Основою нормального функціонування підприємства є наявність достатнього обсягу фінансових ресурсів, що забезпечують можливість задоволення потреб підприємства для поточної діяльності та розвитку. Коли грошей не вистачає, про розвиток зазвичай не йдеться. Тут хоча б поточну діяльність забезпечити. Але й це в нинішніх кризових умовах виходить далеко не в усіх. Багато підприємств вимушені змінювати умови роботи (наприклад, здійснюють постачання тільки після передоплати). А це значно обмежує коло покупців (яким теж бракує грошей, щоб оплатити наперед), що заганяє в іще більш скрутне становище і тих, і інших (і всю економіку загалом).
Що ж робити? Шукати джерела фінансування. А там, де можна обійтися без грошей, — обходитися без них.
Де можна взяти гроші нужденному підприємству
Найзацікавленіші в допомозі особи — це, звичайно ж, засновники. Якщо в них є гроші (або майно, необхідне підприємству), можна внести їх (його) як внески, збільшивши таким чином статутний капітал (с. 3). Крім того, засновник може видати підприємству безвідсоткову позику або передати майно в безоплатне користування (позичку) (с. 16).
Утім, здійснити додаткові внески до статутного капіталу можуть не лише засновники, а й інші особи, яких товариство готове бачити у складі своїх учасників. Позику, так само як і позичку, теж можуть надати сторонні особи (с. 9).
Причому такою сторонньою особою може бути зовсім не стороння, а своя (наприклад, директор).
До речі, якщо директор має змогу та бажання поділитися грошима/майном з підприємством, то у такому разі можна піти іншим шляхом, зробити ще простіше. Нехай директор за свій рахунок придбає необхідні товари і відзвітує про такі витрати шляхом складання авансового звіту. Підприємство його затвердить, а коли ситуація дозволить, розрахується з кредитором (с. 20).
Крім того, засновник/директор (або інша особа) можуть виступити за будь-яким договором (укладеним між підприємством і його контрагентом) особою, яка виконує зобов’язання (с. 24).
Якщо в обліку підприємства значиться дебіторська заборгованість, можна відступити право вимоги цього боргу третій особі (тому ж засновникові, директорові або сторонній особі). А ця третя особа розрахується з вами відразу (с. 26).
З постачальниками можна спробувати домовитися про роботу за комісійною схемою (с. 22).
Нарешті, можна спробувати отримати кредит у банку. Якщо не дешевий (під 3, 5, 7 або 9 %), то хоча б звичайний (або овердрафт) (с. 6, 8).
Ще один варіант: придбати необхідне майно в кредит (або розстрочку) (с. 11).
А якщо раптом у вас значиться переплата з податків, повертайте її швидше (с. 28).
До яких методів вдаватися не варто? Наприклад, вигадувати фіктивні правочини або здійснювати продажі за вигаданими цінами. Наслідки можуть бути дуже поганими.
А тепер давайте детальніше розглянемо перелічені варіанти і визначимо їх переваги та недоліки.
