(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
У цьому номері :
 
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • в разработке
38/78
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік, Золотой фонд.

Працюємо зі звичайними фізичними особами

 

У ході своєї діяльності підприємство може вступати у відносини з фізичними особами, які не є підприємцями, у межах договору цивільно-правового характеру. У цій статті розглянемо особливості окремих аспектів цивільно-правових відносин між юридичною особою та фізичною особою — непідприємцем.

Катерина СКРИПКІНА, економістаналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Як оформляється закупівля сільгосппродукції у фізичних осіб, які не є підприємцями?

На практиці, як правило, закупівля сільгосппродукції у фізичних осіб здійснюється через підзвітних осіб підприємства за готівкові кошти.

Для цілей закупівлі сільгосппродукції підзвітній особі видається аванс. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до п. 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільгосппродукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів із дня видачі готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видано готівку як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільгосппродукції в населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видано готівку під звіт на такі завдання, може бути продовжено до завершення строку відрядження.

Після здійснення закупівлі сільгосппродукції підзвітна особа повинна скласти та подати на затвердження Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, форму якого затверджено наказом ДПАУ від 19.09.2003 р. № 440 (далі — Звіт).

Відповідно до п.п. 9.10.2 Закону № 889 Звіт надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податків:

— завершує таке відрядження;

— завершує виконання окремої цивільноправової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти під звіт.

Як бачимо, норми Положення № 637 та п.п. 9.10.2 Закону № 889 не узгоджуються. У зв’язку з чим виникає запитання, як їх застосовувати на практиці.

Згідно з роз’ясненням Нацбанку (лист від 11.09.2007 р. № 11-115/3400-9224, с. 44) норми Положення № 637 застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 889, і при визначенні строку надання звіту про використання коштів необхідно керуватися Законом № 889. На те, що Звіт має бути подано у строки, установлені в п.п. 9.10.2 Закону № 889, указує ДПАУ в листі від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572.

Таким чином, підзвітна особа повинна здійснити закупівлю сільгосппродукції протягом 10 робочих днів із дня отримання готівки під звіт (при закупівлі у відрядженні — до завершення строку відрядження, якщо строк, на який видано готівку, продовжено), а Звіт подати до закінчення третього банківського дня, наступного за днем закупівлі сільгосппродукції (при закупівлі у відрядженні — до закінчення третього банківського дня, наступного за днем закінчення відрядження).

Щодо 10-тисячного обмеження при проведенні готівкових розрахунків, установленого згідно з п. 2.3 Положення № 637 та постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 р. № 32, то на цей випадок воно не поширюється. Річ у тім, що гранична сума відповідно до п. 2.3 Положення № 637 установлена для готівкових розрахунків одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем), тоді як у ситуації, що розглядається, продавцем сільгосппродукції є звичайна фізична особа.

До Звіту підзвітна особа повинна додати закупівельний акт, що підтверджує здійснені витрати.

Форму закупівельного акта наведено в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій № 157. Ця форма не є обов’язковою для застосування і має рекомендаційний характер. Разом із тим Мінфін у листах від 30.07.2004 р. № 31-03430-03-29/13806 та від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335 рекомендує складати закупівельний акт. Документ повинен містити такі реквізити:

— місце укладення правочину;

— прізвище, ім’я, по батькові продавця;

— ідентифікаційний номер (у разі відмови від отримання ідентифікаційного номера з релігійних міркувань — відомості з паспорта продавця);

— реквізити Довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку за формою № 3ДФ, затвердженою постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1063 (далі — Довідка за формою № 3ДФ), а саме: її номер, дата та ким видана;

— найменування продукції;

— ціна одиниці продукції;

— обсяг проданої продукції;

— сума виплачених коштів;

— підпис продавця в отриманні грошових коштів.

У зв’язку з тим, що закупівля сільгосппродукції здійснюється у фізичної особи, виникає запитання щодо необхідності оподаткування його доходу від продажу сільгосппродукції.

