Податки, які замінює єдиний податок
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку (ЄП) з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ПКУ).
Перелік податків, від нарахування, сплати та подання податкової звітності за якими звільняються спрощенці (як юрособи, так і ФОП), наведено в п. 297.1 ПКУ. Для платників ЄП груп 1 — 3 таких податків усього чотири, а збору — жодного. Причому можливість їх несплати супроводжується такою кількістю застережень, що без додаткових коментарів обійтися важко. Тож ми зібрали всю необхідну інформацію з цього питання в табл. 1.
Таблиця 1. Від яких податків звільнено єдиноподатників згідно з п. 297.1 ПКУ
| Назва податку та умова звільнення | Винятки |
| Коментар | |
| 1. Податок на прибуток підприємств | крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п 133.1.1 та п.п. 133.1.4 ПКУ |
| Звільнення не стосується випадків, коли: — платники ЄП, як юрособи (про них ідеться в абзаці другому п.п 133.1.1 ПКУ), так і ФОП (їх згадує п.п. 133.1.4 ПКУ; див. також п. 297.5 ПКУ) здійснюють виплату доходів (прибутків) нерезиденту — юрособі або уповноваженій ним особі (крім постійного представництва) з джерелом їх походження з України. В такому випадку вони мають нарахувати та сплатити податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) в порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ. Які саме доходи нерезидентів оподатковуються та за якою ставкою, див., зокрема, в БЗ 102.16. Відповідно такі платники ЄП зобов’язані декларувати операції з виплат доходів нерезидентам, тобто подавати додаток ПН разом із декларацією з податку на прибуток (детальніше про це читайте в статті «Додаток ПН — податок з нерезидентів» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4). Утім податок на репатріацію не утримують з доходів, що виплачуються нерезидентам — фізичним особам (БЗ 102.16). Їх доходи оподатковують ПДФО згідно з п. 170.10 ПКУ і військовий збір (ВЗ) за правилами п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ; — платник ЄП — юрособа визнається контролюючою особою над контрольованими іноземними компаніями (КІК). Хто вважається контролюючою особою і що таке КІК, визначено в ст. 392 ПКУ. Тож якщо платник ЄП є контролюючою особою над КІК, то він має нараховувати та сплачувати податок на прибуток із скоригованого прибутку КІК (абзац третій п.п 133.1.1 і п. 297.6 ПКУ) | |
| 2. ПДФО в частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника ЄП — ФОП та оподатковані ЄП | крім ПДФО в частині громадянських доходів ФОП |
| Від сплати ПДФО не звільняються доходи ФОП-єдиноподатників, що не включаються до підприємницьких (від продажу нерухомості, дивіденди, роялті тощо). У разі отримання таких доходів вони сплачують ПДФО в загальному порядку як звичайні фізособи. Як розмежувати дохід ФОП від доходу фізособи, читайте в статті «Єдиноподатковий дохід ФОП і дохід фізособи: де розмежування?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95. Крім того, платники ЄП, як юрособи, так і ФОП, є податковими агентами в разі нарахування (виплати, надання) доходів на користь фізичних осіб, які перебувають з ними в трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ПКУ). В такому разі єдиноподатники зобов’язані утримати та перерахувати до бюджету суму ПДФО, а також подати до відповідного органу ДПСУ додаток 4ДФ. Водночас не утримують ПДФО при здійсненні виплат на користь ФОП (незалежно від обраної ними системи оподаткування) в межах їх підприємницької діяльності (п. 177.8, п.п. 165.1.36 ПКУ), крім випадку, коли місцезнаходженням або місцем проживання ФОП-контрагента є тимчасово окупована територія (п.п. 38.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ; детальніше про це див. у статті «Співпраця з ФОП з окупованої території: питання оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 77). При цьому підприємницький статус фізичної особи має бути підтверджений копією документа про реєстрацію ФОП (для загальносистемника) або витягом з реєстру платників ЄП (для єдиноподатника. Решту подробиць шукайте в статті «Виплати на користь ФОП без оподаткування ПДФО/ВЗ/ЄСВ: які документи потрібні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 77. І не забувайте, що фіскали хочуть бачити підприємницькі доходи в 4ДФ з окремою ознакою доходу «157» (див. консультації в БЗ 103.25 — цю і цю) | |
| 3. ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України | крім ПДВ, що сплачується фіз- та юрособами — платниками ЄП групи 3, які обрали ставку ЄП 3 % |
| Від сплати ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, звільнені тільки єдиноподатники груп 1 і 2, а також групи 3, які обрали ставку ЄП 5 %. Вони мають право не сплачувати ПДВ протягом усього періоду перебування на спрощеній системі незалежно від досягнутих обсягів операцій (звичайно, в межах гранично допустимих єдиноподаткових обсягів доходу). При цьому п. 181.1 ПКУ, що встановлює критерії для обов’язкової реєстрації платниками ПДВ, на єдиноподатників груп 1 — 3 не поширюється (див. статтю «Поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації — 1 млн грн» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29). Водночас навіть якщо єдиноподатник не є платником ПДВ, сплатити цей податок доведеться у випадку: — ввезення товарів на митну територію України в оподатковуваних обсягах (п.п. 3 п. 180.1 ПКУ). Імпортний ПДВ сплачується під час митного оформлення таких товарів без реєстрації платником ПДВ (БЗ 101.01); — отримання від нерезидента оподатковуваних послуг з місцем постачання (визначеним за правилом ст. 186 ПКУ) на митній території України. Отримувачі таких послуг, як юридичні особи, так і ФОП, зобов’язані нарахувати (задекларувати) та сплатити ПДВ з таких послуг незалежно від того, чи є вони платниками ПДВ (п. 180.2; ст. 208 ПКУ). Детальніше про це див. у статті «Послуги від нерезидента неплатнику ПДВ: як платити і звітувати?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37. Виняток: отримання фізособою-підприємцем, який не зареєстрований платником ПДВ, від нерезидента електронних послуг. У цьому випадку платником ПДВ є сам нерезидент, а підприємцю — неплатнику ПДВ нараховувати ПДВ з таких отриманих послуг не потрібно (п. 2081.1 ПКУ; стаття «Електронні послуги у ЗЕД» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37). Зверніть увагу! Фіскали вважають, що обов’язок нарахувати і сплатити ПДВ з послуг нерезидента згідно зі ст. 208 ПКУ покладено на ФОП — неплатника ПДВ у разі придбання ним електронних послуг у нерезидента, з якихось причин не зареєстрованого платником ПДВ (див. БЗ 101.01, а також наш коментар до неї в статті «ФОП купує електронні послуги в нерезидента: що з ПДВ?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 92) | |
| 4. Податок на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності | крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на них, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування |
| Тут важливо пам’ятати, що існує два різновиди плати за землю — земельний податок і орендна плата за землі державної та комунальної власності. При цьому єдиноподатників звільнено тільки від сплати земельного податку. Сплачувати орендну плату за землі державної та комунальної власності єдиноподатники повинні на загальних підставах. Однак і звільнення від земподатку не є безумовним. Воно стосується тільки тих земель, що використовуються для провадження господарської діяльності. У зв’язку з цим зауважимо, що, на думку фіскалів, платники ЄП, як юрособи, так і ФОП, що тимчасово припинили діяльність, втрачають звільнення від земподатку (див. консультації в БЗ 111.01 — цю і цю). Ми, у свою чергу, вважаємо це твердження безпідставним (аргументи шукайте в статтях «Юрособа-спрощенець призупинила діяльність: чи є звільнення від земельного податку?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 28 і «Сплата земподатку ФОП-спрощенцем, який тимчасово призупинив діяльність» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54). Також слід ураховувати позицію фіскалів, за якою юридична особа — платник ЄП має сплачувати земельний податок на загальних підставах за земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво, в тому числі виробничих об’єктів (БЗ 111.01). В обох цих ситуаціях контролери вважають, що земельна ділянка не використовується в госпдіяльності платника ЄП, і тому не виконуються умови, які звільняють його від земподатку. З цим можна, звичайно, сперечатися, але довести свою правоту без звернення до суду навряд чи вийде. Крім того, є ще одне суттєве обмеження! Якщо платники ЄП здають в оренду (найм), позичку або на іншому праві користування (1) земельні ділянки та/або (2) нерухоме майно, що знаходиться під такими земельними ділянками, звільнення від земельного податку втрачає свою силу. Однак земподаток доведеться платити тільки за: — частину земельної ділянки, якщо в оренду (найм), позичку передано саме її частину; — площу земельної ділянки, розраховану пропорційно частині нерухомого майна, яке здається в оренду (найм), позичку, — в разі передачі в користування частини нерухомості. Такий підхід поділяють і податківці (БЗ 111.02), щоправда, за умови, що в договорі оренди (найму), позички визначений розмір земельної ділянки, з урахуванням відповідних пропорцій. Інакше сплачувати земельний податок доведеться за всю площу земельної ділянки. До речі, звільнення від земподатку платників ЄП включає в себе також і звільнення від подання земельної звітності. Таким чином, не треба подавати річні / щомісячні податкові декларації з плати за землю на поточний рік у частині земельного податку в разі використання землі для провадження госпдіяльності та за відсутності передачі в користування земель / нерухомості на ній третім особам | |
Військовий збір
Згадок про цей збір у п. 297.1 ПКУ немає жодних. Отже, спеціальних правил, які б звільняли єдиноподатників від його сплати, теж немає. Разом з тим слід розуміти, що донедавна ВЗ був, образно кажучи, молодшим братом ПДФО. Звісно, як і будь-яке порівняння, це теж трохи шкутильгає, однак суть воно відображає коректно: в цілому правила справляння ВЗ і, зокрема, правила звільнення від оподаткування цим збором визначались так само, як і для ПДФО (див. попередню редакцію п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тож до 01.01.2025 єдиноподатники:
— ФОП сплачували ВЗ як звичайні фізособи лише в разі отримання доходів, що не включаються до підприємницьких (від продажу нерухомості, дивіденди, роялті тощо). З підприємницьких доходів ФОП на ЄП військовий збір не сплачувався;
— юрособи платниками ВЗ взагалі не були.
При цьому й ті, й інші як податкові агенти мали утримувати ВЗ з доходів фізичних осіб (працівників тощо). Це правило, до речі, залишилося без змін. А от у решті правила справляння ВЗ змінилися: всі спрощенці, як ФОП, так і юрособи, стали платниками ВЗ з 01.01.2025 і по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан (п.п. 1.1 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
ФОП на ЄП. Ставки ВЗ див. у табл. 2.
Таблиця 2. Ставки ВЗ за себе для ФОП
| Система оподаткування | З 01.01.2025 | До 31.12.2024 |
| ФОП на ЄП груп 1, 2 | 10 % мінзарплати, встановленої на 1 січня. У 2025 році — 800 грн на місяць | — |
| ФОП на ЄП групи 3 | 1 % ЄП-доходу (тобто тієї самої бази, до якої ФОП застосовує свою ставку ЄП 3 % чи 5 %) | — |
Строки сплати ВЗ див. у табл. 3.
Таблиця 3. Строки сплати ВЗ для ФОП
| Система оподаткування | Строк сплати ВЗ (п.п. 1.11 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) |
| ФОП на ЄП груп 1, 2 | Не пізніше 20-го числа (включно) поточного місяця. Наприклад, останній день сплати ВЗ за травень — 20.05.2025 |
| Зверніть увагу: податківці не визнають можливість «вихідного» перенесення для авансових внесків з ВЗ. Тож якщо в наступних місяцях граничний строк сплати ВЗ припадатиме на вихідний, є сенс сплатити його не пізніше останнього робочого дня перед таким вихідним. | |
| ФОП на ЄП групи 3 | 10 календарних днів після граничного строку подання декларації єдиноподатника. Наприклад, останній день сплати ВЗ за І квартал 2025 року — не пізніше 20.05.2025 |
| Довідково зазначимо, що тут уже є можливість «вихідного» перенесення, якщо останній день сплати припадає на вихідний день. | |
ФОП на ЄП звітують про ВЗ у декларації єдиноподатника. Для цього бланки декларацій уже оновили і додали туди комірки для ВЗ. Тож саме нову форму слід використовувати для декларування звітних періодів 2025 року (для першо- і другогрупників ідентифікатор форми F0103407, для третьогрупників — F0103309).
Решта подробиць — у статті «Військовий збір за себе у ФОП: все, що треба знати у 2025 році» // «Податки & бухоблік», 2025, № 27.
Юрособи на ЄП групи 3. Незалежно від того, яку ставку ЄП групи 3 обрала юрособа (зі сплатою ПДВ чи без), вона є платником ВЗ. Об’єкт оподаткування ВЗ — дохід, визначений згідно зі ст. 292 ПКУ, тобто та сама сума, з якої сплачується єдиний податок (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ставка ВЗ для «юриків»-єдиноподатників становить 1 % від ЄП-доходу (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Відзвітувати про нарахований ВЗ вони мають у складі ЄП-декларації. Це прямо визначено п.п. 1.11 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Нова форма ЄП-декларації для юросіб на ЄП групи 3 доступна в Електронному кабінеті (ідентифікатор форми — J0103509). Вперше її подають за I квартал 2025 не пізніше 12.05.2025 (з урахуванням правила «вихідного» перенесення).
Решту подробиць шукайте в статті «Військовий збір «з обороту»: інструкція для юросіб на єдиному податку групи 3» // «Податки & бухоблік», 2025, № 23.
Єдиний соціальний внесок
ЄСВ теж не зазначений у п. 297.1 ПКУ серед несплачуваних єдиноподатниками податків і зборів. Але він там апріорі не міг опинитися, адже його справляння не регламентоване ПКУ. В цьому випадку необхідно звернутися до профільного Закону № 2464*.
А він свідчить, що зобов’язані сплачувати ЄСВ:
1) платники ЄП, як юрособи, так і ФОП, за осіб, які перебувають з ними в трудових або цивільно-правових відносинах (абзац третій п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). В такому разі єдиноподатники сплачують ЄСВ за загальними правилами, встановленими для роботодавців;
2) ФОП на ЄП (незалежно від групи) за себе в розмірі не менше мінімального страхового внеску. Так, у 2025 році за кожен місяць перебування на ЄП незалежно від того, працюють вони чи ні, отримують дохід чи ні (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464) має бути сплачено не менше 1760 грн (22 % від 8000 грн, де 8000 грн — розмір мінзарплати для всіх місяців 2025 року). Нюанси сплати ЄСВ ФОП-єдиноподатниками за себе детально висвітлені в статті «ФОП: час сплатити ЄСВ за себе за I квартал 2025» // «Податки & бухоблік», 2025, № 29.
Інші податки, збори, платежі
Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені в п. 297.1 ПКУ, платники ЄП здійснюють у загальному порядку, розмірах та строки (п. 297.2 ПКУ). Ось ті податки та збори, які доведеться сплачувати єдиноподатникам:
— власне єдиний податок і мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) як його складову;
— акцизний податок;
— екологічний податок;
— рентна плата (за спеціальне використання води, за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, тощо);
— податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
— транспортний податок;
— туристичний збір (як податкові агенти);
— збір за місця для паркування транспортних засобів;
— пенсійний збір з окремих видів господарських операцій;
— мито;
— державне мито.
Крім того, єдиноподатники не звільнені від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (з 2026 року — внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю). Детальніше — в статтях «Штрафи за норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю: які та як?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 23 та «Працевлаштування осіб з інвалідністю: чекаємо на зміни» // «Податки & бухоблік», 2025, № 21.
Висновки
- Платники ЄП, як юрособи, так і ФОП звільнені від сплати податку на прибуток підприємств. Разом з тим вони мають нарахувати та сплатити так званий податок на репатріацію при виплаті нерезидентських доходів, перелічених у п.п. 141.4.1 ПКУ.
- Єдиноподатники груп 1 і 2, а також групи 3, які обрали ставку єдиного податку 5 %, ПДВ не сплачують. Та навіть вони при отриманні від нерезидента оподатковуваних послуг з місцем їх постачання на митній території України мають сплатити ПДВ і подати відповідну звітність згідно зі ст. 208 ПКУ.
- Єдиноподатників звільнено від сплати земельного податку, але лише в разі використання землі для провадження господарської діяльності та за відсутності передачі в користування земель / нерухомості на ній третім особам.
- Від сплати ПДФО і ВЗ не звільняються доходи ФОП-єдиноподатників, що не включаються до підприємницьких (від продажу нерухомості, дивіденди, роялті тощо). Крім того, з 01.01.2025 ФОП на ЄП мають ще й сплачувати ВЗ за себе, а юридичні особи — платники ЄП групи 3 — ВЗ зі свого ЄП-доходу.
