The winner takes...кубок!

 The winner takes...кубок!

Чоловік приходить додому напідпитку.

Дружина: «Чим це ти займався, га?»

Чоловік: «Та з Іванком у шахи грав.»

«А чого ж від тебе горілкою пахне??»

«А що, має пахнути шахами?!»

Якось мляво минав уже аж ніяк не денний час доби. Дощ, що лив із самого ранку, майже вщух, і людський робочий час давно вже закінчився. Людський, але не бухгалтерський — у пустинному офісі вельми непересічного торговельного ЛТД все ще сиділи двоє запеклих бухмитців.

«Давно не брав я в руки шашок...»,— подумав вголос один із них (передпенсійного віку) — маститий бухгалтер трьох фірм та рахівник двох ФОПів, щасливий володар неабиякого стажу орання на бухобліково-податковій ниві, такий собі Іван Йосипович Подленко*.

* До речі, у далекому минулому — ще й регулярний автор кумедних публікацій в одному з видань «Фактору» – журналі «Бухгалтер» (див. №№ 12, 13, 16/1998; №№ 3, 4, 11, 16, 17, 19, 21/1999; №№ 3, 8, 23/2000; №№ 14, 31/2001, № 45/2004; № 12/2005 і № 33/2007).

І злобливо продовжив: «Дістали всі ці купи змін до Кодексу та іншої нормативки, а тут ще це...

Дивися, Андрюхо*, ось тобі завданнячко: шеф хоче вийняти з фірми готівку, причому ще й безподатково. Проте при цьому чистого прибутку на дивіденди немає (із них до того ж ще й 5 % на ПДФО втратиться). Позики не покатять (понабирали вже аж по саме «нікуди», а колись же треба й повертати). Матдопомогу безподаткову ще в січні всю повичерпали. Тупий перегін в готівку не схвалюється та й дорогенький... Потрібно вигадати щось — надзвичайне та подешевше».

* Так звуть його колегу по нещастю... даруйте, по професії — і заступника в одній особі.— О. П. (Олексій Павленко).

Тут і Андрюха підкотив свої п`ять копійок: «Так нехай шеф із компанією кудись у відрядження зганяє (до Сибіру чи ще подалі — на Сахалін якийсь, приміром).* Посвідчення ж скасували, відмітки на них не потрібні: був, не був — хто перевірить? За далекий кордон — роби відмітки в паспорті, а по колишній совдепії — роз’їжджай де хочеш. А папери (запрошення, протоколи всілякі) — по «тирнету» з моїми москальськими родичами зляпаємо та за квитками на вокзал Таньку відрядимо — нехай набере мішок яких потрібно у провідників задешево, та ще б десь рахунки за готель чи на кшталт того...»

* Ми вже про такі «відрядження» писали — див. «Бухгалтер», 2011, № 30, с. 44.

Іван Йосипович відкинувся на спинку крісла з очевидним сумнівом:

«Та чи ти забув, Андрюхо? Уже у відрядження не лише в далеке, а й у ближнє зарубіжжя бувай здоровий накаталися. Треба ж міру знати... У мене тут ось ідейка повеселіше нагодилася. Улаштуємо-ка ми на фірмі чемпіонат із гри, наприклад, у шашки-піддавки!»

«Ти що, Йосипич, зовсім від кодексу занедужав? Які піддавки? Може, краще відразу в Чапаєва!.. Гаразд, годі базікати — дай спокійно накладні в електро-реєстрі дореєструю, потім — по чарочці та — по домівках».

«Та ні, Андрюхо, я серйозно: влаштовуємо чемпіонат на фірмі з гри в шашки, причому саме в піддавки (чому — поясню). Шеф «з метою підтримання колективу у здоровій фізичній, душевній та веселій формі» видасть під цю справу відповідне розпорядження — щодо організації заходу. І в ньому зазначить, що кращих «піддавківців» — переможців, які посіли 1-, 2- і 3-є місця, — буде нагороджено цінними призами (коштовними кубками). На підставі розпорядження я зніму з рахунка готівку на госппотреби (закупівлю цих атрибутів) та видам тобі під звіт. А ти купиш три реально дорогих кубки, приміром, по 9999 гривень (адже більше граничних 10000 грн. готівки одному СПД на день платити не можна*). Зверни увагу — можна купити один кубок і за 30 тищ, тільки сплачувати за нього готівкою доведеться протягом 3-х днів — по 10 тищ. Але ми, мабуть, так круто не нахабнітимемо — один кубок і так затягне більш ніж на штуку баксів**... Ось, коротше, купиш ти все це як мінімум у три заходи та авансові звітики, як годиться, про ці всі госппотреби намалюєш.

* Згідно з п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637) та постановою Правління Національного банку України від 09.02.2005 р. № 32.— О. П.

** За курсом на дату їх бесіди (сподіваємося, далі буде не набагато гірше...).— О. П.

Потім ми урочисто проведемо змагання, підіб`ємо підсумки та не менш урочисто вручимо кубки переможцям. (Може, шеф ще й на фуршет розщедриться***...) Ну і, звісно, за актом все це спишемо, як годиться, з балансу» — напівіронічно-напівпафосно закінчив свою промову головбух.

*** «Дурень думкою багатіє...» — паралельно промайнула Андрюшчина думка.

«Усе це, Йосипич, звісно, весело, от тільки нащо всі ці, хай і дорогі, кубки? Цвяхи ними забивати?» — заперечив Андрюха.

«Нащо, нащо...— передражнив Йосипович свого заступника.— Подивись от краще на пункт 4 в цьому листі наших головних фіскалів». І показує:

«Лист Державної податкової служби України від 01.02.2012 р. № 1959/6/17-1115

(витяг)

«...»

4. Згідно з п/п. 165.1.38 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 (далі — наказ № 1020), який набрав чинності з 1 квітня 2011 року.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, затвердженого наказом № 1020, вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів (підпункт 165.1.38 пункту 165.1 статей 165 розділу IV Кодексу) відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «159».

(Повний текст листа див. у журналі «Бухгалтер», 2012, № 13, с. 22-23)

Тут Андрюха від нерозуміння занервував:

«Ну гаразд, ну немає ПДФО з цих кубків (я це і так знаю), ну і що? Ми їх потім на базарі з-під поли заганяти будемо, чи як?»

«Та ні. Ти ж, Андрюшо, сам добре знаєш, що згідно із Законом «Про захист прав споживачів» (ст. 9 — О.П.) можна такий товар протягом 14 днів із дати придбання повернути до магазину і гроші за нього назад вимагати. Спочатку, звісно, можуть обмін запропонувати, але від нього під потрібним приводом відмовимося та грошей витребуємо...»

«Так-так-так...— зачовгався Андрюха.— Але ж кубки купували не вони, не переможці. Хто їм гроші поверне?»

«Та яка продавцю різниця, хто товар повертає! Важливо, щоб чек був на руках та ще паспорт, — хто доведе, що купував не ти? До речі, можна тебе самого і відправити всі ці кубки до магазина повертати та гроші за них у продавця забирати. (На них же не написано, що вони вже комусь були видані...) Поясниш, мовляв, директор репетувати почав: «Що за фуфло ти купив?!» — дав стусана та послав бігцем за діамантовими, а оскільки їх немає, то — повертайте грошики! А що, скажи, хіба права не маю?!»

Андрюха посміхнувся:

«От, дідько, Йосипич! Спритно ти це!»

«Спритно — не спритно, а прокол тут є: що в нас у бухгалтерії під авансовими звітами підшитим залишиться? Адже чеки, узагалі-то, повинні до магазину повернутися, інакше не бачити нам поверненої готівки!» — тут Йосипович дещо притухнув.

«Еге ж, проблемка... Ну а якщо ми копії цих чеків на нашому суперксероксі відбабахаємо та під «авансові» підколемо?»

«Але ж при перевірці інспектор, якщо він не сліпий, за підписом відразу копію впізнає. І що нам далі з цими копіями робити — байки інспектору розповідати, що, мовляв, оригінали директор за фуршетом Каберне залив? От тоді він точно до магазину на «зустрічку» попреться, щоб дізнатися: «а чи був хлопчик?». Або ж просто обкладе ці гроші «прибутковим» зі штрафами. Скаже: «документів нема, отже, гроші привласнили». Та ще може і статтею пригрозити — за зловживання службовим становищем... Ні, без розрахункових документів залишатися не можна. Вихід один — просити продавця чеки забезпечити у двох примірниках, один з яких у нього залишиться — при документах про повернення кубків/грошей, а другий у нас в бухгалтерії — при авансових звітах. Але хто ж, ти запитаєш, на таке погодиться? Безоплатно чи з незнайомих — точно ніхто» — продовжував дискутувати сам з собою Йосипович.

У цьому місці Андрюха раптом підібрався внутрішньо та й каже: «А скажи мені, Йосипич, дарма ми з тобою, ще два ФОПи тягнемо? Отже, думаю, і цю проблемку ми закриємо. І кубки в них «купимо», і гроші з них назад без проблем отримаємо.» Тут Андрюха весело підморгнув і після нетривалої паузи продовжив:

«До речі, а чому не просто в шашки, а в піддавки?»

«Авжеж, авжеж..» — схаменувся Іван Йосипович та відкрив свій податковий талмуд*. «Ледь не забув — дивись, ось у кодексі є ще ПДФОшна норма щодо подарунків — підпункт 165.1.39. Тут, як бачиш, крім подарунків, ще й призи за спортивні змагання є — і неоподатковувана сума щодо них не безрозмірна, а — півмінзарплати. У шашки змагатимемося — скажуть, спортивне, а в піддавки — навряд чи, і тоді нам ця норма не загрожує. У нас інший випадок — з попереднього підпункту 165.1.38. А там за сумою обмежень немає».

* Податковий кодекс України

Андрюха пошкрябав потилицю й каже: «Неспортивні кубки. Цікаво... До речі, пригадав, що я тут нещодавно один лист нашої обласної податкової читав, так там теж про кубки було... (Андрюха порпається в купах паперів на своєму столі). А ось і воно, дивись!»

«Лист Державної податкової служби у Сумській області від 26.04.2012 р. № 5163/10/06-027

ДПС у Сумській області за дорученням ДПСУ розглянула звернення та повідомляє таке.

Згідно з п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, що включають нараховані витрати на сплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з п/п. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, до складу інших заохочувальних і компенсаційних виплат включаються одноразові заохочення, не пов`язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам`ятних дат як у грошовій, так і в натуральній формі). До таких одноразових заохочень можна віднести і вартість вручених кубків, медалей, дипломів тощо.

У свою чергу, ст. 97 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Також на підприємстві може бути затверджено положення про преміювання працівників. Згідно зі ст. 12 КЗпП колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з одного боку, і первинними профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статутів, а в разі їх відсутності — представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другого боку.

Отже, якщо виплату негрошових нагород у вигляді кубків, медалей, дипломів передбачено трудовим договором, що укладається безпосередньо між працівником та власником, у розмірі, визначеному в колективному договорі або положенні про преміювання, платник податку згідно з п. 142.1 ст. 142 ПКУ має право включити зазначені виплати до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

Відповідно до п/п. 165.1.38 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів. Тобто цією нормою ПКУ звільнено від оподаткування вартість негрошових нагород у вигляді орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів тощо.

Заступник голови С. Малиш».

«Бач, Йосипич, наша обласна написала так, що кубки — це «разові заохочення, не пов`язані з конкретними результатами праці» і що ми можемо вартість твоїх кубків ще й до витрат списати — головне, до трудових договорів та до положення про преміювання це внести. Тільки нутром чую: коли нас перевіряти прийдуть, то місцеві точно на це наплюють та, найімовірніше, запитають: а де тут зв`язок з госпдіяльністю? Преміювали, мовляв, за шашки, а не за роботу. Тому, може, краще для витрат, щоб кубок був за перемогу не в шашковому, а в соц... тьху ти! трудовому змаганні?.. Давай ми ці кубки за працю втулимо та напишемо в розпорядженні щось на кшталт: «Клерка № 1 (№ 2, № 3) нагородити кубком за видатні перемоги на трудовому терені!»

«Ну ти, Андрюха, зовсім як наш шеф: хочеш, щоб і мед, та ще й ложкою! Спробувати до витрат, звісно, можна, проте я б краще туди не ліз: тільки проблеми на себе накличемо. Ти ж зрозумій, що в твоєму листі податківці в цій самій 5-й Інструкції* на підпункт 2.3.5 посилаються — а це ж ФОП**! А отже — ЄСВ зверху накручуй! Ну і ким нас, Андрюха, шеф оголосить за таке «дешеве» виймання готівки? Такі витрати нам і задаром не потрібні. Та й витрати у нас тут у будь-якому разі будуть, тільки інші. Пригадай — нещодавно головні податківці в Узагальнюючій консультації написали***, що при безоплатній передачі потрібно відображати і доходи (до речі, вимагають за звичайною ціною), і витрати**** (якщо придбавати у ФОПів витрати, теж — з оглядкою на звичайні ціни*****). Виходить, з податку на прибуток у нас тут економії не буде — найімовірніше, вийдемо в нуль. А до ФОП (хоч він і витратний) із цими кубками через ЄСВ точно лізти не варто!

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

** Хто забув — фонд оплати праці.— О. П.

*** Іван Йосипович явно має тут на увазі Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку визначення доходу та витрат за операціями з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), затверджену наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 581, основним висновком якої було таке:

«якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи, послуги), незалежно від статусу отримувача, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається за звичайною ціною. При цьому платник має право включити у витрати собівартість таких товарів (робіт, послуг)».

Цю консультацію і наші критичні зауваження до неї — див. «Бухгалтер», 2012,  № 27, с. 26–27.— О. П.

**** Тут, по суті, уже йдеться про інші витрати — собівартість майна, що безоплатно передається. До цього ж йшлося про витрати у вигляді нарахованого разового заохочення (на вартість кубка тощо), яке, на думку сумських податківців, потрапляє до витрат як складова ФОП (нібито згідно з п.п. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати), — що, на нашу думку, до певної міри спірно.

***** Нагадаємо: якщо договірна ціна буде більш ніж на 20 % вище звичайної ціни, то витрати (в разі придбання у неплатників або «нестандартних» платників податку на прибуток) відображаються за звичайними цінами (пп. 153.2.2 і 153.2.3 ПКУ).

Отже, з усього виходить, що краще нам, Андрюхо, у піддавки позмагатися...

До речі, скажи спасибі, що ми ще не платники ПДВ, а то на таку безоплатну передачу нам би ще й ПДВ зі звичайної ціни вкатили. А вхідний ПДВ тут так просто не зляпаєш, до того ж за такою операцією і кредит би навряд чи дозволили. Отже, тоді б 20 % загубилося... Хоча і тут можна було б знаєш що вигадати...»

...На вулиці темнота згущувалася, а хрипка дискусія бухмитців (на відміну від утомленого дощу) не припиняла литися з офісного вікна. І випадково застряглий під вікном одинокий перехожий подумав: «Воістину живемо в епоху заморочених бухгалтерів...».

Підслухано та записано О. Павленко /заст. голов. редактора журналу «Бухгалтер»/.