Для нас вже звично, що кожен рік є багатим на «податкові» зміни. Не став тут винятком і 2016 рік. Тож давайте згадаємо про найбільш важливі і цікаві події 2016 року!
Податок на додану вартість
Декілька суттєвих ПДВ-новацій було введено вже з початку 2016 року Законом № 9091. До них можна віднести, зокрема, такі:
1 Див. наш коментар до Закону № 909 у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 5.
— мінбаза для самостійно виготовлених товарів і послуг замість собівартості встановлена на рівні звичайних цін ( п. 188.1 ПКУ);
— помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної (за винятком коду УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати операцію, не позбавляють податкового кредиту;
— встановлено штрафи для продавців, які допустили помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної ( п. 1201.4 ПКУ);
— бюджетне відшкодування здійснюється в хронологічному порядку, і заяви на таке відшкодування потрапляють до спеціальних реєстрів для «відшкодувальників».
Крім того, 2016 рік приніс платникам ПДВ ще багато глобальних новацій. Зокрема, на усіх платників чекали нові форми ПДВ-звітності2, які забрали-таки чимало здоров’я у бухгалтерів. Особливо слід відзначити новий додаток Д2, який передбачав розшифровку від’ємного значення за контрагентами. А оскільки у формі додатка було допущено очевидний «прокол», фіскалам довго довелося роз’яснювати, що у додатку Д2 платник має зазначати не свій ІПН як покупця, а ІПН продавців (див. лист від 22.02.2016 р. № 6111/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 6). Утім, непорозуміння тривали аж до появи наказу Мінфіну від 25.05.2016 р. № 503, який спростив додаток Д2 і залишив розшифровку від’ємного значення ПДВ винятково за періодами його виникнення, без розрізу контрагентів3. А також усунув деякі інші непорозуміння у формах ПДВ-звітності.
2 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 7.
3 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 70, с. 22.
А з 01.04.2016 р. набула чинності нова форма податкової накладної4. Із заголовної частини зникло чимало звичних для нас реквізитів (адреси контрагентів, вид договору, форма розрахунків тощо), а табличну частину було розділено на розділи А і Б.
4 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 20.
Крім того, 2016 рік приніс нам деякі важливі висновки щодо питань, які виникають із року в рік. Наприклад, податківці, нарешті, визначилися із тим, що
ПДВ-помилки можна виправляти протягом 1095 днів
А це означає, що навіть податковий кредит, який не відображено протягом 365 днів із дати складання податкової накладної — не втрачено. Його можна уключити до декларації через уточнюючий розрахунок. І якщо на початку року фіскали ще нерішуче говорили про це (див., наприклад, лист ДФСУ від 26.01.2016 р. № 1465/6/99-95-42-01-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 15, с. 3), то всередині року заговорили на повен голос. Протягом року з’явилося чимало роз’яснень податківців, які одностайно говорили про 1095-денний строк давності для податкового кредиту (див., наприклад, листи ДФСУ від 15.08.2016 р. № 17646/6/99-95-42-01-15, від 29.08.2016 р. № 18625/6/99-95-42-01-15 і від 07.09.2016 р. № 19321/6/99-95-42-01-15)5.
5 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 48, с. 45.
Також 2016 рік порадував нас позитивними аргументами щодо «збиткового» експорту. ВАСУ, нарешті, виніс рішення, і воно сприятливе для платників. Згідно з цим рішенням, для експортованих товарів, договірна вартість яких нижче ціни придбання (або звичайної ціни), різниця між мінбазою і договірною вартістю обкладається за ставкою 0 %, а не 20 %, як наполягали податківці (див. постанову ВАСУ від 16.02.2016 р. у справі № К/800/47756/15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 23). Під впливом зазначеної аргументації податківці дещо послабили свою категоричну позицію (лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11361/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 51, с. 3). Хоча і не відмовилися від неї зовсім, про що свідчить фіскальна консультація із БЗ, підкатегорія 101.09.
Не можна також забувати про цікаву позицію податківців щодо ПДВ-обліку компенсацій орендодавцю вартості комунальних послуг. У 2016 році податківці визначилися, що у тих випадках, коли вартість комунальних послуг відшкодовується орендодавцю окремо (не уключається до складу орендної плати), така компенсація розглядається як окремий об’єкт оподаткування ПДВ (див. лист ДФСУ від 04.08.2016 р. № 26595/7/99-99-15-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 69, с. 4). Тож у орендаря не повинно бути проблем з податковим кредитом за такою компенсацією.
Приємним виявилося і роз’яснення податківців щодо ПДВ-обліку безоплатних передач. Адже при таких операціях дарувальнику загрожували подвійні податкові зобов’язання з ПДВ — на підставі п. 188.1 ПКУ і на підставі п. 198.5 ПКУ. Фіскали роз’яснили, що податкові зобов’язання нараховуються один раз — згідно з п. 188.1 ПКУ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.05 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 69, с. 5). Згодом такий висновок фіскали повторювали неодноразово6.
6 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 87, с. 4.
Також не може не радувати те, що податківці, нарешті, приділили увагу добровільній ПДВ-реєстрації. У листі від 12.09.2016 р. № 30350/7/99-99-08-01-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 85, с. 6 вони назвали вичерпний перелік причин для відмови у такій реєстрації, а також визначили, які реквізити у реєстраційній заяві зобов’язаний, а які не зобов’язаний заповнювати ПДВ-«доброволець».
Податок на прибуток
Закон № 909 торкнувся також і податку на прибуток. Основні новації 2016 року такі:
— скасовано щомісячні авансові внески. Єдиний виняток — «квартальники». Їм до 31.12.2016 р. треба сплатити «разовий» авансовий внесок — у розмірі 2/9 податку, нарахованого в декларації за три квартали 2016 року ( п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ);
— для високодохідників встановлено квартальний звітний період ( п. 137.4 ПКУ). Точніше, навіть так:
базовим звітним періодом для платників податку на прибуток став квартал
Але малодохідникам для цілей податковоприбуткової звітності дозволено користуватися річним періодом ( п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).
Крім того, в 2016 році платники почали звітувати за новою формою декларації з податку на прибуток — затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 8977. Податківці також люб’язно роз’яснили, яким чином відображати у цій декларації нараховані протягом 2015 року щомісячні авансові внески (див. лист ДФСУ від 12.02.2016 р. № 5009/7/99-99-19-02-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 3).
7 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 8.
Крім того, нова форма декларації (і додатка ЗП) вирішила проблему із відображенням податків, сплачених за кордоном, не зарахованих авансів з дивідендів, податку на нерухомість8.
8 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 83, с. 10.
Одним із досягнень 2016 року стало також те, що податківці погодилися зараховувати «квартальникам» сплату одноразового авансового внеску ( п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) за рахунок наявної переплати автоматично — без заяви на таке зарахування (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 102.24 // «Податки та бухгалтерський облік, 2016, № 93, с. 3).
Єдиний податок
Для єдиноподатників третьої групи початок 2016 року став справжнім шоком. Адже
Закон № 909 зменшив для третьогрупників максимальний обсяг доходу, що дає право застосовувати спрощену систему
У 2015 році було 20 млн грн., а у 2016-му раптово стало 5 млн грн. ( п.п. 3 п. 291.4 ПКУ). У найбільш неприємному становищі опинилися ті третьогрупники, які отримали дохід менше 20 млн грн., але більше 5 млн грн. Фіскали примусили їх понервуватися, роз’яснивши, що такі єдиноподатники у 2016 році перебувати на спрощеній системі не можуть. А це — не тільки «облом» зі спрощенкою, але й обов’язкова ПДВ-реєстрація з усіма відповідними наслідками.
На щастя, у цієї історії щасливий фінал — після масового обурення платників податківці передумали і дозволили третьогрупникам, які «застрягли» між старим і новим граничним обсягом доходу у 2015 році, залишитися єдиноподатниками у 2016 році (див. лист ДФСУ від 20.01.2016 р. № 1867/7/99-99-17-02-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік, 2016, № 7, с. 3). Але до тих пір, поки їх дохід у 2016 році не перевищить планку у 5 млн грн.
Акцизний податок
Не оминули податкові новації-2016 і платників акцизного податку. З 01.03.2016 р. було запроваджено систему електронного адміністрування пального (дуже схожу на СЕА ПДВ) ( ст. 232 ПКУ). Тож усі суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, повинні були зареєструватися платниками «паливного» акцизу і провести інвентаризацію залишків пального на дату, коли «стартувала» СЕА для пального. Зробити це було досить непросто, адже законодавець барився із затвердженням відповідних підзаконних актів і ухвалював їх або безпосередньо перед 01.03.2016 р. або навіть після цієї дати.
Невід’ємною «супутницею» для «паливної» СЕА стала акцизна накладна ( ст. 231 ПКУ). Цей документ також було запроваджено виключно для платників «паливного» акцизу. Принцип його функціонування — приблизно такий самий, як і для податкової накладної. А саме:
при реалізації пального має складатися накладна, яка реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних у законодавчо встановлений строк
За порушення цього строку — штраф, як і у випадку з податковими накладними ( ст. 1202 ПКУ)9.
9 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 18.
Восени 2016 року царину акцизного податку сколихнула ще одна суттєва зміна. Мінфін своїм наказом № 841 від 26.09.2016 р. затвердив нову форму декларації акцизного податку і порядок її заповнення. Зміни у формі знову ж таки в основному стосуються «паливного» акцизу. За новою формою декларації платники починають звітувати вже за грудень 2016 року (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 116.07). Докладно про нову «акцизну» декларацію ви прочитаєте вже в наступному році — в одному з перших номерів.
Неприбуткові організації
Для неприбуткових організацій 2016 рік також наповнений новинами. Перш за все, і це мабуть головне, їм у 2016 році доводилося вперше подавати новий Звіт. Натомість фінзвітність «неприбутківці» можуть подавати за бажанням10.
10 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 87, с. 8.
Далі, неприбутківцям слід привести до 1 січня 2017 року свої установчі документи у відповідність до вимог п. 133.4 ПКУ і подати копії таких документів податківцям. Також податківці роз’яснили, яким чином до 01.01.2017 р. працює «неприбутковий» Реєстр (див. лист ДФСУ від 25.08.2016 р. № 28602/7/99-99-15-02-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік, 2016, № 77, с. 5).
Була у «неприбутківців» у 2016 році і своя «ложка дьогтю». Так, стало відомо, що будь-яка виплата доходу засновнику (або учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору розцінюється податківцями як використання доходу не за цільовим призначенням. Тому неприбуткова організація, яка здійснила таку виплату, підлягає виключенню з «неприбуткового» Реєстру (див. лист ДФСУ від 03.10.2016 р. № 21415/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік, 2016, № 89, с. 5).
Державне регулювання цін
Рік, що минає, також був багатий на новації у питаннях держрегулювання цін. Цим питанням можновладці серйозно зайнялися восени. Тут можна виділити принаймні три складових. Назвемо їх.
Продовольчі товари. У 2016 році Кабмін зважився на вельми серйозний експеримент. А саме: тимчасово припинити держрегулювання цін на певні групи продовольчих товарів. Для цього було прийнято спеціальну постанову КМУ від 22.09.2016 р. № 656.
Ліки. Постановою від 09.11.16 р. № 862 Кабмін затвердив новий порядок формування цін на лікарські засоби.
Алкоголь. У 2016 році було вчергове підвищено законодавчо встановлені мінімальні ціни на алкогольні напої. Постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 828 встановлено нові мінімальні ціни на такі напої, а також дещо більш детально прописано перелік алкогольних напоїв, ціни на які регулюються державою. Нові мінімальні ціни почали діяти з 03.12.2016 р.11
11 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 99, с. 27.
Податок на доходи фізичних осіб і військовий збір
Ставки. З 01.01.2016 р. основна ставка за ПДФО — 18 %. Крім неї, передбачено ще дві ставки ПДФО — 5 % і 0 %.
Ставка ВЗ колишня — 1,5 %.
Податкова соціальна пільга. Тепер у п.п. 169.1.1 ПКУ прямо прописано, що мінімальний розмір ПСП дорівнює 50 % розміру прожитмінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного року.
Зауважимо, що до внесення змін до цього підпункту ПКУ було передбачено застосування ПСП у розмірі 100 % прожитмінімуму. Але набуття чинності цією нормою постійно переносилося. Тому ПСП надавалася в розмірі 50 %.
Пенсії. З 01.07.2016 р. збільшено ставку ПДФО з 15 % до 18 %, що застосовується до сум пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, розмір яких перевищує у 2016 році 4134,00 грн.
Доходи, не оподатковувані ПДФО і ВЗ. З початку 2016 року, що минає, перелік таких доходів, наведений у ст. 165 ПКУ, поповнили:
— кошти, що надаються платнику податків у зв’язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження (див. пп. 165.1.57, 165.1.58 ПКУ);
— суми, що прощені (анульовані) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманими на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) ( п.п. 165.1.59 ПКУ). Майте на увазі, що положення зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016 р., за умови набуття чинності законом про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті (див. лист ДФСУ від 15.07.2016 р. № 7436/Р/99-99-13-02-03-14). Чекаємо.
Підприємці. Змінилися порядок розрахунку і строки сплати авансових платежів з ПДФО. З 2016 року авансові платежі необхідно сплачувати до 20 числа місяця, що настає за кожним календарним кварталом, крім IV (до 20.04, 20.07, 20.10 за I, II і III квартали відповідно).
За IV квартал авансовий внесок не сплачується, а здійснюється остаточний розрахунок з ПДФО
Сума авансового внеску залежатиме від фактичної величини чистого доходу, відображеного у Книзі обліку доходів і витрат за квартал, а не від показників минулого року, як було раніше. Якщо квартал збитковий — ПДФО не сплачується.
Облік доходів і витрат не зміниться.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Платники. З 1 січня 2016 року наймані працівники і фізособи-непідприємці, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, більше не є платниками ЄСВ.
ЄСВ з доходів, що включаються до бази нарахування ЄСВ, сплачують тільки суб’єкти господарювання, які виплачують такі доходи.
База нарахування ЄСВ. Максимальну величину бази нарахування ЄСВ підняли з 17 до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
При цьому скасовано черговість включення виплат до бази нарахування ЄСВ, у тому числі і для порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ.
Відкоригували вимогу про сплату ЄСВ із мінзарплати. Її необхідно застосовувати за основним місцем роботи працівника. Причому з розміром мінзарплати слід порівнювати базу нарахування ЄСВ без вирахування винагороди за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) за виконані роботи (надані послуги). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 40, № 19, с. 4.
Ставки. З 01.01.2016 р. для госпрозрахункових підприємств, бюджетників і всіх підприємців єдина ставка в частині нарахувань на базу справляння ЄСВ — 22 % ( ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Разом з тим збережено пільгові ставки ЄСВ для звичайних юросіб і підприємств (організацій) громадських організацій інвалідів на зарплату працівників-інвалідів, а також для організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів (див. чч. 13 і 14 ст. 8 Закону № 2464).
А от підприємства суднобудівельної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010) втратили свої пільги в частині сплати ЄСВ.
«Утримань» немає.
Підприємці. Підприємці та незалежні професіонали сплачують ЄСВ «за себе» за єдиною ставкою — 22 %. Причому з 1 січня 2016 року вони вважаються особами, застрахованими за всіма чотирма видами загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійного страхування, страхування на випадок безробіття, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, не пов’язаною з нещасним випадком на виробництві, і, нарешті, страхування від нещасного випадку. А отже, мають право на отримання лікарняних і декретних із Фонду соцстраху.
Законодавство про працю
Випробування при прийнятті на роботу. З 12.06.2016 р. розширено перелік осіб, яким роботодавець не має права встановлювати випробування. Перелічимо їх. Це: особи, які не досягли 18 років; молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів; особи, звільнені в запас з військової або альтернативної (невійськової) служби; інваліди, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; особи, яких приймають на роботу до іншої місцевості; особи, переведені на роботу на інше підприємство, до установи, організації; особи, обрані на посаду; переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; особи, які стажуються при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітні жінки; одинокі матері, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; сезонні та тимчасові працівники; внутрішньо переміщені особи (зокрема, із зони АТО та окупованого Криму); особи, щодо яких установлено заборону чинним законодавством; жінки, які мають дітей віком до 3 років (в окремих випадках — до 6 років), батьки, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікуни (піклувальники), прийомні батьки, батьки-вихователі.
До строку випробування не зараховують дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини
Це правило теж діє з 12.06.2016 р.
Детально про те, на що слід звернути увагу, встановлюючи строк випробування працівнику, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 57, с. 11.
Відпустка для догляду за дитиною до 3 років і «на дітей». З 11.06.2016 р. один з батьків-вихователів, який перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, має право на:
— відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років ( ст. 179 КЗпП);
— додаткову відпустку, що надається працівникам, які мають дітей або неповнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи ( ст. 1821, 1861 КЗпП).
Звільнення. Перелік підстав для припинення трудового договору, наведений у ст. 36 КЗпП, поповнився ще однією — «підстави, передбачені іншими законами», — п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Також було доповнено перелік підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця ( ст. 40 КЗпП). З 12.06.2016 р. для звільнення у зв’язку зі встановленням невідповідності працівника посаді, на яку він прийнятий, або виконуваній роботі протягом строку випробування з’явилася нова підстава — п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Інші новації-2016
Земельний податок. У 2016 році з’явилося чимало нових форм декларацій. Нову форму декларації у 2016 році вперше «випробовували» серед інших також і платники земельного податку12. Тут не обійшлося без курйозів. Податківці стверджували (і досі продовжують стверджувати), що в декларації нормативну грошову оцінку потрібно зазначати за одиницю площі навіть для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 112.05). Така позиція фіскалів на початку року викликала у платників чимало запитань щодо правильності заповнення нової «земельної» декларації.
12 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10.
Оновлена РРО-нормативка. У 2016 році з’явився новенький наказ Мінфіну від 21.01.2016 р., який затвердив нову редакцію Положення про форму та зміст розрахункових документів і Порядок подання звітності, пов’язаної з використанням КОРО, а також форму Звіту про використання КОРО (РК) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення13. Зазначене «оновлення» принесло нам кілька суттєвих новацій. Найбільш важливе з яких —
13 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 4.
для роздрібних торгівців підакцизними товарами обов’язковим реквізитом касового чека став «Акцизний податок»
Тож усі роздрібні торговці підакцизними товарами у чеку вже повинні були зазначати ставку акцизу, загальну його суму за реалізованими товарами і друкувати назву податку.
ОСББ і управління багатоквартирним будинком. 01.07.2016 р. сплив строк, встановлений Законом № 417 для того, аби мешканці кожного багатоквартирного будинку визначилися, у якій формі буде здійснюватися управління їхнім будинком. Однією із форм такого управління є ОСББ. Вочевидь, саме аби полегшити клопоти зі створення ОСББ Закон № 909 нарешті визнав їх неприбутковими організаціями ( п.п. 133.4.6 ПКУ). При цьому якщо до 01.07.2016 р. ОСББ в будинку не було створено, управління цим будинком буде здійснювати призначений місцевим органом виконавчої влади управитель. Створювати ОСББ можна і після зазначеної дати, але в такому випадку будинок буде знаходитися у віданні управителя щонайменше один рік14.
14 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 35-36, с. 19.
Мораторій на перевірки. 2016 рік— останній рік дії мораторію на перевірки, встановленого п. 3 розд. ІІ Закону № 7115. А от з наступного року дія цього мораторію закінчується. І можливість для податківців перевіряти суб’єктів господарювання буде залежати від того, чи не запропонують нам законодавці якийсь іншій мораторій.
15 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 51, с. 21.
Строки розрахунків для ЗЕД-договорів. У 2016 році Нацбанк прийняв спеціальну постанову від 07.06.2016 р. № 342, яка набула чинності 29.07.2016 р. Зазначена постанова між іншим встановлювала граничний строк розрахунків для експортно-імпортних операцій. Спочатку цей строк було встановлено у 90 календарних днів, потім його було збільшено до 120 днів. Причому Нацбанк незвично ліберально поставився до традиційних у таких випадках перехідних операцій. Зокрема, вважалося, що якщо суб’єкт господарювання у липні перевищив 90-денний строк, але не перевищив 120-денний, то він не порушив законодавчо встановлені строки для ЗЕД-розрахунків (див. лист НБУ від 10.08.2016 р. № 22-0003/67025 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 69, с. 6).
Господарські операції — без первинки. Рік, що минає, запам’ятається також деякими дійсно революційними бухобліковими новинами. Навесні Мінфін приголомшив усіх, фактично дозволивши за певних причин відображати господарські операції в бухобліку без первинних документів (див. лист Мінфіну від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 35-36, с. 4). А вже восени «естафету» підхопив парламент, ухваливши Закон від 03.11.2016 р. № 1724-VIII, який значно применшив бухоблікове значення первинних документів. Зокрема, з наступного року із Закону про бухоблік зникнуть згадки про те, що первинний документ підтверджує і фіксує факт здійснення господарської операції.
Повернення переплат. У 2016 році з’явився новий порядок повернення помилково і надміру сплачених грошових зобов’язань із бюджету (затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2015 р. № 1146). Революційних змін у процедуру повернення переплат він не вніс, але методологічно і сутнісно її оновив16.
16 Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 85, с. 10.
Спецводорента за те, чого не було. Наприкінці року податківці раптово змінили свою позицію щодо сплати спецводоренти у тому випадку, якщо водокористування здійснюється одночасно орендодавцем і орендарем. Вони заявляють, що навіть тоді, коли орендодавець використовує воду винятково для власних санітарно-гігієнічних і питних потреб, він повинен платити спецводоренту за всі обсяги води, переданої орендарю. Бо він, бачте, використовує таку воду у господарській діяльності з оренди приміщень (див. лист ДФСУ від 10.10.2016 р. № 32993/7/99-99-12-03-04-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 93, с. 5). Сподіваємося, що з нового року спецводоренту для вторинних користувачів скасують (як і обіцяли). І тоді про такі роз’яснення податківців ми будемо згадувати лише як про невдалий жарт.
Експорт послуг. Вже згаданий вище Закон від 03.11.2016 р. № 1724-VIII стосується не тільки первинних документів, але і спрощення адміністративних бар’єрів для надання послуг нерезидентам. Згідно із цим Законом, на експорт послуг (крім транспортних) тепер дозволено укладати ЗЕД-контракт просто шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти), або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставляння рахунка (інвойсу за надані послуги), у тому числі в електронному вигляді. Таким чином,
для резидентів України значно спрощено укладання угод на надання послуг нерезидентам
Як бачите, загалом 2016 рік традиційно виявився багатим на новинки. Сподіваємося, що у наступному році ви теж будете з нами, і ми будемо разом розпаковувати ті «подаруночки», що нам вже приготували наші можновладці.
