Шпаргалка для заповнення ПН

наказ Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307

п. 201.2 ПКУ

електронна

п. 201.1 ПКУ

Реєструють усі ПН без винятку, у тому числі виписані:

— на неплатника;

— на самого себе (типи причин «01» — «15»);

— за пільгованими операціями.

ПН, складена:

— з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, має бути зареєстрована до останнього дня (включно) календарного місяця складання ПН;

— з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем складання ПН.

Інакше — штрафи згідно з пп. 120¹.1, 120¹.2 ПКУ (з 2017 року охоплюють і ті ПН, що не видаються покупцям, хоча податківці про це чітко все ще не висловилися). Не буде штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН без ПДВ (на пільгові операції, із ставкою 0 %).

Зверніть увагу, що призупинення (блокування) реєстрації ПН/РК

в ЄРПН (якщо вони відповідають «ризиковим» критеріям) запроваджується поетапно:

— з 01.04.2017 р. — у тестовому режимі ( п. 57 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ),

— з 01.07.2017 р. — у повноцінному режимі ( п. 201.16 ПКУ)

п. 201.10 ПКУ

Наявність реєстраційного ліміту, розрахованого за правилами п. 200¹.3 ПКУ.

За періоди виникнення ∑Перевищ ПН/РК можна реєструвати навіть при недостатньому «поточному» ліміті реєстрації, але за умови, що сума ПДВ з таких ПН/РК вписується в обмеження з п. 200¹.9 ПКУ

пп. 201.10, 200¹.9 ПКУ

Загальне правило: на дату виникнення податкових зобов’язань.

Виняток із правила — зведена ПН. Складається не пізніше останнього дня:

— звітного періоду — для нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ,

— місяця — для нарахування ПЗ з мінбази за ст. 188, 189 ПКУ,

— місяця — за операціями з п. 201.4 (ритмічні постачання), п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Податківці не проти складання зведеної підсумкової ПН один раз на місяць (БЗ 101.17), але для роздробу є проблема з підтвердженням ритмічності («Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 31).

Можна складати декілька зведених «компенсуючих» ПН/декілька зведених «ритмічних» ПН з однаковим типом причини (БЗ 101.17).

Про зведену ПН для касовиків див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 25.

ПН складається на покупця, якщо оплата надходить від третіх осіб, а не безпосередньо від покупця (БЗ 101.17).

Про ПН при оренді держмайна див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 47, с. 14.

ПН на мінбазу з типом причини «15» виписується на дату відвантаження товару, навіть якщо першою подією був аванс і тоді вартість товару була невідома — товар ще не був придбаний (БЗ 101.17).

Якщо протягом дня декілька авансів/відвантажень за одним покупцем, то можна виписати одну ПН (див. лист ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12796/6/99-99-15-03-02-15, БЗ 101.17). Але дробити аванс/відвантаження на декілька ПН не можна (БЗ 101.17, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 59, с. 3).

Якщо декілька РРО, вважаємо, можна оформляти одну підсумкову ПН на всі РРО (це саме зазначено і в листі ДФСУ від 03.03.2015 р. № 4436/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.17)

пп. 201.4, 198.5,

199.1 ПКУ

українська

п. 4 Порядку № 1307

заповнюються у гривнях з копійками

п. 4 Порядку № 1307

ПН нумеруються послідовно протягом певного періоду на вибір платника. На одну дату не можуть бути дві ПН з одним номером

п. 6 Порядку № 1307

— оподатковувані ПДВ за ставками 20 %, 7 %, 0 %;

— пільговані операції згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами.

НЕ виписується ПН на постачання, що не є об’єктом оподаткування згідно зі ст. 196 і 185 ПКУ

п. 17 Порядку № 1307

Комірки без показників у табличній частині ПН не заповнюються, прокреслення не ставляться

п. 16 Порядку № 1307

Помилки, які треба обов’язково (!) виправляти (навіть з урахуванням останнього абзацу п. 201.10 ПКУ) у таких реквізитах:

— дата складання ПН (якщо вийшли за межі періоду; на думку податківців, навіть якщо не вийшли за період, БЗ 101.17, лист ДФСУ від 14.11.2016 р. № 24490/6/99-99-15-03-02-15, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 89, с. 4);

— ІПН продавця та покупця;

— опис (номенклатура) товарів/послуг;

— код товару згідно з УКТ ЗЕД;

— сума ПДВ.

Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48

п. 201.10 ПКУ

До дати перереєстрації платник ПДВ використовує в ПН попередні реквізити реєстрації. При зміні найменування зазначає старе і нове

п. 4.3

розд. IV Положення № 1130

У цьому полі проставляють сигнальну позначку «Х», якщо складають:

— зведені «компенсуючі» ПН (для нарахування «компенсуючих» ПЗ згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ). Ці ПН не видаються покупцям, тому у третьому рядку верхньої лівої частини в них також роблять позначку «Х» і залежно від ситуації проставляють тип причини: «04», «08», «09», «13». У зведених «компенсуючих» ПН можуть фігурувати тільки ці 4 типи причини (див. п. 11 Порядку № 1307).

