РРО/ПРРО: що варто згадати на межі років

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX.

Підсумки року, що минає

РРО-штрафи. Головною інтригою року, що минає, була проблема відповідальності за порушення РРО-правил під час війни.

Справа в тому, що протягом дії воєнного стану (ВС) п. 12 розд. ІІ Закону про РРО мав, за ідеєю, рятувати від штрафів за порушення РРО-законодавства всіх суб’єктів господарювання (як ФОП, так і юросіб) незалежно від того, де вони провадять свою діяльність, крім тих торговців, що торгували підакцизними товарами.

Фіскали ж розцінювали цю норму тільки як відстрочку від штрафів. На їх думку, п. 12 розд. ІІ Закону про РРО встановлював тимчасову (на період дії ВС) заборону на застосування РРО-штрафів, а не звільняв від відповідальності в цілому. Такий підхід контролерів загрожував покаранням після закінчення дії РРО-мораторію навіть тим торговцям, які не змогли дотриматися РРО-правил через воєнні дії. А цього бути не повинно. Бо зовсім не логічно було вводити звільнення від штрафів, якщо покарання все одно не уникнути.

На щастя, з 01.08.2023 набрав чинності Закон № 3219, який підкоригував штрафне звільнення. Відповідно до цих нововведень:

— чинна на сьогодні редакція п. 12 розд. ІІ Закону про РРО чітко окреслює часові межі звільнення від РРО-штрафів. Воно стосується порушень, вчинених у період з 01.01.2022 по 01.10.2023, і не поширюється на суб’єктів, що здійснюють (1) торгівлю підакцизними товарами (це було й раніше), (2) діяльність з купівлі/продажу іноземної валюти, (3) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор (останні два винятки було додано);

— з п. 12 розд. ІІ Закону про РРО зникли формулювання, які давали право фіскалам говорити, що він встановлював тимчасове, а не постійне звільнення від штрафів. Тож стало чітко зрозуміло, що

— звільнення від РРО-штрафів, прописане в п. 14 розд. ІІ Закону про РРО, стосується торговців (крім торговців підакцизкою), що вчинили порушення на воєнних територіях (територіях активних бойових дій (АБД)/можливих бойових дій (МБД)/тимчасово окупованих територіях, визначених згідно з Переліком № 309*).

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Це звільнення діє й після 01.10.2023 по дату завершення АБД/МБД/тимчасової окупації відповідних територій. Детальний аналіз цієї норми ви можете знайти в статті «Захист від РРО-штрафів з 01.10.2023: хто «під парасолькою» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79, а додаткові подробиці для інтернет-магазинів — у статті «ФОП здійснює інтернет-торгівлю: коли діє захист від РРО-штрафів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 88.

Обрізані штрафи. Ще одна новинка Закону № 3219 — тимчасове зниження розміру деяких РРО-штрафів для ФОП на єдиному податку (ЄП) без ПДВ, якщо вони не здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів (ТСПП), ліків, медвиробів та ювелірки. Починаючи з 1 серпня 2023 року і до 31 липня 2025 року, але не пізніше скасування ВС, за непроведення/проведення не на всю суму розрахункової операції через РРО/ПРРО/розрахункову книжку до таких ФОП замість штрафів 100 % та 150 % будуть застосовуватися штрафи 25 % та 50 % (п. 15 розд. ІІ Закону про РРО). Докладніше — в статті «РРО-штрафи на ФОП: до/після 01.08.2023» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61.

Спрощена назва товару/послуги. Тим самим Законом № 3219 було доповнено п. 2 ст. 3 Закону про РРО новою нормою, яка запрацювала з 1 серпня 2023 року. Згідно з нею ФОП на ЄП, неплатники ПДВ, які не здійснюють продаж ризикових товарів (підакцизки, ТСПП, лікарських засобів, медвиробів та ювелірки),

Але за дотримання двох вимог до такої назви. Вона має:

(1) відображати споживчі ознаки товару (послуги) та

(2) ідентифікувати належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Щодо другої вимоги податківці в БЗ 109.10 роз’яснюють, що для цього слід використовувати ДКПП* та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.

* Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.

Решту подробиць на цю тему шукайте в статті «Спрощена назва товару (послуги) в чеку РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79 (ср. ).

Робота на ПРРО в режимі офлайн. Хто користується ПРРО, той знає специфіку його роботи: критичним для ПРРО є не стільки відключення електроенергії, скільки пов’язана з цим відсутність доступу до Інтернету. А якщо точніше — до фіскального сервера ДПСУ. Однак якщо суб’єкт господарювання при реєстрації ПРРО не відмовився від роботи в офлайн-режимі, то, як тільки зникає зв’язок, ПРРО має переходити в офлайн-режим.

До війни працювати на ПРРО в офлайн-режимі можна було не більше 36 годин підряд та не більше 168 годин на місяць (ст. 5 Закону про РРО). На період дії ВС або обставин непереборної сили ці обмеження були зняті. Крім того, було дозволено за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером використовувати ПРРО навіть без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів.

Так от, Закон № 3219 скасував останнє послаблення.

На цьому наголошують податківці в БЗ 109.09. Водночас жодних проблем із його отриманням бути не повинно, оскільки цей діапазон формується автоматично за умови, якщо в заяві про реєстрацію ПРРО було зазначено, що ПРРО може працювати в режимі офлайн. Більше деталей знайдете в статті «Відключили електроенергію/зник Інтернет: як бути користувачам РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 87.

Застосування POS-терміналів. Згадайте: до 01.01.2023 суб’єкти господарювання, які підпадали під РРО-звільнення, звільнялися і від застосування POS-терміналів. Оскільки POS-термінали були обов’язковими тільки для тих, хто зобов’язаний був використовувати РРО/ПРРО.

Проте з 01.01.2023 ситуація змінилася. Необхідність застосування POS-терміналів (а точніше, обов’язок забезпечити покупцеві можливість розрахуватися за придбані товари/послуги в безготівковій формі) тепер не прив’язана до обов’язковості застосування РРО/ПРРО. Тобто

При цьому з 01.01.2023 такий обов’язок поширюється на торговців, які провадять господарську діяльність (продають товари чи послуги, в тому числі дистанційно) в населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб. Хто має встановити POS-термінали в новому році, скажемо в наступному розділі.

Крім того, тимчасово не застосовувати POS-термінали можуть торговці:

1) які здійснюють діяльність на територіях територіальних громад, що згідно з Переліком № 309 розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Відстрочка діє весь період бойових дій чи окупації та ще протягом 3 місяців після припинення бойових дій або деокупації. Про нюанси застосування цієї відстрочки читайте в статті «Воєнне» звільнення від POS-терміналів: де працює?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6;

2) ФОП-єдиноподатники групи 1 (звільнені до 01.01.2026);

3) які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю (звільнені до 01.01.2026);

4) які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції (звільнені до 01.01.2026). Докладніше про цю категорію — в статті «Продаж власної сільгосппродукції: РРО-нюанси» // «Податки & бухоблік», 2023, № 97.

Майбутні перспективи

Прогнозувати що-небудь у сьогоднішній ситуації — справа невдячна. Можемо лише сказати те, що достеменно відомо всім: ВС продовжено до 19.02.2024. Однак передбачити РРО-майбутнє це нам не надто вже й допоможе. Чому? Давайте дивитися.

РРО-штрафи на воєнних територіях. Вище ми сказали, що звільнення від цих штрафів залежить від дати завершення бойових дій/тимчасової окупації відповідних територій, а не від дати закінчення ВС. Тому навіть якщо ВС і буде в черговий раз продовжено (чого, звісно, нікому б не хотілося),

Причому норма сформульована, як бачите, без жодного перехідного періоду. При буквальному її прочитанні працювати на РРО/ПРРО без порушень слід уже з наступного дня після зміни статусу території з воєнного на невоєнний. Хоча зазвичай цей факт знаходить своє відображення в Переліку № 309 із певним запізненням або взагалі заднім числом. Тож сподіваємося, що цю норму законодавець невдовзі певним чином відкоригує.

