Фінансова звітність за 2023 рік: хто, кому, коли та як подає?

Хто має подавати фінзвітність?

За вимогами ст. 2 Закону про бухоблік* і п. 1 Порядку № 419** фінансову звітність за 2023 рік зобов’язані подати:

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правових форм і форм власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Фінансову звітність і консолідовану фінзвітність підприємства (крім суб’єктів держсектору) складають за (абзац другий п. 2 Порядку № 419):

— національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) або

— міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

Все залежить від того, які з цих стандартів застосовує підприємство. Назагал

(ч. 3 ст. 12¹ Закону про бухоблік). Утім право вибору є далеко не у всіх. Ціла низка суб’єктів господарювання обов’язково мають застосовувати МСФЗ для складання фінзвітності. Коло МСФЗ-зобов’язаних визначено наразі ч. 3 ст. 12¹ Закону про бухоблік і п. 2 Порядку № 419. Серед них, зауважте, великі підприємства. Про те, як розмежувати підприємства за категоріями, див. статтю «Класифікація підприємств за категоріями: на що впливає та як визначити?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11.

Кому подаємо річну фінзвітність?

Річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подати (ч. 1 ст. 14 Закону про бухоблік, абзац перший п. 2 Порядку № 419):

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) згідно з установчими документами;

— органам державної влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

До останніх належать, зокрема, органи державної статистики та податкові органи.

До статистики річну фінзвітність подають усі без винятку підприємства. А ось

(п. 46.2 ПКУ, абзац чотирнадцятий п. 2 Порядку № 419). Роблять це за правилами, передбаченими ПКУ. Водночас подати фінзвітність податківцям зобов’язані і неприбуткові організації як додаток до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (п. 46.2 ПКУ). Щодо єдиноподатників груп 3 і 4, то вони від подання фінзвітності податківцям звільнені. Це обов’язок суто платників податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ).

Усі підприємства, які для складання фінзвітності застосовують МСФЗ, подають її ще й до центру збору фінансової звітності (ЦЗФЗ) на основі таксономії за міжнародними стандартами. При цьому не має значення, ким є підприємство, — МСФЗ-зобов’язаним чи МСФЗ-добровольцем (див. статтю «Первинка, оприлюднення, консолідована фінзвітність, таксономія — з 10.08.2022 по-новому» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61).

Узагалі за задумом законодавців, ЦЗФЗ має працювати за принципом «єдиного вікна». Тобто підприємству достатньо подати фінзвітність до ЦЗФЗ, а далі держоргани — орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, податківці, органи статистики отримують звідти дані фінансової звітності у форматі XBRL (п. 22 Порядку функціонування центру збору фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміну від 11.08.2023 № 845). Але за фактом поки що МСФЗ-підприємства повинні, по суті, двічі подавати фінзвітність:

— окремо — за таксономією до ЦЗФЗ — на виконання вимог Закону про бухоблік;

— окремо — до статистики і податківцям — за нацформами. Адже ніхто не відміняв вимоги п. 46.2 ПКУ (подавати фінзвітність як додаток до декларації з податку на прибуток). Також норму про подання фінзвітності податківцям та до статистики містить і Порядок № 419.

Деякі підприємства, окрім подання користувачам, зобов’язані ще й оприлюднювати свою річну фінансову звітність і річну консолідовану фінзвітність на власній вебсторінці або вебсайті (у повному обсязі). Кого саме це стосується, читайте у статті «Річна фінзвітність: оприлюднення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11. Тут лише нагадаємо, що до когорти аудитзобов’язаних належать, зокрема, середні і великі підприємства (ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік).

В які строки звітувати?

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік). Водночас усі підприємства, за винятком мікропідприємств* і непідприємницьких товариств (крім МСФЗ-зобов’язаних), подають також проміжну фінзвітність за перший квартал, півріччя і 9 місяців.

* Якщо мікропідприємство є прибутківцем-високодохідником, то йому доведеться звітувати щокварталу.

Однак у новоствореного підприємства перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не більш як 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону про бухоблік). Відтак, підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року, річну фінзвітність за цей період можуть не подавати. Проте на практиці платникам податку на прибуток так вчинити не вийде. Адже прибутківці мають відзвітувати за період починаючи з дати, на яку припадає початок обліку новоутвореного підприємства як платника податку, і закінчуючи останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, в якому відбулася постановка на облік (п.п. 137.4.2 ПКУ). Тож доведеться подати фіскалам і фінзвітність за цей період (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 № 11130-02-2/4779).

Строки подання річної фінансової звітності визначає Порядок № 419.

До статистики. Абсолютно всі підприємства незалежно від приналежності до тієї чи іншої категорії (мікро-, малі, середні, великі), а також від аудитзобов’язаності повинні відзвітувати за минулий 2023 рік перед статистикою.

(п. 5 Порядку № 419). У цей строк усі без винятку підприємства подають дві фінзвітні форми — Баланс і Звіт про фінансові результати.