У таких ПН ставимо умовний ІПН покупця «600000000000»;

— зведені «мінбазні» ПН (для нарахування ПЗ з мінбази за ст. 188, 189 ПКУ). У таких ПН ставимо «мінбазний» тип причини «15», а у ІПН покупця — свій ІПН;

— зведені «ритмічні» ПН на постачання товарів/послуг безперервного або ритмічного характеру ( п. 201.4, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). У разі виписки таких ПН за операціями з неплатниками також (у третьому рядку верхньої лівої частини) роблять позначку «Х» і проставляють тип причини «02».

Зверніть увагу: аванси за відвантаженнями наступного періоду не можуть увійти до зведеної «ритмічної» ПН згідно з п. 201.4 ПКУ. На них складають окремі ПН (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 20, с. 27)

пп. 198.5, 199.1, 201.4 ПКУ

пп. 8, 11, 15, 19 Порядку № 1307

У цьому полі верхньої лівої частини слід робити відмітку «Без ПДВ», якщо складаємо «пільгові» ПН (тобто на операції, звільнені від оподаткування згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ або міжнародним договором).

Є й інша прикмета «пільгових» ПН — порожні ряд. II — VIII розділу А і код ПДВ-пільги у гр. 9 розділу Б табличної частини

пп. 16, 17 Порядку № 1307

У цьому полі проставляють позначку «Х», якщо ПН не видається покупцю, і слідом зазначають тип причини — яка це ПН (усього 15 причин):

п. 8 Порядку № 1307

на суму збільшення компенсації вартості товарів/послуг, якщо на дату такого збільшення покупець став неплатником ПДВ ( п. 13 Порядку № 1307)

постачання неплатнику податку

постачання товарів/послуг працівникам у рахунок оплати праці

постачання в межах балансу для невиробничого використання

ліквідація основних засобів (ОЗ) за самостійним рішенням платника

переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих

експорт товарів

постачання для операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ

постачання для операцій, звільнених від оподаткування ПДВ

умовне постачання товарів/послуг/необоротних активів при анулюванні ПДВ-реєстрації ( п. 184.7 ПКУ)

підсумкова ПН (за щоденними підсумками операцій)

пільгові постачання «особливим» неплатникам, коли в ПН потрібно зазначати назву покупця-неплатника разом з умовним ІПН «200000000000» ( п. 10 Порядку № 1307)

використання виробничих або невиробничих ОЗ, інших товарів/послуг у негосподарській діяльності

при отриманні послуг від нерезидента

на суму перевищення бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 188, 189 ПКУ, над ціною постачання (мінбаза)

В усіх інших випадках (коли ПН видається покупцю) у верхній лівій частині тип причини не зазначають (нулі, прокреслення та інші знаки або символи тут не проставляють)

Зазначають дату складання ПН. Зауважте: дата ПН фігурує тільки (!) в шапці.

ПН складають на дату виникнення ПЗ. У більшості випадків — це перша подія (але є й особливі випадки: ст. 187, 189, пп. 198.5, 199.1, 201.4, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Виписка ПН за другою подією або на іншу дату є порушенням. Тому помилки в даті ПН небезпечні (можуть стати причиною визнання ПН недійсною і призвести до втрати покупцем ПК за такою ПН). Утім, якщо, незважаючи на дату, період ПН — правильний, то шанс зберегти ПК дає покупцю останній абзац п. 201.10 ПКУ, хоча податківці так не вважають. Тому, щоб не сперечатися з ними, можна виправитися через «зменшуючий» РК і перевиписку ПН (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 8, № 48, с. 3, № 89, с. 4).

Формат дати ПН має такий вигляд: ДДММРРРР. Крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання ПН не проставляються. Так, наприклад, у ПН від 17 березня 2017 року дата складання виглядатиме так: «17032017»

п.п. «б»

п. 201.1 ПКУ,

п. 5 Порядку № 1307

Нумерацію ПН ведуть у довільних формі та порядку протягом певного періоду.

Тому нумерація ПН може:

— або щомісяця (щокварталу) починатися з одиниці,

— або бути наскрізною протягом року.

Пам’ятайте:

— порядковий номер ПН повинен містити тільки цифри (літери або інші символи неприпустимі);

— порядковий номер ПН не може починатися на «0» (у незаповнених клітинках порядкового номера ПН нулі, прочерки, інші знаки або символи не проставляються). Тому якщо порядковий номер ПН менше 7 цифр (кількості комірок), нулі в перших/останніх комірках проставляти не треба (їх залишають порожніми). Нагадаємо, що вирівнювання цифр за правим/лівим краєм значення не має — ПН у будь-якому разі дійсна (101.17 БЗ);

— не допускається складання на одну й ту саму дату декількох ПН з однаковим номером. А от складання ПН з однаковими номерами, але різними датами не є помилкою (лист ДФСУ від 11.01.2016 р. № 130/Б/99-99-19-03-02-14).

