Базові тези щодо подання та заповнення Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування знайдете у статті «Заповнення Заяви на обрання єдиного податку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 101. Тут лише зазначимо, що
строк подання цієї заяви для переходу із загальної системи на ЄП з початку II кварталу 2024 року (тобто з 01.04.2024) — 15.03.2024 (бо 16.03.2024 — субота). До заяви додаємо Розрахунок доходу за попередній календарний рік
Знову ж таки кажемо (і далі будемо говорити) про перехід — із загальної системи на ЄП. Бо у новостворених платників згідно з ПКУ має місце не перехід на ЄП, а обрання ЄП. І таке обрання ніяк до початку календарного кварталу не прив’язано (цікаві нюанси з цього приводу знайдете у статті «Двічі на ЄП не зайдеш… А він зайшов» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28).
Ліміт доходу
Багато цікавинок останнім часом з’явилося саме щодо лімітних питань. Тож основну увагу сконцентруємо саме тут. При цьому нагадаємо, що ЄП-ліміту в нас було присвячено окремий тематичний номер // «Податки & бухоблік», 2023, № 93.
Почнемо власне з порогових лімітів для переходу у відповідну групу ЄП усередині 2024 року, зокрема, з 01.04.2024.
Група ЄП | Граничний обсяг ЄП-доходу за календарний рік (з 01.01 по 31.12) виходячи з мінзарплати | Граничний обсяг ЄП-доходу (у грн) | |
у 2023 році* | у 2024 році** | ||
група 1 | 167 розмірів мінзарплати | 1 118 900 грн | 1 185 700 грн |
група 2 | 834 розміри мінзарплати | 5 587 800 грн | 5 921 400 грн |
група 3 (3 %, 5 %) | 1167 розмірів мінзарплати | 7 818 900 грн | 8 285 700 грн |
* З урахуванням мінзарплати, встановленої на 01.01.2023, — 6700 грн. ** З урахуванням мінзарплати, встановленої на 01.01.2024, — 7100 грн. |
І ось тут маємо перший нюанс, пов’язаний із тим, що платник переходить на ЄП всередині року, у нашому випадку з 01.04.2024. Такому платнику слід порівняти:
— свій дохід за 2023 (порахований за ЄП-правилами) із лімітом доходу для 2023 року (див. стовпчик «у 2023 році») — для тієї групи ЄП, в яку він хоче перейти. При цьому саме дохід за 2023 рік платник наводить у Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (що додається до Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування);
— свій дохід за 2024 рік, тобто з 01.01.2024 по день подання Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (порахований за ЄП-правилами), із лімітом доходу для 2024 року (див. стовпчик «у 2024 році») — для тієї групи ЄП, в яку він хоче перейти. Цей дохід платник ніде не зазначає, але все одно має його контролювати (категорія 107.01.01 БЗ).
Тобто
для переходу з 01.04.2024 на ЄП груп 1 — 3 платникові необхідно вписатися:
— по доходах за 2023 рік — у граничний обсяг доходу за 2023 рік (тобто виходячи з розміру мінзарплати станом на 01.01.2023);
— по доходах за перший квартал 2024 року — у граничний обсяг доходу за 2024 рік (тобто виходячи з розміру мінзарплати станом на 01.01.2024)
Наприклад, дохід платника (порахований за ЄП-правилами) за 2023 рік склав 7818000 грн, а за перший квартал 2024 року — 3000000 грн. Платник хоче з 01.04.2024 перейти на ЄП групи 3. Тест для доходу за 2023 рік пройдено (7818000 грн < 7818900 грн). Тест для доходу за 2024 року також пройдено (3000000 грн < 8285700 грн*). Тож платник за критерієм доходу може з 01.04.2024 перейти на ЄП групи 3.
* Тут ніякої пропорційності не застосовуємо.
Більше деталей з цього приводу, у тч. щодо правил перерахунку доходу за правилами спрощеної системи, знайдете у статті «Переходимо на спрощенку серед року: як визначити дохід» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93 (ср. ).
Зростання розміру мінзарплати. Вище ми казали, що дохід за 2023 рік слід порівнювати з граничним обсягом доходу за 2023 рік, тобто виходячи з розміру мінзарплати станом на 01.01.2023.
Цей підхід вважаємо логічним. Адже ми не сумніваємось, що він працює при переході на ЄП з 01.01.2024. І важко знайти якісь підстави, чому при переході на ЄП з 01.04, 01.07, 01.10.2024 у цьому плані має щось змінюватися.
Тобто збільшення ліміту з 01.01.2024 за рахунок збільшення розміру мінзарплати ніяких додаткових можливостей нам тут не дасть. У тому плані, що якщо дохід за 2023 рік був більше 7818900 грн, але менше ніж 8285700 грн, це не відкриває нам можливість перейти на ЄП групи 3 всередині 2024 року.
Втім чи насправді податківці будуть так вважати, передбачити важко.
Адже, наприклад, у категорії 107.01.01 БЗ податківці вважають, що зростання розміру мінзарплати (і, відповідно, ЄП-ліміту) відкриває можливість платнику групи 2 ЄП, який у поточному році перевищив ЄП-ліміт для цієї групи і перейшов у старшу групу ЄП, у наступному році повернутися в групу 2 ЄП — якщо не було перевищено ліміт, порахований виходячи із нового (!) розміру мінзарплати.
Також про розмір мінімальної зарплати на 01.01.2024 у контексті переходу на ЄП у 2024 році податківці говорять у категорії 107.01.01 БЗ. І ситуація з цієї консультації, до речі, близька до нашої.
Тож
ліберальний підхід податківців (що у разі переходу на ЄП усередині 2024 року дохід за наслідками 2023 має вписатися в ліміт, порахований виходячи із розміру мінзарплати на 01.01.2024) виключати не можна
З іншого боку, навіть якщо податківці у такому разі переведуть платника на ЄП, постійно залишатиметься ризик, чи не передумають вони пізніше і чи не скинуть з ЄП заднім числом.
Перевищення пропорційного ліміту — 2023.
Якщо платник не був у 2023 році на спецЄП (2 %), то жодного стосунку до пропорційного ліміту він не має
Тобто за орієнтир для порівняння з доходом платника за 2023 рік беремо саме повний ліміт для 2023 року (див. таблицю вище). Адже правило про пропорційний ліміт міститься в п.п. 91.4.3 підрозд. 8 розд. XX ПКУ і є особливістю, встановленою для платників, які до 01.08.2023 були на спецЄП (див. п.п. 91.4 підрозд. 8 розд. XX ПКУ).
А от якщо платник був у 2023 році на спецЄП, то правило про пропорційний ліміт має застосовуватися. І зміст цього правила такий, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників ЄП визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник ЄП не застосовував спецЄП.
Приклади можна знайти в статті «З 01.01.2023 — на спецЄП, з 01.08.2023 — на ЄП: ліміт доходу для 2023 року» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93.
Дехто це правило, до речі, не врахував і, як наслідок, мав перейти на загальну систему чи то 01.10.2023, чи то з 01.01.2024 (див., зокрема, статтю «Не врахували «пропорційність» ЄП-ліміту і перевищили його: як тепер діяти?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 6).
Але тут цікаве інше. Чи може експлатник спецЄП, який за наслідками 2023 року перевищив пропорційний ліміт і перейшов на загальну систему чи то з 01.10.2023, чи то з 01.01.2024, перейти на ЄП у 2024 році, якщо він не перевищив повний ліміт-2023?
Здавалося б, відповідь має бути негативною. Але податківці дають неочікувану позитивну відповідь: ФОП — експлатник спецЄП, який за серпень, вересень 2023 року перевищив пропорційний ліміт доходу для 2023 і перейшов з початку IV кварталу на загальну систему, має можливість знову зайти на ЄП у 2024 році (у тому числі з 01.01.2024), якщо дотримається вимог щодо ліміту доходу (категорія 107.01.01 БЗ).
