ПДВ-облік безнадійної товарної кредиторки
Після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість трансформується у безнадійну і підлягає списанню з балансу підприємства. За звичайних умов загальний строк позовної давності для внутрішньоукраїнських договорів у більшості випадків становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).
З позиції ПДВ-обліку заборгованість за оплаченими, але так і не відвантаженими товарами/послугами на момент її визнання безнадійною з авансового платежу перетворюється на ПДВ-неоподатковувану безповоротну фінансову допомогу. За таких обставин
постачальник товарів/послуг має право зменшити раніше нараховану суму ПЗ з ПДВ
Відкоригувати нараховану на дату отримання передоплати суму ПЗ можливо виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН покупцем розрахунку коригування (РК) до податкової накладної (див. листи ДПСУ від 31.01.2020 № 386/6/99-00-07-03-02-06/ІПК і від 21.01.2020 № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
Утім РК взагалі неможливо зареєструвати до ПН, з дати складання якої минуло більше ніж 1095 календарних днів (див. листи ДПСУ від 28.12.2021 № 4810/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 15.09.2021 № 3449/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 25.08.2021 № 3124/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.16). І на період воєнного стану (ВС) цей граничний 1095-денний строк для реєстрації РК не продовжувався (див. статтю «Строки у ПДВ-обліку: зупинені і поновлені» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29).
Тому після спливу 1095 календарних днів постачальнику навряд чи вдасться зменшити свої ПЗ з ПДВ. Річ у тому, що фіскали виступають категорично проти коригування ПЗ без зареєстрованого РК (див. листи ДПСУ від 17.11.2021 № 4378/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 08.10.2019 № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК і ДФСУ від 05.03.2019 № 898/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Хоча, на наш погляд, навіть після закінчення 1095-денного строку ПЗ з ПДВ у цьому випадку можна зменшити на підставі бухгалтерської довідки. Адже, насправді, ПКУ не вимагає при списанні кредиторки складати РК (докладніше див. у статті «Списання безнадійної заборгованості за авансами виданими і одержаними» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73).
Карантинно-воєнне призупинення строку позовної давності
Нагадаємо: строк позовної давності спочатку призупинявся на період дії ковідного карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Потім цей строк продовжився ще й на період дії ВС (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Детальніше див. статті «Строки податкової та позовної давності + строки зберігання документів під час війни» // «Податки & бухоблік», 2023, № 99 і «Строки позовної давності ще не стартували?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 66. Тому
ще зарано списувати заборгованість саме у зв’язку зі спливом строку позовної давності, за якою трирічний строк (визначений у ЦКУ) припав на карантин
Також на цій підставі рано списувати заборгованість, за якою строк позовної давності мав би розпочатися у період карантину або під час ВС (див. листи ДПСУ від 08.09.2023 № 2916/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 30.08.2023 № 2764/ІПК/99-00-21-02-02-06). Слід чекати закінчення воєнного стану. Щодо розрахунку саме позовної давності читайте у статті «Воєнна призупинка строків позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29. Тут лише зазначимо, що у межах ЗЕД-контрактів часто діють свої, особливі правила, зокрема, і щодо строків позовної давності.
Суть помилки та її наслідки
Тож наше підприємство неправомірно визнало кредиторську заборгованість за авансами безнадійною (через те, що нібито минула позовна давність) і списало її з балансу (Дт 681 «Розрахунки за авансами одержаними» — Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»).
Ще одна критична помилка — зменшення ПЗ з ПДВ у періоді списання кредиторки (Дт 643 — Кт 641/ПДВ методом «червоне сторно» на суму ПДВ). Адже
отримана передоплата від покупця товарів не набула статусу безповоротної фінансової допомоги, а все ще є ПДВ-оподатковуваною операцією
Щодо помилково визнаних доходів, то податківці навряд чи будуть проти їх відображення у періоді списання кредиторської заборгованості. Позаяк тоді бюджет не постраждав — підприємство переплатило податок на прибуток. А от коли дійсно спливе строк позовної давності, фіскали можуть заявити, що у цьому періоді прибутковий об’єкт занижено. Оскільки, по суті, за таких обставин підприємство відобразило доходи не в своєму періоді. Про те, як виправити помилку, див. у статтях «Завищили дохід у декларації: чи можна прибрати різниці?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 43, «Якщо витрати показати в іншому періоді?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 43 і «Якою датою складають акти на оренду?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 23.
З ПДВ ситуація небезпечна якраз у періоді, коли зменшили ПЗ. Адже в такому періоді може випливти недоплата. А за таке порушення контролери при перевірці можуть нарахувати:
— штраф за заниження податкових зобов’язань: у розмірі 10 % від занижених ПЗ (за п. 123.1 ПКУ) або в розмірі 25 % від умисно занижених ПЗ (п. 123.2 ПКУ);
— пеню за несвоєчасну сплату зобов’язань (п.п. 129.1.2 ПКУ).
А ще може вилізти штраф за нереєстрацію ПН (див. про це нижче). Докладно про штрафи за прострочення та відсутність реєстрації ПН читайте у статті «Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН: стан справ натепер» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68.
Як виправити помилку?
Аби виправити допущену помилку, підприємству слід «відкрутити» все назад. Нас наразі цікавить ПДВ. Тож далі саме про цей податок.
Виправляємо ПН. Якщо покупцю таки вдалося зареєструвати зменшуючий РК, то він повністю обнулив ПН, складену під час отримання авансу від покупця (усі показники такої ПН дорівнюють нулю). І відповідно втратив право на податковий кредит (ПК).
Відкоригувати таку операцію за допомогою нового РК взагалі не вийде. Позаяк такий зворотній РК просто буде ні до чого прив’язати (див. лист ДПСУ від 24.10.2019 № 981/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). А отже, постачальнику доведеться наново перевиписати ПН. І оскільки вона правильна, повністю продублювати її дані з обнуленої ПН, присвоївши інший номер (детальніше читайте у статті «Обнулили ПН помилковим РК: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 35-36). Інакше виходить, що операція з постачання не підкріплена ПН.
Однак з реєстрацією цієї нової ПН можуть виникнути проблеми. Позаяк податківці у своїх роз’ясненнях зазначають, що
максимально можливий строк, протягом якого може бути зареєстрована ПН, — це 1095 днів із дати її складання
(див. БЗ 101.16). Відтак навряд чи платнику вдасться зареєструвати ПН, «старшу» за 1095 днів з дати складання (див. статтю «Відновлення строків з 01.08.2023: визначаємось з максимальним строком реєстрації ПН та відображення ПК» // «Податки & бухоблік», 2023, № 64). Покупець же про ПК за незареєстрованою ПН може і не мріяти.
Тут нагадаємо, що з 01.01.2022 за загальним правилом граничний строк відображення ПК за ПН складає 365 днів з дати її складання (п. 198.6 ПКУ). Хоча протягом усього часу дії «воєнного» призупинення строків (період з 24.02.2022 по 31.07.2023 включно) перебіг цього 365-денного строку призупинявся (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Але з 01.08.2023 він відновився.
Виправлення ПДВ-декларації. У декларації з ПДВ слід зняти зменшення ПЗ, яке здійснили у періоді списання кредиторської заборгованості за авансами. А для цього доведеться подати уточнюючий розрахунок (УР) до ПДВ-декларації за такий звітний період — щоб скасувати зменшення ПЗ.
При цьому, наголосимо: у разі виникнення в періоді, що виправляється, недоплати 3 % самоштраф не застосовують. Адже натепер при виправленні до припинення або скасування ВС помилок будь-яких періодів (пов’язаних із заниженням податку) самоштраф не нараховується (див. статтю «Випадково нарахували та сплатили самоштраф у період ВС: чи повернуть переплату?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15).
Висновки
- Строк позовної давності спочатку призупинявся на період дії ковідного карантину, а потім цей строк продовжився ще й на період дії ВС.
- Списувати заборгованість у зв’язку зі спливом строку позовної давності, за якою трирічний строк (визначений у ЦКУ) припав на карантин або за якою строк позовної давності мав би розпочатися у період карантину або під час ВС, ще зарано.
- Якщо у періоді зменшення ПЗ випливла недоплата, то фіскали при перевірці можуть нарахувати (1) штраф за заниження ПЗ у розмірі 10 % від занижених ПЗ або в розмірі 25 % від умисно занижених ПЗ, а також пеню за несвоєчасну сплату ПДВ-зобов’язань.