Порядковий номер складається з двох частин, розділених знаком дробу:

— у першій частині (до знака дробу) наводять власне порядковий номер ПН;

— у другій частині (після знака дробу) окремі платники, які здійснюють особливі види діяльності, проставляють код виду діяльності:

«2» — сільгоспники-отримувачі дотацій (згідно з п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) — тільки (!) у ПН на постачання вироблених власними силами товарів, отриманих за результатами «дотованих» видів діяльності, визначених ст. 16¹ Закону № 1877. При цьому сам вид діяльності сільгоспники кодують у гр. 11 розділу Б таких ПН;

«5» — при складанні ПН оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції (п.п. «а» п. 337.4 ПКУ).

За такими видами діяльності ці платники складають окремі ПН. А от у решти платників друга частина порядкового номера залишається порожньою (незаповненою).

Помилки в номері ПН не дуже небезпечні. Наприклад, пропуск номера. Так, виписку ПН № 5 після ПН № 3 можна не виправляти. Проте якщо помилково не поставили (поставили не той) код діяльності (у другій частині після знака дробу) і покупець переймається за ПК, то краще все ж таки виправитися

п.п. «а»

п. 201.1 ПКУ,

п. 6 Порядку № 1307

Тут наводять дані продавця:

— повне або скорочене найменування юридичної особи, зазначене у його статутних документах;

— П. І. Б. фізичної особи — платника ПДВ зазначають повністю «Іваненко Іван Іванович»; абревіатуру «ФОП» при цьому додавати не потрібно, але якщо зазначили, це не помилка (лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2016 р. № 1486/Д/26-15-12-02-14).

Зауважте: у п.п. «в» п. 201.1 ПКУ йдеться про назву юрособи, тоді як у формі ПН зазначено про найменування. Тому саме найменування зазначають у ПН.

Нагадаємо, що:

найменування = ОПФ + назва

(організаційно-правова форма)

Наприклад, записують: Товариство з обмеженою відповідальністю «Весна» або ТОВ «Весна», або ТОВ «ВЕСНА». Розмір літер значення не має — ПН у будь-якому разі дійсна. (див. 101.17 БЗ, лист Міндоходів від 29.04.2013 р. № 1883/6/99-99-19-04-01-15).

При заповненні найменування враховують такі особливості:

п.п. «в»

п. 201.1 ПКУ,

п. 1 Порядку № 1307

філії (структурні підрозділи), яким делеговано права складання ПН

найменування головного підприємства-продавця і через кому (!) найменування філії

(структурного підрозділу)

п. 1 Порядку № 1307

при веденні спільної діяльності (СД)

найменування платника, створеного за договором про СД

БЗ 101.17

при отриманні послуг від нерезидента (можна іноземною мовою, якщо не можна перекласти, БЗ 101.17)

найменування (П. І. Б.)

продавця-нерезидента і через кому (!) країна нерезидента

п. 12 Порядку № 1307

при перереєстрації внаслідок зміни найменування

до дати перереєстрації продавець одночасно зазначає обидва найменування: і старе, і нове

п. 4.3 розд. IV Положення № 1130

Помилки в найменуванні (неточності в зазначенні ОПФ або назві продавця, незазначення філії) не повинні робити ПН недійсною

У цьому полі проставляють індивідуальний податковий номер (ІПН) продавця —платника ПДВ (згідно з Реєстром платників ПДВ). Тобто:

12-значний — у юридичних осіб;

10-значний — у фізичних осіб;

9-значний — у договорів про СД;

12-значний (або 9-значний) — у постійних представництв (ПП) нерезидентів.

Якщо ІПН менше 12 знаків, порожні комірки не заповнюють (нулі, прочерки, інші знаки або символи в них не проставляють).

Нагадаємо також, що дані про ІПН містяться у:

— витязі з Реєстру платників ПДВ (форма № 2-ВР, додаток 13 до Положення № 1130) або

— довідці з Реєстру платників ПДВ (форма № 2-ДР, додаток 15 до Положення № 1130).

Дані Реєстру платників ПДВ (зокрема, найменування платника ПДВ, ІПН, дата реєстрації) відкриті для загального доступу на сайті ДФСУ.

Щоправда, є один виняток: при складанні ПН з послуг нерезидента з місцем постачання на митній території України (тип причини «14») у цьому полі проставляють умовний ІПН продавця «500000000000»

п.п. «г»

п. 201.1 ПКУ,

пп. 7, 12 Порядку № 1307,

п. 1.6 розд. I Положення № 1130

Важливо! Якщо ПН складає філія (структурний підрозділ), що виступає фактично від імені головного підприємства (продавця) стороною в договорі та якій делеговано права зі складання ПН, то в цьому полі зазначають числовий номер філії (структурного підрозділу).

Проте (!) якщо ПН складає саме підприємство-продавець, то номер філії (структурного підрозділу) воно не заповнює.

п.п. «г»

п. 201.1 ПКУ, пп. 1, 7 Порядку № 1307,

п. 9 розд. III Порядку № 21

Нагадаємо, що підприємство присвоює числові номери філіям (структурним підрозділам), яким делеговано права складати ПН (про що письмово повідомляє податківців за місцем своєї реєстрації платником ПДВ). Для цього подає Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних і розрахунків коригування (за формою додатка 2 до Порядку № 21). Потім це Повідомлення щороку подають разом з декларацією з ПДВ за січень/I квартал, а далі — разом з декларацією з ПДВ за той період, в якому відбуваються зміни в переліку філій або структурних підрозділів.

Якщо не зазначили (зазначили не той) номер філії (але навели її найменування), думаємо, нічого страшного. З такою погрішністю ПН усе одно дійсна

п.п. «г»

п. 201.1 ПКУ, пп. 1, 7 Порядку № 1307,

п. 9 розд. III Порядку № 21

Тут наводять дані покупця:

— повне або скорочене найменування юридичної особи, зазначене в її статутних документах;

— прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника ПДВ.

При заповненні найменування покупця враховують ті самі вимоги, що й при заповненні найменування продавця (див. вище).

Проте є винятки — про них див. зведену таблицю після інформації про ІПН покупця.

При постачаннях товарів/послуг уповноваженій філії (структурному підрозділу) зазначають найменування головного підприємства-покупця і через кому (!) найменування філії.

Помилки в найменуванні (неточності в зазначенні ОПФ або назві покупця) не повинні робити ПН недійсною

п.п. «д»

п. 201.1 ПКУ,

п. 1 Порядку № 1307

У цьому полі проставляють індивідуальний податковий номер (ІПН) покупця —платника ПДВ. Дані про покупця можна перевірити на сайті ДФСУ (див. вище реквізит «ІПН продавця»). Помилки в цьому реквізиті небезпечні і можуть призвести до втрати ПК у покупця. Щоправда, є винятки.

В окремих випадках у цьому полі проставляють умовний ІПН покупця

п.п. «г»

п. 201.1 ПКУ,

п. 7 Порядку № 1307

на суму збільшення компенсації вартості товарів/послуг, якщо на дату такого збільшення покупець став неплатником ПДВ

Неплатник

100000000000

пп. 12, 13

постачання неплатнику

підсумкові ПН

ПН з «компенсуючими» ПЗ: «зведені» та «індивідуальні» (постачання в межах балансу для невиробничого використання (04); використання ОЗ, товарів/послуг у необ’єктних (08)/пільгованих (09)/ негосподарських (13) операціях)

найменування продавця

600000000000

п. 11

ПН при анулюванні ПДВ-реєстрації згідно з п. 184.7 ПКУ

найменування продавця

600000000000

п. 11

постачання працівникам у рахунок оплати праці (03), ліквідація ОЗ (05)

переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих (06)

400000000000

п. 12

експорт товарів

найменування нерезидента і через кому країна нерезидента

300000000000

п. 12

пільгові постачання «особливим» неплатникам ( п. 197.2, ст. 211, п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

найменування покупця — неплатника ПДВ

200000000000

п. 10

отримання послуг від нерезидента

найменування покупця

ІПН покупця

п. 12

нарахування ПЗ з мінбази (товари/послуги, ОЗ, готова продукція)

найменування продавця

ІПН продавця

п. 15

Важливо! При купівлях товарів/послуг філією (структурним підрозділом), що виступає фактично від імені головного підприємства (покупця) стороною в договорі і якій делеговано права зі складання ПН, у цьому полі зазначають числовий номер такої філії (структурного підрозділу), що купує товари/послуги (тобто покупець-філія має передати інформацію про свій номер постачальнику). Якщо не зазначили (зазначили не той) номер філії (але навели її найменування), думаємо, нічого страшного. З такою погрішністю ПН усе одно дійсна

п.п. «г»

п. 201.1 ПКУ,

п. 1, 7 Порядку № 1307

Табличну частину ПН заповнюють «знизу догори»: спершу — розділ Б (у якому детально наводять усю номенклатуру, а також ціну, кількість, обсяги), а потім розділ А (у якому підбивають підсумки і підраховують суми за ПН). У розділі А (рядки I — X) виводять підсумки операцій, на які складається ПН

відображають загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ

пп. «е»

п. 201.1 ПКУ,

п.п. 8 п. 16 Порядку № 1307

ряд. II + сума ряд. V – X

Увага! Згідно з п. 16 Порядку № 1307 при підрахунку значення ряд. I ураховують і вартість зворотної тари (останній ряд. Х розділу А). Те саме передбачає й формула розрахунку показника рядка I розділу А, закладена у програмі ОПЗ. Водночас у консультації з 101.17 БЗ (у недіючих з 01.03.2017 р.) — інший висновок. Подробиці див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 21

відображають загальну суму ПДВ (рядок II), з якої виділяють:

ПДВ за ставкою 20 % (ряд. III) і ПДВ за ставкою 7 % (ряд. IV), нараховані, відповідно, виходячи з обсягів постачань, зазначених у ряд. V і VI.

