Робоче місце інваліда: усе, що потрібно знати За оцінками ООН, чи не кожна десята людина на планеті є інвалідом. Але весь цивілізований світ
уже давно зрозумів, що такі люди для держави — не баласт, а ресурс. Достатньо хоча б трішки
допомогти їм інтегруватися в суспільство, наприклад, створити для них спеціальні робочі місця, —
і ефект гарантований.
Цікаво, що є робочим місцем інваліда? Яким вимогам воно повинне відповідати? Чи можна при
його створенні розраховувати на підтримку держави? Давайте, друзі, знайдемо відповіді на ці
запитання разом.
«Звідки виглядати, де тебе знайти?»: шукаємо працівника-інваліда Із попередньої статті (див. с. 5) ви вже знаєте, що працевлаштування інвалідів у межах
установленого нормативу робочих місць — обов’язок роботодавця. Але чи повинен він самостійно
шукати таких працівників, чи, може, йому достатньо оголосити відкрито про наявність вакантних
«інвалідних» місць, та й по всьому? Давайте розбиратися у цьому важливому питанні разом!
Беремо на роботу інваліда Людям з обмеженими можливостями в Україні законодавство гарантує ті самі соціально-економічні,
політичні, особисті права та свободи, що й усім іншим громадянам. Серед таких прав і право
працювати на підприємствах, в установах, організаціях. Вам цікаво знати, як правильно оформити
трудові відносини з таким особливим працівником? Яких гарантій та пільг щодо нього потрібно
дотримуватися? Тоді ця стаття — для вас, дорогі друзі!
Відпустки та соцвиплати для працівника-інваліда Працівників-інвалідів відносять до однієї із соціально незахищених верств населення. Кому, як не їм,
потрібно більше часу на відпочинок і лікування. Це враховано на законодавчому рівні. Дивіться самі.
Оплачуємо працю працівника-інваліда: особливості оподаткування Ми з вами вже встигли поговорити про те, як створити робоче місце інваліда, які гарантії в частині
прийняття/звільнення, режиму роботи встановлені чинним законодавством для такої особливої
категорії працівників. Обговорили навіть відпускні та соцпільги! Час переходити до оподаткування
трудових виплат, нарахованих працівникам-інвалідам. Чи є тут особливості? З’ясовуємо!
Працівнику установили/зняли інвалідність Працівникові встановили або зняли інвалідність. Як оподатковувати виплати, нараховані йому в
місяці зміни статусу «звичайний працівник — працівник-інвалід»? Як розрахувати кількість днів
щорічної відпустки за такий «перехідний» робочий рік? Як оплачувати принесений ним лікарняний,
у якому зазначено про встановлення інвалідності? Правда, цікаві запитання? Відповіді на них ви
знайдете в цій статті.
Підприємець-інвалід: чи є нюанси? Не можна перестати захоплюватися людьми, які, маючи інвалідність, продовжують вести
активний спосіб життя. При цьому деякі з них і себе роботою забезпечують, і для інших робочі
місця створюють. Чи допомагає їм у цій нелегкій справі держава? Запитання дискусійне. Ми ж
оперуватимемо фактами. Давайте з вами розглянемо, які пільги у сфері оподаткування мають
підприємці.
Не виконали норматив? Нарікайте на себе Оплата за працю — основне джерело доходу і власне практично єдиний засіб для існування більшості
громадян. Не всякий здоровий трудівник може похвалитися наявністю оплачуваної роботи. Що
вже казати про людей з інвалідністю? Так, держава гарантує їм право на працю нарівні з іншими
працездатними особами. Більше того, воно сприяє працевлаштуванню шляхом установлення
нормативу робочих місць, які мають бути зайняті інвалідами.
А якщо підприємство не виконає норматив? Тоді його очікує «покарання гривнею». У якій сумі? Зараз
розповімо.
ПДВ-пільга для підприємств інвалідів Організації інвалідів можуть створювати підприємства інвалідів. Такі підприємства соціально
захищені державою: згідно зі ст. 141 Закону № 875 вони мають право на пільги зі сплати податків і
зборів (обов’язкових платежів). Серед пільг для підприємств інвалідів передбачено пільгу і в частині
сплати ПДВ. Про те, як правильно підприємству інвалідів скористатися пільгою з ПДВ, і поговоримо
в цій статті.
Прибуткова пільга для підприємств інвалідів Наступна пільга, якою можуть скористатися підприємства інвалідів (тобто ті, що створені
організаціями інвалідів і перебувають у їх власності), — пільга з податку на прибуток. Про те, як
правильно її застосувати, які операції пільгувати, а також як розрахувати цю пільгу в декларації
з податку на прибуток, і поговоримо у статті.
«Пільговий» Звіт у підприємств інвалідів Підприємства інвалідів, які отримали пільги від держави, неодмінно потрапляють у податківців під
пільговий контроль. Про те, як повинні відзвітувати перед податківцями підприємства інвалідів
за користування пільгами, зараз і поговоримо.
«Інвалідний» норматив: «готуй сани влітку, а воза — взимку» Приводом для написання цієї статті стало таке запитання нашого читача: у серпні 2016 року
кількість штатних працівників збільшилася до 8 осіб. Чи потрібно підприємству реєструватися
у Фонді інвалідів і подавати за підсумками 2016 року Звіт про працевлаштування інвалідів?
Відповідь на це запитання ви знайдете в цій статті.
Виконуємо «інвалідний» норматив за себе та за філії У нашого підприємства є декілька філій.
Кількість працівників у них варіюється від 8 до
12 осіб. Чи обов’язково працевлаштовувати
по одному інваліду до кожної філії?
(м. Київ)
Студенти та інваліди-пенсіонери: чи включати їх до розрахунку «інвалідного» нормативу? На нашому підприємстві працюють
студент денної форми навчання (на умовах
неповного робочого дня), а також інвалід,
який досяг пенсійного віку. Чи враховувати
цих працівників при розрахунку «інвалідного»
нормативу, якщо підприємство для них —
основне місце роботи?
(м. Херсон)
Послуги оренди: чи є ПДВ-пільга? Наша фірма є підприємством організації
інвалідів. При провадженні своєї діяльності ми
користуємося пільгою з ПДВ, передбаченою
п. 197.6 ПКУ. Чи можна спираючись на цю
пільгову норму не обкладати ПДВ платежі за
передане нами в оренду приміщення?
(м. Київ)
Затверджено зміни до «прибуткової» декларації Мінфін наказом від 08.07.2016 р. № 585 вніс
зміни до форми Податкової декларації з податку
на прибуток підприємств, затвердженої наказом
Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897. Документ перед-
бачає внести до декларації з податку на прибуток,
зокрема, наступні зміни.
НБУ про 120-денний строк розрахунків у ЗЕД Нагадаємо, що
постановою Правління Нацбанку
від 28.07.2016 р. № 361 було збільшено граничний
термін для розрахунків за операціями з експорту
та імпорту товарів з 90 до 120 днів. У зв’язку із цим
виникло питання: чи поширюється новий граничний термін на операції, за якими на дату прийняття
даної постанови не закінчився 90-денний термін?