(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 30
  • № 29
  • № 28
  • № 27
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Квітень , 2018/№ 31

Декларація з податку на прибуток за I квартал

Наближаються строки подання «першоквартальної» декларації з податку на прибуток. З огляду на це, детальніше поговоримо про складання «прибуткової» звітності й освіжимо в пам’яті важливі моменти.

Строки подання декларації/ сплати податку

З урахуванням п.п. 49.18.2 та п. 57.1 ПКУ:

подати декларацію з податку на прибуток за I квартал 2018 року треба не пізніше за 10 травня (тобто в 40-денний строк), а

сплатити податок на прибуток (увага!) — не пізніше за 18 травня (оскільки граничний строк сплати 20 травня припадає на вихідний день — неділю — і не переноситься).

Хто подає квартальну декларацію

Декларацію за I квартал подають:

— (1) високодохідники (тобто платники з бухдоходом за минулий 2017 рік понад 20 млн грн.), оскільки вони квартальники і для них звітними періодами є: квартал, півріччя, 3 квартали, рік (п. 137.4 ПКУ)*.

* А ось якщо у 2017-му були малодохідником, а в I кварталі набрали 20 мільйонів, то «на квартал» не переходимо, а залишаємося річником і відзвітуємо декларацією за 2018 рік (де розрахуємо різниці).

У тому числі квартальну декларацію повинні подати екс-спрощенці, що стали високодохідниками, які перейшли ще в минулому 2017-му в прибутківці і дохід яких за увесь 2017-й «переступив» за 20 млн. Тоді вони з 2018-го стають квартальниками і подають декларацію за I квартал. Хоча в індивідуальних консультаціях податківці висловлюються лояльніше і радять зіставляти з 20-мільйонним критерієм дохід не за увесь минулий рік, а тільки за період перебування на загальній системі оподаткування — у прибутківцях (листи ДФСУ від 23.02.2018 р. № 744/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 15.02.2018 р. № 626/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 23.06.2017 р. № 809/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тому спокійніше «для періоду» отримати ІПК на свою адресу (детальніше історію питання див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 7, с. 33).

На жаль, і досі податківці відстоюють фіскальну позицію, вимагаючи подавати поквартально декларації і від так званих високодохідників- сільгоспників (дохід яких за 2017-й «переступив» за 20 млн грн.; БЗ 102.23.02, листи ДФСУ від 11.01.2018 р. № 106/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 11.01.2018 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Ми з такою позицією категорично не згодні. Адже для сільгоспників (навіть якщо після скасування «спецрежимної» ст. 209 ПКУ і не визнавати «кривий» період за п.п. 137.4.1 ПКУ — тобто «зміщений» рік: з липня по червень) все одно продовжують діяти свої спецправила, і звітним періодом залишається звичайний календарний рік (п.п. «б» п. 137.5 ПКУ). Тож вони за ПКУ — річники (причому незалежно від розміру бухдоходу за минулий рік). Проте, схоже, шукати істину доведеться в суді. Детальніше історію питання див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 10, с. 43;

— (2) прибутківці, які переходять з II кварталу в єдиноподатники (незалежно від розміру бухдоходу за минулий 2017 рік, у тому числі й прибутківці-малодохідники, які переходять на єдиний податок). Оскільки їм треба відзвітувати за «прибутковий» період «до» моменту переходу, подавши декларацію за I квартал у 40-денний строк (БЗ 102.23.01).