Тобто взаємозв’язок рядків виглядає так:

пп. «е»

п. 201.1 ПКУ,

п.п. 8 п. 16 Порядку № 1307

ряд. III + ряд. IV

ряд. V х 20 %

ряд. VI х 7 %

наводять загальні обсяги постачань товарів/послуг без ПДВ (у розрізі кодів ставок ПДВ, зазначених у гр. 8 розділу Б табличної частини ПН):

з гр. 10 розділу Б табличної частини вибирають обсяги, оподатковувані за ставкою 20 % ПДВ (тобто з кодом ставки «20» у гр. 8)

з гр. 10 розділу Б табличної частини вибирають обсяги, оподатковувані за ставкою 7 % ПДВ (тобто з кодом ставки «7» у гр. 8)

з гр. 10 розділу Б табличної частини вибирають обсяги експорту (тобто з кодом ставки «901» у гр. 8)

з гр. 10 розділу Б табличної частини вибирають інші обсяги, оподатковувані за ставкою 0 % ПДВ (тобто з кодом ставки «902» у гр. 8)

з гр. 10 розділу Б табличної частини вибирають пільгові обсяги — звільнені від ПДВ (тобто з кодом ставки «903» у гр. 8)

наводять вартість зворотної (заставної) тари (не оподатковується ПДВ згідно з п. 189.2 ПКУ)

Тут порядково наводять повний перелік товарів/послуг, що поставляються, українською мовою. Допускається використання іноземної мови за імпортними товарами в разі неможливості перекладу з іноземної мови їх найменування або торгової марки (запитання 8 УПК № 127).

Кількість найменувань поставлених товарів/послуг в одній ПН не може перевищувати 9999 позицій (якщо позицій більше, на решту виписують наступні ПН з новим номером).

Для заповнення гр. 2 використовують дані договорів, специфікацій до них, рахунків, ТТН, актів та інших документів, в яких перелічуються найменування товарів/послуг, що поставляються.

При заповненні номенклатури товарів/послуг також слід брати до уваги назву та класифікацію згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП. Так, наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка», «Брошура» або «Журнал», а не назва друкованого твору чи ім’я його автора (запитання 8 УПК № 127). Про найменування товару в ПН див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 98, с. 12.

У разі отримання передоплати в цьому полі не можна писати «Попередня оплата за товар згідно з договором», а треба перелічити товар за найменуваннями.

Додатково пам’ятайте про такі особливості:

п.п. «е»

п. 201.1 ПКУ,

п.п. 1 п. 16 Порядку

№ 1307

через суцільне кодування податківці більше не підтримують колишній підхід до заповнення підсумкових ПН, тобто загальним записом «Товари/послуги в асортименті» з виділенням окремими рядками (за кодами УКТ ЗЕД) тільки постачань підакцизних або імпортних товарів (лист ДФСУ від 13.10.2015 р. № 21637/6/99-95-42-01-15). А радять групувати в підсумкових ПН постачання всіх (!) товарів/послуг за групами, що відповідають певним «товарним»/«послуговим» кодам УКТ ЗЕД/ДКПП (БЗ 101.17).

Тобто кодувати в підсумкових ПН товари за групами.

Хоча з іншого боку, якщо підсумкову ПН не закодувати і її пропустить ЄРПН (а зобов’язання за нею відобразити в декларації), то, думаємо, продавцю особливо нічого не загрожує. Адже цю ПН покупцю не видаємо (тобто ПК покупця від неї не залежить)

БЗ 101.17

Зазначають дати складання та порядкові номери тих «вхідних» ПН за товарами/послугами, за якими нараховують «компенсуючі» ПЗ.

Наприклад: «ПН від 27.02.2017 р. № 252»

п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307

у гр. 2 услід за номенклатурою також пишуть фразу (тобто додатково зазначають): «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу Україні, над фактичною ціною постачання.».

У «зведеній» ПН на мінбазу (нагадаємо: можливість її складання з 01.01.2017 р. запроваджено останнім абзацом п. 201.4 ПКУ), вважаємо, фразу «перевищення ..» у гр. 2 можна записати один раз (у кінці всієї номенклатури).

Зауважте: після наказу № 276 у гр. 2 «мінбазної» ПН можна не наводити номери «поставних» ПН

п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307

Графа 3 відведена для кодування товарів та послуг і включає 3 підграфи:

— гр. 3.1 — для кодування товарів (за імпортними товарами заповнюють і гр. 3.2);

— гр. 3.3 — для кодування послуг.

Графи 3.1, 3.3 заповнюють на всіх етапах постачання товарів/послуг.

Але є й винятки — деякі ПН кодувати не потрібно.

Так, гр. 3.1 — 3.3 не заповнюють у:

— «компенсуючих» ПН (згідно з пп. 198.5, 199.1 ПКУ);

— ПН при анулюванні (згідно з п. 184.7 ПКУ);

— ПН з мінбази ( ст. 188, 189 ПКУ);

— ПН за багатосторонньою угодою про розподіл продукції (п.п. «а» п. 337.4 ПКУ).

