Заповнюємо нову декларацію з ПДВ

Безпосередньо рядок 1 декларації не заповнюється, а заповнюють його підрядки: 1.1, 1.2 та 1.3. У них відображають операції з (1) постачання товарів на митній території України та (2) постачання послуг, місце постачання яких відповідно до правил ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України:

1) що оподатковуються ПДВ за основною ставкою 20 % (рядок 1.1), за ставкою 7 % (рядок 1.2) або за ставкою 14 % (рядок 1.3);

2) дата виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) за якими припадає на звітний місяць.

Важливо! Платник має декларувати ПДВ-зобов’язання в періоді, на який припадає дата їх виникнення (зазвичай — це період першої події), незалежно від факту реєстрації податкової накладної (ПН). Навіть якщо податкову накладну (ПН) заблоковано, платник не має права відкласти відображення ПЗ.

Помилкові / зайво складені ПН (без факту здійснення господарської операції) у декларації не відображають (див. БЗ 101.24).

До рядків 1.1, 1,2 та 1.3 не включають компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ та розподільчі ПЗ за п. 199.1 ПКУ (такі ПЗ декларують у рядках 4.1 — 4.3 декларації).

У таблиці 1.1 додатка Д1 розшифровують виключно ПН (ПЗ за якими відображено в рядках 1.1, 1.2 та 1.3 звітної декларації), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації. Розшифровувати ПЗ за зареєстрованими ПН не потрібно.

Зауважте! Якщо ПН (ПЗ за якою відображено в рядках 1.1, 1.2, 1.3) не буде зареєстровано на дату подання декларації, у платника, як тільки він подасть декларацію, виникне ΣПеревищ (див. статтю «Несвоєчасна реєстрація (блокування) податкової накладної і ліміт» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35)

У рядку 1.1 декларації відображають операції з постачання товарів / послуг на митній території України (у т. ч. нерезидентам, якщо місце постачання за правилами ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, — ПН з типом причини «21»), які оподатковуються за основною ставкою 20 %. Сюди також потрапляють:

1) передача товарів / послуг у межах посередницьких договорів комісії, доручення (п.п. «е» п.п. 14.1.191, п. 189.4 ПКУ);

2) передача / повернення об’єкта фінлізингу (п.п. «а» п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1 ПКУ);

3) постачання за договорами фінлізингу товарів, які були повернені лізингоотримувачем, що не зареєстрований платником ПДВ, у зв’язку з невиконанням умов такого договору (де базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу і ціною придбання таких товарів, п. 189.5 ПКУ);

4) ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника, у тих випадках, коли це призводить до нарахування ПДВ (ПН з типом причини «05») (абзац перший п. 189.9 ПКУ);

5) вартість зворотної тари, не поверненої постачальникам протягом 12 місяців. ПДВ, нарахований на вартість такої тари, відображає покупець (п. 189.2 ПКУ);

6) мінбазні ПЗ при дешевих продажах (ПН з типом причини «15») (абзац другий п. 188.1 ПКУ).

Також у цьому рядку мають відображатися і ПЗ, нараховані за п. 184.7 ПКУ, при анулюванні ПДВ-реєстрації (ПН з типом причини «10»). Але податківці чомусь вважають, що таким ПЗ місце у рядках 4.1, 4.2, 4.3 декларації (див. БЗ 101.24, роз’яснення Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 25.10.2024)

У рядку 1.2 декларації відображають постачання на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7 %:

— лікарських засобів, виробів медичного призначення та/або медичного обладнання, що відповідають умовам з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ;

— послуг з тимчасового розміщення (проживання), що надаються готелями та подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

— кінокультурних послуг (у т. ч. реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів), що відповідають умовам з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ.

Також до 31.12.2024 ставкою 7 % оподатковуються операції з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу (коди 51.10.11 та 51.10.12 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010) (п. 81 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

У рядку 1.3 декларації відображають постачання на митній території сільгосппродукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

При постачанні інших видів сільгосппродукції застосовують основну ставку ПДВ 20 %.

Експорт такої сільгосппродукції за загальними правилами оподатковують за ставкою ПДВ 0 % (рядок 2.1 ПДВ-декларації).

Проте під час дії воєнного стану щодо вивезення певних видів сільгосппродукції передбачено режим експортного забезпечення. Суть його полягає в тому, що допоки нерезидент не оплатить за поставлену продукцію, експортер має застосовувати щодо такої поставки не нульову, а звичайну ставку ПДВ. Тобто для сільгосппродукції за кодами УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00 — ПДВ-ставку 14 %. Нульову ставку на це постачання вдасться повернути, якщо нерезидент-покупець виконає взяті на себе зобов’язання щодо оплати за отриманий товар. Утім експортне забезпечення потрібно не у всіх випадках. Деталі щодо цього див. у статті «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14).

Щоправда, цей режим буде запроваджено, коли Кабмін прийме відповідне рішення. А для відображення операцій експорту товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення ПДВ, до ПДВ-декларації наразі додали спеціальний рядок 2.3

У рядку 2 декларації (а точніше, у рядках 2.1 та 2.2) показують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України. При цьому в рядку 2.1 зазначають операції, що оподатковуються за ПДВ-ставкою 0 %, а в рядку 2.2 — операції з вивезення товарів за межі митної території України, що звільнені від оподаткування.

При цьому суми коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за нульовою ставкою, відображають у рядку 7.1.1 (з рядка 7.1) декларації (п.п. 8 п. 3 розд. V Порядку № 21*)

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

У рядку 2.1 декларації зазначають обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за ставкою 0 % (п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21) у таких митних режимах (п.п. 195.1.1 ПКУ):

— експорту;

— реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ;

— безмитної торгівлі;

— вільної митної зони.

Обсяги експортних постачань відображають у декларації того звітного періоду, в якому оформлена митна декларація (МД) (див. листи ДПСУ від 04.01.2024 № 19/ІПК/99-00-21-03-02 і від 16.09.2020 № 3872/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.06). На цю ж дату складають і експортну ПН з типом причини «07» — Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України (див. статтю «Податкова накладна на звичайний експорт (0 %)» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79).

У разі оформлення паперової МД податковому органу потрібно подати її оригінал (примірник декларанта), зробивши відповідну відмітку в заключній частині ПДВ-декларації (п. 12 розд. III Порядку № 21)

У рядку 2.2 декларації показують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, звільнені від оподаткування відповідно до розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і міжнародних договорів (угод) (п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21). Сюди, наприклад, потрапляють:

— експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ), вивезення яких пільгується;

— тимчасово, до 01.01.2027, експорт відходів та брухту чорних і кольорових металів за переліками, затвердженими КМУ, а також паперу та картону для утилізації (макулатури і відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

У рядку 2.3 декларації відображають операції з вивозу товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення ПДВ. Причому ці постачання потрібно буде наводити в розрізі ПДВ-ставок:

— у рядку 2.3.1 — за ставкою 0 %;

— у рядку 2.3.2 — за ставкою 20 %;

— у рядку 2.3.3 — за ставкою 14 %.

