Податки & бухоблік: № 20, березень, 2017

Договір на переробку давальницької сировини: важливі моменти Як бути, якщо є сировина, матеріали та бажання виготовити продукцію, але немає для цього можливості (виробничих потужностей)? Відповідь проста: шукайте друга-виробника і укладайте з ним договір на переробку давальницької сировини! У виграші залишитеся обоє. Власнику сировини не доведеться витрачатися на запуск виробництва, а переробник може працювати «на повну» і не відволікатися на закупівлю сировини та збут готової продукції. Такі взаємовигідні відносини сьогодні мають успіх. Про них і говоритимемо. І почнемо за традицією з суті давальницьких операцій. Зупинимося на важливих особливостях складання договору. Крім того, з’ясуємо, хто ж із сторін буде виробником і для кого готова продукція стане продукцією власного виробництва. Адже ці ключові моменти важливі для обліково-податкових цілей!

«Давал» у межах України У цьому матеріалі поговоримо про бухоблік та оподаткування операцій з переробки давальницької сировини за договорами між резидентами, що виконуються в межах України.

Переробка давальницької сировини нерезидента (ввезення): шпаргалка переробника Із попередньої статті ви вже знаєте про організацію та облік давальницьких операцій на теріторії України. А зараз розповімо про те, як обліковують іншу операцію: коли резидент ввозить до України з-за кордону сировину для переробки тут у готову продукцію (ГП), яку потім вивозить замовнику за межі митної території України. Ну а оскільки замовником у такому разі виступає нерезидент, усі облікові нюанси розглядатимемо тільки з «дзвіниці» переробника-резидента.

«ЗЕД-давал»-переробка в Україні: усе про ПДВ Продовжуючи обговорювати операції з ввезення та переробки сировини нерезидента на території України, у цьому матеріалі розглянемо аспекти оподаткування таких операцій ПДВ. У частині оподаткування давальницької сировини цей податок займає дуже важливе місце. «Хижа лапа» ПДВ у цій «ЗЕД-давал»-схемі може зачепити як операції ввезення/вивезення сировини/ГП, так і послуги з переробки сировини «нереза», а крім цього — і операції з відходами, що виникають при переробці такої сировини.

«ЗЕД-давал»: переробка за кордоном Предметом цієї статті будуть давальницькі операції у сфері ЗЕД, побудовані за схемою — вивезення резидентом за кордон сировини для переробки її там у готову продукцію, що потім ввозиться назад в Україну або ж реалізується за кордоном. Тема, зрозуміло, неосяжна, але ми постараємося компактно викласти особливості таких операцій, у тому числі їх податкового та бухгалтерського обліку.

ПН на давальницькі операції Для складання податкової накладної (ПН) важливо знати, що передає переробник замовнику — товари чи послуги, щоб зрозуміти, який код зазначати — товарний код УКТ ЗЕД чи код з Класифікатора продукції та послуг. Чи потрібно в ПН вписувати давальницьку сировину або перелічувати матеріали, використані при переробці? Яку одиницю виміру зазначати? Давайте розбиратися.

Єдиноподатники і давальницькі операції Давальницька схема для виконавця-єдиноподатника була б дуже до речі, адже під єдиний податок підпаде тільки вартість переробки. І це крім інших переваг спрощеної системи. Як компенсатор ПКУ висуває низку обмежень. Саме про них піде мова в цій статті: які обмеження передбачає ПКУ для сторін давальницького контракту, якщо вони хочуть сплачувати єдиний податок. При цьому ми не обмежимося тільки виконавцями-єдиноподатниками, адже і замовники не проти скористатися перевагами спрощеної системи.

Вартість давальницької сировини не враховують при визначенні трансфертних критеріїв Українське підприємство переробляє давальницьку сировину для нерезидента. Чи потрібно враховувати вартість сировини при визначенні трансфертних критеріїв для цілей застосування ст. 39 ПКУ?

«Давал»-переробка засобами замовника: що зазначити в договорі? Підприємство уклало договір з підрядником на переробку давальницької сировини. Чи може виконавець надавати послуги переробки у приміщенні та на обладнанні замовника? Як це правильно прописати в договорі?

РРО при продажу «давальницької» продукції: потрібний чи ні? За договором замовник передає переробнику давальницьку сировину для виробництва продукції. Надалі замовник реалізує цю продукцію за готівкові кошти. Чи можна в такому разі замовнику при продажу продукції не застосовувати РРО?

Замовник відшкодовує витрати на підвезення сировини: який код ставити в ПН? Підприємство займається переробкою нафти і виготовленням нафтопродуктів (КЗЕД 19.20), у тому числі переробляє і давальницьку сировину. Зважаючи на специфіку нашого підприємства, послуги залізниці з подання вагонів з давальницькою сировиною ми оплачуємо залізниці самостійно. А потім за договором на переробку давальницької сировини перевиставляємо замовникам, зазначивши в ПН «Відшкодування послуг залізниці (подавання-збирання вагонів)». Чи можна в ПН на відшкодування ставити той самий код з Класифікатора послуг, який у своїй ПН зазначить залізниця?

Бути чи не бути валютному контролю операцій з давальницькою сировиною? Підприємство надає послуги з переробки давальницької сировини для нерезидента. Чи повинні ми з урахуванням останніх змін до Закону про розрахунки в інвалюті дотримувати граничні строки розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД)? Чи здійснюють зараз банки валютний контроль операцій за договорами на переробку давальницької сировини?

Переробку сировини нерезидента здійснює субпідрядник: яка ставка ПДВ у першого виконавця? Підприємство — нерезидент передає резиденту-виконавцю давальницьку сировину на переробку. У свою чергу виконавець сам переробку не здійснює, а передає сировину субвиконавцю, який і виробляє продукцію із ввезеної сировини. Після цього субвиконавець повертає готову продукцію першому виконавцю, який вивозить її замовнику за межі митної території України. Чи має в цьому випадку перший виконавець право на застосування ставки ПДВ 0 %?

Акциз і «20 %-ве» обмеження Хто сплачує звичайний акцизний податок (тобто з об’єкта оподаткування з п.п. 213.1.1 ПКУ) при виробництві підакцизної продукції з давальницької сировини?

Давальницькі умови перероблення: власна сировина — власна продукція Лист ГУ ДФС у Київській області від 07.07.2016 р. № 1555/10/10-36-12-02 (витяг)

Нульова ставка ПДВ: застосування в операціях з переробки давальницької сировини Лист ДПАУ від 03.08.2011 р. № 14015/6/16-1515-06 (витяг)

Перелік основних документів, що використовуються у тематичному номері

ДФС прийматиме ПН за новою формою з 16 березня 2017 року Нагадаємо, що Мінфін наказом від 23.02.2017 р. № 276 змінив форму податкової накладної (викладено в новій редакції) та порядок її заповнення. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 3.

Дотації аграріям: затверджено форми заяв про внесення (виключення) до (з) Реєстру Після скасування спецрежиму обкладення ПДВ з 1 січня 2017 року державна підтримка сільгосппідприємствам передбачається у вигляді дотацій із бюджету. Для цього сільгоспвиробник має бути не лише платником ПДВ, а й внесеним до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі — Реєстр).

Зареєструвати бізнес в Україні можна он-лайн

Мінфін про незастосування П(С)БО 22 «Вплив інфляції» Мінфін у листі від 28.02.2017 р. № 11410-06-5/5390 надав роз’яснення щодо застосування П(С)БО 22 «Вплив інфляції», затвердженого наказом Мінфіну від 28.02.2002 р. № 147.

№20