Важливо! До 31 грудня 2017 року штрафи, передбачені п. 120¹.3 ПКУ за помилки в коді УКТ ЗЕД/коді послуг, не накладаються ( п. 35¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

пп. 2, 9

Порядку № 1307

Графа 3.1 заповнюється в разі постачання товарів (у широкому розумінні цього поняття, уключаючи постачання готової продукції, основних засобів тощо). У ній зазначають код товару згідно з УКТ ЗЕД (тобто згідно з Митним тарифом).

При цьому код УКТ ЗЕД заносять до гр. 3.1 суцільним записом без жодних розділових знаків (пропусків, крапок тощо). Майте на увазі:

— за підакцизними та за імпортними товарами код УКТ ЗЕД зазначають повністю — тобто наводять десятизначний код (усі 10 цифр);

— за рештою (непідакцизними та неімпортними) товарами код можна наводити неповністю (тобто зазначати не всі 10 цифр, а не менше перших чотирьох цифр коду). У такому разі код УКТ ЗЕД зазначають на рівні товарної: позиції (4 цифри), підпозиції (6 цифр), категорії (8 цифр) або підкатегорії (все 10 цифр), тобто кодують товар, як правило, парним числом цифр.

Важливо! За бракуючими кодами ДФСУ визначає умовні коди товарів, відсутні в УКТ ЗЕД, і забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному сайті для використання платниками при складанні ПН. Їх уже розміщено (!) на сайті ДФСУ (можна знайти за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html).

При постачанні товарів у наборі (комплекті) податківці в «номенклатурній» гр. 2 ПН радять розписувати номенклатуру всіх товарів, що входять до набору/комплекту (лист ГУ ДФС у м. Києві від 30.01.2017 р. № 1925/10/26-15-12-01-18, БЗ 101.17). Хоча Митний тариф дозволяє всьому набору/комплекту присвоювати єдиний код УКТ ЗЕД без кодування за окремими комплектуючими (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 7).

При виконанні робіт з використанням комплектуючих, вважаємо, кодувати в ПН у такому разі потрібно роботи (у гр. 3.3), а не комплектуючі. Адже предметом договору є роботи (у «номенклатурній» гр. 2 зазначають конкретний вид робіт), а не продаж комплектуючих. Тож роботи й кодують. Про код УКТ ЗЕД див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 12, 2014, № 83, с. 18.

п.п. «і» п. 201.1

ПКУ

п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307

Графа 3.2 — графа, що сигналізує про «імпортність» товару. У ній проставляють позначку («Х») за імпортними (!) товарами — ввезеними на митну територію України (заповнюють одночасно із зазначенням за ними коду УКТ ЗЕД у гр. 3.1).

Важливо! Графа 3.2 заповнюється (тобто позначка «Х» у ній проставляється) за імпортними товарами на всіх етапах їх постачання (а не тільки імпортером) — повинна допомогти відрізнити постачання «імпортних» товарів (увезених на митну територію України) від решти

п.п. «і» п. 201.1 ПКУ

п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307

Графа 3.3 заповнюється в разі постачання послуг. У ній проставляють код послуг згідно з ДКПП. При цьому його можна зазначати не повністю, проте не менше перших чотирьох цифр коду.

Зверніть увагу: ДКПП містить також коди і для деякої продукції, проте для кодування продукції його не використовуємо. Продукцію кодуємо кодами УКТ ЗЕД як товари, а з ДКПП беремо тільки (!) коди для кодування послуг. Але що робити, якщо «послугові» коди відсутні в ДКПП? Поки це питання відкрите. Сподіваємося, що відсутні «послугові» коди також розмістять на сайті ДФСУ (зараз там є коди тільки для товарів, див. за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html). Поки ж по послугах можна проставляти найбільш близький код

п.п. «і» п. 201.1

ПКУ,

п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307

Графи 4 і 5 заповнюють з урахуванням держстандартів. Тобто в них зазначають одиницю виміру з урахуванням скорочень і кодування з КСПОВО. При цьому:

— до гр. 4 заносять умовне (українське) позначення відповідної одиниці виміру з КСПОВО, а

— до гр. 5 — код, що відповідає такій одиниці виміру згідно з КСПОВО.

Проте! Якщо одиниця виміру відсутня (!!!) у КСПОВО, то:

— у гр. 4 зазначають умовне позначення одиниці виміру товарів/послуг, що використовується для їх обліку і відображається в первинних документах, а

— гр. 5 у такому разі не заповнюють.

Тому якщо у гр. 4, наприклад, керуючись первинними документами, запишемо «послуга» (одиниця виміру, відсутня в КСПОВО), то гр. 5 залишимо незаповненою (порожньою).

У зведених «компенсуючих» ПН (при нарахуванні ПЗ згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ) у гр. 4 записують «грн.», а гр. 5 не заповнюють ( п.п. 3, п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307; лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17).

У підсумкових ПН гр. 4, 5 не заповнюють (лист ДФСУ від 13.10.2015 р. № 21637/6/99-95-42-01-15, БЗ 101.17)

п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307

Кількість (обсяг) товарів/послуг, перелічених у графі 2, відображають у графі 6 ПН. Значення гр. 6 може бути як цілим, так і дробовим, причому з будь-якою необхідною кількістю знаків після коми (БЗ 101.17, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 84, с. 9).