Ми коментували цю консультацію в статті «Пропорційний» ліміт експлатника спецЄП: якщо перевищено у 2023 році» // «Податки & бухоблік», 2023, № 88. І дійшли висновку, що
податківці, судячи з усього, пропорційне правило розрахунку ліміту з п.п. 91.4.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ не будуть застосовувати при визначенні права експлатника спецЄП перейти на ЄП із загальної системи у 2024 році (у т. ч. з 01.04.2024)
Тобто дивитися будуть (при вирішенні питання, чи переводити платника у 2024 році із загальної системи на ЄП), чи не перевищив платник за 2023 рік повний ліміт для відповідної групи (в яку він хоче перейти у 2024 році).
Знову ж таки це роз’яснення стосувалося ФОП. Для юридичних осіб подібних роз’яснень немає. Але логіка має бути однаковою. Адже у пошуках аргументів, чому податківці вважають саме так, напрошується висновок, що податківці:
— по-перше, ліміт для перебування на ЄП у 2023 році рахують інакше, ніж ліміт для заходу на ЄП у 2024 році;
— по-друге, звертають увагу на те, що у п.п. 91.4.3 підрозд. 8 розд. XX ПКУ сказано «Встановити, що у 2023 звітному році…». Тобто це правило для переходу на ЄП у 2024 році вже не працює.
І тут ніякої ризниці немає: чи то ФОП, чи то юрособа. Тож,
за логікою, ліберальний висновок податківців може бути поширений і на юридичних осіб
Отже, якщо експлатник спецЄП у 2023 році перевищив пропорційний ліміт і перейшов на загальну систему чи то з 01.10.2023, чи то з 01.01.2024, то, судячи з роз’яснень податківців, вони погодяться перевести його у 2024 році (у т. ч. з 01.04.2024) на ЄП за умови, якщо його дохід за 2023 рік не перевищив повного ліміту для відповідної групи (на яку платник має бажання перейти).
СпецЄП-дохід — поза грою. Експлатникам спецЄП важливо розуміти, що дохід, зароблений на спецЄП, з лімітом не порівнюється (п.п. 91.4.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ).
Тобто
спецЄП-дохід, якого б розміру він не був, не відіграє у питанні, що нас цікавить, жодного значення. У т. ч. його не слід показувати в Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування
Податківці, до речі, цей висновок під сумнів не ставлять.
Податковий борг
Відмовити у реєстрації платником ЄП можуть через наявність податкового боргу на день подання Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (п.п. 291.5.8 ПКУ). Тож цей момент важливо завчасно промоніторити.
Зокрема, дізнатися про наявність податкового боргу можна, направивши податківцям запит за формою J/F1300204 «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (на який прийде відповідь за формою J/F1400204 «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами») або з інтегрованої картки платника в Електронному кабінеті (розділ «Стан розрахунків з бюджетом»).
І тут слід звернути увагу на низку важливих моментів.
Маленький податковий борг. Податковий борг розміром до 3060 грн теж є підставою для відмови в переведенні на ЄП. Адже коли мова про скидання з ЄП через наявність податкового боргу, то в п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ є обмеження щодо його мінімального розміру. Він має перевищувати суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ, тобто перевищувати 3060 грн. А от
коли мова про неможливість перейти на ЄП за наявності податкового боргу (п.п. 291.5.8 ПКУ), то про його мінімальну суму не йдеться
Податковий борг ФОП як звичайного громадянина. На думку фіскалів, підставою для відмови в переведенні на ЄП є і наявність у ФОП податкового боргу з податків, за якими податківці визначили йому зобов’язання як звичайній фізособі. Наприклад, з того ж податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку тощо.
Тож ФОП, який збирається на ЄП, важливо не мати і таких цивільних податкових боргів.
ЄСВ-недоїмка не є податковим боргом. Податківці погоджуються, що сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою з ЄСВ. Тож наявність недоїмки з ЄСВ не є перешкодою для переходу на ЄП.
Особливості для експлатників ЄП груп 1 та 2. У п.п. 91.4.5 підрозд. 8 розд. XX ПКУ в нас є така цікава норма, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ для платників ЄП груп 1 та 2 не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди 01.04.2022 — 31.07.2023. Це може наштовхнути на хибну думку, що про такі борги, типу, можна взагалі не думати. Але насправді це не так.