Згідно з п.п. 4.3.36 Закону № 889 не обкладаються податком з доходів фізичних осіб доходи від відчуження безпосередньо власником сільгосппродукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для:

— ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю);

— будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибних ділянках);

— ведення садівництва;

— індивідуального дачного будівництва.

Отже, Закон № 889 висуває такі вимоги, при виконанні яких дохід від продажу сільгосппродукції не обкладається податком з доходів фізичних осіб.

1. Продаж сільгосппродукції має бути вироб­лено власником такої продукції.

На практиці така вимога зводиться до того, що документи, які оформляються при закупівлі сільгосппродукції, має бути заповнено на особу, яка є власником цієї продукції, а не її продавцем. Інакше кажучи, навіть якщо продавцем є не власник цієї продукції, а, наприклад, член сім’ї власника, то в закупівельному акті необхідно записати дані власника сільгосппродукції. Крім того, у закупівельному акті має бути зазначено реквізити Довідки за формою № 3ДФ, яку виписано на власника сільгосппродукції.

Якщо закупівлю оформлено не на власника сільгосппродукції, то виплачений дохід обкладається податком з доходів фізичних осіб.

2. Продукція, що продається фізичною особою, повинна належати до сільськогосподарської.

Відповідно до п. 2.15 Закону № 1877 сільськогосподарська продукція — це товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 р. № 2371-III (крім підакцизних товарів), за умови, що такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо їх було придбано або вироблено на власних або орендованих потужностях (площах).

До сільськогосподарської продукції (товарів) належать також відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, в яких частина органічних добрив становить більше 50 % від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого було використано сільськогосподарську продукцію (її відходи) у розмірі більше 50 % від усієї використаної продукції, електрична енергія, пара, гаряча вода тощо).

3. Сільгосппродукцію має бути вирощено (вироблено) на земельних ділянках певної площі, наданих для певної мети.

Відповідно до п.п. 4.3.36 Закону № 889 та з урахуванням норм ст. 121 ЗКУ не обкладаються податком з доходів фізичних осіб доходи від відчуження безпосередньо власником сільгосппродукції (уключаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для:

— ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) (площею не більше 2,0 га);

— будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибних ділянках) (площею в селах — не більше 0,25 га, у селищах — не більше 0,15 га, у містах — не більше 0,10 га);

— ведення садівництва (площею не більше 0,12 га);

— індивідуального дачного будівництва (площею не більше 0,10 га).

Дохід від продажу сільгосппродукції, вирощеної на земельних ділянках, порядок передачі яких у власність продавця та розмір відповідає зазначеним вимогам, не обкладається податком з доходів фізичних осіб.

Слід мати на увазі: якщо розмір особистого селянського господарства було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), то дохід від вирощеної на таких ділянках сільгосппродукції обкладається податком з доходів фізичних осіб. Виняток становлять випадки збільшення земельної ділянки в межах 2,0 га. Це випливає з листа ДПАУ від 05.01.2005 р. № 83/6/17-3116 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 19).

Щоб підтвердити право на отримання неоподатковуваного доходу, продавець сільгосппродукції повинен надати податковому агенту (покупцю) Довідку за формою № 3ДФ (абзац третій п.п. 4.3.36 Закону № 889).

Податковий агент (у цьому випадку — покупець сільгосппродукції) має право не утримувати податок з доходу, що виплачується фізичній особі — продавцю, тільки за умови надання ним такої довідки. В іншому разі податковий агент зобов’язаний утримати та перерахувати до бюджету податок з усієї суми, виплаченої власнику сільськогосподарської продукції. На це звертає увагу ДПАУ в листі від 20.07.2009 р. № 15169/7/17-0417, див. с. 42.

Згідно з Порядком № 1063 Довідка за формою № 3ДФ видається безоплатно сільською, селищною, міською радою особисто власнику сільськогосподарської продукції (уключаючи продукцію первинної переробки) у 10денний строк із дня звернення за місцем проживання або місцем розташування земельної ділянки на підставі письмової заяви.

У Довідці вказуються:

— порядковий номер, за яким довідку зареєстровано, та дата (число, місяць і рік) її видачі;

— паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія та номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, місто, селище, сіло, вулиця, будинок, корпус, квартира);

— ідентифікаційний номер власника сільгосппродукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які за своїми релігійними чи іншими переконаннями відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи;

— вид використання земельної ділянки;

— розмір земельної ділянки в гектарах;

— ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;

— дата, до якої дійсна довідка.

Довідка видається на п’ять років.

Фізична особа для неутримання податку з доходів повинна пред’явити податковому агенту оригінал Довідки за формою № 3ДФ.

Згідно з роз’ясненнями ДПАУ (див. листи від 06.09.2006 р. № 9876/6/17-0716, від 22.12.2006 р. № 24159/7/17-0717) фізична особа — продавець надає податковому агенту копію Довідки, яку останній повинен звірити з оригіналом. При цьому оригінал Довідки за формою № 3ДФ залишається у фізичної особи, а ксеро­копія — у податкового агента. Строк зберігання такої копії — 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

Податковий агент повинен упевнитися, що надана продавцем Довідка відповідає встановленій формі та в ній заповнено всі, визначені Порядком № 1063, реквізити. За достовірність інформації, зазначеної в довідках за формою № 3ДФ, несуть відповідальність сільські, селищні та міські ради, які їх видали. З цим згодні й податківці (див. лист ДПАУ від 07.11.2007 р. № 11182/6/170716, № 22642/7/170717).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковуваний дохід, виплачений (нарахований) фізичним особам — виробникам сільськогосподарської продукції відображається з ознакою «53».

Зауважимо: на думку податківців (див. лист ДПАУ від 01.04.2008 р. № 3384/к/17-0714, № 3859/5/17-0716, № 6536/7/17-0717), з ознакою «53» слід відображати як неоподатковуваний, так і оподатковуваний дохід продавців сільгосппродукції.

Внесками до фондів соціального страхування дохід фізичної особи від продажу сільгосппродукції не обкладається, оскільки доходи за договорами купівліпродажу не є об’єктом для обкладення соціальними внесками.

 

Яким має бути розмір мінімального орендного платежу при оренді у фізичної особи нерухомого та рухомого майна?

Відповідно до п.п. 4.2.7 Закону № 889 доходи від надання нерухомого майна в оренду або суб­оренду (строкове володіння та/або користування) включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від надання нерухомості в оренду визначено в п. 9.1. Закону № 889.

Об’єкт оподаткування доходів від надання в оренду нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеної в договорі оренди, але не менше розміру мінімального орендного платежу (п.п. 9.1.2 Закону № 889).

Розмір мінімального орендного платежу визначається згідно з методикою, установленою Кабінетом Міністрів України. На виконання норм п.п. 9.1.2 Закону № 889 розроблено Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухомість фізичних осіб, затверджену постановою КМУ від 20.11.2003 р. № 1787. Відповідно до зазначеної Методики податкові агенти при нарахуванні доходів від надання в оренду нерухомого майна визначають мінімальну суму орендного платежу за кожний повний або неповний місяць оренди за такою формулою:

Пмін = Вмін х Sзаг,

де Пмін — мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно, грн.;

Sзаг — загальна площа орендованого нерухомого майна, кв. м;

Вмін — мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. м загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, грн.

Мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. м загальної площі нерухомого майна встановлюється та публікується до 1 січня звітного податкового року органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких знаходиться нерухоме майно, що здається в оренду. Якщо таку величину не встановлено або не опубліковано до зазначеного моменту, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, визначеної в договорі оренди.

Доходи від надання рухомого майна в оренду включаються до загального оподатковуваного доходу платника податків як доходи з джерелом їх походження з України (п.п. «е» п. 1.3 Закону № 889).

У Законі № 889 відсутня спеціальна норма, яка б визначала порядок оподаткування таких доходів. У зв’язку з цим для доходів фізичних осіб, отриманих від здавання в оренду рухомого майна, застосовуються загальні правила оподаткування.

Об’єкт оподаткування доходів від надання в оренду рухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди. Це підтверджується в листі ДПАУ від 24.06.2005 р. № 12585/7/17-3117, с. 46.