Однак поки що, повторимо, режим експортного забезпечення ще не запроваджено (немає прийнятого КМУ відповідного рішення)

У рядку 2.3.1 декларації вказують обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів, що оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до вимог п.п «а» п.п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Тобто коли ПН складають з типом причини «22» — Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів. Якщо ПН складають одразу на ставку 0 %, то в другій частині порядкового номера (після символу «/») проставляють код «7» (див. статтю «Податкова накладна на експорт окремих видів с/г товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79)

У рядку 2.3.2 декларації наводять дані операцій з вивезення у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів, що оподатковуються за ставкою 20 % відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (ПН з типом причини «22»)

У рядку 2.3.3 декларації вказують дані операцій з вивезення за межі митної території України у режимі експортного забезпечення окремих видів товарів, що оподатковуються за ставкою 14 % відповідно до вимог п.п. «б» п.п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (ПН з типом причини «22»)

До рядка 3 декларації включають операції, що оподатковуються за ставкою 0 % згідно з пп. 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1, пп. 8 і 75 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. 4 п. 3 розд. V Порядку № 21). Зокрема:

1) операції з постачання товарів, перелічених у п.п. 195.1.2 ПКУ (у т. ч. постачання товарів для транспортних засобів, а також пально-мастильних матеріалів безпосередньо ЗСУ та іншим оборонним структурам для потреб забезпечення національної безпеки та оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. При цьому зазначимо, що добровільна безоплатна передача товарів та послуг ЗСУ та іншим установам для потреб забезпечення оборони держави під час війни не вважається постачанням відповідно до абзацу четвертого п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Тонкощі нульової ПДВ-ставки за передачами ЗСУ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 85;

2) операції з постачання послуг, перелічених у п.п. 195.1.3 ПКУ (зокрема, міжнародні перевезення, виконання робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним для цього в Україну і вивезеним після їх закінчення)

У рядках 4.1, 4.2 і 4.3 декларації (залежно від ставки ПДВ 20 %, 7 % або 14 %) відображають: 1) компенсуючі ПЗ, які нараховують за придбаннями для необ’єктної / пільгової або негосподарської діяльності (п. 198.5 ПКУ), та

2) розподільчі ПЗ, частково (виходячи з частки використання) нараховані за придбаннями подвійного призначення (п. 199.1 ПКУ).

Податківці говорять про те, що в цьому рядку мають відображатися також ПЗ, нараховані у зв’язку з анулюванням ПДВ-реєстрації (див. БЗ 101.24, роз’яснення Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 25.10.2024). При цьому якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано ПН, складені за такими операціями, відомості про них зазначають у таблиці 1.1 додатка Д1. Хоча, на наш погляд, для цих ПЗ більш відповідними є рядки 1.1, 1.2, 1.3 декларації.

Зауважте! Компенсуючі ПЗ нараховують у ПДВ-періоді, в якому у платника виникло право на податковий кредит (ПК) за ПН, за якою нараховуються компенсуючі ПЗ. Фактичне відображення ПК тут принципового значення не має. Тобто якщо мали право на ПК (отримали зареєстровану ПН), але вирішили притримати його для наступних періодів — компенсуючі ПЗ усе одно слід нарахувати (в періоді, коли виникло право на ПК). А от якщо права на ПК немає (наприклад, постачальник не встиг зареєструвати ПН чи її заблоковано), то і компенсуючі ПЗ не нараховують аж до періоду, в якому з’явиться право відобразити ПК.

При цьому в таблиці 1.1 додатка Д1 розшифровують дані тільки тих ПН з компенсуючими і розподільчими ПЗ (з рядків 4.1, 4.2 і 4.3 звітної декларації), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації (див. БЗ 101.24).

У рядках 4.1.1, 4.2.1 і 4.3.1 (залежно від ставки ПДВ 20 %, 7 % або 14 %) окремо відображають коригування ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21). У тому числі при річному перерахунку ПДВ у декларації за останній звітний період року (період зняття з обліку ПДВ-платника) їх заповнюють платники, що здійснюють одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції (п. 199.4 ПКУ). При цьому до таблиці 1.2 додатка Д1 заносять дані тільки збільшуючих РК, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації.

Подання додатка Д5 є обов’язковим у разі нарахування/перерахунку розподільчих ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ, але наразі тільки в двох періодах (див. лист ДПСУ від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07):

1) у звітному періоді року, в якому вперше декларуються оподатковувані та неоподатковувані операції, — заповнюють тільки рядок 2 таблиці 1 додатка Д5;

2) в останньому звітному періоді року — грудні (періоді зняття з обліку платника податку) — заповнюють рядок 1 таблиці 1 і таблицю 2 додатка Д5.

У разі нарахування компенсуючих ПЗ тільки відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ у зв’язку з негосподарським / необ’єктним використанням товарів / послуг / необоротних активів додаток Д5 не подають

У рядку 4.1 декларації показують компенсуючі і розподільчі ПЗ, нараховані за ставкою 20 %

У рядку 4.1.1 декларації відображають коригування компенсуючих і розподільчих ПЗ, нарахованих за ставкою 20 %

У рядку 4.2 декларації зазначають компенсуючі і розподільчі ПЗ, нараховані за ставкою 7 %

У рядку 4.2.1 декларації фіксують коригування компенсуючих і розподільчих ПЗ, нарахованих за ставкою 7 %

У рядку 4.3 декларації наводять компенсуючі і розподільчі ПЗ, нараховані за ставкою 14 %

У рядку 4.3.1 декларації показують коригування компенсуючих і розподільчих ПЗ, нарахованих за ставкою 14 %

У рядку 5 декларації відображають усі безПДВешні постачання з їх розшифровкою в додатку Д4. Їх прийнято відображати за першою подією. Сюди потрапляють три види операцій:

1) постачання товарів / послуг, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ). Але не всі підряд, а тільки ті з них, які підпадають під визначення постачання товарів / послуг (з пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). Наприклад, обсяги операцій з передачі майна на відповідальне зберігання або в операційну оренду (згадані в п.п. 196.1.2 ПКУ) або операції з виплати зарплати (з п.п. 196.1.6 ПКУ) у рядку 5 декларації не відображають.

За роз’ясненнями податківців, у рядку 5 декларації і додатку Д4 потрібно відображати операції

з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (див. БЗ 101.24, діяла до 01.10.2024). Щодо вивозу товарів у міжнародних поштових або експрес-відправленнях вартістю від 150 до 1000 євро, то податківці вважають, що застосувати по них можна нульову ставку (ряд. 2.1 декларації), але за умови наявності митної декларації (див. статтю «Вивезення товарів вартістю від 150 до 1000 євро: що з ПДВ?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 84);

2) постачання послуг, місце постачання яких визначено за правилами пп. 186.2, 186.3, 186.3¹ ПКУ за межами митної території України.

Врахуйте! ПН на операції з необ’єктних постачань і постачань позамежних послуг не складають;

3) постачання товарів / послуг, звільнених від оподаткування, та коригування за такими операціями. Тобто постачання товарів / послуг:

— звільнених від оподаткування ПДВ на підставі ст. 197 ПКУ;

— тимчасово звільнених від ПДВ відповідно до норм підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і

— звільнених згідно з міжнародними договорами.

Ці ж обсяги звільнених операцій (з урахуванням коригування) заносять до рядка 5.1 декларації. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображають у рядку 5.1.1 декларації.

Зауважте! На відміну від необ’єктних постачань і постачань позамежних послуг, на пільгові постачання обов’язково складають ПН (з поміткою «Без ПДВ» у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини ПН, див. статтю «Податкова накладна на пільгові операції» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79).

Усі необ’єктні постачання і неоподатковувані послуги з рядка 5 декларації слід розшифрувати в таблиці 1 додатка Д4

До рядка 5.1 декларації витягують з колонки А рядка 5 обсяги операцій, що звільнені від оподаткування (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародні договори (угоди)). При цьому в рядку 5.1 (з рядка 5) зазначають обсяги операцій з урахуванням коригування з рядка 5.1.1. Звільнені від оподаткування операції з рядка 5.1 розшифровують окремо за кожною податковою пільгою в таблиці 2 додатка Д4

У рядку 5.1.1 декларації відображають коригування обсягів пільгових операцій, відображених у рядку 5.1 (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21)

У рядках 6.1 та 6.2 декларації вказують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів, залежно від ставки ПДВ 20 % або 7 % (п. 180.2, ст. 208 ПКУ). Заносять їх сюди за умови, що:

1) такі послуги потрапляють під об’єкт оподаткування ПДВ і

2) місце постачання таких послуг (визначене за правилами ст. 186 ПКУ) перебуває на митній території України.

Отримувач послуг нараховує ПЗ з послуг нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, і складає ПН (з типом причини «14») за першою подією.

Важливо! У цих же рядках 6.1 та 6.2 (залежно від ставки ПДВ 20 % або 7 %) відображають коригування ПЗ за такими операціями (п.п. 7 п. 3 розд. V Порядку № 21).

У таблиці 1.1 додатка Д1 розшифровують дані тільки тих ПН (ПЗ за якими відображено в рядках 6.1 та 6.2), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації (див. БЗ 101.24). А за наявності у звітному періоді коригувальних збільшуючих РК до таких ПН, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації, заповнюють і таблицю 1.2 додатка Д1 (див. БЗ 101.24). Якщо ж незареєстрованих ні ПН, ні збільшуючих РК за нерезидентськими послугами немає, то таблиці 1.1 та 1.2 додатка Д1 не заповнюють.

Зауважте! Операції з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене за межами митної території України, у декларації з ПДВ не відображають (див. БЗ 101.24)

У рядку 6.1 декларації показують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 % (п. 208.2 ПКУ). За цим же рядком відображають і коригування ПЗ, нарахованих за такими операціями. До таблиці 1.2 додатка Д1 переносять дані тільки збільшуючих РК, відображених у рядку 6.1 звітної декларації, які не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації

У рядку 6.2 декларації відображають обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7 % (п. 208.2 ПКУ). Тобто з послуг, визначених абзацами четвертим — шостим п.п. «в» п. 193.1 ПКУ: послуги у сфері культури, креативних індустрій, туризму. За цим же рядком відображають і коригування ПЗ за такими операціями

Рядок 7.1 декларації призначено для ПДВ-коригувань обсягів постачання і ПЗ, що проводяться на підставі ст. 192 ПКУ (повернення товарів / передоплат, зміна суми компенсації, перегляд цін). Також у цьому рядку відображають РК до мінбазних ПН.

Збільшення ПЗ показують у періоді коригуючої події (у періоді складання РК) незалежно від того, зареєстровано РК чи ні. Якщо збільшуючий РК (ПЗ за яким відображено в рядку 7.1 звітної декларації) не зареєстровано на дату подання декларації (наприклад, з причин його блокування або несвоєчасної реєстрації) — такий РК відображають у таблиці 1.2 додатка Д1 до декларації з ПДВ.

Зменшення ПЗ постачальник може показати тільки після реєстрації зменшуючого РК в ЄРПН. Причому якщо на нульове, пільгове (звільнене) чи неоподатковуване постачання помилково нарахували 20 % ПДВ і покупцем товар уже було оплачено, то, на думку податківців, відкоригувати помилково нараховані і задекларовані ПЗ продавець може лише за умови повернення покупцеві сплаченого ним податку, суто після реєстрації зменшуючого РК, складеного на дату повернення покупцеві грошових коштів (див. БЗ 101.15, статтю «Не застосували пільгу з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 19).

При цьому якщо зменшуючий РК зареєстровано:

— своєчасно — зменшення ПЗ відображають у періоді складання РК;

— несвоєчасно — ПЗ зменшують у періоді реєстрації РК.

При визначенні своєчасності / несвоєчасності реєстрації зменшуючого РК податківці радять орієнтуватися на загальні строки реєстрації. Тобто реєструвати зменшуючі РК у ті ж самі строки, що і визначені для ПН. Незважаючи на те, що для зменшуючих РК п. 201.10 ПКУ установлено свій спецстрок реєстрації (див. статтю «Зменшуючий розрахунок коригування і ліміт» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35).

Зауважте! Переносити період коригування ПЗ не можна!

Якщо РК заблоковано, то:

— збільшення ПЗ показують у періоді складання РК, незважаючи на факт блокування РК;

— зменшення ПЗ можна показати після розблокування зменшуючого РК з урахуванням правила своєчасного / несвоєчасного направлення його на реєстрацію. Врахуйте: розблоковані РК реєструють датою їх направлення на реєстрацію, а не датою розблокування. Тому несвоєчасним розблокований РК може вважатися, тільки якщо його несвоєчасно було направлено на реєстрацію. Якщо виявиться, що через тривале розблокування зменшуючого РК потрібний період зменшення ПЗ уже пройшов, то податківці радять продавцеві зменшувати ПЗ шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації цього періоду (див. листи ДПСУ від 26.01.2022 № 183/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 22.10.2021 № 3999/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.01.2021 № 191/ІПК/99-00-21-03-02-06).

РК до помилково складених / зайвих ПН (складених без факту здійснення господарської операції і не підтверджених первинними документами) у декларації не відображають (див. листи ДПСУ від 28.01.2022 № 242/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 28.12.2021 № 4809/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.24).

Якщо на підставі РК обсяги постачання товарів / послуг і сума ПЗ платника не змінились, то рядок 7.1 не заповнюють (див. БЗ 101.24).

До таблиці 1.2 додатка Д1 переносять дані тільки зі збільшуючих РК (відображених у рядку 7.1 поточної декларації), які не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації.

Не відображають у рядку 7.1 коригування:

1) обсягів постачання, за якими не нараховуються ПЗ (для коригування обсягів за пільговими постачаннями є свій рядок 5.1.1);

2) компенсуючих і розподільчих ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5, 199.1 і 199.4 ПКУ (їм місце в рядках 4.1.1, 4.2.1 або 4.3.1 декларації);

3) ПЗ, нарахованих отримувачем послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України (їх показують у рядках 6.1 або 6.2 декларації);

4) ПЗ за операціями з вивезення окремих видів товарів у режимі експортного забезпечення (їх наводять у рядках 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3)

У рядку 7.1.1 (з рядка 7.1) відображають коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за ставкою 0 % (п.п. 8 п. 3 розд. V Порядку № 21)

Рядок 7.2 декларації призначений для коригування операцій з вивезення окремих видів товарів у режимі експортного забезпечення. Цей рядок слід буде заповнювати тільки після того, як з’явиться відповідне рішення Кабміну про запровадження режиму експортного забезпечення.

У рядках 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.3 (залежно від ставки ПДВ-оподаткування) мають відображатися коригування обсягів постачання та ПЗ за операціями з експорту окремих видів товарів у випадках, визначених п.п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Тобто коли:

— до початку митного оформлення товару відбулися зміни кількісних або вартісних показників (підстава — п.п. «а» п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

— після завершення митного оформлення приводять у відповідність показники ПН з даними МД (без зміни ставки ПДВ) (підстава — п.п. «б» п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

— після завершення митного оформлення товару та завершення розрахунків за експортною операцією коригують застосовану ставку ПДВ (20 % або 14 %) до ставки 0 % та, відповідно, нараховану суму податку (підстава — п.п. «в» п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

У разі коригування ПЗ у зв’язку із приведенням у відповідність розміру ставки, застосованої відповідно до п.п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (тобто ставки 20 % або 14 %), до ставки 0 % суму коригування ПДВ вказують у колонці Б рядків 7.2.2 та 7.2.3 (залежно від ставки оподаткування) декларації. При цьому колонку А таких рядків не заповнюють.

При заповненні рядків 7.2.2 та/або 7.2.3 у разі коригування ПЗ на підставі п.п. «б» (тобто без зміни ПДВ-ставки) і п.п. «в» (коли коригується ставка ПДВ) п.п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ відомості про таке коригування розшифровують у таблиці 1.3 додатка Д1 у розрізі РК

У рядку 7.2.1 декларації показують коригування обсягів постачання за операціями, що оподатковуються за ставкою 0 %

У рядку 7.2.2 декларації відображають коригування обсягів постачання та ПЗ за операціями, що оподатковуються за ставкою 20 %

У рядку 7.2.3 декларації наводять коригування обсягів постачання та ПЗ за операціями, що оподатковуються за ставкою 14 %

У рядку 8 декларації вказують суму збільшення ПЗ, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених на митну територію України у пільговому режимі (тобто при ввезенні яких користувалися пільгами згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами) (п.п. 8 п. 3 розд. V Порядку № 21).

ПЗ збільшують на суму ПДВ, яка мала бути сплачена за зазначеними операціями в момент увезення таких товарів. Саме цю суму ПДВ і відображають у рядку 8. При цьому ПН за такою операцією не складають (див. БЗ 101.24)

Значення рядка 9 декларації розраховують за наведеною формулою.

Зауважте: якщо ПЗ за декларацією (з рядка 9 розділу I) більші, ніж ПЗ за даними ЄРПН, то після подання декларації виникне ΣПеревищ, що призведе до зменшення регліміту. За рахунок ΣПеревищ можна буде зареєструвати незареєстровані ПН / збільшуючі РК, ПЗ за якими відображені у звітній декларації. Але це буде можливо, тільки якщо незареєстровані ПН / збільшуючі РК будуть відображені в таблиці 1.1 та 1.2 додатка Д1 до декларації. Інакше ПН/РК будуть реєструватися за рахунок поточного регліміту

Відображаємо всі придбання на митній території України, як «з ПДВ», так і «без ПДВ» незалежно від:

— їх призначення: для оподатковуваних операцій / неоподатковуваних / негосподарської діяльності (п. 198.3 ПКУ);

— статусу продавця: платник ПДВ чи ні.

ПДВ із помилкової ПН ні у цьому розділі, ні взагалі у звітності з ПДВ не відображаємо. На цьому акцентують увагу і податківці у БЗ 101.24. Також не місце у декларації і РК на зменшення до помилкової / зайвої, який буде складено і направлено на реєстрацію покупцеві (БЗ 101.24).

ПК платник ПДВ може відображати у ряд. 10.1 — 10.3 на підставі:

1) належно оформленої ПН, яка зареєстрована у ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). При цьому якщо ПН зареєстрована своєчасно, то її можна включити у ПДВ-декларацію відразу в періоді складання, якщо ж ПН зареєстрована несвоєчасно — то не раніше періоду її реєстрації;

2) замінників ПН, до когорти яких віднесено:

— касові чеки на суму (без ПДВ) не більше 200 грн на день. При цьому не має значення, який товар постачають (підакцизний / імпортований тощо), головне, щоб чек містив загальну суму нарахованого податку та податковий номер постачальника (БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27526 та zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27082),

— рахунки, які виставляються за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку (БЗ 101.16);

— транспортні квитки, готельні рахунки та інші документи з п. 201.11 ПКУ. Можна включати в ПК суми на основі електронного транспортного квитка, форма якого встановлена міжнародними стандартами за умови, що такий документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ (БЗ 101.16).

Пам’ятайте, що у ряд. 10 можна відобразити ПК на підставі:

— зареєстрованих ПН до 365 календарних днів з дати їх складання (п. 198.6 ПКУ). Однак протягом дії воєнного стану був час, коли відлік 365-денного строку призупинявся (період з 24.02.2022 по 31.07.2023 включно) на підставі п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Звичайно, 365-денний строк на ПК щодо більшості довоєнних ПН, а також ПН періоду призупинки строків уже сплив. Лишилися тільки поодинокі заблоковані ПН того часу. Інша справа, коли ПН була заблокована. Тоді можна включити її після розблокування в ПК і пізніше 365-денного строку. Адже на період блокування відлік 365-денного строку на віднесення суми до податкового кредиту призупиняється (п. 198.6 ПКУ). Причому ПК можна ставити вже у найближчій після розблокування декларації. Про те, коли саме їх можна відносити до ПК, читайте у «365 днів для відображення податкового кредиту за воєнними ПН: як не проґавити?» // «Податки & бухоблік» 2024, № 56;

— замінників ПН виключно в період їх складання, тобто «період у період». Адже для них у ПКУ не міститься строку для відкладення ПК на майбутнє. Якщо у відведений строк ПК не показали, то горювати ще не слід. Його можна включити в декларацію шляхом подання уточнюючого розрахунку до періоду, в якому вперше виникло право на ПК, але з урахуванням строків давності (ст. 102 ПКУ). При цьому варто пам’ятати, що перебіг строків давності для подання уточнюючих розрахунків був призупинений відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період з 22.04.2022 по 01.08.2023. Тому проводячи уточнення, про це варто пам’ятати (див. «Строки у 2023 та 2024 роках: що наразі та що чекає у майбутньому?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 103). При цьому варто пам’ятати, що доки триває воєнний стан, здійснити уточнення періодів до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування бюджетного відшкодування не вдасться. Адже це заборонено п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ («Заборона на виправлення завищення ПДВ: орієнтир — ряд. 18» // «Податки & бухоблік», 2022, № 75).

При заповненні рядків 10.1, 10.2, 10.3 обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів. Дані, вказані у ряд. 10.4, не розшифровують у додатку Д1.

Залежно від ставки вхідного ПДВ (20 %, 14 %, 7 %, 0 %) або його відсутності в декларації заповнюють ряд. 10.1 — 10.4

Тут показують придбання товарів, послуг, необоротних активів з вхідним ПДВ за стандартною ставкою — 20 %

У цей рядок потрапляє придбання товарів за укороченою 7 % ставкою, а саме мова йде про придбання:

1) деяких лікарських засобів та медичних виробів з ПДВ 7 % (БЗ 101.08);

2) операції з постачання послуг у сфері культури та мистецтва (БЗ 101.08);

3) послуги з тимчасового розміщення (проживання), які надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 КВЕД ДК 009:2010) (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ) (БЗ 101.08).

Також тут будуть відображені придбані послуги повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу (коди 51.10.11 та 51.10.12 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010). Адже ці послуги до 31.12.2024 також оподатковуються за ставкою 7 % (п. 81 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

У цей рядок потрапляє придбання сільгосппродукції, яка зайшла за ставкою 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ). Мова йде про придбання пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00)

Показуємо обсяги придбань:

— зі ставкою 0 % ПДВ. Як, приклад, можна навести придбання послуг з міжнародного перевезення вантажів, пасажирів та багажу, які оподатковують за ставкою 0 % ПДВ згідно із п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПКУ, тощо;

— без ПДВ, тобто придбання: у неплатників / необ’єктні (ст. 196 ПКУ) / пільгові (звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами). Зокрема, у рядку 10.4 відображають необ’єктні послуги банку з розрахунково-касового обслуговування (п.п. 196.1.5 ПКУ), роялті, що виплачуються грошима або цінними паперами (п.п. 196.1.7 ПКУ).

У додатку Д1 вищезгадані операції не розшифровують.

Звертаємо увагу! Податківці заявляють (БЗ 101.24), що у ряд. 10.4 відображають обсяги придбання без ПДВ товарів / послуг, необоротних активів на митній території України. Тому якщо платник ПДВ придбає товари, послуги, необоротні активи, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то таким операціям в ряд. 10.4 не місце. Для них у декларації з ПДВ є новий ряд. 14

Відображають обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, які оподатковуються за ставкою ПДВ 20 % (ряд. 11.1), 7 % (ряд. 11.2), 14 % (ряд. 11.3), а також, що є нововведенням, ввезення товарів без сплати ПДВ. А саме сюди потрапляє:

1) імпорт товарів / необоротних активів (у тому числі оподатковуваний реімпорт за п. 3 частини другої ст. 78 МКУ (БЗ 101.24) та ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання (БЗ 101.13) на підставі належним чином оформленої митної декларації (у тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій (БЗ 101.13). Причому тут будуть відображені тільки ті операції, які оподатковуються ПДВ. І, що найголовніше, право на імпортний ПК слід відображати в період виникнення на нього права і переносити на інші періоди не можна;

2) розстрочення сплати ПДВ при ввезенні товарів / основних засобів у митному режимі імпорту (БЗ 101.24). Показують ці суми у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог;

3) коригування імпортного ПК (з «+» або «-»), якщо після митного оформлення змінюється митна вартість. Зменшення ПК відбувається на дату набуття чинності рішенням суду або на дату прийняття відповідного рішення митним органом. Збільшення ПК роблять у цьому рядку на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації (БЗ 101.24);

4) обсяги ввезення та суми ПДВ, сплачені у зв’язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами й у вільний обіг на митній території України (101.24 БЗ). При цьому суми відсотків, нараховані згідно з частиною сьомою ст. 106 МКУ, не є сумою ПДВ, а тому до ПК не включаються і в декларації не відображаються;

5) імпорт товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро (тобто необ’єктні операції), а також пільгове ввезення товару (у будь-якому митному режимі).

До уваги! До останнього оновлення декларації з ПДВ таким необ’єктним та пільговим операціям з імпорту товарів не було місця у ПДВ-декларації. На цьому раніше наголошували і податківці (БЗ 101.24 діяла до 01.10.2024). Тепер же все змінилося.

А от операції з імпорту товарів без ввезення в Україні та придбання неоподатковуваних послуг, якщо місце постачання визначено «за межами України» у ряд. 11, як і раніше, не відображають. Адже він передбачений для відображення саме даних про ввезені на митну територію України товари та необоротні активи.

Залежно від ставки імпортного ПДВ (20 %, 14 %, 7 %), а також відсутності сплати ПДВ (необ’єктний / пільговий імпорт) слід заповнювати ряд. 11.1 — 11.4

У цьому рядку відображають дані про імпорт товарів, коли на митниці сплачується ПДВ за ставкою 20 %. Також у ньому відображають дані про коригування імпортного ПДВ за цією ставкою.

Податківці наголошують, що у ряд. 11.1 мають опинитися суми ПДВ, за якими надавалося розстрочення сплати ПДВ при ввезенні в митному режимі імпорту товарів за окремими товарними підкатегоріями згідно з УКТ (БЗ 101.24). У цьому рядку суми ПК відображаються при наданні розстрочення сплати ПДВ при ввезенні товарів / ОЗ в митному режимі імпорту, у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог

Показують імпорт лікарських засобів та медичних виробів із «ввізним» ПДВ 7 % (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ)

Відображають у цьому рядку імпорт пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00), тобто сільгосппродукції, яка оподатковується за ставкою 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ)

Це новий рядок декларації, який з’явився після оновлення. У ньому слід відображати дані про ввезення в Україну (імпорт) необ’єктних та пільгових товарів та необоротних активів. Нагадаємо, що до останнього оновлення дані про такі операції у декларації з ПДВ взагалі не відображалися, адже для них не було місця.

Враховуючи це, у рядку 11.4 знайдуть своє відображення дані про операції з:

1) імпорту товарів незалежно від обраного митного режиму, митною вартістю до 150 євро, а також імпорту товарів у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 150 євро, на адресу одного одержувача — юрособи або ФОП. Тобто операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.16 та 196.1.17 ПКУ;

2) з пільгового ввезення товару чи необоротних активів (у будь-якому митному режимі). Наприклад, тут знайде своє місце імпорт:

— товарів оборонного призначення, які звільнені від імпортного ПДВ відповідно до п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (див. «Воєнна ПДВ-пільга за п. 32: тонкощі застосування при постачаннях» // «Податки & бухоблік», 2024, № 85;

— товарів «для енергетики», названих у п. 9³⁶ МКУ, які звільнені від ПДВ згідно з п. 87¹ підрозд. 2 розд. XX ПКУ (див. «Ввезення / перепродаж обладнання для сонячних електростанцій: що з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 72;

— комплектуючих для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, машин механізованого розмінування, засобів протидії технічним розвідкам, які використовуються у власній виробничій діяльності та/або для ремонту згаданих активів, що звільнені від імпортного ПДВ відповідно до п. 95 підрозд. 2 розд. XX ПКУ (див. «Звільнення від ПДВ і мита деяких товарів військового призначення та товарів для енергетики» // «Податки & бухоблік», 2024, № 62), тощо

Вказуєте обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя (підрозд. 3 розд. XX ПКУ). Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені (п.п. 2 п. 4 розд. V Порядку № 21)

Відображаємо ПК з послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких перебуває на митній території України.

Нагадаємо, що якщо нерезидент надає послугу, місцем постачання якої є територія України, то він повинен скласти особливу ПН на послуги нерезидента (п. 208.2 ПКУ), в якій зазначити себе як отримувача, а в лівому верхньому кутку зазначити тип причини «14». Як скласти таку ПН, читайте у «Податкова накладна на послуги, отримані від нерезидента» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79.

Таким чином, складена ПН одночасно фіксує як податкові зобов’язання резидента — отримувача послуг, так і його ПК. Звичайно ж, за умови, що таку ПН буде зареєстровано в ЄРПН. Реєструють таку ПН у загальні строки, зважаючи на те, в якій половині місяця була складена ПН (п. 201.10 ПКУ). Проте на період дії ВС і 6 місяців після його припинення / скасування передбачені трохи продовжені строки реєстрації ПН. Для ПН/РК за першу половину місяця — на 5 календарних днів, за другу половину — на 3 календарних дні (п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Податкові зобов’язання з ПДВ за такою ПН відображають у ряд. 6 декларації і нараховуються за особливим правилом першої події (п. 187.8 ПКУ): або на дату перерахування коштів нерезиденту за послуги, або на дату оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

При цьому ПЗ покупець послуг відображає в декларації з ПДВ (рядок 6.1 або 6.2 залежно від ставки ПДВ) у тому періоді, коли вони виникли. Навіть якщо ПН він узагалі не складав. А ось ПК відображається в рядку 13 декларації — у періоді реєстрації ПН на послуги від нерезидента з урахуванням правила «365 днів» (п. 198.2 ПКУ).

Тут також відображають коригування ПК за отриманими на митній території України від нерезидента послугами (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21*).

Крім того, і сам ПК за цими рядками, і його коригування розкриваються в додатку Д1.

А ось операції з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене за межами території України, відображенню в ПДВ-декларації не підлягають

У цьому рядку відображають обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування ПК за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 20 % (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21)

У цьому рядку відображаються обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування ПК за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 7 % (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21)

У цьому рядку платник ПДВ відображає коригування ПК, що проводяться (!) на підставі ст. 192 ПКУ при поверненні товарів / передоплат; зміні суми компенсації, перегляді цін.

У цьому одному рядку слід вказувати коригування щодо оподатковуваних операцій за ставками 20 %, 14 % та 7 %. А от коригування обсягів придбання без сплати ПДВ та/або за нульовою ставкою у цьому рядку не відображають.

Звертаємо увагу! Починаючи із звітування за жовтень 2024, у цьому рядку відображаються коригування: тільки на підставі зареєстрованого РК. Якщо у покупця немає на руках зареєстрованого РК, то коригування ПК у цьому рядку не відображається.

Із випадком збільшення ПК все зрозуміло. Річ у тому, що покупець в будь-якому випадку має право збільшити ПК тільки після того, як буде зареєстровано продавцем РК. У ряд. 14 збільшення відображають із знаком «+».

Що ж стосується РК на зменшення, то виходячи з п.п. 192.1.1 ПКУ, зменшувати ПК покупець повинен (!) у періоді проведення коригування незалежно від факту отримання РК. Тобто коригувати ПК у бік зменшення покупець має, навіть коли продавець відмовляється надіслати РК на зменшення. І до звітування за жовтень 2024 у цьому рядку відображали коригування ПК навіть без факту реєстрації РК на зменшення.

Починаючи із звітування за жовтень 2024 через рядок 14 слід коригувати ПК на зменшення тільки після реєстрації зменшуючого РК, тобто після того, як покупець отримає від продавця такий РК і зареєструє його у ЄРПН. Якщо ж продавець РК на зменшення не направить покупцю чи останній його не зареєструє, то коригувати ПК слід не через ряд. 14, а через оновлений ряд. 15.

Звертаємо увагу! Маючи на руках зареєстрований РК на зменшення, покупець має відображати коригування у ряд. 14 декларації з ПДВ із знаком «-». При заповненні рядка 14 обов’язковим є подання додатка 1 (Д1) (п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21)

У цьому рядку платник ПДВ відображає коригування ПК у бік зменшення, що проводяться (!) на підставі п.п. 192.1.1 ПКУ при поверненні товарів / передоплат; зміні суми компенсації, перегляді цін тільки у випадку, коли відсутній зареєстрований РК на зменшення.

Тобто мова йде про випадки, коли відбулося зменшення ПК, а продавець не склав і не надіслав покупцю РК на зменшення, або РК на зменшення покупець отримав, але на момент подачі декларації його ще не зареєстрував у ЄРПН.

Так от, у цих випадках зменшувати ПК покупцю доведеться не через ряд. 14, а через ряд. 15. А саме у цьому рядку потрібно відобразити зменшення із знаком «-». Оскільки заповнюється ряд. 15 тільки при коригування ПК у бік зменшення, то показник ряд. 15 може бути тільки із знаком «-».

При заповненні ряд. 15 обов’язковим є подання додатка 1 (Д1) (п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21). А саме слід показати таке зменшення у таблиці 2.2 додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки

У цьому рядку декларації відображаємо від’ємне значення, яке включають до складу ПК поточного звітного періоду. Його формують такі складові:

— від’ємне значення, що переходить з попереднього звітного періоду (ряд. 16.1). Такий залишок від’ємного значення тягнеться в декларації до повного його погашення, незалежно від строку його виникнення;

— коригування перехідного від’ємного значення (визначеного самостійно платником за даними уточнюючого розрахунку (ряд. 16.2) або податківцями при перевірках (ряд. 16.3))

Для заповнення цього рядка платник ПДВ має перенести значення ряд. 21 декларації за попередній звітний період (тобто перехідне від’ємне значення попереднього періоду)

Тут вказують результати самовиправлення (суми збільшення / зменшення залишку від’ємного значення) помилок, що вплинули на ряд. 21 (у тому випадку, коли такі дані підлягають перенесенню до декларації).

Тобто до цього рядка (з «+» або «-») платник ПДВ переносить дані з гр. 6 ряд. 21 уточнюючих розрахунків (УР), поданих у такому звітному періоді (п. 5 розд. VI Порядку № 21).

Водночас якщо УР поданий до надання декларації за минулий період (наприклад, подали УР за вересень 2024 до дати подання декларації за жовтень 2024, тобто до 20.11.2024), то логічно результати виправлення обліковувати вже в такій декларації (тобто у декларації за жовтень, а не у декларації за листопад). Так слід робити, щоб не плодити помилок. Адже дані з поданої уточнюючої декларації в поточному періоді впливають на від’ємне значення минулого періоду. Якщо перенести їх у декларацію, подану за поточний період, а не у поточному періоді за минулий період, то це призведе до виникнення нової помилки. Хоча, за великим рахунком, це порушує алгоритм заповнення самої ПДВ-декларації. Але радує те, що податківці на сьогодні підтримують цей підхід (див. БЗ 101.24 та «Помилки у від’ємному значенні ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 60).

При заповненні ряд. 16.2 обов’язково заповнюють поле (*) заключної частини декларації, в якому наводять реквізити уточнюючої декларації, в якій відбулося коригування. А саме у графах таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків:» заповнюється перша частина таблиці, в якій наводять: дату подання уточнюючої декларації, реєстраційний номер такої уточнюючої декларації, що визначений у другій квитанції, дані про звітний період, що уточнювався (це новація у формі декларації), а також вказують суму з гр. 6 ряд. 21 УР. Інформація щодо поданих УР підсумовується у рядку «Усього (рядок 16.2 декларації)» і показник, що буде тут відображено, потраплятиме до ряд. 16.2 (+/-)

Заповнюють, якщо податківці при документальній або камеральній перевірці виявили помилки при заповненні ряд. 21, що призвели до завищення чи заниження від’ємного значення). Цей рядок (зі знаком «+»/«-» відповідно) заповнюється у звітному періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення (ППР).

Нагадаємо, що днем узгодження ППР є день закінчення процедури адміністративного оскарження (за умови, що не подано позовну заяву (позов) до суду), або день набрання судовим рішенням законної сили (незалежно від того, чи здійснюється (або буде здійснюватися) подальше оскарження. Якщо платник не розпочинав адміністративне / судове оскарження, то ППР стає узгодженим з дня, наступного за останнім днем строку, відведеного для подання скарги на адміністративне оскарження ППР (п. 56.17 ПКУ). Деталі шукайте у «Як у ПДВ-декларації зменшити від’ємне значення за результатами податкової перевірки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 20.

Таким чином, у цьому рядку платник відображає у звітному періоді погодження ППР за формою «В4» зменшення від’ємного значення (у тому числі від’ємного значення, зарахованого до зменшення податкового боргу з ПДВ) (101.24 БЗ).

Також у цьому рядку будуть вказані дані і тоді, коли платникові відмовлено в бюджетному відшкодуванні. Тоді завищена сума, на яку складено ППР за формою «В3», буде зменшена в інтегрованій картці платника. І за відсутності порушень норм ст. 197 — 199 ПКУ така сума може бути облікована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 ПДВ-декларації за звітний період, на який припадає день погодження цього ППР.

А ось сума бюджетного відшкодування, заявлена і невідшкодована за декларацією, на яку складено ППР за формою «В1» (тобто за результатами перевірки зменшили суму відшкодування), зменшується в інтегрованій картці платника, але не підлягає відображенню в декларації (101.24 БЗ).

У цьому рядку також відображають узгоджену за результатами документальної перевірки суму від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до ПК правонаступника (п. 198.7 ПКУ) за той звітний період, на який припадає день узгодження (101.24 БЗ).

Пам’ятайте: у разі заповнення ряд. 16.3 обов’язковим є заповнення другої частини таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку». У ній слід вказати дані із ППР, на підставі якого робиться запис, а саме зазначити дату складання і присвоєний контролерами номер ППР, а також:

— звітний період, на який припадає день узгодження ППР (це новація у формі декларації);

— ІПН постачальника, за яким збільшено / зменшено залишок від’ємного значення за ППР;

— суму коригування, зазначену в ППР (101.24 БЗ)

Щоб заповнити цей рядок, слід скористатися формулою, наведеною у його назві. Заповнена буде тільки колонка Б, в якій буде вказано загальну суму податкового кредиту з ПДВ за звітний період

У цьому розділі декларації виводять підсумки за період і відображають:

— податок, що підлягає сплаті (через електронний ПДВ-рахунок) до бюджету (ряд. 18), або

— погашення податкового боргу з ПДВ (за його наявності) від’ємним значенням (ВЗ) (ряд. 20.1), або (за відсутності податкового боргу з ПДВ)

— заявлення бюджетного відшкодування (БВ) з ПДВ: грошовими коштами (ряд. 20.2.1) та/або в рахунок погашення зобов’язань / боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2), та/або

— перехідний мінус (ряд. 21), переносимо на наступний період, — до складу податкового кредиту (ПК).

Заповнення розділу III залежить від того, яке значення (позитивне чи від’ємне) отримали за період — і якщо:

(ряд. 9) - (ряд. 17) = позитивне значення, то заповнюється тільки рядок 18 декларації;

(ряд. 9) - (ряд. 17) = від’ємне значення, то заповнюються рядки 19 — 21 декларації

Якщо в поточному періоді ПЗ (ряд. 9) > ПК (ряд. 17), то в ряд. 18 виводять позитивну різницю. Тобто декларують суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Інші рядки розділу III декларації у такому разі не заповнюють, а заповнюють тільки її завершальну частину.

Важливо! Показник ряд. 18 проводиться за особовим рахунком

Якщо в поточному періоді ПК (ряд. 17) > ПЗ (ряд. 9), то в ряд. 19 виводять суму від’ємного значення (ВЗ). Причому показник цього рядка записують без знака «мінус».

Важливо! Починаючи з декларації з ПДВ за жовтень-2024, до заповненого ряд. 19 декларації подають додаток Д2. У ньому розшифровують значення ВЗ із ряд. 19 у розрізі:

— постачальників (контрагентів), операції з якими спричинили формування ВЗ;

— періодів виникнення ВЗ;

— способів використання ВЗ (у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (ряд. 20.1) / у рахунок заявлення БВ (ряд. 20.2) / до складу ПК наступного періоду (ряд. 21)).

При цьому ряд. 19 = ряд. «Усього» графи 6 таблиці 1 додатка Д2.

Далі залежно від прийнятого платником рішення щодо способу використання ВЗ, а також суми регліміту заповнюють решту рядків розділу III декларації

Цей рядок заповнюють, якщо від’ємне значення з ряд. 19 > ліміту реєстрації. Тоді в ряд. 19.1 зазначають різницю — суму перевищення ВЗ над лімітом (тобто: ряд. 19.1 = ряд. 19 — ліміт). Навіщо? Така сума перевищення не може брати участі ні в погашенні податкового боргу з ПДВ / ні в розрахунку БВ (п. 200.4 ПКУ), а підлягає включенню до складу ПК наступного звітного періоду. Тому значення ряд. 19.1 переносять до завершального ряд. 21 декларації (а звідти — до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду).

А ось якщо значення ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації (тобто перевищення немає), то ряд. 19.1 декларації не заповнюють (п.п. 2 п. 5 розд. V Порядку № 21), а показник ряд. 19 переносять до ряд. 20

У цьому спецполі ряд. 19.1 довідково зазначають величину ліміту реєстрації (!) на дату подання декларації. Суму ліміту можна дізнатися за Витягом форми J/F1401206 (направивши Запит за формою J/F1301206) або в Електронному кабінеті (п. 42¹.2 ПКУ). А ось якщо ряд. 19 порожній (у позитивних деклараціях із заповненим ряд. 18), таке спецполе про ліміт не заповнюють (БЗ 101.24)

У рядку 20 показують суму ВЗ (у межах ліміту реєстрації). При цьому:

— якщо ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації — то ряд. 20 = ряд. 19;

— якщо ряд. 19 > ліміту реєстрації — то ряд. 20 = ряд. 19 - ряд. 19.1.

Суму ВЗ із ряд. 20 передусім направляють у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (за його наявності — ряд. 20.1). Решту ВЗ платник на власний вибір може (п. 200.4 ПКУ):

— або заявити до БВ (ряд. 20.2): на поточний рахунок або на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (ряд. 20.2.1), та/або в рахунок погашення зобов’язань / боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2),

— та/або зарахувати до складу ПК наступного періоду (ряд. 20.3)

У рядку 20.1 показують суму ВЗ, що направляється в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (який виник за попередні звітні періоди і враховувався в ІКП станом на 1-е число місяця, в якому подається декларація, БЗ 101.26, п.п. «а» п. 200.4 ПКУ). Врахуйте: нараховані (і не сплачені) штрафи та пеня також підпадають під визначення «податкового боргу» (пп. 14.1.39 і 14.1.175 ПКУ). Тому суму ВЗ записують до цього рядка з урахуванням штрафів і пені. До речі, суму ВЗ можна направити і в рахунок погашення податкового боргу, що виник зі штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК (детальніше див. «Залік боргів із ПДВ, штрафів та пені в рахунок від’ємного значення» // «Податки & бухоблік», 2020, № 82 і «Гасимо ПДВ-борг від’ємним значенням» // «Податки & бухоблік», 2022, № 57).

Врахуйте! Сума ВЗ, що направляється в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (значення ряд. 20.1), розшифровується в таблиці 1 додатка Д2 (у графі 8). При цьому ряд. 20.1 = ряд. «Усього» графи 8 таблиці 1 додатка Д2.

Залік ВЗ у рахунок зменшення податкового боргу в ІКП проводиться граничним днем подання декларації в такому порядку:

(1) спершу — у рахунок податкового зобов’язання,

(2) потім — у рахунок погашення штрафів і

(3) в останню чергу — у рахунок пені відповідно до черговості їх виникнення (п.п. 5 п. 2 розд. III Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів.., затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 5, БЗ 101.24).