Якщо аванс надходить за неподільний товар, то у графі 6 ПН відображають дробове значення, що відповідає коефіцієнту оплати. Наприклад, надійшло 25 % оплати — у гр. 6 зазначаємо «0,25». Інший приклад: при постачанні послуг у вартісному вираженні при повному постачанні послуг або отриманні передоплати за них у повному обсязі у гр. 6 записують «1» (БЗ 101.17)

п.п. «е»

ПКУ,

п.п. 4 п. 16 Порядку № 1307

Зазначають ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ.

Графу 7 заповнюють у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Тобто в загальному випадку — з двома знаками після коми, про що твердять і податківці (див. БЗ 101.17).

До винятку потрапляють випадки з держрегульованими цінами/тарифами (наприклад, на газ, електроенергію тощо), коли ціна може містити більше двох знаків після коми (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 84, с. 9 і 2016, № 49, с. 33). Хоча, чесно кажучи, і в інших випадках будь-яку кількість знаків після коми сьогодні «захищає» останній абзац п. 201.10 ПКУ (лист ДФСУ від 10.08.2016 р. № 17270/6/99-99-15-03-02-15).

Також пам’ятайте, що у випадку:

— надання знижок/надбавок у гр. 7 зазначають кінцеву ціну вже з урахуванням знижок/надбавок, тобто окремо знижки/надбавки в ПН не виділяють (див. БЗ 101.17);

— перевищення мінбази (ціни придбання/балансової вартості ОЗ/звичайної ціни готової продукції) над договірною ціною (тип причини «15») — зазначають тільки різницю (тобто суму перевищення);

— постачання товарів/послуг, до ціни яких уключаються суми податків і зборів, що не збільшують базу оподаткування ПДВ (наприклад: збір до Пенсійного фонду з послуг мобільного зв’язку, акцизний податок тощо), такі податки/збори у гр. 7 ПН не відображають (лист Міжрегіонального ГУ ДФС від 29.12.2015 р. № 27773/10-28-10-06-11, БЗ 101.17). Зокрема, роздрібний акциз у ПН узагалі не відображають;

— безоплатної передачі у гр. 7 першої («нульової») ПН зазначають «0», а у другій ПН (з типом причини «15») — мінбазу (ціну придбання/балансову вартість ОЗ/звичайну ціну) без ПДВ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 22, с. 8).

У підсумкових ПН гр. 6, 7 не заповнюють (БЗ 101.17)

п.п. «є»

ПКУ,

п. 15, п.п. 5 п. 16 Порядку № 1307

Ця графа в ПН допоможе розпізнати, як оподатковуються товари/послуги з «номенклатурної» гр. 2, тобто чи оподатковуються вони ПДВ і якщо так, то за якою ставкою або ж вони звільнені від оподаткування.

У цій графі проставляють код ставки ПДВ (усього 5 кодів), відповідно:

п.п. «ж»

ПКУ,

п.п. 6 п. 16,

п. 17 Порядку № 1307

операції постачання товарів/послуг, оподатковувані за ставкою 20 % ПДВ

операції постачання товарів/послуг, оподатковувані за ставкою 7 % ПДВ

експорт товарів (0 % ПДВ)

інші операції постачання товарів/послуг на території України за ставкою 0 % ПДВ

пільгові постачання (операції, звільнені від оподаткування)

За кодом ставки з гр. 8 розділу Б збирають (!) потрібні обсяги і показують їх у розділі А (відповідно в рядках V — IX розділу А).

Нагадаємо, що оподатковувані операції (за будь-якими ставками: 20 %, 7 %, 0 %) можна об’єднувати в одній ПН. Проте заборонено (!) до однієї ПН уключати і оподатковувані, і пільгові операції

Цю графу заповнюють тільки (!) в «пільгових» ПН (тобто в тих ПН, в яких: у полі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини записано «Без ПДВ», ряд. II — VIII розділу А залишаються не заповненими, а в гр. 8 розділу Б стоїть код ставки «903»).

У гр. 9 проставляють код ПДВ-пільги згідно з Довідником пільг, що діє станом на дату складання ПН (8-значний код).

Останні Довідники пільг (станом на 31.12.2016 р.):

— Довідник № 81/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету,

— Довідник № 81/2 інших податкових пільг.

Вони доведені листами ДФСУ від 30.12.2016 р. № 81/1 і № 81/2.

Важливо! Якщо на дату складання ПН немає коду пільги в Довіднику пільг (наприклад, пільгові операції не внесені до Довідників у зв’язку із запровадженням нової пільги), то у гр. 9 проставляють умовний код ПДВ-пільги «99999999», а під табличною частиною ПН у спеціально відведеному для цього полі (див. виноску ⁴) пояснюють, що це за пільга (тобто зазначають пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, що передбачає звільнення від оподаткування).