Доходи фізичної особи від надання в оренду як рухомого, так і нерухомого майна обкладаються податком з доходів за ставкою 15 %.

 

У які строки сплачується податок з доходів фізичної особи від надання нерухомого та рухомого майна в оренду?

Податок з доходів фізичних осіб від надання в оренду нерухомого та рухомого майна підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету:

— при безготівковій виплаті — у день виплати доходу у вигляді орендної плати (п.п. 8.1.2 Закону № 889);

— при виплаті доходу у вигляді орендної плати готівкою з каси або в натуральній формі — на наступний банківський день (п.п. 8.1.4 Закону № 889).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок, що підлягає утриманню з нарахованого доходу, має бути сплачено (перераховано) до бюджету у строки, установлені для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця такого нарахування (п.п. 8.1.2 Закону № 889).

Таким чином, якщо орендар нараховує орендодавцю дохід у вигляді орендної плати за користування нерухомим (рухомим) майном щомісячно, а виплачує такі суми раз на квартал, податок з нарахованого за кожний місяць доходу слід сплачувати протягом 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування.

 

Хто повинен сплачувати податок з доходів при придбанні нерухомості у фізичної особи?

Згідно з п.п. 4.2.6 Закону № 889 частина доходів від операцій з нерухомим майном, що визначається на підставі ст. 11 Закону № 889, уключається до загального місячного оподатковуваного доходу.

Правила оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна встановлено ст. 11 Закону № 889.

Відповідно до п. 11.3 Закону № 889 податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об’єктів нерухомого майна є нотаріус, який посвідчує договір за наявності оціночної вартості нерухомого майна, що відчужується, та документа, що підтверджує сплату податку з доходів фізичних осіб.

Сума податку сплачується продавцем нерухомості самостійно до його нотаріального посвідчення в сумі, визначеній нотаріусом, через установи банків шляхом готівкового або безготівкового розрахунку. Податок з доходів фізичних осіб сплачується до місцевого бюджету за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса (див. лист ДПАУ від 19.02.2007 р. № 3200/7/17-0116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 19).

Таким чином, фактично відповідальність за сплату податку несе платник податків, який отримує доходи від операцій з нерухомим майном. Нотаріуси виконують функції податкових агентів у частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечують надання відповідної інформації податковому органу.

Згідно з роз’ясненнями податківців (листи від 07.10.2008 р. № 8753/М/17-0714, № 20313/7/17-0717 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 84, від 13.01.2009 р. № 93/П/17-0714, від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717) у ситуації, коли покупцем нерухомості є юридична особа, для цілей визначення податкового агента слід керуватися загальними нормами Закону № 889.

Відповідно до п. 1.15 Закону № 889 податковим агентом є, зокрема, юридична особа, яка незалежно від її організаційно­правового статусу зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам згідно із законом, а також нести відповідальність за порушення норм Закону № 889. Особою, яка не є податковим агентом, вважається тільки нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності, або яка не є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність (п.п. 8.2.2 Закону № 889).

У зв’язку з викладеним, на думку ДПАУ, якщо покупцем нерухомості є юридична особа, така особа зобов’язана виконати функції податкового агента, а саме: утримати податок з доходів із суми доходу фізичної особи від продажу об’єкта нерухомого майна за відповідною ставкою та перерахувати його до бюджету.

Податок з доходів у цьому випадку підлягає сплаті до бюджету в порядку, визначеному у ст. 16 Закону № 889. Відповідно до п.п. 16.3.2 Закону № 889 юридична особа повинна сплатити податок з доходу фізичної особи від продажу нерухомого майна за своїм місцезнаходженням.

Нотаріуси в цій ситуації виконують функцію податкових агентів тільки в частині контролю повноти сплати податку з доходів до бюджету перед посвідченням договору.

