Правила підрахунку доходу для всіх груп єдиного податку описані в ст. 292 ПКУ. З нього випливає, що до ЄП-доходу потрапляє будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду:
1) у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
2) матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. Серед такого доходу згадуються і безоплатно отримані товари / роботи / послуги, і кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув (для гр. 3, які є платниками ПДВ) і вартість реалізованих товарів / робіт / послуг, за якими передоплата отримана на загальній системі оподаткування.
Як бачимо, перелік значний. А через розмитість формулювань буває відразу складно визначити, є певна сума доходом для єдинника чи ні.
Тому при визначенні ЄП-доходу доводиться не лише спиратися на норми ст. 292 ПКУ, а й враховувати норми НП(С)БО. Так, фактично для цілей ЄП доходом є:
1) ті суми, які вважаються доходом у бухгалтерському обліку і плюс до цього отримані в готівковій або безготівковій формі, а також
2) безоплатно отримані товари / роботи / послуги, кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що минув, і вартість товарів / робіт / послуг, які реалізуються, оплачених на загальній системі.
Щоб платнику ЄП було простіше визначитися, що він має включати, а що ні до свого ЄП-доходу, далі наведено перелік доходів, з якими найчастіше зустрічається платник ЄП, і скажемо про їх вплив на його ЄП-дохід.
| Вид надходження | Порядок включення в дохід |
| 1. Дохід у грошовій формі | |
| Виручка від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) | Включається в дохід (п. 292.1 ПКУ). До відома! Якщо при проведенні безготівкових розрахунків банк із суми виручки утримує свою комісію за обслуговування, то в оподатковуваний дохід продавця — платника ЄП потрапляє уся сума виручки, визначена в договорі, навіть якщо на рахунок виручка зайшла за мінусом комісії банку або міжнародної системи грошових переказів (БЗ 107.01.03, 108.01.02, листи ДПСУ від 25.03.2025 № 1629/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК; від 19.01.2024 № 309/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК тощо). Цей висновок стосується як безготівкових розрахунків на території України, так і коли оплата здійснюється з-за кордону |
| Надходження за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами | У комісіонера доходом є сума отриманої винагороди повіреного, комісіонера, агента (п. 292.4 ПКУ). «Транзитні» кошти, які належать комітенту, в дохід єдиноподатника не включаються. Це підтверджують і податківці (див., зокрема, роз’яснення в БЗ 108.01.02 та 107.01.03; листи ДПСУ від 05.04.2024 № 1832/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК; від 23.02.2024 № 926/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). У комітента дохід виникає в повній сумі, яку сплатив покупець за товар. А от датою доходу є дата надходження коштів на поточний рахунок чи готівкою саме від комісіонера, а не від покупця. Причому не радимо у договорі комісії прописувати, що комісіонер має право утримувати свою комісійну винагороду з доходу єдиноподатника-комітента. Це буде розцінено фіскалами у контексті комітента-єдинника як здійснення негрошових розрахунків з усіма подальшими наслідками (див. пп. 4, 5 і 9 п.п. 298.2.3 ПКУ, а також пп. 3 — 5 п. 293.4, пп. 2 і 3 п. 293.5 ПКУ). Таким чином, розрахунки з комісіонером єдиноподатнику-комітенту краще здійснювати окремим платежем. Деталі у «Єдиний податок та договір комісії на продаж» // «Податки & бухоблік», 2024, № 76 |
| Орендна плата | Включається в дохід (п. 292.1 ПКУ). У складі доходу відображається також орендна плата, отримана від здавання приміщення в суборенду. Якщо орендар оплачує орендну плату частинами, то в дохід включають тільки суму грошових коштів, що надійшла у звітному періоді, а не усю суму орендної плати за договором. Також варто пам’ятати, що, на думку фіскалів, у дохід орендодавця має потрапити не лише орендна плата, а й гарантійний платіж за договором оренди. При цьому у разі повернення єдиноподатником гарантійного платежу після закінчення дії договору оренди відкоригувати (зменшити) дохід вони не дозволяють, оскільки такі суми не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги) (див. БЗ 108.01.02 і 107.01.03). Крім того, варто пам’ятати про доволі дивну вимогу податківці (БЗ 107.05) з приводу того, що ФОП на ЄП — орендодавець нерухомості повинен включати в ЄП-дохід суму, що вказана в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу. На наш погляд, ця вимога орендодавців на ЄП не стосується. Деталі див. у «Мінімальний орендний платіж при оренді приміщення у ФОП на єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2025, № 28 |
| Компенсація комунальних платежів при оренді | Включається в дохід (п. 292.1 ПКУ). Причому, на наш погляд, це має відбуватися у всіх орендодавців-спрощенців, тобто як юросіб, так і ФОП, незалежно від того, включено вартість компенсації комунальних платежів у суму орендної плати чи ні (компенсується окремо). Податківці не проти, щоб такі суми потрапляли до доходу орендодавців — юросіб (БЗ 108.01.02). А от щодо орендодавців, які є ФОП на ЄП, у податківців інша думка. На їх погляд, сума компенсації комуналки не включається до підприємницького доходу ФОП, адже договір оренди не передбачає надання ФОП-орендодавцем зазначених послуг на користь орендаря. А тому, на їх погляд, такий дохід оподатковується за загальними правилами, встановленими для фізосіб, тобто як цивільні доходи з оподаткуванням цих сум ПДФО і ВЗ (листи ДПСУ від 20.05.2024 № 2813/ІПК/99-00-04-03-03; від 13.05.2024 № 2685/ІПК/99-00-24-03-03 тощо). З цим можна сперечатися. Деталі шукайте у «ФОП-спрощенець отримує компенсацію комуналки: непросте оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2025, № 28. Якщо ФОП не бажає проблем, то слід включити вартість компенсації комуналки у склад орендної плати. Тоді відшкодування комуналки прирівнюють до орендної плати і її слід оподатковувати, як орендну плату |
| Суми бонусів, отримані за придбання товарів (робіт, послуг) | Включаються до складу доходу на ЄП (див. БЗ 107.01.03), в тому числі якщо таку виплату здійснює іноземна компанія за додатковою угодою до договору за надання послуг у сфері інформаційних технологій (БЗ 107.01.03). Цей висновок не стосується тільки бонусів, які не виплачуються платнику ЄП на банківський рахунок. Наприклад, у дохід не потраплять бонуси від мобільних операторів (див. «Бонуси від мобільного оператора» // «Податки & бухоблік», 2019, № 73) |
| Суми ПДВ | Не включаються в дохід (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ). Оскільки платником ПДВ можуть бути тільки платники ЄП групи 3 (як ФОП, так юрособи), які обрали ставку ЄП 3 %, то це правило стосується тільки цього кола єдинників. Причому суму ПДВ не слід ураховувати у граничний обсяг доходу, якщо платник ЄП прийняв рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (у т. ч. без сплати ПДВ) (БЗ 108.01.02) |
| Суми гарантійних внесків, повернених учасникам аукціону | Не включаються суми гарантійних внесків, сплачені платником ЄП для участі в аукціоні та повернуті йому після проведення аукціону, оскільки такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги) (БЗ 107.01.03) |
| Дохід від ОВДП (облігації внутрішньої державної позики) | Включаються до доходу отримані кошти від погашення придбаних платником ЄП ОВДП (п. 292.1 ПКУ). Причому в оподатковуваний дохід платника ЄП потраплять тільки відсотки, одержані за утримання облігацій до погашення (в тому числі і військових), і сума дисконту, тобто сума перевищення номінальної вартості (отриманих грошей) над договірною (покупною) вартістю таких ОВДП, яка виплачується власнику державою під час погашення облігацій (див. листи ДПСУ від 18.11.2021 № 4411/ІПК/99-00-18-04-03-06 і від 22.10.2021 № 3983/ІПК/99-00-18-04-03-06). Деталі у «Військові облігації: бухоблік і єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2024, № 8. До відома! Придбавати ОВДП для продажу (перепродажу) іншим особам не радимо. Адже податківці забороняють юрособам — єдиноподатникам групи 3 торгувати цінними паперами на постійній основі (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 14.09.2021 № 3436/ІПК/26-15-04-05-18) |
| Дохід від продажу власних цінних паперів (корпоративних прав) | Не включається в дохід ФОП на ЄП. При цьому інвестиційний прибуток від продажу цінних паперів (як «цивільний» дохід) оподатковують за правилами п. 170.2 ПКУ. А от у дохід юросіб на ЄП такі суми потрапляють. Причому дохід визнавати слід у сумі коштів, отриманих від продажу корпоративних прав, незалежно від того, вищою або нижчою є ринкова вартість цих прав, ніж їх номінальна вартість (див. БЗ 108.01.02). А от якщо продавати цінні папери третіх осіб, то тут слід пам’ятати, що коли це робитимуть ФОП, то податківці вважатимуть ці операції фінансовим посередництвом, яким займатися платникам ЄП заборонено (п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ). Тому ФОП краще таких операцій уникати. Юрособи ж таку реалізацію здійснити можуть. Для них це не вважатиметься фінпосередництвом, яке заборонене на ЄП, але тільки якщо операції з продажу цінних паперів і корпоративних прав не є обраними видами діяльності і не здійснюються на постійній основі, тобто є разовою господарською операцією (БЗ 108.01.01, та див. «Операції з корпоративними правами в юросіб на єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2021, № 101). Також варто пам’ятати, що коли юрособа просто виходить із кола засновників іншого підприємства, то ця операція не є реалізацією корпоративних прав. Хоча від здійснення цієї операції у юрособи на ЄП може виникнути дохід. Але тільки у сумі позитивної різниці між сумою, отриманою учасником при виході, і балансовою вартістю фінансової інвестиції. Деталі у «Вихід із товариства: облік у інвестора по-мінфінівськи» // «Податки & бухоблік», 2019, № 12 |
| Суми коштів і вартість майна, внесені засновниками або учасниками юрособи на ЄП у її статутний капітал (СК) | Не включаються в дохід юрособи на ЄП. На це прямо вказує п.п. 8 п. 292.11 ПКУ. Також податківці здебільшого погоджуються з тим, що не виникає ЄП-доходу у разі, якщо внесені раніше до статутного капіталу кошти не будуть повернені засновникам при ліквідації юрособи на ЄП у зв’язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів (див. БЗ 108.01.02, діяла до 01.01.2023, роз’яснення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 11.08.2021 і ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 17.11.2021). Проте є й негативна консультація з цього приводу. У ній податківці визнають дохід на різницю між здійсненим засновником внеском до статутного капіталу і виплаченим під час ліквідації юрособи (див. лист ДПСУ від 15.04.2021 № 1547/ІПК/99-00-18-04-03-06). Деталі у «Ліквідація юрособи: розраховуємося із засновниками» // «Податки & бухоблік», 2023, № 45 |
| Додатковий внесок без збільшення СК | Не включається в дохід юрособи на ЄП. Цей висновок підтверджує як Мінфін (лист Мінфіну від 08.12.2019 № 11210-09-62/32343), так і податківці (листи ДПСУ від 10.02.2025 № 621/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, від 12.11.2024 № 5229/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК тощо). Аргументується він тим, що юрособи на ЄП у цілях обчислення об’єкта оподаткування використовують дані бухобліку (п.п. 296.1.3 ПКУ). А згідно з п. 5 НП(С)БО 15 будь-яке збільшення капіталу підприємства за рахунок внесків його учасників, у тому числі й додаткових внесків понад статутний капітал, відображають не у складі доходу, а на рахунках власного капіталу (зокрема на субрахунку 422) |
| Внесення власних грошових коштів на підприємницький рахунок | Податківці переконані, що власні кошти фізичної особи (тобто кошти, отримані не від підприємницької діяльності), включаються до доходу ФОП на ЄП (БЗ 107.01.03). Водночас в останніх своїх консультаціях податківці не такі категоричні, як колись. Так, на сьогодні вони дозволяють не включати у підприємницький дохід і не сплачувати ЄП із власних коштів, які ФОП вносить на свій підприємницький рахунок, — за умови що у ФОП є документи про сплату податків і зборів з цих власних коштів (листи ДПСУ від 03.05.2024 № 2535/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК та від 06.05.2024 № 2588/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). Але щоб так чинити, краще отримати на свою адресу ІПК. Адже місцеві фіскали з цього приводу можуть мати свою позицію (тоді для уникнення оподаткування та застосування штрафів слід йти до суду). А судова практика у цьому питанні дуже неоднозначна (див. «Податківці вважають власну готівку доходом ФОП-спрощенця» // «Податки & бухоблік», 2025, № 28) |
| Кошти, видані на відрядження, що не відбулося, які повернені на банківський рахунок ФОП | На наш погляд, такі суми не мають включатися в дохід ФОП на ЄП, адже платникові ЄП повертаються його ж грошові кошти, які не були використані за призначенням підзвітною особою, а не кошти від реалізації товарів, робіт та послуг. Водночас до кінця 2021 року податківці чомусь наполягали на зворотному. Добре, що вони визнали свою помилку і перевели у нечинні своє роз’яснення (БЗ 107.01.03, не чинна з 16.12.2021) |
| Помилково отримані кошти | Податківці вважають, що такі кошти (див. листи ДПСУ від 03.11.2023 № 3956/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 22.12.2022 № 2317/ІПК/99-00-24-03-03-06, а також БЗ 107.01.03 та БЗ 108.01.02, яка діяла до 01.01.2022): 1) НЕ оподатковуються ЄП, якщо їх зарахування і повернення відбулося в тому самому періоді, в якому вони були помилково отримані; 2) оподатковуються, якщо їх отримання і повернення відбулося в різних звітних періодах. А саме платник ЄП повинен: — врахувати помилкові кошти у склад доходу в періоді їх отримання; — зробити перерахунок доходу за фактом повернення коштів. Ми з цим не погоджуємося. Всі деталі шукайте у «Єдиноподатник отримав помилкові кошти: податкові наслідки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 18 |
| Кошти, перераховані на поточний рахунок єдиноподатника з його депозитного рахунку (поточного рахунку) | Податківці дозволяють ФОП на ЄП не включати у дохід кошти, отримані на підприємницький з депозитного рахунку, за умови, що вказані кошти в періоді їх отримання були включені в єдиноподатковий дохід (див. БЗ 107.01.03). Хоча, на наш погляд, зарахування коштів з депозитного (поточного) рахунку не повинне розглядатися як єдиноподатковий дохід без будь-яких умов. Добре, що у випадку, коли юрособа перераховує кошти з одного свого рахунку на інший, як в одному банку, так і в інших, податківці не вимагають їх оподатковувати без додаткових вимог (див. БЗ 108.01.02) |
| Грошові кошти, які перераховані іншій особі, але повернулися на рахунок єдиноподатника у зв’язку з помилкою у банківських реквізитах | Якщо ФОП — платник ЄП отримує назад кошти, які були списані з його рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції, то такі суми не включаються до його доходу (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Хоча, на думку податківців, щоб не було в цьому випадку доходу, у ФОП має бути документальне підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів, тобто мають бути, наприклад, листи-заяви про повернення коштів (листи ДПСУ від 04.04.2024 № 1769/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 04.04.2024 № 1768/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК та БЗ 107.01.03). Щодо юросіб — платників ЄП таких роз’яснень немає. Але підхід має бути аналогічним |
| Дохід отримано в іноземній валюті | Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується в гривнях за офіційним курсом, установленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ПКУ). Причому датою отримання доходу є дата надходження коштів саме на поточний рахунок, відкритий в банку, а не на розподільчий (п. 292.6 ПКУ, див. листи ДПСУ від 17.08.2023 № 2506/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 01.03.2023 № 462/ІПК/99-00-24-03-03-06 тощо). Інша справа, коли валютна виручка іде ФОП на ЄП через міжнародні платіжні системи (Payoneer, Wise, Veem тощо) чи навіть міжнародні платформи, такі як Deel тощо. Тоді, на думку фіскалів, ЄП-дохід у ФОП-спрощенця виникає не за датою зарахування коштів на поточний рахунок в українському банку, а за датою отримання їх в іноземному банку чи міжнародній платіжній системі. Причому для перерахунку іноземної валюти у національну валюту в цьому випадку слід брати офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений НБУ на дату отримання валюти у міжнародні платіжні системи (листи ДПСУ від 15.10.2024 № 4817/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 16.10.2024 № 4854/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 02.10.2024 № 4678/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо). Причому щоб таку валютну виручку ФОП на ЄП визнав підприємницьким доходом, вона має бути перерахована на рахунок, відкритий в українському банку протягом звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду. Детально про це див. «ФОП-єдинник має повернути валюту із закордонного рахунку до кінця періоду / року?!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 28. Якщо кошти в цей період не надійдуть на підприємницький рахунок, то такі кошти визнаються не підприємницькими доходами ФОП, а цивільними доходами фізособи з оподаткуванням ПДФО і ВЗ (див. листи ДПСУ від 27.09.2024 № 4633/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 16.10.2024 № 4854/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо). Деталі у «Валютні доходи платника єдиного податку: як рахувати і коли виникає» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95 |
| Курсові різниці (КР) при перерахунку валюти, що обліковується на поточному рахунку на кінець звітного періоду | На наш погляд, курсові різниці жодним чином не впливають на оподатковуваний дохід платника ЄП. Адже в результаті виникнення курсових різниць у платника ЄП не відбувається поява на рахунку або в касі нових коштів, а також від таких операцій не відбувається операції з безоплатного отримання товарів (робіт, послуг) чи списання кредиторської заборгованості при закінченні строку позовної давності. З цим підходом погоджуються податківці тільки в частині ФОП на ЄП. У них не виникає курсових різниць, адже ФОП не ведуть бухгалтерського обліку і не визнають курсові різниці. А от щодо юросіб — платників ЄП у податківців інший підхід. На їх погляд, у юрособи-спрощенця виникне ЄП-дохід у вигляді позитивного значення курсових різниць. А от від’ємне значення не зменшує базу оподаткування ЄП (див. листи ГУ ДПС у м. Києві від 24.03.2023 № 680/ІПК/26-15-04-02-08, від 27.11.2023 № 4347/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, БЗ 108.01.02) |
| Кошти у вигляді різниці між різними курсами при продажу валюти на міжбанку | Податківці вважають, що ЄП-доходу від різниць курсів при продажу валюти на міжбанку не виникає тільки у ФОП — платника ЄП (див. листи ДПСУ від 22.04.2024 № 2224/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 19.03.2024 № 1474/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо). А от щодо юросіб у податківців інший підхід. На їх погляд, у юрособи-спрощенця при продажу валюти може виникнути оподатковуваний дохід, коли виникає позитивна різниця між сумою, що надійшла від продажу валюти, і сумою, включеною в дохід. Від’ємна різниця на дохід не впливає (БЗ 108.01.02) |
| Кошти, які отримує єдиноподатник-покупець від продавця за повернений тому товар | У дохід не включаються (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Тобто якщо платник ЄП виявив неякісний товар і повернув його продавцю, то отримані кошти за такий товар не включають у ЄП-дохід. Це ж стосується і випадку повернення продавцем єдиноподатнику коштів після зменшення вартості поставленого неякісного товару, тобто, по суті, переплата |
| Кошти, які єдиноподатник-продавець повертає покупцеві за повернений тим товар | Не включаються в дохід (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). При цьому оскільки ми говоримо про повернення раніше отриманих коштів від покупця, то в цьому випадку платнику ЄП доводиться виключати (тобто віднімати) із свого доходу суму, яку він повертає. Адже при продажу товару сума грошових коштів, отриманих від покупця, потрапила в доходи єдиноподатника. Причому сьогодні податківці за операціями повернення коштів і в єдиноподатників-юросіб, і в єдиноподатників-ФОП сформували єдину позицію щодо відображення цих сум у податковому обліку (див. БЗ 107.01.07, БЗ 108.01.05). На думку податківців, як показувати повернені покупцю суми, залежить від того, коли саме відбулося повернення, якщо: — в одному періоді, то такі кошти взагалі не включаються в ЄП-дохід і в декларації єдиноподатника не відображаються; — у різних періодах (і сума коштів уже збільшила ЄП-дохід у періоді їх отримання), то варто відкоригувати (зменшити) раніше показаний ЄП-дохід шляхом подання уточнюючої декларації. Деталі шукайте у «Повернення, помилкові кошти, виправлення помилок і ЄП-дохід» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95 |
| Дохід від продажу основних засобів (ОЗ) | Дохід від продажу ОЗ включається у ЄП-дохід. Але сума, яка туди потрапляє, визначається по-особливому, за правилами, визначеними у п. 292.2 ПКУ. Відповідно до неї: — якщо ОЗ продають менш ніж через 12 місяців використання, — доходом буде вся сума коштів, отриманих від продажу таких ОЗ (абз. 1 п. 292.2 ПКУ); — якщо ОЗ продають після більш ніж 12 місяців використання з дати введення в експлуатацію, — дохід визначають як різницю між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (абз. 2 п. 292.2 ПКУ). Вищеописані правила стосуються продажу ОЗ всіма юрособами — платниками ЄП. Деталі шукайте «Продаж основних засобів юрособою-єдиноподатником» // «Податки & бухоблік», 2025, № 42. Що стосується ФОП на ЄП, то за ЄП-правилами оподатковується продаж не всіх ОЗ, а тільки тих, які не реєструються на фізособу (наприклад, обладнання, комп’ютера та ін.). Причому ФОП може продавати такі незареєстровані ОЗ тільки як товари, тобто у ЄП-дохід потрапить уся виручка, отримана від їх реалізації, без жодного зменшення. Річ у тому, що на відміну від юросіб-єдиноподатників, у яких є спеціальні правила оподаткування продажу ОЗ (п. 292.2 ПКУ), для ФОП таких правил не прописали. А от якщо продаються ОЗ «з реєстрів» (наприклад, автомобілі, нерухомість), то дохід для фізособи є цивільним, а не підприємницьким (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Тобто в цьому разі слід сплатити ПДФО і ВЗ за правилами, встановленими ст. 172, 173 ПКУ (БЗ 107.01.03; листи ДПСУ від 07.03.2024 № 1199/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 06.10.2023 № 3448/ІПК/99-00-24-03-03-06 тощо). Деталі у «ФОП на єдиному податку: нюанси продажу основних засобів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 94 |
| Дохід від продажу земділянки | На продаж землі юрособами правила визначення ЄП-доходу з п. 292.2 ПКУ (див. вище) не поширюються. На думку податківців, це пов’язано з тим, що земельні ділянки не підлягають амортизації і не мають залишкової вартості, а отже, до ЄП-доходу при продажу землі потрапляє уся сума коштів, що надійшла від її продажу, не важливо, який період (менше року чи більше) юрособа на ЄП користувалася землею (листи ДПСУ від 14.10.2024 № 4800/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, ДФСУ від 17.10.2018 № 4457/6/99-99-12-02-03-15/ІПК). На наш погляд, аргументувати це слід іншим чином. А саме тим, що земельні ділянки в податковому обліку згідно з п.п. 14.1.138 ПКУ не потрапляють в ОЗ. Що стосується продажу землі ФОП на ЄП, то право власності на землю оформлено саме на фізособу, тому при продажу такого об’єкта виникає не підприємницький, а цивільний дохід і оподатковується він згідно зі ст. 172 ПКУ |
| Повернений єдиноподатнику завдаток | До доходу платника ЄП сума поверненого йому завдатку не включається (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Тобто коли платник ЄП (наприклад, покупець) перерахував завдаток, а потім отримав його назад, то його єдиноподатковий дохід не збільшується (БЗ 107.01.03) |
| Кошти поверненої єдиноподатнику фіндопомоги, раніше наданої ним іншому суб’єкту | Суму поверненої поворотної фіндопомоги (ПФД) юрособі на ЄП податківці дозволяють не включати до складу ЄП-доходів (див. БЗ 108.01.02). Щоправда, вони попереджають, що надання ПФД на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво. А от щодо ФОП на ЄП у фіскалів інша думка. Вони взагалі забороняють надавати таку допомогу на ЄП, адже бачать тут порушення умов перебування на ЄП, оскільки вважають цю операцію фінансовим посередництвом (п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ, див. БЗ 107.01.03). Якщо ФОП на ЄП повернуть таку допомогу, то, на думку фіскалів, її треба включити до складу доходів і оподатковувати за ставкою 15 %. На наш погляд, такий підхід є помилковим. Надання в позику власних коштів взагалі не може вважатися фінансовим посередництвом. Але якщо ФОП не бажає проблем, краще не надавати поворотну фіндопомогу у статусі ФОП на ЄП, а видати її від імені фізособи |
| Поворотна фінансова допомога, отримана і повернена єдиноподатником | Правила потрапляння такої допомоги містяться у п.п. 3 п. 292.11 ПКУ, і вони є однаковими як для юросіб, так і для ФОП. А саме отримана платником ЄП поворотна допомога: — не вважатиметься доходом платника ЄП, якщо буде повернена протягом 12 календарних місяців від дня її отримання; — вважатиметься доходом платника ЄП на наступний день після спливу 12 календарних місяців (365 днів) від дня її отримання. І при її поверненні зменшити визнаний дохід не вдасться. Отже, щоб платник ЄП не включав поворотну фіндопомогу в дохід, її потрібно повернути протягом 12 місяців з дня отримання. Причому, на думку фіскалів, не має значення, на якій системі ФОП отримав фіндопомогу — спрощеній чи загальній. Якщо минув 12-місячний строк у момент перебування на спрощеній системі — відображайте дохід у сумі неповернутої фіндопомоги (див. лист ГУ ДПС у м. Києві від 10.12.2019 № 811/10/26-15-01-03-18-ІПК та БЗ 107.01.03). Для юросіб на ЄП у податківців інший підхід. На їх погляд, отримана поворотна фіндопомога юрособою в період перебування на загальній системі, при переході на ЄП, в дохід платника ЄП не включається (БЗ 108.01.02) |
| Кошти, отримані за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами підприємства | Не включаються в дохід єдиноподатника (п.п. 2 п. 292.11 ПКУ) |
| Кредити | Не включаються у дохід єдиноподатника (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ) |
| Відсотки, отримані від банку (за депозитом, поточним рахунком тощо) | Якщо відсотки отримала юрособа на ЄП, то вони включаються до оподатковуваного доходу (БЗ 108.01.02). Якщо ж відсотки отримує ФОП на ЄП, то вони не включаються в його ЄП-дохід, адже такі суми не є підприємницьким доходом ФОП (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ, БЗ 107.01.01). Їх слід уключати до цивільного доходу у фізособи і оподатковувати ПДФО і ВЗ за правилами, визначеними п. 170.4 ПКУ |
| Роялті | Якщо відсотки отримала юрособа на ЄП, то вони включаються до оподатковуваного доходу, як і будь-який інший дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду (див. лист ДПСУ від 04.03.2024 № 1108/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК). А от якщо роялті отримує ФОП на ЄП, то вони не включаються в дохід ФОП на ЄП (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Їх оподатковують, як цивільні доходи згідно з п. 170.3 ПКУ |
| Дивіденди | Якщо дивіденди отримує юрособа на ЄП, то на сьогодні податківці погоджуються з тим, що майже завжди тут немає доходу для ЄП. Адже відповідно до п.п. 10 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платників ЄП не включаються дивіденди, отримані платником ЄП — юрособою від інших платників податків, оподатковувані в порядку, визначеному ПКУ. За правилами ПКУ, емітент корпоративних прав при виплаті дивідендів нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Такого обов’язку позбавлені тільки платники ЄП. Тому податківці вважають, що тільки у випадку, коли дивіденди отримано від платників, які звільнені від сплати авансового внеску (а це пільговик з податку на прибуток чи нерезидент), дивіденди слід включати до ЄП-доходу. Отже, якщо юрособа — платник ЄП отримала дивіденди від звичайного платника податку на прибуток чи платника ЄП, то ці суми у ЄП-дохід не включаються (див. БЗ 108.01.02, лист ГУ ДПС у Чернігівській області від 16.04.2024 № 2115/ІПК/25-01-04-03-06 тощо). Деталі у «Дивіденди та єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2024, № 17. А от якщо дивіденди отримує ФОП на ЄП, то вони не включаються в дохід ФОП на ЄП (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Їх оподатковують, як цивільні доходи згідно з п. 170.5 ПКУ |
| Страхові виплати і відшкодування | Не включаються в дохід ФОП на ЄП (п.п. 1 п. 292.1 ПКУ). Ці доходи оподатковуються ФОП за цивільними правилами. Причому, на наш погляд, не включається в ЄП-дохід саме отримане страхове відшкодування (див. «Відшкодування шкоди і єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69). А от нестрахові відшкодування повинні оподатковуватися єдиним податком. Хоча податківці з цим погоджуються не завжди (див. «ФОП-спрощенець отримує відшкодування шкоди: ПДФО чи єдиний податок?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 76. Включаються в доходи юрособи на ЄП у податковому періоді їх отримання. Про це раніше прямо заявляли фіскали у БЗ 108.01.02 (не чинна з 01.01.2024). І хоча на сьогодні вони прямо про це не говорять, але навряд чи у них змінився підхід до цієї ситуації |
| Компенсація за працевлаштування ВПО, мікрогранти на власний бізнес | Юрособи ВПО-компенсацію, мікрогранти не включають до ЄП-доходу відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ПКУ, за яким від ЄП-оподаткування звільнено цільове фінансування в межах державних програм. ФОП таку компенсацію, мікрогранти не включає у ЄП-дохід, адже ці кошти не пов’язані з підприємницькою діяльністю ФОП (див. листи ДПСУ від 02.09.2024 № 4304/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 06.05.2024 № 2579/ІПК/99-00-24-03-03 тощо). Ця компенсація визнається цивільним доходом фізособи. Але оподатковувати її ПДФО і ВЗ не слід, адже вона підпадає під дію звільняючого п.п. 165.1.1 ПКУ. Деталі у «Компенсації, гранти, цільові надходження: чи дохід єдиноподатника?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95 |
| Компенсація відсотків за кредитами «5-7-9» | Юрособи таку компенсацію не включають до ЄП-доходу, адже через ці суми не проходять через рахунки юрособи. Ба більше, цільове фінансування в межах державних програм звільнено від ЄП-оподаткування за п.п. 4 п. 292.11 ПКУ. ФОП таку компенсацію не включають у ЄП-дохід, адже ці кошти не пов’язані з підприємницькою діяльністю ФОП. Від оподаткування цих сум ПДФО і ВЗ, як громадянські доходи, ФОП рятує п. 18 підрозд. 1 розд. XX ПКУ. Деталі у «Компенсації, гранти, цільові надходження: чи дохід єдиноподатника?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95 |
| Бюджетні гранти (п.п. 14.1.2771 ПКУ) | У юросіб такі суми не включаються в єдиноподатковий дохід згідно з п.п. 1 п. 292.1 ПКУ. Але тільки за умови цільового використання бюджетного гранта (БЗ 108.01.02). При нецільовому використанні сума таких грантів у періоді нецільового використання включається в єдиноподатковий дохід і оподатковується за подвійною ставкою (див. БЗ 108.01.02). Для ФОП такі гранти не є ЄП-доходом відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ПКУ, але тільки у випадку їх цільового використання (див. БЗ 107.01.03). А от у випадку нецільового їх використання ФОП на ЄП суми гранта слід оподаткувати як цивільні доходи ПДФО і ВЗ відповідно до п. 170.71 ПКУ. Деталі у «Компенсації, гранти, цільові надходження: чи дохід єдиноподатника?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95 |
| Гранти від інших суб’єктів господарювання (резидентів та нерезидентів) | Юрособа такі гранти включає у свій оподатковуваний ЄП-дохід і має сплатити у періоді отримання такого гранта ЄП за звичайною ставкою (БЗ 108.01.02 ця та ця) ФОП такі гранти не включає у ЄП-дохід, адже ці кошти не пов’язані з підприємницькою діяльністю ФОП (див. БЗ 107.01.03 ця та ця). Але дохід у вигляді гранта є цивільним. Відтак має оподатковуватися за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб. Деталі у «Компенсації, гранти, цільові надходження: чи дохід єдиноподатника?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95 |
| Суми надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються єдиноподатнику з бюджетів або державних цільових фондів, а також ЄСВ | У дохід не включаються (п.п. 9 п. 292.11 ПКУ) |
| Сума компенсації витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та державного мита, сплаченого таким платником | Юрособа таку суму включає до складу доходу для цілей оподаткування ЄП, проте не включає при визначенні обсягу доходу для надання права зареєструватися платником ЄП та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.15 ПКУ, БЗ 108.01.02). ФОП таку суму не включає до ЄП-доходу, адже для нього вона не пов’язана з підприємницькою діяльністю (БЗ 107.01.03). Таку суму податківці вважають цивільним доходом фізособи, і з неї слід сплатити ПДФО і ВЗ. Причому утримувати і сплачувати ПДФО та ВЗ зобов’язаний не сам ФОП, який отримав кошти, а податковий агент, який їх йому виплатив (див. «Чи є доходом спрощенця відшкодування витрат / збитків за рішенням суду?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95. Інша справа, коли повернення судового збору відбувається на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (наприклад, у зв’язку зі зменшенням суми позову), то така сума до складу доходу єдиноподатника потрапляти не повинна. Адже за своєю правовою природою така операція є поверненням передоплати за отримання послуг суду, тобто підпадає під дію п.п. 5 п. 292.11 ПКУ |
| Суми договірних штрафів, відшкодування збитків, завданих іншою особою, на підставі претензії | Для юросіб сума відшкодування збитків включається в дохід, оскільки у бухобліку відображається у складі доходів (на Кт субрахунку 715). Для ФОП договірні штрафи повинні включатися в його ЄП-дохід, адже немає жодних підстав вважати такі доходи непідприємницькими. Крім того, вимоги п. 292.15 ПКУ тут не діють, адже стосуються вони відшкодування за рішенням суду. Деталі у «ФОП-спрощенець отримує відшкодування шкоди: ПДФО чи єдиний податок?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 76 |
| 2. Дохід у матеріальній і нематеріальній формах | |
| Сума кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності | За загальним правилом її включають у дохід тільки спрощенці гр. 3 (юрособи і ФОП), які є платниками ПДВ (п. 292.3 ПКУ). Тому здається, що будь-які інші групи спрощенців (гр. 1, 2, гр. 3 зі ставкою 5 %) таку заборгованість до складу ЄП-доходів не включають. Хоча податківці традиційно не звертають уваги, що це правило стосується тільки платників ПДВ, і тому говорять, що суми списаної кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності, включаються в ЄП-дохід усіх юросіб незалежно від того, чи є платник єдиного податку платником ПДВ. Зверніть увагу ще й на таке: оскільки ФОП групи 3 — безПДВешники не згадані в п. 292.3 ПКУ, то заборгованість зі строком позовної давності, що минув, у них не включається до складу ЄП-доходу. Проте такий дохід у цих ФОП оподатковується ПДФО і ВЗ, як у звичайних фізосіб, за ставками 18 % і 5 %, відповідно (докладніше про це див. у статті «Безнадійна заборгованість і доходи спрощенця» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95). Через карантин і воєнний стан строки давності на період карантину та ВС були продовжені (пп. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Тобто таке їх продовження відстрочить момент визнання заборгованості простроченою і дату виникнення доходу. З якої дати почнеться відлік строків давності, ще точно не відомо. Але нещодавно ВР прийняла законопроєкт від 31.05.2024 № 11315, який має розморозити призупинення строків позовної давності. Визнаючи дохід, слід пам’ятати, що: — не повинна включатися в ЄП-дохід заборгованість за отриманими авансами, оскільки ці суми вже були включені при їх отриманні до складу доходу. Хоча в листі ДПСУ від 11.10.2021 № 3817/ІПК/99-00-18-04-03-06 податківці кажуть про дохід; — на думку фіскалів, ФОП на ЄП — неплатники ПДВ суму простроченої кредиторської заборгованості мають оподатковувати ПДФО і ВЗ відповідно до вимог п.п. 164.2.7 ПКУ; — сума кредиторської заборгованості, за якою не сплив строк позовної давності, але яка у зв’язку з ліквідацією юрособи на ЄП групи 3 вже не надійде кредиторам, включається у базу оподаткування ЄП (БЗ 108.01.02). Деталі шукайте у «Безнадійна заборгованість і доходи спрощенця» // «Податки & бухоблік», 2024, № 95 |
| Безкоштовно отримані товари (роботи, послуги) | Юрособи вартість отриманих безоплатно активів (товарів, робіт, послуг) мають включити до свого оподатковуваного доходу згідно з п. 292.3 ПКУ, як безоплатно отримані активи. Датою відображення єдиноподаткового доходу є дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих активів (п. 292.6 ПКУ). Розмір оподатковуваного доходу дорівнює звичайній ціні такого активу (БЗ 108.01.02). Що стосується ФОП, то вартість таких активів за звичайною ціною також потрапляє у ЄП-дохід. Але тільки за умови, що вони отримані згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення (п. 292.3 ПКУ). А от якщо активи отримані безоплатно за усною домовленістю, то вони не потрапляють у дохід ФОП на ЄП, а оподатковуються як звичайні «цивільні» доходи (див. БЗ 107.01.03) |
| Актив отримано у позичку | Дохід у розумінні п. 292.1 ПКУ не виникає. Адже передача майна на підставі договору позички не передбачає переходу права власності на таке майно юрособи чи ФОП — платника ЄП (БЗ 107.01.03) |
| Безоплатно передані товари (роботи, послуги) | Вартість безоплатно переданих товарів, ОЗ не включається в дохід єдиноподатника, адже це не передбачено у ПКУ (БЗ 108.01.02) |
Висновки
- Щоб мати право бути платником ЄП, суб’єкт господарювання, як юрособа, так і ФОП, має чітко знати, що для нього є оподатковуваним доходом.
- Визначаючи ЄП-дохід, спрощенці мають спиратися не тільки на правила, визначені ст. 292 ПКУ, а й на правила бухобліку.
- Якщо отримана сума коштів не вважається підприємницьким доходом ФОП на ЄП, то в більшості випадків ця сума є цивільним доходом і може потрапити під оподаткування ПДФО і ВЗ.