Також підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, мають подати до статистики повторно річну фінзвітність — 2023, але вже у повному комплекті у такі строки:

— середні підприємства (які не застосовують МСФЗ) — не пізніше 1 червня року, що настає за звітним, тобто — не пізніше 03.06.2024 (адже 1 червня 2024 року вихідний день — субота);

— підприємства, що звітують у МСФЗ-форматі, — у строки, передбачені для оприлюднення річної фінзвітності (див. статтю «Річна фінзвітність: оприлюднення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11). Наприклад, великі — неемітенти повинні подати її не пізніше ніж до 1 червня, а ПАТ — не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

Цю ситуацію регулює п. 2 Порядку № 419. За ним підприємства, які не подали у період дії воєнного стану (ВС) або стану війни проміжну, річну фінансову звітність та консолідовану фінзвітність у визначені строки, мають її подати протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни (тобто до спливу зазначеного 3-місячного строку). Зробити це слід за весь період неподання. Тоді відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності не буде (п.п. 2 п. 1 Закону № 2115*). Причому доводити факт неможливості подання фінансової звітності Закон № 2115 не вимагає.

* Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX.

До податкової. Усі без винятку платники податку на прибуток подають податківцям річну фінзвітність у складі прибуткової декларації (абзац шостий п. 5 Порядку № 419). Загальний строк подання — протягом 60 календарних днів після закінчення звітного року (п.п. 49.18.6 ПКУ). Тобто

У цей строк фінзвітність фіскалам (як і до статистики) подають в усіченому вигляді — у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Навіть якщо такі платники ведуть облік за МСФЗ (див. БЗ 102.20.02). Саме ці дві форми є додатком до прибуткової декларації (звіту неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Водночас абзаци перший і другий п. 5 Порядку № 419 вимагають, аби платники податку на прибуток подавали податківцям Баланс і Звіт про фінансові результати не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (а не в строки, установлені ПКУ).

Тож податкові строки подання фінзвітності в різних абзацах п. 5 Порядку № 419 відрізняються. Однак якщо ви своєчасно (не пізніше 28 лютого) відправите річну фінзвітність до статистики в електронному вигляді (через «Єдине вікно подання електронної звітності»), її побачать і податківці. Тобто в будь-якому випадку не буде порушення строків подання фінансової звітності. При цьому немає проблеми в тому, що фінзвітність в електронній формі як додаток до декларації з податку на прибуток податківці отримають раніше, ніж саму декларацію (див. БЗ 102.20.02).

Зауважте! Під час війни у зазначений 60-денний строк повинні вкластися платники, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки. Тобто можливість відзвітувати у них була постійно.

У разі ж відсутності у платника можливості своєчасно виконувати свій податковий обов’язок строки звітування будуть іншими (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А саме подати без штрафів податківцям фінзвітність у складі декларації з податку на прибуток можна буде:

— протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення такої можливості. Це якщо можливості відзвітувати не було, а згодом протягом ВС вона відновилася;

— протягом 6 місяців після припинення або скасування ВС, якщо до закінчення ВС так і не відновиться можливість виконувати податковий обов’язок.

При цьому платник має підтвердити відсутність можливості виконувати податкові обов’язки. Докладніше про це читайте у статтях: «Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 51, «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98, «Підтвердження неможливості: якщо податківці відмовили» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87, «З’явилася можливість виконувати податкові обов’язки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 83.

Крім того, платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність, подають податківцям фінзвітність повторно. Подати вони мають повний комплект річної фінзвітності разом з аудиторським звітом* не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, тобто за 2023 рік — не пізніше 10.06.2024. Проте

(п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Деталі читайте у статті «Фінзвітність з аудитзвітом фіскалам — протягом 3 місяців після ВС» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97.

* За роз’ясненнями податківців (див. листи ДПСУ від 02.07.2021 № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06 і від 09.06.2020 № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, БЗ 102.20.01) разом із фінзвітністю доведеться подати й аудиторський висновок, хоча з п. 46.2 ПКУ такий обов’язок не випливає.

До ЦЗФЗ. Річну фінзвітність за таксономією разом з відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит проводився на вимогу законодавства) підприємства, які звітують за МСФЗ, мають подати до ЦЗФЗ у ті ж строки, що і для оприлюднення фінзвітності (абзац третій п. 5 Порядку № 419). Залежно від виду підприємства — не пізніше ніж до 30 квітня або до 1 червня 2024 року.

Що стосується консолідованої фінзвітності, то юрособи, які мають дочірні підприємства, подають її відповідним користувачам не пізніше строків, передбачених законодавством для її оприлюднення, — до 30 квітня або до 1 червня року, що настає за звітним (п. 11 Порядку № 419). А ось об’єднання підприємств подають консолідовану річну фінзвітність (якщо це передбачено установчими документами) не пізніше 15 квітня наступного за звітним року (п. 8 Порядку № 419).

Що входить у комплект річної фінзвітності?

Фінансова звітність буває двох видів: повна і скорочена. Які форми у складі річного комплекту фінзвітності повинно подавати підприємство, залежить від того, до якої категорії (мікро-, мале, середнє, велике) воно належить.