Підприємство зобов’язане сплатити податок з доходів і в разі, коли воно придбаває нерухомість у фізичної особи — нерезидента. Так, відповідно до п.п. 9.11.3 Закону № 889, якщо доходи від продажу нерухомого майна виплачуються нерезиденту резидентом — фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом. При цьому оподатковувані доходи нерезидентів від продажу нерухомого майна оподатковуються за ставкою 30 % (див. лист ДПАУ від 09.07.2009 р. № 14312/7/17-0717).

Податковий агент (підприємство) зобов’язаний також подати до податкового органу за своїм місце­знаходженням Податковий розрахунок за формою № 1ДФ у строки, установлені для квартальної звітності (тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ доходи від продажу об’єктів нерухомого майна відображаються з ознакою «06».

 

У чому відмінності цивільноправового договору від трудового?

Згідно з чинним законодавством роботодавці (юридичні особи та фізичні особи — підприємці) можуть використовувати працю громадян на підставі трудового та цивільноправового договору.

Відносини, що виникають між роботодавцем та фізичною особою в результаті укладення трудового договору, регулюються норами КЗпп. Взаємовідносини в межах цивільноправового договору регулює ЦКУ. Зважаючи на різне правове регулювання трудовий та цивільноправовий договори мають істотні відмінності.

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ).

Для зручності наведемо в таблиці перелік критеріїв, що дозволяють розмежувати трудовий та цивільноправовий договір, з урахуванням роз’яснень різних відомств (див. листи Мінпраці від 11.03.2002 р. № 06/2-4/42, від 26.12.2003 р. № 06/1-4/200, листи ДПАУ від 29.03.2007 р. № 1558/П/17-0715, від 13.03.2007 р. № 2522/5/17-0716, ухвалу ВСУ від 16.10.2003 р., див. «Вісник податкової служби України», 2005, № 35, с. 52).

 

Критерії

Цивільноправові договори

Трудовий договір

Договір підряду

Договір про надання послуг

1

2

3

4

I. Суть договору

Предмет договору

Результат праці, яка передається замовнику (виготовлення речі, обробка, переробка, ремонт речі)

Послуга, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності

Процес праці

Мета договору

Отримання матеріального результату

Отримання послуги

Організація та регулювання процесу трудової діяльності

II. Документальний супровід правовідносин

Укладення договору

Договір підряду

Договір про надання послуг

Необхідна наявність:

— заяви;

— трудового договору (у випадках, передбачених ст. 24 КЗпП);

— наказу керівника;

— трудової книжки

Виконання обов’язків за договором

Акт виконаних робіт

Акт наданих послуг

Наряд, замовлення, табель обліку робочого часу

III. Регулювання процесу трудової діяльності та її організація

Законодавче регулювання

Ці договірні відносини регулюються положеннями ЦКУ

Трудові відносини регулюються КЗпП та іншими нормативними документами, прийнятими на виконання його норм

Належність особи, яка виконує роботи за договором, до штату підприємства

Не входить до штату підприємства;трудова книжка не ведеться

Працівника приймають на посаду, передбачену штатним розписом. Він виконує певну трудову функцію за конкретною професією та кваліфікацією.За основним місцем роботи на працівника ведеться трудова книжка

Взаємні права та обов’язки сторін

Зазначаються в договорі підряду

Знаходять відображення в договорі про надання послуг

Відображаються в трудовому договорі, колективному договорі та посадовій інструкції

Забезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи

Підрядник самостійно забезпечує умови праці та виконує роботу на свій ризик.Він може виконувати роботу з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника

Виконавець самостійно забезпечує умови праці

Необхідні умови праці забезпечує роботодавець (ст. 21 КЗпП). Крім цього, він несе відповідальність за їх безпеку (ст. 153 КЗпП).

