ПН-калейдоскоп: за мотивами вебінару

Списання кредиторки

Нагадаємо: якщо після закінчення терміну позовної давності товари залишаються не оплаченими, вони, на думку податківців, стають безоплатно отриманими. Тому в періоді списання кредиторської заборгованості покупцеві треба відкоригувати податковий кредит (ПК) з ПДВ. Хоча, на наш погляд, коригувати ПК у такому разі не треба (аргументи — в «Податки & бухоблік», 2018, № 57, с. 6). Але, на жаль, контролерів підтримав Верховний Суд (див. постанову ВС від 06.02.2018 р. у справі № 804/7561/15 за посиланням reyestr.court.gov.ua/Review/72065008 // «Податки & бухоблік», 2018, № 19-20, с. 37). Тому спростування їх вимог навряд чи буде перспективним.

При цьому коригування ПДВ контролери пропонують проводити таким чином (лист ДПСУ від 30.07.2020 р. № 3154/ІПК/99-00-05-06-02-06):

— шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (якщо ПК був відображений після 01.07.2015 р.);

— шляхом зменшення ПК на підставі бухдовідки (якщо ПК був відображений до 01.07.2015 р.).

У вас, напевно, перший випадок, із нарахуванням ПЗ за п. 198.5 ПКУ. І хоча про списання безнадійної кредиторки в цьому пункті нічого не говориться, податківці бажають бачити ПЗ, як при негоспвикористанні, тобто за п.п. «г».

У такому разі не пізніше останнього дня місяця списання заборгованості (можна і днем списання) доведеться виписати на себе зведену компенсуючу ПН, в якій зазначити (БЗ 101.16, п. 11, пп. 3, 10 п. 16 Порядку № 1307*):

* Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

— у верхній лівій частині — тип зведеності «1» і тип причини «13»;

— у заголовній частині в реквізитах продавця — свої дані;

— у реквізитах покупця: в полі «Отримувач (покупець)» — своє найменування і умовний ІПН «600000000000». А ось податковий номер покупця (поле «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта») не заповнювати;

— у «номенклатурній» гр. 2 — реквізити (дати і порядкові номери) вхідних ПН, на підставі яких за товарами був відображений ПК;

— у гр. 4 — «грн»;

— у гр. 10 — вартість товарів, на яку нараховуємо умовні ПЗ;

— у гр. 11 — суму ПДВ;

— гр. 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 12 не заповнюються.

Зареєструвати ПН треба протягом 20 календарних днів, що йдуть за місяцем складання (п. 201.10 ПКУ). І не забудьте відобразити нараховані компенсуючі ПЗ у ряд. 4.1 (4.2) декларації.

Експорт

Дата експортної ПН. Як передбачено п.п. «б» п. 187.1 ПКУ, ПЗ при експорті виникають на дату оформлення МД, що підтверджує факт перетину митного кордону України. Виходить, для застосування нульової ставки ПДВ потрібне фактичне вивезення товарів за межі України (п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ).

Проте податківці твердо стоять на тому, що експортні ПЗ виникають і експортну ПН складають на дату оформлення МД (БЗ 101.06). Тобто на дату завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставляння посадовою особою митного органу на усіх листках паперової МД відбитка особистої номерної печатки, а при електронному декларуванні — за фактом завірення ЕЦП електронної МД після перетворення її у візуальну форму (ч. 5 ст. 255 МКУ, п. 16 Положення № 450*).

* Положення про МД, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

Причому в цьому питанні податківців підтримали: Мінфін (див. лист від 21.03.2019 р. № 11310-09-63/7948 // «Податки & бухоблік», 2019, № 30, с. 3) і Верховний Суд (див. постанову від 19.02.2019 р. у справі № 823/926/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/79957843).

Тому експортну ПН складають саме на дату оформлення МД. Навіть якщо дати оформлення МД і фактичного вивезення не збігаються і припадають на різні періоди (лист ДПСУ від 03.09.2020 р. № 3674/ІПК/99-00-05-06-02-06).

У такій ПН зазначають (БЗ 101.16; пп. 8, 12 Порядку № 1307; п. 4 інформаційного листа ДПСУ від 24.06.2020 р. № 13):

— у верхній лівій частині — тип причини «07»;

— у заголовній частині в реквізитах продавця — свої дані;

— у реквізитах покупця: в полі «Отримувач (покупець)» — нерезидента і через кому країну нерезидента, а також умовний ІПН «300000000000». При цьому поле «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють;

— гр. 2 — 6 заповнюють у загальному порядку;

— у «ціновий» гр. 7 — вартість з гр. 42 експортної МД;

— у гр. 8 — код ставки ПДВ «901»;

— у гр. 10 — обсяг постачання (база оподаткування);

— гр. 11 не заповнюють.

При цьому в періоді оформлення МД і складання ПН експортні обсяги декларують у ряд. 2.1 декларації (лист ДПСУ від 16.10.2020 р. № 4289/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Штрафи за нереєстрацію. Врахуйте: після Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX для експортних ПН з нульовою ставкою ПДВ передбачений штраф:

— за несвоєчасну реєстрацію — у розмірі 2 % обсягу постачання, але не більше 1020 грн;

— за нереєстрацію — у розмірі 5 % обсягу постачання, але не більше 3400 грн.

Проте під час карантину (з 1 березня по місяць закінчення) штрафи не застосовуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, див. «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 22). Нагадаємо, що карантин продовжений по 31 грудня (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 84, с. 26).

Дешевий експорт. І, нарешті, майте на увазі: при дешевому експорті (нижче ціни придбання/залишкової вартості/звичайних цін) правило мінбази не працює, оскільки правила визначення бази оподаткування встановлено спеціальним (!) п. 189.17 ПКУ. Ним передбачено, що базою оподаткування при експорті є договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в МД. Тому якщо дешево щось експортуємо, складемо одну єдину експортну ПН. І складати додаткову мінбазну ПН не потрібно!

Детальніше про експорт читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 9 і № 84, с. 6.

Послуги: «грн» ЧИ «послуга»

Передусім, не забувайте правило: одиниця виміру в ПН повинна відповідати умовам договору і первинці (лист ДФСУ від 07.06.2019 р. № 2620/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тому якщо в первинних документах послуги прив’язані до якоїсь одиниці виміру (приміром, розцінка встановлена за м², кВт, шт. тощо), в ПН переносимо одиницю виміру з первинки.

А ось у тому випадку, якщо послуга не має кількісного вимірника, а тільки вартість, виражену в гривнях (приміром, вартість послуг визначена єдиною сумою 9000 грн), вважаємо, як одиницю виміру можна зазначити: або «грн», або «послуга» (що обрати, вирішуємо самі, див. таблицю).

І хоча ні в КСПОВО*, ні в Порядку № 1307 така одиниця виміру, як «послуга», не згадується (була лише до 01.01.2015 р. у старому Порядку заповнення ПН, затвердженому наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957), проте водночас використовувати одиниці виміру, відсутні в КСПОВО, не заборонено. У такому разі, як обумовлено п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307, у гр. 4 ПН зазначають умовне позначення одиниці виміру товару/послуги, використовуване для обліку і відображене в первинних документах, а гр. 5 ПН не заповнюють.

* Класифікатор системи позначень одиниць виміру і обліку ДК 011-96, затверджений наказом Держстандарту від 09.01.97 р. № 8.

Тому якщо в ПН запишемо «послуга», то це не буде порушенням. Тим паче, що з використанням такої одиниці виміру згодні і податківці (лист ДПСУ від 17.12.2019 р. № 1931/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

Та й, щоправда, реквізит «одиниця виміру» взагалі в п. 201.1 ПКУ не віднесений до обов’язкових.

Одиниця виміру послуг у ПН

Що ж до кількості, вона з одиницею виміру ніяк не пов’язана. Тому при будь-якій одиниці виміру («грн» або «послуга») кількість може бути як дробовою, так і цілою, і навіть більше «1». Так, наприклад:

— при частковій 50 % передоплаті за послуги в гр. 6 ПН занесемо «0,5» (БЗ 101.16, лист ДФСУ від 17.01.2018 р. № 194/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);

— якщо ПН складаємо на повне постачання послуги або на 100 % передоплату, в гр. 6 ПН зазначимо «1» (лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2018 р. № 3617/ІПК/26-15-12-01-18),

— а якщо, скажімо, при щомісячній оплаті за послуги аванс отримано в більшій сумі (відразу за 2 місяці), у гр. 6 ПН запишемо «2». Жодних обмежень із цього приводу не передбачено. ПК покупця через цілу/дробову кількість не може бути поставлений під сумнів. Тому усе залежить від договірних умов.

Безоплатне харчування працівників

По-перше, оскільки харчування надається безоплатно, то складають дві ПН (п. 15 Порядку № 1307; БЗ 101.16):

— першу — нульову, на договірну вартість, яка при безоплатному постачанні дорівнює нулю (з типом причини «03», оскільки харчування надається працівникам);

— другу — на суму перевищення мінбази (вартості харчування) над договірною ціною (з типом зведеності «3» і типом причини «15» в лівій верхній частині; її можна скласти не пізніше останнього дня місяця). Детальніше про такі ПН див. «Податки & бухоблік», 2020, № 71, с. 7.

Другу мінбазну ПН кодувати не треба: гр. 3.1, 3.2, 3.3, а також 4, 5, 12 в ній не заповнюють (п.п. 10 п. 16 Порядку № 1307).

Що ж до кодування першої нульової ПН з причиною «03», то в ній, приміром, по харчуванню можна навести коди продуктів із вхідних ПН. Або ж якщо у вас на підприємстві є власна їдальня, безоплатне харчування, що надається працівникам, можна закодувати кодом 56.29 — як «Постачання інших готових страв». Чи врешті-решт навіть кодом основної (профільної) діяльності. Можливий будь-який із варіантів. Тим паче що ПН, які не видаються покупцям, не блокуються.

Медпільга

Для застосування медпільги за п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ суб’єктний склад значення не має. Тобто не важливо, хто покупець — лікарня або будь-який інший суб’єкт господарювання (п. 5 листа № 10*). Хоча не приховуємо: спочатку були спроби її «вузького» застосування (тільки при постачаннях для лікарень), але далі цей момент врегулювали (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 30, с. 5 і № 34, с. 6).

* Інформаційний лист ДПСУ від 16.04.2020 р. № 10 (tax.gov.ua/data/material/000/325/415669/Informaciyniy_list_10.pdf).

Також нагадаємо, що ПДВ, нарахований «заднім числом», податківці вимагають відкоригувати (про те, як провести коригування, див. «Податки & бухоблік», 2020, № 44, с. 12).

Втім, якщо у вас є можливість «посунути» ПН на «оподатковуваний» період до 17 березня, то ПДВ чіпати не доведеться.

При цьому штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН не загрожують — до кінця карантину вони не застосовуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, детальніше про незастосування штрафів див. «Податки & бухоблік», 2020, № 37, с. 12 і № 42, с. 25).

До того ж пам’ятайте, що по постачаннях неплатникам (кінцевим споживачам) нарахований ПДВ коригувати не треба (БЗ 101.12, п. 6 листа № 10).

Ритмічні постачання

Ви можете виписувати зведені ритмічні ПН протягом місяця з будь-якою періодичністю, з якою побажаєте, у тому числі і двічі на місяць. Якщо зручно, їх можна складати і частіше — приміром, кожного 10, 20 і 30 (31)-го числа місяця — ПКУ це не заборонено (лист ДПСУ від 08.05.2020 р. № 1924/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

При цьому періодичність складання зведених ритмічних ПН краще зафіксувати в договорі з покупцем (БЗ 101.16, лист ДПСУ від 28.01.2020 р. № 318/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Тому зведена ПН може бути і не одна. Головне, щоб такі ПН були складені (датовані) не пізніше останнього дня місяця. Адже саме така вимога міститься в п. 201.4 ПКУ. Детальніше про ритмічні ПН див. «Податки & бухоблік», 2018, № 43, с. 4 і № 96, с. 10.

Ремонтні роботи

При заповненні «номенклатурної» гр. 2 ПН ключове правило — вона повинна відповідати номенклатурі постачання з договорів, рахунків, ТТН, актів і інших первинних документів, в яких перераховані найменування товарів/послуг (див. лист ДПСУ від 04.10.2019 р. № 595/6/99-00-07-03-02-15/ІПК), що поставляються.

При цьому вважаємо, що відштовхуватися треба, передусім, від предмета (формулювань) договору — тобто що за ним є постачанням: ремонтні роботи або конкретний перелік робіт.

Якщо об’єктом названі «ремонтні роботи», вважаємо, що детально наводити в ПН повний перелік виконаних робіт і витрат з форми № КБ-2 не треба. Тобто у такому разі дані акта не потрібно як «під копірку» тягнути в ПН. Достатньо оформити ПН на «ремонтні роботи», як зазначено в договорі.

І, до речі, брати до уваги умови договорів радять і податківці. Як пояснюють контролери, дані ПН формуються на підставі первинних документів, які, у свою чергу, повинні відповідати умовам договору, у рамках якого здійснюється операція постачання (лист ДПСУ від 24.07.2020 р. № 3034/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Тому розписувати в ПН попозиційно усі роботи доведеться тільки у тому випадку, якщо вони згідно з договором є окремими (самостійними) об’єктами постачання (див., приміром, листи ДФСУ від 11.09.2017 р. № 1893/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 01.02.2018 р. № 398/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).