Нагадаємо, що у зворотній ситуації єдиноподатників, які перейшли в прибутківці (навіть якщо перейшли з 1 січня), зараховують до «новачків». Тому з урахуванням п. 137.5 ПКУ звітувати і сплачувати податок на прибуток їм потрібно аж за підсумками першого «прибуткового» року (за період прибутківця) в річній декларації (БЗ 102.12);

— (3) єдиноподатники, які виплатили дохід нерезидентам і утримали так званий податок на репатріацію. Причому

з 01.01.2018 р. репатріацію для єдиноподатників узаконили (!) окремим п. 297.5 ПКУ

Для цього єдиноподатники подають декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими «нерезидентними» ряд. 23 — 25 і додатком ПН за квартал виплати доходу нерезиденту. Тобто за підсумками податкового (звітного) кварталу, півріччя, 3 кварталів або року — залежно від періоду, в якому виплачувався дохід нерезиденту (БЗ 108.05). Причому, схоже, ці ж вимоги стосуються і підприємців-спрощенців (хоча податківці поки що від відповіді на запитання утримуються).

До речі, утримувати податок на репатріацію і звітувати про це «прибутковою» декларацією (за підсумками періоду виплати доходу нерезиденту: кварталу, півріччя, 3 кварталів, року) невгамонні податківці вимагають і від тих простих фізосіб, які виплачують доходи нерезидентам, з чим складно погодитися (БЗ 102.18, лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3721/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 6).

А ось неприбуткові організації (НПО), що виплатили дохід нерезиденту, про це відзвітують «прибутковою» декларацією аж за підсумками року, подавши її разом з «неприбутковим» Звітом (БЗ 102.04, лист ДФСУ від 21.09.2017 р. № 2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 83, с. 3).

Утім, для спрощенців є і приємна звістка:

єдиноподатники, які виплачують дивіденди з 01.01.2018 р., більше не повинні сплачувати з них дивідендний авансовий внесок

(підкориговано п.п. 57.11.2 ПКУ). Причому неважливо, за який період виплачуються дивіденди (у тому числі за періоди до 01.01.2018 р.), тобто:

— навіть якщо у 2018-му єдиноподатником виплачуються дивіденди за минулі (наприклад, 2016-й, 2017-й) роки (БЗ 108.05, листи ДФСУ від 07.02.2018 р. № 517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 06.03.2018 р. № 903/6/99-95-42-01-15/ІПК) і

— навіть якщо у 2018-му виплачуються дивіденди, рішення про виплату яких було прийняте єдиноподатником ще у 2017-му, проте які до 01.01.2018 р. так і не були виплачені (лист ДФСУ від 26.03.2018 р. № 8773/7/99-99-15-02-02-17).

Тож звітувати про виплачені дивіденди і аванс із них «прибутковою» декларацією з додатком АВ єдиноподатникам більше не доведеться.

Що подають разом із декларацією

1. Додатки. Вони вважаються невід’ємною частиною декларації (п. 48.3 ПКУ). При цьому в завершальній частині декларації (у спеціальному полі) подані з нею додатки позначають відміткою «+», а за додатком ПН зазначають кількість (залежно від числа нерезидентів, яким виплачувався дохід).

2. Фінзвітність (як додаток). Фінзвітність є додатком (!) до декларації — її невід’ємною частиною (абзац другий п. 46.2, п. 48.3 ПКУ), про що в завершальній частині декларації проставляють позначку «+» у спецполі «ФЗ». А нижче, в наступній таблиці, позначкою «+» розшифровують, які форми фінзвітності подаються з декларацією. І тут на увагу заслуговують два моменти (через зміни-2018 у Закон про бухоблік*, коментар до яких див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 89, с. 4).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХIV.

По-перше, хоча склад проміжної (квартальної) фінзвітності Законом про бухоблік більше не визначений (нагадаємо, що остання до 01.01.2018 р. згідно з ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік встановлювалася у складі Балансу і Звіту про фінрезультати), а в п. 1 розд. II НП(С)БО 1 зараз «сповна» згадуються усі 5 звітних форм,

мабуть, «квартально» подаватимемо, як і раніше, дві форми: Баланс і Звіт про фінрезультати

Оскільки інші форми насправді передбачають «річне» заповнення. Та й держоргани, судячи з усього, поки що прийматимуть фінзвітність по-старому. До речі, про подання з квартальними деклараціями (за квартал, півріччя, 3 квартали) «квартальної» фінзвітності у складі Балансу і Звіту про фінрезультати твердять і податківці (БЗ 102.23.02).