Режим праці

Підрядник (виконавець) не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та самостійно організовує свою роботу

Працівник зобов’язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку

Залучення до виконання зобов’язань за договором третіх осіб

Підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи

Виконавець повинен надати послугу особисто. Водночас у випадках, установлених договором, виконавець має право доручити виконання договору іншій особі, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору

Працівник не може доручати виконання своїх посадових обов’язків іншій особі та несе особисту відповідальність за виконану ним роботу

Обмеження щодо залучення до виконання робіт

Обмежень немає; сторони вільні у визначенні умов договору

Нормами КЗпП обмежена робота в нічний час, роботи понад установлену тривалість робочого дня, робота у вихідні

Строк правовідносин

Установлюється за домовленістю сторін

Можуть бути безстроковими або оформлятися на визначений строк (на час виконання роботи)

Припинення правовідносин

Припиняються на загальних підставах, передбачених ЦКУ (за згодою сторін, закінченням строку дії договору)

Договір може бути розірвано за угодою сторін, з ініціативи працівника або роботодавця, а також за деякими іншими підставами, передбаченими КЗпП

Можливість залучення до роботи окремих категорій громадян

Сторони вільні у виборі контрагентів

Відповідно до ст. 174 і 190 КЗпП забороняється використовувати працю жінок та осіб молодше 18 років на важких роботах, а також на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, підземних роботах

IV. Порядок та умови оплати праці

Суми, що виплачуються за договором

Плата за роботи в розмірі, установленому в договорі

Плата за послуги в розмірі, установленому в договорі

Заробітна плата та інші види трудових виплат (доплати, надбавки, премії тощо)

Розмір виплат за договором

Розмір плати за виконану роботу (надану послугу) установлюється за згодою сторін та закріплюється в договорі. Обмеження щодо розміру плати законодавством не передбачено

Оплата праці працівників здійснюється в розмірі не нижче законодавчо встановленого мінімального розміру (ст. 95 КЗпП)

Строки виплат

У порядку та строки, закріплені в договорі.Підрядник (виконавець) може вимагати виплату авансу тільки у випадку та в розмірі, передбачених договором

Заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів (ст. 115 КЗпП)

V. Відповідальність

Відповідальність особи, яка виконує роботи, перед підприємством у разі завдання шкоди

Підрядник (виконавець) несе цивільноправову відповідальність, яка може полягати у відшкодуванні заподіяної шкоди, упущеної вигоди та сплаті штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору.Порядок відшкодування шкоди, розмір та строки закріплюються безпосередньо в договорі

Працівник підприємства несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за заподіяну шкоду. Матеріальна відповідальність може бути повною (у розмірі заподіяної шкоди), обмеженою (її розмір не повинен перевищувати середній заробіток), кратною до розміру шкоди. Дисциплінарна відповідальність передбачає такі стягнення як догану або звільнення

VI. Соціальні блага

Щорічні відпустки (основна та додаткові); соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку)

Підрядник (виконавець) не має права на відпустку

Працівники підприємства мають право на відпустки, умови, тривалість та порядок надання яких регулюється нормами Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР

Стаж роботи, який дає право на трудову пенсію

Робота за договором підряду включається до страхового стажу за умови сплати страхових внесків

Робота за договорами про надання послуг не включається до страхового стажу. Разом із тим у разі нарахувань страхових внесків, суми винагород за такими договорами враховуються в системі персоніфікованого обліку*

Робота, що виконується на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, уключається до стажу за пенсійним страхуванням (ст. 56 Закону № 1788)

* Такі роз’яснення наведено в листах ПФУ від 21.02.2007 р. № 2790/0320, від 13.05.2008 р. № 8157/0320 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 60, від 09.10.2009 р. № 18950/0330 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 92.

Матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в разі тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, смерті особи або членів його сім’ї

Підрядник (виконавець) має право на матеріальне забезпечення в разі добровільної участі в державному соціальному страхуванні

Працівники підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню та мають право на матеріальне забезпечення при настанні страхового випадку

 

Зазначені критерії, що дозволяють розрізнити цивільноправові та трудові відносини, має бути враховано роботодавцем у разі укладення з фізичною особою цивільноправового або трудового договору.

Звертаємо увагу: роботодавець не може перевести працівника, який працює за трудовим договором, на роботу за договором підряду. Переведення працівника може здійснюватися тільки в межах трудових відносин згідно зі ст. 32, 33 КЗпп.

Водночас не виключена можливість укладення цивільноправового договору з працівником після припинення дії трудового договору або під час його дії.

Слід також пам’ятати, що фізичній особі, яка має намір виконувати роботи (надавати послуги) за цивільноправовим договором систематично, необхідно зареєструватися як підприємець. Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 р. № 3 систематичною вважається діяльність, що здійснюється не менше трьох разів протягом одного календарного року.

 

Як оподатковуються виплати за договорами цивільноправового характеру?

Для цілей оподаткування слід розрізняти договір підряду та договір про надання послуг.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ).

Як зазначав Пенсійний фонд у листі від 01.09.2006 р. № 11127/03-02, характерною ознакою послуг є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання та отримання, неможливість зберегти, споживність послуги при її наданні. Предметом відносин договору підряду може бути створювана річ, а також обробка, переробка, ремонт існуючої речі.

Винагорода за договором підряду оподатковується так:

— на суму винагороди нараховуються внески до Пенсійного фонду за ставкою 33,2 % та з 13 січня 2009 року — внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття за ставкою 1,6 % (для роботодавців, у тому числі єдиноподатників, які уклали договори на виконання робіт з працівником, з яким вони перебувають у трудових відносинах) та за ставкою 2,2 % (для роботодавців, у тому числі єдиноподатників, які уклали договори на виконання робіт з іншими фізичними особами, з якими вони не перебувають у трудових відносинах);

— із суми винагороди утримуються внески до Пенсійного фонду за ставкою 2 % та податок з доходів за ставкою 15 %. При визначенні об’єкта оподаткування сума винагороди не зменшується на суму внеску до Пенсійного фонду, оскільки для цілей Закону № 889 винагорода за цивільноправовим договором не є заробітною платою.

Винагорода за договором про надання послуг підлягає оподаткуванню в такому порядку:

— із 13 січня 2009 року на суму винагороди за договором про надання послуг нараховуються внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття за ставкою 1,6 % (для роботодавців, у тому числі єдиноподатників, які уклали договори на виконання робіт з працівником, з яким вони перебувають у трудових відносинах) та за ставкою 2,2 % (для роботодавців, у тому числі єдиноподатників, які уклали договори на виконання робіт з іншими фізичними особами, з якими вони не перебувають у трудових відносинах);

— із суми винагороди утримується податок з доходів за ставкою 15 %.

Податкова соціальна пільга до винагороди за договорами цивільноправового характеру не застосовується, оскільки для цілей Закону № 889 ця виплата не є заробітною платою.

Звертаємо увагу: внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття із сум винагороди за договорами цивільноправового характеру не утримуються.

Щодо внесків до Пенсійного фонду зазначимо таке.

Річ у тім, що згідно з п. 1 ст. 11 Закону № 1058 до числа застрахованих осіб уключаються фізичні особи, які виконують роботи на підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб за договорами цивільноправового характеру. Із цього випливає, що фізичні особи, які надають послуги за договорами цивільноправового характеру, не є застрахованими особами.

Водночас відповідно до ст. 19 Закону № 1058 винагороди фізичним особам за надані послуги за договорами цивільноправового характеру визначені об’єктом для нарахування страхових внесків для роботодавців.

Згідно з роз’ясненнями Пенсійного фонду (лист від 09.10.2009 р. № 18950/0330 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 92) ненарахування страхових внесків у розмірі 33,2 % і 2 % на суми винагород за надання послуг за договорами цивільноправового характеру не тягне за собою відповідальності згідно із Законом № 1058.

Разом із тим, якщо пенсійні внески було нараховано, утримано та сплачено, суми винагород та внески враховуються в системі персоніфікованого обліку.

Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на суму винагороди за договорами цивільноправового характеру не нараховуються та з неї не утримуються, оскільки ці виплати не є об’єктом для обкладення внесками до зазначених соціальних фондів.

Для зручності правила оподаткування винагород за договорами цивільноправового характеру наведемо в таблиці.

Прийняті скорочення:

ПДФО — податок з доходів фізичних осіб;

ПФ — Пенсійний фонд;

ФБ — Фонд страхування на випадок безробіття;

ФТВП — Фонд страхування з тимчасової втрати працездатності;

ФНВ — Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві.

 

Вид договору

ПДФО

Внесок до ПФ

Внесок до ФБ

Внески до ФТВП та ФНВ

нарахування

утримання

нарахування

утримання

Договір підряду

ЦПдоговір укладено з найманим працівником

15 %

33,2 %

2 %

1,6 %

ЦПдоговір укладено зі сторонньою фізособою

2,2 %

Договір про надання послуг

ЦПдоговір укладено з найманим працівником

15 %

— *

— *

1,6 %

ЦПдоговір укладено зі сторонньою фізособою

2,2 %

* Згідно з роз’ясненнями Пенсійного фонду (лист від 09.10.2009 р. № 18950/0330 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 92) ненарахування страхових внесків у розмірі 33,2 % і 2 % на суми винагород за надання послуг за договорами цивільноправового характеру не спричиняє відповідальності згідно із Законом № 1058. Однак, якщо пенсійні внески було нараховано, утримано та сплачено, суми винагород та внески враховуються в системі персоніфікованого обліку.

 

Які правила оподаткування авторської винагороди позаштатним авторам?

Порядок оподаткування авторської винагороди, що виплачується позаштатному автору, залежатиме від предмета договору, укладеного з ним.

З автором може бути укладено:

— авторський договір замовлення, згідно з яким має бути написано (створено) твір для замовника (ст. 1112 ЦКУ);

— авторський договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності, згідно з яким замовнику передаються частково або у пов­ному складі такі права (ст. 1113 ЦКУ).

Авторському договору замовлення властиві ознаки договору підряду, визначення якого надано у ст. 837 ЦКУ, оскільки в цьому випадку автор зобов’язується створити в майбутньому твір та передати його замовнику, тобто фактично виконати роботи. Згідно зі ст. 1113 ЦКУ за авторським договором про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності замовнику передаються тільки права на користування готовим твором.

Отже, винагорода за авторським договором замовлення оподатковується так само, як і винагорода за договором підряду, а саме:

— на суму винагороди нараховуються внески до Пенсійного фонду за ставкою 33,2 % (див. лист ПФУ листи ПФУ від 06.12.2004 р. № 12353/04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2004, № 12, від 14.02.2005 р. № 1462/04) і з 13 січня 2009 року внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття за ставкою 2,2 % (оскільки автор не перебуває у штаті);

— із суми винагороди утримуються пенсійні внески за ставкою 2 % і податок з доходів за ставкою 15 %. При визначенні об’єкта оподаткування сума винагороди не зменшується на суму внеску до Пенсійного фонду.

Авторська винагорода, що виплачується за договором про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності, обкладається тільки податком з доходів фізичних осіб за ставкою 15 %.

Внески до Пенсійного фонду на суму авторської винагороди за договором передачі авторських прав не нараховуються та з неї не утримуються (див. листи ПФУ від 06.12.2004 р. № 12353/04 (див. с. 47), від 20.10.2006 р. № 13571/03-20), оскільки відсутній факт виконання робіт, тоді як об’єктом для нарахування та утримання пенсійних внесків є тільки винагороди за цивільноправовими договорами на виконання робіт.

Внесок до Фонду соціального страхування на випадок безробіття на суму авторської винагороди за договором передачі авторських прав не нараховується та з неї не утримується, оскільки такий договір не є ані договором на виконання робіт, ані договором на надання послуг, винагороди за якими є об’єктом для нарахування внесків до зазначеного фонду.

Внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на суму винагороди за авторськими договорами не нараховуються та з неї не утримуються, оскільки, по-перше, автори не є найманими працівниками підприємства, по-друге, сума авторської винагороди не є об’єктом для обкладення внесками до зазначених соціальних фондів.

 

Вид договору

ПДФО

Внесок до ПФ

Внесок до ФБ

Внески до ФТВП та ФНВ

нарахування

утримання

нарахування

утримання

Авторський договір замовлення

15 %

33,2 %

2 %

2,2 %

Авторський договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності

15 %

 

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суми авторської винагороди відображаються з ознакою доходу «02».

 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до email адресу: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.