Ця норма лише говорить про те, що такі борги не мають вважатися для 2022 и 2023 року податковим боргом для цілей саме скидання з ЄП груп 1 та 2. Для всіх інших цілей такі борги враховуються на загальних підставах. Та й надворі вже 2024 рік. Тож такі борги можуть стати в т. ч. перешкодою для переведення із загальної системи на ЄП у 2024 році — якщо ці борги не прибрано податківцями чи не погашено самим платником.
Тож експлатникам ЄП груп 1 та 2 (які свого часту перейшли на загальну систему, а тепер знову хочуть перейти на ЄП) важливо проконтролювати, зокрема, чи списали податківці технічні (яких не має бути) борги з ЄП груп 1 та 2 за періоди, коли ФОП скористався воєнною можливістю не сплачувати ЄП. Бо раніше податківці із таким списанням зволікали.
Безнадійний податковий борг. Не є перешкодою для переходу на ЄП безнадійний податковий борг, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Про це прямо сказано п.п. 291.5.8 ПКУ. І вочевидь тут мається на увазі податковий борг, щодо якого здійснюються процедури списання згідно з п.п. 6 п. 1 розд. II Порядку № 220*.
* Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Мінфіну від 28.07.2022 № 220.
Заборонені види діяльності
Для ЄП груп 1 — 3 є певні обмеження щодо видів діяльності. Їх наведено у п. 291.5 ПКУ. Перелічувати їх тут не будемо (ви їх зможете знайти у статті «Кому відкритий шлях на спрощенку» // «Податки & бухоблік», 2021, № 94). Хочемо зазначити лише один цікавий нюанс, щодо якого часто виникають запитання. Мова про ситуацію, коли за одним і тим самим кодом КВЕД може здійснюватися як заборонена, так і дозволена для спрощенки діяльність.
То як тоді заповнювати Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування — щоб податківці, побачивши в ній такий код КВЕД, нам не відмовили. Адже ми не збираємось здійснювати заборонену діяльність. Проблема лише в тому, що й у забороненої діяльності той самий код КВЕД.
У категорії 107.01.01 БЗ є така рекомендація із цього приводу: «Якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то фізична особа — підприємець —
платник єдиного податку у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону»
Техніка тут вочевидь може бути різна. Якщо це можливо, то просто можна в назві виду діяльності згідно з КВЕД не згадувати заборонений вид діяльності. Якщо так вчинити неможливо, то вочевидь можна в дужках зробити застереження на кшталт «(крім ...)» і назвати заборонену діяльність, якою ви не збираєтесь займатись на ЄП.
Більше практичних рекомендацій з цього приводу знайдете у статтях «Чи може ФОП на єдиному податку торгувати моторними оливами?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 18, «Коли відмовляють у реєстрації спрощенцем» // «Податки & бухоблік», 2021, № 94.
Також зазначимо, що податківці не можуть відмовити в переведенні на ЄП, якщо заборонені види діяльності будуть фігурувати лише в ЄДР чи у статуті юрособи. Адже ті види діяльності, якими платник збирається займатися на ЄП, він перелічує у полі 8 Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. І саме вони не мають конфліктувати із роботою на спрощенці.
Наявність/відсутність статусу платника ПДВ
Наявність/відсутність статусу платника ПДВ не є обмеженням як таким при переході на ЄП. Але якщо НЕплатник ПДВ забариться з ПДВ-реєстрацією, то може залишитися без ЄП за ставкою 3 %. Дивіться.
Перехід на ЄП без ПДВ. Якщо платник ПДВ переходить на ЄП без ПДВ, то його реєстрацію платника ПДВ буде анульовано. Для цього навіть не потрібно подавати окрему заяву про анулювання за ф. № 3-ПДВ. Достатньо в Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зробити відповідну позначку. Більше деталей знайдете у статті «Перехід платника ПДВ на ЄП 5 %: «закриваємо» ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 102.
Перехід на ЄП з ПДВ.
А якщо НЕплатник ПДВ хоче перейти на ЄП групи 3 ставка 3 %, то йому обов’язково слід подати заяву на ПДВ-реєстрацію за ф. № 1-ПДВ
Тобто недостатньо лише заповнити поле 5.2 і проставити позначку в полі 5.3 «Прошу зареєструвати платником ПДВ…» Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Реєстраційна заява за ф. № 1-ПДВ подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, з якого така особа бажає перейти на сплату ЄП за ставкою 3 %. Тобто термін фактично той самий, що і для Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. З тією лише різницею, що в Положенні № 1130* прямо сказано про «святково-вихідне» перенесення строку (п. 3.11 розд. III).
Якщо податківці приймуть рішення про відмову у реєстрації особи платником ПДВ, така особа має відмовитись від застосування спрощенки або обрати ставку ЄП, що не передбачає сплати ПДВ (п.п. 3 п. 3.6 розд. III Положення № 1130).
Експлатники ЄП, які/яких пішли з ЄП
Якщо платник був платником ЄП у 2023 році й у 2023 році сам (!) перейшов на загальну систему, то з початку 2024 року він може знов переходити на ЄП (звісно, якщо відповідає встановленим вимогам), у т. ч. з 01.04.2024. Бо факту повторного переходу на ЄП протягом одного календарного року немає.
Єдине, якщо у 2023 році ФОП перевищив ліміт для групи 1 чи 2, то у 2024 році він може перейти лише у групу 3 ЄП. Єдиний нюанс може бути, якщо ФОП не перевищив ліміт, порахований виходячи із розміру мінзарплати на 01.01.2024 (більше деталей знайдете у статті «Перевищення у 2023 році ЄП-доходу + ліквідація: чи можна на ЄП у 2024 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 100 + див. підрозділ «Зростання розміру мінзарплати» цієї статті).
А якщо з ЄП платника скинули податківці за наслідками перевірки, якою було виявлено порушення вимог щодо спрощенки? Тут слід урахувати норму п. 299.11 ПКУ. У такому випадку платник має право обрати / перейти на ЄП лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття податківцями рішення про анулювання ЄП-реєстрації.
Висновки
- Строк подання цієї заяви для переходу із загальної системи на ЄП з початку II кварталу 2024 року (тобто з 01.04.2024) — 15.03.2024 (бо 16.03.2024 — субота). До заяви додаємо Розрахунок доходу за попередній календарний рік.
- Для переходу з 01.04.2024 на ЄП груп 1 — 3 платникові необхідно вписатися
— по доходах за 2023 рік — у граничний обсяг доходу за 2023 рік (тобто виходячи з розміру мінзарплати станом на 01.01.2023);
— по доходах за перший квартал 2024 року — у граничний обсяг доходу за 2024 рік (тобто виходячи з розміру мінзарплати станом на 01.01.2024). - При цьому не можна виключати ліберальний підхід податківців, що у разі переходу на ЄП усередині 2024 року дохід за наслідками 2023 має вписатися в ліміт, порахований виходячи з розміру мінзарплати на 01.01.2024.
- Якщо платник не був у 2023 році на спецЄП (2 %), то жодного стосунку до пропорційного ліміту він не має.
- Якщо експлатник спецЄП у 2023 році перевищив пропорційний ліміт і перейшов на загальну систему чи то з 01.10.2023, чи то з 01.01.2024, то, судячи з роз’яснень податківців, вони погодяться перевести його у 2024 році (у т. ч. з 01.04.2024) на ЄП за умови, якщо його дохід за 2023 рік не перевищив повного ліміту для відповідної групи (на яку платник має бажання перейти).
- СпецЄП-дохід, якого б розміру він не був, не відіграє у питанні, що нас цікавить, жодного значення. У т. ч. його не слід показувати в Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
- Відмовити у реєстрації платником ЄП можуть через наявність податкового боргу будь-якого розміру на день подання Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Тож цей момент важливо завчасно промоніторити.
- Якщо код виду діяльності за КВЕД ДК 009:2010 передбачає кілька видів господарської діяльності, в тому числі ті, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, то у Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування слід зазначити перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону.
- Якщо неплатник ПДВ хоче перейти на ЄП групи 3 ставка 3 %, то йому обов’язково слід подати ще і заяву на ПДВ-реєстрацію за ф. № 1-ПДВ.