(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Грудень , 2016/№ 103

Оптимізуємо податок на прибуток

Кому з платників не хотілося б «викроїти копієчку» і зекономити на сплаті до бюджету, тим більше, коли завершення звітного періоду з податку на прибуток уже не за горами? Так-от, сьогодні нагадаємо вам «прийомчики» (звичайно ж, тільки ті, що дружать із законом), що допомагають привести прибутковий облік у порядок і, що головне, оптимізувати його.

Одразу зізнаємося, говоритимемо тільки про бухоблікові способи, адже орієнтир для податку на прибуток — бухгалтерський фінрезультат. І для того, щоб під кінець звітного періоду досягти бажаного фінрезультату, інколи платнику на руку прискорене відображення витрат або збільшення їх розміру. Стане у пригоді й відстрочення моменту відображення доходів.

Не боїмося витрат…

Облік податку на прибуток, що існує на сьогодні (орієнтований на бухгалтерський фінрезультат), сам по собі вже дозволяє ефективно оптимізувати об’єкт оподаткування. Нагадаємо, в бухобліку немає жодних заборон щодо обліку витрат, не пов’язаних із госпдіяльністю підприємства. Їх у загальному порядку визнають на підставі норм П(С)БО 16 «Витрати».

Причому не боятися будь-яких витрат можуть не тільки малодохідники (з доходом не більше 20 млн грн.), а й високодохідники (з доходом вище 20 млн грн.), які коригують свій фінрезультат на різниці. Адже розд. III і підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ не містять коригувань на визнані в бухобліку негосподарські витрати (виняток: негосподарські основні засоби (ОЗ) — вони не беруть участь у розрахунку податкової амортизації для визначення різниць).

Не проти негоспвитрат і податківці. Нагадаємо деякі з тих, що й досі лякають платників:

Найменування витрат

Роз’яснення податківців

Витрати на харчування та воду для працівників

листи ДФСУ від 23.11.2016 р. № 25308/6/99-99-13-02-03-15 і від 09.06.2015 р. № 11999/б/99-99-19-01-01-1; лист ГУ ДФС у м. Києві від 23.05.2016 р. № 11375/10/26-15-12-05-11

Перевитрата запасів: у частині ПММ враховують як вартість ПММ у межах Норм № 43, так і наднормативні витрати

лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15

Штрафи, пені та неустойки, нараховані:

— згідно з цивільним законодавством і цивільно-правовими договорами

— податковими або іншими держорганами

листи ДФСУ від 12.11.2015 р. № 24195/6/99-99-19-02-02-15, від 05.10.2015 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15, консультація в БЗ 101.02

ПДВ-витрати, відображені відповідно до Інструкції з бухобліку ПДВ, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141

листи ДФСУ від 18.11.2016 р. № 24924/6/99-99-15-02-02-15 і від 12.03.2016 р. № 5302/6/99-95-42-03-15

Отже, доки законодавці не підрізали деяким із них крила, користуємося ними і не соромимося (детальніше про їх плани див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 93, с. 6).

Далі пропонуємо «пограти» з обліковими оцінками (строком корисного використання (експлуатації) об’єктів необоротних активів, їх вартісним критерієм). Це цілком зручно, адже зміни в облікових оцінках відображають перспективно ( п. 8 П(С)БО 61).

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Мінфіну від 28.05.99 р. № 137.

Уцінюємо запаси

Наступний прийом: уцінити запаси, що «завалялися», під кінець року. Нагадаємо, згідно з п. 25 П(С)БО 9 обов’язкову уцінку запасів до чистої вартості реалізації проводять, якщо на дату балансу: (1) їх ціна знизилася, (2) вони зіпсовані, (3) вони застаріли, втратили свою первісно очікувану економічну вигоду.

Якщо за вашими оцінками, відбулася одна з перелічених подій, то вам неодмінно слід провести уцінку до чистої вартості реалізації.

Нагадаємо, проводиться вона за рішенням керівника, а оформляється актом уцінки ( п.п. 3.15 Методрекомендацій № 22).

2 Методичні рекомендації з бухобліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

Тоді вже в місяці складання та затвердження акта різницю між первісною вартістю і чистою вартістю реалізації товарів ви спишете до витрат звітного періоду (за дебетом субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів») ( п. 5.8 Методрекомендацій № 2). І тим самим зменшите свій фінрезультат (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 86).

Зауважимо, це прийом хороший тим, що вигідний як малодохідним підприємствам, що прийняли рішення не коригувати свій фінрезультат на різниці, так і решті платників податку на прибуток.

Зменшення корисності ОЗ

Оцінку на предмет можливої зміни корисності об’єктів ОЗ потрібно проводити один раз на рік — на дату річного балансу ( п. 5 П(С)БО 283). Чому б цим не скористатися і не зменшити корисність об’єктів ОЗ4?

3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2004 р. № 817.

4 Процедурні питання див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 17, с. 30.

Адже втрати від зменшення корисності ОЗ потрапляють до складу інших витрат (з одночасним збільшенням суми накопиченої амортизації за таким об’єктом: Дт 972 — Кт 131). Тим більше, що зменшення корисності активів жодним чином не вплине й на ваш ПДВ-облік (див. лист ДФСУ від 02.12.2016 р. № 26145/6/99-99-15-03-02-15).

Щоправда, цей спосіб припаде до душі тільки малодохідникам, які не коригують фінрезультат на різниці. Адже вся сума втрати корисності тут же за підсумками періоду зменшить фінрезультат і для цілей податкового обліку.

А ось усім іншим платникам податку на прибуток цей спосіб зовсім не на користь: зменшений фінрезультат буде «компенсовано» на ту саму суму через різницю з п. 138.1 ПКУ.

Інші маневри з амортизацією

Амортизація — це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання. Причому вона включається до витрат — або безпосередньо (наприклад, у частині адміністративних/збутових), або через собівартість продукції. Що тут можна зробити?

1. Змінити метод амортизації на «цікавіший». Від вибору методу для нових ОЗ або тих, що вже використовуються, залежить щомісячна сума амортизації. В основному всі користуються прямолінійним методом — він простіший. Але є методи й цікавіші (наприклад, метод прискореного зменшення залишкової вартості).

Зауважимо, цей спосіб хороший як для малодохідников, так і для високодохідників (вони в податковому обліку ОЗ/нематеріальних активів користуються методами з бухобліку, окрім виробничого). Зміна методу амортизації — це зміна облікових оцінок (див. лист Мінфіну від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708). Отже, перераховувати раніше нараховану «минулу» амортизацію, коригувати нерозподілений прибуток на початок звітного періоду і подавати порівняльну інформацію щодо попередніх звітних періодів не потрібно (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 79, с. 11).

2. Збільшити суму щомісячної амортизації, знизивши строк корисного використання об’єкта ОЗ (нематеріальних активів). По суті, методи амортизації спираються на

строк корисного використання необоротного активу — чим він коротший, тим більше сума щомісячної амортизації, що потрапляє до витрат

Нагадаємо, підприємство встановлює його самостійно з урахуванням ( п. 24 П(С)БО 75):

5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.

— потужності/продуктивності;

— фізичного та морального зносу;

— правових та інших обмежень.

Інших вимог із цього приводу бухоблікові правила не містять. Отже, при зарахуванні об’єкта на баланс або за об’єктами, що вже використовуються, вам, по суті, ніщо не заважає зафіксувати в наказі менший строк їх корисного використання, ніж той, які об’єкти могли б відслужити за фактом. Щоправда, такий прийом підійде тільки малодохідникам (з річним доходом не більше 20 млн грн., які вирішили не коригувати фінрезультат на різниці).