Повторимо: на пільгові та оподатковувані операції складають окремі ПН

( п. 17 Порядку № 1307). В одній ПН такі операції об’єднувати не можна

п.п. 7 п. 16 Порядку № 1307

до гр. 10 вносять обсяг постачання (базу оподаткування) без урахування ПДВ. Досить одноразово за операцією занести у гр. 10 «безПДВшні» обсяги, а далі виходячи з коду ставки (у гр. 8) їх згрупують за «оподатковуваністю» і підрахують у розділі А.

А от у розділі Б підсумки підбивати не потрібно. Останній рядок у розділі Б — це остання позиція товарів/послуг в ПН (а не підсумковий рядок).

У гр. 10 зведених ПН (при нарахуванні «компенсуючих» ПЗ) може бути зазначена частина вартості товару/послуги, необоротного активу (зокрема, виходячи з «антиЧВ»), на яку нараховують ПДВ згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ за відповідною ставкою 20 % або 7 %

п.п. «е»

ПКУ,

п.п. 8 п. 16 Порядку № 1307

Графу 11 (з’явилася після наказу № 276) заповнюють виключно (!) сільгосптоваровиробники отримувачі дотацій, причому тільки (!) у ПН на постачання власно вироблених товарів, отриманих за результатами «дотованих» (!) видів діяльності (визначених п. 16¹.3 Закону № 1877). Тобто цю графу заповнюють у тих сільгоспПН, у другій частині порядкового номера яких проставляється код «2».

При цьому код виду діяльності у гр. 11 таких сільгоспПН зазначають у форматі 701 — 716, тотожному відповідно видам діяльності з п.п. 16¹.3.1 — 16¹.3.16 Закону № 1877 ( п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307). Тобто заносять, наприклад:

код «701» — якщо вид діяльності зазначено в п.п. 16¹.3.1 Закону № 1877,

код «702» — якщо вид діяльності зазначено в п.п. 16¹.3.2 Закону № 1877 тощо.

В інших ПН (з «недотованих» видів діяльності) гр. 11 сільгоспники не заповнюють

п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307

Усі ПН скріплюються ЕЦП посадових осіб платника податку і ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки продавця (за наявності).

ПН не скріплюється ЕЦП покупця (отримувача) товарів/послуг.

У нижній частині ПН також наводять ініціали та прізвище особи, яка склала ПН (разом з її податковим номером).

Нагадаємо: податківці неодноразово роз’яснювали, що підпис, який скріплює ПН, і ЕЦП, що накладається при реєстрації ПН в ЄРПН, повинні належати одній і тій самій особі, якій делеговано право підпису ПН (лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17, БЗ 101.17). Причому тривалий час контролери надумано відмовлялися визнавати ПК за такими ПН і, нарешті, змилостивились. Останні їх роз’яснення із цього приводу такі: невідповідність ЕЦП, що накладається на ПН при реєстрації в ЄРПН, ініціалам і прізвищу особи, яка склала ПН, не може бути єдиною підставою для невизнання ПК за такою ПН (лист ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15, БЗ 101.18, «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 104, с. 14)

п. 20 Порядку № 1307

Важливо! У деяких ПН окремі рядки розділу А і графи розділу Б не заповнюються:

«Компенсуючі» ПН (згідно з пп. 198.5, 199.1 ПКУ):

ряд. VII — IX

гр. 3.1, 3.2, 3.3, 5 — 9, 11

ПН при анулюванні (по п. 184.7 ПКУ)

ПН з мінбази ( ст. 188, 189 ПКУ)

заповнюються

гр. 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11

ПН за багатосторонньою угодою про розподіл продукції (п.п. «а» п. 337.4 ПКУ)

ряд. III — IX

гр. 3.1, 3.2, 3.3, 4 — 11

«пільгові» ПН

ряд. II — VIII

заповнюються

підсумкові ПН

заповнюються

гр. 4, 5, 6, 7

(БЗ 101.17)

1

Товари в асортименті*

*

20

10000,00

2

Печиво солодке сухе

190531

20

10000,00

3

Пиво

2203000100

20

6400,00

1

Калькулятор електронний Assistant

12-розрядний (АС-2326 white)

8470100000

Х

шт

2009

3

200,00

20

600,00

1

ПН № 210 від 24.01.2017 р.

грн

400,00

2

ПН № 250 від 09.02.2017 р.

грн

100,00

1

Диван

9401

шт

2009

0,3

1000,00

20

300,00

1

Послуги оренди

68.20

послуга

1

1000,00

20

1000,00

1

Послуги оренди

68.20

послуга

0,3

1000,00

20

300,00

* Податківці висловлюються «проти» загального запису в підсумковій ПН «Товари в асортименті» і виступають «за» кодування проданих товарів. Щоправда, для цього дають «добро» на те, щоб групувати в підсумкових ПН постачання товарів за групами, що відповідають певним «товарним» кодам УКТ ЗЕД (БЗ 101.17), тобто наприклад, за принципом рядків 2 і 3. Хоча якщо незакодовану підсумкову ПН пропустить ЄРПН (і якщо зобов’язання за нею відображені в декларації), то, думаємо, продавцю в такому разі особливо нічого не загрожує.