Обрізані штрафи для ФОП на ЄП без ПДВ. Закінчення дії цього послаблення п. 15 розд. ІІ Закону про РРО пов’язує із тією датою, що наступить раніше: або 31.07.2025, або закінчення ВС.

Тож на сьогодні можемо говорити, що принаймні до 19.02.2024 зменшені розміри штрафів для цієї категорії РРО-зобов’язаних ще діятимуть. А далі побачимо…

Робота на ПРРО в режимі офлайн. Обмеження щодо строків проведення розрахункових операцій в режимі офлайн, встановлені абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону про РРО (не більше 36 годин підряд та не більше 168 годин на місяць), наразі зняті на період дії ВС або обставин непереборної сили. Таким чином, принаймні до 19.02.2024 можна працювати на ПРРО в офлайн-режимі з перевищенням зазначених часових обмежень.

Застосування POS-терміналів. Цей обов’язок з 01.01.2024 пошириться на тих, хто працює в населених пунктах із чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб включно.

А перелік категорій госпсуб’єктів, які й надалі звільнені від термінальних вимог, шукайте в статті «POS-термінали: хто може не застосовувати у 2024 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98. Там же ви можете прочитати про наміри КМУ підкоригувати чинні правила застосування POS-терміналів, зокрема, встановити мінімальну кількість місць, де має забезпечуватися можливість здійснення безготівкових розрахунків.

Так, за проєктом Кабміну,

Коли цей проєкт набуде чинності, передбачити складно, однак знати про нього не завадить.

Зміни до форми фіскального чека. Це ще один проєкт, тепер від Мінфіну. Йдеться, зокрема, про зміни до Положення № 13*, що суттєво зачіпають форму фіскального касового чека.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Серед найцікавішого відзначимо таке:

— дозволяється наводити в чеку замість назви товару/послуги спрощену назву в порядку, передбаченому п. 2 ст. 3 Закону про РРО (див. вище). Водночас п. 3 розд. І Положення № 13 доповнюється нормою, згідно з якою

— замість реквізиту «позначення форми оплати» пропонується запровадити два: власне форма оплати (Готівка, Безготівкова, Інше) та засоби оплати (вид платіжного інструмента, талон, жетон тощо). Як бачите, це кляте «тощо» ☺ все одно залишається. І, мабуть, податківці продовжуватимуть наполягати, що саме тут як засіб оплати слід наводити «подарунковий сертифікат», «відомість/талон», «безоплатний рецепт» та іншу нісенітницю. Спростуванню цих вигадок свого часу ми присвятили статтю «Як заповнити реквізит «форма оплати» в чеку РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79;

— запроваджується окремий реквізит «решта (тобто здача), валюта», який зазначатиметься в разі здійснення оплати в готівковій формі. На сьогодні Положення № 13 дозволяє наводити суму здачі, додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком та інші дані факультативно;

— змінюється формат реквізиту «QR-код»;

— скасовуються реквізити «Підпис касира» та «Підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки)».

Крім того, в Положенні № 13 мають з’явитися визначення термінів «платіжний термінал, з’єднаний/поєднаний з РРО/ПРРО», які, до речі, майже збігаються з тими, що ми пропонували в статті «РРО і платіжний термінал: вимоги до касових чеків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49. У сукупності з новим підходом фіскалів до зазначення в чеку карткових реквізитів (див. консультацію в БЗ 109.18, а також наш коментар до неї «Карткові реквізити в чеку РРО: коли обов’язкові, а коли ні?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 102) проблему з’єднання/поєднання касових апаратів з платіжними терміналами можна вважати вичерпаною.

Усі зміни, передбачені зазначеним проєктом, проаналізуємо, щойно він набере статусу нормативно-правового документа. Сподіваємося, це буде вже в наступному році.