Іншим платникам податку на прибуток цей прийом не підходить. Їм слід орієнтуватися ще й на граничні строки амортизації, установлені п.п. 138.3.3 ПКУ. Отже, в податковому обліку суттєво зменшити строк використання не вийде. А коригування на амортизаційну різницю за ОЗ (нематеріальними активами) з пп. 138.1, 138.2 ПКУ вирівняє фінрезультат, на жаль, тільки на користь бюджету.

3. Якщо залишкова вартість об’єкта істотно відрізняється від справедливої (це в основному стосується повністю замортизованих об’єктів), ви можете провести його дооцінку. Як результат, це дозволить сформувати додаткові витрати в частині амортизації. Щоправда, знову таки, цей спосіб підходить тільки «малятам». Для високодохідника в цих дооцінках немає сенсу — податківці проти їх урахування при розрахунку податкової амортизації у податковому обліку (див. лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2784/7/99-99-19-02-02-17), а отже, амортрізниця нівелює всі ваші спроби оптимізації.

Проте майте на увазі! Якщо вирішите продати повністю замортизований об’єкт ОЗ, то навіть і не думайте його дооцінювати перед продажем. Доки не знайдете покупця, залиште його в обліку як є і використовуйте й надалі. Якихось заборон на це немає. До того ж, якщо ви платник ПДВ, вам не доведеться перейматися щодо мінімальної бази оподаткування. Адже за ОЗ вона відповідає бухобліковій балансовій вартості об’єкта ( п. 188.1 ПКУ), а вона у вашому випадку дорівнює нулю (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 57, с. 32).

4. Ще один прийом у частині амортизації ОЗ/нематеріальних активів — не встановлювати ліквідаційну вартість об’єктів або ж установити її на якомога меншому рівні.

Нагадаємо, що, у загальному випадку, для ОЗ встановлювати її не обов’язково — це потрібно тільки в певних випадках: при переоцінці ОЗ, залишкова вартість яких дорівнювала нулю, або при використанні методу амортизації зменшення залишкової вартості.

Так само і по нематеріальних активах. Їх ліквідаційна вартість прирівнюється до нуля ( п. 28 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»), за винятком, коли є беззастережний обов’язок іншої особи з купівлі об’єкта до кінця строку корисного використання або щодо об’єкта існує активний ринок.

Так-от, цей прийом покликаний уберегти ваші витрати. Адже ліквідаційна вартість не бере участі при визначенні амортизації об’єкта ОЗ, а тому знижує розмір амортизаційних відрахувань.

Вартісний критерій

Цей прийом підійде тим платникам, які в поточному періоді зробили або тільки планують зробити вкладення в купівлю необоротних активів. Так-от, щоб не тягнути з відображенням витрат на їх придбання, їх цілком можна «прискорено» замортизувати, визначивши їх до розряду малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА).

Пригадайте, для амортизації МНМА є два особливі методи ( п. 27 П(С)БО 7): 50 %/50 % (у першому місяці використання і в місяці списання з балансу) і 100 % (у першому місяці використання).

Застосувавши їх, вартість об’єкта необоротних активів потрапить на витрати набагато швидше, ніж якщо ви використовуватимете стандартні методи, передбачені для основних засобів. Отже,

підприємству набагато вигідніше кваліфікувати об’єкт як МНМА, ніж як ОЗ

Як це провернути? Дуже просто. Підлаштувати під себе вартісний критерій, затвердивши «напередодні» до наказу про облікову політику належні зміни (зміни до облікової політики можна вносити на будь-яку дату). Для підприємства це цілком можливо і не становитиме додаткових труднощів.

Річ у тім, що в бухобліку критерій малоцінності підприємство встановлює на власний розсуд ( п.п. 5.2.7 П(С)БО 7). Тобто це може бути як 6000 грн. (за ПКУ), так і будь-яка інша сума — наприклад, 20 тис. грн. (при його збільшенні можна, наприклад, послатися на те, що ви цей критерій давно не переглядали, а за цей час ринкова вартість необоротних активів збільшилася в рази, тобто мотивувати це достовірнішим відображенням операцій у фінзвітності).

Зміна критерію малоцінності вважається зміною облікових оцінок (а не зміною облікової політики) ( п. 2.6 Методрекомендацій № 6356, лист Мінфіну від 14.05.2012 р. № 31-08410-07-25/12004). Тобто новий розмір вартісного критерію на минулі періоди не поширюватиметься, а застосовуватиметься до операцій з дати його встановлення.

6 Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

Тому групувати «нові» необоротні активи ви будете в бухобліку вже за новим критерієм. Щоправда, цей прийом з МНМА підходить тільки малодохідним підприємствам (з річним доходом до 20 млн грн.), що прийняли рішення не коригувати свій фінрезультат на різниці.

Іншим платникам податку на прибуток — високодохідникам (з річним доходом вище 20 млн грн.) слід орієнтуватися ще й на вартісній критерій у 6000 грн., установлений п.п. 14.1.138 ПКУ (ср. 025069200). Змінювати його, на жаль, не можна. Отже, він в рядах малоцінки залишить далеко не всі необоротні активи, що стали такими в бухобліку. Як наслідок: коригування на амортизаційну різницю з пп. 138.1, 138.2 ПКУ вирівняє фінрезультат, на жаль, тільки на користь бюджету.

Проте непогана порада є і для цієї категорії платників податку на прибуток: можна обіграти податковий вартісний критерій, роздрібнивши дорогий необоротний актив на декілька недорогих.

Як ви знаєте, об’єктом ОЗ може вважатися не тільки актив у цілому (конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій), але і його частини ( п. 4 П(С)БО 7). Тобто, якщо високодохіднику до рук потрапить складний об’єкт ОЗ, він його спокійнісінько може облікувати за частинами (кожну окремо). Так буде більше шансів кваліфікувати окремі об’єкти складного активу як МНМА і, застосувавши метод амортизації 50 %/50 % або «100 %», тут же зменшити свій фінрезультат (уникнувши коригування на амортизаційну різницю за цими об’єктами).

Ремонт vs поліпшення

Цей спосіб можуть застосовувати абсолютно всі платники податку на прибуток. Облік ремонтів/поліпшень ОЗ як малодохідні підприємства, так і високодохідні (через відсутність спеціальних податкових норм— див. лист ДФСУ від 29.09.2016 р. № 21113/6/99-99-15-02-02-15) ведуть за правилами бухобліку. І якщо зазирнути до пп. 14 і 15 П(С)БО 7, то:

— ремонти (як поточні, так і капітальні, а також обслуговування об’єкта ОЗ) відносяться на витрати в періоді їх здійснення;

— поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо) спрямовуються на збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ.

Так-от, вигідніше, звичайно ж, проводити ремонти — вони тут же ж потрапляють до витрат і одразу ж підуть на зменшення фінрезультату, тобто об’єкта для обкладення податком на прибуток. Щодо ремонтів/поліпшень ОЗ нічого до наказу про облікову політику (облікову оцінку) вносити не потрібно.

Щоправда, інколи досить складно визначити характер проведених робіт (особливо під час проведення капремонтів). Орієнтуватися в такому разі слід на головний критерій: поліпшення приводять до зростання майбутніх економічних вигод, а ремонти — ні.

Важливо! Рішення про характер та ознаки ремонтних робіт (тобто на що вони спрямовані: на підтримку чи поліпшення) приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат ( п. 29 Методрекомендацій № 5617). Визначитися з цим допомагають «потрібні» працівники: технічний висновок про спрямованість проведених заходів керівнику подає фахівець відповідного профілю (головний інженер, начальник цеху або інша компетентна особа).

7 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

І щоб у цій справі не передати куті меду, нагадаємо приклади поліпшень, зазначені в п. 31 Методрекомендацій № 561:

а) модифікація, модернізація об’єкта ОЗ з метою продовження строку його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин обладнання для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшує кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість і умови виконання робіт (послуг).

Слушна порада платникам, які поліпшують будівлю (у тому числі й орендовану): навіть якщо ви все ж таки вийшли на поліпшення об’єкта ОЗ, то й тут деякою мірою можна уникнути довгограючої амортизації у складі такого поліпшеного об’єкта. Наприклад,

проводячи поліпшення будівлі і чіпляючи на нього деякі відокремлювані системи, краще облікувати їх окремо

Це чудово підійде високодохідникам: визнавши відокремлювані частини поліпшення об’єктами ОЗ (обладнанням), амортизувати їх не протягом 20 (12, якщо воно орендується) років (як поліпшення у складі будівлі), а тільки 5 років (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 19, с. 39). Та й малодохідникам добре: вони по можливості зможуть уключити все в МНМА і застосувавши метод амортизації «100 %» тут же зменшити свій фінрезультат.

Створюємо резерв сумнівних боргів

Цей прийом хороший тільки для малодохідників (з обсягом доходу не більше 20 млн грн. за рік), які не виявили бажання застосовувати податкові різниці. Їм створення резервів сумнівних боргів (РСБ) у бухгалтерському обліку лише «на руку» (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 11). Адже

уже в періоді формування РСБ малодохідник зменшує об’єкт обкладення податком на прибуток

Але не захоплюйтеся з роздуванням РСБ і пам’ятайте: залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може перевищувати суму дебіторської заборгованості на ту саму дату ( п. 8 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

В усіх інших платників операції зі створення РСБ нівелюються податковими різницями з пп. 139.2.1 і 139.2.2 ПКУ і їх вплив на податковоприбутковий облік виключається. Але нічого не вдієш. Створення РСБ обов’язкове практично для всіх підприємств, в обліку яких значиться поточна дебіторська заборгованість. Виняток серед платников податку на прибуток: підприємства, що складають фінзвітність відповідно до МСФЗ; суб’єкти мікропідприємництва8.

8 Суб’єкт мікропідприємництва — це юридична особа, яка відповідає наступним критеріям: середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб, а річний дохід — не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ ( ч. 3 ст. 55 ГКУ).

Отже, високодохідникам, яким не уникнути РСБ, залишається тільки правильно злавірувати: щоб по максимуму врахувати «безнадійну» дебіторську заборгованість у витратах, вигідно максимально зменшити РСБ. Тоді сума, не покрита резервом, зменшить фінрезультат (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 78, с. 33).

Те ж саме можна провернути і з резервом/забезпеченням гарантійних зобов’язань (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 37, с. 14).

Якщо немає первинки

Не отримавши від постачальника первинку на товар/послугу, ви цілком можете оформити її самостійно. Мінфін у подібній ситуації дозволяє відображати витрати вже в періоді їх фактичного здійснення виходячи з розрахункової суми за самостійно складеним документом — бухдовідкою, що відповідає критеріям первинного документа, — з обов’язковими реквізитами зі ст. 9 Закону України «Про бухоблік і фінансову звітність» від 16.07.99 г. № 996-XIV (див. лист Мінфіну від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 35-36, с. 4).

Далі, отримавши від постачальника первинку, слід відкоригувати відображені вами витрати за тими самими статтями (як це зробити, див. наш коментар до листа Мінфіна). Це варіант хороший для високодохідників.

А от малодохідним підприємствам у подібній ситуації є сенс щодо товарів, що надійшли / отриманих послуг без первинки створити резерв забезпечень ( пп. 13 і 14 П(С)БО 11 «Зобов'язання») — відобразивши його на субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів», а після надходження документів — відкоригувати в тому самому періоді без виправлення помилок. При списанні заборгованості за рахунок забезпечення здійснюємо запис: Дт 631 — Кт 474.

Доходи «на потім»

У частині доходів можна спробувати відтягнути момент відображення доходів на наступний звітний період. Це може знадобитися, наприклад, якщо ви побоюєтеся перевищити 20-мільйонний критерій (тим же, хто вже серйозно загрузнув у доходах — «невиправно» перевищив 20 млн грн., — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 101, с. 21).

