Як подавати фінзвітність під час війни?
Безумовно, стартувати слід від останньої наявної фінансової звітності. У вашому випадку — це подана фінансова звітність за 9 місяців 2021 року. Саме від її даних необхідно відштовхуватися. Тобто орієнтуватися вам треба на показники графи 4 «На кінець звітного періоду» Балансу і графи 3 «За звітний період» Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2021 року.
Судячи із запитання, ви не маєте можливості під час війни подати фінзвітність за всі наступні звітні періоди — річну за 2021 рік та проміжну і річну за 2022 рік. Цю ситуацію регулює п. 2 Порядку № 419*. Там зазначено, що підприємства, які не подали у період дії воєнного стану (ВС) або стану війни проміжну, річну фінансову звітність та консолідовану фінзвітність у визначені строки, мають її подати протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни (тобто до спливу цього 3-місячного строку). Зробити це слід за весь період неподання. Тоді відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності не буде (п.п. 2 п. 1 Закону № 2115**). Причому доводити факт неможливості подання фінансової звітності Закон № 2115 не вимагає.
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.
Зауважте! Це 3-місячне перенесення строку на післявоєнний період стосується подання фінзвітності до органів статистики. Щодо податкових обов’язків, то для них встановлені свої правила (про них скажемо далі).
Яку інформацію наводити у воєнній фінзвітності?
Позаяк майно підприємства фактично перебуває на тимчасово окупованій території та до нього немає безперешкодного доступу, проінвентаризувати його не вийде. Але таке майно повинно і надалі обліковуватися у складі активів підприємства — списати його з балансу у підприємства немає підстав. Зробити це можна буде тільки після проведення інвентаризації (див. статтю «Знищені під час війни активи: чи залишати у фінзвітності?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 11).
Інвентаризацію необхідно провести станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів та регістрів бухобліку. Її результати слід відобразити в бухобліку відповідного звітного періоду. Або (якщо з’явився доступ) за рішенням керівника навіть раніше, не чекаючи 1-го числа (п. 12 Порядку № 419). Детальніше див. у статті «Інвентаризація недоступного майна після деокупації» // «Податки & бухоблік», 2022, № 90 (ср. ).
Тому непідконтрольні знищені активи до моменту проведення інвентаризації продовжать обліковуватися на балансі підприємства — списати до цієї процедури їх не можна.
Відтак, у річній фінансовій звітності п. 12 Порядку № 419 вимагає відображати інформацію про непідконтрольне майно за даними бухобліку (див. статтю «Активи на окупованій території: чи показувати у фінзвітності?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 11). Стосується це:
— активів, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та
— зобов’язань і власного капіталу, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.
Той факт, що інформацію у фінзвітності наведено без проведення інвентаризації через відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства, слід зазначити у примітках до фінзвітності (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254).
Інша річ, що відображати такі непідконтрольні активи в річній фінансовій звітності треба з урахуванням зменшення корисності. Тобто застосовувати до них процедуру знецінення за правилами НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів» (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254). Детальніше див. статті «Активи на окупованій території: чи показувати у фінзвітності?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 11, «Майно на непідконтрольній території знищено: чи можна списати, якщо активи недоступні?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 90, «Зміна залишкової вартості основних засобів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 85.
Тож підсумуємо:
1) за всі воєнні періоди і за 2021 рік вам доведеться подати фінансову звітність до органів статистики протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни;
2) списати з балансу окуповані активи не можна, поки не буде проведена повноцінна інвентаризація;
3) провести інвентаризацію можливо лише у разі безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;
4) до проведення інвентаризації інформацію про окуповані активи слід відображати у фінзвітності за наявними бухобліковими даними. Водночас можна скористатися процедурою знецінення таких окупованих активів.
Позаяк у вас відсутні первинні документи і регістри бухобліку, до проведення інвентаризації вам нічого не залишається, як відображати дані з наявної поданої фінзвітності. Тобто у Балансі за 2021 рік маєте повторити показники фінзвітності за 9 місяців, а у проміжному і річному Балансі за 2022 рік у графі 3 і 4 відобразити однакові показники, які перенесені з графи 4 Балансу за 2021 рік (фактично з Балансу за 9 місяців 2021 року). І тільки коли ви відновите документи (про це нижче), проінвентаризуєте майно, документально підтвердите (за можливості) зобов’язання і власний капітал, лише тоді приведете показники фінзвітності «до факту». Але, знов таки, це має відбутися до спливу 3-місячного строку після ВС. А якщо відновите діяльність протягом ВС, ще раніше — протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливості виконувати податкові обов’язки (див. далі).
Проте вже зараз вам треба вживати заходів, аби не наразитися на податкові штрафи. Ось орієнтовний алгоритм ваших дій (див. таблицю).
Послідовність кроків у разі втрати первинних документів
| Що робити? | Пояснення |
| 1. Підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків | Аби отримати звільнення від передбаченої ПКУ відповідальності, до вашої податкової або будь-якого сервісного центру слід подати спеціальну заяву та документи, що підтверджують відсутність у підприємства (як платника податків) можливості виконувати податкові обов’язки. Тоді виконати такі обов’язки потрібно буде протягом 6 місяців після припинення або скасування ВС. Якщо ж можливість виконувати податкові обов’язки таки відновиться протягом ВС, то виконати їх потрібно протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення. Ці правила встановлено п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Йдеться, зокрема, про обов’язки щодо строків сплати податків/зборів/платежів, подання звітності та/або документів/повідомлень (у тому числі трансфертних та передбачених п. 46.2 ПКУ), реєстрації податкових та акцизних накладних і РК до них, подання електронних документів, що містять інформацію про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту тощо. Підкреслимо! Рішення про неможливість виконувати податкові обов’язки приймається щодо платника «в цілому». Тож якщо ваше підприємство відновить свою діяльність (нехай і по іншому профілю), то виходить, у нього з’явилася можливість. Як тільки ви подасте будь-яку звітність чи зареєструєте хоча б одну податкову накладну по новій діяльності, підприємство вважатиметься таким платником, у якого з’явилася можливість виконувати податкові обов’язки. А отже, ввімкнеться відлік 60 днів для того, щоб відзвітувати за періоди неможливості (тобто до відновлення діяльності підприємства). Докладно про це читайте у статтях «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98, «Підтвердження неможливості: якщо податківці відмовили» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87, «Неможливість виконання податкових зобов’язань: запитання-відповіді» // «Податки & бухоблік», 2022, № 73, «Підтвердження неможливості — розбираємося з деталями» // «Податки & бухоблік», 2022, № 67 |
| 2. Подати повідомлення про неможливість вивезення первинних документів і повідомлення про втрату первинних документів | Позаяк ваше підприємство провадило діяльність на тимчасово окупованій території і ви не можете пред’явити первинні документи, які підтверджують дані податкової звітності, слід діяти за правилами п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Тобто передусім подати податківцям (1) повідомлення про неможливість вивезення первинних документів (довільної форми), а якщо після цього стало відомо про знищення цих документів — (2) повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати. І якщо контролери не відмовлять у застосуванні норм п.п. 69.28 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, тоді подані повідомлення слугуватимуть підставою для збереження облікових даних і, зокрема, збереження: доходів, витрат (у тому числі витрат на купівлю цінних паперів / корпоративних прав), перехідних податкових збитків (у тому числі перехідних ціннопаперових податкових збитків), податкового кредиту з ПДВ, суми від’ємного значення ПДВ минулих звітних періодів. А також дозволять уникнути перевірок за періоди, зазначені в повідомленнях, у тому числі після закінчення ВС (див. лист ДПСУ від 02.12.2022 № 2117/ІПК/99-00-07-06-01-06). Детальніше читайте у статтях «Не вберегли первинку: особливості у воєнний стан» // «Податки & бухоблік», 2022, № 82, «Первинку знищено війною — що робити?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50, «Майно та/або документи знищено: як бути?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 26 і «Окупована чи втрачена первинка: як підтвердити звітність?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 25 |
| 3. Відновити первинні та інші документи | Звісно, відновити всю первинку навряд чи вийде. Проте змога отримати окремі зовнішні документи у підприємства таки є. Для цього звертаються: — до Електронного кабінету — щоб отримати копії поданої податкової та фінансової звітності, дані про стан розрахунків з бюджетом і залишки на електронному ПДВ-рахунку, витяги з СЕА ПДВ тощо; — до податкової — з проханням надати копії звітів і податкових декларацій, які подавалися на папері; — до державного реєстратора — щоб отримати дані про розмір статутного капіталу і склад власників (засновників) підприємства; — до органу, яким було видано, чи нотаріуса — щоб отримати дублікати правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухомість; — до сервісного центру ВМС — щоб відновити свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; — до обслуговуючого банку — щоб отримати виписки-реєстри операцій, проведених за поточними рахунками, а також копії платіжних документів; — до контрагентів (постачальників і покупців) з проханням надати копії (дублікати) втрачених документів (договорів, накладних, рахунків, актів тощо). На підставі відновлених первинних документів формують журнал господарських операцій, регістри бухгалтерського обліку, форми звітності. Зрештою шляхом таких дій можна спробувати відновити втрачену документацію |
Також вам можуть стати у пригоді статті «Відновлюємо діяльність після призупинення: про що потрібно знати» // «Податки & бухоблік», 2022, № 65, «Паперову» первинку знищено: чи можна їх відновити в електронному вигляді?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 41, «Призупинили діяльність на час війни: чи подавати звітність?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 29.