Хоча очікуємо, що прогалину буде усунено і склад (повної/проміжної) звітності визначить Мінфін за погодженням з Держслужбою статистики, як це передбачено ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік.

До речі, для мікропідприємств і малих підприємств ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік збережена скорочена (!) за показниками фінансова звітність (у складі Балансу і Звіту про фінансові результати).

По-друге, не забувайте, що проміжну квартальну фінансову звітність разом з декларацією з прибутку за I квартал повинні подавати і квартальники-«малюки». Тобто суб’єкти, які відповідають критеріям «малих»/«мікро»* (якщо «за прибутком» вони — високодохідники, тобто дохід у них за 2017-й «переступив» за 20 млн грн.). Інакше декларацію без фінзвітності не визнають податковою декларацією.

* Хоча п. 2 Порядку подання фінзвітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, вимагає від «мікро» подавати тільки річну фінансову звітність.

У свою чергу, критерії «малих»/«мікро» (як і «великих»/«середніх») з 01.01.2018 р. змінилися. Тепер вони встановлені ст. 2 Закону про бухоблік і припускають розбиття підприємств залежно від:

(1) середньої кількості працівників,

(2) чистого (!) доходу від реалізації**,

** Тоді як з 20-мільйонним критерієм при зарахуванні у високодохідники/малодохідники, зверніть (!) увагу, зіставляють увесь дохід (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.01.2016 р. № 321/7/04-36-15-03-22).

(3) балансової вартості активів.

Відповідно для «малих»/«мікро» – це:

Критерії «малих»/«мікро» з 01.01.2018 р.

Підприємства:

Критерії:

середня

кількість працівників

чистий дохід

від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

балансова

вартість

активів

— малі підприємства

до 50 осіб

до 8 млн євро

(тобто до 240033,6 тис. грн.*)

до 4 млн євро

(тобто до 120016,8 тис. грн.*)

— мікропідприємства

до 10 осіб

до 700 тис. євро

(тобто до 21002,94 тис. грн.*)

до 350 тис. євро

(тобто до 10501,47 тис. грн.*)

* За середньорічним курсом НБУ за 2017 рік 30,0042 грн./євро

(http://www.bank.gov.ua/files/Exchange r.xls).

Причому достатньо відповідати хоча б двом (!) критеріям, а не аж усім трьом (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 19-20, с. 31 і 2017, № 98, с. 4). З часом, мабуть, у такому ж дусі підправлять і ГКУ. Тому

перевірте себе на потрапляння в нові «малі»/«мікро» (використовуючи для цього дані фінзвітності за 2017 рік)

І якщо одночасно ви — високодохідники (тобто дохід за 2017-й понад 20 млн грн.), то як квартальники повинні подавати з квартальною декларацією з податку на прибуток і фінзвітність за I квартал.

До речі, якщо помилково «за квартал» відзвітує малодохідник — за помилкою подасть квартальну декларацію, він може «відкликати» таку декларацію, звернувшись із письмовою заявою до органів ДФС (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 44, с. 39).

І пам’ятайте: строки подання фінзвітності випереджають «прибуткові». Адже квартальний фінзвіт треба подати не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419). Тому

декларацію подають після подання фінзвітності (й отримання квитанцій про прийняття останньої)

Тоді не виникне проблем з прийманням декларації (п. 49.11 ПКУ). При цьому про подання фінзвітності в завершальній частині декларації роблять позначки і повторно з декларацією фінзвітність не подають.

Ну і не забувайте про можливість подання квартальної звітності через «Електронний кабінет» (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 61, с. 19) або за допомогою сервісу «Єдине вікно».

3. «Пільговий» Звіт. Якщо в I кварталі користувалися пільгами (з податку на прибуток або за іншими податками/зборами), то подають Звіт про суми податкових пільг.

