Відновлюємо діяльність після призупинення: про що потрібно знати

Видаємо наказ про відновлення діяльності підприємства

Почати відновлення діяльності доцільно з наказу про відновлення діяльності підприємства. У ньому потрібно зафіксувати дату, з якої підприємство відновлює свою діяльність. Цей наказ стане підставою для відновлення дії призупинених трудових договорів з працівниками. Крім того, цей документ знадобиться і для звільнення підприємства від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, які виникли у нього до початку відновлення діяльності (про що скажемо ще далі).

«Повертаємо» працівників

Якщо трудові договори з працівниками було призупинено, то у разі прийняття рішення про відновлення діяльності підприємства (відміну призупинення дії трудового договору)

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Більше деталей знайдете у статтях:

— «Призупинення дії трудового договору» // «Податки & бухоблік», 2022, № 52;

— «Трудовий договір: воєнні особливості» // «Податки & бухоблік», 2022, № 54.

Проводимо інвентаризацію на підприємстві

Для того щоб визначитися зі станом активів підприємства, особливо якщо воно перебувало в зоні бойових дій, доцільно провести інвентаризацію. Нагадаємо, що відповідно до п. 7 розд. I Положення № 879* проведення інвентаризації є обов’язковим, зокрема у разі:

* Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

— встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей;

— у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (в обсязі, визначеному керівником підприємства).

Протягом якого часу має бути проведена така інвентаризація?

У п. 8 розд. I Положення № 879 сказано, що її проводять після відновлення безпечного та безперешкодного доступу до активів.

У загальному випадку «постраждалі» підприємства (підприємства, які мали/мають місцезнаходження в районах проведення бойових дій або якщо структурні підрозділи підприємства знаходяться в цих регіонах) зобов’язані:

— провести інвентаризацію станом на 1 число місяця, наступного за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Разом з тим керівники постраждалих від війни підприємств можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації окремо визначеного майна у разі встановлення фактів його викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) на день встановлення таких фактів;

— відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

За наслідками інвентаризації:

1. Списуємо пошкоджені/втрачені активи. Тут зазначимо, що якщо активи знищені/втрачені внаслідок дії обставин непереборної сили під час дії воєнного стану, то

Щоправда, говорячи про списання активів, знищених/втрачених через війну, податківці натякають на те, що для списання активів одного акта інвентаризації буде замало. Спочатку вони говорили, що потрібно ще мати й індивідуальний сертифікат ТПП. Але потім, здається, відмовились від цієї ідеї. Наразі в категорії 101.15 БЗ сказано, що з метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період воєнного стану доцільно:

— провести інвентаризацію;

— звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;

— звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;

— здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відео зйомка).

Подробиці щодо цього дивіться у статті «Щоб підтвердити знищення (втрату) товарів під час війни, сертифікат ТПП ні до чого!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.

Щодо відображення в обліку знищених/списаних активів вам будуть корисними статті:

— «Знищена/втрачена підакцизка: як платити роздрібний акциз під час війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 41;

— «Ліквідація знищених активів в умовах війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22;

— «Непідконтрольні активи: облікова доля» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

2. Також проводимо оцінку активів на предмет їх знецінення. Це ж стосується і дебіторської заборгованості (резерву сумнівних боргів) (див. статтю «Змінилася платоспроможність дебіторів: не забудьте про резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.

3. Фіксуємо розмір збитків, завданих війною. Незважаючи на досить каламутну ситуацію з правовими механізмами відшкодування збитків, завданих військовою агресією, вже зараз потрібно потурбуватися про документальну фіксацію завданих збитків. Алгоритм дій щодо цього ми наводили в статті «Як стягнути «воєнні» збитки?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 43.

«Інвентаризуємо» первинку

Якщо виявиться, що первинні документи втрачено або пошкоджено, тут є два варіанти дій:

Варіант 1. Керуватися «загальним» алгоритмом дій при втраті первинки (закріплений п. 44.5 ПКУ), відповідно до якого у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний:

(1) у 5-денний строк з дня такої події письмово повідомити податківців про втрату (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів);

(2) протягом 90 днів відновити втрачені документи.

Зверніть увагу, перебіг строку (5 і 90 днів) зупиняється (тобто продовжується) на час воєнного стану (п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Детально про «загальну» процедуру відновлення документів ви можете прочитати в статті «Втрата документів: порядок дій» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50. Також вам може стати у пригоді стаття «Паперову» первинку знищено: чи можна їх відновити в електронному вигляді?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 41.

Варіант 2. Якщо втрата первинки пов’язана з бойовими діями/окупацією, можна скористатися спецнормою (п. 69.28 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Ця норма

Платник має повідомити податківців про податкові періоди та склад документів, які знищила війна, а також про обставини, внаслідок яких це сталося. Якщо повідомлення платника буде враховане, періоди, зазначені у повідомленні, податківці не будуть перевіряти.

Детальніше про «спецнорму» щодо втрати документів дивіться у статті «Первинку знищено війною — що робити?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 50.

Зверніть увагу: скористатися цією спецнормою можуть лише платники податків, які провадили діяльність в зоні, де є/були бойові дії та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ. При цьому податківці мають право доводити, що платник не має права на користування п. 69.28 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (ср. ). У такому разі (якщо податківці будуть наполягати на тому, що платник не має права на користування спецнормою) платник має право або оскаржити таке рішення податківців, або йому доведеться відновлювати документи за загальною процедурою (див. вище).

Також звертаємо увагу, що ця спецнорма стосується саме бухпервинки. А от, наприклад, кадрові документи, навіть якщо вони втрачені внаслідок бойових дій, доведеться відновлювати.

Релокація підприємства/перехід на спец-ЄП 2 %

Можливо, ви відновлюєте діяльність вже на території іншого регіону, тоді вам у пригоді стане стаття «Релокація підприємства: а що з зарплатними податками?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 45.

Також нагадаємо, що на час воєнного стану майже всі суб’єкти господарювання мають право обрати спец-ЄП 2 % (тобто можуть сплачувати 2 % від обсягу обороту; всі операції з постачання на території України не оподатковуються ПДВ). Подробиці про спец-ЄП дивіться, зокрема, у статтях: «Робота на спец-ЄП: основні правила» // «Податки & бухоблік», 2022, № 54, «Перехідні операції платника спец-ЄП: шпаргалка на всі випадки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 54, «Платник ЄП на ставці 2 %: що з ПДВ у чеку РРО/ПРРО?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58.

Звітність/податки/податкові накладні

З моменту відновлення діяльності суб’єкта господарювання відновлюється і обов’язок реєстрації податкових накладних (якщо ви — платники ПДВ), подання податкової звітності і сплати податків.

Звітність/податки/ПН/РК, граничні строки подання/сплати/реєстрації яких припадають на період ПІСЛЯ відновлення діяльності підприємства Потрібно подавати/платити/реєструвати в стандартні строки, передбачені ПКУ. Інакше — штраф.

Наприклад, підприємство — платник ПДВ відновило свою діяльність 01.08.2022. У такому разі ПН за серпень 2022 року потрібно зареєструвати в «стандартні» строки, тобто ПН, складені з 01.08.2022 по 15.08.2022, — не пізніше 31 серпня включно. ПН, складені з 16.08.2022 по 31.08.2022, — не пізніше 15.09.2022.

Звітність/податки/ПН/РК, граничні строки подання/сплати/реєстрації яких припадають на період воєнного стану ДО відновлення діяльності Припустимо, ви вимушені були призупинити свою діяльність з 24.02.2022, унаслідок чого залишились, наприклад, незареєстровані ПН за лютий 2022 року, неподаною декларація з податку на додану вартість за лютий 2022 року або податку на прибуток за 2021 рік. У такому разі виконати ці податкові зобов’язання ви повинні

Знову таки, це стосується тих податкових зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості виконувати податкові зобов’язання.

Наприклад, є незареєстрована ПН від 02.02.2022. Діяльність ви відновили 01.08.2022. У такому разі зареєструвати без штрафів таку ПН можна до 29.09.2022 включно (01.08.2022 + 60 календарних днів). Якщо б, наприклад, діяльність відновилася з 04.08.2022, то строк у 60 днів почав би свій відлік з 01.09.2022. Тобто зареєструвати таку ПН потрібно було б не пізніше 30.10.2022.

Щоправда,

Сам порядок такого підтвердження та документи, які мають надаватися на таке підтвердження, має ще затвердити Мінфін. Поки що маємо лише проєкт такого порядку (більше деталей щодо нього знайдете у статті «Підтвердження «податкової» неможливості: проєкт Порядку» // «Податки & бухоблік», 2022, № 49).

До речі, одними з таких підтверджуючих документів можуть бути накази про призупинення та відновлення діяльності підприємства.

Звітність за періоди призупинення діяльності Формально, немає ніяких звільнень від подання звітності за періоди, коли підприємство не працювало. Але тут можна скористатися нормою п. 49.2 ПКУ, яка дозволяє не подавати звітність, якщо у звітному періоді відсутні одночасно: (1) об’єкт оподаткування та (2) жодні показники, які потрібно задекларувати.

Щоправда, цією нормою треба користуватися з обережністю. Навіть якщо об’єктів оподаткування немає, потрібно переконатися, що немає й інших показників для декларування.

Та й є перелік «виняткових» платників, які мають подавати звітність у будь-якому разі:

— визначені п.п. 212.1.15 ПКУ — особи (у тому числі юрособа, що веде облік результатів за договором про спільну діяльність без створення юрособи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий;

— які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню.

Тут вам у пригоді буде таблиця «Звітність за відсутності діяльності», яку ви знайдете в статті «Призупинили діяльність на час війни: чи подавати звітність» // «Податки & бухоблік», 2022, № 29.

Штрафів за несвоєчасне подання такої звітності (граничні строки подання якої припали на період воєнного стану до відновлення діяльності підприємства) не буде, якщо ви її подасте протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Витрати за період, коли діяльність не здійснювалася

Навіть якщо підприємство не працювало, це не означає, що за час «призупинення» діяльності (простою) в нього не було витрат. У нього могли бути витрати за комунальними послугами. Також зазначимо, що на час простою основних засобів (ОЗ) відповідно до НП(С)БО 7 немає підставі призупиняти нарахування амортизації.

Куди в такому разі відносити витрати в обліку, які виникли під час «простою» підприємства.

Якщо мова йде про загальновиробничі витрати, то в періодах (місяцях), в яких повністю було зупинено виробництво, всі ці витрати збираємо за Дт 949. Пояснюється це тим, що якщо виробництво повністю було відсутнє, то, по суті, можна говорити й про відсутність витрат, пов’язаних з виробництвом. А отже, немає й підстав для відображення загальновиробничих витрат на рахунку 91. Зазначені витрати слід безпосередньо відображати у складі інших операційних витратах (Дт 949).

Якщо мова йде про інші витрати, наприклад адміністративні/«збутові» тощо, то відображаємо їх у «звичайному» порядку. Тобто на рахунку 92, 93, 94 — у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 НП(С)БО 16).

РРО

Якщо суб’єкт господарювання закрив свою торгову точку на тривалий час, то він не проводив і розрахункові операції. Відповідно роботу РРО було заблоковано (РРО блокується у разі непередавання інформації на сервер ДПСУ протягом 72 годин). Це блокування зніметься автоматично після відновлення зв’язку РРО з сервером. Оскільки розрахункових операцій не було, то ніяких РРО-звітів за ці періоді суб’єкту господарювання формувати не потрібно. Єдине — потрібно мати наказ про те, що діяльність не проводилася (була призупинена).