Заповнюємо декларацію: нюанси

Тут зазначають тип декларації з податку на прибуток. Для цього проставляють відмітку «Х» у комірці навпроти потрібного типу:

— «Звітна» — найпоширеніший тип декларації — за базовий звітний (податковий) період (у тому числі й за звітний 2019 рік);

— «Звітна нова» — таку декларацію подають при виправленні помилок «гарячими слідами» — у нещодавно поданій звітності, граничний строк подання якої ще не минув (п. 50.1 ПКУ);

— «Уточнююча» — її заповнюють, якщо самостійно виявлені помилки минулих звітних періодів виправляють шляхом подання окремої уточнюючої декларації (спосіб виправлень згідно з п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Таку уточнюючу декларацію подають за формою звичайної декларації з відміткою «Х» у цій комірці

Тут зазначають (шляхом проставлення відмітки «Х»):

— звітний (податковий) період, за який подають декларацію, з типом «Звітна», «Звітна нова» (у річній декларації обирають «Рік»), а також

— базовий звітний період платника (квартал або рік — залежно від того, ким є платник: квартальником чи річником)

Це поле заповнюють тільки у випадку виправленні помилок (за допомогою поточної або уточнюючої декларації). У цьому полі зазначають помилковий (уточнюваний) період, помилки якого виправляють. Причому згідно з роз’ясненнями податківців (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ):

1) якщо помилки виправляють за допомогою поточної декларації (з якою подають додаток ВП), то заповнюють одночасно і поле 2, і поле 3. При цьому в полі 2 зазначають поточний звітний період (за який подається декларація), а в полі 3 — уточнюваний період, помилки якого виправляють (його переносять сюди з поля 2 додатка ВП);

2) якщо помилки виправляють шляхом подання окремої уточнюючої декларації (відмітка «Х» стоїть у полі 1 навпроти типу «Уточнююча»), то поля 2 і 3 в уточнюючої декларації заповнюють однаково — у них зазначають помилковий (уточнюваний) період

Тут наводять повне найменування платника податку на прибуток відповідно до реєстраційних документів (п. 48.3 ПКУ; наказ Мін’юсту від 05.03.2012 р. № 368/5).

Повне найменування юридичної особи зазначається в установчих документах і міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР) (ст. 90 ЦКУ).

У разі зміни підприємством найменування в декларації зазначається змінене (нове) найменування тільки з дати держреєстрації змін, внесених до установчих документів (див. лист ДФСУ від 21.03.2016 р. № 6092/6/99-99-19-03-02-15).

Важливо! Скорочення типу «ТОВ», «ПП» тощо тут не допускаються

У цьому полі зазначають:

1) податковий номер платника (п. 2.2 Порядку № 1588):

— для юросіб — код ЄДРПОУ (8-значний номер). Юридичні особи, які не мають коду ЄДРПОУ, зазначають реєстраційний (обліковий) номер платника податків, присвоєний їм контролюючим органом;

— для фізосіб — реєстраційний номер облікової картки платника податків (тобто ідентифікаційний код) або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо у фізособи немає коду за релігійними переконаннями. Увага! Це поле заповнюють фізособи (підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які виплачують дохід нерезидентам. Причому як підприємці-єдиноподатники, так і ФОП-загальносистемники (пп. 141.4.2, 297.5 ПКУ);

2) код КВЕД основного виду діяльності платника

До цього поля вписують податкову адресу платника. Тобто адресу, яка занесена до ЄДР і за якою особа взята на облік у контролюючому органі (п. 1.4 Порядку № 1588):

— для юросіб — місцезнаходження (п. 45.2 ПКУ);

— для фізосіб — місце проживання (п. 45.1 ПКУ).

Також зазначають: поштовий індекс, телефон, мобільний телефон, факс, e-mail

Це поле заповнюють тільки постійні представництва нерезидентів, які визначають суму оподатковуваного прибутку за загальними правилами. Причому для них це обов’язковий реквізит. При цьому вони також проставляють відмітку про постійне представництво в полі 9.

А ось звичайні платники, у тому числі ті, які виплачували дохід нерезидентам (!), це поле

не заповнюють.

Нагадаємо: постійні представництва нерезидентів, що визначають оподатковуваний прибуток у загальному порядку (абзац перший п.п. 141.4.7 ПКУ), звітують за загальними правилами — складають і подають декларацію з податку на прибуток (див. підкатегорію 102.16 БЗ). При цьому, складаючи декларацію, у полях 4 і 6 вони зазначають дані про себе, а в полі 7 — інформацію про самого нерезидента:

1) повне найменування нерезидента;

2) місцезнаходження нерезидента;

3) назва країни, в якій зареєстрований нерезидент (відповідно до Класифікації № 426), українською мовою;

4) код країни нерезидента (відповідно до зазначеної Класифікації).

Зверніть увагу: у додатку А до Класифікації № 426 наведено два види назв країн світу — повна (офіційна) і скорочена. Вважаємо, що при заповненні декларації необхідно зазначати повну назву країни нерезидента

Тут зазначають найменування податкового органу, до якого подають декларацію (п. 49.1 ПКУ)

Це поле заповнюють тільки специфічні платники, перелічені в ньому (проставляючи у відповідній комірці відмітку «Х»). Зокрема:

— платники єдиного податку, які виплачують дохід нерезиденту (як юрособи, так і фізособи-підприємці, п. 297.5 ПКУ);

— постійні представництва нерезидентів, якщо вони визначають оподатковуваний прибуток у загальновстановленому порядку;

— платники, які ліквідуються, що подають декларацію за останній податковий (звітний) період (п.п. 137.4.3 ПКУ). При цьому в полі 2 вступної частини декларації такі платники зазначають: базовий податковий (звітний) період, який застосовувався ними з початку року, і відповідний звітний період, у якому подається остання декларація

(див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

А ось сільгоспники при заповненні річної декларації (за звичайний календарний рік) відмітку в полі 9 не проставляють. Це поле призначене для проставлення сільгоспниками відмітки про особливий річний період «з липня по червень» (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17), який у 2019 році обрати було неможливо.

Звичайні підприємства поле 9 у декларації не заповнюють

Дохід розраховуємо за правилами бухгалтерського обліку і відображаємо в цьому рядку загальну суму «дохідних» рядків з графи 3 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2:

— рядок 2000 (оборот за Дт 701, 702, 703 з Кт 791 мінус оборот за Дт 791 з Кт 704)

— рядок 2120 (оборот за Дт 71 з Кт 791);

— рядки 2200, 2220 (оборот за Дт 72, 73 з Кт 792);

— рядок 2240 (оборот за Дт 74 з Кт 793).