Подати «пільговий» Звіт за I квартал 2018 року потрібно, як і декларацію, в 40-денний строк, тобто не пізніше за 10 травня. Хоча зауважте: «пільговий» Звіт не є додатком до декларації з податку на прибуток, тому жодної позначки про нього в завершальній частині декларації не проставляємо.

Щоправда, сам «пільговий» Звіт підпадає під визначення податкової декларації з п. 46.1 ПКУ. Тому за його неподання/несвоєчасне подання «світить» штраф за п. 120.1 ПКУ у розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання (за повторне порушення протягом року — штраф у розмірі 1020 грн.). Детальніше про заповнення «пільгового» Звіту див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 81, с. 6.

У зв’язку з цим нагадаємо, що, наприклад, перенесення торішніх податкових збитків у ряд. 3.2.4 додатка РІ (п.п. 140.4.2 ПКУ) податківці, як і раніше, вважають пільгою (код пільги «11020301»). Проте,

переносячи збитки, не щоразу автоматом треба подавати «пільговий» Звіт

Адже пільга виникає (!), лише якщо збитки «відпрацювали своє» — частково або повністю «зіграли» (!) у зменшення поточного податку. Словом, коли через збитки «втратив» бюджет, оскільки пільгою вважають суму втрат бюджету (тобто недоплачений податок). З огляду на це, суму пільги розраховують так: cума торішніх збитків (ряд. 3.2.4 додатка РІ) у межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку (18 %) : 100.

А ось якщо в поточному періоді збитки тільки збільшуються (тобто об’єкт оподаткування звітного періоду без урахування минулих «перетікаючих» збитків від’ємний або нульовий) і торішні збитки й досі «не зіграли» у зменшення податку, то втрат бюджету в цьому випадку не виникає, пільга не визначається (відсутня) і «пільговий» Звіт не подаємо (БЗ 102.11), якщо, звісно, немає інших якихось пільг.

Ну а тепер про заповнення декларації з урахуванням «свіжих» новин.

Заповнюємо декларацію

Перенесення збитків минулих років. У ряд. 3.2.4 першоквартального додатка РІ переносять торішні збитки, тобто від’ємне значення ряд. 04 декларації за 2017 рік (п.п. 140.4.2 ПКУ). Причому зауважте, що:

— при зміні типу акціонерного товариства з ПрАТ на ПАТ або навпаки право на перенесення збитків зберігається (тобто переносити збитки можна). Оскільки зміна типу товариства не є його перетворенням або припиненням (лист ДФСУ від 27.03.2018 р. № 1240/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), а ось

— при реорганізації податківці наполегливо роз’яснюють, що врахувати збитки ліквідованого підприємства правонаступникові не можна, оскільки ПКУ такої можливості для правонаступників не передбачено (листи ДФСУ від 23.10.2017 р. № 2339/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 16.01.2018 р. № 163/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Хоча підтримуючи платників-правонаступників, право на перенесення збитків у цьому випадку визнають суди (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 р. у справі № 804/410/17);

— при поверненні в прибутківці (з єдиного податку або з «неприбуткових») врахувати старі збитки (що значаться ще до переходу в спрощенці/неприбутківці), не вийде, оскільки у новоствореного прибутківця усе розпочинається «з чистого аркуша» (БЗ 102.11).

Списання безнадійної дебіторки. Тут нарешті усе вирішилося справедливо. Причому втрутився сам Мінфін, який роз’яснив, що до безнадійної заборгованості у тому числі належить заборгованість зі строком позовної давності, що минув (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). При цьому жодних додаткових умов (зокрема, необхідності прийняття платником заходів щодо стягнення заборгованості в судовому порядку, як це останнім часом вимагали контролери, див. листи ДФСУ від 07.03.2018 р. № 925/ІПК/28-10-01-03-11, від 01.09.2017 р. № 1783/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) ПКУ не встановлює*. Тому

* Тим більше, що з поданням позову до суду перебіг строку позовної давності уривається (ч. 2 ст. 264 ЦКУ), тобто й сама можливість перетворення заборгованості у безнадійну «зі строком давності, що минув» (за підставою з п.п. «а») взагалі опиняється під сумнівом.

винятковим і достатнім критерієм «безнадійності» є, власне, саме закінчення строку позовної давності,

незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні. Ну а враховуючи, що позиція Мінфіну закріплена аж в УПК (затвердженій наказом від 03.04.2018 р. № 400, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 29, с. 2-3), тепер до списання безнадійної дебіторки зі строком давності, що минув (і зменшуючої різниці за п.п. 139.2.2 ПКУ, ряд. 2.2.3 додатка РІ), у податківців не може виникати запитань.

Амортизація. Не забувайте, що малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), а також бібліотечні фонди, земельні ділянки, природні ресурси не відносяться в податковому обліку до основних засобів (див. п.п. 14.1.138 ПКУ). За ними «амортизаційні» різниці не виникають. Тому їх не треба відображати ні в додатку АМ (не заповнюють ряд. А1, А10, А11, А13), ні в «амортизаційних» ряд. 1.1.1, 1.2.1 додатка РІ (БЗ 102.05, 102.13, лист ДФСУ від 26.06.2017 р. № 821/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 10, с. 27; № 52, с. 10 та 41; 2018, № 10, с. 37.

І до речі, якщо потрібно, то можна змінювати метод амортизації. В облікових цілях таку зміну розцінюють як зміну облікових оцінок, а не облікової політики. Тому амортизацію, нараховану в минулих періодах «старим» методом, не перераховують (листи Мінфіну від 25.07.2013 р. № 31-08410-07-27/22430, від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 9.

А ось якщо зважилися на прискорену амортизацію протягом 2 років (для «нових» ОЗ групи 4 «Машини та обладнання», придбаних у 2017 — 2018 роках, ряд. А4.12 додатка АМ, п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), то не переймайтеся: в податковому обліку їх можете прискорено амортизувати (прямолінійно) протягом 2 років, незалежно від строку корисного використання, встановленого з метою амортизації в бухгалтерському обліку. Тобто навіть якщо бухобліковий строк використання (амортизації) більший, ніж податковий.

Витрати. Якщо ваш продавець — платник ПДВ, то не хвилюйтеся: блокування або відмова в реєстрації ПН «не відміняє» у вас витрат за купівлею. Головне, щоб реальність операції підтверджувалася відповідною первинкою. Ну а податкова накладна — документ не первинний, а податковий, важливий для ПДВ-обліку, а не для витрат (лист ГУ ДФС в Чернігівській області від 06.11.2017 р. № 2526/ІПК/10/25-01-12-02-06).

До того ж пам’ятайте: не можна поставити під сумнів реальність операції при дрібних недоліках у підтвердній первинці. Оскільки несуттєві недоліки в первинних документах не можуть бути підставою для невизнання госпоперації, якщо при цьому не заважають її ідентифікувати (новий абзац дев’ятий ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік).

Приємно, що про те ж говорять і податківці (БЗ 102.21).

Ну і врахуйте «прибуткові» новинки-2018.

Новинки-2018. Нагадаємо, що з 01.01.2018 р.:

(1) у частині різниць:

— не виникає «зменшуюча» різниця, тобто фінрезультат не зменшують на суму дивідендів від єдиноподатників (п.п. 140.4.1 ПКУ). Детальніше про дивіденди див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 26;

— «зменшуюча» різниця поширюється на суму доходів від участі в капіталі усіх єдиноподатників-юросіб (не лише групи 4, але і групи 3, лист ГУ ДФС в Чернігівській області від 31.01.2018 р. № 364/ІПК/10/25-01-12-02-06) (п.п. 140.4.1 ПКУ);