Так, повну фінзвітність подають усі підприємства, які застосовують НП(С)БО, крім бюджетних установ і підприємств, що подають скорочену фінзвітність. Її склад визначений п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Скорочену за показниками фінансову звітність (крім МСФЗ-зобов’язаних підприємств) подають (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419):

— мікропідприємства;

— малі підприємства;

— непідприємницькі товариства;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

У свою чергу, скорочена фінзвітність поділяється ще на два види: фінзвітність малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) і фінзвітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс). Відповідні форми і порядок їх складання наведено в НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність».

Зауважте! На сьогодні всі єдиноподатники-юрособи (за ставками 3 % / 5 % та сільгоспЄП) повинні звітувати залежно від своєї бухгалтерської категорії, а не за фактом перебування в лавах спрощенців. Позаяк Закон про бухоблік не виділяє єдиноподатників в окрему класифікаційну групу підприємств (див. статтю «Єдиноподатники! Для фінзвітності — орієнтуйтеся на категорію підприємства» // «Податки & бухоблік», 2022, № 93).

Склад фінзвітності-2023 для різних суб’єктів господарювання наведемо в табл. 1.

Таблиця 1. Склад річної фінансової звітності

Водночас підприємствам, які застосовують НП(С)БО 25, надана можливість вибору. Так, п. 2 розд. II НП(С)БО 1 дозволяє їм самостійно визначати доцільність складання повноформатної фінзвітності. Тобто вони самі вирішують, за якою формою фінзвітності (скороченою або повною) їм звітувати.

А ось вибирати між формами «м» та «мс» і навпаки не можна. Тобто, наприклад, мікропідприємство не може складати форми № 1-м і № 2-м. Хоча може звітувати у повному форматі.

Разом із річною фінзвітністю за 2023 рік великі та середні підприємства зобов’язані подати ще й Звіт про управління* (консолідований Звіт про управління). Його форму підприємства розробляють самостійно — нормативними документами вона не встановлена. Методичні рекомендації зі складання такого Звіту затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 № 982. Детальніше див. у статті «Подаємо Звіт про управління» // «Податки & бухоблік», 2021, № 21.

* Середні підприємства мають право не відображати у Звіті про управління нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, абзац восьмий п. 2 Порядку № 419).

Крім того, суб’єкти господарювання, які (1) провадять діяльність у видобувних галузях або (2) здійснюють заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, повинні подавати Звіт про платежі на користь держави (консолідований Звіт про платежі на користь держави).

Строки подання фінансової звітності у 2024 році і склад форм узагальнимо у табл. 2.

Таблиця 2. Строки подання і форми фінзвітності у 2024 році

В якому форматі звітувати?

До статистики. З 1 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про офіційну статистику» від 16.08.2022 № 2524-IX. Відповідно до ч. 4 ст. 10 цього Закону статистична та фінансова звітність подаються респондентами виключно в електронній формі. Про це свого часу повідомив Держстат на офіційному сайті.

Подати таку звітність до статистики в електронній формі можна за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу «Кабінет респондента». Доступ в систему — цілодобовий і не потребує інсталяції будь-яких програм. Також фінзвітність можна подати через сервіс «Єдине вікно подання електронної звітності» (п. 3.2 Порядку подання електронної звітності до органів державної статистики, затвердженого наказом Держстату від 12.01.2011 № 3).

До податкової. За приписами п. 49.3 ПКУ прибуткову декларацію (а отже, і фінансову звітність) можна подати до податкової за власним вибором в один із таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Однак платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, права вибору не мають. Вони зобов’язані подавати податкові декларації фіскалам виключно в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).

Надсилати фінзвітність можна в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету (ЕК). Вхід до ЕК здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПСУ.

При формуванні звітності, яка подається одночасно і до податкової, і до статистики, слід використовувати формати з першою літерою «S». За результатами обробки такої звітності в органах Держстату надсилається квитанція № 2. Звітність, яка подається тільки до податкової, створюється за форматами з першою літерою «J» (див. БЗ 102.20.02).

При створенні електронної фінансової звітності платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» (звітний) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (див. БЗ 102.20.01).

Який код КАТОТТГ зазначати у фінзвітності?

Нагадаємо: ще у 2021 році був запроваджений Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затверджений наказом Мінрегіону від 26.11.2020 № 290 (див. статтю «Вказуємо код КОАТУУ у звітності» // «Податки & бухоблік», 2021, № 41).

Відтоді в полі «Територія» шапки Балансу за формами № 1, № 1-м і № 1-мс слід зазначати місцезнаходження підприємства згідно з реєстраційними документами, а в полі «за КАТОТТГ¹» — код відповідно до КАТОТТГ. Про це свідчить примітка 1 «Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад». Інакше фінзвітність не буде прийнято.

При цьому згідно з абзацом третім ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у місті, селище, село.

Тож ми схиляємося до того, що

Наприклад, юридична адреса підприємства згідно з реєстраційними документами знаходиться в Слобідському районі міста Харкова. Тоді в КАТОТТГ знаходимо назву об’єкта «Слобідський», визначаємо категорію об’єкта «В» (райони в містах), яка відповідає додатковому рівню, та вносимо у поле «за КАТОТТГ¹» шапки Балансу значення UA63120270010736370.