Пригадайте: доходи від продажу товарів визнаються в разі дотримання всіх умов ( п. 8 П(С)БО 15 «Дохід») :

— покупцю передано ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на такий товар;

— підприємство більше не здійснює управління та контроль за реалізованим товаром;

— суму доходу/виручки можна достовірно визначити;

— є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можна достовірно визначити.

Ви напевно знаєте, що ризики та вигоди, пов’язані з правом власності, переходять покупцю, а контроль над товаром втрачається — при фактичній передачі майна. При цьому така передача може відбутися як до, так і після переходу права власності.

Тому,

якщо хочете перенести якусь частину доходів на наступний звітний період, то передачу ризиків краще здійснити в такому наступному періоді

Причому пам’ятайте: інколи фактичне відвантаження товару ще не свідчить про передачу ризиків. Припустимо, за умовами договору постачання ризики (згідно з правилами ІНКОТЕРМС) переходять до іноземного покупця вже після перетину митного кордону України. Так-от, на дату відвантаження товару і перетину кордону уваги не звертаємо, а орієнтуємося на дату передачі товару на складі покупця.

Саме ж право власності на такий товар можна передати як у поточному, так і в наступному періоді (залежно від домовленостей з контрагентом). На бухдохід ця подія безпосередньо не впливає.

Аналогічно можна відсунути дохід і в частині робіт/послуг. Проте, не забувайте: якщо договір на надання послуг є довгостроковим, то тут доведеться оцінювати ступінь їх завершеності. Для цього п. 11 П(С)БО 15 пропонує декілька способів:

1) вивчення виконаної роботи;

2) визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсязі послуг, що мають бути надані;

3) визначення питомої ваги витрат, які несе підприємство за цією послугою, в загальній очікуваній сумі таких витрат.

У певних випадках, залежно від періоду, в якому будуть понесені основні витрати за послугою, ці способи можуть давати різні результати. При цьому, якщо контрактом не передбачено оформлення документа, що підтверджує таке «часткове» надання послуги на дату балансу, то підприємству слід самостійно скласти будь-який документ (наприклад, бухгалтерську довідку), що містить усі реквізити первинного документа, який і підтверджуватиме дату виникнення доходу.

Немає грошей на сплату податку

І насамкінець, вихід із ситуації для тих, у кого туго з грошима для сплати податку на прибуток.

Тут можна порадити «спеціально допустити» у декларації з податку на прибуток помилку: показати зовсім маленький фінрезультат. Потім, тільки-но гроші з’являться, таку помилку можна швиденько виправити (як це зробити, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42).

Хоча самоштрафу після закінчення граничного строку сплати грошового зобов’язання, задекларованого в «помилковій» декларації, вам не уникнути. В той же час, виправившись у межах 90 календарних днів, хоча б не доведеться платити пеню.

Наші рекомендації ви почули, подальші дії — за вами.

висновки

  • Бухобліковий фінрезультат зменшують витрати, не пов'язані з госпдіяльністю підприємства. Значить, вони зменшують і об'єкт оподаткування податком на прибуток.
  • У витрати потрапляє уцінка запасів. Причому в податковому обліку немає коригувань для таких сум.
  • Втрати від зменшення корисності ОС дозволять зменшити податок на прибуток. Але допомагає це тільки малодохідникам.
  • Зміна методу амортизації і строку корисного використання ОС дозволяє збільшити суму амортизації.
  • Збільшення критерію малоценности дозволить більшій кількості об'єктів потрапити до складу МНМА. Це вигідніше, ніж відображати їх як ОС.
  • Складні об’єкти ОЗ (що складаються із самостійних частин з різним строком використання) вигідно обліковувати за частинами.
  • Уважно аналізуємо суть ремонтно-поліпшуваних заходів. Якщо вони не призводять до збільшення економічних вигод, то витрати не капіталізуємо.
  • Резерв сумнівних боргів на руку малодоходникам. Адже вже в періоді його формування можна показати витрати.
податок на прибуток, прибутковий облік, оптимізація обліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті