«Не дай вам Бог жити в епоху змін». Вислів, який приписують Конфуцію, а то й зовсім трактують як стародавню китайську мудрість, зараз у багатьох не сходить з уст.
Проте сильна духом людина не боїться змін. Вона розуміє, що будь-які зміни ведуть до переосмислення цінностей, нового досвіду, нових знань, розвитку як особистості, так і суспільства в цілому.
А ми з вами, дорогі колеги, завдяки своїй професії — люди сильні духом, правда? Змінами нас уже давно не налякати. До того ж, як сказав відомий поет Олександр Кушнер, часи не обирають…
Хочеться сподіватися, що й ті податково-облікові зміни*, якими був насичений 2014 рік, допоможуть нашій країні в недалекому майбутньому стати економічно розвиненою, потужною та багатою.
* Зміни ці привнесли в основному закони № 657, № 713, № 1166 і № 1621 (див., відповідно, «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 103, с. 6; 2014, № 1, с. 15, № 28, с. 11, № 64, с. 9, № 84, с. 36, № 95, с. 10).
Оподаткування
Адміністрування
Фіскальна служба замість Міндоходів. Замість Міндоходів у 2014 році з’явилася Державна фіскальна служба України (далі — ДФСУ). Усе це завдяки постанові КМУ від 21.05.2014 р. № 160.
Фактично це той самий Міндоходів, але в новій «обгортці» — ті самі контрольні функції: податки, ЄСВ, алкоголь/тютюн, готівка/РРО, митниця тощо.
Зміни в порядку обліку платників податків. Щоб привести Порядок № 1588 у відповідність до норм Закону № 657 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95, с. 4, ср. ), Мінфін наказом від 22.04.2014 р. № 462 виклав цей Порядок у новій редакції.
Нова процедура взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, які проводять державні реєстратори, і процедур узяття на облік платників податків, які забезпечують контролюючі органи.
Дещо пізніше в зазначеному Порядку уточнили правила зняття з обліку самозайнятих фізосіб як платників податків
Уточнення вніс Мінфін наказом від 14.11.2014 р. № 1127. Про те, як сьогодні запросто ФОП припинити діяльність, розповідають «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 36.
Електронні перевірки. З 1 січня 2014 року до податкового вжитку увійшло таке поняття, як «електронні перевірки». Але протягом цього року на «електронний» порядок проведення перевірок могли розраховувати тільки єдиноподатники і виключно за власною заявою.
Наступна контрольна точка — 1 січня 2015 року. З цієї дати під електронні перевірки, крім єдиноподатників, потраплять і суб’єкти мікро-, малого і середнього бізнесу. А у 2016 році до них приєднаються всі інші.
Порядок подання документів в електронній формі для проведення електронної перевірки затверджено наказом Міндоходів від 31.12.2013 р. № 898.
Детально про те, як проводять електронні перевірки і що для цього потрібно знати, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 4, с. 31.
Адміністративне оскарження. Міндоходів наказом від 25.12.2013 р. № 848 затвердило Порядок оформлення та подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів.
Цей документ визначає, як платникам оскаржити податкові повідомлення-рішення або інші рішення органів доходів і зборів під час адміністративного оскарження.
Такий порядок не працює, якщо спеціальним законом установлено інший порядок оскарження таких рішень, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.
Про те, як правильно оскаржити рішення податківців, ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 18, с. 37.
Надання форми № 20-ОПП. З 1 січня 2014 року форму № 20-ОПП платники подають податківцям тільки за основним місцем обліку. Причому навіть у тому випадку, якщо відповідний об’єкт оподаткування перебуває за неосновним місцем обліку.
Це правило з’явилося в ПКУ на початку 2014 року у зв’язку з набуттям чинності Законом № 657. Нині воно зафіксоване і в п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588.
Детальніше «формені» питання розглянуто в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 24.
Електронний сервіс «Реєстр страхувальників». На офіційному сайті ДФСУ запрацював новий сервіс «Реєстр страхувальників» (http://sfs.gov.ua/esv).
Завдяки цьому у платників ЄСВ з’явилася можливість оперативно отримувати дані про взяття на облік, реєстраційний номер платника ЄСВ та його клас професійного ризику виробництва.
Щоб вивудити інформацію з Реєстру страхувальників, достатньо зазначити найменування/прізвище, ім’я та по батькові платника, його податковий номер або серію і номер паспорта.
Штраф за неподання електронної РРО-звітності. З 1 січня 2014 року «запрацював» новий штраф — за неподання електронної РРО-звітності.
Нагадаємо: обов’язок подавати електронну РРО-звітність виник ще у 2013 році, але відповідальність за його невиконання «запрацювала» пізніше — з 1 січня 2014 року (п. 9 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР).
До цього моменту кожен, хто зобов’язаний використовувати РРО, повинен був забезпечити можливість подання РРО-звітності в електронній формі в один із двох способів:
1) шляхом модифікації старих реєстраторів;
2) шляхом купівлі нових.
Про облік таких операцій читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 11; № 48, с. 46.
Зміни в податкових перевірках. У 2014 році сталися зміни в частині податкових перевірок:
1) деталізовано підстави для проведення документальних позапланових перевірок згідно з п.п. 78.1.1 (виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення), п.п. 78.1.4 (виявлення недостовірних відомостей у поданих деклараціях), п.п. 78.1.9 ПКУ (подання покупцем скарги за формою Д8);
2) змінено строк для надання відповіді на запит податківців, направлений згідно з п.п. 78.1.9 ПКУ (якщо покупець подав скаргу за формою Д8). З 1 січня 2014 року він становить 1 місяць;
3) податківцям заборонено при перевірках вимагати від платників отримання витягів з реєстру платників ПДВ або реєстру платників єдиного податку;
4) уточнено, як мають бути належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують заниження оподатковуваного об’єкта, несплату податків, зборів, платежів, порушення іншого підконтрольного їм законодавства, які податківці мають право вимагати платника надати у процесі перевірок (п. 85.4 ПКУ). Виявляється, підписом платника/його посадової особи та печаткою (за наявності).
Правило «0 годин» для інвалютних операцій. Стараннями держрегулювальника (див. постанову Правління НБУ від 31.03.2014 р. № 180) з 4 квітня 2014 року офіційний курс НБУ до інвалют установлюється двічі на день:
— з ранку і до обіду (до 14:00) — за підсумками вчорашніх торгів на міжбанку;
— з обіду (з 14:00) і до вечора — за підсумками сьогоднішніх торгів на міжбанку.
Унаслідок цього у ст. 391 ПКУ з’явилося така вказівка. Митні платежі потрібно розраховувати виходячи з курсу НБУ, діючого на 0 годин дня, в якому подається митна декларація, а якщо вона не подається, — дня визначення податкових зобов’язань.
Факт установлення НБУ протягом дня нового курсу на розмір таких платежів не впливає. Це правило поширюється на всі митні платежі.
Базу обкладення ПДВ при імпорті товарів перераховуємо у гривні за курсом НБУ, що діяв на 0 годин дня подання МД (абз. другий п. 190.1 ПКУ).
Така новина підштовхнула податківців застосовувати правило «0 годин» не тільки до операцій імпорту (для розрахунку сум ПДВ і митного збору), а й до інших операцій (див. лист Міндоходів від 10.04.2014 р. № 8414/7/99-99-19-03-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 32, с. 5).
Наприклад, це правило, зазначають контролери, чудово працює при визначенні доходів від експорту/витрат від імпорту (див. лист Міндоходів від 08.05.2014 р. № 8180/6/99-99-19-03-02-16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 46, с. 10).
Що стосується податковооблікових курсових різниць, то їх платники визначають за правилами П(С)БО (п.п. 153.1.3 ПКУ), які, до речі у 2014 році теж змінилися. Руку до цього доклав Мінфін навздогін за вищеописаними НБУшними нововведеннями (див. с. 21).
Детальніше про валютно-облікові тонкощі ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 12, № 52, с. 19.
Податок на додану вартість
Скасування ПДВ-свідоцтв. З 1 січня 2014 року на зміну «паперовим» Свідоцтвам платників ПДВ прийшли витяги з Реєстру платників податку.
Отримувати такі витяги зовсім не обов’язково.
Для складання податкових накладних і ПДВ-звітності можна керуватися відомостями з Реєстру платників ПДВ
Такі відомості можна знайти на Єдиному державному реєстраційному порталі (http://www.irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) та на офіційному сайті ДФСУ (http://sfs.gov.ua/reestr).
Тішить, що й податківці не мають права вимагати отримання зазначених витягів (див. лист Міндоходів від 17.01.2014 р. № 1094/7/99-99-19-04-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 8, с. 7).
А ще номер ПДВ-свідоцтва більше не потрібно відображати ані в податковій накладній, ані в ПДВ-звітності, ані в будь-яких інших документах. Але навіть якщо ви його зазначили, це не помилка.
Добровільна ПДВ-реєстрація новоствореними суб’єктами господарювання. З 1 січня 2014 року у суб’єктів господарювання з’явилася можливість добровільно зареєструватися платниками ПДВ
одразу ж з початку своєї діяльності, тобто з моменту їх держреєстрації як юрособи чи фізособи-підприємця, не здійснивши жодного оподатковуваного ПДВ постачання
Завдячувати за такий подарунок потрібно Закону України від 05.09.2013 р. № 443-VII, який прибрав з п. 182.1 ПКУ умову добровільної ПДВ-реєстрації — обов’язкове здійснення оподатковуваних операцій. А Закон № 657 паралельно вилучив з п. 183.8 ПКУ таку підставу для відмови в ПДВ-реєстрації, як «нездійснення оподатковуваних операцій».
Отже, у новачків, які одразу хочуть влитися до лав ПДВ-платників, з цим більше немає проблем. Їм достатньо тільки подати заяву на ПДВ-реєстрацію (за формою № 1-ПДВ) держреєстратору разом з реєстраційною карткою. А держреєстратор надішле відскановану електронну копію такої заяви до податкового органу. І діло зроблено.
Ще одна відрада — з початку 2014 подавати заяву на ПДВ-реєстрацію можна в електронній формі (п. 183.7 ПКУ).
Нагадаємо: загальний порядок ПДВ-реєстрації та строки її здійснення з 1 січня 2014 року не змінилися (з ними ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 15; 2014, № 64, с. 7).
Основна ставка ПДВ. На жаль, Закон № 1166 назавжди закріпив для ПДВ ставку на рівні 20 %. Про 17 %-ий ПДВ, запровадження якого спочатку відкладалося з 01.01.2015 р., тепер можна згадувати як про нездійснений сон.
Окрема 7 % ставка ПДВ для медвиробів та ліків. Істотні зміни сталися з постачаннями лікарських засобів і виробів медпризначення. Для них скасовано ПДВ-пільгу — з 01.04.2014 р. Закон № 1166 вилучив з тексту ПКУ «лікарський» п.п. 197.1.27. ☹
Замість цього для ліків і медвиробів запроваджено свою окрему «знижену» ставку ПДВ у розмірі 7 %.
Окрема історія склалася з імпортом. Спочатку з 01.04.2014 р. імпорт ліків і медвиробів став обкладатися «загальним» ПДВ — за ставкою 20 % (див. лист Міндоходів від 04.04.2014 р. № 7822/7/99-99-19-05-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 7 і 19).
Проте дещо пізніше «лікарський» п.п. «в» п. 193.1 ПКУ законодавець відновив за допомогою Закону України від 10.04.2014 р. № 1200-VII (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 34, с. 5 і 12). І вже з 19.04.2014 р. ставка ПДВ у розмірі 7 % запрацювала також і для імпорту.
Таким чином, з 01.04.2014 р. «внутрішньоукраїнські» постачання (а з 19.04.2014 р. — імпорт) ліків і медвиробів стали обкладатися ПДВ за ставкою 7 %
Але, як це часто буває з різноманітними нововведеннями, запровадження новомодної ставки пройшло не так уже гладко. Про перипетії справляння «лікарського» ПДВ, у тому числі й пов’язані з переліками «7 %-вих» медвиробів, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 60, с. 20, № 76, с. 21.
Обсяги неоподатковуваного імпорту/експорту — 150 євро. З 1 квітня 2014 року змінилися умови необкладення ПДВ імпорту/експорту товарів.
1. Обсяги неоподатковуваного ввезення/вивезення товарів збільшено з 100 до 150 євро. У числі неоподатковуваних (що не є об’єктом обкладення ПДВ) операцій значиться ввезення на митну територію України/вивезення за межі митної території України (незалежно від обраного митного режиму) товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (п.п. 196.1.16 ПКУ).
2. Обсяги неоподатковуваного імпорту товарів у межах міжнародних поштових і експрес-відправлень знижено з 300 до 150 євро. Під необкладення ПДВ згідно з п.п. 196.1.17 ПКУ потрапляє тільки ввезення на митну територію товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро на адресу одного одержувача (юрособи або фізособи):
— в одній депеші від одного відправника в міжнародних поштових відправленнях;
— в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника в міжнародних експрес-відправленнях (належним чином підкориговано).
Важливо! При ввезенні товарів у міжнародних поштових і експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі до фактурної вартості мають потрапляти, у тому числі, митний збір та акцизний податок, що підлягають сплаті. Так з 19.04.2014 р. свідчить п.п. 191.1.1 ПКУ. При цьому зрозуміло, що зазначена зміна стосується перш за все ввезення підакцизних товарів.
Зернова ПДВ-пільга (звільнення від оподаткування). Ідеться про ПДВ-пільгу, встановлену для зернових культур (товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД) і технічних культур (товарних позицій 1205 і 1206 згідно УКТ ЗЕД). У неї складна історія.
Нагадаємо: ця пільга довго (до 01.01.2014 р.) значилася в п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ як «тимчасова». І ось з 01.01.2014 р. вона перебралася до «постійних» — Закон № 713 закріпив її в окремому пільговому п. 197.21 ПКУ.
Проте реальний життєвий шлях цього пункту поки що виявився коротким. Після першого кварталу 2014 року його дію було припинено: спочатку до 1 жовтня 2014 року Законом № 1166 (з одночасним запровадженням у п. 151 підрозд. 2 розд. XX ПКУ також ненадовго — тільки до 31.12.2014 р.), а потім Законом № 1621 — до 31 грудня 2014 року включно.
Отже, до 31 грудня 2014 року включно діє тільки п. 151 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, яким поки що і потрібно керуватися. З настанням 2015 року має відбутися зворотна рокіровка: на авансцену повернеться п. 197.21 ПКУ. Звичайно, за умови, що законодавець не зупинить його дію знову*.
* Така пропозиція є у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (про податкову реформу)» від 15.09.2014 р. № 5079.
Детально з «пільгово-зерновими» питаннями ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 75, с. 4.
ПДВ-пільга для деревини. Постачання/імпорт деревини — товарних позицій 4401, 4403, 4404 по УКТ ЗЕД (крім брикетів і гранул товарної підкатегорії 4401 30 90 00 за УКТ ЗЕД) п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ звільняв від ПДВ. Але з 3 серпня 2014 року Закон № 1621 підвів ці операції під обкладення ПДВ.
«Металобрухтна» пільга. Дію «металобрухтної» пільги з ПДВ, передбаченої п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, Закон № 713 продовжив до 1 січня 2015 року.
Усе було б добре, якби не запізнився перелік позицій пільгованого металобрухту. Його КМУ затвердив постановою від 05.02.2014 р. № 43, що набула чинності аж 18.02.2014 р. І тут на рівному місці податківці створили проблему.
Спочатку вони дали зрозуміти, що до набуття чинності зазначеною постановою, тобто до 17 лютого включно, постачання металобрухту, у тому числі й імпорт, обкладаються ПДВ за ставкою 20 % (див. лист Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.03.2014 р. № 2052/10/26-15-11-01-06 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 8).
Потім контролери зглянулися над платниками податків і дозволили застосовувати «металобрухтну» пільгу протягом усього 2014 року (див. лист ДФСУ від 04.08.2014 р. № 1134/7/99-99-10-04-02-17).
Але пізніше фіскали знову повернулися до своєї колишньої думки: до 17 лютого включно постачання металобрухту, у тому числі його імпорт, обкладаються ПДВ за ставкою 20 % (див. лист ДФСУ від 13.10.2014 р. № 7066/7/99/99/10/04/17).
Наші аргументи проти такого підходу викладено в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 8.
Спецрежимний ПДВ. З набуттям чинності Законом № 1621, а саме з 03.08.2014 р., звузився спецрежим обкладення ПДВ, установлений ст. 209 ПКУ. Це результат змін, унесених до п.п. 209.17.10 ПКУ.
Отже, тепер у сфері лісового господарства спецрежим ПДВ не поширюється на:
— лісозаготівлю, вирубування лісу та виробництво ділової деревини (колод, стовпів, жердин), отримання паливної деревини;
— вирубку (дерев) лісу з метою приведення земель у стан, придатний для сільськогосподарського виробництва.
Послуги поїзда Інтерсіті+. Нардепи з 3 серпня 2014 року скасували нульову ставку на послуги з перевезення пасажирів цими поїздами.
Нове Положення про ПДВ-реєстрацію. На зміну «старому знайомому» — Положенню про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1394, з 25.02.2014 р. прийшло Положення, затверджене наказом Міндоходів від 16.01.2014 р. № 26.
Але цьому новачку не судилося закріпитися на законодавчій арені надовго.
З 19.11.2014 р. його змінило Положення про ПДВ-реєстрацію, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130
Ось його ключові новації:
1) з 1 червня 2014 року ПДВ-реєстрацію кримських платників анульовано;
2) податківці отримали можливість анулювати ПДВ-реєстрацію платників одразу цілою групою (переліком), якщо для такої групи є однакові (1) підстави для анулювання реєстрації та (2) дата анулювання реєстрації;
3) запитати/отримати витяг з ПДВ-реєстру тепер можна в електронному вигляді. Для цього треба тільки подати запит в електронному вигляді за формою № 1-ЗВР (додаток 12 до Положення № 1130);
4) при виконанні багатосторонніх угод про розподіл продукції зареєструватися платником ПДВ віднині може як оператор, так і інвестори.
Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 96, с. 7.
Нові форми ПН і Реєстру ПН.
Мінфін наказами від 22.09.2014 р. затвердив нові форми:
— податкової накладної (наказ № 957);
— Реєстру ПН (наказ № 958).
Зазначені документи набули чинності 1 грудня 2014 року. Це означає, що застосовувати нові форми ПН, РК до ПН потрібно вже з цієї дати — з 1 грудня 2014 року.
На щастя, змін в оновлених формах зовсім мало.
У ПН з’явилася персональна графа 9 для зобов’язань за 7 % ставкою, якою нагородили з 01.04.2014 р. медвироби/ліки. Тепер постачання медвиробів/ліків не вимагає виписування окремої ПН з позначкою «7» у номері.
Отримав свою графу для відповідних коригувань 7 % постачань і РК — це графа 11.
Реєстр ПН за листопад треба було подати ще за старою формою згідно з Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженим наказом Міндоходів від 25.11.2003 р. № 708, а ось за грудень — уже за новою — згідно з Порядком № 958.
Про всі новини у формі ПН і Реєстру ПН ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 92, с. 5.
Оновлена звітність з ПДВ. За новими формами/порядками із заповнення/ведення ПН і Реєстру ПН з’явилась і оновлена декларація з ПДВ. Тут теж є зміни, хоча й не революційні (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 8).
Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966, набув чинності з 01.12.2014 р. — опублікований 04.11.2014 р. в бюлетені «Офіційній вісник України», № 86.
Проте враховуючи норми п. 46.6 ПКУ, уперше місячні платники ПДВ за новою формою мають відзвітувати за грудень 2014 року, тобто не пізніше 20 січня 2015 року.
Бюджетне відшкодування ПДВ. З 1 січня 2014 року у платників ПДВ з’явилася нова приємна можливість — змінити напрям бюджетного відшкодування ПДВ.
Тобто навіть якщо платник спочатку заповнив рядок 23.2 декларації з ПДВ (спрямував суму бюджетного відшкодування в рахунок зменшення майбутніх ПДВ-зобов’язань), він має право надалі отримати з бюджету «живі» гроші. Подякувати за це потрібно Закону № 657, який уніс відповідні зміни до п. 200.6 ПКУ.
Реалізувати це право допомагає механізм, прописаний у вищезгаданому Порядку № 966. Хочете знати більше про такий механізм? Зазирніть до «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 8.
ВЕЗ «Крим». З 27.09.2014 р. Крим став вільною економічною зоною (ВЕЗ «Крим»), до якої входять АР Крим і м. Севастополь. Цьому посприяв Закон № 1636.
Відтоді, як зазначено в п.п. 5 п. 12.4 Закону № 1636:
— будь-які товари, які ввозяться з ВЕЗ «Крим» на континентальну частину України, оформляємо в митному режимі імпорту — із застосуванням ставок ПДВ 20 % і 7 % (остання — при імпорті ліків та медвиробів);
— будь-які українські товари при вивезенні до ВЕЗ «Крим» оформляємо в митному режимі експорту (до вільної митної зони) — із застосуванням ставки ПДВ 0 %.
Цікава ситуація склалася з постачанням товарів і послуг, місцем постачання яких є територія ВЕЗ «Крим». Ця зона за українськими нормативами де-юре знаходиться на митній території України і зазначені постачання за ідеєю повинні обкладатися ПДВ за загальними правилами.
Але податківці порадували українських платників ПДВ, які співпрацюють з кримськими суб’єктами господарювання. Вони — увага! — визнали територію ВЕЗ «Крим» такою, що знаходиться за межами митної території України, і пояснили, що «закордонні» постачання — не об’єкт обкладення ПДВ (див. лист ДФСУ від 03.12.14 р. № 13311/7/99-99-19-03-02-17). Чудово!
Детальніше з цього приводу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 94, с. 25, № 100, с. 24.
Податок на прибуток
Ставка податку на прибуток. Нагадаємо, що на 2014 рік згідно з п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ ставка податку на прибуток повинна була становити 16 %.
Але сподіванням не дано було збутися. Закон № 1166 підкоригував норми абз. п’ятого п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ і з 01.01.2014 р. назавжди запровадив ставку податку на прибуток у розмірі 18 %.
Задоволені залишилися тільки суб’єкти індустрії програмної продукції (пільговики-СІПП згідно з п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Для них законодавець зберіг ставку податку на прибуток 5 % на весь період дії пільгового режиму оподаткування — до 01.01.2023 р.
Операції з цінними паперами і корпоративними правами. Через зміни, унесені Законом № 713 в п. 32 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, платникам довелося забути на весь 2014 рік про минулорічні «ціннопаперові» збитки. Законодавець заборонив їм обліковувати від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, сформований станом на 1 січня 2014 року, при визначенні фінансового результату за такими операціями за підсумками звітних (податкових) періодів 2014 року.
А ось іще один неприємний «ціннопаперовий» «подарунок».
З 3 серпня 2014 року Закон № 1621 скасував 10 % ставку податку на прибуток на операції з цінними паперами, та ще й на всі
Причому, на жаль, законодавець не передбачив із цього приводу жодних перехідних норм.
На наш погляд, до 3 серпня операції з цінними паперами логічно оподатковувати за ставкою 10 %, а після — за загальною ставкою 18 %. Обумовлено це як мінімум тим, що закони, за загальним правилом, не мають зворотної сили в часі.
Про облік операцій з цінними паперами читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 13, с. 4, а про їх відображення в декларації з податку на прибуток — «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 9, с. 31.
Але є й хороші звістки. З 01.01.2014 р. внесено поправку до «ціннопаперового» п. 31 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Завдяки цьому платники при продажу (відчуженні) корпоративних прав можуть безперешкодно показувати витрати на їх отримання, що виникли до 01.01.2013 р.
Хоча, на наш погляд, такі «перехідні» витрати не повинні були втрачатися й раніше (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 13, с. 20).
Пільги для підприємств ПЕК, водо-, теплопостачання та водовідведення. У таких підприємств операції, перелічені в пп. 154.8 — 154.9 ПКУ, звільнені від обкладення податком на прибуток.
Але, крім цього, ці платники до певного моменту користувалися ще одним послабленням — вони не враховували загальні для всіх пільговиків правила: зокрема, правило окремого обліку звільнених доходів/прибутку.
З 3 серпня 2014 року таке послаблення для них виключили. У результаті ці платники втратили право включати до складу загальних витрат, понесених при здійсненні непільгованої діяльності:
1) витрати, пов’язані з отриманням пільгованого доходу (прибутку);
2) амортизацію за ОЗ, що задіяні в пільгованій діяльності.
Перехідні пільги. Закон № 1621 прибрав пільгу у вигляді звільнення від оподаткування прибутку:
1) отриманого від надання готельних послуг у готелях категорій «п’ять зірок», «чотири зірки» і «три зірки» (п.п. «а» п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);
2) отриманого від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики, що виробляють електроенергію виключно з відновлюваних джерел енергії (п.п. «в» п. 17 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
У будь-якому разі ми вважаємо, що в частині діяльності, що здійснювалася до 3 серпня 2014 року, зазначені суб’єкти мали повне право на застосування пільги. А ось прибуток, отриманий після, дійсно вже не пільгується.
Кошти інститутів спільного інвестування (ІСІ). Нагадаємо, п.п. 136.1.9 ПКУ передбачає, що до доходів не включаються, зокрема:
1) кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи, отримані від операцій з активами таких ІСІ, і доходи, нараховані за їх активами;
2) кошти, залучені від власників сертифікатів ФОН, доходи від здійснення операцій з активами ФОН і доходи, нараховані за активами ФОН.
Так-от, Закон № 1621 передбачив, що це правило не поширюється на доходи у вигляді відсотків, нарахованих за такими активами.
Податок з доходів нерезидентів. З 01.01.2014 р. Закон № 657 додав до п.п. 14.1.213 ПКУ новий останній абзац. Згідно з ним для «прибуткового» розд. III поняття «резидент» стало використовуватися в розумінні п. 133.1 ПКУ.
Завдяки цьому податок з доходів нерезидентів (або так званий «податок на репатріацію») тепер повинні утримувати тільки резиденти — платники податку на прибуток
Інші суб’єкти господарювання, які не є платниками податку на прибуток (наприклад, юрособи-єдиноподатники або платники ФСП), при виплаті доходів нерезидентам зазначений податок утримувати не повинні.
Хоча єдиноподатникам відкрутитися від цього, схоже, не вийде. В усякому разі, такий висновок можна зробити з листа ДФСУ від 13.10.2014 р. № 7984/6/99-99-19-02-02-15 і консультації в підкатегорії 108.08 БЗ. Податківці, як бачимо, не проти, щоб юрособи-єдиноподатники, які виплачують доходи нерезидентам, теж сплачували такий податок і подавали до податкового органу за своїм місцезнаходженням декларацію з податку на прибуток із заповненими рядками 17 — 19 і додатком ПН.
Ще одна «нерезидентна» новина в 2014 році стосується кримських доходів. З метою оподаткування п. 5.3 Закону № 1636 прирівняв осіб з кримськими податковими адресами до нерезидентів, а з некримськими (але, зрозуміло, українськими) — до резидентів. У результаті кримські доходи «резидентів» тепер оподатковуються як іноземні. При протилежній виплаті — «резидентом» «нерезиденту» — відповідний дохід з 27.09.2014 р. обкладається податком «на репатріацію» (п.п. 9 п. 12.3 зазначеного Закону). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 13.
НМА. Тут зміни торкнулися нематеріальних активів, строк використання для яких правовстановлюючими документами не призначено.
З 01.01.2014 р. платники податків строк використання таких НМА обчислюють самостійно, але в певному «коридорі»: не менше 2 і не більше 10 років безперервної експлуатації (останній абзац п.п. 145.1.1 ПКУ).
Почерпнути масу корисної інформації про порядок обліку НМА ви можете з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 23.
ЖКГ-сфера: перехід на загальний порядок визнання доходів/витрат. З 01.01.2014 р. припинили діяти тимчасові ЖКГ-норми з п. 13 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
Нагадаємо, що з переходом на ПКУ цей пункт встановив особливий — «касовий» — порядок визнання доходів і витрат підприємствами ЖКГ від надання житлово-комунальних послуг.
З 1 січня 2014 року в обліку ЖКГ-послуг підприємства ЖКГ-сфери орієнтуються на загальні правила визнання доходів (згідно зі ст. 137 ПКУ) і витрат (згідно зі ст. 138 ПКУ).
Детальніше про перехідні ЖКГ-моменти зазначено в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 39.
Податок на доходи фізичних осіб
ПДФО та пасивні доходи. Пасивні доходи фізосіб цього року були під пильною увагою законодавців. Неодноразово вони перекраювали порядок оподаткування таких доходів. Кардинально він повинен був змінитися після набуття чинності Законом № 1166 (з 01.07.2014 р.). Зокрема, планувалося, що отримувачі відсотків, роялті та інвестприбутку, а з 2015 року й отримувачі дивідендів, за підсумками року проводитимуть перерахунок ПДФО із застосуванням диференційованих ставок і подаватимуть річну декларацію.
Ситуація змінилася з набуттям чинності Законом № 1588 (діє з 02.08.2014 р.). Перш за все зазначимо, що перерахунок ПДФО для пасивних доходів було скасовано.
Відсотки почали обкладатися за «повною програмою» з серпня 2014 року. Ставка податку — 15 %. Причому податкові агенти обкладають усю суму відсотків, оскільки неоподатковуваний мінімум (17 ПМПО) скасували.
Відсотки, що нараховуються на кошти на зарплатних картках, залишили у складі неоподатковуваних доходів (п.п. 165.1.41 ПКУ). А отже, з них ПДФО не утримують.
Цікава ситуація вийшла з роялті. До 1 липня 2014 року податкові агенти обкладали роялті за ставками 15 % і 17 % залежно від розміру бази оподаткування. Із зазначеної дати потрібно було утримувати ПДФО за єдиною ставкою 15 % при кожному нарахуванні (виплаті) роялті. А вже з 1 серпня 2014 року податковий агент знову повинен утримувати ПДФО за ставками 15 % і 17 %.
Ставка ПДФО в розмірі 15 % для дивідендів і перерахунок за прогресивною шкалою, що запроваджувалися Законом № 1166, не влаштували законодавців практично одразу. У Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства» від 10.04.2014 р. № 1200-VII («Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 34, c. 5 і 12) вони уточнили, що положення Закону № 1166, що стосуються дивідендів, набудуть чинності тільки з 1 січня 2015 року. Але й цьому не судилося збутися. Перспективу звичайної ставки і перерахунку «зарубав» все той же Закон № 1588. Тому
дивіденди, у тому числі іноземні, обкладалися та обкладаються ПДФО за ставкою 5 %
«Зарплатних» дивідендів псевдозміни і зовсім не торкнулися: вони оподатковуються за ставками 15 (17) %.
Урахуйте: і роялті, і дивіденди оподатковуються при їх нарахуванні.
Порядок оподаткування інвестприбутку теж хотіли «перекроїти», але до кінця справу не довели. З 1 липня 2014 року податковий агент повинен був утримувати ПДФО з інвестприбутку за ставкою 15 % при кожному нарахуванні (виплаті) такого доходу. При цьому інвестприбуток повинен був потрапити до перерахунку за підсумками року із застосуванням ставок 15, 20, 25 %. Закон № 1588 скасував перерахунок. Проте обов’язки у податкового агента залишилися. Так, професійний торговець цінними паперами під час кожного нарахування платнику інвестприбутку нараховує (утримує) та перераховує до бюджету податок за ставками 15 (17) %. Важливо: фізособа не звільняється від обов’язку декларування результатів від операцій з інвест-активами.
Детальніше про порядок оподаткування пасивних доходів у 2014 році читайте у статті «ПДФО і пасивні доходи: законодавці, як раки, задкують назад» // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64.
Декларування. Законом № 1588 змінено п.п. «є» п. 176.1 ПКУ. Це, на перший погляд, уточнення важливе для фізосіб, які протягом звітного року отримують зарплату і винагороди за цивільно-правовими договорами від двох і більше податкових агентів. З урахуванням змін виходить, що вищезазначені особи зобов’язані подавати декларацію, якщо виконуються дві умови:
1) доходи у вигляді зарплати і винагород за цивільно-правовими договорами нараховувалися ним одночасно двома і більше податковими агентами (хоча б в одному місяці);
2) загальна сума таких доходів за рік перевищує 120 розмірів мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року (у 2014 році — 146160 грн.).
Перерахунок ПДФО за підсумками року такі фізособи проводять у порядку, зазначеному в п.п. «є» п. 176.1 ПКУ.
Благодійна допомога для потреб АТО і не тільки. З 26.09.2014 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги» від 02.09.2014 р. № 1668-VII. Він звільнив від обкладення ПДФО благодійну допомогу, яку отримують учасники бойових дій, постраждалі учасники масових акцій цивільного протесту, а також у певних випадках члени їх сімей, переселенці (див. нові пп. 165.1.54 і 170.7.8 ПКУ). Крім того, від оподаткування звільнили допомогу, що виплачується благодійниками-фізособами, якщо вони внесені до Реєстру волонтерів АТО, який формує ДФСУ. Зазначимо, що 5 грудня 2014 набув чинності наказ Мінфіну України «Про затвердження Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції» від 30.10.2014 р. № 1089.
Примітно, що пільги запровадили фактично «заднім» числом — ПДФО не обкладається благодійна допомога, яку було отримано з 21.11.2013 р., за умови підтвердження відповідного статусу фізособи. Отримати неоподатковувану згідно з пп. 165.1.54 і 170.7.8 ПКУ благодійну допомогу можна до 31 грудня (включно) року, наступного за роком завершення АТО.
Детальніше про те, хто може отримати неоподатковувану допомогу, на які цілі та в якій сумі її надають, читайте у статті «Благодійна допомога для потреб АТО: хотіли як краще, а вийшло як завжди»// «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80.
У Податковому розрахунку за формою № 1 ДФ суму неоподатковуваної благодійної допомоги відображайте з ознакою доходу «169», а якщо не виконуються умови, передбачені пп. 165.1.54 і 170.7.8 ПКУ, — з ознакою доходу «127» (див. консультацію в підкатегорії 103.25 БЗ).
Увага! У випадку якщо з суми (вартості) благодійної допомоги, що відповідає всім умовам, переліченим у пп. 165.1.54 і 170.7.8 ПКУ, був утриманий (сплачений) ПДФО (податковим агентом або самим платником податків), то суми податку підлягають поверненню з бюджету.
Середній заробіток мобілізованого та ПДФО. Уся епопея почалася з набуттям чинності Законом № 1275*, який пообіцяв, що середній заробіток працівників, мобілізованих починаючи з 18.03.2014 р., компенсуватиметься з Держбюджету. Цим самим Законом було внесено зміни до ПКУ. Згідно з новим п.п. «и» п.п. 165.1.1 компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, покликаних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не включаються до оподатковуваного доходу фізособи, відповідно, не обкладаються ПДФО.
* Набув чинності з 08.06.2014 р.
Здавалося б, усе очевидно. Та ба. У ДФСУ з цього приводу сформувалася інша думка. Приводом для цього стало те, що КМУ не прийняв (причому досі!) порядок компенсації середнього заробітку. Податківці вважають, що положення п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ не працюють, а тому із середнього заробітку мобілізованих працівників роботодавець повинен утримати ПДФО як зі звичайної зарплати. Детально про цю ситуацію і варіанти виходу з неї ми розповідали у статті «Середній заробіток мобілізованого: хто винен і що робити?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 78.
Зазначимо, що за наявною в нас інформацією, Громадська рада при ДФСУ направила до ДФСУ звернення з проханням надати узагальнююючу податкову консультацію щодо звільнення середнього заробітку мобілізованих працівників від оподаткування. Сподіваємося, що справедливість переможе.
Оподаткування доходів кримчан. 27.09.2014 р. набув чинності Закон № 1636 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 13). Він, зокрема, установив особливі правила оподаткування доходів фізосіб, які мають податкову адресу (місце проживання) на території вільної економічної зони «Крим» (далі — ВЕЗ «Крим»).
Таких фізичних осіб прирівняли до нерезидентів. Тому для цілей оподаткування їх окремих доходів, отриманих не на території ВЕЗ «Крим», а на іншій території України, слід керуватися п. 170.10 ПКУ. «Українські» доходи кримчан оподатковуйте за загальними правилами і ставками, визначеними для резидентів, але з урахуванням особливостей, установлених окремими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів. Детально про те, як обкладаються окремі доходи кримчан, читайте у статті «Оподатковуйте доходи фізосіб з кримською пропискою»// «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 90. Тут скажемо декілька слів про зарплату.
Зарплату фізособи з кримською пропискою оподатковуйте за загальними правилами за ставками 15 (17) %. Проблема виникає тільки з ПСП. Ставши для цілей оподаткування нерезидентом, працівник втратив право на ПСП з жовтня 2014 року. Це випливає з положень п.п. 169.3.4 ПКУ. Щоб отримати надалі право на ПСП, кримчанину необхідно задекларувати доходи, що мають джерело походження з території ВЕЗ «Крим», і подати декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (див. п.п. 5 п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636).
Урахуйте: якщо підприємство виплачує «українські» доходи нерезиденту, то воно зобов’язане зазначити в договорі, на підставі якого здійснюється виплата, ставку податку, що буде застосована до таких доходів. У трудовому договорі необхідно зазначити обидві ставки, що встановлені п. 167.1 ПКУ (15 % і 17 %) і застосовуються залежно від суми нарахованої працівнику зарплати. Якщо трудовий договір не укладався, на наш погляд, інформацію про ставки оподаткування можна відобразити у відповідному наказі (розпорядженні).
Акцизний податок
Переобладнаний автомобіль — (не) об’єкт для акцизу. Спочатку законодавець (Законом № 713) з 01.01.2014 р. до існуючого переліку об’єктів обкладення акцизним податком додав ще один — переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу в підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.8 ПКУ).
Та недовго музика грала… З 18.04.2014 р. завдяки Закону № 1191 такий об’єкт — для акцизу більше не об’єкт! І це справедливо!
Ставки податку. Тимчасово, до 01.01.2015 р. введено акциз на альтернативне моторне паливо на рівні 99 євро за 1000 кг.
А ще в 2014 році змінилися ставки акцизу на спиртові дистиляти і спиртні напої, отримані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00).
Щодо них з 1 січня до 31 березня 2014 року діяла ще стара ставка акцизного податку — 32 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.
А ось з 1 квітня 2014 року до 31 грудня 2015 року слід було сплачувати вже 56,42 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту (п. 1 підрозд. 5 розд. XX ПКУ).
Проте Закон № 1166 істотно збільшив ставки акцизного податку щодо практично всіх підакцизних товарів, ставки для яких визначено п. 215.3 ПКУ.
Крім цього, «прискорено» темпи зростання ставок акцизного податку для 100-відсоткового спирту (п. 1 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). Зокрема, ставка 56,42 грн./л, яку раніше передбачалося застосовувати до кінця 2015 року, діяла тільки до 31 серпня 2014 року включно. Ну, а вже з 1 липня «запрацювала» стандартна, «кодексна» ставка, яку теж збільшено, — 70,53 грн./л.
З 1 листопада 2014 року ставки акцизу в розмірі 70,53 грн. за 1 л 100 % спирту встановлено й на алкогольні напої, що зазначені в товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 УКТ ЗЕД. Додатково ці напої потрапили під маркування акцизними марками. Цього вимагає п. 226.6 ПКУ щодо всіх алкогольних напоїв зі вмістом спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць.
Маркувати такі продукти платники акцизного податку зобов’язані в разі їх виробництва або ввезення на митну територію України
Для сигарет і цигарок (коди УКТ ЗЕД 2402 20 90 10 і 2402 20 90 20) з 1 липня 2014 року також змінилися акцизні правила. Закон № 1166 скасував для них особливий порядок оподаткування — з цієї дати з підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ зникла згадка про ці підакцизні товари. Зате стали застосовуватися збільшені ставки акцизу, зазначені в оновленій, а потім підкоригованій Законом № 1621 редакції пп. 215.3.2 — 215.3.3 ПКУ.
Так, з 1 вересня 2014 року підвищилися на 5 % ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну (п.п. 215.3.2 ПКУ). Плюс до того на ті самі 5 % збільшилося мінімальне акцизне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби (п.п. 215.3.3 ПКУ).
Зрозуміло, що головна мета подорожчання алкоголю і тютюну — поповнення бюджету. Але, можливо, від такого подорожчання є ще одна користь — воно спонукатиме наших співгромадян звернути увагу на своє здоров’я та зайнятися спортом.
Екологічний податок
Ні — екоподатку за утилізацію! Стараннями Закону № 1191 з 18.04.2014 р. скасовано справляння екоподатку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів.
Ставки податку. За зобов’язаннями з екоподатку, що виникли з 1 січня 2014 року, ставки податку становлять 100 % від ставок, передбачених ст. 243 — 246 ПКУ.
Порадіти можуть тільки виробники електроенергії на теплоцентралях і ТЕС. Їм одним Закон № 713 надав можливість сплачувати екоподаток у розмірі 75 % від ставок, установлених ст. 243 — 246 ПКУ, аж до 31 грудня 2015 року включно. І тільки з 1 січня 2016 року такі платники перейдуть на 100 % сплату екоподатку (п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).
Плата за користування надрами
З 1 квітня 2014 року лави платників плати за користування надрами для видобутку корисних копалин поповнили власники землі та землекористувачі, які здійснюють господарську діяльність з видобутку підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 263.1.5 ПКУ).
При цьому плату за надра повинні сплачувати вододобувачі, які використовують видобуту підземну воду (з артезіанських свердловин, колодязів тощо) як для власних господарських потреб, так і в цілях її передачі для потреб населення.
Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 56, с. 33, № 84, с. 25.
Спецводозбір
З 1 квітня 2014 року проіндексовано (збільшено приблизно на 8 %) ставки спецводозбору.
При цьому вода, спожита в першому кварталі 2014 року, оподатковуватиметься за старими ставками, а починаючи з другого кварталу цього року, — уже за новими ставками.
Детальніше з «водними» питаннями ви можете ознайомитися в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 56, с. 33.
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
Закон № 1166 збільшив ставки транспортного збору приблизно на 8 %. Такі зміни ставок унесено до ст. 234 ПКУ.
Податок на нерухоме майно
З 1 квітня 2014 року базою оподаткування на нерухомість є не житлова, а загальна площа об’єкта нерухомого майна (п. 265.3 ПКУ)! Так «удружив» платникам Закон № 1166.
Детально про податок на нерухомість для юридичних осіб читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 27, № 28, с. 11, № 32, с. 40.
Плата за землю
Зміни у сфері плати за землю суто технічні.
По-перше, проіндексовано ставки земельного податку в п. 275.1 ПКУ, тобто ставки для ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (хоча, здається, таких на сьогодні не залишилося жодної, якщо говорити про землі в межах населених пунктів). Ідеться про стандартну процедуру, яку не було проведено станом на 1 січня 2014 року.
По-друге, визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, у тому числі й земель сільськогосподарського призначення, не може бути менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі (п.п. 288.5.1 ПКУ).
Детальніше про особливості обчислення плати за землю читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 5, с. 27, № 38, с. 20.
Збір за користування радіочастотним ресурсом України
В обчисленні цього збору зміна одна, але досить радикальна. Ставки радіочастотного збору, визначені ст. 320 ПКУ, з 1 квітня 2014 року підвищили одразу вдвічі.
Щоправда, Міндоходів у листі від 27.05.2014 р. № 12217/7/99-99-15-04-0217 пояснив таке. Окремі користувачі радіочастотного ресурсу за наявності сукупності виданих дозвільних документів на користування радіочастотним ресурсом, що належить окремому користувачу, для якого ширина смуги радіочастот не перевищує 30 Мгц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, застосовують знижуючий коефіцієнт 0,75. Зокрема це ті, хто використовують:
— стільниковий зв’язок (усіх типів);
— радіозв’язок у багатоканальних розподільних системах для передачі та ретрансляції телевізійного зображення;
— радіозв’язок у системі передачі даних з використанням шумоподібних сигналів.
Єдиний податок
Ставки. Фізособи — підприємці першої та другої груп, звичайно ж, знають, що ставка єдиного податку розраховується для них виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня податкового року і затверджується місцевими радами.
Так-от, ставки єдиного податку на 2014 рік складали:
— для першої групи єдиного податку — у межах від 1 % до 10 % розміру мінімальної заробітної плати, тобто від 12,18 до 121,80 грн.;
— для другої групи єдиного податку — у межах від 2 % до 20 % розміру мінімальної заробітної плати, тобто від 24,36 до 243,60 грн.
Замість Свідоцтва — Реєстр. З 1 січня 2014 року пішли в історію Свідоцтва платників єдиного податку. З цієї дати реєстрація платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку, який веде Міндоходів (пп. 299.1, 299.2 ПКУ).
За бажання зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг із Реєстру
Строк, протягом якого надається такий витяг, — не більше одного робочого дня з дня надходження запиту за встановленою формою (п. 299.9 ПКУ).
Строки реєстрації єдиноподатником. До 1 січня 2014 року контролерам, щоб зареєструвати суб’єкта господарської діяльності як платника єдиного податку або відмовити йому в цьому, відводилися десять календарних днів (починаючи з того дня, коли суб’єкт господарювання подав заяву).
З 2014 року такі строки істотно скоротилися. Тепер на ці дії в податківців є два робочі дні, починаючи з того дня, коли суб’єкт господарювання подав заяву (пп. 299.3, 299.5 ПКУ).
Відмова від єдиного податку. З 01.01.2014 р. у платників єдиного податку з’явилася можливість самостійно відмовитися від спрощеної системи, навіть незважаючи на непогашену заборгованість за податковими зобов’язаннями або податковий борг. Цьому посприяв п.п. 2 п. 50 розд. I Зако- ну № 657.
Збір до Пенсійного фонду
1 квітня 2014 року було не до сміху тим, хто зібрався придбати інвалюту. З цієї дати в нашій країні знову запроваджено збір до Пенсійного фонду в розмірі 0,5 % з валютних операцій. Це «справа рук» Закону № 1166.
Його сплачують юридичні та фізичні особи при купівлі безготівкової та готівкової іноземної валюти. Об’єкт обкладення збором — відповідно сума операції з купівлі іноземної валюти в готівковій та безготівковій формі.
Військовий збір
З 3 серпня 2014 року в Україні запровадили військовий збір (далі — ВЗ). Діяти він повинен був тимчасово до 1 січня 2015 року. Водночас існує велика ймовірність, що строк, на який ВЗ запроваджено, буде продовжено до 1 січня 2016 року. У програмі уряду така пропозиція є. Незважаючи на те, що на сторінках «Податки та бухгалтерський облік» про ВЗ ми говорили багато і часто, давайте пригадаємо основні моменти.
Платники ВЗ. До їх струнких рядів потрапили фізичні особи — резиденти, фізичні особи — нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.
Об’єкт обкладення ВЗ. Військовий збір необхідно утримувати з доходів фізосіб у формі (див. п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):
— заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат чи інших виплат і винагород, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами;
— виплат і винагород за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД). Причому, на думку ДФСУ, до бази обкладення ВЗ слід включати тільки «трудові» ЦПД, тобто ті згідно з якими фізособа виконує роботи / надає послуги;
— виграшів в державну та недержавну грошову лотерею;
— виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
База обкладення ВЗ. Якщо оподатковуваний дохід надають у грошовій формі, база обкладення ВЗ дорівнюватиме сумі такого доходу. У ситуації коли оподатковуваний дохід отримано в натуральній формі, до бази обкладення ВЗ він має потрапити в сумі, нарахованій у бухобліку (вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, збільшена на «натуральний» коефіцієнт, що застосовується для цілей визначення бази обкладення ПДФО).
Ставка ВЗ. Вона єдина і дорівнює 1,5 % бази обкладення ВЗ.
Порядок сплати. Відповідальними за нарахування (сплату) ВЗ є податкові агенти, тобто
юридичні та самозайняті особи, які нараховують (виплачують) доходи, зазначені як об’єкт обкладення ВЗ
Податковий агент утримує ВЗ із суми доходу та за його рахунок (див. п.п. 168.1.1 і п.п. 1.4 п. 161 разд. IV ПКУ).
Граничні строки сплати ВЗ такі самі, як і для ПДФО.
