплачуються самому ФОП-єдиноподатнику, включаються в його «цивільні» доходи й оподатковуються ПДФО і ВЗ на загальних підставах (див. лист ДФСУ від 24.03.2016 р. № 6416/6/99-99-17-02-02-15)

Помилково зараховані кошти, повернені в тому ж звітному (податковому) періоді, що і надійшли

За наявності письмового пояснення банку (або суб’єкта господарювання) про помилкове зарахування коштів, їх суму єдиноподатник — неналежний одержувач не включає до складу своїх доходів (див. БЗ 107.04, 108.01.02)

Помилково зараховані кошти, повернені в наступному звітному (податковому) періоді

На думку податківців, у періоді надходження кошти включаються в дохід, а в періоді, коли гроші будуть повернені, здійснюється перерахунок доходу (див. БЗ 107.04, 108.01.02). При цьому обов’язковою є наявність документів, що підтверджують помилкове зарахування, зокрема, письмового пояснення банку або суб’єкта господарювання. На наш погляд, як і в попередньому випадку, помилково зараховані кошти в доходи не включаються, адже фактично вони будуть повернені, відповідно доходу в єдиноподатника бути не повинно

Кошти, що повертаються єдиноподатнику з бюджетів або державних цільових фондів суми надміру сплачених податків і зборів, а також ЄСВ

У дохід не включаються (п.п. 9 п. 292.11 ПКУ)

Кошти, отримані у звітному періоді за рішенням суду як компенсація (відшкодування) за минулі звітні періоди

Включаються в дохід у періоді надходження коштів, тобто після виконання рішення суду (див. БЗ 108.01.02). Згодні. У п. 292.15 ПКУ сказано тільки про те, що компенсація, отримана за рішенням суду, не враховується при визначенні доходу, що надає права перейти та/або перебувати на спрощеній системі в наступному податковому періоді. Тож якщо вся сума перевищення граничного доходу формується тільки за рахунок таких компенсацій, то єдиноподатник не втрачає права використовувати спрощену систему (див. БЗ 107.04). Проте, очевидно, обкладати таке перевищення йому все одно доведеться за підвищеними ставками (п. 293.4 ПКУ). Якщо перевищення доходу немає, то кошти, отримані за рішенням суду, оподатковуються у звичайному порядку

Сума компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і держмита, сплаченого раніше спрощенцем

На думку податківців (див. БЗ 108.01.02), такі суми не включають до складу доходів єдиноподатника-юрособи. А ось щодо ФОП на спрощеній системі податківці чомусь дійшли протилежного висновку (див. БЗ 107.04). Звичайно, якщо підходити формально, то й у юросіб є підстави включати такі суми в дохід для цілей оподаткування єдиним податком. Водночас якось нелогічно вважати повернення (компенсацію) витрачених платником коштів його доходом. Саме із цього, схоже, виходили й податківці в згаданій консультації для юросіб. Тому поки що підприємства-спрощенці можуть нею користуватися

Відшкодування збитків, нанесених іншою особою, на підставі претензії

У листі ДПСУ від 07.09.2012 р. № 1553/0/61-12/15-2216є, № 2728/0/71-12/15-2217є зазначено, що якщо юридична особа — єдиноподатник отримує суму коштів у результаті задоволення претензій як компенсацію прямих витрат або збитків, понесених у результаті порушення його прав та інтересів, то вона не включає зазначену суму до складу доходу. Як аргумент ДПСУ посилалася на те, що в ст. 292 ПКУ не названа сума коштів, отримана в результаті задоволення виставленої претензії. Вважаємо, що цим аргументом можуть скористатися і ФОП-єдиноподатники. Проте для повної безпеки рекомендуємо отримати індивідуальну письмову податкову консультацію в місцевому органі ДФСУ

ДОХІД У МАТЕРІАЛЬНІЙ І НЕМАТЕРІАЛЬНІЙ ФОРМІ

Безоплатно отримані товари (роботи, послуги)

Включаються в дохід (абзац перший п. 292.3 ПКУ). Майте на увазі: безоплатно отриманими податківці вважають також товари (роботи, послуги), за якими кредиторська заборгованість була списана за домовленістю сторін* або не була погашена у зв’язку з ліквідацією юросби-єдиноподатника до закінчення строку позовної давності (див. БЗ 107.04, 108.01.02). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 44. Будьте уважні: користування майном за договором позички податківці розцінюють як отримання безоплатної послуги і вимагають відображати дохід за звичайною ціною (БЗ 107.04). Детальніше про безоплатне отримання див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 22, с. 29. І ще один момент: виявлені на підприємстві ОЗ, які «нікому не належать», податківці розцінюють як безоплатно отримані і вимагають від єдиноподатника показати дохід у сумі їх справедливої вартості (див. БЗ 108.01.02 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 49, с. 29). Добре, що хоч дооцінку ОЗ податківці не вважають єдиноподатним доходом (108.01.02)

* Вартість таких товарів (робіт, послуг) включається в дохід єдиноподатника в тому звітному періоді, в якому була досягнута домовленості щодо прощення заборгованості.

Сума кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності

В «єдиноподатний» дохід включають тільки платники єдиного податку групи 3 на ставці 3 %, тобто «ПДВшники»* (абзац третій п. 292.3 ПКУ). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 44, с. 29. У ФОП-єдиноподатників, що не є платниками ПДВ, сума простроченої кредиторської заборгованості має бути оподаткована ПДФО і ВЗ відповідно до вимог п.п. 164.2.7 ПКУ як «цивільні» доходи

* У зв’язку із застосуванням зазначеної норми зверніть увагу на такі нюанси. 1. На наш погляд, не повинна включатися в «єдиноподатний» дохід заборгованість за авансами отриманими, оскільки ці суми вже були включені при їх отриманні до складу доходу єдиноподатника. Те ж стосується кредиторської заборгованості за поворотною фінансовою допомогою, що списується після закінчення строку позовної давності. Адже єдиноподатник повинен був включити її в доходи раніше — після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання. 2. Під дію абзацу третього п. 292.3 ПКУ підпадає в тому числі й кредиторська заборгованість, що виникла під час перебування єдиноподатника на загальній системі оподаткування. 3. Сума списаної кредиторської заборгованості до складу доходів єдиноподатників повинна потрапити без урахування ПДВ, сплаченого у складі вартості раніше придбаних товарів (робіт, послуг). Підтвердженням цьому висновку слугує і назва графи 6 «сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, без податку на додану вартість, грн., коп.» Книги обліку доходів і витрат, затвердженої наказом № 579. Детальніше про облік кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що сплив, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 29, с. 33.

Вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана передоплата (аванс) у періоді, коли юрособа перебувала на загальній системі оподаткування

Включається в дохід юросіб-єдиноподатників групи 3 (абзац четвертий п. 292.3 ПКУ)

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити