Відшкодування збитку
Тривалий час контролери роз’яснювали, що відшкодування збитку повинне оподатковуватися ПДВ (мовляв, як компенсація вартості втраченого майна). Тому вимагали від постраждалої сторони нарахувати ПДВ з відшкодування, що надійшло, а від винуватця, який отримав ПК, — урівноважити його нарахуванням компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Хоча з цим було складно погодитися. Адже операція з відшкодування збитків не є постачанням, тому тут просто відсутній об’єкт для ПДВ із ст. 185 ПКУ.
Після 23.05.2020 р. питання врегульоване: п. 188.1 ПКУ прямо передбачає, що суми відшкодування збитку не включаються до бази оподаткування і не оподатковуються ПДВ. Тобто розмови ні про звичайні ПЗ, ні про компенсуючі взагалі не може бути!
Проте навіть після цього остаточно відступити від своєї позиції фіскали так і не наважуються. Тепер вони двояко роз’яснюють:
— якщо кошти є відшкодуванням збитку, то згідно з п. 188.1 ПКУ вони не включаються до бази оподаткування ПДВ (листи ДПСУ від 27.05.2021 р. № 2073/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 16.01.2021 р. № 212/ІПК/99-00-21-03-02-06), а
— якщо кошти за своєю суттю є компенсацією вартості пошкодженого майна, то суми такого відшкодування включаються до бази оподаткування і оподатковуються ПДВ (листи ДПСУ від 26.05.2021 р. № 2051/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 04.11.2020 р. № 4539/ІПК/99-00-05-06-02-06).
Тобто податківці при першій-ліпшій можливості чіпляються за слово «компенсація». Тому радимо акуратніше підходити до формулювань у документах і договорі та оперувати не «компенсацією», а «відшкодуванням збитків». Хоча іноді фіскали ліберально роз’яснювали, що компенсація витрат — не постачання: щодо компенсації витрат на ксерокопіювання (лист ДПСУ від 15.12.2020 р. № 1120/2/99-00-05-06-02-02) і щодо компенсації за електроенергію старому власникові будівлі (лист ДПСУ від 02.04.2021 р. № 1332/ІПК/99-00-21-03-02-06 // «Податки & бухоблік», 2021, № 43, с. 25).
Насправді, необхідність нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, дійсно, тут може виникати, але з іншої причини. Нарахувати їх доведеться постраждалій стороні (а не винуватцеві) за втраченим майном, яке не може бути використане в госпдіяльності, якщо при його придбанні був відображений ПК (лист ДПСУ від 03.03.2021 р. № 793/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Безнадійна заборгованість
Списуючи після закінчення строку позовної давності безнадійну заборгованість за неоплаченими (неотриманими) товарами, податківці вимагають від покупця відкоригувати ПК. При цьому рекомендують ПК-коригування проводити:
— шляхом зменшення ПК за допомогою бухдовідки — якщо ПК був сформований за «доспецрахунковою» ПН, складеною до 01.07.2015 р., або
— шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ — якщо ПК був відображений після 01.07.2015 р. на підставі «спецрахункової» ПН (листи ДПСУ від 08.04.2021 р. № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06 і ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 03.03.2021 р. № 787/ІПК/04-06-18-03-15). Навіщо? Оскільки так вийде відрегулювати ліміт.
Прощення боргу
За роз’ясненнями податківців, покупцеві треба нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ (для коригування ПК): при прощенні товарного боргу продавцеві за сплаченим авансом (якщо товар так і не отриманий) або у разі прощення грошового боргу продавцем за поставлений покупцеві товар (якщо товар так і не оплачений). Ну а зовсім древній ПК (за придбаннями, здійсненими до 01.07.2015 р.) — зменшувати на підставі бухдовідки (лист ДПСУ від 21.01.2020 р. № 222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 71, с. 17.
Коригування після 1095 днів
Повернення авансу після 1095 днів. Якщо після закінчення 1095 днів покупцеві повертається аванс, РК до ПН вже не зареєструвати. Тому податківці висловлюються в тому ж дусі: за коригування покупцем «доспецрахункового» ПК на підставі бухдовідки (лист ДПСУ від 15.11.2019 р. № 1334/6/99-00-07-03-02-15/ІПК), а «спецрахункового» ПК — шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (листи ДПСУ від 08.10.2019 р. № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК і ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 06.09.2019 р. № 57/ІПК/04-36-12-01-16).
Зниження ціни після 1095 днів. Аналогічним чином фіскали закликають робити і при зниженні ціни після закінчення 1095 днів. І говорять покупцеві коригувати ПК (на суму зниження ціни) шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, а «доспецрахунковий» ПК — за бухдовідкою (лист ДФСУ від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Безоплатні передачі
При безоплатних передачах базу оподаткування визначають за загальним «поставним» п. 188.1 ПКУ з урахуванням правила мінбази. Тому нараховують «нульові» поставні ПЗ і мінбазні ПЗ.
Або тільки звичайні поставні ПЗ, якщо безоплатні передачі закалькулюємо у вартість оподатковуваних товарів (лист ДПСУ від 15.01.2020 р. № 107/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). І додатково до них компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ нараховувати не треба.
З тим, що при безоплатних передачах подвійних ПЗ не виникає і додаткових компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ не буде, давно згодні і податківці (БЗ 101.07, листи ДПСУ від 22.01.2021 р. № 264/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 19.08.2020 р. № 3460/ІПК/99-00-04-05-03-06). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 71.
ПК за авто у підприємця
На думку податківців, при придбанні автомобіля підприємець має право відобразити ПК, проте в періоді реєстрації права власності на авто повинен нарахувати ПЗ за п. 188.1 ПКУ, оскільки нібито відбувається передача авто від ФОП у приватну власність фізичної особи (листи ДПСУ від 18.03.2021 р. № 1050/ІПК/99-00-04-03-03-06 і від 10.12.2019 р. № 1847/6/99-00-04-07-03-15/ІПК). Така позиція не витримує критики, оскільки ніякого постачання за фактом реєстрації авто на фізичну особу (громадянина) не відбувається. Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 4, с. 27.
Уцінка
Раніше фіскали намагалися ототожнювати уцінку з негоспдіяльністю і говорили про необхідність нарахування компенсуючих ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, з чим ми погодитися не могли (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 12, с. 18).
Тепер контролери стали визнавати, що операція уцінки сама по собі не впливає на ПДВ-облік, оскільки не є об’єктом оподаткування і ніякого постачання тут не відбувається (БЗ 101.07). І тільки якщо знижений у ціні товар далі продаватимемо, то треба враховувати правило мінбази з п. 188.1 ПКУ і при дешевому продажі нараховувати поставні та мінбазні ПЗ (лист ДПСУ від 05.08.2020 р. № 3208/ІПК/99-00-05-05-02-06, лист ДФСУ від 10.09.2019 р. № 99/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Хоча на практиці уціночне питання все ще спливає при судових розглядах (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 38, с. 21).
Макулатура
Здача макулатури — пільгове постачання, звільнене від ПДВ за п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тому по макулатурі, що утворилася у тому числі від товарів (придбаних з ПДВ) у картонній упаковці, доведеться нарахувати компенсуючі ПЗ за п.п. «б» п. 198.5 ПКУ (як при використанні в пільгових операціях). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 105, с. 20 і № 1-2, с. 30.
Списання зіпсованого
Псування товарів податківці вважають негоспвикористанням і при списанні товарів (придбаних з ПДВ) вимагають нарахувати компенсуючі ПЗ за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (БЗ 101.04).
Та все ж можливість ненарахування компенсуючих ПЗ контролери допускають. Коли? У тому випадку, якщо вартість зіпсованих товарів включається у вартість реалізовуваних товарів, послуг, продукції, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ і пов’язані з отриманням доходів (листи ДПСУ від 01.06.2021 р. № 2175/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 28.02.2020 р. № 851/6/99-00-07-02-02-06/ІПК). У тому числі при списанні виробничого браку (лист ДПСУ від 22.07.2020 р. № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06, детальніше про брак див. «Податки & бухоблік», 2020, № 81, с. 10). Словом, якщо втрати покриваються ціною і закладені у вартість товарів, що продаються, продукції, послуг.
До того ж коли фіскали вимагали нарахування компенсуючих ПЗ при списанні прострочених ліків із строком придатності, що сплив (лист ДФСУ від 26.09.2018 р. № 4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), відстояти їх ненарахування допоміг Верховний Суд. Адже щодо прострочених ліків у підприємства виникає обов’язок (!) утилізації, а їх списання обумовлене звичайним перебігом господарської діяльності (постанова ВС від 19.06.2020 р. у справі № 160/1446/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/89928220). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 78, с. 2.
Понадлімітне водовідведення
Оплату за підвищеним тарифом за понадлімітне скидання стічних вод фіскали не вважають пов’язаною з госпдіяльністю і вимагають компенсувати ПК компенсуючими ПЗ за п. 198.5 ПКУ (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 21.06.2019 р. № 2838/ІПК/04-36-12-01-16). Хоча насправді ніяких спеціальних норм, які б визначали понадлімітне скидання стічних вод як негосподарське, в ПКУ немає (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 92, с. 15).
Туризм
Для туристичних послуг ст. 207 ПКУ встановлені особливі правила ПДВ-обліку, і в тому числі формування ПК. У ПК включається тільки вхідний ПДВ за товарами/послугами, що не входять у турпродукт, а ось вхідний ПДВ по турпродукту — не включається (п. 207.6 ПКУ).
Проте контролери ці норми ігнорують. На їх думку, туроператори (турагенти) повинні формувати ПК за загальними правилами із ст. 198 ПКУ і усі суми вхідного ПДВ відносити в ПК, а суму «зайвого» ПК (по турпродукту) при цьому урівноважувати нарахуванням компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (ср. ). Мовляв, це важливо для вирівнювання ліміту, адже в ньому враховуються усі вхідні ПН (БЗ 101.13; листи ДПСУ від 31.03.2020 р. № 1332/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, ГУ ДФС у м. Києві від 25.10.2017 р. № 2366/ІПК/26-15-12-01-18).
З позицією фіскалів не можемо погодитися, вона суперечить ПКУ, та і ніяк не підкріплена законодавчо. Адже для туризму передбачені спецправила. Тож пріоритет мають положення туристичної ст. 207 ПКУ. А її п. 207.6 прямо забороняє (!) формувати ПК за турпродуктом. Тому, вважаємо, порушувати такі приписи і завищувати ПК неправильно. І прикриватися лімітом тут не треба.
Оплата третіми особами
При здійсненні плати за товари/послуги третьою особою податківці вимагають від покупця нівелювати ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, оскільки, на думку контролерів, товари/послуги стають для покупця безоплатно отриманими (лист ДФСУ від 06.06.2018 р. № 2476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Насправді, товари визначенню безоплатно отриманих (з п.п. 14.1.13 ПКУ) не відповідають, оскільки поставлялися не безоплатно, а за договором купівлі-продажу. І те, що оплату вносить третя сторона, не робить їх безоплатно отриманими. Покупець як був таким, так ним і залишається, тому має повне право на ПК без компенсуючих ПЗ. Та і, насправді, п. 198.5 ПКУ ніяких подібних вимог не містить (у пп. «а» — «г» немає такого випадку).
Страхова платить за ремонт авто. Так, зокрема, якщо ремонт автомобіля на СТО оплачує страхова компанія, податківці вимагають від підприємства одночасно з відображенням по ремонту ПК нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ (БЗ 101.13, лист ГУ ДПС в Чернігівській обл. від 29.10.2019 р. № 1077/ІПК/25-01-04-01-04, лист ДФСУ від 21.05.2018 р. № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Не можемо з цим погодитися. Вважаємо, підприємство має повне право на ПК і ніяких компенсуючих ПЗ нараховувати не повинно. Той факт, що СТО отримує гроші прямо від страхової компанії, а не від підприємства (щоб кошти не ганяти), — не підстава для компенсуючих ПЗ. Тим паче, що за договором страхування вносилися страхові платежі. Тож ремонтні роботи для підприємства не можна вважати безоплатними.
Щодо компенсуючих ПЗ з ремонту могло йтися тільки при використанні автомобіля в неоподатковуваній/пільговій/негосподарській діяльності. Проте автомобіль використовується в оподатковуваній госпдіяльності, тому компенсувати ремонтний ПК не треба (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 21, с. 27 і № 42, с. 27).
Реекспорт
Податківці вважають, що орендареві слід нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ в періоді повернення (вивезення в режимі реекспорту) обладнання, узятого в оренду у нерезидента. Мовляв, через те, що реекспорт звільняється від ПДВ за п. 206.5 ПКУ (лист ДПСУ від 07.09.2020 р. № 3749/ІПК/99-00-05-06-02-06).
Не можемо з цим погодитися. Адже обладнання ввозилося орендарем для використання в оподатковуваних операціях, а не з метою його подальшого реекспорту. Та і, насправді, реекспорт у п. 198.5 ПКУ взагалі не згадується.
До того ж базою для нарахування компенсуючих ПЗ є вартість придбання. А обладнання в цьому випадку орендарем не придбавалося, а ввозилося за договором оренди. Тому вважаємо, що при реекспорті об’єкта оренди немає підстав нараховувати компенсуючі ПЗ.
Витрати на госппотреби
І, нарешті, приємно, що контролери погоджуються з ненарахуванням компенсуючих ПЗ за товарами/послугами, придбаними для санітарно-гігієнічних потреб і господарсько-адміністративними витратами: на мийні та дезінфікуючі засоби, серветки, питну воду, чай, каву, цукор, печиво, кондитерські вироби, консерви, одноразовий посуд, квіти тощо. Якщо їх вартість включається у витрати і закладена у вартість оподатковуваних товарів/послуг, що реалізовуються, то придбані товари вважаються використаними в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності і компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються (лист ДПСУ від 26.05.2021 р. № 2049/ІПК/99-00-21-03-02-06).