Врахуйте: на суму, відображену в ряд. 20.1, зменшиться ліміт (через ΣВідшкод), оскільки таку суму податківці вважають відшкодованою платникові податків у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (БЗ 101.17).

Важливо! Показник ряд. 20.1 проводиться за особовим рахунком

У рядку 20.2 показують суму ВЗ, що залишилася після погашення податкового боргу (за його наявності), яку вирішили заявити до БВ. Відшкодування ПДВ протягом воєнного стану не призупинене (детальніше про це див. «Бюджетне відшкодування ПДВ: в які строки його зараз можна отримати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 22; «Перевірки бюджетного відшкодування та ПДВ-мінуса за п.п. 78.1.8 ПКУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 63; «Додаток 2 (Д2)» // «Податки & бухоблік», 2024, № 89). Усі дані про відшкодування можна знайти в Реєстрі БВ на сайті Мінфіну.

Існує два способи отримання БВ (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ):

(1) грошовий (ряд. 20.2.1) — грошовими коштами на поточний рахунок платника в банку або на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (див. питання 5 розд. VI Інформаційного листа ДПСУ № 2/2023);

(2) негрошовий (ряд. 20.2.2) — у рахунок погашення платежів до держбюджету.

Право вибору способу отримання БВ залишається за платником. Щоправда, негрошове БВ можливо тільки з тими платежами, які повністю сплачуються до держбюджету (тобто не розподіляються між державним і місцевими бюджетами) і яких не так багато. Тому не можна зарахувати БВ у рахунок податку на прибуток, але можна, наприклад, у рахунок акцизного податку, рентної плати (детальніше див. опис ряд. 20.2.2).

Причому в ряд. 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації можна задекларувати до БВ тільки частину ВЗ, що підлягає відшкодуванню, а іншу частину перенести до ряд. 20.3 декларації і задекларувати до БВ у будь-якому подальшому звітному періоді (БЗ 101.24). Якщо в майбутньому платник вирішить змінити спосіб отримання погодженого БВ (наприклад, з негрошового на грошовий), то зробити це можна шляхом подання УР до декларації за звітний період, у якому було заявлено таке БВ (п. 200.12 ПКУ, п. 4 розд. IV Порядку № 21). А ось з приводу того, чи можна в минулих періодах за допомогою УР заявити БВ, податківці радять звертатися за отриманням ІПК (БЗ 101.26).

Врахуйте: для заявлення БВ сума вхідного ПК має бути сплачена постачальникам, а при імпорті — до бюджету (у поточному періоді або в попередніх). При сплаченому ПК заявити БВ можна вже в першому періоді виникнення ВЗ (п. 200.4 ПКУ) або (при збереженні ВЗ) у подальших періодах. Причому, як пояснюють податківці, до БВ платник може заявити ВЗ (яке сплачене), навіть якщо воно «старше» 1095 (БЗ 101.26, лист ДПСУ від 19.09.2023 № 3061/ІПК/99-00-04-02-03-06). Хоча Верховний Суд не визнає можливості заявлення до БВ мінуса «старше» 1095 днів. Детальніше див. у статті «Бюджетне відшкодування старше 1095 днів: Верховний Суд проти!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76. Тому тут краще отримати ІПК на свою адресу.

До заповненого ряд. 20.2 декларації подають (п.п. 4 п. 5 розд. III Порядку № 21):

— додаток Д2 (у якому розшифровують суму ВЗ, заявлену до БВ, у розрізі періодів та постачальників). При цьому ряд. 20.2 = ряд. «Усього» графи 9 таблиці 1 додатка Д2;

— додаток Д3 (у якому відображають суму БВ і спосіб її отримання, п. 200.7 ПКУ).

Врахуйте: на суму, відбиту в ряд. 20.2, зменшиться ліміт (через ΣВідшкод), причому відразу після подання декларації, а не за фактом отримання БВ

Рядок 20.2.1 заповнюють, якщо хочуть отримати БВ грошовими коштами — на поточний рахунок у банку або на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ). Значення цього рядка повинне відповідати сумі, записаній словами і цифрами в полі «а) у сумі (рядок 20.2.1)» додатка Д3 (п.п. 4 п. 5 розд. III Порядку № 21). При цьому в додатку Д3 зазначають реквізити банківського рахунку або рахунку, відкритого в небанківського надавача платіжних послуг, на який бажають отримати БВ (п. 200.7 ПКУ, питання 4 розд. I Інформаційного листа ДПСУ № 2/2023).

Важливо! Показник ряд. 20.2.1 проводиться за особовим рахунком

Рядок 20.2.2 заповнюють, якщо хочуть зарахувати БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань / погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (п.п. «б» п. 200.4, п.п. «в» п. 87.1 ПКУ). Причому такий спосіб отримання БВ, на думку фіскалів, можливий тільки з тими (нерозподілюваними) платежами, які повністю (!) сплачуються до держбюджету, і неможливий з платежами, надходження яких розподіляються в пропорціях між державним та місцевими бюджетами. Тому: не можна зарахувати БВ у рахунок «розподілюваних» податку на прибуток, ПДФО, а також у рахунок «місцевого» земельного податку або ЄСВ (листи ДПСУ від 17.03.2023 № 569/ІПК/99-00-04-02-03-06, від 12.12.2019 № 1859/6/99-00-04-02-03-15/ІПК). Проте можна в рахунок: «нерозподілюваних» акцизного податку, рентної плати (за користування радіочастотним ресурсом, лист ДФСУ від 21.03.2017 № 882/4/99-99-12-03-02-13). Детальніше див. «Залік БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань і погашення податкового боргу» // «Податки & бухоблік», 2018, № 62 (ср. ).

Значення цього рядка повинне відповідати сумі, записаній словами і цифрами в полі «б) у сумі, зазначеній у рядку 20.2.2…» додатка Д3.

Важливо! Показник ряд. 20.2.2 проводиться за особовим рахунком

У рядку 20.3 показують залишок ВЗ, який переходить до складу ПК наступного звітного періоду (п.п. «в» п. 200.4 ПКУ). Значення цього рядка визначають розрахунковим шляхом, тобто: ряд. 20.3 = ряд. 20 - ряд. 20.1 - ряд. 20.2. Якщо податкового боргу немає і не заявлено БВ, то до ряд. 20.3 переносять значення з ряд. 20. Якщо ж за сплаченою частиною ВЗ у ряд. 20.2 заявлене БВ, то до ряд. 20.3 може перейти неоплачений залишок від’ємного значення (в межах регліміту)

У ряд. 21 збирають увесь залишок ВЗ, який переходить на наступний звітний період: ряд. 21 = ряд. 19.1 + ряд. 20.3. При цьому ПКУ ніяк не обмежує строк давності ВЗ — тобто строк відображення ВЗ у декларації з ПДВ. Тому в ряд. 21 відображають ВЗ у тому числі «старше» 1095 днів до повного погашення (БЗ 101.24, див. «Перехідний «мінус» старше 1095 днів враховують у декларації з ПДВ до повного погашення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 68).

До заповненого ряд. 21 декларації подають додаток Д2, у якому розшифровують ВЗ із ряд. 21 у розрізі періодів його виникнення та контрагентів. При цьому ряд. 21 = ряд. «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка Д2;

Увага! Значення ряд. 21 переносять до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду (п.п. 5 п. 5 розд. V Порядку № 21)