Декларація з податку на прибуток: звітуємо за півріччя

Строки подання/сплати

В умовах воєнного стану (ВС) виконання податкових обов’язків (зокрема, подання декларацій / сплата податку) залежить від можливостей платників (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому подавати декларацію / платити податок за півріччя 2022 року платникам податку на прибуток треба в такі строки:

Коли звітувати з податку на прибуток за півріччя 2022 року

При цьому Порядок підтвердження платником можливості/неможливості виконати обов’язки і перелік документів повинен визначити Мінфін. Уже є проєкт цього Порядку (см mof.gov.ua/uk/legal_acts_drafts_2022-558).

Хто подає?

Піврічну декларацію з податку на прибуток подають:

1) високодохідники, тобто платники-квартальники з бухдоходом за минулий 2021 рік понад 40 млн грн (п. 137.4, п.п. «в» п. 137.5 ПКУ);

2) екс-прибутківці, що залишили податок на прибуток і:

— що перейшли з III кварталу в єдиноподатники — на звичайний єдиний податок зі ставкою 3 % або 5 % (БЗ 102.20.01) або

— що перейшли протягом II кварталу на особливий режим оподаткування спецЄП зі ставкою 2 % (на спецЄПшниках ще зупинимося окремо);

3) прибутківці-квартальники, які в II кварталі ліквідувалися (п.п. 137.4.3 ПКУ). У такому разі в полі 10 «Особливі відмітки» вступної частини останньої декларації проставляють ліквідаційну відмітку «Х». Причому, як пояснюють контролери, якщо дата ліквідації припадає на початок/середину звітного періоду ліквідації, то платник може подати останню (ліквідаційну) декларацію до закінчення звітного (податкового) кварталу (року) ліквідації, але не пізніше за строки, встановлені п. 49.18 ПКУ (БЗ 102.20.01);

4) НПО-порушники (неприбуткові організації, що порушили у квітні-травні, тобто в першому-другому місяці звітного кварталу НПО-умови і з місяця, що настає за місяцем порушення, і до кінця року зобов’язані подавати щоквартальні декларації з податку на прибуток, п.п. 133.4.3 ПКУ). Детальніше про НПО див. «Податки & бухоблік» 2022, № 12.

Щоправда, врахуйте, що під час воєнного стану не вважається порушенням НПО-умов, якщо НПО надає допомогу армії, закладам охорони здоров’я та іншу допомогу для забезпечення оборони країни, навіть якщо це не передбачено статутними документами НПО (п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ; детальніше див. «Неприбуткові організації: питання військового часу» // «Податки & бухоблік», 2022, № 28).

Якщо перейшли на спецЄП 2 %. Подати декларацію з податку на прибуток за півріччя повинні й колишні платники податку на прибуток, що перейшли в II кварталі (з 1 квітня або пізніше: в травні — червні) на спецЄП 2 % (тобто ті, що обрали під час воєнного стану особливий режим оподаткування за п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).

Подання декларації з податку на прибуток спецЄПшниками

Коли подавати піврічну декларацію з податку на прибуток спецЄПшникам? Узагалі-то для виконання податкових обов’язків спецЄПшниками за воєнні періоди до переходу на спецЄП п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ відведено особливий строк — протягом 60 днів після виходу зі спецЄП і повернення в прибутківці. Та все ж слід враховувати, що при переході з прибутківців у єдиноподатники податківці традиційно вимагають подавати квартальну декларацію з податку на прибуток у 40-денний строк (БЗ 102.20.01). А тому спецЄПшникам спокійніше все-таки дотримуватися загальних квартальних строків і подати декларацію за півріччя не пізніше за 9 серпня, а сплатити податок не пізніше за 19 серпня.

Детальніше про спецЄП 2 % див. «Податки & бухоблік», 2022, № 34.

Сільгоспники. Також врахуйте, що звітувати щоквартально і подавати в тому числі піврічну декларацію податківці вимагають і від сільгоспників-високодохідників (дохід яких за минулий 2021 рік перевищив 40 млн грн), якщо вони відмовилися від особливого річного періоду (тобто зміщеного на півроку року: «з липня по червень»; БЗ 102.20.01).

Хоча, взагалі-то, за ПКУ сільгоспники — річники (а не квартальники) і можуть вибирати для себе будь-який зручний річний період:

— або звичайний календарний рік (з 1 січня по 31 грудня, п.п. «б» п. 137.5 ПКУ)

— або особливий сільгоспрік (зміщений на півроку: з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року, п.п. 137.4.1 ПКУ).

Проте контролери чомусь ці норми ігнорують і тулять до сільгоспників, що відмовилися від особливого річного періоду (сільгоспроку), загальні правила: ділять їх за 40-мільйонним критерієм на річників та квартальників і від високодохідників-квартальників вимагають звітувати щоквартально. Детальніше див. статтю «Звітуємо за сільгоспрік» // «Податки & бухоблік», 2021, № 63.

У зв’язку із цим майте на увазі, що у квартальних деклараціях сільгоспвідмітку в полі 10 вступної частини проставляти не треба. А її проставляють тільки сільгоспники-річники, що обрали особливий річний період: сільгоспрік «з липня по червень» (лист ДФСУ від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17).

Якщо дохід за півріччя перевищив 40 млн грн. А що, якщо у 2021-му були малодохідником, а в першому півріччі 2022-го набрали 40 мільйонів. Чи здавати декларацію за півріччя? Ні, декларацію за півріччя подавати не треба.

Тому платник до кінця року так і залишається річником (і подаватиме річну декларацію і звітуватиме за весь 2022 рік з розрахунком податкових різниць). І тільки з наступного 2023-го опиниться в квартальниках.

Форма декларації: що нового?

Декларацію з податку на прибуток за півріччя подають за оновленою формою — з урахуванням змін, внесених:

— наказом Мінфіну від 10.02.2022 № 58 (роз’яснення ДПСУ від 18.03.2022; БЗ 102.20.01) і

— наказом Мінфіну від 17.11.2021 № 601 (такі зміни набрали чинності ще з початку 2022 року, проте в програмному забезпеченні були враховані тільки з 1 липня; лист ДПСУ від 05.01.2022 № 62/7/99-00-21-02-01-07).

Ідентифікатор піврічної форми декларації з податку на прибуток J0100122 (див. tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.html).

Наказ № 601. Нагадаємо, що завдяки наказу № 601:

1) у формі декларації враховані особливості оподаткування підприємств — інвесторів зі значними інвестиціями (п. 55 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ):

— у вступній частині декларації в полі 10 з’явилося окреме поле (для проставляння відмітки такими підприємствами), а

— у декларації з’явилися нові рядки 03.1 і 03.2 (для відображення такими підприємствами різниць, що виникають у разі здійснення контрольованих операцій). Щоправда, уперше ці рядки заповнюватимуться за підсумками 2022 року (див. роз’яснення ДПСУ від 19.05.2022). Детальніше про таких платників див. інформаційний лист ДПСУ від 24.05.2021 № 21 і лист ДПСУ від 05.01.2022 № 62/7/99-00-21-02-01-07;

2) у завершальній частині декларації в полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності» з’явилося поле для проставляння відмітки аудитзобов’язаними підприємствами (зокрема, великими, середніми підприємствами — зобов’язаними оприлюднювати річну фінзвітність разом з аудиторським висновком за п. 46.2 ПКУ). Щоправда,

Нагадаємо, що за ПКУ подати податківцям проаудитовану фінзвітність за 2021 рік слід було не пізніше 10.06.2022. Проте провести аудит і оприлюднити фінзвітність аудитзобов’язаним підприємствам дозволили протягом 3 місяців після закінчення ВС. Детальніше про це див. статті «Фінзвітність-2021 з аудитзвітом не подали фіскалам — наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 43 і «Звітуємо з податку на прибуток за 2021 рік і І квартал 2022» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.

Наказ № 58. А ось завдяки наказу № 58 (що пристосував декларацію під нововведення Закону України від 30.11.2021 № 1914-IX):

1) враховані МПЗ-зміни (для платників, що володіють або користуються сільгоспугіддями):

— у вступній частині декларації в полі 10 з’явилося окреме поле (для проставляння відмітки такими платниками, що визначають податок на прибуток у вигляді МПЗ — мінімального податкового зобов’язання, ст. 38¹, п. 141.9 ПКУ), а також

— у декларації з’явилися новий рядок 06.2 МПЗ і до нього — окремий додаток МПЗ (для розрахунку податку на прибуток з урахуванням МПЗ). Причому для проставляння відмітки про цей додаток додалося поле в завершальній частині декларації в розділі «Наявність додатків». Щоправда,

Детальніше про МПЗ див. «Мінімальне податкове зобов’язання: початок» // «Податки & бухоблік», 2021, № 104 і «Мінімальне податкове зобов’язання для сільгоспЄП» // 2022, № 10;

2) у завершальних рядках 35 — 37 декларації (які заповнюють пільговики-порушники при нецільовому використанні вивільнених від оподаткування «пільгових» коштів) додано згадку про сільгоспвиробників свійської птиці, крім курей (пільга з податку на прибуток до 1 січня 2027 року за п. 57 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

3) у додатку РІ з’явилися рядки для нових різниць:

— рядок 3.1.10.1 — для відображення збільшуючої різниці за допомогою (безповоротною фіндопомогою / безоплатно наданими товарами, роботами, послугами) пов’язаним особам, які були збитковими минулого року (тобто задекларували за попередній рік податковий збиток з податку на прибуток) (п.п. 140.5.10 ПКУ);

— рядки 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 і 4.2.25 — для виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом (для коригувань фінрезультату за неоплаченими постачаннями). Причому в разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електроенергію такі платники РСБ-різницю з абзацу третього п.п. 139.2.2 ПКУ не застосовують (п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Також підкориговано назву рядка 3.1.10: уточнено, що в цьому рядку не відображають різницю за допомогою неприбутковим організаціям з п.п. 140.5.9 ПКУ (для якої є свій рядок 3.1.9 додатка РІ).

Складаємо декларацію: що врахувати?

Фінзвітність. З піврічною декларацією з податку на прибуток подають і піврічну фінзвітність — є додатком до декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ). Про подану фінзвітність у завершальній частині декларації проставляється відмітка.

Зважаючи на це нагадаємо, що згідно з оновленим п. 5 Порядку № 419* проміжна (квартальна) фінансова звітність подається:

— органам статистики — не пізніше за 30-е число місяця, що настає за звітним кварталом. Проте оскільки 30 липня випадає на суботу, то піврічну фінзвітність можна подати не пізніше за 1 серпня 2022 року (п. 10 Порядку № 419);

— податківцям — разом з декларацією з податку на прибуток у строки, встановлені ПКУ.

Ну а оскільки строки подання фінзвітності випереджають прибуткові, традиційно першою подається фінзвітність (у форматі з першою літерою «S» — оскільки подається і статистиці, і податківцям), а після — піврічна декларація з податку на прибуток (з відмітками в завершальній частині про подану фінансову звітність; БЗ 102.20.02, роз’яснення ДПСУ від 23.06.2022).

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Перенесення податкових збитків. Якщо були минулорічні податкові збитки, то в ряд. 3.2.4 додатка РІ до декларації за півріччя необхідно продублювати значення цього ж рядка з додатка РІ до декларації за I квартал. І хоча минулорічні податкові збитки переносилися ще при складанні першоквартальної декларації, про всяк випадок скажемо, що для великих платників податків (п.п. 14.1.24 ПКУ) встановлено обмеження. Так,

Якщо ж непогашена сума збитків, що надалі залишилася, становитиме не більше 10 % позитивного значення об’єкта оподаткування, то такі збитки можна врахувати відразу в повній сумі (п.п. 140.4.4 ПКУ). Порядок перенесення минулорічних податкових збитків великими платниками на прикладах пояснювався в Інформаційному листі ДПСУ № 1/2022 // «Податки & бухоблік», 2022, № 7.

А ось інші (дрібні) платники переносять податкові минулорічні збитки, як і раніше, без обмежень. Причому податкові збитки переносять усі платники, у тому числі й малодоходники, незалежно від їх рішення рахувати / не рахувати різниці з розд. III ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Перенесення збитків і додаток ПП. Ще врахуйте! Якщо перенесені податкові збитки зменшили піврічний об’єкт оподаткування (вважається, платник отримав податкову пільгу, під якою розуміють суму втрат бюджету — недоплачений податок), то до декларації за півріччя треба заповнити «пільговий» додаток ПП. І в ньому розрахувати суму податкової пільги за збитками (код пільги — «11020301») як: сума перенесених минулорічних збитків (ряд. 3.2.4 додатка РІ) у межах прибутку звітного періоду х 18 % (ставка податку).

Щоправда, якщо з декларацією за I квартал подавали додаток ПП (був прибуток, який зменшували збитки минулих років), а за підсумками півріччя, скажімо, прибутків не отримали і податковою пільгою не скористалися (тобто збитки не зіграли в зменшення об’єкта оподаткування), то й додаток ПП за півріччя подавати не треба (БЗ 102.19), якщо, звичайно, з податку на прибуток не було якихось інших пільг. Тому врахуйте, що перенесення збитків ще не означає автоматичного заповнення додатка ПП.

Дія Сіті. Також нагадаємо, що з 01.01.2022 для ІТ-індустрії введено спеціальний режим оподаткування — Дія Сіті (завдяки Закону України від 14.12.2022 № 1946-IX і Закону України від 15.07.2021 № 1667-IX). Тому, отримавши статус резидента Дія Сіті, ІТ-компанії можуть за вибором (п.п. 14.1.282¹ ПКУ):

— або залишатися звичайними платниками податку на прибуток. Щоправда, тоді починаючи з 01.01.2024 високодохідникам і малодохідникам-добровольцям доведеться відображати збільшуючу різницю за покупками в єдиноподатників (п.п. 140.5.17 ПКУ; п. 62 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

— або замість податку на прибуток сплачувати податок на виведений капітал і звітувати тільки за підсумками року (пп. 137.10.3, 137.10.4, 141.9¹ ПКУ).

Детальніше про Дія Сіті див. у статті «Дія Сіті: новації в оподаткуванні IT» // «Податки & бухоблік», 2021, № 103.

КІК. З 2022 року набрали чинності положення ст. 39² ПКУ про КІК (контрольовані іноземні компанії). Для цих цілей у формі декларації передбачено окремий рядок 06.1 КІК, у якому відображається податок з прибутку контрольованої іноземної компанії. Проте для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним періодом є календарний рік (п.п. 39².5.1 ПКУ). Тому контролююча особа повинна визначати об’єкт оподаткування, розраховувати податок з прибутку КІК і заповнювати рядок 06.1 КІК за результатами року (пп. 39².2.2 ПКУ). А ось у проміжних (квартальних) деклараціях його заповнювати не треба.

До того ж уже є проєкт, яким хочуть відновити додаток КІК до рядка 06.1 і викласти його в новій редакції, а також затвердити форму річного Звіту про контрольовані іноземні компанії (див. новину).

Воєнні особливості. При складанні піврічної декларації ще слід врахувати воєнні особливості:

1) від збільшуючої різниці за п.п. 140.5.9 ПКУ звільняється допомога армії: добровільно перерахована сума коштів або вартість безоплатно переданих спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів), технічних засобів спостереження, ліків і медвиробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення та інших товарів, робіт, послуг (п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому їх вартість у податковоприбутковому обліку залишиться у витратах і зменшуватиме фінрезультат (об’єкт оподаткування). Детальніше див. «Допомога армії: податкові нюанси під час воєнного стану» // «Податки & бухоблік», 2022, № 21;

2) якщо об’єкти основних засобів (ОЗ) тимчасово не використовуються (простоюють), у тому числі через відсутність госпдіяльності (проте при цьому не виведені з експлуатації / не законсервовані), то при простої за ними продовжують нараховувати податкову амортизацію і відображати амортизаційні різниці. Адже якщо амортизація (навіть у період тимчасового невикористання об’єкта) у бухобліку не призупиняється, то і в податковому обліку її не припиняють. Із цим згодні й податківці (БЗ 102.05; лист ДПСУ від 21.09.2020 № 3935/ІПК/99-00-05-05-02-06 // «Тимчасові простої та амортизація ОЗ» // «Податки & бухоблік», 2020, № 86).

Проте, якщо йдеться про ОЗ, до яких у платника немає доступу через їх перебування на непідконтрольній території, то знайте, що податківці проти податкової амортизації таких недоступних об’єктів ОЗ (БЗ 102.05, лист ДФСУ від 26.07.2018 № 3296/6/99-99-15-02-02-15/ІПК; детальніше див. статтю «Непідконтрольні активи: облікова доля» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22);

3) вартість знищеного війною майна:

— ТМЦ — за бухобліковими правилами потрапить у витрати і в податковоприбутковому обліку в загальному порядку зменшить фінрезультат — об’єкт оподаткування (податкових різниць у такому разі не передбачено);

— а ось за ОЗ у високодохідників і малодохідників-добровольців виникатимуть ліквідаційні різниці за ст. 138 ПКУ. Тобто фінрезультат доведеться збільшити на бухоблікову залишкову вартість (п. 138.1 ПКУ) і зменшити на податкову залишкову вартість (п. 138.2 ПКУ) об’єкта ОЗ, що списується. Детальніше див. «Ліквідація знищених активів в умовах війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22;

4) якщо через бойові дії знищена первинка/документи, то треба діяти за правилами п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (ср. ). Тобто передусім подати податківцям повідомлення про неможливість вивезення первинних документів (довільної форми), а якщо після цього платникові стало відомо про знищення цих документів — повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати. І якщо контролери не відмовлять платникові в застосуванні норм п.п. 69.28, то подані повідомлення слугуватимуть підставою для збереження облікових даних і, зокрема, збереження в податковоприбутковому обліку: доходів, витрат (у тому числі витрат на купівлю цінних паперів / корпоративних прав), перехідних податкових збитків (у тому числі перехідних ціннопаперових податкових збитків). А також дозволять уникнути перевірок за періоди, зазначені в повідомленнях, у тому числі після закінчення ВС. Детальніше див. статті «Первинка знищена війною — що робити?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50 і «Окупована чи втрачена первинка: як підтвердити звітність?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 25.