(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
У цьому номері :
 
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • в разработке
34/78
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік, Золотой фонд.

 

Знижки та розпродажі є невід’ємною частиною сучасного ділового життя — вони є своєрідним інструментом із залучення нових покупців, збільшення рівня продажів, заохочення постійних клієнтів. Таким інструментом користуються практично всі суб’єкти господарювання, зацікавлені в ефективному збуті своєї продукції (товарів, робіт, послуг). Тому для них актуальним є питання про правила відображення знижок та розпродажів у податковому та бухгалтерському обліку. Про ці правила йтиметься у пропонованій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Мета надання знижок та проведення розпродажів

Основною метою надання знижок є:

— привертання до певної торговельної марки, до товаровиробника або до підприємства торгівлі покупців, які згодом можуть стати лояльними клієнтами;

— згладжування падіння сезонного попиту на ринку товарів (робіт, послуг) у період низької купівельної активності;

— скорочення до мінімально можливого рівня товарних запасів, схильних до впливу моди, товарів, що не мають активного попиту, та товарів зі строком зберігання (придатності, реалізації), що закінчується;

— реалізація дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Інакше кажучи, знижки, як правило, пов’язані з формуванням стійкого попиту на певний товар, завоюванням ринку, стимулюванням постійних покупців або з бажанням продавця у стислі строки позбавитися від товару або продукції, що не має достатнього попиту. А це свідчить про те, що надання знижок покупцям та проведення розпродажів великою мірою є маркетинговими заходами.

Найчастіше покупці зустрічаються з такими видами знижок:

рекламні знижки. Вони надаються всім покупцям, інформацію про них зазвичай можна знайти у вітринах та торговельних залах магазинів, у друкованих ЗМІ, в Інтернеті, вона може звучати по радіо та з екранів телевізорів, розміщатися на транспорті;

дисконтні знижки. Ними можуть користуватися покупці, які здійснюють покупки в певному магазині або придбавають товари однієї торговельної марки. Дисконтну пластикову картку можна отримати безоплатно при проведенні якоїсь рекламної кампанії, а іноді її дарують при першій купівлі, залучаючи в такий спосіб покупця до лав постійних клієнтів. Такі знижки можуть бути фіксованими (з чітко встановленим розміром знижки у відсотковому виразі) або накопичувальними (розмір знижки визначається загальною сумою сплачених грошей або кількістю покупок за певний період — чим більше покупок зробить покупець, тим вище буде знижка на картці);

прогресивні знижки. Вони надаються при одночасному придбанні декількох одиниць товару — чим більшу кількість одиниць товару придбаває покупець, тим вище знижка і відповідно нижче ціна;

сезонні знижки та розпродажі. Ці знижки та розпродажі зазвичай починаються наприкінці сезону. Так, у кінці літа покупцю надається можливість придбати за зниженими цінами товари літнього асортименту (наприклад, купальники, сонцезахисну косметику, вентилятори тощо), а в кінці зими — відповідно товари зимового асортименту (наприклад, хутряні вироби, обігрівачі тощо);

святкові знижки та знижки вихідного дня. Вони відбуваються здебільшого напередодні свят (на Новий рік та Різдво, День св. Валентина, 8 Березня, Великдень), у вихідні дні, у зв’язку з відкриттям магазина або, наприклад, у зв’язку зі святкуванням знаменної для продавця дати;

знижки на товари, що мають найменший попит або наявні в декількох розмірах, що залишилися (наприклад, остання пара взуття).

Для привертання уваги покупців до свого товару та стимулювання постійних клієнтів продавці використовують такі варіанти:

— надання знижок у момент продажу товару. При такому варіанті покупець отримує знижку відразу, наприклад, за дисконтною пластиковою карткою, за флаєром або в результаті моментального розіграшу розміру знижки за допомогою лототрона;

— надання знижок після продажу товару. Типовим прикладом таких знижок є знижки «сконто» — знижки за оплату раніше встановленого строку. Ці знижки характерні для оптових продавців, але в окремих випадках їх застосовують і в роздрібній торгівлі, наприклад, при продажу товару з відстроченням платежу.

 

Знижки і розпродажі згідно із Законом про захист прав споживачів

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону про захист прав споживачів використання понять «знижки» чи «знижена ціна» або інших аналогічних їм понять дозволяється тільки якщо:

— вони застосовуються до продукції, що реалізується безпосередньо суб’єктом господарювання;

— такого роду знижка або зменшення ціни надаються протягом певного та обмеженого періоду часу;

— ціна продукції нижча за її звичайну ціну.

Щодо розпродажу товарів, то відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону про захист прав споживачів поняття «розпродаж» або будь-які інші аналогічні йому поняття можуть використовуватися лише за умови, що:

— розпродаються всі товари в магазині або їх чітко визначена група;

— тривалість розпродажу обмежена в часі;

— ціни на товари, що підлягають розпродажу, нижчі за їх звичайну ціну.

Щоб підприємство було впевнене у правомірності своїх дій при наданні покупцям будь-яких видів знижок, воно має потурбуватися про відповідне документальне оформлення акційних заходів, що проводяться.

Також слід мати на увазі, що згідно з ч. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до відома споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також про ціну цієї продукції, установлену після їх початку.

 

Документальне оформлення знижок та розпродажів

Надання знижок покупцям на товари (роботи, послуги) та їх розпродаж повинні провадитися на підставі відповідного розпорядчого документа. Краще, щоб це було положення про маркетингову політику підприємства або (та) положення про знижки. Саме у цих документах обґрунтовуються розмір цін та знижок, що застосовуються підприємством (з урахуванням розміру партії реалізованого товару, строків поставки, умов оплати та інших чинників), а також економічна значущість та ефективність маркетингових і рекламних заходів та акцій, що проводяться.

Рішення про надання знижок та проведення розпродажів можна підкріпити наказом керівника про проведення акції, що передбачає зниження цін, де застерегти:

— мету заходу, що проводиться;

— перелік товарів, що беруть участь в акції;

— період надання знижок;

— розмір знижок та умови їх надання тощо.

Наведемо зразок наказу про надання знижок.

 

 

ТОВ Фірма «Аякс»

21 жовтня 2009 року

м. Донецьк

Наказ № 27/09

про надання знижок у роздрібній торгівлі

  

У межах маркетингової політики з метою підвищення попиту на товари, що реалізуються

НАКАЗУЮ:

1. На період з 24.10.2009 р. по 30.11.2009 р. знизити ціни на шкіргалантерею торговельної марки «Версаль» виробництва ТОВ «Весна» (Україна).

2. Знижки надавати за наведеною схемою:

— на період з 24.10.2009 р. по 31.10.2009 р. — у розмірі 30 %;

— на період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р. — у розмірі 20 %.

3. З 01.12.2009 р. на товари, зазначені в п. 1 цього наказу, запровадити ціни, що діяли до початку проведення акції.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника відділу просування Гавриленка Т. П.

 

Директор

Тарасюк Тарасюк П. І.

З наказом ознайомлений:

   
  Гавриленко Гавриленко Т. П.

 

 

Оголошення про акцію та умови її проведення слід розмістити на відкритому та доступному для загального огляду місці (наприклад, у вітрині магазина, у торговельному залі, на вході, у «Куточку покупця» тощо).

Також важливо дотримуватись правил позначення роздрібних цін на товари народного споживання на підприємствах роздрібної торгівлі та в закладах ресторанного господарства, установлених Інструкцією № 2. Згідно з п. 11 цієї Інструкції після переоцінки товарів суб’єкт господарювання повинен перемаркувати ціни шляхом перекреслювання колишньої ціни та позначення нової на ярликах цін (цінниках), товарних ярликах, етикетках підприємств-виробників, упаковці тощо кожної одиниці товару та завірити підписом працівника, відповідального за формування, установлення та застосування цін.

Систематизувавши та обґрунтувавши знижки, що надаються покупцям, грамотно розробленою ціновою політикою, підприємство заздалегідь убезпечить себе від спорів із податковими органами.

 

Дотримання звичайноцінових вимог при наданні знижок та проведенні розпродажів

Можливість надання знижок абсолютно всім покупцям або вибірково деяким їх категоріям за певним принципом (залежно від умов договору купівлі-продажу) цілком відповідає нормам ГКУ та Закону про ціноутворення.

Так, у ст. 190 ГКУ та ст. 7 Закону про ціноутворення передбачено можливість застосування вільних цін на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. При цьому вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно.

Разом із тим, оголошуючи про надання знижок на товари (роботи, послуги) та про їх розпродаж, підприємству слід пам’ятати про звичайноцінові обмеження, уведені податковим законодавством.

Так, відповідно до п. 7.4 Закону про податок на прибуток саме звичайні ціни є базою для визначення валового доходу при продажу товарів усім неплатникам цього податку або нестандартним його платникам, у тому числі й при продажу товарів покупцям — фізичним особам.

Орієнтуватися на звичайні ціни при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ вимагає й п. 4.1 Закону про ПДВ. Щоправда, при цьому платнику податків дається право варіювати у 20 % коридорі від звичайної ціни, якщо при наданні знижок звичайною ціною вважається продажна ціна товару без знижки.

Пам’ятаючи про такі вимоги та знаючи принципи визначення звичайної ціни, зафіксовані в п. 1.20 Закону про податок на прибуток, продавець цілком може довести, що ціни зі знижками, установлені ним при проведенні розпродажів, відповідають рівню звичайних цін.

Так, за загальним правилом, зафіксованим в п.п. 1.20.1 Закону про податок на прибуток, звичайною є ціна, визначена сторонами договору (тобто продажна ціна товару).

Порядок визначення звичайної ціни описано в п.п. 1.20.2 цього Закону. Згідно з цим підпунктом при визначенні звичайної ціни враховуються, зокрема, звичайні при укладанні угод між непов’язаними особами надбавки або знижки в ціні. Зокрема, ураховуються знижки, пов’язані з:

— сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги);

— втратою товарами якості чи інших властивостей;

— закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації);

— збутом неліквідних чи низьколіквідних товарів;

— маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки;

— наданням зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Тобто для підтвердження звичайності ціни необхідно, щоб і знижка, що надається, була звичайною. У зв’язку з цим основним правилом, що підтверджує «звичайність» знижок, є невибірковість в їх наданні (тобто право на отримання знижки повинні мати всі покупці за однакових умов продажу товару).

Приклад 1. Магазин «Інтерком», що реалізує комп’ютерну техніку, проводить акцію, у результаті якої школярі та студенти можуть отримати знижки на монітори в розмірі 12 % за умови надання ними табелів та залікових книжок з відмітками «відмінно».

У цьому випадку за умовами рекламної акції знижка на товар надається певному колу покупців — школярам та студентам, проте для цього кола вона є невибірковою, оскільки кожен школяр чи студент, який має у своєму табелі або заліковій книжці відмітки «відмінно», може придбати монітор зі знижкою на однакових для всього цього кола покупців умовах продажу.

За таких обставин продажна ціна зі знижкою, за якою товар реалізується покупцям, і буде звичайною ціною, виходячи з якої продавець відобразить валовий дохід та податкові зобов’язання з ПДВ.

Підтвердити звичайність ціни зі знижкою можна і за допомогою п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток, що передбачає таке: для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься в такому прилюдному оголошенні.

І хоча в законодавстві відсутня розшифровка поняття «прилюдне оголошення», близьке до нього поняття «публічний договір» міститься у ст. 633 ЦКУ. Так, під публічним договором розуміється договір, в якому одна сторона бере на себе обов’язок здійснювати продаж товарів кожному, хто до неї звернеться. При цьому умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Із цього випливає, що прилюдне оголошення умов продажу — це оголошення, призначене невизначеному колу осіб, тобто всім покупцям.

Отже, оголошення про акцію, яка передбачає надання знижок певного розміру, розміщене в торговельному залі магазина, у пресі, на телебаченні, в Інтернеті, цілком можна вважати прилюдним оголошенням умов продажу акційного товару (адже воно звернене до всіх покупців та встановлює для них однакові умови продажу). Тому ціна на товар зі знижкою в цілях оподаткування вважатиметься звичайною.

На жаль, ДПАУ має з цього приводу іншу думку: вона вважає, що акційна ціна не може бути звичайною, оскільки не відповідає визначенню справедливої ринкової ціни (див., зокрема, п. 3 листа від 09.03.2006 р. № 4280/7/17-0717).

А от судові органи, на противагу позиції податківців, стверджують: звичайна ціна на той самий товар може бути різною (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 05.04.2006 р. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44). Тобто, якщо платник податків розпорядчим документом установив принципи диференціації ціни для покупців залежно від умов договору і така ціна є індивідуальною у кожному конкретному випадку, кожну з таких цін можна вважати звичайною.

Приклад 2. Магазин «Світ краси» на честь свого 10-річчя проводить рекламну акцію, у ході якої з 26 по 31 жовтня 2009 року всім покупцям надається можливість придбати будь-який товар зі знижкою в розмірі від 5 % до 50 %. Конкретний розмір знижки визначається на місці шляхом її моментального розіграшу за допомогою лототрона.

Оскільки в цій ситуації право на отримання знижки мають всі покупці і для них установлені однакові умови продажу товарів, ціна зі знижкою для кожного покупця є індивідуальною, а отже, її можна вважати звичайною.

 

Програмування товарів зі знижками в РРО

При наданні підприємством знижок та проведенні розпродажів є декілька способів програмування товарів у РРО залежно від виду знижок.

Якщо знижка надається в момент продажу товару, деякі підприємства вважають за краще заносити той самий товар у пам’ять РРО за різними цінами. Такий спосіб має свої недоліки — одному товару доводиться присвоювати окремі коди, а це при великому асортименті спричиняє велику кількість помилок у роботі касирів. Та і пам’яті самого касового апарату може не вистачити.

Більш зручний спосіб — це введення знижки безпосередньо перед продажем товару. Такі можливості мають практично всі моделі реєстраторів розрахункових операцій. При цьому цей спосіб допускає три різні варіанти програмування.

Перший варіант. РРО програмується так, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки. Це можливо тільки у випадку, якщо абсолютно на всі товари, наявні в торговельному залі, поширюється знижка в однаковому розмірі. Цей варіант досить простий, але не має достатньої гнучкості, яка необхідна для сучасної торгівлі із застосуванням знижок.

Другий варіант. Він використовується, якщо підприємство застосовує декілька дисконтних програм, що охоплюють різні категорії покупців. Підтвердженням належності конкретного покупця до тієї чи іншої категорії (наприклад, «бізнес», «еліт», «голд», VIP тощо) може бути дисконтна пластикова картка, що дає право на фіксований розмір знижки. Тоді РРО програмують так, щоб одна з декількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів, придбаних учасником певної дисконтної програми.

Третій варіант. Він припускає, що знижка заноситься в РРО тільки на певний товар або перелік товарів (наприклад, швидкопсувних, зі строком реалізації, що закінчується, тощо). Тоді чим ближче кінцева дата реалізації, тим більшу знижку зможе застосувати касир до такого товару. При цьому в чеку буде зазначено повну вартість такого товару, сума знижки на нього (у відсотковому та/або грошовому виразі) та остаточна ціна з урахуванням знижки. До решти асортиментних позицій у цьому ж чеку можна застосувати інший розмір знижки або не застосовувати її взагалі.

Отже, якщо звичайність ціни товарів зі знижками доведено і підприємство вибрало варіант програмування їх у РРО, саме час замислитися про відображення здійснюваних операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

 

Податковий та бухгалтерський облік знижок та розпродажів

Порядок відображення нарахованих знижок у бухгалтерському та податковому обліку підприємства-продавця залежить від того, коли її надано: у момент продажу товарів або після їх продажу.

Знижку надано в момент продажу товарів. У податковому обліку сума знижок окремо не відображається, оскільки остаточна ціна продажу товарів формується вже за вирахуванням знижки. Така остаточна ціна, яка з урахуванням п. 1.20 Закону про податок на прибуток є звичайною, уключається до валового доходу підприємства на підставі п.п. 4.1.1 Закону про податок на прибуток і є базою для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 4.1 Закону про ПДВ.

У бухгалтерському обліку знижки, що надаються в момент продажу, не відображаються — вони фактично припиняють існувати після того, як товар відпущено покупцю. Однак при цьому варіанті потрібний особливий підхід до розрахунку суми націнок, що припадають на реалізований товар, та собівартості реалізованого товару. Ці особливості спричинено тим, що при передачі товарів у роздріб на них нараховується певний розмір торговельної націнки, але реально товари продаються за меншою вартістю, тобто реалізується не вся нарахована торговельна націнка.

У ситуації, що розглядається, суму націнки, що припадає на реалізований товар, визначають за формулою:

Нреаліз = Ср% х (ВПреаліз + Ззп) =
= Ср%
х (обороти за Кт 702 + Ззп),

де Нреаліз — націнка, що доводиться на реалізований товар;

ВПреаліз — продажна вартість реалізованого товару;

Ззп — сума наданої у звітному періоді знижки;

Ср% — середній відсоток торговельної націнки.

Для розрахунку середнього відсотка торговельної націнки слід застосовувати формулу:

Ср% = (Нпоч + Ннад) : (ВПпоч + ВПнад) х 100 %,

де Ннач — торговельна націнка на початок місяця (сальдо за Кт 285);

Ннад — торговельна націнка на товари, що надійшли протягом місяця (оборот за Кт 285);

ВПпоч — продажна вартість товарів на початок місяця (сальдо за Дт 282);

ВПнад — продажна вартість товарів, що надійшли протягом місяця. Собівартість реалізованого товару (обороти за Дт 902) визначаємо так:

СВреаліз = (ВПреаліз + Ззп) - Нреаліз =
= (обороти за Кт 702 + Ззп) - Нреаліз.

Приклад 3. Магазин «Суперджинси» з 1 по 31 жовтня 2009 року проводить розпродаж літньої колекції джинсів торговельної марки «Ricco» зі знижкою 30 % від їх роздрібної ціни.

Залишки товарів на початок місяця становлять 180000 грн. за роздрібними цінами (Дт 282 «Товари в торгівлі»). Торговельна націнка в залишках товарів (Кт 285 «Торгова націнка») — 50000 грн.

Протягом жовтня 2009 року підприємство придбало товари на суму 48000 грн. (без ПДВ — 40000 грн.; ПДВ 20 % — 8000 грн.). На придбані товари нараховано торговельну націнку в сумі 12000 грн. Продажна вартість придбаних товарів — 52000 грн.

У жовтні реалізовано товари на суму 120000 грн. (без ПДВ — 100000 грн.; ПДВ 20 % — 20000 грн.), у тому числі джинси торговельної марки «Ricco» з урахуванням 30 % знижки — на суму 35000 грн. Сума знижки склала 15000 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами (див. табл. 1):

 

Таблиця 1

Порядок обліку знижок, наданих у момент продажу товарів

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет рахунка

кредит рахунка

валовий дохід

валові витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Отримано товари від постачальника

40000

281

631

40000

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі вартості отриманих товарів

8000

641/ПДВ

631

3

Оплачено отримані товари

48000

631

311

4

Передано товари в роздріб

40000

282

281

5

Нараховано торговельну націнку на отримані товари

12000

282

285

6

Відображено дохід від реалізації товарів (з урахуванням знижки)

120000

301

702

100000

7

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості реалізованих товарів

20000

702

641/ПДВ

8

Списано суму торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари

36072*

285

282

* Сума торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари, розраховується так:

1) визначається середній відсоток торговельної націнки: [(50000 + 12000) : (180000 + 52000) х 100 % = 26,72 %];

2) визначається сума торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари: [(120000 + 15000) х 26,72 % : 100 % = 36072 (грн.)].

9

Відображено собівартість реалізованих товарів

98928*

902

282

* Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між їх продажною вартістю та торговельною націнкою, що припадає на них: [(120000 + 15000) - 36072 = 98928 (грн.)].

10

Списано на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товарів

100000

702

791

— собівартість реалізованих товарів

98928

791

902

 

Знижку надано після продажу товару. У податковому обліку знижки, надані після продажу товарів, розглядаються як зміна суми компенсації вартості проданих товарів. Тому підприємство-продавець у цьому випадку повинно:

— зменшити валовий дохід відповідно до п. 5.10 Закону про податок на прибуток;

— зменшити податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 4.5 Закону про ПДВ та виписати Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) за умови, що покупець є платником ПДВ.

У бухгалтерському обліку для відображення знижок, наданих після продажу товарів, використовується субрахунок 704 «Вирахування з доходу».

Приклад 4. Підприємство «Лотос», що здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами, реалізувало підприємству роздрібної торгівлі — платнику ПДВ плитку тротуарну на суму 150000 грн. (без ПДВ — 125000 грн.; ПДВ 20 % — 25000 грн.). Первісна (купівельна) вартість товару — 120000 грн. (без ПДВ — 100000 грн.; ПДВ 20 % — 20000 грн.).

За умовами договору за дострокову оплату відвантаженого товару (протягом трьох банківських днів із моменту відвантаження) покупцю надається знижка «сконто» в розмірі 4 %, тобто 6000 грн. (150000 грн. х 4 % : 100 %).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами (див. табл. 2):

 

Таблиця 2

Порядок обліку знижок, наданих після продажу товарів

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

дебет рахунка

кредит рахунка

валовий дохід

валові витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Відвантажено товар покупцю, відображено дохід від реалізації

150000

361

702

125000

2

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у складі вартості відвантаженого товару

25000

702

641/ПДВ

3

Отримано грошові кошти в оплату відвантаженого товару (за вирахуванням знижки, обумовленої в договорі купівлі-продажу)

144000

311

361

4

Відкориговано на суму знижки раніше відображений дохід від реалізації товару

6000

704

361

-5000

5

Відкориговано раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ методом «червоне сторно» (6000 грн. х 20 % : 120 %)

1000

704

641/ПДВ

6

Списано собівартість реалізованого товару

100000

902

281

7

Списано на фінансовий результат:

— дохід від реалізації товару без урахування знижки

125000

702

791

— вирахування з доходу (суму знижки без ПДВ)

5000

791

704

— собівартість реалізованого товару

100000

791

902

 

Бонуси. Продавець з метою заохочення постійних покупців замість знижок може надавати їм бонуси (премії) за обумовлений обсяг покупок за встановлений період, передаючи покупцю грошові кошти (премію). І хоча фінансовий ефект від знижок та бонусів (премій) однаковий, для цілей податкового обліку це зовсім різні речі. Підтвердження тому знаходимо в листі ДПАУ від 18.08.2008 р. № 7925/6/16-1515-04 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 74), де зазначається: премія не може вважатися компенсацією за поставлений товар, тому її сума не обкладається ПДВ, тобто продавець при її виплаті не збільшує податкові зобов’язання, а покупець — податковий кредит. Крім того, перераховані бонуси (премія) не включаються до валових витрат продавця та збільшують валовий дохід покупця. На відсутність валових витрат у продавця в цьому випадку вказує й ДПАУ у листі від 04.09.2009 р. № 539/4/16-1510 на с. 44 цього номера.

Щодо бонусних (накопичувальних) програм, то при такій формі покупець може накопичувати суму знижки на своїй дисконтній пластиковій картці та в будь-який зручний для себе момент придбати товар за ціною за мінусом накопиченої знижки.

Приклад 5. Покупець придбав товар вартістю 720 грн. (без ПДВ — 600 грн.; ПДВ 20 % — 120 грн.) та отримав від продавця дисконтну накопичувальну картку. Знижка за цією карткою становить 5 % вартості покупки. Покупець сплачує до каси магазину 720 грн., а на його картці нараховується бонус в сумі 36 грн., яким можна буде скористатися при наступному придбанні.

Наступного разу покупець здійснює купівлю на 960 грн. (без ПДВ — 800 грн.; ПДВ 20 % — 160 грн.). Сума знижки становить 48 грн.

Якщо покупець під час другого придбання вирішить скористатися і накопиченими бонусами (36 грн.), і знижкою, наданою при другій купівлі (48 грн.), він заплатить у магазині 876 грн. (960 грн. - 36 грн. - 48 грн.).

Якщо споживач забажає накопити бонуси, він заплатить у касу магазину 960 грн., а на його картці у вигляді бонусів значитиметься вже 84 грн. (36 грн. + 48 грн.) як передоплата майбутніх покупок.

Майте на увазі: бонуси, які нараховуються на картці, покупець отримує не безоплатно — вони фактично оплачуються ним при здійсненні покупок. А це означає, що сума таких бонусів не є доходом покупця.

Видача дисконтної накопичувальної картки не спричинює жодних податкових наслідків у сторін договору. А от при продажу товару за загальновстановленими правилами у продавця виникає валовий дохід на суму вартості товару за мінусом знижки, а у покупця на цю ж суму — валові витрати.

Візьміть до відома і таку інформацію: ураховуючи господарську спрямованість акції зі зниження цін, кінцева мета якої — розширення кола покупців, збільшення обсягу продажів, поповнення оборотних коштів, за платником податків зберігається право на відображені раніше валові витрати та податковий кредит з ПДВ у частині товару, що бере участь у такій акції, навіть у випадках, коли продажна ціна товару нижча за ціну придбання. Це підтверджують численні судові рішення (див., наприклад, постанови ВАСУ від 13.04.2005 р. у справі № 11/135 // «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 84 та від 03.08.2005 р. у справі № 32/585 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44).

 

Знижки для покупців та податок з доходів фізичних осіб

Згідно з п.п. 4.2.9 Закону № 889 до доходів покупця включається сума знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).

Такими правилами в цілях обкладення податком з доходів є п. 1.20 Закону про податок на прибуток, тому під звичайною знижкою в цьому випадку можна розуміти знижку, яка застосовується в укладених на момент продажу договорах з ідентичними (однорідними) товарами (послугами) у співставних умовах.

Отже, якщо при продажу товарів зі знижками щодо покупців діє принцип невибірковості, тобто можливість придбати товар зі знижкою мають всі покупці на рівних умовах, така знижка є звичайною, а отже, підстав для включення її суми до оподатковуваного доходу покупців — фізичних осіб немає.

Додатковим аргументом на користь необкладення податком з доходів наданих знижок є відсутність персоніфікованого обліку покупців. Щоправда, такий аргумент прийнятний тільки у випадках, коли продавець не контролює особу покупця і не веде облік накопичених ним знижок.

До речі, те, що знижки, які надаються покупцям без персоніфікації конкретної особи, не є додатковим благом покупця і не включаються до його оподатковуваного доходу, підтверджує і ДПАУ (див. лист від 29.04.2004 р. № 7785/7/17-3117).

Такі основні правила обліку знижок, що надаються, та розпродажів, що проводяться. Бажаємо, щоб установлення вами привабливих цін усіляко сприяло розширенню кола покупців та збільшенню товарообігу!

 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.