Розділ I декларації з ПДВ

У ряд. 1 декларації відображають постачання товарів/послуг (і прирівняних до них операцій), які одночасно відповідають двом умовам:

1) здійснюються на митній території України (тобто місце їх постачання, визначене за правилами ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території України);

2) є оподатковуваними, тобто оподатковуються ПДВ:

— за основною ставкою 20 % (ряд. 1.1);

— за ставкою 7 % (ряд. 1.2).

При заповненні ряд. 1 (як і решти рядків розділу I декларації) потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» ( п.п. 14.1.191 ПКУ) і «постачання послуг» ( п.п. 14.1.185 ПКУ); податкові зобов’язання з мінбази при дешевих продажах, п. 188.1 ПКУ; податкові зобов’язання з не поверненої протягом 12 місяців зворотної тари, п. 189.2 ПКУ; податкові зобов’язання при анулюванні ПДВ-реєстрації, п. 184.7 ПКУ.

Операції, відображені в ряд. 1, розшифровують за контрагентами (покупцями) у додатку Д5

У ряд. 1.1 відображають операції, що оподатковуються за основною ставкою 20 %, крім ввезення товарів на митну територію України. Сюди також потрапляють:

1) передача товарів/послуг у межах посередницьких договорів комісії (консигнації), доручення ( п.п. «е» п.п. 14.1.191, п. 189.4 ПКУ). Про ПДВ-облік таких операцій див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 51;

2) передача/повернення об’єкта фінлізингу ( п.п. «а» п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1 ПКУ);

3) постачання за договорами фінлізингу товарів, що були повернені лізингоотримувачем, не зареєстрованим платником ПДВ, у зв’язку з невиконанням умов такого договору (коли базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу і ціною придбання таких товарів, п. 189.5 ПКУ);

4) ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника у тих випадках, коли це тягне нарахування ПДВ ( перший абзац п. 189.9 ПКУ). Зауважимо, що раніше податківці наполягали на нарахуванні ПЗ не тільки згідно з п. 189.9 ПКУ, а й додатково згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (у вигляді компенсації раніше відображеного податкового кредиту), вважаючи ліквідацію за власним рішенням платника невикористанням у госпдіяльності. Тепер же в п.п. «г» п. 198.5 ПКУ прямо зазначено, що нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань випадку ліквідації основних засобів абсолютно не стосується (див. лист ДФСУ від 10.02.2017 р. № 2713/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 4, і № 29, с. 18);

5) вартість зворотної тари, не поверненої постачальникам протягом 12 місяців. ПДВ, нарахований на вартість такої тари, відображається в покупця в ряд. 1.1, а у продавця узагалі не відображається в декларації ( п. 189.2 ПКУ). Детальніше про облік тари див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 63, с. 17, № 65, с. 16 і с. 21;

6) визнання податкових зобов’язань при анулюванні ПДВ-реєстрації виходячи із звичайних цін за товарами/послугами і необоротними активами, за якими було відображено податковий кредит (п. 184.7 ПКУ)

У цьому рядку відображають оподатковувані за ставкою 7 % постачання на митній території України (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ):

— лікарських засобів (дозволених для виробництва і застосування в Україні і внесених до Державного реєстру лікарських засобів), а також медичних виробів (за Переліком медичних виробів, операції з постачання на митній території України і ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затвердженим постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 410);

— лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування в межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я

У ряд. 2 показують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за ставкою 0 % ПДВ. Нагадаємо, що нульову ставку застосовують до вивезення товарів у таких митних режимах ( п.п. 195.1.1 ПКУ):

1) експорту (гл. 15 МКУ). Причому не забувайте, що до експорту товарів, які пільгуються на території України, також застосовують ставку 0 %, тобто експорт таких товарів не пільгується ( п. 195.2 ПКУ);

2) реекспорту (гл. 16 МКУ), якщо товари поміщені в цей режим згідно з п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (тоді як реекспорт в інших випадках пільгується, п. 206.5 ПКУ);

3) безмитної торгівлі (гл. 22 МКУ);

4) вільної митної зони (гл. 21 МКУ).

Сюди ж потрапляє й експорт товарів за ЗЕД-бартером.

Зауважимо, що товари вважаються вивезеними, якщо їх вивезення підтверджено митною декларацією (МД) з відміткою (для паперових МД) / повідомленням (для електронних МД) про фактичне вивезення (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 11). Не забувайте: у разі оформлення паперової МД податковому органу потрібно подати її оригінал (доки не реалізовано можливість електронного подання, відносимо оригінал МД самі), зробивши відповідну відмітку в кінці декларації.

Проте до ряд. 2 не включають такі операції:

1) постачання послуг, що оподатковуються податком за ставкою 0 % (їх відображають у ряд. 3);

2) експорт культурних цінностей ( п. 210.7 ПКУ), вивезення яких пільгується (потрапляє до ряд. 5);

3) до 01.01.2019 р. експорт відходів і брухту чорних і кольорових металів за переліками, затвердженими КМУ, а також паперу і картону для утилізації (макулатури і відходів) ( п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) (такі операції включають до ряд. 5).

При цьому у рядку 2 заповнюють тільки колонку А

До ряд. 3 уключають інші операції, що оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %, а саме (п.п. 4 п. 3 розд. V Порядку № 21):

1) операції з постачання товарів, перелічених у п.п. 195.1.2 ПКУ;

2) операції з постачання послуг, перелічених у п.п. 195.1.3 ПКУ (зокрема, міжнародні перевезення; виконання робіт з рухомим майном, заздалегідь увезеним для цього до України і вивезеним після їх закінчення). Усі інші послуги, що поставляються нерезидентам, обкладаються ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 % (за умови, що місце їх постачання, визначене за правилами ст. 186 ПКУ, знаходиться на митній території України);

3) операції з постачання на території України товарів/робіт/послуг у межах міжнародної технічної допомоги, пов’язані з виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильською АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему ( п. 211.1 ПКУ);

4) до 01.01.2020 р. операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) і послуг, що виготовляються підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів ( п. 8 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Підприємство інвалідів, заповнивши ряд. 3, має заповнити і табл. 2 додатка Д6 (п. 15 розд. III Порядку № 21)

У ряд. 4 відображають «компенсуючі» ПЗ, які (на противагу «вхідному» податковому кредиту):

— нараховують за купівлями для неоподатковуваної або негосподарської діяльності. Тобто коли товари / послуги / необоротні активи призначені для використання (починають використовуватися) за невиробничим призначенням, у необ’єктних/пільгових операціях або в негосподарській діяльності ( п. 198.5 ПКУ);

— частково (виходячи з частки неоподатковуваних операцій) нараховують за купівлями «подвійного призначення» — призначеними для одночасного використання і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях ( п. 199.1 ПКУ). Детальніше про нарахування «компенсуючих» ПЗ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 64.

Важливо! «Компенсуючі» ПЗ нараховуємо за тією самою ставкою (!), що була при придбанні товарів/послуг/НА (20 % або 7 %), і відображаємо у «своєму» рядку: 4.1 або 4.2.

Загальну суму компенсуючих ПЗ, нарахованих у звітному періоді, відображають у таблиці 1 додатка Д5 окремим рядком «6000000000000 (рядки 4.1 та 4.2 декларації)».

Зауважимо, що раніше податківці вимагали щоразу «під» нараховувані часткові ПЗ у ряд. 4.1 або 4.2 подавати додаток Д7 з розрахунком частки (див. підкатегорію 101.20 БЗ). Проте тепер це робити не потрібно. Додаток подається тільки в разі здійснення річного перерахунку. А часткові «компенсуючі» ПЗ, що нараховуються (згідно з п. 199.1 ПКУ) у додатку Д7 не відображаються. Отже, тепер відображаємо їх без додатка Д7.

Увага: новинка! За цим рядком слід показувати і коригування відображених у цьому рядку компенсуючих ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ за ставками 20 % і 7 % (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21):

— при зміні напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з «невиробничого» на «виробничий» (коли раніше нараховані «компенсуючі» ПЗ дозволяється зменшити за допомогою РК, абзац шостий п. 198.5 ПКУ) і у зв’язку із зміною суми компенсації, поверненнями товарів/послуг, що надійшли для негосподарської (неподатковуваної) діяльності. Ураховуємо суму коригування з рядка «600000000000 (переноситься до рядків 4.1, 4.2 декларації)» табл. 1 додатка Д1;

— при річному перерахунку ПДВ у декларації за грудень / IV квартал — у платників, які здійснюють одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції ( п. 199.4 ПКУ, таблиця 2 додатка Д7). Як проводити річний перерахунок, див. у листі ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 31 і № 9, с. 4. Ураховуємо суму коригування з останнього рядка таблиця 1 додатка Д1.

Нагадаємо: до змін ці коригування відображалися за рядком 7 декларації з ПДВ

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ, нараховані за ставкою 20 %, і їх коригування

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ і їх коригування, нараховані за ставкою 7 % (за лікарськими засобами і медичними виробами)

У ряд. 5 декларації збирають усі безПДВшні постачання з детальною їх розшифровкою в додатку Д6. Їх прийнято показувати за першою подією. Сюди потрапляють три види операцій:

(1) необ’єктні постачання товарів/послуг згідно зі ст. 196 ПКУ (зокрема, отримання роялті у грошовій формі згідно з п.п. 196.1.6 ПКУ, див. БЗ 101.20; неоподатковуване за п.п. 196.1.16 ПКУ вивезення товарів митною вартістю не більше 150 євро (див. БЗ 101.20, що не діє з 01.03.2017 р., але це нічого не міняє).

Такі операції розшифровують у першій частині таблиці 1 додатка Д6. Зверніть увагу: сюди потрапляють тільки ті операції, що зазначені у ст. 196 ПКУ і при цьому відповідають (!) терміну «постачання» згідно з пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ. Тому, наприклад, у цьому рядку не відображають:

— передачу майна на зберігання (відповідальне зберігання), а також в оперативну оренду, оскільки такі операції — не постачання (хоча вони й зазначені серед необ’єктних у п.п. 196.1.2 ПКУ);

— проценти за депозитом, отримані від банку; проценти за залишками на банківських рахунках — не постачання (див. БЗ 101.20);

— постачання товару без його ввезення і вивезення (у декларації взагалі не відображаються).

Податкову накладну на такі операції складати та реєструвати в ЄРПН не треба (див. БЗ 101.17);

(2) постачання неоподатковуваних послуг (тобто постачання послуг, що не оподатковуються ПДВ, місце постачання яких, визначене за правилами пп. 186.2 і 186.3 ПКУ, розташоване за межами митної території України).

Такі операції розшифровують у другій частині таблиці 1 додатка Д6. Наприклад, сюди потрапляє ремонт нерухомості (п.п. 186.2.2 ПКУ) та обладнання (п.п. 186.2.1 ПКУ), що знаходяться за кордоном. Податкову накладну на такі операції складати і реєструвати в ЄРПН не треба (див. БЗ 101.17);

(3) пільгові постачання (тобто постачання товарів/послуг: звільнених від оподаткування ПДВ на підставі ст. 197 ПКУ; тимчасово звільнених від ПДВ на підставі підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і звільнених згідно з міжнародними договорами). Такі операції розшифровують у третій частині таблиці 1 додатка Д6.

Важливо (!): на відміну від необ’єктних постачань і постачань «позамежних» послуг, на пільгові постачання потрібно складати податкову накладну і реєструвати її в ЄРПН.

Якщо заповнено ряд. 5 і разом з неоподатковуваними є й оподатковувані операції, то виникає необхідність у розподілі ПДВ за ст. 199 ПКУ (тобто в нарахуванні часткових «компенсуючих» ПЗ за «подвійними» товарами/послугами з їх відображенням у ряд. 4 декларації)

У ряд. 6 показують обсяги і податкові зобов’язання з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів (або їх постійних представництв, не зареєстрованих платниками ПДВ), за умови, що:

1) такі послуги потрапляють під об’єкт оподаткування ПДВ;

2) місце постачання таких послуг (визначене за правилами ст. 186 ПКУ) знаходиться на митній території України.

У такому разі покупець — платник ПДВ повинен нарахувати ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента ( п. 180.2, ст. 208 ПКУ). Нагадаємо: податкові зобов’язання з послуг нерезидента нараховують за першою подією: на дату оплати або дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом ( п. 187.8 ПКУ, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 95, с. 30). При цьому складають ПН з типом причини «14» і реєструють її в ЄРПН ( п. 208.2 ПКУ). І якщо така ПН зареєстрована своєчасно (у строки з п. 201.10 ПКУ), то в періоді її складання платник (отримувач послуг нерезидента) має право відобразити податковий кредит у ряд. 13 декларації ( п. 198.2 ПКУ). Утім, відобразити ПК на підставі такої ПН можна й пізніше — протягом 365 днів з дати її складання (абзац четвертий п. 198.6 ПКУ). Не проти цього податківці були й раніше (див. лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25331/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 3).

Увага: новинка! За цим рядком тепер слід відображати і коригування податкових зобов’язань за такими операціями (п.п. 7 п. 3 розд. V Порядку № 21). У зв’язку з цим до цього рядка прив’язали додаток Д1. У таблиці 1 додатка Д1 для операцій коригування податкових зобов’язань за послугами від нерезидента виділено окремий рядок «Усього за послугами, отриманими від нерезидента на митній території Україні (переноситься до рядка 6 декларації)» (умовний ІПН у ньому не зазначають).

Щоправда, подавати додаток Д1 потрібно тільки за наявності подій, що підлягають відображенню в таких додатках (п. 11 розд. III Порядку № 21). Тому, якщо коригування ПЗ за послугами від нерезидента у звітному періоді не проводиться, подавати додаток Д1 не потрібно, навіть якщо ряд. 6 заповнено

Рядок 7 призначено для ПДВ-коригувань (обсягів постачання і податкових зобов’язань, а в деяких випадках — тільки обсягів), що проводяться на підставі ст. 192 ПКУ при:

— поверненні товарів/передоплат; зміні суми компенсації, перегляді цін;

— виправленні помилок у податкових накладних. Щоправда, якщо ПН-помилка виявлена в наступному періоді і закралася до декларації, доведеться подати УР з коригуванням в ряд. 7 (детальніше про виправлення помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 8 і № 89, с. 10, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 42).

У більшості випадків такі ПДВ-коригування проводять на підставі розрахунку коригування (РК). При збільшенні/незміненні суми компенсації його реєструє продавець, при зменшенні — покупець ( п. 22 Порядку № 1307). Хоча врахуйте, що збільшити ПЗ продавець повинен (у ряд. 7) уже за першою подією, без прив’язки до реєстрації РК. А от зменшити ПЗ можна тільки після того, як РК зареєстрований.

«Збільшуючі» коригування записують у ряд. 7 без знака «плюс», а «зменшуючі» — із знаком «мінус». А ось «невпливаючі» коригування (коли в РК обсяги з податковими зобов’язаннями у результаті не змінюються) ані в декларації, ані в додатку Д1 відображати не потрібно (див. БЗ 101.20).

Увага: новинка! Тепер у цьому рядку не відображають коригування:

1) «компенсуючих» ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5, 199.1 і 199.4 ПКУ у зв’язку з:

— зміною напряму використання товарів/послуг, необоротних активів з «невиробничого» на «виробничий» (коли раніше нараховані «компенсуючі» ПЗ дозволяється зменшити за допомогою РК, абзац шостий п. 198.5 ПКУ) і у зв’язку із зміною суми компенсації, поверненнями товарів/послуг, що надійшли для негосподарської (неоподатковуваної) діяльності;

— річним перерахунком ПДВ у декларації за грудень / IV квартал — у платників, які здійснюють одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції ( п. 199.4 ПКУ, таблиця 2 додатка Д7). Таким коригуванням тепер місце в ряд. 4.1 (4.2) декларації (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21);

2) ПЗ отримувачем послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України (показують у ряд. 6, там, де й самі ПЗ за такими послугами, — див. пояснення до ряд. 6 декларації).

Загальний підсумок коригувань у розрізі контрагентів та ІПН до ряд. 7 декларації переносимо із ряд. «Усього за звітний період (рядок 7 декларації)» таблиці 1 додатка Д1 з урахуванням операцій з коригування ПЗ у сільгоспників, отримувачів бюджетної дотації, які потрапили до Реєстру.

Урахуйте: у ряд. 7 також коригують і безПДВшні постачання, тобто постачання, за якими не нараховували ПДВ («необ’єктні» / постачання за межами / пільгові, див. пояснення до ряд. 5; з них РК складають тільки до «пільгових», а от до решти — необ’єктних операцій або операцій, місце постачання яких визначене за межами митної території України, РК не складають, оскільки не складають і не реєструють в ЄРПН самі ПН (див. БЗ 101.17). За ними коригують тільки обсяги (!) операцій, тобто заповнюють колонку А, а от колонку Б не заповнюють

У ряд. 8 нараховують ПЗ у зв’язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі (тобто при ввезенні яких користувалися пільгами згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами).

Так, у разі порушення вимог про цільове використання таких товарів платник зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення. Збільшення здійснюється на суму ПДВ, що повинна бути сплачена за зазначеними операціями в момент ввезення таких товарів. Так-от, якраз ця сума донарахованого ПДВ і відображається в ряд. 8.

Зауважимо, що, крім цього, платнику доведеться сплатити пеню, нараховану на таку суму податку за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання:

— для норми п. 197.16 ПКУ — виходячи із 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день сплати податкового зобов’язання;

— для норм п. 197.23, пп. 26 і 28 підрозд. 2 розд. XX ПКУ — виходячи зі 100 % ( п. 129.4 ПКУ).

Сума пені, що має бути нарахована у цьому випадку, у декларації не відображається, а безпосередньо перераховується до бюджету

Значення ряд. 9 розраховується за формулою. При цьому заповнюють тільки колонку Б. У ній виводиться загальна сума податкових зобов’язань з ПДВ за звітний період