Ті, хто звітує за «малими» формами, до рядка 01 заносять показник рядка 2280 графи 3 Звіту про фінансові результати (форма № 2-м або № 2-мс).

Пам’ятайте: при заповненні рядка 01 орієнтуватися потрібно на відповідні показники фінзвітності ще до округлення в тис. гривень. Тобто слід брати реальні показники доходу в гривнях з копійками з регістрів бухобліку (на підставі яких заповнюють фінзвітність) і вже їх округлювати до цілих гривень.

Інформація цього рядка декларації носить довідковий характер. Водночас розмір доходу важливий:

(1) для розрахунку/нерозрахунку податковоприбуткових різниць у звітному 2019 році (п. 134.1 ПКУ);

(2) для визначення базового звітного періоду на наступний звітний 2020 рік.

1. Податковоприбуткові різниці

Високодохідник (тобто платник з річним доходом понад 20 млн грн.) при розрахунку податку на прибуток зобов’язаний коригувати об’єкт оподаткування (бухгалтерський фінрезультат) на різниці, встановлені розд. ІІІ ПКУ.

Малодохідник (платник з річним доходом не більше 20 млн грн.) має право вибору. Він може відмовитися від розрахунку різниць з розд. ІІІ ПКУ (за винятком збитків минулих років та обов’язкових різниць «для всіх» з підрозд. 4 розд. ХХ, ст. 39 і 123¹ ПКУ). Тоді для малодохідника об’єктом оподаткування буде фінрезультат за даними бухобліку (визначений у фінзвітності відповідно до П(С)БО або МСФЗ). Але про таке рішення малодохідник повинен заявити, поставивши відповідну відмітку в декларації (див. с. 24). Зауважте, що в такому разі обов’язок розраховувати податковоприбуткові різниці з розд. III ПКУ в малодохідника з’явиться виключно після того, як він перейде у високодохідники і його річний дохід перевищить 20-мільйонну межу (див. підкатегорію 102.12 БЗ). Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 86, с. 4.

У зворотній ситуації: якщо у високодохідника (який розраховує протягом року податковоприбуткові різниці) за результатами 2019 року дохід виявився нижче 20 млн грн., то він за підсумками року може відмовитися від коригувань і вже в річній декларації за 2019 рік різниці не визначати (див. лист ДФСУ від 25.01.2019 р. № 278/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). При цьому жодних уточнюючих декларацій за 1 квартал, півріччя і три квартали (коли різниці розраховувалися) подавати не потрібно. Достатньо з річною декларацією подати доповнення-пояснення довільної форми згідно з п. 46.4 ПКУ і поставити в річній декларації відмітку-відмову від різниць (див. підкатегорію 102.12 БЗ). Інакше кажучи, у високодохідника, який повернувся в малодохідники, безперервна сукупність років (протягом якої може бути прийнято рішення-відмову від різниць) починає відлічуватися наново. Проте при перевищенні 20-мільйонного ліміту за результатами наступного (2020 року) доведеться знову повернутися до різниць.

2. Базовий звітний період

Розмір доходу також важливий для визначення базового звітного періоду в наступному звітному 2020 році. Так, якщо показник рядка 01 (дохід) у декларації за 2019 рік:

— не перевищує 20 млн грн., то базовий звітний період у 2020 році — рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ);

— більше 20 млн грн., то базовий звітний період у 2020 році — квартал (п. 137.4 ПКУ).

Виняток — лотерейники, які з 01.01.2017 р. у будь-якому випадку зобов’язані подавати декларацію з податку на прибуток поквартально (п. 137.8 ПКУ).

Колишні єдиноподатники, які протягом 2019 року перейшли на загальну систему оподаткування, в рядку 01 декларації показують дохід тільки за період прибутківця (тобто дохід за період з дати переходу на загальну систему оподаткування по 31.12.2019 р. включно, не враховуючи дохід за період роботи на спрощенці). Причому саме цю величину доходу вони порівнюють з 20-мільйонним критерієм, неперевищення якого дозволить їм прийняти рішення про нерозрахунок різниць у декларації за 2019 рік (див. лист ДФСУ від 14.05.2019 р. № 2132/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, підкатегорію 102.20.02 БЗ).

А ось для вибору базового (звітного) періоду на наступний 2020 рік ексспрощенцям при формальному підході слід відштовхуватися від даних річного Звіту про фінансові результати і доходу за повний календарний рік (а не за період роботи на загальній системі). Хоча ПКУ допускає деякі різночитання в цьому питанні (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 7, с. 33). Зазначимо, що податківці в цьому питанні єдиної думки так і не дійшли (див. листи ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 19.06.2018 р. № 2726/ІПК/02-32-12-04, ДФСУ від 15.02.2018 р. № 626/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДФС у м. Києві від 25.04.2018 р. № 1849/ІПК/26-15-12-03-11). Тому для повної впевненості рекомендуємо отримати індивідуальну консультацію на свою адресу

Тут відображають бухфінрезультат, визначений у фінансовій звітності (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Тобто до рядка 02 переносять зі знаком «+» показник рядка 2290 (прибуток) або зі знаком «-» показник рядка 2295 (збиток) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2.

Ті, хто звітує за «малими» формами, до рядка 02 декларації переносять показник рядка 2290 Звіту про фінансові результати (за формою № 2-м або № 2-мс) з відповідним знаком «+» або «-». Але пам’ятайте:

при заповненні рядка 02 орієнтуємося на ці показники фінзвітності ще до округлення в тис. гривень

(тобто беремо реальні показники фінрезультату в гривнях з копійками з регістрів бухобліку та округлюємо їх до цілих гривень).

Колишні спрощенці, які протягом 2019 року перейшли на загальну систему, у рядку 02 відображають фінрезультат тільки за період перебування в лавах прибутківців (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ). Так, наприклад, ставши платником податку на прибуток з II кварталу 2019 року, у рядку 02 слід зазначити фінрезультат за квітень — грудень 2019 року. Щоб його визначити, потрібні два комплекти фінзвітності (їх подають разом з річною декларацією): за весь 2019 рік і за I квартал 2019 року.

Оскільки фінзвітність складають наростаючим підсумком, подання додаткового фінзвіту за I квартал дозволить правильно визначити фінрезультат у декларації з податку на прибуток за 2019 рік (з фінрезультату за рік відняти фінрезультат за період роботи на спрощенці)

За допомогою цього рядка фінрезультат (об’єкт оподаткування) коригують на різниці. У ньому відображають підсумковий (згорнутий) результат усіх коригувань. При цьому всі різниці (збільшуючі та зменшуючі) розшифровують у додатку РІ. Розрахований у цьому додатку підсумковий результат коригувань переносять до рядка 03 РІ декларації (з відповідним знаком «+» або «-»).

Зауважте: навіть якщо підсумковий результат розрахунку податковоприбуткових різниць дорівнює нулю (наприклад, у додатку РІ «збільшуюча» бухгалтерська амортизація в рядку 1.1.1 дорівнює «зменшуючій» податковій у рядку 1.2.1), додаток РI до декларації з податку на прибуток усе одно подати необхідно!

Рядок 03 РІ заповнюють і додаток РІ подають усі високодохідники і малодохідники-добровольці. В інших малодохідників, які відмовилися від розрахунку різниць з розд. ІІІ ПКУ, також можуть бути різниці:

— при перенесенні непогашених податкових збитків минулих років (п.п. 140.4.2 ПКУ). Такі минулорічні податкові збитки відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ.

Також нагадаємо, що перенесення минулорічних податкових збитків податківці розцінюють як пільгу (код пільги — «11020301»). Але тільки в тому випадку, якщо збитки частково або повністю «зіграли» (!) у зменшення поточного податку. Тобто сума пільги дорівнює сумі минулорічних збитків у межах прибутку поточного періоду, помножена на ставку податку (18 %). Якщо ж у поточному періоді збиток (тобто об’єкт оподаткування звітного періоду без урахування минулих перетікаючих збитків від’ємний або нульовий), то пільга з податку на прибуток не виникає, оскільки бюджет жодних втрат не несе (див. підкатегорію 102.10 БЗ);

— передбачені підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;

— при контрольованих операціях (ст. 39 ПКУ);

— при довгостроковому страхуванні життя (ст. 123¹ ПКУ)

У цьому рядку розраховують об’єкт оподаткування (прибуток або збиток) шляхом коригування (збільшення/зменшення) бухфінрезультату (з рядка 02) на різниці (з рядка 03 РІ) за формулою.

Платники, які разом з оподатковуваною ведуть пільгову діяльність, у цьому рядку відображають загальний результат за всіма видами діяльності. Виключення із цієї загальної суми результату пільгової діяльності здійснюють за допомогою рядка 05 ПЗ.

Показник рядка 04 може мати як додатне «+», так і від’ємне «-» значення (прибуток/збиток).

При цьому від’ємне значення, отримане за підсумками року, переноситься на наступний рік і враховується у зменшення об’єкта оподаткування в наступних звітних роках

У цьому рядку прибутківці-пільговики відображають фінрезультат (прибуток/збиток) від пільгової діяльності. Розрахунок фінрезультату (прибутку/збитку) здійснюють за видами пільгової діяльності в таблиці 1 додатка ПЗ до декларації та переносять до цього рядка.

Показник рядка 05 ПЗ може мати як додатне «+», так і від’ємне «-» значення (прибуток/збиток).

Зверніть увагу: пільговий фінрезультат уже «сидить» у загальному фінрезультаті, відображеному в рядку 04 декларації. Адже загальний бухгалтерський фінрезультат (у рядку 02), сума його коригування (у рядку 03 РІ) та об’єкт оподаткування (у рядку 04) включають показники всіх видів діяльності (у тому числі й пільгової). Тому за допомогою рядка 05 ПЗ загальний об’єкт оподаткування «очищають» від показників пільгової діяльності для обчислення податку на прибуток.

Для чого це потрібно, зрозуміло. Бо збитки від пільгових видів діяльності не можуть зменшувати прибуток від іншої діяльності (так само як і прибуток від пільгової діяльності не може збільшувати прибуток від інших видів діяльності).

Зверніть увагу: якщо результат за рядком 05 ПЗ — від’ємний (збиток), але є прибуток від інших видів діяльності, то об’єкт оподаткування перевищуватиме суму, відображену за рядком 04 декларації.

Адже в рядку 04 показують загальний об’єкт оподаткування — у згорнутому вигляді. Алгоритм обчислення показника рядка 06 цей момент враховує.

Нагадаємо: перелік суб’єктів-пільговиків, прибуток яких звільняється від оподаткування податком на прибуток, визначений у ст. 142 розд. III і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. підкатегорію 102.19 БЗ).

До них належать:

— підприємства та організації, що засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та є їх повною власністю (п. 142.1 ПКУ);

— Чорнобильська АЕС на період виконання робіт з підготовки до зняття та зі зняття з експлуатації енергоблоків АЕС і виконання робіт з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (п. 142.2 ПКУ);

— підприємства, які отримали міжнародну технічну допомогу або кошти держбюджету для реалізації міжнародної програми Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» (п. 142.3 ПКУ);

— підприємства, що використовують газ (метан) вугільних родовищ та/або похідну сировину газу (метану) вугільних родовищ, прибуток яких тимчасово до 01.01.2020 р. звільняється від оподаткування (п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

— підприємства — суб’єкти літакобудування, визначені ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660-III, прибуток яких тимчасово до 01.01.2025 р. звільняється від оподаткування (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

— японські суб’єкти (у значенні, наведеному в пп. «а» — «в» п. 9 підрозд. І розд. ХХ ПКУ) з реалізації проекту модернізації Бортницької станції очищення стічних вод, звільнені від оподаткування на період реалізації цього проекту (п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)

У цьому рядку звичайні платники розраховують податок на прибуток від оподатковуваної діяльності. Для цього загальний об’єкт оподаткування (рядок 04) «очищають» від результату пільгової діяльності (рядок 05 ПЗ), після чого отриманий результат (якщо він додатний) множать на ставку податку з п. 136.1 ПКУ — 18 %.

Значення рядка 06 може бути тільки додатним. Якщо результат розрахунку «рядок 04 - рядок 05 ПЗ» від’ємний або дорівнює нулю, то рядок 06 залишається порожнім (у декларації «на папері» проставляють прочерк).

Зверніть увагу: при загальному збитку за звітний період (значення рядка 04 від’ємне) у підприємства може виникнути зобов’язання (!) з податку на прибуток, якщо великий збиток від пільгової діяльності (рядок 05 ПЗ) перекрив прибуток від іншої діяльності

Рядки 07 — 08 заповнюють платники, які здійснюють страхову діяльність, — страховики, особливості оподаткування яких установлені п. 141.1 ПКУ. У них страховики визначають суму податку на дохід.

Інші платники рядки 07, 07.1, 07.2 і 08 не заповнюють.

У рядку 07 страховик зазначає загальну суму доходу за договорами страхування, співстрахування і перестрахування, визначеного п.п. 141.1.2 ПКУ

Страховики зазначають суму доходу за договорами довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування та страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема за договорами страхування додаткової пенсії, визначеними пп. 14.1.52, 14.1.52¹, 14.1.52², 14.1.116 ПКУ.

Тобто тут відображають дохід, який оподатковується за спецставкою 0 % (п.п. 136.2.2 ПКУ)

Тут відображають страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування, які виключаються з об’єктів оподаткування за «страховими» спецставками 3 % і 0 % (абзац другий п.п. 141.1.2 ПКУ)

У цьому рядку страховики розраховують податок на дохід за ставкою 3 %, установленою п.п. 136.2.1 ПКУ для об’єкта оподаткування (доходу), визначеного відповідно до п.п. 141.1.2 ПКУ. Для цього з показника рядка 07 віднімають показники рядків 07.1 і 07.2. Результат множать на ставку податку на прибуток (3 %), установлену п.п. 136.2.1 ПКУ.

Нарахований у цьому рядку податок на дохід є різницею (!), що зменшує фінрезультат до оподаткування такого страховика (абзац другий п.п. 141.1.1 ПКУ, рядок 4.2.3 додатка РІ)

У рядку 09 суму отриманого доходу відображають лотерейні оператори (суб’єкти, які здійснюють випуск і проведення лотерей). Усі інші платники в цьому рядку проставляють прочерк (в електронному вигляді — залишають порожнім).

Правила розрахунку оподатковуваних доходів лотерейників від лотерейної діяльності визначені п.п. 14.1.271 ПКУ, а порядок оподаткування доходів таких суб’єктів — п. 141.8 ПКУ. При цьому лотерейники щоквартально сплачують податок на дохід у порядку й у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням щоквартальних декларацій з податку на прибуток (п. 137.8 ПКУ).

Показник розраховують за формулою: ряд. 09.1 + ряд. 09.2

Тут лотерейники відображають суму доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду. Показник розраховують за формулою: додатне значення (ряд. 09.1.1 - ряд. 09.1.2)

У рядку 09.1.1 відображають загальну суму доходів, отриманих від прийняття ставок у лотереї

У рядку 09.1.2 відображають суму сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення

У цьому рядку відображають суму безнадійної заборгованості, яка визначається щорічно станом на 31 грудня як сума призового фонду лотереї, що залишився (п.п. «е» п.п. 14.1.11 ПКУ)

У рядку 10 відображають податок на дохід від діяльності з випуску та проведення лотерей за звітний період. Його розраховують шляхом множення показника рядка 09 на ставку податку на прибуток у відсотках, установлену п. 136.6 ПКУ з урахуванням Перехідних положень ПКУ. При цьому розмір ставки на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей становить (п. 48 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

у 2019 році — 26 %;

у 2020 році — 28 %;

з 01.01.2021 р. — 30 %.

Нарахований податок на дохід не є податковоприбутковою різницею (!) і не зменшує фінрезультат до оподаткування. Прибуток від здійснення іншої діяльності, не пов’язаної з випуском та проведенням лотерей, оподатковується у звичайному порядку за базовою ставкою (18 %).

Інші платники тут проставляють прочерк (в електронній формі декларації залишають рядок порожнім)

Ці рядки призначені для відображення доходу від азартних ігор з використанням гральних автоматів і податку з такого доходу за ставкою 10 %, установленою п.п. 136.4.1 ПКУ. При цьому такий податок на дохід не є податковоприбутковою різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування.

Нагадаємо, що у 2019 році в Україні діяла заборона на проведення азартних ігор згідно із Законом № 1334

Рядок 15 призначений для відображення податку на дохід від букмекерської діяльності й азартних ігор (окрім доходу від азартних ігор з використанням гральних автоматів).

Податок розраховується за ставкою 18 % (установленою п.п. 136.4.2 ПКУ) з доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів (рядок 13), зменшеного на суму виплачених гравцям виплат (рядок 14). При цьому такий податок на дохід не є податковоприбутковою різницею і не зменшує фінрезультат до оподаткування.

Нагадаємо, що у 2019 році в Україні був заборонений гральний бізнес згідно із Законом № 1334

У цьому рядку відображають суму, на яку можна зменшити податок на прибуток, нарахований у звітному періоді (відображений у рядках 06, 08, 10, 12 і 15 декларації). При цьому сам показник рядка 16 ЗП розраховують у додатку ЗП, у якому розшифровують «зменшуючі» суми.

Нагадаємо, що в додатку ЗП передбачено всього три «зменшувачі» податку:

— «закордонподатки» (рядок 16.1). Такі суми підлягають заліку тільки в межах звітного року і на наступний 2020 рік не переносяться (див. лист ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15 і підкатегорію 102.02 БЗ). І не забудьте при отриманні іноземного доходу отримати від контролюючого органу іноземної держави, уповноваженого справляти такий податок, довідку за звітний (податковий) рік про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (див. підкатегорію 102.02 БЗ). Така довідка підлягає легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ПКУ);

— авансові внески при виплаті дивідендів (рядок 16.4.1), що включають як дивідендні авансові внески поточного звітного року (рядок 16.2), так і дивідендні авансові внески минулих років, що не «зіграли» (рядок 16.3). Нагадаємо: згідно з п.п. 57.1¹.2 ПКУ дивідендні аванси, що не «зіграли» за підсумками року у зменшення податку на прибуток, переносяться на наступний рік (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ);

— акцизний податок (рядок 16.5) — для платників акцизного податку з реалізації пального (див. лист ДФСУ від 19.02.2019 р. № 597/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). У них нарахований податок на прибуток зменшується на сплачений (!) за поточний податковий (звітний) період акциз за зареєстрованими акцизними накладними за важкими дистилятами (газойлем) з кодами 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використаними на дизель-електричних локомотивах і самоскидах

вантажопідйомністю понад 75 т (з кодами 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). При цьому акциз, що не «зіграв» за підсумками 2019 року у зменшення податку на прибуток, на наступний звітний 2020 рік не переноситься (п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Зазначимо: ані ПКУ, ані додатком ЗП не передбачено якоїсь черговості зменшення податку (тобто на які суми зменшувати податок у першу чергу, на які у другу тощо). Утім, раніше фіскали висловлювалися за зменшення податку на прибуток у порядку черговості розташування сум у додатку ЗП (просуваючись від верхніх рядків до нижніх). Незважаючи на те, що з 14.12.2018 р. ця консультація з підкатегорії 102.20.02 БЗ переведена в нечинні, сам порядок заповнення додатка ЗП не змінився. Тому безпечніше діяти в тому ж дусі й зараз — тобто спочатку зараховувати «закордонподаток», а потім дивідендні авансові внески і акциз

У цьому рядку розраховують податок на прибуток за звітний період. Для цього загальну суму податку (у звичайних платників це показник рядка 06) зменшують на показник рядка 16 ЗП декларації.

У платників з базовим звітним періодом «квартал» (квартальників) зважаючи на наростаючий підсумок рядок 17 річної декларації міститиме в собі дані всіх попередніх звітних (податкових) періодів звітного року. Тому для правильної сплати податку із цього рядка за допомогою рядка 18 віднімають дані попереднього періоду звітного року (з урахуванням уточнень — у разі виправлення помилок звітного року). Після чого суму податку до сплати квартальники виводять у рядку 19 декларації.

Платники з базовим звітним періодом «рік» (річники) отриманий результат з рядка 17 переносять прямо до рядка 19 декларації. Вони рядок 18 декларації не заповнюють.

Важливо! Показник рядка 17 може бути тільки додатним

Цей рядок заповнюють тільки квартальники (тобто платники з базовим звітним періодом «квартал»), щоб урахувати дані попереднього звітного періоду звітного року.

При заповненні річної декларації до цього рядка квартальники переносять значення рядка 17 з декларації за три квартали 2019 року.

До цього рядка включають й уточнюючі показники (у разі виправлення помилок попередніх звітних періодів поточного року). Причому податківці рекомендують у ньому враховувати не лише результати самоуточнень, а й донарахування податку за результатами перевірок періодів звітного року (лист ГУ ДПС у Харківській області від 28.11.2019 р. № 1611/ІПК/20-40-04-04-10). Детальніше про виправлення помилок з податку на прибуток див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 37, с. 19; 2019, № 25, с. 18.

Зауважте! У декларації з податку на прибуток не передбачено окремого рядка для відображення суми фактичної (яка реально виникла) переплати з податку на прибуток. Реальну переплату податківці врахують тільки в інтегрованій картці платника.

Річники рядок 18 не заповнюють

Цей рядок заповнюють і квартальники, і річники. У ньому відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті за підсумками останнього звітного періоду.

У річників ряд. 19 = ряд. 17 і може бути тільки додатним.

У квартальників значення рядка 19 може бути як додатним, так і від’ємним.

— додатне значення показує розраховану суму податку на прибуток, яку необхідно заплатити до бюджету за підсумками останнього звітного податкового періоду;

— від’ємне значення відображає суму переплати за підсумками звітного періоду, яка могла виникнути у квартальників через принцип наростаючого підсумку (якщо, наприклад, податкове зобов’язання за рік виявилося меншим, ніж зобов’язання за три квартали 2019 року).

Важливо! Показник рядка 19 проводять в інтегрованій картці платника

У цьому рядку відображають суму авансового внеску, сплаченого у звітному періоді при виплаті дивідендів.

Нагадаємо: згідно з п.п. 57.1¹.2 ПКУ платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, що приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), повинен нарахувати і сплатити дивідендний авансовий внесок з податку на прибуток. Такий дивідендний авансовий внесок перераховують до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому суму дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшують на суму авансового внеску. Тобто авансовий внесок нараховують «зверху» на дивіденди.

Зверніть увагу: дивідендний авансовий внесок розраховують не з усієї суми дивідендів, а лише із суми перевищення дивідендів над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують. Проте це правило діє тільки (!) у разі, якщо грошові зобов’язання з податку на прибуток за відповідний рік погашено. А ось за наявності непогашеного грошового зобов’язання дивідендний авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів. Звідси випливає, що скористатися таким порядком сплати дивідендного авансового внеску можна лише при одночасному дотриманні двох умов (див. лист ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17):

1) декларацію з податку на прибуток за відповідний рік подано;

2) податкові зобов’язання, самостійно визначені платником у цій декларації, повністю сплачено.

Якщо хоча б одна із цих умов не виконується, авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.

Наведемо приклад. Об’єкт оподаткування за 2018 рік — 10000 грн., а сума дивідендів, що виплачуються юрособам у 2019 році за підсумками 2018 року, — 12000 грн. (після подання за цей період «прибуткової» декларації та сплати за нею податку). Із суми перевищення 2000 грн. (12000 грн. - 10000 грн.) слід сплатити дивідендний авансовий внесок у сумі 360 грн. (2000 грн. х 18 % : 100 %).

При виплаті дивідендів за неповний календарний рік суму зазначеного перевищення розраховують, використовуючи значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди (п.п. 57.1¹.2 ПКУ). Наприклад, якщо дивіденди виплачують за IV квартал 2018 року, то дивідендний аванс розраховують із суми перевищення величини дивідендів над об’єктом оподаткування за 2018 рік, поділеним на 4.

А ось якщо дивіденди виплачувалися у звітному 2019 року за періоди 2019 року (наприклад, за підсумками І, ІІ, ІІІ кварталу), авансовий внесок слід було перерахувати з усієї суми дивідендів. Адже значення об’єкта оподаткування за 2019 рік у момент такої виплати було невідоме і грошове зобов’язання за підсумками року не погашено.

На суму попередньо сплаченого дивідендного авансового внеску зменшують суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого в декларації (п.п. 57.1¹.2 ПКУ). Суму авансу, що не «зіграла» у зменшення податку на прибуток (у тому числі при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування), можна переносити на наступні звітні періоди до повного її погашення. При цьому в абзацах четвертому і п’ятому п.п. 57.1¹.2 ПКУ прописана можливість (1) проведення протягом року щоквартального дивідендного заліку і (2) перенесення дивідендних авансів, що не «зіграли» за підсумками року, у зменшення податкових зобов’язань наступних періодів.

Наприклад, у ІV кварталі 2019 року підприємство сплатило авансовий внесок із суми дивідендів за IIІ квартал 2019 року. У такому разі якщо підприємство є квартальним платником податку на прибуток, воно зможе зарахувати сплачений аванс уже в декларації за 2019 рік. Якщо частина дивідендного авансу не «зіграє» у зменшення податку на прибуток у ІV кварталі, то залишок, що не «зіграв», переносять до декларації за I квартал 2020 року, півріччя тощо до повного заліку з податком на прибуток.

Важливо! У рядку 20 АВ декларації показують суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яка має бути сплачена у звітному (податковому) періоді. Квартальники наводять таку суму наростаючим підсумком за рік. Розрахунок суми дивідендного авансового внеску здійснюють у додатку АВ.

Після чого значення рядка 6 додатка АВ переносять до рядка 20 АВ декларації. Це саме значення відображають і в рядку 16.2 додатка ЗП до річної декларації з податку на прибуток, тобто:

ряд. 20 АВ = ряд. 6 додатка АВ = ряд. 16.2 додатка ЗП.

Майте на увазі: якщо є переплата з податку на прибуток, то зарахувати її в рахунок сплати дивідендного авансового внеску з податку на прибуток «автоматом» не вийде (див. підкатегорію 102.21 БЗ).

Проте платник може подати заяву на повернення суми переплати протягом 1095 днів з дня її виникнення (п. 43.3 ПКУ), за якою в загальному порядку перенаправити переплату на сплату дивідендного авансового внеску (п.п. «б» п. 87.1 ПКУ).

Нагадаємо, що дивідендний авансовий внесок не сплачується при виплаті дивідендів

(пп. 57.1¹.3, 57.1¹.4 і 57.1¹.6 ПКУ):

1) на користь власників корпоративних прав материнської компанії (якщо сума виплачених дивідендів не перевищує суму дивідендів, отриманих материнською компанією від інших осіб);

2) фізичним особам;

3) юрособами-єдиноподатниками груп 3 і 4. У зв’язку із цим платники податку на прибуток — високодохідники і малодохідники-добровольці не «очищають» фінрезультат від дивідендів, отриманих від єдиноподатників (тобто зменшуючої різниці за дивідендами від єдиноподатників п.п. 140.4.1 ПКУ

не передбачені);

4) платниками податку, які мають пільги з оподаткування прибутку (у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування). Але зауважте: «нульовики», які на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ нараховують податок на прибуток за ставкою 0 %, не звільняються від сплати дивідендного авансового внеску.

Причому виплата дивідендів для «нульовиків» призведе не лише до нарахування дивідендного авансу, а й до втрати нульового статусу в періоді виплати (останній абзац п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

5) інститутами спільного інвестування

Цей рядок заповнюють тільки квартальники. У них він слугує для «очищення» суми нарахованих авансових внесків від даних попередніх періодів поточного року. Завдяки цьому в рядку 22 декларації опиниться сума дивідендних авансових внесків, яка має бути сплачена до бюджету за останній звітний квартал.

До цього рядка включають й уточнюючі показники (у разі виправлення помилок попередніх звітних періодів у межах поточного року).

Річники рядок 21 не заповнюють

Цей рядок заповнюють і квартальники, і річники. При цьому в річників ряд. 22 = ряд. 20 АВ декларації.

Важливо! Показник рядка 22 проводять в інтегрованій картці платника

Цей рядок призначений для узагальнення інформації про суму податків, утриманих з виплачених на користь нерезидентів / уповноважених ними осіб (крім постійних представництв нерезидентів на території України) доходів із джерелом їх походження з України. Такий податок ще називають податком на репатріацію (п.п. 134.1.3 ПКУ).

Зауважте! У цьому рядку відображають тільки суми податку, утримані з виплат нерезидентам-юрособам. Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковуються ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ (див. консультацію в підкатегорії 102.16 БЗ).

Крім «стандартних» платників податку на прибуток, утримати, сплатити «нерезидентський» податок та відзвітувати про це «прибутковою» декларацією за підсумками року із заповненими рядками 23 — 25 і додатком ПН (додатками ПН — якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам) доведеться й іншим платникам. До них належать:

— платники єдиного податку (юрособи та підприємці);

— ФОП на загальній системі оподаткування і фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (так звані самозайняті особи, п.п. 14.1.226 ПКУ);

— неприбуткові організації.

А ось звичайним громадянам-фізособам (непідприємцям) утримувати з «нерезидентських» доходів податок на репатріацію і подавати декларацію з податку на прибуток не потрібно. Детальніше див. на с. 36.

Нагадаємо основні правила сплати податку на репатріацію:

1) види доходів, з яких потрібно утримувати податок, перелічені в п.п. 141.4.1 ПКУ;

2) утримують та перераховують до бюджету податок на репатріацію під час виплати доходу нерезиденту і за рахунок цього доходу. Тобто в бухобліку відображають:

— нарахування податку: Дт 632 — Кт 641/Податок на дохід нерезидента;

— сплата податку: Дт 641/Податок на дохід нерезидента — Кт 311.

Виняток: виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про резидента, з яких сплачують податок за ставкою 20 % від суми виплати за власний рахунок (п.п. 141.4.6 ПКУ).

Тобто у бухобліку відображають:

— нарахування податку: Дт 93 — Кт 641/Податок на дохід нерезидента;

— сплата податку: Дт 641/Податок на дохід нерезидента — Кт 311;

3) суму доходу в іноземній валюті для утримання податку перераховують за офіційним курсом НБУ на дату виплати доходу нерезиденту (див. підкатегорію 102.16 БЗ);

4) у загальному випадку ставка податку становить 15 % суми доходів, проте для деяких доходів нерезидентів установлені інші ставки (наприклад, фрахт — 6 %, реклама — 20 %);

5) якщо між Україною і країною нерезидента укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то дохід, що виплачується нерезиденту, може оподатковуватися за міжнародними правилами. Перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2019 р.), наведено у листі ДФСУ від 04.02.2019 р. № 3470/7/99-99-26- 02-03-17 (ср. );

6) незалежно від того, за якими правилами (міжнародними чи українськими) здійснюється оподаткування доходів нерезидента (навіть якщо дохід звільняється від оподаткування), особа, яка виплачує у звітному періоді доходи нерезиденту-юрособі, повинна скласти додаток ПН до декларації.

Важливо! Додаток ПН складають окремо за кожним нерезидентом. Тому в рядку 23 ПН декларації зазначають суму показників з графи 6 рядка 27 таблиці 1 усіх додатків ПН, а в заключній частині декларації в полі «Наявність додатків» зазначають кількість цих додатків. Детальніше див. у поясненнях до додатка ПН на с. 36.

Цікавий момент. Постійні представництва нерезидента з доходу, що отриманий ними на території України (від реалізації товарів, робіт, послуг) і перераховується за кордон нерезиденту, який їх відкрив, податок на репатріацію не утримують. Адже виручка вже оподатковувалася в постійного представництва на прибуток за ставкою 18 %, тому повторно податком на репатріацію за ставкою 15 % при перерахуванні за кордон нерезиденту її обкладати не потрібно (див. підкатегорію 102.16 БЗ та лист ДПСУ від 11.10.2019 р. № 739/6/99-00-07-02-02-15/ІПК)

Цей рядок заповнюють тільки квартальники. Він призначений для «очищення» суми податку, утриманого при виплаті доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України, від даних попередніх періодів звітного року. Завдяки цьому в рядку 25 декларації опиниться сума податку на репатріацію, яка має бути утримана з таких доходів і сплачена до бюджету за останній квартал.

До цього рядка включають й уточнюючі показники (у разі виправлення помилок попередніх звітних періодів у межах поточного року).

Річники рядок 24 не заповнюють

Цей рядок заповнюють і квартальники, і річники. При цьому в річників ряд. 25 = ряд. 23 ПН декларації.

Важливо! Показник рядка 25 проводять в інтегрованій картці платника

У цьому блоці виправляють самостійно виявлені помилки з податку на прибуток і з авансового внеску при виплаті дивідендів (тобто помилки, допущені в рядках 19 і 22 відповідно). Детальніше про виправлення таких помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25 і № 13

У цьому блоці виправляють самостійно виявлені помилки при утриманні податку з доходів нерезидентів (тобто допущені в рядку 25). Детальніше про виправлення таких помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25, с. 25

Увага! Це новий блок, який доданий до форми декларації наказом № 481. Зверніть увагу: він не пов’язаний з виправленням помилок! Його заповнюють тільки пільговики (за пп. 142.1 — 142.3, п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), якщо допустили порушення — нецільове використання вивільнених від оподаткування «пільгових» коштів. Адже в разі порушення вимог про цільове використання звільнених від оподаткування коштів пільговики-порушники за результатами податкового періоду, в якому вчинено таке порушення, повинні:

— збільшити податкові зобов’язання з податку на прибуток (рядок 35), а також

— сплатити штрафні санкції (рядок 36) і пеню (рядок 37) у випадках, передбачених ПКУ.

Зверніть увагу: якщо помилилися і показали неправильну суму зобов’язання, то помилки, допущені

в рядку 35, виправляємо в загальному порядку через рядок 26.

Вважаємо, що податківці тільки схвалюватимуть заповнення цього розділу пільговиками-порушниками

вже в декларації за 2019 рік

Наявність додатків¹⁰

У відповідних комірках цього поля проставляють відмітки «+» про додатки, які подано разом з декларацією за звітний період.

Виняток — додаток ПН, у комірці під яким зазначають кількість поданих «нерезидентських» додатків ПН. Таких додатків може подаватися декілька (залежно від кількості нерезидентів, яким виплачено доходи).

Відмітку про поданий річний додаток ТЦ проставляють лише ті платники, які за підсумками року провели самостійні коригування згідно з «трансфертною» ст. 39 ПКУ.

Додаток РІ подають платники у випадку розрахунку різниць, тобто:

— високодохідники (з річним доходом у звітному 2019 року більше 20 млн грн.);

— малодохідники-добровольці (з річним доходом не більше 20 млн грн.), які добровільно вирішили розраховувати податковоприбуткові різниці з розд. III ПКУ;

— малодохідники, які відмовилися від розрахунку різниць із розд. III ПКУ, але в яких можуть виникати інші різниці («загальні для всіх»):

1) при перенесенні перехідних непогашених податкових збитків минулих років (пп. 134.1.1, 140.4.2 ПКУ);

2) різниці, передбачені підрозд. 4 розд. ХХ, ст. 39 та 123¹ ПКУ.

Також майте на увазі! Додатки АМ, ЦП і ТЦ є розшифровувальними до рядків додатка РІ:

— АМ — до рядка 1.2.1;

— ЦП — до рядків 4.1.3 і 4.1.4;

— ТЦ — до рядків 3.1.3 і 3.1.4 (а також до рядків 01.12 і 02.12 додатка ЦП).

Тому подають їх одночасно з додатком РІ, у якому заповнені ці рядки.

Згідно з п. 46.2 ПКУ разом з декларацією з податку на прибуток подають і фінзвітність (є додатком до декларації, про що проставляється відмітка «+» в комірці «ФЗ»). Причому завдяки наказу № 481 з 01.01.2020 р. у полі «ФЗ» з’явилися комірки для відміток про те, яку фінзвітність (за П(С)БО чи МСФЗ) подаємо.

Важливо! Інформація про додатки — обов’язковий реквізит (пп. 48.3, 49.11 ПКУ), тому не забудьте про відмітки

Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності¹²

У цьому полі проставляють відмітки про комплект поданої фінансової звітності (про конкретні форми). Для цього у відповідних комірках проставляють відмітку «+».

Нагадаємо, що комплект фінансової звітності, який подається, залежить від «масштабу» підприємства (велике/середнє/мале/мікро-) і порядку ведення бухобліку (за національними стандартами чи міжнародними). Про поділ підприємств на великі/середні/малі/мікро-, склад річної фінансової звітності для підприємств, що застосовують П(С)БО, а також про МСФЗ-зобов’язаних див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 101 і № 81.

Цікавий момент. За роз’ясненням податківців (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ), підприємства, які складають фінзвітність за МСФЗ, відмітку про подання приміток до річної фінзвітності не проставляють. А все тому, що для таких підприємств не встановлено окремої форми приміток. Їх подають у довільній формі (письмове пояснення, таблиця, графік тощо).

Новачки, які протягом 2019 року перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, подають із річною декларацією два комплекти фінзвітності:

— річну фінзвітність за весь 2019 рік і

— фінзвітність за період роботи у 2019 році на єдиному податку (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ і лист ДФСУ від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15).

Колишні єдиноподатники в цьому полі відмічають ту фінзвітність, яку подають за рік, а фінзвітність за період роботи на спрощенці подають «на папері» з відміткою в полі «Наявність доповнення¹⁴» згідно з п. 46.4 ПКУ.

Зауважте: це поле — обов’язковий реквізит декларації (п. 48.3 ПКУ). Якщо забудете поставити відмітку про подану фінзвітність, «прибуткова» звітність втратить статус декларації (п. 48.2 ПКУ).

І не забудьте в полі «Додатки на __ арк.» зазначити загальну кількість аркушів усіх додатків (див. підкатегорію 102.20 БЗ). Причому в загальній кількості аркушів враховують і кількість аркушів поданої фінансової звітності. Щоправда, відповідальності за неправильне заповнення цього поля не передбачено (підкатегорія 102.20.02 БЗ)

Наявність доповнення¹⁴

Згідно з п. 46.4 ПКУ платник може подавати з декларацією доповнення-пояснення. Це поле заключної частини призначене для того, щоб розкрити відомості про такі пояснення (за їх наявності). Кожне з довільних пояснень, складених до декларації, слід пронумерувати і занести до цього поля під своїм номером з коротким змістом

Наявність рішення¹⁵

Це поле заповнюють тільки малодохідники, причому ті з них, які відповідно до п.п. 134.1.1 ПКУ прийняли рішення не коригувати фінрезультат на різниці з розд. III ПКУ (крім збитків минулих років).

Для цього в полі «Наявність рішення» проставляють відмітку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначають номер і дату розпорядчого документа (наказу керівника), на підставі якого прийнято таке рішення.

Зауважте:

— хоча в п.п. 134.1.1 ПКУ говориться, що визначитися з вибором (розраховувати / не розраховувати різниці) малодохіднику потрібно в першому році безперервної сукупності років, податківці лояльно допускають, що рішення-відмову від різниць можна прийняти й пізніше — у будь-якому році малодохідництва, наприклад у другому, третьому чи наступних роках перебування в малодохідниках (див. підкатегорію 102.02 БЗ і лист ДПСУ від 27.11.2019 р. № 1556/6/99-00-07-02-02-15/ІПК);

— прийнявши рішення-відмову від різниць надалі протягом свого малодохідництва змінити це рішення — передумати й знову повернутися до розрахунку різниць малодохідник уже не може (див. підкатегорію 102.12 БЗ). Тобто перебуваючи в малодохідниках, прийняти рішення-відмову можна тільки один раз (!) протягом усієї безперервної сукупності малодохідних років;

— прийнявши в будь-якому році рішення-відмову від різниць, у наступних роках малодохіднику потрібно дублювати відмітку (про рішення-відмову) в декларації (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ). Мабуть, за нею податківцям легше ідентифікувати малодохідника-відмовника;

— якщо забули в декларації поставити (продублювати) відмітку (рішення-відмову від різниць), то можна виправити (відновити) забуту відмітку шляхом подання уточнюючої декларації (підкатегорія 102.20.02 БЗ).

Якщо річний дохід перевищить 20 млн (тобто закінчиться безперервна сукупність малодохідних років), платник стане високодохідником і в нього з’явиться обов’язок (!) розраховувати податковоприбуткові різниці з розд. III ПКУ (див. підкатегорію 102.12 БЗ). Тому високодохідники це поле декларації не заповнюють.

Проте якщо в платника-високодохідника (який розраховує щоквартально протягом року податковоприбуткові різниці) річні обсяги доходу «опустяться» і, скажімо, за результатами 2019 року дохід виявиться нижчим ніж 20 млн грн., то за підсумками року він стає малодохідником. Тому він може відмовитися від коригувань уже за підсумками року і в річній декларації за 2019 рік різниці не визначати. При цьому жодних уточнюючих декларацій за 1 квартал, півріччя і три квартали подавати не потрібно. Достатньо подати разом з річною декларацією доповнення (див. заповнення попереднього поля «Наявність доповнення»), складене в довільній формі з поясненням мотивів такого подання на підставі п. 46.4 ПКУ і поставити в річній декларації відмітку-відмову від різниць (див. підкатегорію 102.12 БЗ). Інакше кажучи, при зміні статусу (високодохідник → малодохідник або малодохідник → високодохідник → малодохідник) і поверненні в малодохідники безперервна сукупність років малодохідництва починає відлічуватися наново. Тому потрапивши знову в малодохідники, платник може знову скористатися своїм правом не розраховувати різниці, поставивши в річній декларації відмітку (рішення-відмову) (див. лист ДФСУ від 25.01.2019 р. № 278/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Таким чином, у декларації за 2019 рік це поле можуть заповнювати:

1) новостворені малодохідники;

2) малодохідники, які вперше приймають рішення-відмову від різниць (якщо раніше вони розраховували різниці добровільно);

3) малодохідники, які щорічно підтверджують рішення-відмову від різниць (дублюють відмітку);

4) колишні єдиноподатники, які перейшли у 2019 році до прибутківців, якщо їх дохід за період перебування на загальній системі не перевищив 20 млн грн.;

5) ексвисокодохідники, у яких дохід «опустився» нижче 20-мільйонної планки, що повернулися в малодохідники і прийняли рішення різниці не розраховувати

Підпис

Підписують декларацію: керівник (уповноважена особа) і головний бухгалтер (особа, яка відповідальна за ведення бухгалтерського обліку).

Тут також зазначають реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) або серію (за наявності) та номер паспорта підписанта (у разі відмови від ідентифікаційного коду за релігійними переконаннями, про що стоїть відмітка в паспорті).

При веденні бухгалтерського обліку і поданні декларації безпосередньо керівником йому достатньо підписати декларацію тільки за себе, поставивши один підпис. Поля про головного бухгалтера в такому разі не заповнюють (п.п. 48.5.1 ПКУ, підкатегорія 129.02 БЗ). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 90, с. 13.

Достатнім підтвердженням достовірності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі в паперовій формі або наявність в електронному документі кваліфікованого електронного підпису платника податків (п.п. 48.5.1 ПКУ)