— для 30 % коригування за купівлями в «особливих» нерезидентів з «низькоподаткових» країн (абзац третій п.п. 140.5.4 ПКУ) орієнтуються на новий Перелік, затверджений постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1045 (ср. 025069200). Щоправда, 5 країн (Грузію, Естонію, Латвію, Угорщину і Мальту) з нього виключили тільки з 7 березня (постановою КМУ від 31.01.2018 р. № 108). Тому якщо купівлі здійснені ще до цієї дати, 30 % коригування («збільшуючої» різниці) не уникнути;

— під 30 % коригування («збільшуючу» різницю) стали підпадати купівлі товарів, необоротних активів робіт, послуг в «інших» нерезидентів — певної організаційно-правової форми (ОПФ) з Переліку ОПФ… затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480 (новий абзац четвертий п.п. 140.5.4 ПКУ).

У зв’язку з цим нагадаємо, що податківці вимагають протягом року щоквартально проводити коригування за п.п. 140.5.4 ПКУ (показувати «збільшуючі» різниці) навіть щодо операцій, витрати за якими підтверджуються (!) за принципом «витягнутої руки» (листи ДФСУ від 11.12.2017 р. № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11, с. 3; від 08.09.2017 р. № 1878/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 04.01.2017 р. № 29/6/99-99-15-02-02-15; від 31.03.2017 р. № 6611/6/99-99-15-02-02-15; БЗ 102.13, що діяла до 01.01.2018 р.). І тільки за підсумками року визнають можливість їх непроведення, з чим неможливо погодитися (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 17, с. 9);

не виникає «збільшуюча» різниця у прибутківців, які одержують оплату за товари, роботи, послуги, відвантажені ще в період перебування в платниках єдиного податку групи 4 (п.п. 140.5.12 ПКУ);

— додалася «збільшуюча» різниця (що знімає витрати) за путівками — на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення і лікування на території України працівника та/або його дітей віком до 18 років, якщо така компенсація не включається до оподатковуваного доходу працівника (п.п. 140.5.10 та 165.1.35 ПКУ);

— ввели «збільшуючу» різницю на благодійність «спортивним» неприбутковим організаціям — на суму, що перевищує (!) 8 % оподатковуваного прибутку за минулий рік (п.п. 140.5.14 ПКУ). Тому «неприбутково-благодійна» різниця з 4 %-м обмеженням з п.п. 140.5.9 ПКУ операцій з такими неприбутківцями не стосується.

Щоправда, для нових різниць у додатку РІ немає окремих рядків. Зауважимо, що раніше в аналогічній ситуації податківці радили враховувати нові різниці безпосередньо при заповненні підсумкових рядків 01 та 02 додатка РІ з наданням пояснень згідно з п. 46.4 ПКУ (див. БЗ 102.23.02, що діяла до 19.02.2018 р.)*;

* Втім, на сайті ДФСУ вже розміщено проект змін до декларації і, зокрема, оновленого додатка РІ, які, напевно, приймуть до півріччя (див. за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2018-rik/72888.html).

(2) у частині пільг:

— до 01.01.2025 р. «прибуткова» пільга діє для усіх суб’єктів літакобудування, визначених у ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001 р. № 2660-III (п. 41 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);

— до 01.01.2020 р. введена «вугільна» пільга — прибуток частково звільняється від оподаткування (п. 16 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

висновки

  • Подати декларацію за I квартал 2018 року потрібно не пізніше за 10 травня, а сплатити податок — не пізніше за 18 травня.
  • Високодохідники-мікропідприємства звітують поквартально. З 01.01.2018 р. враховуйте нові критерії малих підприємств/мікропідприємств.
  • Достатнім критерієм для списання безнадійної дебіторки є закінчення строку позовної давності. Умови про необхідність вжиття заходів з її стягнення в ПКУ немає.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
декларація з податку на прибуток, складання звітності, строки подання декларації, строки сплати податку, заповнення декларації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті