Пільги в таблиці

Ми вже звиклися з тим, що внесені ще з 01.01.2015 р. зміни до ПКУ істотно скоротили перелік пільг з податку на прибуток. Для розуміння масштабності втрат пригадаємо дострокове скасування низки тимчасових прибуткових пільг (для окремих категорій платників податків), що спочатку запроваджувалися до 1 січня 2020 року або з 1 січня 2011 року строком на 10 років ( пп. 15 — 19 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ в редакції до 01.01.2015 р.). До їх числа належали:

— готелі категорій «три зірки», «чотири зірки» і «п’ять зірок»;

— підприємства легкої промисловості;

— підприємства електроенергетики, суднобудування, літакобудування, машинобудування для агропромислового комплексу;

— видавництва, видавничі організації, підприємства поліграфії тощо;

— виробники біопалива;

— виробники одночасно електричної та теплової енергії та/або теплової енергії з використанням біологічних видів палива.

У цілому скасовано практично всі пільги з податку на прибуток, що були встановлені ст. 154 ПКУ і п.п. 15 — 22 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ у старій редакції.

На поточний період перелік суб’єктів, прибуток яких звільнено від обкладення податком на прибуток, наведено у ст. 142 ПКУ. До їх числа належать:

— підприємства та організації, що засновані громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю;

— Чорнобильська АЕС на період виконання робіт з підготовки до зняття та зі зняття з експлуатації енергоблоків АЕС і виконання робіт з перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему;

— підприємства, що отримали міжнародну технічну допомогу або кошти держбюджету для реалізації міжнародної програми Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття».

Пільга полягає у звільненні прибутку, отриманого підприємством інвалідів від продажу (постачання) товарів, виконання робіт та надання послуг. Причому під пільгу потрапляють постачання будь-яких товарів, робіт (послуг), а не тільки тих, що виготовлені/виконані самим підприємством. Виняток становлять тільки підакцизні товари та послуги з постачання таких товарів у межах посередницьких договорів.

Пільга не застосовується й до іншого прибутку, що не класифікується як прибуток від продажу товарів, робіт, послуг. Це, наприклад, і прибуток, отриманий від розміщення коштів на депозиті, і прибуток від курсових різниць тощо. Тобто результати непродажних операцій не пільгуються, а обкладаються податком на прибуток у загальному порядку.

Причому на право застосування пільги необхідно отримувати дозвіл відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII. Причому основною умовою для отримання такого дозволу є відповідність критеріям, прописаним у п. 2 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2007 р. № 1010. Нижче частково наведемо такі критерії:

1. Кількість інвалідів з основним місцем роботи має становити протягом попереднього звітного періоду не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників.

2. Фонд оплати праці таких інвалідів має становити не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.

3. Вивільнені кошти повинні бути використані за цільовим призначенням, інакше підприємству не уникнути санкцій за їх нецільове використання

Прибуток, отриманий від такого виду діяльності, відображаємо в додатку ПЗ та переносимо до рядка 05 Декларації з прибутку*.

Детальний порядок заповнення додатка ПЗ див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 8, с. 42.

Код пільги: 11020306 (Довідник пільг № 80/1)

* Наказом Мінфіну від 08.07.2016 р. № 585 унесено зміни до Декларації з прибутку, згідно з листом ДФСУ від 11.10.2016 р. № 33190/7/99-99-15-02-01-17 уперше за цією формою податківці рекомендують звітувати за три квартали 2016 року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 83, с. 5).

Назвемо таку пільгу «псевдопільгою», оскільки сенс її не зовсім зрозумілий. Адже підприємство за правилами бухобліку та без застосування п. 141.7 ПКУ легко може врахувати такі витрати у складі своїх витрат. Проте в Довіднику пільг така виплата названа пільгою, тому в «пільговому» Звіті доведеться її показати

Відображаємо в рядку 02 Декларації з прибутку у складі фінрезультату.

Код пільги: 11020305 (Довідник № 80/2)

Зауважте, що залік можливий (1) за наявності письмового підтвердження контролюючим органом іншої держави факту сплати податку і (2) за наявності чинного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

При цьому розмір суми податку, отриманого з іноземних джерел, на який можна зменшити суму податку, що підлягає сплаті в Україні, враховується в сумі не більше її позитивного значення

Важливо! Якщо суми податку на прибуток за звітний податковий рік не вистачить, то зараховувати суму не перекритих «закордонних» податків у рахунок зменшення податку на прибуток у наступних звітних роках не можна ( абзац третій п.п. 141.4.9 ПКУ)

Рядок 16.1 додатка ЗП Декларації з прибутку.

Код пільги: 11020085 (Довідник № 80/2)

Як ми вже зазначали, зменшення фінансового результату на суму збитків минулих років насилу можна назвати пільгою, проте в Довіднику № 80/2 вона є і тому Звіт про пільги заповнювати на цю суму доведеться.

Але пам'ятайте: такою пільгою платник може скористатися тільки у разі, якщо «старі» збитки реально «зіграли» у зменшення об’єкта оподаткування (див. приклад на с. 42 цього номера)

Відображаємо в рядку 3.2.4 додатка РІ Декларації з прибутку.

Код пільги: 11020301 (Довідник № 80/2)

При визначенні виду доходів, з яких потрібно було утримувати податок, слід спиратися на п.п. 14.1.54 і п. 141.4 ПКУ. У загальному випадку ставку податку встановлено на рівні 15 % суми доходів. Водночас за деякими доходами нерезидентів установлено інші ставки. Наприклад, суму фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковують за ставкою 6 % у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів ( п.п. 141.4.4 ПКУ). Якщо між Україною та країною нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то дохід (винагорода за перевезення), що виплачується нерезиденту, оподатковується за міжнародними правилами*.

Нагадаємо: застосовувати норми міжнародних договорів дозволяється тільки за умови надання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), що підтверджує його нерезидентський статус, тобто те, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір ( п. 103.4 ПКУ). Така довідка видається уповноваженим органом країни нерезидента і в загальному випадку має бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України ( п. 103.5 ПКУ). Проте інколи без легалізації довідки можна обійтися. Детальніше про податок на репатріацію можна дізнатися в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 55.

Якщо резидент скористався перевагою міжнародних договорів та утримав з доходу нерезидента податок за зниженою ставкою (або не утримав його зовсім), він зазначає таку суму пільги у Звіті про суми податкових пільг

Сумарне значення рядка 25 графи 6 таблиці 1 усіх додатків ПН, що заповнюється на кожного нерезидента окремо, переносимо до рядка 23 Декларації з прибутку.

Код пільги: 11020025 (Довідник № 80/2)

* Перелік країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування (станом на 01.01.2016 р.), наведено в листі ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2815/7/99-99-12-01-03-17.

ПДВ-операції умовно можна класифікувати на декілька категорій: оподатковувані ПДВ (20 %, 7 %, 0 %), звільнені від ПДВ та такі, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Так-от, серед усіх перелічених — пільговими вважаються операції: звільнені від обкладення ПДВ, що оподатковуються за ставками 7 % і 0 %, а також ті, до яких застосовуються спеціальні режими оподаткування у сфері сільського господарства.

Важливо! Платникам ПДВ-пільги не надаються, а визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг. І, як звертають увагу податківці, ПДВ-пільги повинні застосовуватися в обов’язковому порядку без можливості відмовитися від їх застосування (див. підкатегорію 101.13 БЗ).

Зверніть увагу! Необ’єктні постачання — не пільга. Якщо платник ПДВ здійснює операції з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, то, як підкреслюють податківці, податкові пільги в такому разі не визначаються. До таких операцій, зокрема, належать:

— операції, що не потрапляють до об’єкта оподаткування згідно з п. 185.1 ПКУ (зокрема, не відповідають терміну «постачання»);

— постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до ст. 196 ПКУ;

— постачання послуг з місцем постачання за межами митної території України ( пп. 186.2 і 186.3 ПКУ);

— отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване за межами митної території України ( пп. 186.2 і 186.3 ПКУ).

Платнику ПДВ відображати у Звіті з пільг такі операції не потрібно.

Зауважте! Не потрапляють під пільгові й суми ПДВ, сплачені постачальникам за товари/послуги, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Нижче перелічимо найбільш ходові ПДВ-пільги, що можуть підвернутися платникам ПДВ, а також особливості/умови їх застосування. Крім того, наведемо їх коди згідно з останніми Довідниками пільг № 80/1 і № 80/2.

Зауважимо, що коди ПДВ-пільг із Довідників пільг вам стануть у нагоді не тільки при заповненні Звіту з пільг, а й при складанні податкових накладних на пільгові постачання. Код пільги зазначається у гр. 9 табличного розділу Б податкової накладної. Виняток:

— постачання зі ставкою 0 % або 7% — тоді гр. 9 ПН не заповнюють;

— у Довіднику код пільги звільненій від ПДВ операції не присвоєно — тоді у гр. 9 ПН ставиться умовний код «99999999»

Зверніть увагу! Сума ПДВ, не сплачена платником до бюджету у зв’язку з постачанням лікарських засобів і медвиробів за меншою ставкою 7 %, є податковою пільгою. Вона визначається як різниця між сумою ПДВ за ставкою 20 % і сумою ПДВ за ставкою 7 % (див. БЗ 101.29).

Зауважимо, що під знижену ставку так само потрапляє і ввезення ліків і медвиробів.

Перш ніж користуватися ставкою 7 % при ввезенні/постачанні на території України лікарських засобів та медвиробів, платник ПДВ повинен дотримати певні умови. Стосуються вони самих лікарських засобів, що поставляються, і медвиробів. Так:

1) Лікарські засоби мають бути:

— дозволені для виробництва та застосування в Україні;

— унесені до Держреєстру лікарських засобів.

Увага! Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції обкладаються ПДВ у загальновстановленому порядку — за ставкою ПДВ 20 %.

Але при цьому не варто забувати, що реалізація лікарських засобів може здійснюватися тільки за наявності ліцензії (див. лист Міндоходів від 04.04.14 р. №7860/7/99-99-19-04-02-17).

Нагадаємо, що ліцензуванню підлягають (п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723):

— оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами;

— імпорт лікарських засобів.

2) Медвироби повинні входити до переліку, затвердженого КМУ. Перелік медвиробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7 %, затверджено постановою КМУ від 03.09.2014 р. № 410.

Майте на увазі! До деяких медвиробів, коди УКТ ЗЕД яких у Переліку № 410 містять позначку «*», висувають додаткову вимогу — вони повинні мати ще й відповідне маркування (див. лист ДФСУ від 12.02.2016 р. № 3035/6/99-99-19-03-02-15).

Тішить, що для реалізації медвиробів суб’єктам господарювання немає необхідності отримувати спеціальну ліцензію та дотримувати «аптечних» умов продажу.

Увага! У деяких випадках імпорт/постачання ліків та медвиробів звільняються від сплати ПДВ і тоді в таких випадках 7 % ПДВ не сплачується (див. пп. 2.23 і 2.24 цієї таблиці)

Рядок 1.2 Декларації з ПДВ / при ввезенні ряд. 11.2 Декларації з ПДВ.

30%

Код пільги: при постачанні ліків 14060508 (Довідник № 80/1)

Код пільги: при постачанні медвиробів 14060509 (Довідник № 80/1)

При ввезенні/постачаннях лікарських засобів, медобладнання та медвиробів для клінічних випробувань знижена ставка 7 % застосовується тільки за наявності відповідних дозволів МОЗ України на проведення клінічних випробувань.

Зокрема, такими документами є (див. лист МОЗ України від 09.04.2015 р. № 18.01-04/2848/11296):

— або позитивний висновок ДП «Державний експертний центр МОЗ України» експертизи матеріалів про проведення клінічного випробування, затверджений МОЗ України;

— або рішення МОЗ України про проведення клінічних випробувань, затверджене відповідним наказом МОЗ України

Рядок 1.2 Декларації з ПДВ / при ввезенні — ряд. 11.2 Декларації з ПДВ.

Код пільги: 14060510 (Довідник № 80/1)

Під цю пільгу потрапляють операції вивезення за межі митної території України в митному режимі:

а) експорту. Причому майте на увазі, що до експорту товарів, постачання яких на території України звільнені від ПДВ, також застосовують ставку 0 % ( п. 195.2 ПКУ).

Виняток: експорт культурних цінностей, вивезення яких пільгується ( п. 210.7 ПКУ; код пільги 14060473 в Довіднику № 80/2), і до 01.01.2017 р. експорт металобрухту за переліками, затвердженими КМУ, а також макулатури ( п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ; код пільги 14060470 в Довіднику № 80/2);

б) реекспорту, якщо товари поміщені в цей режим згідно з п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ (а ось реекспорт в інших випадках умовно звільнений від ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ — див. п. 2.6 цієї таблиці);

в) безмитної торгівлі;

г) вільної митної зони.

Детальніше про експорт див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 11

Рядок 2 Декларації з ПДВ.

Коди пільги: 14060394, 14060486, 14060487, 14060488 (Довідник № 80/2)

Під ставку 0 % потрапляють операції з постачання товарів, перелічених у п.п. «а» — «ґ» п.п. 195.1.2 ПКУ.

Це, в основному, постачання товарів для заправки та забезпечення морських і повітряних суден «особливого призначення», космічних кораблів і носіїв, військового транспорту/іншого спецконтингенту. А так само постачання товарів магазинами безмитної торгівлі виключно фізособам, які виїжджають за кордон/переміщаються транспортними засобами, що належать резидентам

Рядок 3 Декларації з ПДВ.

Коди пільг: 14060395 — 14060399 (Довідник № 80/2)

Від ПДВ звільняються:

— міжнародні перевезення;

— виконання робіт з рухомим майном, заздалегідь ввезеним для цього до України та вивезеним після їх закінчення;

— обслуговування повітряних суден за міжнародними рейсами.

Будьте уважні: усі інші послуги, що поставляються нерезидентам, обкладаються ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 % (за умови, що місце їх постачання, визначене за правилами ст. 186 ПКУ, знаходиться на митній території України).

Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 38, с. 19

Рядок 3 Декларації з ПДВ.

Коди пільг: 14060400, 14060401, 14060402 (Довідник № 80/2)

Повністю звільняється від обкладення вивезення товару в режимі реекспорту.

Умовно повністю звільняються від ПДВ:

— вивезення товару в митному режимі тимчасового вивезення, за умови дотримання вимог та обмежень, установлених гл. 19 МКУ;

— вивезення товару з митної території України на митний склад за умови дотримання вимог та обмежень, установлених гл. 19 МКУ;

— вивезення в митному режимі переробки за межами митної території України, за умови дотримання вимог та обмежень, установлених гл. 24 МКУ.

Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 42 і № 73, с. 42

Коди пільги 14060489, 14060490, 14060491, 14060492 (Довідник № 80/2)

Від оподаткування звільняється постачання товарів дитячого харчування і товарів дитячого асортименту. Перелік таких товарів затверджує КМУ.

Але під цю норму «свіжий» перелік наразі не розроблено. Отже, до його прийняття слід користуватися «старим», затвердженим постановою КМУ від 08.09.1997 р. № 996 ( п. 10 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Зверніть увагу! «Старий» перелік складається виключно з товарів дитячого харчування, і тільки вітчизняного походження.

Отже, товари дитячого асортименту (соски, пелюшки тощо), судячи з усього, наразі під пільгу не потрапляють та обкладаються ПДВ на загальній підставі. Це саме стосується і імпортованих дитячого харчування і товарів дитячого асортименту, незважаючи на норму п. 197.4 ПКУ, згідно з якою звільнення від оподаткування, передбачені п. 197.1 ПКУ, поширюються й на операції зі ввезення на митну територію України

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги: 14060404 (Довідник № 80/1)

Ця пільга звільняє від обкладення ПДВ послуги з освіти та виховання. При цьому такі послуги умовно поділено на три групи:

1. Послуги з дошкільної, середньої, професійно-технічної та вищої освіти, у тому числі навчання аспірантів і докторантів.

При цьому навчальний заклад матиме право на освітню пільгу з ПДВ тільки в разі дотримання одночасно двох умов:

— наявність ліцензії на надання таких послуг. Тобто навчальний заклад має бути включено до Державного реєстру навчальних закладів і він повинен мати спеціальну ліцензію, видану Міністерством освіти України відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII, а так само відповідно до Ліцензійних умов здійснення освітньої діяльності закладів освіти, затверджених постановою КМУ від 30.12.2015 р. № 1187 (див. листи ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5577/6/99-99-19-03-02-15 і від 18.07.2016 р. № 15380/6/99-99-15-03-02-15);

— послуги, що надаються навчальним закладом у сфері освіти, мають бути з тих, що перелічені в п.п. «а» — «й» п.п. 197.1.2 ПКУ.

Пільга надається всім навчальним закладам, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності.

А ось щодо надання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням та слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти, то такі послуги не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п.п. 196.1.8 ПКУ.

2. Послуги з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв.

3. Послуги з проживання учнів та студентів у гуртожитках

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги: 14060404 (Довідник № 80/1)

Від ПДВ звільняються:

1) операції постачання:

— технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки;

— товарів спецпризначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування для інвалідів та інших пільгових категорій населення;

2) операції постачання комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спецпризначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування для інвалідів та інших пільгових категорій населення.

Головне, щоб товари і комплектуючі/полуфабрикати були включені до спеціальних Переліків. Зауважимо, що перелік перших і других затверджено постановою КМУ від 02.02.2011 р. № 79.

При цьому, ураховуючи норми п.п. 197.4 ПКУ, під пільги потрапить і ввезення таких товарів, комплектуючих або напівфабрикатів. Отже, коло платників ПДВ, на яких поширюється дія цієї пільги, не обмежено (див. лист Міндоходів від 18.05.2013 р. № 2854/6/99-99-19-04-02-15-26)

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Коди пільги: 14060405, 14060405 (Довідник № 80/1)

Під цю пільгу потрапляють операції з постачання:

1) послуг з охорони здоров’я. Причому користуватися цією пільгою в частині постачання послуг з охорони здоров’я можуть:

— заклади охорони здоров’я. Перелік таких затверджено наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385. На нього прямо вказують податківці (див. лист ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 01.09.2016 р. № 1523/10/02-32-12-01, консультацію в БЗ 101.13). Тобто фактично під цю умову потрапляють тільки медзаклади- юрособи;

— які мають відповідну ліцензію. Хоча згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики, затвердженими наказом МОЗ від 02.02.2011 р. № 49, ліцензію можуть отримати не тільки юрособи, а й фізособи-підприємці. Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 41.

Зауважимо, діє ця пільга щодо всіх послуг з охорони здоров’я, (!) за винятком тих, що перелічені в п.п. «а» — «о» п.п. 197.1.5 ПКУ.

Так, наприклад, під пільгу не потрапляє медобслуговування громадян за їх бажанням у медзакладах з поліпшеним сервісним обслуговуванням ( п.п. «і» п.п. 197.1.5 ПКУ). Як слід розуміти термін «поліпшене сервісне обслуговування в медичних закладах», див. лист МОЗ від 12.03.99 р. № 10.03.68/252. Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 55, с. 42;

2) послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги:

14060409 (Довідник № 80/1)

Звільняються від оподаткування операції постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Виняток: операції з надання пасажирського транспорту в оренду.

Для застосування цієї пільги обов’язкове дотримання двох умов:

1) послуги з перевезення пасажирів надаються в межах населеного пункту і

2) тарифи на такі перевезення затверджено уповноваженим органом.

Детальніше про цю пільгу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 44, с. 39

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6

Код пільги: 14060417 (Довідник № 80/1)

Від обкладення ПДВ звільняються операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання. Тобто перше постачання житла обкладається ПДВ на загальних підставах (за ставкою 20 %), а всі подальші постачання пільгуються.

При цьому перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (уключаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) зі спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, що є особою іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (уключаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію або капітальний ремонт за рахунок замовника.

Зауважимо, що податківці і сьогодні неоднозначно висловлюються про те, що вважати першим постачанням житла і чи вписується туди постачання будівельно-монтажних робіт (див. листи від 04.09.2014 р. № 3717/7/99-99-19-03-02-17 і від 25.09.2014 р. № 3945/6/99-99-19-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 90, с. 34, а також листи ДФСУ від 03.02.2016 р. № 2204/6/99-99-19-03-02-15 і від 30.11.2015 р. № 25585/6/99-99-19-03-02-15, консультація БЗ 101.13). Отже, суб’єктам господарювання, які мають справу з будівництвом житла, краще заручитися персональною консультацією

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги: 14060423 (Довідник № 80/1)

Під цю пільгу потрапляють операції:

1) постачання (передоплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;

2) підготування (літературне, наукове та технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві) та розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників і словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва.

При цьому, як пояснюють податківці, пільга застосовується (!) на всіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище продукції: від виробників такої продукції (видавництв, виробників та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.

Причому що стосується першої частини — пільгових постачань періодики вітчизняного виробництва, то під пільгу не підпадають, а оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 %:

— операції з підготовки та виробництва як електронних, так і друкованих періодичних видань друкованих ЗМІ;

— постачання (передоплата) електронних версій періодичних видань друкованих ЗМІ, у тому числі поставлених за допомогою мережі Internet та/або записаних на CD-диск, DVD-диск тощо (див. лист ДФСУ від 22.04.2015 р. № 8508/6/99-99-19-03-02-15).

Що стосується другої частини — пільгових операцій з «книжковою» продукцією, то під пільгу не підпадають, а оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 %:

— операції з доставки книжкової продукції, у тому числі підручників і навчальних посібників (пільга поширюється виключно (!) на операції з доставки вітчизняних періодичних видань друкованих ЗМІ);

— операції з надання інших послуг, не пов’язаних з підготовкою та виготовленням «книжкової» продукції (див. лист ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1745/6/99-99-19-03-02-15).

Детальніше про цю пільгу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 22, с. 23

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги: 14060435 (Довідник № 80/1)

Звільняються від ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема, з безоплатного постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями одержувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійність і благодійні організації.

Скористатися пільгою підприємство-благодійник має право тільки при дотриманні таких умов:

1) перед наданням допомоги надіслати пропозицію благодійній організації та дочекатися повідомлення про згоду її прийняти;

2) на товари, що передаються як благодійна допомога, нанести відповідне маркування «Благодійна допомога. Продаж заборонено» (при огляді товару/упаковки такий напис має бути видно повністю і чітко);

3) благодійна передача товару має бути обов’язково безоплатною. Якщо буде виявлено факт грошової, матеріальної або іншого виду компенсації (наприклад, взаємозалік), то удаване безоплатне постачання оподатковуватиметься на загальних підставах. Тобто ПДВ-зобов’язання тоді доведеться нарахувати як при звичайному постачанні.

Увага! Благодійна ПДВ-пільга не застосовується до постачань:

— підакцизних товарів;

— цінних паперів (крім наданих ендавментів, а точніше сум коштів або цінних паперів, що вносяться благодійником до банку або небанківської фінансової установи, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника);

— нематеріальних активів;

— товарів/послуг, призначених для використання в госпдіяльності.

У пільговому випадку постачання товарів/послуг раніше відображений податковий кредит за ним платнику доведеться компенсувати нарахуванням податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ПКУ (див. лист ДФСУ від 26.04.2016 р. № 9399/6/99-99-15-03-02-15).

Детальніше про цю пільгу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 35, с. 12

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги: 14060424 (Довідник № 80/2)

Пільга діє до 1 січня 2017 року.

Ця пільга звільняє від обкладення ПДВ операції з постачання, у тому числі імпорту, а так само експорту:

1) відходів і брухту чорних і кольорових металів, перелік яких повинен затверджуватися Кабміном. На виконання зазначених вимог такий перелік затверджено постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 15 (ср. ). Нагадаємо, що податківці нарешті дійшли «правильного» висновку, що пільга в частині металобрухту діяла безперервно, незалежно від строків приведення у відповідність до законодавства затверджуючих переліків (див. лист ДФСУ від 25.03.2016 р. № 10203/7/99-99-19-03-02-17);

2) паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД.

Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 33

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Коди пільг: 14060465, 14060470 (Довідник № 80/2)

ПДВ-пільг для підприємств інвалідів дві. Причому обидві позиціонуються податківцями як взаємовиключні пільги з ПДВ, тобто вибрати та користуватися можна тільки однією.

Одна — тимчасова, діє до 1 січня 2020 року і передбачена п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Вона дає підприємствам інвалідів можливість скористатися ставкою 0 % за операціями постачання товарів, що виготовляються ними, і послуг.

Друга — безстрокова, передбачена п. 197.6 ПКУ. Вона звільняє від ПДВ у підприємств інвалідів ті самі «пільговані» операції та на тих самих умовах, що й за першою пільгою.

Умови застосування і однієї, і другої пільги однакові:

1) підприємство має бути засноване громадськими організаціями інвалідів та бути їх власністю;

2) кількість інвалідів з основним місцем роботи має становити протягом попереднього звітного періоду не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;

3) фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду повинен становити не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці, що належать до складу витрат згідно з правилами обкладення податком на прибуток. Зауважимо: зараз уже немає такої категорії, як витрати на податок на прибуток. Отже, тут слід орієнтуватися на бухгалтерські показники, що стосуються сум, виділених підприємством для оплати праці у звітному періоді. Тобто орієнтуватися на Кт рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою».

Крім того, податківці додатково висувають вимогу (див. лист ДПСУ від 04.02.2013 р. № 1679/6/15-14-15-в), щоб розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів, які працюють на такому підприємстві, в еквіваленті повної зайнятості був не менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (хоча в ПКУ про це нічого не зазначено);

4) дотримано «8 % критерій» з безпосереднього виготовлення товарів та надання послуг. Тобто сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших купованих товарів/послуг, що використовуються підприємством інвалідів у виготовленні товарів/послуг, має становити не менше 8 % продажної ціни виготовлених товарів/послуг.

Яку пільгу обрати, підприємство інвалідів вирішує самостійно. Єдине, на що хотілося б звернути увагу при виборі пільги, що хоча пільговий режим зі ставкою 0 % і обмежений у часі (діє до 1 січня 2020 року), проте користуватися ним вигідніше. Здійснюючи оподатковувані операції за ставкою 0 %, підприємству інвалідів не доведеться, показавши «вхідний ПДВ» у складі податкового кредиту за товарами, послугами, купленими для здійснення такої пільгової діяльності, нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 і 199.1 ПКУ.

Детальніше про ці обидві пільги див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 67-68, с. 29

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 і таблиця 2 додатка Д6

Коди пільг: 14060462, 14060442 (Довідник № 80/1)

Діє до 1 січня 2017 року (п.п. 4 п. 2 розд. IX ПКУ).

Користуються цією пільгою-послабленням сільгосппідприємства, що обрали спеціальний режим ПДВ-обкладення згідно з п. 209.1 ПКУ.

Суть пільги в тому, що з 01.01.2016 р. сільгоспники-спецрежимники спрямовують на свої спеціальні ПДВ-рахунки (тобто залишають собі для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг — БЗ 101.24) відповідну частину позитивного ПДВ-результату між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом звітного періоду в розрізі певного виду діяльності:

— 15 % за операціями із зерновими і технічними культурами;

— 80 % за операціями з продукцією тваринництва (велика рогата худоба жива — код УКТ ЗЕД 0102; молоко та вершки не згущені і без додавання цукру та інших підсолоджуючих речовин — код УКТ ЗЕД 0401);

— 50 % за операціями з іншими сільгосптоварами/послугами (крім зернових і технічних культур і продукції тваринництва).

Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13 с. 15, 20; № 31, с. 20; № 79, с. 12

Рядок 13.2 табл. 1–3 додатка ДС10 з кодом 0121, ряд. 18.2 Декларації з ПДВ з кодом 0121.

Код пільги: 14060450 (Довідник № 80/1)

Діє до 1 січня 2017 року (п.п. 4 п. 2 розд. IX ПКУ).

Користуються цією пільгою-послабленням підприємства у сфері лісового господарства, що відповідають критеріям з п. 209.6 ПКУ та обрали спеціальний режим ПДВ-оподаткування ( п. 209.1 ПКУ).

Суть пільги в тому, що з 01.01.2016 р. лісники-спецрежимники спрямовують на свої спеціальні ПДВ-рахунки (тобто залишають собі для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг) відповідну частину позитивного ПДВ-результату між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом звітного періоду в розрізі певного виду діяльності:

— 50 % за операціями з іншими сільгосптоварами/послугами (крім зернових і технічних культур і продукції тваринництва).

Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13 с. 15, 20; № 31, с. 20; № 79, с. 12

Рядок 13.2 табл. 3 додатка ДС10 з кодом 0122, ряд. 18.2 Декларації з ПДВ з кодом 0122.

Код пільги: 14060451 (Довідник № 80/1)

Діє до 1 січня 2017 року (п.п. 4 п. 2 розд. IX ПКУ).

Користуються цією пільгою-послабленням підприємства у сфері рибальства, що відповідають критеріям з п. 209.6 ПКУ та обрали спеціальний режим ПДВ-оподаткування ( п. 209.1 ПКУ).

Суть пільги в тому, що з 01.01.2016 р. риболови-спецрежимники спрямовують на свої спеціальні ПДВ-рахунки (тобто залишають собі для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг) відповідну частину позитивного ПДВ-результату між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом звітного періоду в розрізі певного виду діяльності:

— 50 % за операціями з іншими сільгосптоварами/послугами (крім зернових і технічних культур і продукції тваринництва).

Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13 с. 15, 20; № 31, с. 20; № 79, с. 12

Рядок 13.2 табл. 3 додатка ДС10 з кодом 0123, ряд. 18.2 Декларації з ПДВ з кодом 0123.

Код пільги 14060452 (Довідник № 80/1)

Діє до 1 січня 2017 року (п.п. 4 п. 2 розд. IX ПКУ).

Користуються цією пільгою сільгосппідприємства, які відповідають п. 209.18 ПКУ, тобто (1) вирощують худобу та/або продають м’ясо або молоко власного виробництва або власної переробки, але (2) не обрали спеціальний режим, а (3) на загальних підставах вважаються платниками ПДВ.

Суть пільги в тому, що з 01.01.2016 р. зазначені тваринники-неспецрежимники спрямовують на свій поточний рахунок (тобто залишають собі) відповідну частину позитивного ПДВ-результату між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом звітного періоду в розрізі виду діяльності:

— 80 % — за операціями з продукцією тваринництва (реалізація великої рогатої худоби живої (код УКТ ЗЕД — 0102); молока і вершків не згущених і без додавання цукру та інших підсолоджуючих речовин (код УКТ ЗЕД— 0401);

— 20 % — за операціями з іншими сільгосптоварами (реалізація худоби (крім великої рогатої) птиці, шерсті власного виробництва, молочних продуктів і молочної сировини (крім молока і вершків не згущених і без додавання цукру та інших підсолоджуючих речовин), м’ясопродуктів.

Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 15, 27

Рядок 13.2 табл. 2, 3 додатка ДС10 з кодом 0131,ряд. 18.2 Декларації з ПДВ з кодом 0130.

Код пільги: 14060453 (Довідник № 80/1)

Ця пільга діє до 1 липня 2017 року.

Вона звільняє від ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701,

2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Пільга застосовується тільки щодо постачань перелічених вище товарних позицій на митній території України. Вивезення таких товарів за межі України обкладається ПДВ на загальних підставах, тобто за ставкою 0 % (див. п.п. 2.3 цієї таблиці).

Щоправда, на відміну від решти пільг (!), платник може відмовитися від її застосування взагалі або на певні періоди. Для цього доведеться подати Заяву про відмову/зупинення використання пільги ( додаток 3 до Порядку № 21). У Заяві слід зазначити: період, на який ви бажаєте припинити пільгу, номенклатуру товарів, за якими прийнято рішення відмовитися від пільги, та їх коди за УКТ ЗЕД.

Заяву потрібно подати до своєї податкової в тому звітному періоді, починаючи з якого прийнято рішення не користуватися пільгою. Так, щомісячний платник ПДВ, подавши заяву разом із вересневою декларацією (до 20 жовтня 2016 року), може не застосовувати пільгу починаючи з 1 жовтня 2016 року (див. підкатегорію 101.13 БЗ).

Тим же, хто відмовлятися від пільги не має наміру, передбачено своєрідний бонус — незастосування п. 198.5 ПКУ. Тобто платник, здійснюючи цю пільгову операцію, нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання щодо залишків товарів/послуг та необоротних активів, за якими раніше було відображено податковий кредит, не повинен. Причому, як пояснюють податківці, ця поблажка стосується тільки тих залишків товарів/послуг і необоротних активів, що були придбані до 01.01.2016 р. — дати початку дії цієї пільги (див. БЗ 101.14, а так само листи ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 03.03.2016 р. № 734/10/14-29-12-01-10 і від 10.05.2016 р. № 1531/10/14-29-12-01-10).

Детальніше про цю пільгу див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 7

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги: 14060521 (Довідник № 80/1)

Ця пільга діє до 1 січня 2020 року.

Вона звільняє від сплати ПДВ операції платника-боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно

— до плану реструктуризації, погодженого відповідно до закону про фінансову реструктуризацію, або

— плану санації, затвердженого відповідно до ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Зауважте! Ця пільга дозволяє платнику-боржнику при продажу таких товарів не застосовувати норми розділу V ПКУ про нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше визнаних податкових зобов’язань та/або виділеного податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням.

Тобто продаючи товари, що потрапляють під цю пільгу, платнику-боржнику не доведеться нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 таблиці 1 додатка Д6.

Код пільги: 14060522 (Довідник № 80/1)

Діє до 31 березня 2019 року.

Звільняє від ПДВ операції з ввезення на митну територію України та першого постачання:

— лікзасобів, внесених до Держреєстру лікзасобів, а також

— медвиробів, внесених до Держреєстру медтехніки, та

— виробів медпризначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання.

От тільки таке звільнення застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спецорганізаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначено Законом України «Про здійснення державних закупівель»

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 табл. 1 додатка Д6.

Коди пільг: 14060519, 14060519, 14060520 (Довідник № 80/2)

Діє на період проведення АТО та/або введення воєнного стану.

Тобто з 23 липня 2014 року і до закінчення проведення АТО (див. лист ДФСУ від 29.02.2016 р. № 4439/6/99-99-19-03-02-15).

Звільняє від обкладення ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

— низки спеціальних засобів індивідуального захисту;

— ліків та медвиробів;

— продукції оборонного призначення.

Як виправитися тим, хто не застосував своєчасно цю пільгу, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 31, с. 35

Рядок 5 Декларації з ПДВ, ч. 3 табл. 1 додатка Д6.

Коди пільг: 14060511, 14060512, 14060513, 14060514 (Довідник № 80/1)

Пільга діє до 1 січня 2023 року.

Вона звільняє від обкладення ПДВ операції постачання програмної продукції.

У свою чергу до програмної продукції відносять:

— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або освітньої комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

— криптографічні засоби захисту інформації.

Так, наприклад, операції постачання програмної продукції від нерезидента на митну територію України, ураховуючи норми п.п. «в» п. 186.3, є об’єктом обкладення ПДВ. Проте, у свою чергу, згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ таке постачання звільняється від обкладення ПДВ (БЗ 101.13).

А ось операція постачання послуг нерезиденту з розробки та/або постачання програмного забезпечення повинна відображатися в обліку як операція постачання послуг, місце постачання яких визначене за межами митної території України, тобто не обкладатися ПДВ.

ряд. 5 Декларації з ПДВ, ч. 3табл. 1 додатка Д6

Код пільги: 14060495 (Довідник № 80/2)

Податкова пільга з ПДФО надається шляхом:

— зменшення оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги (ПСП);

— звільнення від сплати податку (доходи, що не включають до бази оподаткування, перелічено у ст. 165 ПКУ);

— установлення зниженої ставки ПДФО (наприклад, для доходів у вигляді спадщини від членів сім’ї першого ступеня споріднення);

— зменшення податкових зобов’язань після нарахування ПДФО (так діє податкова знижка).

Давайте з вами розглянемо найцікавіші з чинних пільг і такі, що часто зустрічаються, та хто може ними скористатися

ПСП може бути застосована виключно до зарплати. Розміри пільг наведено в п. 169.1 ПКУ. Право скористатися ПСП виникає у працівника в разі дотримання певної умови. Якої саме? Його зарплата за звітний місяць не повинна перевищувати суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. ( п.п. 169.4.1 ПКУ).

Детально про ПСП ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 12

Інформацію про надану ПСП відображають у графі 8 розд. I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ

ПДФО не обкладайте всю суму допомоги по вагітності та пологах. Детально про порядок розрахунку, нарахування та виплати допомоги читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 35-36, с. 6, № 37, с. 7, № 39, с. 7

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «128»

Не обкладайте ПДФО, якщо надаєте за переліком та в межах норм, установлених КМУ та/або галузевими нормами.

А якщо працівник не повернув спецодяг, що був виданий йому в тимчасове користування? Тоді його вартість потрапить до оподатковуваного доходу такого працівника (як дохід у вигляді додаткового блага — ознака доходу у формі № 1ДФ — «126») на підставі п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ. Як уникнути цього, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 15, № 73, с. 10

Неоподатковуваний дохід у формі № 1ДФ з ознакою доходу «136»

З наведеної норми ПКУ випливає, що в покупця-фізособи не виникає оподатковуваний дохід тільки в разі, якщо при поверненні товару ціна на товар, що повертається, знизилася або не змінилася.

А що коли на момент повернення ціна товару зросла? У такому разі при виплаті покупцю грошової компенсації за повернений неякісний товар у того виникне дохід у сумі, що дорівнює різниці між новою (збільшеною) ціною товару на момент повернення та ціною на момент купівлі. Такий дохід уключають до загального місячного оподатковуваного доходу покупця-фізособи на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ (як додаткове благо — ознака доходу у формі № 1ДФ — «126»). Податковим агентом у цій ситуації є продавець. Детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 76

Неоподатковуваний дохід у формі № 1ДФ з ознакою доходу «138»

Суму такої допомоги не обкладайте ПДФО, якщо одночасно виконуються такі вимоги: (1) допомогу надає благодійна організація або роботодавець працівника на його лікування або медичне обслуговування; (2) є документи, що підтверджують вартість лікування/медичного обслуговування.

Детально — у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 44, с. 27

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «143»

Не обкладайте ПДФО, якщо одночасно виконуються такі вимоги: (1) благодійник — резидент України; (2) допомога перераховується безпосередньо закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків; (3) отримувач допомоги — платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення (його батьки, дружина або чоловік, діти, у тому числі усиновлені ( п.п. 14.1.263 ПКУ)); (4) допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами із фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту введення системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування); (5) допомога не надається на цілі, щодо яких установлено пряму заборону п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ; (6) отримувач допомоги документально підтвердив необхідність отримання платних медичних послуг.

Детально — в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 44, с. 27

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «169»

Таку благодійну допомогу не обкладайте ПДФО, якщо вона надається резидентом України і її сума сукупно за звітний рік не перевищує розміру доходу, що дає право на ПСП (у 2016 році — 1930 грн.).

Про цю допомогу ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 44, с. 27, 45

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «169»

Не обкладають ПДФО кошти або вартість послуг (майна), що надаються як допомога на поховання:

а) будь-якою фізособою, благодійною організацією, Пенсійним фондом, місцевою держадміністрацією, фондами соцстраху або профспілкою;

б) роботодавцем померлого працівника за його останнім місцем роботи, у розмірі, що не перевищує подвійного розміру доходу, що дає право на ПСП.

Про цю допомогу ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 27, с. 12

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «146»

Не обкладають ПДФО суму оплати за підготовку/перепідготовку фізособи у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах у розмірі, що не перевищує розміру доходу, що дає право на ПСП (у 2016 році — 1930 грн.), з розрахунку на кожен повний або неповний місяць підготовки або перепідготовки та за умови, що з такою особою укладено письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання відпрацювати у роботодавця після закінчення навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше 3 років.

Детальніше — в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 25

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «145»

Підвищення кваліфікації працівників — це професійно-технічне навчання працівників, що дає можливість розширювати та поглиблювати раніше отримані професійні знання, уміння та навики на рівні вимог виробництва або сфери послуг. Вартість витрат роботодавця на підвищення кваліфікації працівника згідно із законом не включають до оподатковуваного доходу працівника. Причому, на наш погляд, при написанні цієї норми ПКУ законодавець використовував термін «закон» у його широкому значенні. Під ним слід розуміти як безпосередньо закон України, так і підзаконні нормативні акти.

Детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 25

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «158»

Вартість негрошових дарунків, що не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році — 689 грн. з розрахунку на місяць), не включають до складу оподатковуваного доходу отримувача дарунка.

Детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 102, с. 42

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «160»

Не обкладають ПДФО дохід, отриманий платником податків від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарчо-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови, що таке майно перебувало у власності платника податків більше трьох років або було успадковане ним.

Детальніше — в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 17, с. 12; 2015, № 23, с. 44

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «104»

Не обкладають ПДФО один (перший) продаж протягом року легкового автомобіля, та/або мотоцикла, та/або мопеда ( абзац перший п. 173.2 ПКУ).

Детальніше — в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 23, с. 44

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «105»

Не є додатковим благом і не обкладається ПДФО дохід, отриманий платником податку:

а) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих йому в безоплатне користування, у разі одночасного виконання двох умов. Перша — це майно належить роботодавцю на праві власності. Друга умова — надання обумовлене виконанням працівником трудової функції згідно з трудовим договором (контрактом) або передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Якщо не виконана хоча б одна умова, вартість використання наданого майна потрапляє до оподатковуваного доходу працівника (ознака доходу — «126»);

б) у формі та розмірах, що підлягають уключенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 13, с. 4.

Зверніть увагу: податківці зробили спробу повернути перелічені вище доходи до лав оподатковуваних (див. лист ДФСУ від 11.02.2016 р. № 2928/6/99-99-17-03-03-15). Отже, якщо ви практикуєте такі виплати, отримайте індивідуальну податкову консультацію щодо їх оподаткування. Так ви дізнаєтеся думку ваших податківців з порушеного питання

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «127»

У загальному випадку ставка податку дорівнює 18 %. Водночас в окремих випадках, прямо визначених розд. IV ПКУ, ставка податку може становити 5 % або 0 % бази оподаткування. Наведемо приклади

Дивіденди за акціями та корпоративними правами, нараховані резидентами — платниками податку на прибуток підприємства (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційних сертифікатів, що виплачуються інститутами спільного інвестування) обкладають ПДФО за ставкою 5 %. Детальніше — у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 26, с. 44

У формі № 1ДФ з ознакою доходу «109»

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (дарунка), який успадковують (отримують у дарунок) фізособи-резиденти:

— члени сім’ї спадкодавця-резидента (дарувальника-резидента) першого ступеня споріднення, — обкладають ПДФО за ставкою 0 %;

— члени сім’ї спадкодавця-резидента (дарувальника-резидента), які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, — за ставкою 5 %

Річна декларація про майновий стан і доходи

Податкова знижка дає право платнику податків при виконанні певних вимог зменшити розмір загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму передбачених ст. 166 ПКУ витрат.

Скористатися податковою знижкою платник податків зможе, якщо щодо нього одночасно виконуються три умови. Перелічимо їх. По-перше, він — резидент. По-друге, у нього є реєстраційний номер облікової картки платника податку або відмітка в паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. І, нарешті, по-третє, протягом звітного року він отримував доходи у вигляді зарплати.

Щоб скористатися правом на податкову знижку, необхідно за підсумками звітного року подати декларацію про майновий стан і доходи. Детально про декларування податкової знижки ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 26, с. 39

Річна декларація про майновий стан та доходи

Акцизний податок цікавий перш за все об’єктами, що з’явилися нещодавно. Як ви вже зрозуміли, ідеться про роздрібний акциз і так званий лівопальний акциз (ЛП-акциз).

І якщо з роздрібним акцизом у цьому плані все більш-менш просто (жодних пільг або послаблень у сплаті не передбачено), то з ЛП-акцизом дещо складніше.

Згідно з п.п. 213.1.12 ПКУ об’єктом обкладення ЛП-акцизом є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги:

— отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими АН в ЄРАН;

— ввезені (імпортовані) на митну територію України, засвідчені належним чином оформленою МД;

— вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 ПКУ, підтверджені зареєстрованими АН в ЄРАН.

Інакше кажучи, ідея ЛП-акцизу в тому, що якщо у вас є «вихід» (реалізація) пального, а «на вході» немає зареєстрованих в ЄРАН АН на це пальне, то ви повинні сплатити акциз за тими ставками, що передбачені для виробника.

Звідси три важливі висновки:

1. Низка пільг, передбачених у ПКУ для звичайного платника акцизу (виробника чи імпортера), поширюється й на платника ЛП-акцизу. Але тільки у плані сплати акцизу, а ось виписувати та реєструвати АН податківці зобов’язують навіть на неоподатковуване пальне. При цьому для визначення, від яких операцій з’явилося перевищення (якщо платник одночасно здійснює пільгові та непільгові продажі), логічно виходити з хронології виписки АН.

2. Зменшення обсягів реалізованого пального на вхідні обсяги, підтверджені АН, навряд чи можна назвати пільгою. Це не пільга, а принцип розрахунку податку. Адже нікому не спаде на думку називати пільгою, скажімо, податковий кредит при розрахунку ПДВ. Тому цей момент ми зачіпати не будемо.

3. Немає сенсу говорити і про пільгу в частині обсягів пального, використаного для власного споживання. Ця операція не є реалізацією в розумінні другого абзацу п.п. 14.1.212 ПКУ, а отже просто не може обкладатися, що підтверджується в консультації у категорії 116.02 БЗ. Проте якщо ви зареєструвалися платником ЛП-акцизу, то податківці наполягають на виписуванні АН на ці обсяги. І це незважаючи на те, що ПКУ нічого подібного не передбачає, а ось Порядок № 218 зобов’язує її складати з типом причини «3».

А тепер давайте розглянемо найпоширеніші з пільгових операцій

ПКУ ставить умову: товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення засвідчено належним чином оформленою МД. При цьому якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення — у наступному і на дату подання декларації є така МД, то вивезення не обкладається.

У частині ЛП-акцизу це означає, що навіть якщо у вас немає підтверджених АН вхідних обсягів, то ЛП-акциз з вивезеного пального платити не треба. Утім, тут є ще один аргумент — експорт узагалі не підпадає під визначення терміна «реалізація», наведене у другому абзаці п.п. 14.1.212 ПКУ.

Звідси цілком закономірна ліберальна позиція податківців, які вважають, що суб’єкт господарювання (у тому числі виробник), який тільки експортує пальне, не повинен реєструватися платником акцизного податку як особа, яка реалізує пальне (116.13.01 БЗ).

Чітко кажучи, на вивезене пальне не потрібно складати АН, адже це взагалі не реалізація, а окремо про експорт у ст. 231 ПКУ нічого не зазначено (як це написано про АН для втрат у межах і понад установлені норми). Проте якщо підприємство вже зареєструвалося платником ЛП-акцизу, ми все ж таки рекомендуємо складати та реєструвати АН на вивезене пальне, адже інакше ліміт буде завищено. І тут важлива позиція податківців. А вони, згадуючи п. 213.2 ПКУ, зазначають, що АН потрібно складати на всі операції з реалізації палива, у тому числі на ті, що не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, а це якраз експорт

У Звіті з пільг відображається з кодом 14020030.

У декларації акцизного податку відображається у ряд. В11

а) Податкове зобов’язання не виникає, якщо платник податків документально зафіксував ці втрати і надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукція) втрачений у результаті аварії, пожежі, повені або інших форс-мажорних обставин та його використання на митній території України є неможливим.

Нагадаємо, що настання форс-мажору засвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати.

Якщо ви зареєстровані платником ЛП-акцизу, то до об’єкта оподаткування ці втрати не включаються (116.02 БЗ), навіть якщо у вас немає вхідної АН на них. Але, щоб не завищувався ліміт, ви зобов’язані скласти АН ( абзац другий п. 231.1 ПКУ) з типом причини «4».

б) Пальне, втрачене в результаті випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання або транспортування або з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, — у межах нормативів втрат, що затверджуються в порядку, визначеному КМУ

У декларації акцизного податку відображається в ряд. В10.2

Цей пункт у нашому переліку може здивувати читача. Дійсно, то хіба можна говорити про пільгу за ЛП-акцизом, якщо підприємство продає талони і смарт-картки? Зрозуміло, це не ніяка не пільга.

І проте ми вирішили виділити цю операцію в окремий пункт. Річ у тім, що продаж талонів, смарт-карток, залежно від умов договорів, може супроводжуватися переходом права власності на само пальне. А така операція, чітко кажучи, цілком укладається у визначення терміна «реалізація пального», наведене у другому абзаці п.п. 14.1.212 ПКУ (логічно припустити, що в ньому йдеться про юридичні дії, а не фактичні).

Проте в деяких листах (наприклад, листи ДФСУ від 04.07.2016 р. № 14505/6/99-99-12-03-03-15 і від 12.07.2016 р. № 15050/6/99-99-15-03-03-15, а також консультація в БЗ, категорія 116.01) податківці роз’яснили, що якщо підприємство фактично не отримує та не відвантажує пальне, а тільки продає талони, смарт-картки, то це не вважається реалізацією пального. Більше того, якщо таке підприємство зареєстроване платником ЛП-акцизу, то воно не повинне складати АН. Платником ЛП-акцизу буде те підприємство, яке відпускатиме пальне.

Що ж, цілком ліберальна позиція. Саме тому ми не можемо не згадати про неї.

Що стосується роздрібного акцизу, то і його не буде при продажу талонів, смарт-карт, адже ця операція не вписується у визначення терміна «реалізація», наведене в третьому абзаці п.п. 14.1.212 ПКУ. Сплачувати роздрібний акциз також буде той, хто відпускає паливо.

ПКУ містить ще низку звільнень від оподаткування ( п. 213.3) і застосування нульової ставки ( п. 229.ПКУ). Проте зважаючи на обмежену сферу застосування цих пільг, ми їх не розглядатимемо

Річну суму податку на нерухомість (стисло називатимемо його так) у найзагальнішому випадку обчислюють дуже просто: за кожним об’єктом оподаткування (а ним є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка — п.п. 266.2.1 ПКУ) беруть базу оподаткування (тобто загальну площу такого об’єкта нерухомості — п.п. 266.3.1 ПКУ), яку зменшують на певну величину (за наявності на те законних підстав — див., наприклад, п.п. 266.4.1 ПКУ) і множать на ставку податку ( п.п. 266.5.1 ПКУ), після чого отримані результати підсумовують. Причому оскільки ставки встановлюються на місцевому рівні в межах, прописаних у ПКУ, то їх різноманітність для різних об’єктів оподаткування і груп платників податків пільгою вважати не можна.

Пільги з цього податку надаються шляхом:

— виключення тих чи інших об’єктів нерухомості з переліку об’єктів оподаткування;

— зменшення бази оподаткування.

При цьому відмінності в застосуванні пільг до об’єктів оподаткування, що належать юридичним та фізичним особам, настільки істотні, що є сенс подальшу розмову про пільги з цього податку поділити за двома зазначеними категоріями його платників

Пільги, установлені місцевими радами ( п.п. 266.4.2 ПКУ)

Місцеві ради встановлюють пільги з податку на нерухомість, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних і релігійних організацій.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, установлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Щоб скористатися ними на практиці, вивчіть рішення своєї місцевої ради про встановлення податку на нерухомість. Отримати таку пільгу ви можете суто теоретично, причому не для себе особисто, а в числі інших суб’єктів, що належать, на думку місцевої влади, до соціально значимої групи платників. Пояснюється це тим, що органам місцевого самоврядування не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків для окремих юросіб або звільняти їх від сплати таких податків ( п.п. 12.3.7 ПКУ).

Детальніше про пільги з податку на нерухомість читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 26.

Інші пільги для юросіб з цього податку в ПКУ прямо не прописано і в Довіднику № 80/1 не наведено. Проте якщо виходити з розширеного тлумачення податкової пільги, то можна виділити ще декілька. Нижче наведемо найпоширеніші з них

У кол. 5 «Код пільги» табличної частини декларації зазначають код цієї пільги згідно з Довідником № 80/1 — 18010402.

Кол. 6 «Сума пільги із сплати податку» заповнюють відповідно до рішення органів місцевого самоуправління, прийнятого згідно з п.п. 266.4.2 ПКУ

Досі офіційної позиції контролюючих органів з приводу застосування цієї пільги немає. А тому вважаємо за краще звернутися за індивідуальною консультацією до податкового органу за роз’ясненням цієї норми.

Якщо ми правильно зрозуміли одне-однісіньке роз’яснення податківців з БЗ 106.02, то вони проти звільнення від оподаткування магазину, а також будь-якого іншого стаціонарного об’єкта торгівлі, розташованого на ринку.

Схоже, законодавець планував не оподатковувати саме МАФи (тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності, тобто одноповерхові споруди, що виготовляються з полегшених конструкцій і встановлюються тимчасово, без закладення фундаменту). Проте вони і так не є об’єктами оподаткування, оскільки право власності на них не реєструється.

Критерії віднесення суб’єктів господарювання до суб’єктів малого та середнього бізнесу наведено у ст. 55 ГКУ

За об’єктами нерухомості, віднесеними до категорій, визначених п.п. 266.2.2 ПКУ, декларацію з податку на нерухомість не подають (див. БЗ 106.07)

На сьогодні вимоги фіскалів до застосування цієї пільги (див. листи ГУ ДФС у Київській обл. від 02.06.2016 р. № 1236/10/10-36-13-04 і від 04.07.2016 р. № 1517/10/10-36-13-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 6, а також БЗ 106.02) зводяться до того, що:

— пільгуються об’єкти нерухомості, віднесені до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості» (підкласи 1251.1 — 1251.9) згідно з ДК 018-2000. Така класифікація проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак і функціонального призначення об’єкта нерухомості;

— право на цю пільгу мають тільки промислові підприємства.

Наш же підхід такий: якщо ви правильно класифікували свій об’єкт за ДК 018-2000 як будівлю промисловості, то податок на нерухомість йому не загрожує. Але для більшої захищеності від свавілля фіскалів унесіть до ЄДР будь-який код КВЕД, що належить до «промислових» секцій В, С, D, E або F за ДК 009:2010.

Про особливості застосування цієї пільги в разі, якщо ви разом з промисловим виробництвом здійснюєте інші види діяльності, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 54, с. 19

За об’єктами нерухомості, віднесеними до категорій, визначених п.п. 266.2.2 ПКУ, декларацію з податку на нерухомість не подають (див. БЗ 106.07)

Згідно з роз’ясненнями фіскалів (див. БЗ 106.02) пільгуються ті об’єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісового та рибного господарства» (підкласи 1271.1 — 1271.9).

Визначення сільгосптоваровиробників податківці пропонують брати з п.п. 14.1.235 ПКУ (БЗ 106.02). При цьому дотримуватися будь-яких критеріїв (наприклад, щодо 75 % частки сільгоспвиробництва), щоб претендувати на застосування цієї пільги, вам не потрібно.

Водночас якщо ви не є сільгосптоваровиробником, але маєте у власності будівлі та споруди, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності, то такі об’єкти нерухомості будуть об’єктами оподаткування (див. лист ГУ ДФС у Київській обл. від 04.05.2016 р.

№ 972/10/10-36-13-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 71, с. 7)

За об’єктами нерухомості, віднесеними до категорій, визначених п.п. 266.2.2 ПКУ, декларацію з податку на нерухомість не подають (див. БЗ 106.07)

Жодних додаткових умов про «необ’єктність» таких об’єктів ПКУ не висуває. Головне, щоб із свідоцтва про право власності на нерухоме майно або виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачалося, що їх власником є саме підприємство громадських організацій інвалідів.

Тобто не має значення, до якого класу за ДК 018-2000 належить ваша нерухомість, а також користуєтеся нею безпосередньо ви чи здаєте її в оренду — податок на нерухомість усе одно можна не сплачувати.

Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 67-68, с. 44

За об’єктами нерухомості, віднесеними до категорій, визначених п.п. 266.2.2 ПКУ, декларацію з податку на нерухомість не подають (див. БЗ 106.07)

Аналогічна такій самій пільзі для юросіб (див. рядок 5.1.1 цієї таблиці і пояснення до неї).

Додамо, що пільги з податку на нерухомість, який сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

— об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

— об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою отримання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються в підприємницькій діяльності) ( п.п. 266.4.2 ПКУ).

Такі обмеження поширюються на пільги, що встановлюються місцевими радами, а також на пільги у вигляді зменшення бази оподаткування (див. рядок 5.2.3 цієї таблиці і пояснення до неї)

Податкове зобов’язання фізособам з податку на нерухомість розраховує контролюючий орган.

Хоча код цієї пільги все одно є у Довіднику № 80/1 — 18010402

— об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом,

у тому числі їх частки ( п.п. «б» п.п. 266.2.2 ПКУ);

— будівлі дитячих будинків сімейного типу ( п.п. «в» п.п. 266.2.2 ПКУ);

— житлова нерухомість, не придатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням місцевої ради ( п.п. «г» п.п. 266.2.2 ПКУ);

— об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, і особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину ( п.п. «д» п.п. 266.2.2 ПКУ).

Про нюанси застосування кожної з перелічених пільг читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 11, с. 30

Податкове зобов’язання фізособам з податку на нерухомість розраховує контролюючий орган

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. м;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. м;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир і житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. м.

Таке зменшення надається один раз за кожен базовий податковий (звітний) період (рік).

Нагадаємо, що минулого року місцеві ради мали право збільшувати мінімальну межу площі житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування для фізичних осіб. З початку цього року «місцева» різноманітність в оподаткуванні житлової нерухомості громадян закінчилася. Але вперше ми відчуємо це на собі тільки у 2017 році, оскільки «фізики» сплачують податок на нерухомість наступного року за попередній

Податкове зобов’язання фізособам з податку на нерухомість розраховує контролюючий орган

Плата за землю справляється у двох різновидах: (1) земельний податок або (2) орендна плата за землю державної і комунальної власності.

Так от, щодо орендної плати жодних пільг немає в принципі, ні за ПКУ, ні за рішенням місцевої влади (див. БЗ 112.04). Ви просто сплачуєте суму, зазначену в договорі оренди землі. Єдине, що хоч трохи схоже на послаблення при визначенні орендної плати — диференціація її річного розміру, встановленого в договорі оренди, в межах від 3 до 12 % нормативної грошової оцінки землі ( п. 288.5 ПКУ).

Щодо земельного податку, то тут є про що поговорити. Пільги з цього податку надаються шляхом:

— виключення земельних ділянок з переліку об’єктів оподаткування за певними критеріями ( ст. 283 ПКУ);

— звільнення від його сплати окремих категорій юр- та фізосіб ( ст. 281 та 282 ПКУ). Тобто в цьому випадку власне земельна ділянка є «об’єктною», але оскільки вона перебуває у власності або в постійному користуванні «пільговика», земельний податок за неї не сплачується;

— звільнення від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність ( п.п. 4 п.п. 297.1.4 ПКУ).

Причому, як і у випадку з податком на нерухомість (див. на с. 27), пільги щодо земподатку та порядок їх надання не однакові для юридичних і фізичних осіб. Тому подальшу розмову знову поведемо у розрізі кожної з цих категорій платників

Пільги із земельному податку для «юриків» є — і це тішить. Але їх небагато — і це засмучує. Встановлюються вони відповідно до законодавства та рішення місцевої влади. Ті, хто бажає перевірити себе на «пільгованість», звертайтеся до ст. 282 ПКУ або до місцевої ради.

Загальні принципи використання цих пільг такі:

— якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право;

— у разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому втрачено це право ( п. 284.2 ПКУ);

— землекористувачі, які мають відповідні пільги із земельного податку, але надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, зобов’язані сплачувати земельний податок на загальних підставах, з урахуванням прибудинкової території. Це обмеження щодо застосування пільги не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в оренду іншим бюджетникам, а також дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам будь-яких форм власності і джерел фінансування ( п. 284.3 ПКУ)

Органи місцевого самоврядування встановлюють пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території.

На місцях таку можливість часто використовують, щоб повернути колишні «земельно-податкові» преференції органам державної влади та органам місцевого самоврядування, органам прокуратури та іншим «бюджетникам», які втратили їх на державному рівні з 01.01.2015 р.

Зверніть увагу: платники земельного податку, які користуються пільгами, переліченими у рядках 6.1.1 — 6.1.6, а також 6.1.8 цієї таблиці, зобов’язані подавати відповідну податкову звітність (див. БЗ 102.05)

У кол. 13 «код пільги» зазначають код пільги. У кол. 14 «розмір пільги» — площу ділянки, звільнену від оподаткування, в га. У кол. 15 «сума пільги» — суму земподатку за площу, що пільгується.

Код пільги — 18010510 (Довідник № 80/1)

Санаторно-курортні заклади — це заклади охорони здоров’я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують подання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів (ст. 22 Закону України «Про курорти» від 05.10.2000 р. № 2026-III).

Санаторно-курортні заклади створюються у порядку, передбаченому ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я та іншими нормативно-правовими актами.

Для застосування цієї пільги жодних додаткових умов ПКУ не висуває. Тобто ніякого дозволу, щоб скористатися нею (на відміну від наступної пільги — див. рядок 6.1.3), отримувати не потрібно

Див. ряд. 6.1.1.

Код пільги — 18010559 (Довідник № 80/1)

Не цитуватимемо її повністю — надто вже вона довга. До того ж обтяжена безліччю різних умов та застережень щодо кількості інвалідів у середньообліковій чисельності штатних працівників, фонду оплати праці таких інвалідів тощо.

Умовою для отримання цієї пільги є наявність дозволу, що надається Мінсоцполітики, обласними та Київською міською держадміністраціями.

Якщо ви зацікавлені в її застосуванні, читайте детальніше про неї в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 67 — 68, с. 44

Див. ряд. 6.1.1.

Код пільги — 18010585 (Довідник № 80/1)

Згаданий у цій нормі перелік затверджено постановою КМУ від 17.07.2015 р. № 496

Див. ряд. 6.1.1.

Код пільги — 18010572 (Довідник № 80/1)

Довідник № 80/1 ділить цю пільгу на кілька з окремими кодами — 18010511 (для закладів культури), 18010550 (науки), 18010551 (освіти), 18010552 (охорони здоров’я), 18010553 (соцзахисту) та 18010554 (фізкультури і спорту). Для отримання пільги усі перелічені суб’єкти повинні дотримуватися однієї умови — мати повне бюджетне фінансування.

Крім того, у Довіднику є коди 18010579 (для дошкільних закладів) та 18010580 (для загальноосвітніх навчальних закладів). Їм пільга належить незалежно від форми власності та джерел фінансування

Див. ряд. 6.1.1.

Коди пільги — 18010511, 18010550, 18010551, 18010552, 18010553, 18010554, 18010579, 18010580

(Довідник № 80/1)

Тимчасово, до 1 січня 2018 року, від сплати податку звільняються резиденти — суб’єкти космічної діяльності за земельні ділянки виробничого призначення згідно з кабмінівським переліком (див. постанову КМУ від 29.12.2010 р. № 1248).

Серед інших умов для її отримання ПКУ називає також наявність ліцензії на право здійснення космічної діяльності, але як її виконати — невідомо, оскільки нині цей вид діяльності вже не ліцензується

Див. ряд. 6.1.1.

Код пільги — 18010573 (Довідник № 80/1)

Платники єдиного податку (ЄП) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються:

— платниками ЄП першої — третьої груп — для провадження господарської діяльності;

— платниками ЄП четвертої групи («сільгоспниками») — для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Найбільш гостро у зв’язку з цим постає питання, чи мають право платники ЄП користуватися зазначеним звільненням у разі надання в оренду земельних ділянок, а також будівель, споруд або їх частин, розташованих на таких ділянках? Наша думка завжди була незмінною: однозначно так, оскільки «орендна» діяльність спрямована на отримання доходу. А от позиція контролюючих органів, а також судів щодо цього є не надто сталою. Про останні тенденції в цьому питанні читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 40, № 27, с. 28

Декларацію з земельного податку, а також звіти про суми пільг такі єдиноподатники не подають (див. БЗ 112.05)

Повний перелік таких ділянок ви можете знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 3. Зауважимо, що володіти (користуватися) ними об’єктивно можуть тільки юридичні особи, тому в підрозділі для «фізиків» про це згадувати не будемо.

Зрозуміло, таке звільнення — не пільга в її класичному розумінні (див. п. 30.9 ПКУ). Проте у Довіднику № 80/2 їй присвоєно декілька кодів. Певно, тому, що фіскали у БЗ 102.05 розцінюють її як пільгу на підставі п. 30.2 ПКУ. Та ще й зобов’язують подавати декларацію за такі, по суті «необ’єктні», земельні ділянки

Див. ряд. 6.1.1.

Коди пільги — 18010504, 18010505, 18010507, 18010508, 18010509, 18010531, 18010532, 18010584 (Довідник № 80/2)

Зверніть увагу, що обмеження щодо користування пільгою, встановлене п. 284.3 ПКУ для орендодавців землі та нерухомості на ній, поширюється і на пільговиків-фізосіб (див. БЗ 112.04). Також вони повинні зважати й на інші особливості застосування пільг, прописані в п. 284.2 ПКУ (див. рядок 6.1 цієї таблиці та пояснення до неї)

Аналогічна такій самій пільзі для юросіб (див. рядок 6.1.1 цієї таблиці та пояснення до неї)

Фізособи декларацію не подають

Повний перелік таких пільговиків ви можете знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 3. Серед них, зокрема, інваліди першої та другої груп; фізичні особи, що виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та прирівняні до них особи; «чорнобильці»; власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які передали ці ділянки та паї в оренду платнику ЄП четвертої групи.

Згідно з п. 281.2 ПКУ фізичні особи, які належать до пільгових категорій платників, можуть отримати пільгу зі сплати земельного податку тільки в межах встановленого ліміту площі земельної ділянки (подробиці читайте там же). Пільга поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.

Щоб скористатися пільгою, необхідно своєчасно повідомити контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки про право на пільгу шляхом подання заяви про надання пільги, а також документи, що підтверджують право на пільгу (див. БЗ 112.04)

Див. ряд. 6.2.1

На сьогодні до складу рентної плати входять шість платежів, проте ми розглянемо тільки одну її складову — рентну плату за спеціальне використання води зважаючи на її найбільшу популярність у наших читачів

Введемо ще одне обмеження і зупинимося тільки на найпоширенішому підвиді спецводоренти, а саме на рентній платі за спеціальне використання води з вилученням її з водних об’єктів. Інших підвидів цього виду рентної плати (за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів: для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва) торкатися не будемо через їх вузьку специфіку.

Так от, жодних пільг, прямо названих так, у ст. 255 ПКУ, що регулює порядок справляння спецводоренти, ви не знайдете. Немає пільг із неї й у жодному з двох Довідників (80/1 і 80/2).

Водночас певні послаблення щодо спецводоренти все ж є. Законодавець надав їх шляхом:

— виключення деяких суб’єктів з числа платників спецводоренти ( п. 255.2 ПКУ);

— установлення видів спецводокористування, звільнених від спецводоренти ( п. 255.4 ПКУ);

— установлення знижуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати ( п. 255.7 ПКУ);

— звільнення від обов’язку нараховувати, сплачувати та подавати податкову звітність ( п.п. 5 п.п. 297.1.4 ПКУ)

Не є платниками спецводоренти ті водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і платників єдиного податку.

Для цілей справляння спецводоренти під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» розуміють використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах та умивальниках і використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

При цьому податківці зазначають, що використання води виключно на зазначені цілі підтверджується даними первинного обліку (див. БЗ 121.06). Але якщо ви використовуєте воду частково для санітарно-гігієнічних потреб, а частково — для інших, спецводорентою обкладається загальний обсяг спожитої води (див. БЗ, 121.02).

Здавалося б, усе зрозуміло. Але це тоді, коли водокористувач використовує воду у власному приміщенні і сам здійснює забір води з водних об’єктів (первинний водокористувач) або має власний договір на постачання води (вторинний водокористувач). А якщо спецводокористування здійснює орендатор, причому для своєї господарської діяльності, але у приміщенні, що належить орендодавцю?

Підхід до вирішення цих питань має бути такий.

Якщо орендар має окремий договір на постачання води, орендодавець за використану орендарем воду спецводоренту не сплачує. При цьому орендар сплачуватиме її, тільки якщо використовує воду на інші цілі, ніж санітарно-гігієнічні та питні.

Невже якщо орендар не укладає окремий договір на постачання води, то за всю використану воду повинен платити орендодавець? Відповідь на це запитання залежить від того, на які цілі використовують воду орендар та орендодавець. А оскільки таких комбінацій може бути декілька, пропонуємо детально прочитати про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 30, с. 8

У декларації не відображається.

Коду за Довідниками № 80/1 і № 80/2 не має

Крім води, що використовується виключно для власних санітарно-гігієнічних і питних потреб, спецводорента не сплачується за воду, що використовується, зокрема:

— для протипожежних потреб;

— для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

— садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Повний перелік ви можете знайти в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 30, с. 5

У декларації не відображається.

Коду за Довідниками № 80/1 і № 80/2 не має

Таких коефіцієнтів усього два:

— 0,005 — для ТЕС з прямоточною системою водопостачання ( п. 255.6 ПКУ);

— 0,3 — для підприємств сфери ЖКГ ( п. 255.7 ПКУ).

Кого відносити до останніх, див. у листі Міжрегіонального ГУ ДФС від 16.09.2015 р. № 21845/10/28-10-06-11. Такими будуть суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та надають житлкомпослуги ( п.п. 14.1.59 ПКУ)

Наводите такі коефіцієнти відповідно в ряд. 10.1 і 10.2 додатка 5 до декларації

Платники ЄП четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податковій звітності зі спецводоренти

Декларацію, а також звіти про суми пільг такі єдиноподатники не подають