Теми статей
Обрати теми

Тимчасово зупинили діяльність: яку звітність подавати за період простою?

Войтенко Тетяна, податковий експерт
Чимало суб’єктів господарювання (як юридичних, так і фізичних осіб — підприємців) через війну тимчасово простоюють. Тому цей тематичний номер ми присвятили відповідям на запитання, які пов’язані із зупиненням діяльності. А розпочнемо з того, яку звітність (фінансову, податкову та іншу) слід обов’язково подавати та які податки доведеться платити в будь-якому разі — навіть незважаючи на те, що діяльність була відсутня.

Податкова звітність за відсутності діяльності

Загальні правила звітування. За вимогами пп. 16.1.2 і 16.1.3 ПКУ кожен платник податків зобов’язаний складати і подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків / зборів.

Водночас абзац перший п. 49.2 ПКУ дозволяє не подавати порожні декларації, якщо у звітному періоді:

відсутній об’єкт оподаткування;

немає інших показників, які підлягають декларуванню.

Це правило поширюється на всіх платників (як юросіб, так і ФОП) незалежно від системи оподаткування. Тобто і на тих, хто обрав спрощену систему оподаткування. Хоча щодо ФОП — спрощенців груп 1 і 2 є свої нюанси (про них у таблиці нижче).

Виняток із цього правила становлять тільки платники акцизного податку, які (п. 49.21 ПКУ):

— визначені п.п. 212.1.15 ПКУ — тобто особи, які реалізують пальне або спирт етиловий;

мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню. Перелік підакцизних товарів наведено в п. 215.1 ПКУ.

Ці дві категорії платників акцизного податку мають подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від факту провадження господарської діяльності

Відтак, норми п. 49.21 ПКУ стосуються суто (1) платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий, та (2) інших платників акцизного податку, які мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією. Всі інші платники подають акцизну декларацію тільки в періодах, коли проводилася господарська діяльність (див. БЗ 114.07).

Докладно про можливість не подавати податкові декларації за відсутності показників для декларування читайте у статті «Немає діяльності — немає декларації?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 16.

Воєнне послаблення. Тотального звільнення від подання податкової звітності в період дії воєнного стану (ВС) ПКУ не передбачено. Тому якщо підприємство за час тимчасової зупинки діяльності все-таки має подати певну податкову звітність, то відзвітувати доведеться. Перелік звітності, яку слід подавати навіть після призупинки діяльності, знайдете в таблиці далі.

Якщо за період тимчасової зупинки діяльності підприємство не подасть відповідну податкову звітність своєчасно, то йому загрожує штраф за ст. 120.1 ПКУ за неподання декларації в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. А за повторне порушення протягом року штраф зросте до 1020 грн.

Заразом якщо у платника податків відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок і це підтверджено належним чином, тоді відзвітувати можна (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— протягом 6 місяців після припинення ВС, якщо можливості не буде до кінця ВС;

— протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей під час ВС.

Детально про це читайте у статтях «Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 51 і «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.

Інші види звітності за час простою

Фінансова звітність. Чинне законодавство не передбачає звільнення від подання фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, приміток до фінансової звітності). Тим паче що навіть новоствореному підприємству є що відобразити у фінансовій звітності. Тому складати і подавати фінзвітність необхідно в будь-якому разі — неважливо, здійснює підприємство діяльність чи ні.

Статистична звітність. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 2524* респонденти зобов’язані безоплатно надавати у визначені строки, в повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, органам державної статистики достовірну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку.

* Закон України «Про офіційну статистику» від 16.08.2022 № 2524-ІX.

Статистичну та фінансову звітність юридичні особи, їх відокремлені підрозділи і ФОП мають подавати до органів державної статистики виключно в електронній формі (ч. 4 ст. 10 Закону № 2524). При цьому

Законом № 2524 не передбачено можливості не подавати статистичну звітність у тому разі, коли юрособа чи ФОП тимчасово зупинила здійснювати свою діяльність

Тому не дивно, що свого часу Держстат наголошував, що якщо інформація для заповнення статистичного звіту відсутня (наприклад, підприємство призупинило діяльність), то звітність із прочерками все одно слід подавати (див. лист від 06.06.2008 № 14/2-35/81).

Інформацію щодо форм статистичної звітності, за якими необхідно звітувати до органів державної статистики, можна отримати через сервіс «Пошук за кодом ЄДРПОУ», який розміщено за електронною адресою — ess.ukrstat.gov.ua.

Відповідальність за неподання. Узагалі-то за неподання / несвоєчасне подання органам статистики звітності, у тому числі й фінзвітності, посадовим особам підприємства загрожує адмінштраф за ст. 1863 КпАП. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн. При повторному порушенні протягом року штраф становитиме від 255 до 425 грн. Причому щоб накласти адмінштраф на винну особу, органам статистики не потрібно звертатися до судових органів. Карати винних вони уповноважені самостійно (ст. 2443 КпАП).

Проте наразі діє ВС. А тому якщо юрособа (крім наділеної бюджетними повноваженнями згідно із законодавством), що призупинила діяльність, не подавала органам статистики звітність, то її посадових осіб за це не покарають (не притягнуть до адмінвідповідальності за ст. 1863 КпАП). Адже п. 1 Закону № 2115* установлено, що протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС:

1) можна подати статистичну і фінансову звітність за весь період неподання (див. повідомлення Держстату від 10.03.2022);

2) не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності. Це звільнення поширюється також на період ВС .

* Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни від 03.03.2022 № 2115-IX.

Причому доводити факт неможливості подання звітності Закон № 2115 не вимагає. Деталі шукайте у статті «Відповідальність за неподання фінзвітності або подання її за «чужою» формою» // «Податки & бухоблік» 2024, № 11.

Платник зупинив діяльність, але є земля — що з МПЗ?

Ситуація така — платник тимчасово зупинив діяльність, не отримує доходів, не здійснює витрат, звільнив своїх працівників. Але має у власності сільгоспугіддя. Чи треба йому визначати і платити мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)?

Пам’ятаємо, що рахувати МПЗ мають всі юрособи та фізособи (як громадяни, так і ФОП), які володіють чи користуються сільгоспугіддями, тобто ріллею, сіножатями, пасовищами та багаторічними насадженнями і перелогами (пп. 14.1.1142 та 14.1.233 ПКУ), а не тільки ті, що займаються вирощуванням сільгосппродукції. Відтак,

якщо у платника є у власності або в користуванні сільгоспугіддя (навіть зовсім мізерний обсяг), то йому не уникнути розрахунку МПЗ

Хоча за деякі сільгоспугіддя МПЗ визначати не доведеться. Ідеться про сільгоспугіддя:

1) передані в користування іншим особам (п. 381.3 ПКУ);

2) орендовані у фізосіб (п. 381.2 ПКУ);

3) за які не справляють плату за землю (п. 381.2 ПКУ);

4) на які поширюється воєнне звільнення (п.п. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Докладно див. статті «Аграрій — платник сільгоспЄП і мінімальне податкове зобов’язання» // «Податки & бухоблік», 2024, № 9, «Розраховуємо та декларуємо МПЗ для ФОП за 2024 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 6 і «Додатки МПЗ та МПЗ-З — розрахунок загального МПЗ за 2024 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4.

Тут зауважте! Якщо ФОП — платник єдиного податку (ЄП) груп 2 і 3 як фізособа володіє сільгоспугіддями, але не використовує їх у своїй підприємницькій діяльності, то ФОП за такі сільгоспугіддя МПЗ не розраховує (див. БЗ 107.01.05). Тоді МПЗ нарахують фіскали фізичній особі (громадянину).

Щодо юросіб — платників ЄП і прибутківців, то їм рахувати МПЗ за сільгоспугіддя доведеться навіть за періоди відсутності діяльності. А ось врахувати у виконання МПЗ нашому підприємству вийде тільки земельний податок і рентну плату за спецводокористування в дозволених розмірах. І то лише за умови, що ці платежі були сплачені протягом поточного звітного року. Якщо ж земподаток і рента за спецводокористування за період простоювання не сплачувалися, то й врахувати їх у виконання МПЗ не вийде. Власне як і єдиний податок / податок на прибуток, ПДФО і військовий збір, які наш платник, виходячи з наведеної ситуації, у період тимчасової зупинки діяльності не платив. Тому, судячи з усього, МПЗ йому доведеться заплатити по повній.

Табель звітності в період бездіяльності

Ну а тепер покажемо в таблиці, яку звітність потрібно / не потрібно подавати в разі, якщо платник не провадив господарську діяльність, у розрізі конкретних видів звітності з податків і зборів (див. таблицю).

Перелік звітності за відсутності діяльності

Форма звітності

Необхідність подання звітності

Фінансова звітність (накази Мінфіну від 07.02.2013 № 73 та від 25.02.2000 № 39)

Звільнення від подання фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової звітності) у разі тимчасового припинення діяльності не передбачено. Поготів, що навіть новоствореному підприємству є що показати у фінансовій звітності. Тому складати і подавати фінзвітність необхідно в будь-якому разі й тоді, коли підприємство не працює. Але штрафу за неподання в період ВС не буде

Декларація з податку на прибуток підприємств (наказ Мінфіну від 20.10.2015 № 897)

Попри те, що підприємство тимчасово не здійснює діяльність і в прибутковій декларації будуть нульові показники, скоріше за все, юрособі все одно доведеться подати порожню декларацію з податку на прибуток. Причина тому — фінансова звітність, яка є обов’язковим додатком та невід’ємною частиною до такої декларації.

Тож, аби взагалі не подавати декларацію з податку на прибуток, не тільки в ній самій не повинно бути жодних показників для декларування, а й фінзвітність також має бути повністю порожньою. Нагадаємо, що до прибуткової декларації не додають тільки незаповнені через відсутність показників додатки, хоча вони і є невід’ємною частиною декларації (див. БЗ 102.20.02).

А позаяк уявити абсолютно порожню фінзвітність неможливо, навіть при призупиненні діяльності, то виходить, що не можна обійтися і без подання прибуткової декларації, незважаючи на те, що в ній самій немає чого декларувати. Адже, як зазначають фіскали, для обрахунку об’єкта оподаткування використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які беруть із проміжної або річної фінзвітності, поданої разом із декларацією (див. БЗ 102.20.02).

Подавати декларацію з податку на прибуток, попри тимчасову бездіяльність, доведеться, якщо:

— тягнуться минулорічні збитки (відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ до прибуткової декларації);

— висять минулорічні ЦП-збитки і доводиться подавати додаток ЦП (див. статтю «Додаток ЦП — цінні папери» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4);

— виплачуються дивіденди і сплачується дивідендний авансовий внесок (заповнюють рядок 20 АВ декларації та додаток АВ до неї);

— виплачуються доходи нерезидентам і утримується податок на репатріацію (суми фіксують у рядку 23 ПН декларації та додатку ПН до неї);

— сплачуються щомісячні авансові внески з пунктів обміну іноземних валют і з місць роздрібної торгівлі пальним (заповнюють рядок 26 ОВ — у майбутньому рядок 26 ЩАВ, див. повідомлення ДПСУ від 10.01.2025);

— у підприємства є на праві власності чи користування сільгоспугіддя, які не передані в користування іншим особам (у разі передачі в оренду землі МПЗ рахує користувач). Адже в такому разі підприємство має при звітуванні за рік рахувати щодо них МПЗ (тобто заповнити рядок 06.2 МПЗ і подати разом із декларацією додатки МПЗ і МПЗ-З, див. статтю «Додатки МПЗ та МПЗ-З — розрахунок загального МПЗ за 2024 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 4). При цьому той факт, чи використовує підприємство фактично такі землі в діяльності, чи вони простоюють, значення не має. МПЗ рахувати все одно доведеться (детально див. у статті «МПЗ і платник податку на прибуток без сільгоспдіяльності» // «Податки & бухоблік», 2023, № 74).

Показником прибуткової декларації вважається й відмітка, наприклад, про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (наказ Мінфіну від 17.06.2016 № 553)

Із поданням неприбуткового звіту та ж сама історія, що і з поданням декларації з податку на прибуток. Цей звіт доведеться подавати навіть у разі, коли діяльності немає.

Адже обов’язковим додатком неприбуткового звіту та його невід’ємною частиною є фінансова звітність. А оскільки у фінзвітності завжди наявні хоч якісь мінімальні дані, то й не можна вважати, що неприбутковий звіт порожній і не містить даних для декларування.

Тож неприбуткові організації в разі наявності будь-яких показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, що подається разом зі звітом, зобов’язані подавати неприбутковий звіт та форми фінзвітності у строки, передбачені п. 49.18 ПКУ (див. лист ДПСУ від 12.02.2020 № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, БЗ 102.20.02).

З особливостями заповнення неприбуткового звіту можна ознайомитися в статті «Заповнюємо «неприбутковий» Звіт за 2024 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 12

Декларація з ПДВ (наказ Мінфіну від 28.01.2016 № 21)

За вимогами п. 9 розд. III Порядку № 21* декларацію з ПДВ платник подає за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Отже, порожні декларації з ПДВ можна не подавати, але за умови, що у звітному періоді (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21):

— відсутній об’єкт оподаткування ПДВ;

— немає інших показників, що підлягають декларуванню.

Якщо в поточному періоді господарську діяльність не провадили, але є перехідний залишок від’ємного значення з ПДВ попереднього / попередніх періодів, то декларацію слід подавати. За таких умов вона не може вважатися порожньою. Адже є такий показник до декларування, як від’ємне ПДВ-значення.

І тільки коли господарська діяльність протягом звітного періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (у тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), декларацію з ПДВ за такий звітний період можна не подавати. Можливість не подавати порожні ПДВ-декларації підтверджують і податківці (див. лист ДПСУ від 23.07.2020 № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.24)

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Декларація платника єдиного податку — юрособи групи 3 (наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 578)

Юридичні особи — платники ЄП групи 3 сплачують ЄП за ставками у відсотках від отриманого доходу (п. 293.3 ПКУ) і складають податкову декларацію наростаючим підсумком із початку року (п. 296.7 ПКУ). Зважаючи на це, і слід приймати рішення щодо необхідності подання ЄП-декларації за період призупинення діяльності.

Так, якщо діяльність була припинена на початку певного року (з початку І кварталу) або одразу після переходу на ЄП, тоді не буде доходів і показників, які слід відображати в ЄП-декларації. А отже, й подавати податкову декларацію не потрібно (див. листи ДПСУ від 16.02.2024 № 797/ІПК/99-00-04-03-03 і від 06.08.2021 № 2977/ІПК/99-00-18-04-03-06, БЗ 108.01.05).

Щодо можливості не подавати декларацію за інші звітні періоди певного року, то тут усе залежить від того, чи отримував платник ЄП доходи в попередніх кварталах поточного року, що минули до припинення діяльності.

Тоді якщо дохід юрособа — платник ЄП групи 3:

не отримувала ані за попередні періоди року перед припиненням діяльності, ані з початку кварталу, в якому припинено діяльність, то за відповідний період ЄП-декларацію подавати не потрібно;

отримувала в попередніх періодах звітного року перед призупиненням діяльності, то ЄП-декларацію подавати доведеться незалежно від того, чи отримано дохід у кварталі призупинки діяльності. На цьому акцентують увагу й фіскали (див. листи ДПСУ від 16.02.2024 № 797/ІПК/99-00-04-03-03 і від 29.07.2021 № 2927/ІПК/99-00-18-04-03-06, БЗ 108.01.05). Податківці вважають, що в разі, коли в попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, за поточний звітний період платники мають знову задекларувати отриманий ними раніше дохід (без сплати ЄП). Аргумент — ЄП-декларація складається наростаючим підсумком із початку року. А тому якщо у платника ЄП в якомусь періоді звітного року був об’єкт оподаткування, то його декларувати потрібно кожен період.

Відтак, із цього випливає, що тільки коли в юрособи-спрощенця немає доходу ані у звітному кварталі, ані в попередніх кварталах поточного року, такий єдиноподатник може не подавати ЄП-декларацію.

Виняток із правила становить випадок, коли юрособа — платник ЄП групи 3 має на праві власності чи користування сільгоспугіддя, які не передані в користування іншим особам, і тому змушена за результатами року рахувати МПЗ. Адже в такому разі підприємство незалежно від того, чи фактично воно використовувало у своїй діяльності такі землі, при звітуванні за рік (IV квартал) має рахувати щодо них МПЗ, тобто має подати із ЄП-декларацією додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік»

Декларація платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця груп 1 — 3 (наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 578)

Якщо діяльність не здійснює ФОП — платник ЄП, то просто не отримувати доходи недостатньо для звільнення від подання ЄП-декларації. Треба не мати жодних показників для декларування.

Адже спрощенці груп 1 та 2 зобов’язані сплачувати ЄП, навіть якщо не отримують жодного доходу. Тож не подавати декларацію в разі нездійснення діяльності такі ФОП не можуть.

Заразом ФОП на ЄП груп 1 — 2, який не отримував дохід, може не звітувати, тільки якщо він:

— користувався протягом року звільненням від сплатити ЄП (див., зокрема, статтю «ФОП мобілізований: що робити з бізнесом» // «Податки & бухоблік», 2024, № 93). Адже в цьому разі йому не слід у декларації відображати сплату авансових внесків з ЄП;

— користувався звільненням від сплати ЄСВ за себе. Тоді йому не слід подавати додаток 1 до ЄП-декларації із розрахунком ЄСВ за себе. Тут зауважте! За періоди 2025 року, якщо у ФОП немає пільг зі сплати ЄСВ за себе (ФОП не є пенсіонером, особою з інвалідністю, не працює за трудовим договором на основному місці роботи, не є мобілізованим тощо), йому доведеться обов’язково сплачувати ЄСВ за себе на загальних підставах (не менше ніж 1760 грн за місяць — 8000 грн х 22 %). Більше деталей знайдете у статті «ЄСВ для ФОП у 2025 році: повернення обов’язковості?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 82;

— ФОП на ЄП групи 2 не мав у власності чи користуванні сільгоспугідь і тому не зобов’язаний визначати МПЗ і подавати з ЄП-декларацією додаток 2 (див. БЗ 107.01.05).

Поряд із цим, якщо йдеться про ФОП — платника ЄП групи 3, то він, як і юрособа — платник ЄП групи 3, може не звітувати, тільки якщо протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року (1) не отримував доходу і при цьому (2) скористався звільненням від сплати ЄСВ за себе і (3) не зобов’язаний розраховувати МПЗ

Декларація платника єдиного податку групи 4 (наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 578)

І юрособи, і ФОП, щоб перейти на сільгоспЄП або підтвердити статус платника сільгоспЄП, мають на початку року подати відповідному контролюючому органу визначений пакет документів, в якому розраховано сільгоспЄП на рік уперед (пп. 295.9.1, 2971.1 і 298.8.1 ПКУ). Зокрема, юрособи подають загальну і звітну ЄП-декларації з додатками, а ФОП тільки загальну (див. статтю «Як стати платником сільгоспЄП групи 4 у 2025 році» // «Податки & бухоблік», 2025, № 10).

Тож без подання ЄП-декларації(й) шансів бути платником ЄП групи 4 немає

Декларація про майновий стан і доходи — для ФОП на загальній системі оподаткування (наказ Мінфіну від 02.10.2015 № 859)

ФОП на загальній системі оподаткування подають річну декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним (п. 177.11 ПКУ). Поряд із доходами від підприємницької діяльності в такій декларації ФОП-загальносистемники мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності.

Отже, у разі якщо протягом звітного періоду діяльність у ФОП відсутня та доходу від підприємницької діяльності отримано не було (див. БЗ 104.09):

— проте є інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то декларацію та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслюються, подати треба;

— та немає інших доходів із джерел їх походження з України і іноземних доходів, обов’язку щодо подання декларації та додатку Ф2 до неї не виникає.

Звісно, майнову декларацію доведеться подати, якщо будуть заповнені додатки ЄСВ1 (про ЄСВ за себе), МПЗ-додаток (якщо ФОП використовує в бізнесі сільгоспугіддя) і АП-додаток (в якому розраховуватимуть пальні ПДФО-аванси за кожне місце роздрібної торгівлі пальним).

Заразом ФОП на загальній системі, які протягом звітного року дохід від підприємницької діяльності не отримували, проте є обов’язок із подання декларації з інших підстав, додаток ЄСВ1 з нульовими показниками не подають (див. роз’яснення ГУ ДПС в Івано-Франківській обл. від 13.02.2025).

Докладно про заповнення декларації про майновий стан і доходи ФОП див. статтю «ФОП на загальній системі: крок за кроком до ідеальної декларації за 2024 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 6

Декларація з акцизного податку (наказ Мінфіну від 23.01.2015 № 14)

Звітувати за кожний звітний період незалежно від того, чи провадили господарську діяльність у цьому періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, зобов’язані платники акцизного податку, які (п. 49.21 ПКУ, п. 2 розд. І Порядку № 14*, БЗ 114.07):

— реалізують пальне або спирт етиловий;

— мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією.

При цьому у клітинках відповідних граф декларації з акцизного податку проставляють нулі (прочерки та інші знаки чи символи не проставляють).

Всі інші платники подають акцизну декларацію тільки в тих періодах, коли проводилась господарська діяльність. Тоді заповнюють розділи і додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими в них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку

* Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку, затверджений наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14.

Декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (наказ Мінфіну від 10.04.2015 № 408)

Подавати декларацію з податку на нерухомість мають юрособи, у яких у власності є об’єкти нерухомості. А ось використовуються такі нерухомі об’єкти в діяльності юрособи чи ні (простоюють), а також чи функціонує саме підприємство (або ж його діяльність призупинена), не звільняє юрособу від подання декларації з податку на нерухоме майно.

Ба більше, у певних випадках факт відсутності діяльності може навпаки викликати обов’язок подавати декларацію. Ідеться, наприклад, про суб’єктів господарювання, які користуються звільненням від податку на нерухомість згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ. Адже щоб отримати звільнення, юрособа має відповідні об’єкти промислової нерухомості безпосередньо використовувати за призначенням у господарській діяльності. Якщо ж юрособа діяльність не здійснює, то вона не виконує усіх вимог для отримання звільнення відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ. А тому за такі об’єкти слід відзвітувати і сплатити податок на загальних підставах. На цьому акцентують увагу і фіскали (див. БЗ 106.02).

Під час війни не потрібно подавати звітність на рік уперед, тільки якщо всі без винятку об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на дату подання декларації розташовані на територіях активних бойових дій (АБД) або на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) (див. БЗ 106.07). Детально про воєнне звільнення від податку на нерухомість читайте у статті «Воєнні пільги з плати за землю і податку на нерухомість на 2025 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 8

Декларація з плати за землю (наказ Мінфіну від 16.06.2015 № 560)

Із платою за землю ситуація аналогічна, як і з податком на нерухомість. Тобто юрособа змушена звітувати за землі, що їй належать на праві власного чи постійного користування, а також за взяті в оренду земельні ділянки державної та комунальної власності. Той факт, використовуються ці землі в діяльності юрособи чи ні (простоюють), ніяк не впливає на подання такої декларації. Неважливо також, працює підприємство чи перебуває в простої, — подавати декларацію з плати за землю та сплачувати податок потрібно (див. БЗ 111.01).

Під час війни не слід подавати звітність на рік уперед, тільки якщо (див. БЗ 111.05):

1) станом на 1 січня податкового (звітного) періоду та на дату подання декларації всі земельні ділянки розташовані на територіях АБД або на ТОТ — тобто на всі землі поширюється воєнне звільнення;

2) у січні поточного року на території, де розташовані всі землі, почалися АБД / тимчасова окупація.

Про воєнне звільнення від плати за землю читайте у статті «Воєнні пільги з плати за землю і податку на нерухомість на 2025 рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 8.

Окремо врахуйте особливості щодо юросіб-спрощенців. Так, звільнені від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ):

— для провадження господарської діяльності — юрособи — платники ЄП групи 3 (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що розташоване на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування);

— для ведення сільськогосподарського товаровиробництва —платники ЄП групи 4.

При цьому, на думку фіскалів, щоб такі юрособи-єдиноподатники мали право на звільнення від сплати і декларування земельного податку, вони мають використовувати землі у своїй діяльності. Якщо ж діяльності спрощенець не веде, то і звільнення не отримує. А тому має сплачувати земподаток на загальних підставах (див. БЗ 111.01)

Декларація екологічного податку (наказ Мінфіну від 17.08.2015 № 715)

Декларацію екоподатку подають за наявності об’єктів оподаткування. Тому якщо в юрособи, яка не була платником екоподатку в минулому році, і в поточному році немає об’єкта оподаткування екоподатком, то звітувати після призупинення діяльності з екоподатку не потрібно.

А от якщо йдеться про юрособу, в якої в минулому році був об’єкт оподаткування екоподатком, то тут усе залежить від того, чи з початку року підприємство мало об’єкт оподаткування (здійснювало викиди / скиди / розміщення відходів).

Якщо юрособа з початку звітного року не планує здійснювати забруднення навколишнього середовища, бо вирішила припинити діяльність, то щоб не подавати звітність з екоподатку, підприємство має повідомити податківців за місцем розташування джерел забруднення, склавши заяву довільної форми про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку (п. 250.9 ПКУ). Тоді обов’язок подавати декларації не виникатиме (див. БЗ 117.05).

У разі якщо юрособа до припинення в поточному році діяльності (наприклад, у першому або другому кварталі) здійснювала забруднення навколишнього середовища (мала об’єкт оподаткування екоподатком), то подавати декларацію доведеться до кінця такого року (п. 250.9 ПКУ). При цьому за ті квартали звітного року, в яких відсутній об’єкт обчислення екологічного податку, слід подати декларацію з відповідними додатками (за тими видами об’єктів оподаткування, за якими раніше у звітному році здійснювалося обчислення податкових зобов’язань) (див. БЗ 117.05).

Зауважте! Платники екоподатку, які зареєстровані (взяті на облік) за місцем розміщення об’єктів оподаткування на територіях АБД або на ТОТ, не нараховують і не сплачують екологічний податок згідно з п.п. 69.16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Зазначені суб’єкти не повинні й подавати заяву про відсутність у звітному році об’єкта обчислення екоподатку (див. БЗ 117.05).

Детально про воєнне звільнення читайте у статті «Воєнні пільги з екологічного податку» // «Податки & бухоблік», 2024, № 53

Декларація з рентної плати (наказ Мінфіну від 17.08.2015 № 719)

Додаток 5 — рентна плата за спецводокористування. Платниками рентної плати за спеціальне використання води є первинні водокористувачі. Причому подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку декларацію з рентної плати разом із додатком(ами) 5 вони зобов’язані лише за наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Відтак, навіть коли суб’єкт господарювання не здійснює використання води, але має чинний дозвіл на спецводокористування, то він має все одно подавати декларацію з рентної плати з додатком(ами) 5. Адже в нього будуть дані для декларування у вигляді ліміту на використання води, що вказаний у дозволі. На цьому акцентують увагу і податківці (див. БЗ 118.05).

І ще такий момент — якщо строк дії дозволу закінчився під час ВС, то декларацію з рентної плати все рівно доведеться подати. Адже щодо дозволів діє воєнне продовження строків — до кінця ВС плюс 3 місяці після його припинення. Докладно див. статтю «Нульові декларації з рентної плати та сплив строку дозволу на спецводокористування» // «Податки & бухоблік», 2024, № 46.

Додаток 1 — рентна плата за видобування корисних копалин. Тут діють ті ж правила, що й у випадку рентної плати за спецводокористування.

Тож декларацію з рентної плати і додаток 1 суб’єкти господарювання подають доти, доки діє спеціальний дозвіл на користування надрами або дозвіл на спецвикористання води (якщо йдеться про видобування води із свердловини) та не припинено діяльність з видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод (див. БЗ 122.04).

Відтак, ті суб’єкти, які припинили видобування корисних копалин, але в яких на руках є чинний спецдозвіл, мають все одно подавати декларацію. Хоча єдиними даними для декларування буде інформація про чинний дозвільний документ. Адже для розрахунку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин лімітів не існує

Декларація з транспортного податку (наказ Мінфіну від 10.04.2015 № 415)

Для звітування з транспортного податку в юрособи має бути об’єкт оподаткування — нова дорога легкова автівка (з року її випуску минуло не більше 5 років), середньоринкова вартість якої більше 375 мінзарплат (п.п. 267.2.1 ПКУ).

Однак визначальною ознакою віднесення легкового автомобіля до об’єкта оподаткування транспортним податком є його наявність у Переліку, затвердженому Мінекономіки (див. БЗ 110.02).

Якщо ж інформація про легковий автомобіль відсутня в Переліку, то декларацію з нульовими показниками подавати не потрібно. Тобто з транспортного податку тоді юрособа не звітує (див. статтю «Транспортний податок — 2025: як нараховує і сплачує юрособа» // «Податки & бухоблік», 2025, № 11).

Той факт, функціонує саме підприємство (а не перебуває в простої) чи ні, для звітування жодного значення не має. Є об’єкт оподаткування транспортним податком — слід подати декларацію і сплатити податок

Декларація з туристичного збору (наказ Мінфіну від 09.07.2015 № 636)

Для звітування з туристичного збору важливим є надання послуг із тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі). Якщо суб’єкт протягом звітного періоду діяльності з розміщення туристів не здійснював, то в нього немає ані об’єкта оподаткування, ані даних для декларування. А отже, тут у чистому вигляді діє п. 49.2 ПКУ.

Тобто якщо юрособа протягом звітного кварталу господарську діяльність не проводила, послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не надавала, то в неї відсутні показники, які підлягають декларуванню. А тому декларацію з турзбору за такий звітний квартал не подають (див. БЗ 125.04)

Декларація збору за місця для паркування транспортних засобів (наказ Мінфіну 09.07.2015 № 636)

Для звітування зі збору за паркування важливим є проведення господарської діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Якщо суб’єктом господарювання протягом звітного кварталу господарська діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на відведених земельних ділянка не проводилася, то в такому разі відсутній показник, який підлягає декларуванню. А отже, декларація збору за місця для паркування транспортних засобів за такий звітний квартал не подається (див. БЗ 124.04)

Звіт про використання КОРО/РК за формою № ЗВР-1 (наказ Мінфіну від 21.01.2016 № 13)

Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 подають суто суб’єкти, які замість РРО/ПРРО використовувати КОРО та РК.

Цей звіт не є податковим. А тому варіант не подавати через те, що немає діяльності, тут не зіграє. На цьому наголошують і фіскали (див. БЗ 109.12).

На думку податківців, навіть коли розрахункові операції протягом звітного місяця не проводилися, звіт за формою № ЗВР-1 слід подавати. При цьому у графах 3 — 8 проставляють нулі.

Однак, на наш погляд, тут працює правило з п.п. 1 п. 1 Закону № 2115. А воно передбачає, що якщо немає можливості своєчасно подати відповідну звітність, то головне — подати її протягом трьох місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни за весь період неподання звітності

Заява за формою № 20-ОПП (наказ Мінфіну від 09.12.2011 № 1588)

Заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588*) подають усі без винятку платники податків (і юрособи, і ФОП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).

Жодного звільнення від такого обов’язку ані ПКУ, ані Порядок № 1588 не передбачають.

Подробиці див. у статтях «Важливість форми № 20-ОПП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 49 і «Подання форми № 20-ОПП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 49

* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.

Висновки

  • За загальним правилом податкову звітність можна не подавати, коли відсутній об’єкт оподаткування і немає даних для декларування. Однак це правило працює не завжди.
  • Декларацію з податку на прибуток слід подавати навіть попри те, що не здійснюється діяльність і в ній будуть нульові показники. Адже обов’язковим додатком до прибуткової декларації є фінансова звітність, яка навряд чи може буди повністю порожньою.
  • За період простою декларацію з ПДВ можна не подавати. Але за умови, що у звітному періоді відсутній об’єкт оподаткування ПДВ і немає інших показників, які підлягають декларуванню (наприклад, немає від’ємного значення з минулих періодів).
  • Декларацію платника ЄП групи 3 можна не подавати тільки тоді, коли у звітному і в попередніх кварталах поточного року відсутні дані для декларування. Якщо ж в якомусь періоді року дані для декларування були, то ЄП-декларацію слід подавати до кінця такого року.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з ліцензійним договором та договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa ic-prostir

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі